Дозировка
Препарат Сонирид Дуо содержит тамсулозин 400 мкг в капсулах с модифицированным высвобождением и финастерид 5 мг в таблетках, покрытых пленочной оболочкой. Препараты предназначены для ежедневного приема. Суточная доза препарата Сонирид Дуо включает 1 капсулу с модифицированным высвобождением тамсулозина 400 мкг и 1 таблетку, покрытую пленочной оболочкой, финастерида 5 мг. Тамсулозин 400 мкг, капсулы с модифицированным высвобождением, необходимо принимать в одно и то же время суток, после приема пищи. Капсулы следует глотать целиком, не разламывать и не разжевывать, т.к. это может нарушить замедленное высвобождение действующего вещества. Для полного терапевтического эффекта необходимо длительное применение препарата Сонирид Дуо. При появлении нежелательных реакций можно перевести пациента на монотерапию финастеридом; однако рекомендуется вернуться к комбинированному режиму при усилении выраженности симптомов ДГПЖ.
Лекарственная форма
Капсулы с модифицированным высвобождением твердые желатиновые+Таблетки, покрытые пленочной оболочкой белого или почти белого цвета
Состав
тамсулозина гидрохлорид 400 мкг
Вспомогательные вещества: кальция стеарат - 0.8 мг, триэтилцитрат - 1.1 мг, тальк - 2.5 мг, сополимер метакриловой кислоты и этилакрилата (1:1) - 43.8 мг, целлюлоза микрокристаллическая - 281.4 мг.
финастерид 5 мг
Вспомогательные вещества: магния стеарат - 0.75 мг, тальк - 4.5 мг, карбоксиметилкрахмал натрия (тип А) - 7.5 мг, крахмал прежелатинизированный - 15 мг, целлюлоза микрокристаллическая - 15 мг, лактозы моногидрат - 102.25 мг.
Фармакологическое действие
Препарат Сонирид Дуо предназначен для лечения и контроля симптомов доброкачественной гиперплазии предстательной железы (ДГПЖ) при необходимости комбинированного лечения тамсулозином и финастеридом с целью:
— достижения регрессии размера предстательной железы, улучшения мочеиспускания и уменьшения симптоматики со стороны нижних отделов мочевыводящих путей, вызванную ДГПЖ;
— замедления клинического прогрессирования заболевания и снижения частоты развития острой задержки мочи и необходимости хирургического лечения, включая трансуретральную резекцию предстательной железы (ТУРП) и простатэктомию.
Сонирид Дуо можно применять только при увеличении предстательной железы (объем предстательной железы более 40 см3). При таком увеличении предстательной железы комбинированное лечение облегчает симптомы ДГПЖ и замедляет клиническое прогрессирование заболевания эффективнее, чем при монотерапии финастеридом или блокатором альфа1-адренорецепторов.
Препарат можно применять только для лечения мужчин.
Фармакодинамика тамсулозина
Тамсулозин избирательно и конкурентно блокирует постсинаптические альфа1-адренорецепторы, находящиеся в гладкой мускулатуре предстательной железы, шейки мочевого пузыря и простатической части уретры (подтип альфа1А), а также альфа1-адренорецепторы, преимущественно находящиеся в теле мочевого пузыря (подтип альфа1D). Это приводит к снижению тонуса гладкой мускулатуры предстательной железы, шейки мочевого пузыря и простатической части уретры и улучшению функции детрузора. За счет этого уменьшаются симптомы обструкции и раздражения, связанные с доброкачественной гиперплазией предстательной железы. Как правило, терапевтический эффект развивается через 2 недели после начала приема препарата, хотя у ряда пациентов уменьшение выраженности симптомов отмечается после приема первой дозы. Способность тамсулозина воздействовать на а1А-адренорецепторы в 20 раз превосходит его способность взаимодействовать с аль1В-адренорецепторами, которые расположены в гладких мышцах сосудов. Благодаря такой высокой селективности препарат не вызывает какого-либо клинически значимого снижения системного АД как у пациентов с артериальной гипертензией, так и у пациентов с нормальным исходным АД.
Фармакодинамика финастерида
Финастерид - синтетический 4-азастероид, специфический ингибитор внутриклеточного фермента 5-а-редуктазы II типа. Последний превращает тестостерон в более активный андроген - 5-а-дигидротестостерон (ДГТ). Нормальная функция и рост предстательной железы, в т.ч. ее гипертрофированной ткани, зависит от превращения тестостерона в ДГТ. Финастерид не действует на андрогенные рецепторы. У здоровых добровольцев пролиферация и апоптоз клеток предстательной железы сбалансированы за счет взаимодействия факторов, тормозящих и стимулирующих рост. Хотя этиологические факторы, на молекулярном уровне вызывающие гиперплазию предстательной железы, еще не известны, вероятно, что в данном процессе играет роль ДГТ. Специфичные ингибиторы 5-а-редуктазы II типа снижают концентрацию ДГТ в предстательной железе и способствуют регрессии гиперплазии предстательной железы. Согласно данным клинических исследований, лечение финастеридом быстро снижает концентрацию ДГТ в плазме на 70%, что приводит к уменьшению объема предстательной железы. При постоянном приеме статистически значимые эффекты регистрируются через 3 месяца (уменьшение объема железы приблизительно на 20%) и 7 месяцев, (уменьшение выраженности симптомов, связанных с гиперплазией предстательной железы). В организме человека встречаются 2 вида 5-а-редуктазы: I и II. Их распределение в тканях неодинаково: в предстательной железе, яичках и их придатках, головке полового члена, мошонке, семенных везикулах, печени и в грудной клетке встречается изофермент II типа; I тип встречается, главным образом, в коже головы, спины и груди, сальных железах, в печени, надпочечниках и почках. Финастерид угнетает в первую очередь изофермент II типа, ответственный за большую часть ДГТ в крови. Одноразовая доза финастерида быстро и существенно изменяет концентрацию ДГТ в плазме. Однократная доза 5 мг финастерида снижает концентрацию ДГТ в плазме на 75%, который на 24 ч достигает своего минимума, затем, в течение 7 дней возвращается к исходному уровню. При многократном приеме финастерид сохраняет эффективность. Финастерид снижает концентрацию ДГТ в самой предстательной железе на <15% и обеспечивает соответствующее увеличение уровня тестостерона в предстательной железе. По сравнению с хирургическим или химическим кастрированием, лечение финастеридом сопровождается значительно большим снижением уровня ДГТ в предстательной железе.
Простатспецифический антиген (ПСА) - чувствительный и специфический андрогенозависимый маркер карциномы предстательной железы. В большинстве случаев, после нескольких месяцев лечения финастеридом наблюдается быстрое снижение концентрации ПСА, и затем установление ее на низких значениях.
После 1 года приема финастерида в дозе 5 мг средняя концентрация ПСА снижается на 50%.
Финастерид не проявляет сродства к андрогенным рецепторам и не оказывает иного гормонального действия. Вслед за открытием 5-а-редуктазы и описанием синдрома недостаточности 5-а-редуктазы II типа (гермафродитизм мужского типа) роль андрогенов в доброкачественной гиперплазии простаты была вновь пересмотрена. Развитие предстательной железы зависит от ДГТ, сильного андрогена. При недостаточности 5-а-редуктазы на фоне нормального или высокого уровня тестостерона во взрослом возрасте наблюдается атрофия предстательной железы. ДГТ активирует андрогенные рецепторы, образовав после присоединения к ним димеры, которые, вступая в связь с ДНК, прямо или косвенно способствуют пролиферации клеток за счет изменения экспрессии генов, отвечающих за пролиферацию и апоптоз. В интактной предстательной железе процессы апоптоза и пролиферации находятся в равновесии. Несмотря на то, что факторы, провоцирующие гиперплазию простаты на молекулярном уровне, неизвестны, роль ДГТ в этом весьма вероятна.
Фармакокинетика
Тамсулозин
Всасывание
Тамсулозин всасывается в тонком кишечнике, биодоступность натощак составляет почти 100%. При приеме тамсулозина с пищей абсорбция его снижается. Для достижения одинакового уровня всасывания препарат следует принимать ежедневно в дозе, указанной в инструкции, после завтрака. При приеме одной капсулы пролонгированного действия 400 мкг после еды Cmax препарата в плазме достигается приблизительно через 6 ч. При многократном приеме Css достигается к 5 дню, когда Cmax препарата в плазме приблизительно в 2-3 раза выше, чем при однократном приеме. Хотя данные показатели оценивались у пожилых пациентов, предполагается, что у молодых пациентов они аналогичные. При однократном и многократном приеме могут встречаться индивидуальные колебания концентрации препарата в плазме.
Распределение
Приблизительно 99% тамсулозина связывается с белками плазмы;Vd небольшой (около 0.2 л/кг).
Метаболизм
Тамсулозин метаболизируется медленно, эффект "первого прохождения" незначительный. Тамсулозин медленно биотрансформируется в печени с образованием фармакологически активных метаболитов, сохраняющих высокую селективность к ?1А-адренорецепторам. Большая часть активного вещества присутствует в крови в неизмененном виде. У крыс выявлена незначительная микросомальная индукция, вызванная тамсулозином. Ни один из метаболитов не проявляет большей активности, чем тамсулозин.
Выведение
Тамсулозин и его метаболиты преимущественно выводятся почками, примерно 9% от принятой дозы препарата - в неизмененном виде. T1/2 препарата из плазмы составил 10 ч при однократном приеме капсулы 400 мкг, после многократного приема - 13 ч, конечный T1/2 - 22 ч.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
При заболеваниях почек коррекция дозы не требуется.
Финастерид
Всасывание
Быстро всасывается из ЖКТ, через 2 ч достигает Cmax в плазме, равной 37 нг/мл. Абсорбция в ЖКТ завершается через 6-8 ч после приема. Прием пищи не влияет на всасывание финастерида. Биодоступность финастерида при приеме внутрь составляет приблизительно 80%.
Распределение
90% циркулирующего финастерида связано с белками плазмы и не оказывает повреждающего действия при заболеваниях почек. Финастерид проникает через ГЭБ и в небольшом количестве распределяется в семенной жидкости пациентов. Vd составляет 76±14 л.
Метаболизм
Финастерид активно метаболизируется в печени путем окислительной биотрансформации. Два из 5 метаболитов финастерида обладают слабой активностью и отвечают за 20% общего ингибирования 5-?-редуктазы.
Выведение
Средний T1/2 финастерида составляет 6 ч (4-12 ч), у мужчин старше 70 лет - 8 ч (6-15 ч). При применении меченого финастерида приблизительно 39% (32-49%) введенной дозы выводилось почками в виде метаболитов. Неизмененный финастерид практически не определялся в моче. Приблизительно 57% (51-64%) общей дозы выводится через кишечник.
Концентрация финастерида в сперме колеблется от неопределяемой (< 1 нг/мл) до 21 нг/мл.
Побочные действия
Нежелательные реакции монотерапии тамсулозином
Со стороны нервной системы: частые - головокружение; нечастые - головная боль; редкие - обморок.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: нечастые - постуральная гипотензия, тахикардия.
Со стороны дыхательной системы: нечастые - ринит.
Со стороны пищеварительной системы: нечастые - запор, диарея, тошнота, рвота.
Со стороны кожи и подкожно-жировой клетчатки: нечастые - сыпь, кожный зуд, крапивница; редкие - ангионевротический отек.
Со стороны репродуктивной системы: нечастые - ретроградная эякуляция; редкие - приапизм.
Нежелательные реакции монотерапии финастеридом
Со стороны иммунной системы: нечастые - гиперчувствительность.
Со стороны органа зрения: нечастые - помутнение хрусталика.
Со стороны пищеварительной системы: частые - боль в животе.
Со стороны кожи и подкожно-жировой клетчатки: нечастые - сыпь.
Со стороны репродуктивной системы и молочных желез: частые - эректильная дисфункция, нарушение эякуляции, снижение объема эякулята, снижение либидо; нечастые - болезненность молочных желез, увеличение молочных желез, боль в яичках.
Во время постмаркетингового наблюдения описаны следующие дополнительные нежелательные реакции (данных о частоте нежелательных реакций нет): реакции гиперчувствительности, включая зуд, крапивницу, отечность губ и лица.
Нежелательные реакции комбинированного лечения
У пациентов, получающих комбинированное лечение (финастерид и ?1-адреноблокатор) описаны такие
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
При оценке показателя ПСА необходимо учитывать тот факт, что при лечении финастеридом концентрация ПСА снижается. У большинства пациентов концентрация ПСА быстро снижается в течение первого месяца лечения, а затем стабилизируется на новом исходном уровне. Данный посттерапевтический исходный уровень приблизительно равен половине дотерапевтического значения. Таким образом, в типичных случаях лечения финастеридом в течение шести месяцев и более, показатель ПСА необходимо удваивать для сравнения с нормальными значениями у пациентов, не принимающих финастерид. Не выявлено каких-либо других различий в стандартных лабораторных показателях между пациентами, получающими плацебо или финастерид.
До начала лечения препаратом Сонирид Дуо пациент должен быть обследован для исключения наличия других заболеваний, которые проявляются теми же симптомами, что и ДГПЖ. До лечения и регулярно во время лечения необходимо проводить пальцевое ректальное исследование и, при необходимости, определение ПСА.
Пациентов с большим объемом остаточной мочи и/или выраженным затруднением мочеиспускания необходимо обследовать для выявления обструктивной уропатии.
Меры предосторожности при применении тамсулозина
Как и при применении других блокаторов ?1-адренорецепторов, во время лечения тамсулозином может снижаться АД, что в редких случаях приводит к обмороку. При первых признаках постуральной гипотензии (например, головокружение, слабость) следует усадить или уложить пациента до полного исчезновения симптомов.
Интраоперационный синдром атоничной радужки (САР, вариант синдрома маленького зрачка) наблюдался во время операции по поводу катаракты у некоторых пациентов, принимающих тамсулозин. Интраоперационный САР может повысить частоту осложнений операции. Не рекомендуется начинать лечение тамсулозином пациентов, которым планируется хирургическое лечение катаракты. Прекращение приема тамсулозина за 1-2 недели до операции обычно уменьшает риск, однако пока не установлены оптимальные сроки прекращения его приема. Для профилактики развития интраоперациоиного синдрома атоничной радужки хирург и офтальмологи в предоперационном периоде должны выяснить, принимал ли пациент тамсулозин ранее или продолжает его прием. Это позволит предпринять соответствующие меры во время планирования и в ходе оперативного вмешательства.
Показания
— лечение и контроль симптомов доброкачественной гиперплазии предстательной железы (ДГПЖ).
Противопоказания
— наличие постуральной гипотензии в анамнезе;
— печеночная недостаточность тяжелой степени;
— нарушение функции почек (концентрация креатинина в плазме >2 мг/дл);
— непереносимость галактозы, лактазная недостаточность или глюкозо-галактозная мальабсорбция;
— женщины и дети;
— повышенная чувствительность к действующим или вспомогательным веществам.
С осторожностью: при наличии риска развития обструктивной уропатии; при заболеваниях печени; при планировании оперативного лечения катаракты.
Лекарственное взаимодействие
В исследованиях in vitro печеночных микросомальных фракций (модель метаболизма препарата ферментативной системой цитохрома Р450) определили, что тамсулозин не вступает в фармакокинетическое взаимодействие с финастеридом во время метаболизма в печени.
Дополнительное взаимодействие тамсулозина с другими лекарственными препаратами и другие виды взаимодействия
Не обнаружено взаимодействия при одновременном применении тамсулозина и атенолола, эналаприла, нифедипина или теофиллина.
Совместное применение с циметидином может вызвать повышение концентрации тамсулозина в плазме, в то время как фуросемид вызывает ее снижение. Тем не менее, изменять дозу препарата не требуется, т.к. концентрация тамсулозина остается в пределах нормы.
In vitro диазепам, пропранолол, трихлорметиазид, хлормадинон, амитриптилин, диклофенак, глибенкламид, симвастатин и варфарин не изменяют содержание свободной фракции тамсулозина в плазме человека.
(2578)
Дозування
Препарат Сонирид Дуо містить тамсулозин 400 мкг капсули з модифікованим вивільненням і фінастерід 5 мг в таблетках, вкритих плівковою оболонкою. Препарати призначені для щоденного прийому. Добова доза препарату Сонирид Дуо включає 1 капсули з модифікованим вивільненням тамсулозину 400 мкг та 1 таблетку, вкриту плівковою оболонкою, фінастериду 5 мг. Тамсулозин 400 мкг, капсули з модифікованим вивільненням, необхідно приймати в один і той же час доби, після прийому їжі. Капсули слід ковтати ц��ликом, не розламувати і не розжовувати, оскільки це може порушити уповільнене вивільнення діючої речовини. Для повного терапевтичного ефекту необхідно тривале застосування препарату Сонирид Дуо. При появі небажаних реакцій можна перевести пацієнта на монотерапію фінастеридом; однак рекомендується повернутися до комбінованого режиму при посилення вираженості симптомів ДГПЗ.
Лікарська форма
Капсули з модифікованим вивільненням тверді желатинові+Таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого ілі майже білого кольоруСклад
тамсулозину гідрохлорид 400 мкг
Допоміжні речовини: кальцію стеарат - 0.8 мг, триэтилцитрат - 1.1 мг, тальк - 2.5 мг, сополімер метакрилової кислоти і этилакрилата (1:1) - 43.8 мг, целюлоза мікрокристалічна - 281.4 мг.
фінастерид 5 мг
Допоміжні речовини: магнію стеарат - 0.75 мг, тальк - 4.5 мг, карбоксиметилкрахмал натрію (тип А) - 7.5 мг, крохмаль прежелатинізований - 15 мг, целюлоза мікрокристалічна - 15 мг, лактози моногідрат - 102.25 мг.Фармакологічна дія
Препарат Сонирид Ду�� призначений для лікування і контролю симптомів доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ) при необхідності комбінованого лікування тамсулозином і фінастеридом з метою:
— досягнення регресії розміру передміхурової залози, поліпшення сечовипускання та зменшення симптоматики з боку нижніх відділів сечовивідних шляхів, викликану ДГПЗ;
— уповільнення клінічного прогресування захворювання і зниження частоти розвитку гострої затримки сечі та необхідності хірургічного лікування, включаючи трансуретр��котельну резекцію простати (ТУРП) та простатектомію.
Сонирид Дуо можна застосовувати тільки при збільшенні передміхурової залози (обсяг передміхурової залози понад 40 см3). При такому збільшенні передміхурової залози комбіноване лікування полегшує симптоми ДГПЗ і уповільнює клінічне прогресування захворювання ефективніше, ніж при монотерапії фінастеридом або блокатором альфа1-адренорецепторів.
Препарат можна застосовувати тільки для лікування чоловіків.
Фармакодинаміка тамсулозину
Тамсулозин виборчого законоєльне і конкурентно блокує постсинаптичні альфа1-адренорецептори, що знаходяться в гладкій мускулатурі передміхурової залози, шийки сечового міхура і простатичної частини уретри (підтип альфа1А), а також альфа1-адренорецептори, переважно знаходяться в тілі сечового міхура (підтип альфа1D). Це призводить до зниження тонусу гладкої мускулатури передміхурової залози, шийки сечового міхура і простатичної частини уретри та поліпшення функції детрузора. За рахунок цього зменшуються симптоми обструкції та подразнення, пов'язані з доброкачес��венної гіперплазією передміхурової залози. Як правило, терапевтичний ефект розвивається через 2 тижні після початку прийому препарату, хоча у деяких пацієнтів зменшення вираженості симптомів відзначається після прийому першої дози. Здатність тамсулозину впливати на а1А-адренорецептори у 20 разів перевищує його здатність взаємодіяти з аль1В-адренорецепторами, які розташовані в гладких м'язах судин. Завдяки такій високій селективності препарат не викликає будь-якого клінічно значущого зниження системного артеріального тиску кау пацієнтів з артеріальною гіпертензією, так і у пацієнтів з нормальним початковим АТ.
Фармакодинаміка фінастериду
Фінастерид - синтетичний 4-азастероид, специфічний інгібітор внутрішньоклітинного ферменту 5-а-редуктази II типу. Останній перетворює тестостерон у більш активний андроген - 5-а-дигідротестостерон (ДГТ). Нормальна функція і ріст передміхурової залози, в т. ч. її гіпертрофованої тканини, залежить від перетворення тестостерону у ДГТ. Фінастерид не діє на андрогенні рецептори. У здорових добровольців пролиферація та апоптоз клітин передміхурової залози збалансовані за рахунок взаємодії факторів, що гальмують і стимулюючих зростання. Хоча етіологічні фактори, що на молекулярному рівні викликають гіперплазію передміхурової залози, ще не відомі, ймовірно, що в даному процесі відіграє роль ДГТ. Специфічні інгібітори 5-а-редуктази II типу знижують концентрацію ДГТ у передміхуровій залозі і сприяють регресії гіперплазії передміхурової залози. Згідно з даними клінічних досліджень, лікування фінастеридом швидко знижує концентрацію ДГТ �� плазмі на 70%, що призводить до зменшення об'єму передміхурової залози. При постійному прийомі статистично значущі ефекти реєструються через 3 місяці (зменшення об'єму залози приблизно на 20%) і 7 місяців (зменшення вираженості симптомів, пов'язаних з гіперплазією передміхурової залози). В організмі людини зустрічаються 2 види 5-а-редуктази: I та II. Їх розподіл в тканинах неоднаково: в передміхуровій залозі, яєчках і їх придатках, головці статевого члена, мошонки, насіннєвих везикулах, печінки і в грудній клітці зустрічається изоферме��т II типу; I тип зустрічається, головним чином, у шкірі голови, спини і грудей, сальних залозах, печінці, надниркових залозах і нирках. Фінастерид пригнічує в першу чергу ізофермент II типу, відповідальний за більшу частину ДГТ у крові. Одноразова доза фінастериду швидко й істотно змінює концентрацію ДГТ у плазмі. Одноразова доза 5 мг фінастериду знижує концентрацію ДГТ в плазмі на 75%, що на 24 год досягає свого мінімуму, а потім, протягом 7 днів повертається до вихідного рівня. При багаторазовому прийомі фінастерид зберігає ефективність. Фінастерид знижує концентрацію ДГТ в самій передміхуровій залозі на <15% і забезпечує відповідне збільшення рівня тестостерону в передміхуровій залозі. Порівняно з хірургічним або хімічним кастрированием, лікування фінастеридом супроводжується значно більшим зниженням рівня ДГТ у передміхуровій залозі.
Простатспецифічний антиген (ПСА) - чутливий і специфічний андрогенозависимый маркер карциноми передміхурової залози. У більшості випадків після декількох місяців лікування фінастеридом наблюдается швидке зниження концентрації ПСА, і потім встановлення її на низьких значеннях.
Після 1 року прийому фінастериду в дозі 5 мг середня концентрація ПСА знижується на 50%.
Фінастерид не має спорідненості до рецепторів андрогенів і не має іншої гормональної дії. Слідом за відкриттям 5-а-редуктази і описом синдрому недостатності 5-а-редуктази II типу (гермафродитизм чоловічого типу) роль андрогенів у доброякісній гіперплазії простати була переглянута. Розвиток передміхурової залози залежить від ДГТ, сильногпро андрогену. При недостатності 5-а-редуктази на тлі нормального або високого рівня тестостерону в дорослому віці спостерігається атрофія передміхурової залози. ДГТ активує андрогенні рецептори, утворивши після приєднання до них димери, які, вступаючи у зв'язок з ДНК, прямо або побічно сприяють проліферації клітин за рахунок зміни експресії генів, що відповідають за проліферацію та апоптоз. У інтактної передміхуровій залозі процеси апоптозу та проліферації знаходяться в рівновазі. Незважаючи на те, що фактори, що провокують гіперплазию простати на молекулярному рівні, невідомі, роль ДГТ у цьому досить вірогідна.Фармакокінетика
Тамсулозин
Всмоктування
Тамсулозин поглинається в тонкому кишечнику, біодоступність натще становить майже 100%. При прийомі тамсулозину з їжею абсорбція його знижується. Для досягнення однакового рівня всмоктування препарат слід приймати щодня в дозі, вказаній в інструкції, після сніданку. При прийомі однієї капсули пролонгованої дії 400 мкг після їжі Cmax препарату в плазмі досягається приблизно черезз 6 год. При багаторазовому прийомі Css досягається до 5 дня, коли Cmax препарату в плазмі приблизно в 2-3 рази вище, ніж при одноразовому прийомі. Хоча дані показники оцінювалися у літніх пацієнтів, передбачається, що у молодих пацієнтів вони аналогічні. При одноразовому та багаторазовому застосуванні можуть зустрічатися індивідуальні коливання концентрації препарату в плазмі.
Розподіл
Приблизно 99% тамсулозину зв'язується з білками плазми;Vd невеликий (близько 0.2 л/кг).
Метаболізм
Тамсулозин метаболізується медленно, ефект "першого проходження" незначний. Тамсулозин повільно біотрансформується в печінці з утворенням фармакологічно активних метаболітів, що зберігають високу селективність до ?1А-адренорецепторами. Більша частина активної речовини присутня в крові в незміненому вигляді. У щурів виявлена незначна мікросомальна індукція, викликана тамсулозином. Жоден з метаболітів не виявляє більшої активності, ніж тамсулозин.
Виведення
Тамсулозин і його метаболіти виводяться переважно нирками, примі��але 9% від прийнятої дози препарату - у незміненому вигляді. T1/2 препарату з плазми становив 10 год при одноразовому прийомі капсули 400 мкг, після багаторазового прийому - 13 год, кінцевий T1/2 ч. 22
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
При захворюваннях нирок корекція дози не потрібна.
Фінастерид
Всмоктування
Швидко всмоктується з ШКТ, через 2 год досягає Cmax в плазмі, що дорівнює 37 нг/мл Абсорбція в ШЛУНКОВО завершується через 6-8 год після прийому. Прийом їжі не впливає на всмоктування фінастериду. Біодоступність фінастериду при��мо внутрішньо становить приблизно 80%.
Розподіл
90% циркулюючого фінастериду пов'язано з білками плазми і не чинить ушкоджуючої дії при захворюваннях нирок. Фінастерид проникає через ГЕБ і в невеликій кількості розподіляється в насінній рідині пацієнтів. Vd складає 76±14 л.
Метаболізм
Фінастерид активно метаболізується в печінці шляхом окисної біотрансформації. Два з 5 метаболітів фінастериду володіють слабкою активністю і відповідають за 20% загального інгібування 5-?-редуктази.
В��ведення
Середній T1/2 фінастериду становить 6 год (4-12 год), у чоловіків старше 70 років - 8 год (6-15 год). При застосуванні фінастериду, міченого приблизно 39% (32-49%) введеної дози виводилося нирками у вигляді метаболітів. Незмінений фінастерид практично не визначався в сечі. Приблизно 57% (51-64%) загальної дози виводиться через кишечник.
Концентрація фінастериду у спермі коливається від невизначуваним (< 1 нг/мл) до 21 нг/млПобічні дії
Небажані реакції монотерапії тамсулозином
З боку нервової системи: часті - головокруж��ня; нечасті - головний біль; нечасті - непритомність.
З боку серцево-судинної системи: нечасті - постуральна гіпотензія, тахікардія.
З боку дихальної системи: нечасті - риніт.
З боку травної системи: нечасті - запор, діарея, нудота, блювання.
З боку шкіри і підшкірно-жирової клітковини: нечасті - висип, шкірний свербіж, кропив'янка; рідкі - ангіоневротичний набряк.
З боку репродуктивної системи: нечасті - ретроградна еякуляція; рідкісні - пріапізм.
Небажані реакції монотерапіі фінастеридом
З боку імунної системи: нечасті - гіперчутливість.
З боку органа зору: нечасті - помутніння кришталика.
З боку травної системи: часті - біль у животі.
З боку шкіри і підшкірно-жирової клітковини: нечасті - висип.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз: часті - еректильна дисфункція, порушення еякуляції, зниження об'єму еякуляту, зниження лібідо; нечасті - болючість молочних залоз, збільшення молочних залоз, біль у яєчках.
Під чая постмаркетингового спостереження описані такі додаткові небажані реакції (даних про частоту небажаних реакцій немає): реакції гіперчутливості, включаючи свербіж, кропив'янку, набряк губ і обличчя.
Небажані реакції комбінованого лікування
У пацієнтів, які отримують комбіноване лікування (фінастерід і ?1-адреноблокатор) описані такіОсобливості продажу
рецептурніОсобливі умови
При оцінці показника ПСА необхідно зважати на той факт, що при лікуванні фінастеридом концентрація ПСА знижується. У більшості пацієнтів концентрація ПСА швидко знижується протягом першого місяця лікування, а потім стабілізується на новому вихідному рівні. Даний посттерапевтический вихідний рівень приблизно дорівнює половині дотерапевтического значення. Таким чином, у типових випадках лікування фінастеридом протягом шести місяців і більше, значення ПСА необхідно подвоювати для порівняння з нормальними значеннями у пацієнтів, які не приймають фінастерид. Не виявлено будь-яких інших відмінностей в стандартних лабораторних показниках між пацієнтів й індустріаль��тами, які одержують плацебо або фінастерід.
До початку лікування препаратом Сонирид Дуо пацієнт повинен бути обстежений для виключення наявності інших захворювань, які виявляються тими ж симптомами, що і ДГПЗ. До лікування та регулярно під час лікування необхідно проводити пальцеве ректальне дослідження і, за необхідності, визначення ПСА.
Пацієнтів з великим об'ємом залишкової сечі та/або вираженим утрудненням сечовипускання необхідно обстежувати для виявлення обструктивної уропатії.
Запобіжні заходи при застосуванні тамсулозину
Як і при застосуванні інших блокаторів ?1-адренорецепторів, під час лікування тамсулозином може знижуватися ПЕКЛО, що в рідкісних випадках призводить до непритомності. При перших ознаках постуральної гіпотензії (наприклад, запаморочення, слабкість) слід посадити або укласти пацієнта до повного зникнення симптомів.
Інтраопераційний синдром атонічної райдужки (САР, варіант синдрому маленького зіниці) спостерігався під час операції з приводу катаракти у деяких пацієнтів, які приймають тамсулозин. Интраоперационный САР може підвищити частоту ускладнень операції. Не рекомендується починати лікування тамсулозином пацієнтів, яким планується хірургічне лікування катаракти. Припинення прийому тамсулозину за 1-2 тижні до операції зазвичай зменшує ризик, однак поки не встановлено оптимальні строки припинення його прийому. Для профілактики розвитку интраоперациоиного синдром атонічної райдужки хірург і офтальмологи в передопераційному періоді мають з'ясувати, чи приймав пацієнт тамсулозин раніше або продовжує його прийом. Це дозволить підприприйняти відповідні заходи під час планування і в ході оперативного втручання.Свідчення
— лікування і контроль симптомів доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ).Протипоказання
— наявність постуральної гіпотензії в анамнезі;
— печінкова недостатність тяжкого ступеня;
— порушення функції нирок (концентрація креатиніну в плазмі >2 мг/дл);
— непереносимість галактози, лактазна недостатність або глюкозо-галактозна мальабсорбція;
— жінки і діти;
— підвищена�� чутливість до діючих або допоміжних речовин.
З обережністю: при наявності ризику розвитку обструктивної уропатії; при захворюваннях печінки; при плануванні оперативного лікування катаракти.Лікарська взаємодія
У дослідженнях in vitro печінкових мікросомальних фракцій (модель метаболізму препарату ферментативною системою цитохрому Р450) визначили, що тамсулозин не вступає у фармакокінетична взаємодія з фінастеридом під час метаболізму в печінці.
Додаткова взаємодія тамс��лозіна з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії
Не виявлено взаємодії при одночасному застосуванні тамсулозину і атенололу, еналаприлу, ніфедипіну або теофіліну.
Сумісне застосування з циметидином може викликати підвищення концентрації тамсулозину в плазмі, в той час як фуросемід спричиняє її зниження. Тим не менш, змінювати дозу препарату не потрібно, оскільки концентрація тамсулозину залишається у межах норми.
In vitro діазепам, пропранолол, трихлорметиазид, хлормадинон, амітриптилін, диклофенак, глібенкламід, симвастатин і варфарин не змінюють вміст вільної фракції тамсулозину в плазмі людини.
