Дозировка
Препарат назначают внутрь. Режим дозирования следует устанавливать индивидуально. Начальная суточная доза составляет 6 мг (1 капс.). При необходимости суточную дозу можно постепенно ("шагами") увеличивать - на 6 мг (1 капс.) с интервалами 3-7 дней. Клинический опыт показывает, что для большинства пациентов оптимальная доза составляет 12 мг/ (2 капс.); в редких случаях может потребоваться увеличение суточной дозы до 24 мг. Лечение пациентов с почечной недостаточностью (КК < 25 мл/мин) рекомендуется начинать с приема препарата Сирдалуд® в дозе 2 мг 1 раз/ Повышение дозы проводят малыми "шагами", с учетом переносимости и эффективности. Если необходимо получить более выраженный эффект, рекомендуется сначала увеличить дозу, назначаемую 1 раз/, после чего увеличивают кратность назначения
Передозировка
тошнота, рвота, снижение АД, удлинение интервала QTс, головокружение, сонливость, миоз, беспокойство, нарушение дыхания, кома.
Лекарственная форма
Капсулы с модифицированным высвобождением твердые желатиновые, размер №2, с белой непрозрачной крышечкой и белым непрозрачным корпусом, на крышечке серая надпись "Sirdalud", на корпусе серая надпись "6 mg"; содержимое капсул - круглые пеллеты от белого до слегка желто-коричневого цвета.
Состав
тизанидин (в форме гидрохлорида) 6 мг
Вспомогательные вещества: этилцеллюлоза, шеллак, тальк, крахмал кукурузный, сахароза, титана диоксид, железа оксид черный, желатин.
Фармакологическое действие
Миорелаксант центрального действия. Основная точка приложения его действия находится в спинном мозге. Стимулируя пресинаптические альфа2-рецепторы, тизанидин подавляет высвобождение возбуждающих аминокислот, стимулирующих рецепторы, чувствительные к N-метил-D-аспартату (NMDA-рецепторы). Вследствие этого на уровне промежуточных нейронов спинного мозга происходит подавление полисинаптической передачи возбуждения. Поскольку именно этот механизм отвечает за избыточный мышечный тонус, то при его подавлении мышечный тонус снижается. В дополнение к миорелаксирующим свойствам тизанидин оказывает также центральный умеренно выраженный анальгезирующий эффект.
Сирдалуд® МР эффективен при хронической спастичности спинального и церебрального генеза. Уменьшает спастичность и клонические судороги, вследствие чего снижается сопротивление пассивным движениям и увеличивается объем активных движений.
Фармакокинетика
Всасывание
При приеме внутрь тизанидин всасывается почти полностью. Среднее значение Cmax достигается в течение 8.5 ч и составляет приблизительно половину величины Cmax при приеме таблеток Сирдалуд® в аналогичной суточной дозе, разделенной на 3 приема, при этом суммарная экспозиция (AUC) остается неизмененной.
Распределение
Длительное высвобождение тизанидина из лекарственной формы капсулы с модифицированным высвобождением обуславливает "смягченный" фармакокинетический профиль, что обеспечивает поддержание стабильной терапевтической концентрации тизанидина в плазме крови на протяжении 24 ч.
Связывание с белками плазмы составляет 30%.
Метаболизм
Тизанидин быстро и в значительной степени метаболизируется в печени. In vitro было показано, что тизанидин в основном метаболизируется изоферментом CYP1А2. Метаболиты неактивны.
Выведение
Тизанидин выводится преимущественно почками (приблизительно 70% дозы) в виде метаболитов; на долю неизмененного вещества приходится лишь около 2.7%.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
Пол не влияет на фармакокинетические параметры тизанидина.
Побочные действия
Со стороны нервной системы: часто - сонливость, слабость, головокружение; редко - галлюцинации, бессонница, нарушения сна
Со стороны сердечно-сосудистой системы: часто - брадикардия, снижение АД; в отдельных случаях - выраженное снижение АД вплоть до коллапса и потери сознания.
Со стороны пищеварительной системы: часто - сухость во рту; редко - тошнота, желудочно-кишечные расстройства, повышение активности печеночных трансаминаз; очень редко - гепатит, печеночная недостаточность.
Со стороны костно-мышечной системы: редко - мышечная слабость.
Прочие: часто - повышенная утомляемость.
При приеме в малых дозах, рекомендуемых для купирования болезненного мышечного спазма, отмечались сонливость, повышенная утомляемость, головокружение, сухость во рту, снижение АД, тошнота, желудочно-кишечные расстройства, повышение активности печеночных трансаминаз. Обычно вышеописанные реакции умеренно выражены и преходящи.
При приеме в более высоких дозах, рекомендуемых для лечения спастичности, вышеперечисленные побочные реакции возникают чаще и более выражены, однако они редко бывают настолько тяжелыми, чтобы лечение пришлось прервать. Кроме того могут возникать следующие явления: снижение АД, брадикардия, мышечная слабость, бессонница, нарушение сна, галлюцинации, гепатит.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Сообщалось о случаях нарушений функции печени, связанных с тизанидином, однако при применении суточной дозы до 12 мг эти случаи отмечались редко. В связи с этим рекомендуется контролировать функциональные печеночные пробы 1 раз в месяц в первые 4 месяца лечения у тех пациентов, которым назначается тизанидин в суточной дозе 12 мг и выше, а также в тех случаях, когда наблюдаются клинические признаки, позволяющие предположить нарушение функции печени, такие как необъяснимая тошнота, анорексия, чувство усталости. В случае, когда уровни АЛТ и АСТ в сыворотке стойко превышают ВГН в 3 раза и более, применение Сирдалуда МР следует прекратить.
Не следует резко отменять Сирдалуд® МР, дозу препарата снижают постепенно.
При резкой отмене Сирдалуда МР после продолжительного лечения и/или приема высоких доз препарата (а также после одновременного применения с антигипертензивными лекарственными средствами) отмечалось развитие тахикардии и повышение АД, в отдельных случаях могущее привести к острому нарушению мозгового кровообращения.
Следует соблюдать осторожность при применении Сирдалуда МР у пациентов с почечной недостаточностью. При применении Сирдалуда МР у пациентов с почечной недостаточностью (КК менее 25 мл/мин) необходима коррекция режима дозирования.
Следует соблюдать осторожность при применении Сирдалуда МР у пожилых пациентов. Опыт применения Сирдалуда МР у пациентов пожилого возраста ограничен. На основании фармакокинетических данных можно предположить, что в некоторых случаях почечный клиренс у этих пациентов может быть значительно снижен.
Использование в педиатрии
Опыт применения препарата у детей ограничен. Поэтому применение Сирдалуда МР у данной категории пациентов не рекомендуется.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
При развитии сонливости, головокружения или снижения АД на фоне терапии Сирдалудом МР следует воздержаться от видов работ, требующих высокой концентрации внимания и быстрой реакции, например, управления автотранспортом или работы с механизмами.
Показания
— спастичность скелетных мышц при неврологических заболеваниях (например, при рассеянном склерозе, хронической миелопатии, дегенеративных заболеваниях спинного мозга, последствиях нарушений мозгового кровообращения и детского церебрального паралича /пациенты старше 18 лет/).
Противопоказания
— выраженные нарушения функции печени
— одновременное применение с сильными ингибиторами изоферментов CYP1A2 (в т.ч. флувоксамин или ципрофлоксацин);
— повышенная чувствительность к тизанидину или к любому другому компоненту препарата.
Применение Сирдалуда МР у детей не рекомендуется, т.к. опыт применения препарата у детей ограничен.
Лекарственное взаимодействие
При применении Сирдалуда МР вместе с ингибиторами изофермента CYP1A2 возможно повышение концентрации тизанидина в плазме крови
Одновременное применение тизанидина с флувоксамином или ципрофлоксацином, ингибиторами изофермента 1А2 цитохрома P450, приводит соответственно к 33-кратному или к 10-кратному увеличению AUC тизанидина. Результатом сочетанного применения может оказаться клинически значимое и продолжительное снижение АД, приводящее к сонливости, слабости, заторможенным психомоторным реакциям (в отдельных случаях вплоть до коллапса и потери сознания). Одновременное применение тизанидина с флувоксамином или ципрофлоксацином - противопоказано.
Не рекомендуется одновременное назначение тизанидина с другими ингибиторами изофермента CYP1A2 – антиаритмическими препаратами (амиодарон, мексилетин, пропафенон), циметидином, фторхинолонами (эноксацин, пефлоксацин, ципрофлоксацин, норфлоксацин), рофекоксибом, пероральными контрацептивами, тиклопидином.
(3150)
Дозування
Препарат призначають внутрішньо. Режим дозування слід встановлювати індивідуально. Початкова добова доза становить 6 мг (1 капс.). При необхідності добову дозу можна поступово ("кроками") збільшувати - 6 мг (1 капс.) з інтервалами 3-7 днів. Клінічний досвід показує, що для більшості пацієнтів оптимальна доза становить 12 мг/ (2 капс.); у рідкісних випадках може знадобитися збільшення добової дози до 24 мг. Лікування пацієнтів з нирковою недостатністю (КК < 25 мл/хв) рекомендується починати з прийому препарату Сирд��луд® у дозі 2 мг 1 раз/ Підвищення дози проводять малими "кроками", з урахуванням переносимості та ефективності. Якщо необхідно отримати більш виражений ефект, рекомендується спочатку збільшити дозу, що призначається 1 раз/, після чого збільшують кратність призначенняПередозування
нудота, блювання, зниження артеріального тиску, подовження інтервалу QTс, запаморочення, сонливість, міоз, неспокій, порушення дихання, кома.
Лікарська форма
Капсули з модифікованим вивільненням тверді желатинові, розмір №2, з білою непрозорою кришечкою та білим непрозорим корпусом, на кришечці сіра напис "Sirdalud", на корпусі сіра напис "6 mg"; вміст капсул - круглі пелети від білого до злегка жовто-коричневого кольору.Склад
тизанідин (у формі гідрохлориду) 6 мг
Допоміжні речовини: етилцелюлоза, шелак, тальк, крохмаль кукурудзяний, сахароза, титану діоксид, заліза оксид чорний, желатин.Фармакологічна дія
Міорелаксант центральної дії. Основна точка прикладання його дії знаходиться в спинному мозку. Стимулюючи пресинаптичні альфа2-рецептор��, тизанідин пригнічує вивільнення збуджуючих амінокислот, які стимулюють рецептори, чутливі до N-метил-D-аспартату (NMDA-рецептори). Внаслідок цього на рівні проміжних нейронів спинного мозку відбувається пригнічення полісинаптичної передачі збудження. Оскільки саме цей механізм відповідає за надмірний м'язовий тонус, при його пригніченні м'язовий тонус знижується. На додаток до міорелаксуючою властивостями тизанідин виявляє також центральний помірно виражений анальгезуючий ефект.
Сирдалуд® МР ефект��вен при хронічній спастичності спінального і церебрального генезу. Зменшує спастичність і клонічні судоми, внаслідок чого знижується опір пасивним рухам і збільшується обсяг активних рухів.Фармакокінетика
Всмоктування
При прийомі всередину тизанідин всмоктується майже повністю. Середнє значення Cmax досягається протягом 8.5 год і становить приблизно половину величини Cmax при прийомі таблеток Сирдалуд® в аналогічній добовій дозі, розділеній на 3 прийоми, при цьому сумарна експозиція (AUC) залишається незміненою.
Розподіл
Тривале вивільнення тизанідину з лікарської форми капсули з модифікованим вивільненням зумовлює "пом'якшений" фармакокінетичний профіль, що забезпечує підтримку стабільної терапевтичної концентрації тизанідину в плазмі крові протягом 24 год.
Зв'язування з білками плазми становить 30%.
Метаболізм
Тизанідин швидко і у значній мірі метаболізується в печінці. In vitro було показано, що тизанідин в основному метаболізується изофермен��му СУР1А2. Метаболіти неактивні.
Виведення
Тизанідин виводиться переважно нирками (приблизно 70% дози) у вигляді метаболітів; на частку незміненої речовини припадає лише близько 2.7%.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
Стать не впливає на фармакокінетичні параметри тизанідину.Побічні дії
З боку нервової системи: часто - сонливість, слабкість, запаморочення; рідко - галюцинації, безсоння, порушення сну
З боку серцево-судинної системи: часто - брадикардія, зниження ��Д; в окремих випадках - виражене зниження артеріального тиску аж до колапсу і втрати свідомості.
З боку травної системи: часто - сухість у роті; рідко - нудота, шлунково-кишкові розлади, підвищення активності печінкових трансаміназ; дуже рідко - гепатит, печінкова недостатність.
З боку кістково-м'язової системи: рідко - м'язова слабкість.
Інші: часто - підвищена втомлюваність.
При прийомі в малих дозах, рекомендованих для купірування болісного м'язового спазму, відзначалися сонливість, п��вышенная стомлюваність, запаморочення, сухість у роті, зниження артеріального тиску, нудота, шлунково-кишкові розлади, підвищення активності печінкових трансаміназ. Зазвичай ці реакції помірно виражені та минущі.
При прийомі у високих дозах, рекомендованих для лікування спастичності, перелічені побічні реакції виникають частіше і більш виражені, однак вони рідко бувають настільки тяжкими, щоб лікування довелося перервати. Крім того можуть виникати такі явища: зниження АТ, брадикардія, м'язова слабкість, бессонніца, порушення сну, галюцинації, гепатит.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Повідомлялося про випадки порушень функції печінки, пов'язаних з тизанідином, однак при застосуванні добової дози до 12 мг ці випадки відзначалися рідко. У зв'язку з цим рекомендується контролювати функціональні печінкові проби 1 раз на місяць у перші 4 місяці лікування у тих пацієнтів, яким призначається тизанідин у добовій дозі 12 мг і вище, а також у тих випадках, коли спостерігаються клінічні ознаки, що дозволяють припустити порушення функції печіні, такі як нудота нез'ясованої причини, анорексія, відчуття втоми. У випадку, коли рівні АЛТ та АСТ в сироватці стійко перевищують ВМН в 3 рази і більше, застосування Сирдалуду МР слід припинити.
Не слід різко відміняти Сирдалуд® МР, дозу препарату поступово знижують.
При різкій відміні Сирдалуду МР після тривалого лікування та/або прийому високих доз препарату (а також після одночасного застосування з антигіпертензивними лікарськими засобами) відзначали розвиток тахікардії і підвищення артеріального тиску, в окремих випадках могущ��е призвести до гострого порушення мозкового кровообігу.
Слід дотримуватися обережності при застосуванні Сирдалуду МР у пацієнтів з нирковою недостатністю. При застосуванні Сирдалуду МР у пацієнтів з нирковою недостатністю (КК менше 25 мл/хв) необхідна корекція режиму дозування.
Слід дотримуватися обережності при застосуванні Сирдалуду МР у літніх пацієнтів. Досвід застосування Сирдалуду МР у пацієнтів літнього віку обмежений. На підставі фармакокінетичних даних можна припустити, що в деяких випадках за��рашковий кліренс у цих пацієнтів може бути значно знижений.
Використання в педіатрії
Досвід застосування препарату у дітей обмежений. Тому застосування Сирдалуду МР у даної категорії пацієнтів не рекомендується.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
При розвитку сонливості, запаморочення або зниження АТ на тлі терапії Сирдалудом МР слід утримуватись від видів робіт, що потребують високої концентрації уваги і швидкої реакції, наприклад, керування автотранспортом і��і роботи з механізмами.Свідчення
— спастичність скелетних м'язів при неврологічних захворюваннях (наприклад, при розсіяному склерозі, хронічній мієлопатії, дегенеративних захворюваннях спинного мозку, наслідки порушень мозкового кровообігу та дитячого церебрального паралічу /пацієнти старше 18 років/).Протипоказання
— виражені порушення функції печінки
— одночасне застосування з сильними інгібіторами ізоферментів CYP1A2 (у т. ч. флувоксамін або ципрофлоксацин);
— підвищена чутливість до тизанид��ну або до будь-якого іншого компонента препарату.
Застосування Сирдалуду МР у дітей не рекомендується, оскільки досвід застосування препарату у дітей обмежений.Лікарська взаємодія
При застосуванні Сирдалуду МР разом з інгібіторами ізоферменту CYP1A2 можливе підвищення концентрації тизанідину в плазмі крові
Одночасне застосування тизанідину з флувоксаміном або ципрофлоксацином, інгібіторами ізоферменту 1А2 цитохрому P450, що призводить відповідно до 33-кратному або до 10-кратного збільшення AUC тизанідину. Результатом поєднаного застосування може виявитися клінічно значуще і тривале зниження артеріального тиску, що призводить до сонливості, слабкості, загальмованим психомоторним реакцій (в окремих випадках аж до колапсу і втрати свідомості). Одночасне застосування тизанідину з флувоксаміном або ципрофлоксацином - протипоказано.
Не рекомендується одночасне застосування тизанідину з іншими інгібіторами ізоферменту CYP1A2 – антиаритмічними засобами (аміодарон, мексилетин, пропафенон), циметидином, фторхінолонами (эноксацин, пефлоксацин, ципрофлоксаців, норфлоксацин), рофекоксибом, пероральними контрацептивами, тиклопидином.
