Дозировка
Перед назначением препарата Симвастатин Зентива пациенту необходимо рекомендовать стандартную гипохолестериновую диету, которую он должен соблюдать в течение всего периода терапии. Препарат принимают внутрь 1 раз в сутки вечером, запивая достаточным количеством воды, независимо от приема пищи. Суточная доза препарата Симвастатин Зентива составляет от 5 до 80 мг 1 раз в сутки вечером. Максимальная суточная доза - 80 мг. Изменение (подбор) дозы следует проводить с интервалами не менее 4 недель. Дозу 80 мг в сутки рекомендуется назначать только пациентам с высоким риском сердечно-сосудистых осложнений, если лечение препаратом в более низких дозах не позволило достичь целевых показателей липидного профиля, а предполагаемая польза от лечения превышает возможный риск. У большинства пациентов оптимальный эффект достигается при приеме препарата в дозах до 20 мг в сутки. Пациенты с гомозиготной наследственной гиперхолестеринемией Рекомендуемая суточная доза препарата Симвастатин Зентива составляет 40 мг 1 раз в сутки вечером или 80 мг в три приема (20 мг утром, 20 мг днем и 40 мг вечером). Дозу 80 мг в сутки рекомендуется назначать только в том случае, если предполагаемая польза терапии превышает возможный риск. Таким пациентам препарат Симвастатин Зентива назначается в комбинации с другими видами гиполипидемнческой терапии (например. ЛПНП-аферез) или без подобного лечения, если оно недоступно. Для пациентов, принимающих ломитапид одновременно с препаратом Симвастатин Зентива, суточная доза симвастагина не должна превышать 40 мг. Пациенты с ишемической болезнью сердца (НЕС) или высоким риском развития ПЕС При лечении пациентов с ИБС или ее высоким риском развития эффективные дозы препарата Симвастатин Зентива составляют 20-40 мг 1 раз в сутки вечером. Поэтому рекомендуемая начальная доза у таких пациентов - 20 мг в сутки. Возможная корректировка дозы должна выполняться согласно рекомендациям выше. Медикаментозная терапия должна быть начата одновременно е диетотерапией и физическими упражнениями. Если содержание ЛПНП менее 75 мг/дл (1.94 ммоль/л), содержание общего холестерина - менее 140 мг/дл (3.6 ммоль/л), дозу препарата необходимо уменьшить. Подробнее см. инструкцию
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой от белого до почти белого цвета, продолговатые, двояковыпуклые, с риской с двух сторон и с гравировкой "SVT" и "40" на одной из сторон.
Состав
1 таб.
симвастатин 40 мг
Вспомогательные вещества: лактоза - 298 мг, крахмал кукурузный прежелатинизированный - 40 мг, целлюлоза микрокристаллическая - 20 мг, тальк - 4 мг, магния стеарат - 2 мг, бутилгидроксианизол - 80 мкг.
Состав пленочной оболочки: гипролоза - 3.06 мг, гипромеллоза - 3.06 мг, титана диоксид - 2.78 мг, тальк - 1.11 мг.
Фармакологическое действие
Гиполипидемический препарат из группы статинов. Симвастатин получают синтетическим путем из продукта ферментации Aspergillus terreus. Является неактивным лактоном, в организме подвергается гидролизу с образованием гидроксикислотного производного. Активный метаболит ингибирует ГМГ-КоА-редуктазу, фермент, катализирующий начальную реакцию образования мевалоната из ГМГ-КоА.
Поскольку превращение ГМГ-КоА в мевалонат представляет собой ранний этап синтеза холестерина, то применение симвастатина не вызывает накопления в организме потенциально токсичных стеролов. ГМГ-КоА легко метаболизируется до ацетил-КоА, который участвует во многих процессах синтеза в организме.
Вызывает понижение концентрации в плазме крови ТГ, ЛПНП, ЛПОНП и общего холестерина (в случаях гетерозиготной семейной и несемейной форм гиперхолестеринемии, при смешанной гиперлипидемии, когда повышенное содержание холестерина является фактором риска).
Повышает концентрацию ЛПВП и уменьшает соотношение ЛПНП/ЛПВП и общий холестерин/ЛПВП.
Начало проявления эффекта - через 2 недели от начала приема, максимальный терапевтический эффект достигается через 4-6 недель. Действие сохраняется при продолжении лечения, при прекращении терапии концентрация холестерина постепенно возвращается к исходному уровню.
Фармакокинетика
Абсорбция Симвастатина высокая. После приема внутрь максимальная концентрация в плазме крови достигается примерно через 1,3-2,4 часа и снижается на 90% через 12 часов. Связь с белками плазмы крови составляет около 95%.
Метаболизируется в печени, имеет эффект «первого прохождения» через печень (гидролизуется с образованием активного производного: бета-гидроксикислоты, обнаружены и другие активные, а также неактивные метаболиты). Период полувыведения активных метаболитов составляет 1,9 часа.
Выводится преимущественно с каловыми массами (60%) в виде метаболитов. Около 10-15% выводится почками в неактивной форме.
Побочные действия
При применении препарата Симвастатин Зентива возможно появление указанных ниже побочных эффектов, которые разделены но системно-органным классам в соответствии с классификацией Медицинского словаря по нормативно-правовой деятельности (MedDRA). Для указания частоты встречаемости побочных эффектов была использована классификация ВОЗ: очень часто (>10 %); часто (>1 % и <10 %); нечасто (>0,1 % и <1 %); редко (>0.01 % и <0.1 %); очень редко (<0,01 %); частота неизвестна (по имеющимся данным определить частоту встречаемости побочного эффекта не представляется возможным).
Нарушения со стороны крови и лимфатической системы: редко - анемия.
Нарушения со стороны иммунной системы: редко - ангионевротический отек, ревматическая иолимиалгия, васкулит, крапивница, волчаночноподобный синдром: частота неизвестна - иммунноопосредованная некротизирующая миопатия (аутоиммунная миопатия).
Нарушения со стороны нервной системы: редко - головная боль, головокружение, парестезия, периферическая нейропатия; очень редко - бессонница, нарушение памяти, спутанность сознания; частота неизвестна-депрессия.
Нарушения со стороны органа зрения: редко - нечеткость зрительного восприятия. Нарушения со стороны сердца: редко - ощущение сердцебиения.
Нарушения со стороны сосудов: редко - «приливы» крови к коже лица.
Нарушения со стороны дыхательной системы, органов грудной клетки и средостения: очень редко - одышка; частота неизвестна - интерстициальное заболевание легких. Нарушения со стороны желудочно-кишечного тракта: редко - нарушение вкусовых ощущений, запор, боль в животе, метеоризм, диспепсия, тошнота, рвота, диарея, панкреатит.
Нарушения со стороны печени и желчевыводящих путей: редко - желтуха, гепатит; очень редко - фатальная и нефатальная печеночная недостаточность.
Нарушения со стороны кожи и подкожных тканей: редко - кожная сыпь, зуд. алопеция, дерматомиозит, гиперемия кожи, фоточувствительность.
Нарушения со стороны скелетно-мышечной и соединительной ткани: редко - артрит, артралгия, миалгия, мышечные судороги, миопатия (включая миозит), рабдомиолиз; частота неизвестна - тендопатии, возможно с разрывом сухожилий.
в основном при приеме дозы симвастатина 80 мг в сутки.
Нарушения со стороны почек и мочевыводящих путей: редко - острая почечная недостаточность (вследствие рабдомиолиза).
Нарушения со стороны половых органов и молочной железы: частота неизвестна -эректильная дисфункция.
Общие расстройства и нарушения в месте введения: редко - слабость, лихорадка, астенический синдром.
Лабораторные и инструментальные данные: редко - повышение активности
«печеночных» трансаминаз, повышение активности щелочной фосфатазы, повышение активности креатинфосфокиназы (КФК), тромбоцитопения, увеличение скорости оседания эри троцитов (СОЭ), эозинофилия.
Следующие нежелательные явления были зарегистрированы при применении некоторых статинов:
нарушение сна. включая кошмарные сновидения;
ухудшение памяти;
сексуальная дисфункция, гинекомастия;
сахарный диабет: частота возникновения будет зависеть от присутствия или отсутствия факторов риска (содержание глюкозы в плазме крови натощак > 5.6 ммоль/л, ИМТ > 30 кг/м2, повышенная концентрация триглицеридов в плазме крови, артериальная гипертензия в анамнезе)
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
До начала и во время лечения пациент должен соблюдать гипохолестериновую диету.
В начале терапии препаратом Симвастатин Зентива возможно преходящее повышение активности печеночных ферментов.
Перед началом терапии и далее следует регулярно проводить исследование функции печени (контролировать активность печеночных трансаминаз каждые 6 недель в течение первых 3 мес, затем каждые 8 недель в течение оставшегося первого года, и затем 1 раз в полгода), а также при повышении доз следует проводить тест на определение функции печени. При повышении дозы до 80 мг необходимо проводить тест каждые 3 месяца. Симвастатин Зентива, как и другие ингибиторы ГМГ-КоА-редуктазы, не следует применять при повышенном риске развития рабдомиолиза и почечной недостаточности (на фоне тяжелой острой инфекции, артериальной гипотензии, травм, тяжелых метаболических нарушений, перед большой хирургической операцией).
У пациентов с пониженной функцией щитовидной железы (гипотиреоз) или при наличии некоторых заболеваний почек (нефротический синдром) при повышении концентрации холестерина в крови следует сначала проводить терапию основного заболевания.
Симвастатин Зентива с осторожностью следует назначать пациентам, которые злоупотребляют алкоголем и/или имеют в анамнезе заболевания печени.
Употребление грейпфрутового сока (более 1 л/сут) может усилить степень выраженности побочных явлений, связанных с применением препарата Симвастатин Зентива, поэтому следует избегать их одновременного приема.
Симвастатин Зентива не показан в тех случаях, когда имеется гипертриглицеридемия I, IV и V типов.
Лечение препаратом Симвастатин Зентива может вызывать миопатию, приводящую к рабдомиолизу и почечной недостаточности.
Среди предрасполагающих факторов для развития миопатии выделяют пожилой возраст (старше 65 лет), принадлежность к женскому полу, неконтролируемый гипотиреоз и нарушение функции почек. Риск возникновения этой патологии возрастает при применении с препаратом Симвастатин Зентива одного или нескольких из следующих лекарственных средств: фибраты (гемфиброзил), циклоспорин, нефазодон, макролиды (эритромицин, кларитромицин, телитромицин), противогрибковые средства из группы азолов (кетоконазол, вориконазол, итраконазол, позаконазол) и ингибиторы протеазы ВИЧ (ритонавир, нелфинавир), блокаторы медленных кальциевых каналов (верапамил, дилтиазем, амлодипин), амиодарон, дронедарон, фузидовая кислота. Риск развития миопатии повышается также у больных с почечной недостаточностью тяжелой степени (КК<30 мл/мин).
Всех пациентов, начинающих терапию препаратом Симвастатин Зентива, а также пациентов, которым необходимо увеличить дозу препарата, следует информировать о возможности возникновения миопатии и необходимости незамедлительного обращения к врачу в случае возникновения необъяснимых болей, болезненности в мышцах, вялости или мышечной слабости, особенно если это сопровождается недомоганием или лихорадкой. Терапия препаратом должна быть немедленно прекращена, если миопатия диагностирована или предполагается.
В целях диагностирования развития миопатии рекомендуется регулярно проводить измерение активности КФК.
При лечении препаратом Симвастатин Зентива возможно повышение активности сывороточной КФК, что следует учитывать при дифференциальной диагностике болей за грудиной. Критерием отмены препарата служит повышение активности КФК в сыворотке крови более чем в 10 раз относительно ВГН. У больных с миалгией, миастенией и/или выраженным повышением активности КФК лечение препаратом прекращают.
Данные современных исследований не содержат информации относительно неблагоприятного воздействия симвастатина на хрусталик глаза.
Препарат эффективен как в качестве монотерапии, так и в сочетании с секвестрантами желчных кислот.
Пациентам с почечной недостаточностью тяжелой степени лечение проводят под контролем функции почек.
Длительность применения препарата определяется лечащим врачом индивидуально.
Препараты класса статинов способны вызывать повышение концентрации глюкозы в крови. У некоторых пациентов с высоким риском развития сахарного диабета такие изменения могут приводить к его манифестации, что является показанием для назначения противодиабетической терапии. Однако снижение риска сосудистых заболеваний на фоне приема статинов превышает риск развития сахарного диабета, поэтому данный фактор не должен служить основанием для отмены лечения статинами. За пациентами группы риска (концентрация глюкозы в крови натощак 5.6-6.9 ммоль/л, ИМТ >30 кг/м2, гипертриглицеридемия, артериальная гипертензия в анамнезе) следует установить врачебное наблюдение и регулярно проводить контроль биохимических параметров.
Влияние на способность управлять транспортными средствами и механизмами
При применении препарата Симвастатин Зентива не сообщалось о неблагоприятном влиянии на управление транспортными средствами и занятия другими потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.
Передозировка
Ни в одном из известных нескольких случаев передозировки (максимальная принятая доза 3.6 г) специфических симптомов выявлено не было.
Лечение: промывание желудка, прием активированного угля. Симптоматическая терапия. Следует контролировать функции печени и почек, активность КФК в сыворотке крови. При развитии миопатии с рабдомиолизом и острой почечной недостаточности (редкий, но тяжелый побочный эффект) следует немедленно прекратить прием препарата и ввести пациенту диуретик и натрия бикарбонат (в/в инфузия). При необходимости показан гемодиализ.
Рабдомиолиз может вызывать гиперкалиемию, которую можно устранить в/в введением кальция хлорида или кальция глюконата, инфузией глюкозы с инсулином, использованием калиевых ионообменников или, в тяжелых случаях, с помощью гемодиализа.
Показания
1. Гиперлипидемия
Как дополнение к диете больным с первичной гиперхолестеринемией, включая гетерозиготную семейную гиперхолестеринемию (гиперлипидемия На типа по классификации Фредриксона), или смешанной гиперхолестеринемией (гиперлипидемия ПЬ типа по классификации Фредриксона) недостаточно для:
снижения повышенной концентрации ОХС, ХС ЛИНИ, 'ГГ, аполипопротеипа В (апо В);
повышения концентрации ХС ЛОВИ;
снижения соотношения ХС ЛПНП/ХС ЛПВП и ОХС/ХС ЛПВН;
гипертриглицеридемия (гиперлипидемия IV типа по классификации Фредриксона);
дополнение к диете и другим способам лечения больных с гомозиготной семейной гиперхолестеринемией для снижения повышенной концентрации ОХС. ХС ЛПИП и апо В;
первичная дисбеталипопротеинемия (гиперлипидемия III типа по классификации Фредриксона).
2. Пациенты с ишемической болезнью сердца (ИБС) или с высоким риском ИБС
У пациентов е высоким риском развития ИБС (при наличии гиперлипидемии или без нее), например, у пациентов с сахарным диабетом, у пациентов с инсультом или друг
Противопоказания
Повышенная чувствительность к симвастатину или к другим компонентам препарата, а также к другим препаратам статинового ряда (ингибиторам ГМГ-КоА-редуктазы) в анамнезе.
Заболевания печени в активной фазе, стойкое повышение активности «печеночных» трансаминаз в плазме крови неясного генеза (более чем в 3 раза по сравнению с верхней границей нормы (ВГП)).
Сопутствующее лечение сильными ингибиторами изофермента CYP3A4 (например, итраконазолом, вориконазолом, кето коп азолом, позаконазолом, ингибиторами ВИЧ-протеазы, эритромицином, кларитромицином, телитромицином, нефазодоном и препаратами, содержащими кобицистат) (см. разделы «Взаимодействие с другими лекарственными средствами», «Особые указания»).
Сопутствующее лечение гемфиброзилом, циклоспорином или даназолом (см. разделы «Взаимодействие с другими лекарственными средствами», «Особые указания»),
Беременность или период грудного вскармливания.
Возраст до 18 лет (за исключением детей и подростков с гетерозиготной семейной гиперхолестеринемией) (см. раздел «Показания к применению»).
Наследственная непереносимость лактозы, дефицит лактазы, глюкозо-галактозная мальабсорбция.
С ОСТОРОЖНОСТЬЮ
С осторожностью назначают пациентам, злоупотребляющим алкоголем; пациентам после трансплантации органов, которым проводится терапия иммунодепрессантами (в связи с повышенным риском возникновения рабдо.миолиза и почечной недостаточности); при состояниях, которые могут привести к развитию выраженной недостаточности функции почек, таких как артериальная гипотензия, острые инфекционные заболевания тяжелого течения, выраженные метаболические и эндокринные нарушения, нарушения водно-электролитного баланса, хирургические вмешательства (в том числе стоматологические) или травмы; пациентам с пониженным или повышенным тонусом скелетных мышц неясной этиологии; при одновременном приеме с фибратами, исключая гемфиброзил (см. раздел «Противопоказания), никотиновой кислотой в лнпидсиижающих дозах (более 1 г в сутки), колхицином, амиодароном, дронедароном, верапамилом, амлодипином, дилтиаземом, фузидовой кислотой, грейпфрутовым соком; при тяжелой почечной недостаточности (клиренс креатинина (КК) менее 30 мл/мин).
ПРИМЕНЕНИЕ ПРИ БЕРЕМЕННОСТИ И В ПЕРИОД ГРУДНОГО ВСКАРМЛИВАНИЯ
Препарат Симвастатин Зентива противопоказан при беременности.
Безопасность применения симвастатина у беременных женщин не установлена. Препарат Симвастатин Зентива следует назначать женщинам детородного возраста только в тех случаях, когда вероятность наступления беременности очень мала. В случае диагностирования беременности в процессе терапии, прием препарата Симвастатин Зентива должен быть немедленно прекращен, а пациентки предупреждены о потенциальном риске для плода. Лечение препаратом необходимо приостановить на весь срок беременности или до тех пор, пока беременность не будет диагностирована. Хотя нет доказательств того, что количество врожденных пороков возрастает при применении симвастатина или других ингибиторов ГМГ-КоА редуктазы, применение препарата Симвастатин Зентива во время беременности может снизить концентрацию мсвалоната (предшественник в биосинтезе холестерина) у плода. Атеросклероз является хроническим заболеванием и обычно прекращение приема гиполипидсмических препаратов во время беременности оказывает незначительное влияние на долгосрочные риски, связанные с первичной гиперхолестеринемией.
Данные о выделении симвастатина и его метаболитов в грудное молоко отсутствуют. При необходимости применения препарата в период грудного вскармливания, учитывая риск возникновения серьезных нежелательных реакций у грудных детей, следует решить вопрос о прекращении грудного вскармливания.
Лекарственное взаимодействие
Цитостатики, противогрибковые средства (кетоконазол, итраконазол, вориконазол, позаконазол), фибраты, иммунодепрессанты, эритромицин, кларитромицин, телитромицин, ингибиторы ВИЧ-протеазы, нефазодон при совместном назначении с симвастатином повышают риск развития миопатии.
Риск развития миопатии/рабдомиолиза увеличивается при совместном назначении циклоспорина или даназола с высокими дозами симвастатина.
Риск развития миопатии повышается при совместном назначении других гиполипидемических средств, которые не являются мощными ингибиторами изофермента CYP3A4, но способные вызывать миопатию в условиях монотерапии, такие как, гемфиброзил и другие фибраты (кроме фенофибрата), а также никотиновая кислота в липидснижающих дозах (более 1 г/сут).
Риск развития миопатии увеличивается при совместном приеме амиодарона, дронедарона или верапамила с высокими дозами симвастатина.
Риск развития миопатии незначительно увеличивается у пациентов, получающих дилтиазем одновременно с симвастатином в дозе 80 мг.
Риск развития миопатии увеличивается при совместном применении фузидовой кислоты и статинов. В период проведения сопутствующей терапии препаратами фузидовой кислоты и симвастатина пациент должен находиться под наблюдением врача.
Риск развития миопатии/рабдомиолиза увеличивается при совместном назначении колхицина и симвастатина.
Симвастатин потенцирует действие пероральных антикоагулянтов (например, фенпрокумона, варфарина) и увеличивает риск возникновения кровотечений, что требует необходимости проведения контроля показателей свертываемости крови до начала лечения, а также регулярной проверки в начальный период терапии.
Как только достигается стабильный уровень показателя протромбинового времени или MHO, его дальнейший контроль следует проводить с интервалами, рекомендуемыми для пациентов, получающих терапию антикоагулянтами. При изменении дозы или прекращении приема симвастатина также следует проводить контроль протромбинового времени или MHO по вышеизложенной схеме.
Терапия симвастатином не вызывает изменений протромбинового времени и риска кровотечений у пациентов, не принимающих антикоагулянты.
Симвастатин повышает концентрацию дигоксина в плазме крови.
Колестирамин и колестипол снижают биодоступность симвастатина (применение симвастатина возможно через 4 ч после приема указанных лекарственных средств, при этом отмечается аддитивный эффект).
Сок грейпфрута содержит один или более компонентов, которые ингибируют изофермент CYP3A4 и могут повышать концентрацию в плазме крови средств, метаболизирующихся изоферментом CYP3A4. Увеличение активности ингибиторов ГМГ-КоА-редуктазы после употребления 250 мл сока в день является минимальным и не имеет клинического значения. Однако употребление большого объема сока (более 1 л в день) при приеме симвастатина значительно увеличивает уровень ингибирующей активности в отношении ГМГ-КоА-редуктазы в плазме крови. В связи с этим необходимо избегать употребления сока грейпфрута в больших количествах на фоне терапии симвастатином.
(6673)
Дозування
Перед призначенням препарату Симвастатин Зентіва пацієнту необхідно рекомендувати стандартну гіпохолестеринову дієту, якої він повинен дотримуватися протягом усього періоду терапії. Препарат приймають внутрішньо 1 раз на добу ввечері, запиваючи достатньою кількістю води, незалежно від прийому їжі. Добова доза препарату Симвастатин Зентіва становить від 5 до 80 мг 1 раз на добу ввечері. Максимальна добова доза - 80 мг. Зміна (підбір дози слід проводити з інтервалами не менше 4 тижнів. Дозу 80 мг на добу рекомендується н��значать тільки пацієнтам з високим ризиком серцево-судинних ускладнень, якщо лікування препаратом у більш низьких дозах не дозволило досягти цільових показників ліпідного профілю, а передбачувана користь від лікування перевищує можливий ризик. У більшості пацієнтів оптимальний ефект досягається при прийомі препарату в дозах до 20 мг на добу. Пацієнти з гомозиготною спадковою гіперхолестеринемією Рекомендована добова доза препарату Симвастатин Зентіва становить 40 мг 1 раз на добу ввечері або 80 мг в три прийоми (20 мг вранці, 20 мг вдень і 40 мг ввечері). Дозу 80 мг на добу рекомендується призначати тільки в тому випадку, якщо передбачувана користь терапії перевищує можливий ризик. Таким пацієнтам препарат Симвастатин Зентіва призначається в комбінації з іншими видами гиполипидемнческой терапії (наприклад. ЛПНЩ-аферез) або без такого лікування, якщо воно недоступне. Для пацієнтів, які приймають ломитапид одночасно з препаратом Симвастатин Зентіва, добова доза симвастагина не повинна перевищувати 40 мг. Пацієнти з ішемічною хворобою серця (НІС) або високим ризиком разв��ства ПЕС При лікуванні пацієнтів з ІХС або її високим ризиком розвитку ефективні дози препарату Симвастатин Зентіва становлять 20-40 мг 1 раз на добу ввечері. Тому рекомендована початкова доза у таких пацієнтів - 20 мг на добу. Можлива коригування дози повинна виконуватися згідно з рекомендаціями вище. Медикаментозна терапія повинна бути розпочата одночасно е дієтотерапією і фізичними вправами. Якщо вміст ЛПНЩ менше 75 мг/дл (1.94 ммоль/л), вміст загального холестерину - менше 140 мг/дл (3.6 ммоль/л), дозу препарату необхідно зменшити��. Детальніше див. інструкцію
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою від білого до майже білого кольору, довгасті, двоопуклі, з рискою з обох боків і з гравіюванням "SVT" та "40" на одній із сторін.Склад
1 таб.
симвастатин 40 мг
Допоміжні речовини: лактоза - 298 мг, крохмаль кукурудзяний прежелатинізований - 40 мг, целюлоза мікрокристалічна - 20 мг, тальк - 4 мг, магнію стеарат - 2 мг, бутилгидроксианизол - 80 мкг.
Склад плівкової оболонки: гипролоза - 3.06 мг, гіпромелоза - 3.06 м��, титану діоксид - 2.78 мг, тальк - 1.11 мг.Фармакологічна дія
Гіполіпідемічний препарат з групи статинів. Симвастатин отримують синтетичним шляхом із продукту ферментації Aspergillus terreus. Є неактивним лактоном, в організмі піддається гідролізу з утворенням гидроксикислотного похідного. Активний метаболіт пригнічує ГМГ-КоА-редуктазу, фермент, що каталізує початкову реакцію утворення мевалоната з ГМГ-КоА.
Оскільки перетворення ГМГ-КоА в мевалонат являє собою ранній етап синтезу холестерину, тпро застосування симвастатину не викликає накопичення в організмі потенційно токсичних стеролів. ГМГ-КоА легко метаболізується до ацетил-КоА, який бере участь у багатьох процесах синтезу в організмі.
Викликає пониження концентрації в плазмі крові ТГ, ЛПНЩ, ЛПДНЩ і загального холестерину (у випадках гетерозиготною сімейної та несімейної форм гіперхолестеринемії, при змішаній гіперліпідемії, коли підвищений вміст холестерину є фактором ризику).
Підвищує концентрацію ЛПВЩ і зменшує співвідношення ЛПНЩ/ЛПВЩ і загальний холестерин/ЛПВЩ.
Початок прояву ефекту - через 2 тижні від початку прийому, максимальний терапевтичний ефект досягається через 4-6 тижнів. Дія зберігається при продовженні лікування, при припиненні терапії концентрація холестерину поступово повертається до вихідного рівня.Фармакокінетика
Абсорбція Симвастатину висока. Після прийому всередину максимальна концентрація в плазмі крові досягається приблизно через 1,3-2,4 години і знижується на 90% через 12 годин. Зв'язок з білками плазми крові становить близько 95%.
Метаболизируеться в печінці, має ефект «першого проходження» через печінку (гідролізується з утворенням активного похідного: бета-гідроксикислоти, виявлені й інші активні, а також неактивні метаболіти). Період напіввиведення активних метаболітів становить 1,9 години.
Виводиться переважно з каловими масами (60%) у вигляді метаболітів. Близько 10-15% виводиться нирками в неактивній формі.Побічні дії
При застосуванні препарату Симвастатин Зентіва можливо поява зазначених нижче побічних ефектів, які розділені але системно-ор��даними класів у відповідності з класифікацією Медичного словника з нормативно-правової діяльності (MedDRA). Для визначення частоти виникнення побічних ефектів була використана класифікація ВООЗ: дуже часто (>10 %); часто (>1 % та <10 %); нечасто (>0,1 % та <1 %); рідко (>0.01 % та <0.1 %); дуже рідко (<0,01 %); частота невідома (за наявними даними визначити частоту зустрічальності побічного ефекту не представляється можливим).
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: рідко - анемія.
Порушення з боку імунної системи: рідко - ангіоневротичний набряк, ревматична иолимиалгия, васкуліт, кропив'янка, вовчакоподібний синдром: частота невідома - імуноопосередкована некротизирующая міопатія (аутоімунна міопатія).
Порушення з боку нервової системи: рідко - головний біль, запаморочення, парестезія, периферична нейропатія; дуже рідко - безсоння, порушення пам'яті, сплутаність свідомості; частота невідома-депресія.
Порушення з боку органу зору: рідко - нечіткість зорового сприйняття. Порушення з боку серця: р��дко - відчуття серцебиття.
Порушення з боку судин: рідко - «припливи» крові до шкіри обличчя.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: дуже рідко - задишка; частота невідома - інтерстиціальне захворювання легень. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: рідко - порушення смакових відчуттів, запор, біль у животі, метеоризм, диспепсія, нудота, блювання, діарея, панкреатит.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко - жовтяниця, гепатит; дуже рідко - фатальна і нефатальна печінкова недостатність.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: рідко - шкірний висип, свербіж. алопеція, дерматоміозит, гіперемія шкіри, фоточутливість.
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: рідко - артрит, артралгія, міалгія, м'язові судоми, міопатія (включаючи міозит), рабдоміоліз; частота невідома - тендопатії, можливо з розривом сухожиль.
в основному при прийомі дози 80 мг симвастатину на добу.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: рідко - гостра почечна недостатність (внаслідок рабдоміолізу).
Порушення з боку статевих органів та молочної залози: частота невідома -еректильна дисфункція.
Загальні розлади та порушення у місці введення: рідко - слабкість, лихоманка, астенічний синдром.
Лабораторні та інструментальні дані: рідко - підвищення активності
«печінкових» трансаміназ, підвищення активності лужної фосфатази, підвищення активності креатинфосфокінази (КФК), тромбоцитопенія, збільшення швидкості осідання ері троцитов (ШОЕ), еозинофілія.r />
Наступні небажані явища були зареєстровані при застосуванні деяких статинів:
порушення сну. включаючи кошмарні сновидіння;
погіршення пам'яті;
сексуальна дисфункція, гінекомастія;
цукровий діабет: частота виникнення буде залежати від присутності або відсутності факторів ризику (вміст глюкози в плазмі крові натще > 5.6 ммоль/л, ІМТ > 30 кг/м2, підвищена концентрація тригліцеридів у плазмі крові, артеріальна гіпертензія в анамнезі)Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови��ія
До початку і під час лікування пацієнт повинен дотримуватися гіпохолестеринову дієту.
На початку терапії препаратом Симвастатин Зентіва можливе минуще підвищення активності печінкових ферментів.
Перед початком терапії і далі слід регулярно проводити дослідження функції печінки (контролювати активність печінкових трансаміназ кожні 6 тижнів протягом перших 3 місяців, потім кожні 8 тижнів протягом решти першого року, потім 1 раз на півроку), а також при підвищенні дози слід проводити тест на визначення функ�� печінки. При підвищенні дози до 80 мг необхідно проводити тест кожні 3 місяці. Симвастатин Зентіва, як і інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, не слід застосовувати при підвищеному ризику розвитку рабдоміолізу і ниркової недостатності (на тлі тяжкої гострої інфекції, артеріальної гіпотензії, травми, тяжких метаболічних порушень, перед великою хірургічною операцією.
У пацієнтів зі зниженою функцією щитовидної залози (гіпотиреоз) або при наявності деяких захворювань нирок (нефротичний синдром) при підвищенні концентрації ��олестерина в крові слід спочатку проводити терапію основного захворювання.
Симвастатин Зентіва з обережністю слід призначати пацієнтам, які зловживають алкоголем та/або мають в анамнезі захворювання печінки.
Вживання грейпфрутового соку (більше 1 л/добу) може підсилити ступінь вираженості побічних явищ, пов'язаних із застосуванням препарату Симвастатин Зентіва, тому слід уникати їх одночасного застосування.
Симвастатин Зентіва не показаний у тих випадках, коли є гіпертригліцеридемія I, IV і V ти��ів.
Лікування препаратом Симвастатин Зентіва може спричиняти міопатію, що приводить до рабдомиолизу і ниркової недостатності.
Серед факторів для розвитку міопатії виділяють літній вік (старше 65 років), приналежність до жіночої статі, неконтрольований гіпотиреоз і порушення функції нирок. Ризик виникнення цієї патології зростає при застосуванні з препаратом Симвастатин Зентіва одного або кількох із таких лікарських засобів: фібрати (гемфіброзил), циклоспорин, нефазодон, макроліди (эритроми��ів, кларитроміцин, телітроміцин), протигрибкові засоби з групи азолів (кетоконазол, вориконазол, ітраконазол, позаконазол) та інгібітори протеази ВІЛ (ритонавір, нелфінавір), блокатори повільних кальцієвих каналів (верапаміл, дилтіазем, амлодипін), аміодарон, дронедарон, фузидова кислота. Ризик розвитку міопатії підвищується також у хворих з нирковою недостатністю важкого ступеня (КК<30 мл/хв).
Усіх пацієнтів, які розпочинають терапію препаратом Симвастатин Зентіва, а також пацієнтів, яким необхідно збільшити дозу препара��а, слід інформувати про можливість виникнення міопатії та необхідність негайного звернення до лікаря у разі виникнення непояснених болю, болючості у м'язах, млявості чи м'язової слабкості, особливо якщо це супроводжується нездужанням або пропасницею. Терапія препаратом повинна бути негайно припинена, якщо міопатія діагностована або передбачається.
З метою діагностування розвитку міопатії рекомендується регулярно проводити вимірювання активності КФК.
При лікуванні препаратом Симвастатин Зентіва можливо підвищення активності сироваткової КФК, що слід враховувати при диференційній діагностиці болю за грудиною. Критерієм відміни препарату служить підвищення активності КФК в сироватці крові більш ніж у 10 разів відносно ВМН. У хворих з міалгією, міастенією та/або вираженим підвищенням активності КФК лікування препаратом припиняють.
Дані сучасних досліджень не містять інформації щодо несприятливого впливу симвастатину на кришталик ока.
Препарат ефективний як до��якості монотерапії, так і в поєднанні з секвестрантами жовчних кислот.
Пацієнтам з нирковою недостатністю тяжкого ступеня лікування проводять під контролем функції нирок.
Тривалість застосування препарату визначається лікарем індивідуально.
Препарати класу статинів здатні викликати підвищення концентрації глюкози в крові. У деяких пацієнтів з високим ризиком розвитку цукрового діабету такі зміни можуть призводити до його маніфестації, що є показанням для призначення противодиабетической тірапии. Однак зниження ризику судинних захворювань на фоні прийому статинів перевищує ризик розвитку цукрового діабету, тому даний фактор не повинен служити підставою для відміни лікування статинами. За пацієнтами групи ризику (концентрація глюкози в крові натще 5.6-6.9 ммоль/л, ІМТ >30 кг/м2, гіпертригліцеридемія, артеріальна гіпертензія в анамнезі) слід встановити лікарське спостереження і регулярно проводити контроль біохімічних параметрів.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами
П��і застосуванні препарату Симвастатин Зентіва не повідомлялося про несприятливий вплив на керування автотранспортом та заняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.
Передозування
Ні в одному з відомих декількох випадків передозування (максимальна прийнята доза 3.6 м) специфічних симптомів виявлено не було.
Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля. Симптоматична терапія. Слід контролюватиь функції печінки і нирок, активність КФК у сироватці крові. При розвитку міопатії з рабдоміоліз і гострої ниркової недостатності (рідко, але важкий побічний ефект) слід негайно припинити прийом препарату і ввести пацієнту діуретик і натрію бікарбонат (в/в інфузія). При необхідності показаний гемодіаліз.
Рабдоміоліз може викликати гіпокаліємію, яку можна усунути в/в введенням кальцію хлориду або кальцію глюконату, інфузією глюкози з інсуліном, використанням калієвих іонообмінників або, у важких випадках, за допомогую гемодіалізу.Свідчення
1. Гіперліпідемія
Як доповнення до дієти хворим з первинною гіперхолестеринемією, включаючи гетерозиготную сімейну гіперхолестеринемію (гіперліпідемія На типу за класифікацією Фредріксона), або змішаної гіперхолестеринемією (гіперліпідемія ПЬ типу за класифікацією Фредріксона) недостатньо для:
зниження підвищеної концентрації ЗХС, ХС ЛИНИ, 'РР, аполипопротеипа В (апо В);
підвищення концентрації ХС ЛОВИ;
зниження співвідношення ХС ЛПНЩ/ХС ЛПВЩ і ЗХС/ХС ЛПВН;
гипертриглицеридемия (гіперліпідемія IV типу за класифікацією Фредріксона);
доповнення до дієти та інших способів лікування хворих на гомозиготну сімейну гіперхолестеринемію для зниження підвищеної концентрації ЗХС. ХС ЛПИП і апо-В;
первинна дисбеталипопротеинемия (гіперліпідемія III типу за класифікацією Фредріксона).
2. Пацієнти з ішемічною хворобою серця (ІХС) або з високим ризиком ІХС
У пацієнтів е високим ризиком розвитку ІХС (за наявності гіперліпідемії або без неї), наприклад, у пацієнтів з цукровим діабетом, у пациенто�� з інсультом або одинПротипоказання
Підвищена чутливість до симвастатину або до інших компонентів препарату, а також до інших препаратів статинового ряду (інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази) в анамнезі.
Захворювання печінки в активній фазі, стійке підвищення активності «печінкових» трансаміназ у плазмі крові неясного генезу (більш ніж у 3 рази порівняно з верхньою межею норми (ВГП)).
Супутнє лікування сильними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 (наприклад, ітраконазолом, вориконазолом, кето коп азолом, позаконазол��м, інгібіторами ВІЛ-протеази, еритроміцином, кларитроміцином, телітроміцином, нефазодоном і препаратами, що містять кобицистат) (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами», «Особливі вказівки»).
Супутнє лікування гемфіброзилом, циклоспорином або даназолом (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами», «Особливі вказівки»),
Вагітність або період годування груддю.
Вік до 18 років (за винятком дітей і підлітків з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією) (див. розділ «Показання до застосування»).
Спадкова непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція.
З ОБЕРЕЖНІСТЮ
З обережністю призначають пацієнтам, які зловживають алкоголем; пацієнтам після трансплантації органів, яким проводиться терапія імунодепресантами (у зв'язку з підвищеним ризиком виникнення рабдо.миолиза і ниркової недостатності); при станах, які можуть призвести до розвитку вираженої недостатності функції нирок, таких як артеріальна гіпотензія, ос��які інфекційні захворювання тяжкого перебігу, виражені метаболічні та ендокринні порушення, порушення водно-електролітного балансу, хірургічні втручання (у тому числі стоматологічні) або травми; пацієнтам зі зниженим або підвищеним тонусом скелетних м'язів неясної етіології; при одночасному застосуванні з фібратами, виключаючи гемфіброзил (див. розділ «Протипоказання), нікотиновою кислотою в лнпидсиижающих дозах (більше 1 г на добу), колхіцином, аміодароном, дронедароном, верапамілом, амлодипіном, дилтіаземом, фузидової кислотиой, грейпфрутовим соком; при тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну (КК) менше 30 мл/хв).
ЗАСТОСУВАННЯ ПРИ ВАГІТНОСТІ І В ПЕРІОД ГРУДНОГО ВИГОДОВУВАННЯ
Препарат Симвастатин Зентіва протипоказаний при вагітності.
Безпека застосування симвастатину у вагітних жінок не встановлена. Препарат Симвастатин Зентіва слід призначати жінкам дітородного віку лише у тих випадках, коли ймовірність настання вагітності дуже мала. У разі діагностування вагітності в процесі терапії, п��ием препарату Симвастатин Зентіва повинен бути негайно припинений, а пацієнтки попереджені про потенційний ризик для плода. Лікування препаратом необхідно припинити на весь термін вагітності або до тих пір, поки вагітність не буде діагностовано. Хоча немає доказів того, що кількість вроджених вад зростає при застосуванні симвастатину або інших інгібіторів ГМГ-КоА редуктази, застосування препарату Симвастатин Зентіва під час вагітності може знизити концентрацію мсвалоната (попередник в біосинтезі холі��теріна) у плода. Атеросклероз є хронічним захворюванням і зазвичай припинення прийому гиполипидсмических препаратів під час вагітності має незначний вплив на довгострокові ризики, пов'язані з первинною гіперхолестеринемією.
Дані про виділення симвастатину і його метаболітів у грудне молоко відсутні. При необхідності застосування препарату в період грудного вигодовування, враховуючи ризик виникнення серйозних небажаних реакцій у немовлят, слід вирішити питання про припинення грудного вскармливання.Лікарська взаємодія
Цитостатики, протигрибкові засоби (кетоконазол, ітраконазол, вориконазол, позаконазол), фібрати, імунодепресанти, еритроміцин, кларитроміцин, телітроміцин, інгібітори ВІЛ-протеази, нефазодон при спільному призначенні з симвастатином, підвищують ризик розвитку міопатії.
Ризик розвитку міопатії/рабдоміолізу збільшується при одночасному призначенні циклоспорину або даназола з високими дозами симвастатину.
Ризик розвитку міопатії підвищується при спільному призначенні інших гиполипидемических коштів, які не є потужними інгібіторами ізоферменту CYP3A4, але здатні спричиняти міопатію в умовах монотерапії, такі як, гемфіброзил та інші фібрати (крім фенофибрата), а також нікотинова кислота в ліпідснизуючих дозах (більше 1 г/добу).
Ризик розвитку міопатії збільшується при спільному прийомі аміодарону, дронедарона або верапамілу з високими дозами симвастатину.
Ризик розвитку міопатії незначно збільшується у пацієнтів, які отримують дилтіазем одночасно із симвастатином у дозі 80 мг.
/> Ризик розвитку міопатії збільшується при сумісному застосуванні фузидової кислоти та статинів. В період проведення супутньої терапії препаратами фузидової кислоти і симвастатину пацієнт повинен перебувати під наглядом лікаря.
Ризик розвитку міопатії/рабдоміолізу збільшується при спільному призначенні колхіцину та симвастатину.
Симвастатин потенціює дію пероральних антикоагулянтів (наприклад, фенпрокумону, варфарину) і збільшує ризик виникнення кровотеч, що потребує необхідності проведення кон��роля показників згортання крові до початку лікування, а також регулярної перевірки в початковий період терапії.
Як тільки досягається стабільний рівень показника протромбінового часу або MHO, його подальший контроль слід проводити з інтервалами, що рекомендовані для пацієнтів, які отримують терапію антикоагулянтами. При зміні дози або припиненні прийому симвастатину також варто проводити контроль протромбінового часу або MHO за вищевикладеною схемою.
Терапія симвастатином не спричиняє змін протромбін��вого часу та ризику кровотеч у пацієнтів, які не приймають антикоагулянти.
Симвастатин підвищує концентрацію дигоксину в плазмі крові.
Холестерамін та колестипол знижують біодоступність симвастатину (застосування симвастатину можливе через 4 год після прийому зазначених лікарських засобів, при цьому відзначається адитивний ефект).
Сік грейпфрута містить один або більше компонентів, які інгібують ізофермент CYP3A4 і можуть підвищити концентрацію в плазмі крові засобів, які метаболізуються ізоферментом CYP3A4. Зр��ня активності інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази після вживання 250 мл соку на день є мінімальним і не має клінічного значення. Однак споживання великої кількості соку (більше 1 л на день) при прийомі симвастатину значно збільшує рівень інгібуючої активності відносно ГМГ-КоА-редуктази в плазмі крові. У зв'язку з цим необхідно уникати вживання соку грейпфрута у великих кількостях на тлі терапії симвастатином.
