Дозировка
До начала лечения симвастатином пациенту следует назначить стандартную гипохолестериновую диету, которая должна соблюдаться в течение всего курса лечения. Симвастатин следует принимать внутрь 1 раз/ вечером, запивая достаточным количеством воды. Время приема препарата не следует связывать с приемом пищи. Рекомендуемая доза симвастатина для лечения гиперхолестеринемии варьирует от 10 до 80 мг 1 раз/ вечером. Рекомендуемая начальная доза препарата для пациентов с гиперхолестеринемией, составляет 10 мг. Максимальная суточная доза - 80 мг. Изменения (подбор) дозы следует проводить с интервалами в 4 недели. У большинства больных оптимальный эффект достигается при приеме препарата в дозах до 20 мг/ У больных с гомозиготной наследственной гиперхолестеринемией рекомендуемая суточная доза симвастатина составляет 40 мг 1 раз/ вечером или 80 мг в 3 приема (20 мг утром, 20 мг днем и 40 мг вечером). При лечении больных с ишемической болезнью сердца (ИБС) или высоким риском развития ИБС эффективные дозы симвастатина составляют 20-40 мг/ Поэтому рекомендуемая начальная доза у таких больных - 20 мг/ Изменения (подбор) дозы следует проводить с интервалами в 4 недели, при необходимости дозу можно увеличить до 40 мг/ Если содержание ЛПНП менее 75 мг/дл (1.94 ммоль/л), содержание общего холестерина — менее 140 мг/дл (3.6 ммоль/л), дозу препарата необходимо уменьшить. У больных пожилого возраста и у больных с почечной недостаточностью легкой или умеренно выраженной степени изменений дозировки препарата не требуется. У больных с хронической почечной недостаточностью (КК менее 30 мл/мин) или получающих циклоспорин, даназол, гемфиброзил или другие фибраты (кроме фенофибрата), ниацин в липидснижающих дозах (> 1 г/) в комбинации с симвастатином, максимально рекомендуемая доза симвастатина не должна превышать 10 мг/ Для пациентов, принимающих амиодарон или верапамил одновременно с симвастатином, суточная доза симвастатина не должна превышать 20 мг.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые оболочкой
Состав
симвастатин 20мг; Вспомогательные в-ва: крахмал кукурузный прежелатинизированный, МКЦ, тальк, магния стеарат, бутилгидроксианизол
Фармакологическое действие
Гиполипидемический препарат, получаемый синтетическим путем из продукта ферментации Aspergillus terreus, является неактивным лактоном, в организме подвергается гидролизу с образованием гидроксикислотного производного. Активный метаболит ингибирует 3-гидрокси-3-метил-глутарил-КоА-редуктазу (ГМГ-КоА-редуктазу), фермент, каталазирующий начальную реакцию образования мевалоната из ГМГ-КоА. Поскольку превращение ГМГ-КоА в мевалонат представляет собой ранний этап синтеза холестерина, то применение симвастатина не вызывает накопления в организме потенциально токсичных стеролов. ГМГ-КоА легко метаболизируегся до ацетил-КоА, который участвует во многих процессах синтеза в организме.
Вызывает понижение содержания в плазме крови триглицеридов (ТГ), липопротеидов низкой плотности (ЛПНП), липопротеидов очень низкой плотности (ЛПОНП) и общего холестерина (в случаях гетерозиготной семейной и несемейной форм гиперхолестеримемии, при смешанной гиперлипидемии, когда повышенное содержание холестерина является фактором риска).
Повышает содержание липопротеидов высокой плотности (ЛПВП) и уменьшает соотношение ЛПНП/ЛПВП и общий холестерин/ЛПВП.
Начало проявления эффекта - через 2 недели от начала приема, максимальный терапевтический эффект достигается через 4-6 недель. Действие сохраняется при продолжении лечения, при прекращении терапии содержание холестерина постепенно возвращается к исходному уровню.
Фармакокинетика
Абсорбция симвастатина высокая. После приема внутрь Cmax в плазме крови достигается примерно через 1.3 - 2.4 ч и снижается на 90% через 12 ч. Связь с белками плазмы крови составляет около 95%.
Метаболизируется в печени, имеет эффект первого прохождения через печень (гидролизуется с образованием активного производного: бета - гидроксикислоты, обнаружены и другие активные, а также неактивные метаболиты).
T1/2 активных метаболитов составляет 1.9 ч. Выводится преимущественно с каловыми массами (60%) в виде метаболитов. Около 10-15% выводится почками в неактивной форме.
Побочные действия
Пищеварительная система: возможны боли в животе, запор, метеоризм, тошнота, диарея, панкреатит, рвота, гепатит, повышение активности печеночных ферментов, щелочной фосфокиназы и креатинфосфокиназы (КФК).
Нервная система и органы чувств: астенический синдром, головная боль, головокружение, бессонница, мышечные судороги, парестезии, периферическая нейропатия, расплывчатость зрения, нарушение вкусовых ощущений.
Аллергические и иммунопатологические реакции: ангионевротический отек, ревматическая полимиалгия, васкулит, тромбоцитопения, увеличение СОЭ, лихорадка, артрит, крапивница, фотосенсибилизация, гиперемия кожи, приливы, одышка, волчаночноподобный синдром, эозинофилия.
Дерматологические реакции: редко кожная сыпь, зуд, алопеция, дерматомиозит.
Со стороны опорно-двигательного аппарата: миопатия, миалгия, судороги мышц, слабость; редко - рабдомиолиз.
Прочие: анемия, сердцебиение, острая почечная недостаточность (вследствие рабдомиолиза), снижение потенции.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
В начале терапии симвастатином возможно преходящее повышение уровня печеночных ферментов.
Перед началом терапии и далее регулярно проводить исследование функции печении (контролировать активность печеночных ферментов каждые 6 недель в течение первых 3 мес, затем каждые 8 недель в течение оставшегося первого года, и затем 1 раз в полгода), а также при повышении доз следует проводить тест на определение функции печени. При повышении дозы до 80 мг необходимо проводить тест каждые 3 месяца. При стойком повышении активности трансаминаз (в 3 раза по сравнению с исходным уровнем) прием симвастатина следует прекратить.
Симвастатин, как и другие ингибиторы ГМГ-КоА-редуктазы, не следует применять при повышенном риске развития рабдомиолиза и почечной недостаточности (на фоне тяжелой острой инфекции, артериальной гипотензии, планируемой большой хирургической операции, травм, тяжелых метаболических нарушений).
Отмена гиполипидемических средств в период беременности не оказывает существенного влияния на результаты длительного лечения первичной гиперхолестеринемии.
В связи с тем, что ингибиторы ГМГ-КоА-редуктазы тормозят синтез холестерина, а холестерин и другие продукты его синтеза играют существенную роль в развитии плода, включая синтез стероидов и клеточных мембран, симвастатин может оказывать неблагоприятное воздействие на плод при назначении его беременным (женщины репродуктивного возраста должны избегать зачатия). Если в процессе лечения наступила беременность, препарат должен быть отменен, а женщина предупреждена о возможной опасности для плода.
Применение симвастатина не рекомендуется у женщин детородного возраста, не использующих контрацептивные средства.
У пациентов с пониженной функцией щитовидной железы (гипотиреоз) или при наличии некоторых заболеваний почек (нефротический синдром) при повышении уровня холестерина следует сначала проводить терапию лежащего в основе заболевания.
Симвастатин с осторожностью назначают лицам, которые злоупотребляют алкоголем и/или имеют в анамнезе заболевания печени.
До начала и во время лечения пациент должен находиться на гипохолестериновой диете.
Одновременный прием грейпфрутового сока может усилить степень выраженности побочных явлений, связанных с приемом симвастатина, поэтому следует избегать их одновременного приема.
Симвастатин не показан в тех случаях, когда имеется гипертриглицеридемия I, IV и V типов.
Лечение симвастатином может вызывать миопатию, приводящую к рабдомиолизу и почечной недостаточности. Риск возникновения этой патологии возрастает у больных, получающих одновременно с симвастатином одно или несколько из следующих лекарственных средств: фибраты (гемфиброзил, фенофибрат), циклоспорин, нефазадон, макролиды (эритромицин, кларитромицин), противогрибковые средства из группы азолов (кетоконазол, интраконазол) и ингибиторы протеаз ВИЧ (ритонавир). Риск развития миопатии повышается также у больных с тяжелой почечной недостаточностью.
Показания
Гиперхолестеринемия:
— первичная гиперхолестеринемия (тип IIа и IIb) при неэффективности диетотерапии с низким содержанием холестерина и других немедикаментозных мероприятий (физическая нагрузка и снижение массы тела) у пациентов с повышенным риском возникновения коронарного атеросклероза;
— комбинированная гиперхолестеринемия и гипертриглицеридемия, не корректируемая специальной диетой и физической нагрузкой.
Ишемическая болезнь сердца:
— для профилактики инфаркта миокарда, для уменьшения риска смерти, уменьшения риска сердечно-сосудистых нарушений (инсульт или транзиторные ишемические приступы), замедления прогрессирования атеросклероза коронарных сосудов, уменьшения риска процедур реваскуляризации.
Противопоказания
— заболевания печени в активной фазе, стойкое повышение активности печеночных ферментов неясной этиологии;
— заболевания скелетной мускулатуры (миопатия);
— возраст до 18 лет (эффективность и безопасность не установлены);
— повышенная чувствительность к симвастатину или к другим компонентам препарата (в т.ч. наследственная непереносимость лактозы), а также к другим препаратам статинового ряда (ингибиторам ГМГ-КоА-редуктазы) в анамнезе.
С осторожностью назначают больным, злоупотребляющим алкоголем, пациентам после трансплантации органов, которым проводится терапия иммунодепрессантами (в связи с повышенным риском возникновения рабдомиолиза и почечной недостаточности); при состояниях, которые могут привести к развитию выраженной недостаточности функции почек, таких, как артериальная гипотензия, острые инфекционные заболевания тяжелого течения, выраженные метаболические и эндокринные нарушения, нарушения водно-электролитного баланса, хирургические вмешательства
Лекарственное взаимодействие
Цитостатики, противогрибковые средства (кетоконазол, итраконазол), фибраты, высокие дозы никотиновой кислоты, иммунодепрессанты, эритромицин, кларитромицин, телитромиции, ингибиторы ВИЧ-протеазы, нефазодон повышают риск развития миопатии.
Циклоспорин или даназол: риск развития миопатии/рабдомиолиза увеличивается при совместном назначении циклоспорина или даназола с высокими дозами симвастатина.
Другие гиполипидемические средства, способные вызывать развитие миопатии: риск развития миопатии повышается при совместном назначении других гиполипидемических средств, которые не являются мощными ингибиторами CYP3A4, но способные вызывать миопатию в условиях монотерапии. Такие как гемфиброзил и другие фибраты (кроме фенофибрата), а также ниацин (никотиновая кислота) в дозе > 1 г/
Амиодарон и верапамил: риск развития миопатии увеличивается при совместном приеме амиодарона или верапамила с высокими дозами симвастатина.
(6672)
Дозування
До початку лікування симвастатином пацієнту слід призначити стандартну гіпохолестеринову дієту, яка повинна дотримуватися протягом усього курсу лікування. Симвастатин слід приймати внутрішньо 1 раз/ ввечері, запиваючи достатньою кількістю води. Час прийому препарату не слід пов'язувати з прийомом їжі. Рекомендована доза симвастатину для лікування гіперхолестеринемії варіює від 10 до 80 мг 1 раз/ ввечері. Рекомендована початкова доза препарату для пацієнтів з гіперхолестеринемією, становить 10 мг. Максимальна суточная доза - 80 мг. Зміни (підбір дози слід проводити з інтервалами в 4 тижні. У більшості хворих оптимальний ефект досягається при прийомі препарату в дозах до 20 мг/ У хворих з гомозиготною спадковою гіперхолестеринемією рекомендована добова доза симвастатину становить 40 мг 1 раз/ ввечері або 80 мг в 3 прийоми (20 мг вранці, 20 мг вдень і 40 мг ввечері). При лікуванні хворих з ішемічною хворобою серця (ІХС) або високим ризиком розвитку ІХС ефективні дози симвастатину становлять 20-40 мг/ Тому рекомендована початкова доза у таких больных - 20 мг/ Зміни (підбір дози слід проводити з інтервалами в 4 тижні, при необхідності дозу можна збільшити до 40 мг/ Якщо вміст ЛПНЩ менше 75 мг/дл (1.94 ммоль/л), вміст загального холестерину — менше 140 мг/дл (3.6 ммоль/л), дозу препарату необхідно зменшити. У хворих літнього віку та у хворих з нирковою недостатністю легкої або помірно вираженої ступеня змін дозування препарату не потрібна. У хворих з хронічною нирковою недостатністю (КК менше 30 мл/хв) або отримують циклоспорин, даназол, гемфіброзил та��та інші фібрати (крім фенофибрата), ніацин у ліпідснизуючих дозах (> 1 г/) в комбінації із симвастатином, максимально рекомендована доза симвастатину не повинна перевищувати 10 мг/ Для пацієнтів, які приймають аміодарон або верапаміл одночасно з симвастатином, добова доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті оболонкоюСклад
симвастатин 20 мг; Допоміжні в-ва: крохмаль кукурудзяний прежелатинізований, МКЦ, тальк, магнію стеарат, бутилгидроксианизолФармакологічна дія
Гі��олипидемический препарат, що отримується синтетичним шляхом із продукту ферментації Aspergillus terreus, є неактивним лактоном, в організмі піддається гідролізу з утворенням гидроксикислотного похідного. Активний метаболіт інгібує 3-гідрокси-3-метил-глутарил-КоА-редуктазу (ГМГ-КоА-редуктазу), фермент, каталазирующий початкову реакцію утворення мевалоната з ГМГ-КоА. Оскільки перетворення ГМГ-КоА в мевалонат являє собою ранній етап синтезу холестерину, то застосування симвастатину не викликає накопичення в організмі потенціально токсичних стеролів. ГМГ-КоА легко метаболизируегся до ацетил-КоА, який бере участь у багатьох процесах синтезу в організмі.
Викликає зниження вмісту в плазмі крові тригліцеридів (ТГ), ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ), ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛПДНЩ) і загального холестерину (у випадках гетерозиготною сімейної та несімейної форм гиперхолестеримемии, при змішаній гіперліпідемії, коли підвищений вміст холестерину є фактором ризику).
Підвищує вміст ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ) і зменшує співвідношення ЛПНЩ/ЛПВЩ і загальний холестерин/ЛПВЩ.
Початок прояву ефекту - через 2 тижні від початку прийому, максимальний терапевтичний ефект досягається через 4-6 тижнів. Дія зберігається при продовженні лікування, при припиненні терапії вміст холестерину поступово повертається до вихідного рівня.Фармакокінетика
Абсорбція симвастатину висока. Після прийому всередину Cmax в плазмі крові досягається приблизно через 1.3 - 2.4 год і знижується на 90% через 12 год. Зв'язок з білками плазми крові становить близько 95%.
r /> Метаболізується в печінці, має ефект першого проходження через печінку (гідролізується з утворенням активного похідного: бета - гідроксикислоти, виявлені й інші активні, а також неактивні метаболіти).
T1/2 активних метаболітів становить 1.9 ч. Виводиться переважно з каловими масами (60%) у вигляді метаболітів. Близько 10-15% виводиться нирками в неактивній формі.Побічні дії
Травна система: можливі болі в животі, запор, метеоризм, нудота, діарея, панкреатит, блювання, гепатит, підвищення активності печеночних ферментів, лужної фосфокиназы та креатинфосфокінази (КФК).
Нервова система та органи чуття: астенічний синдром, головний біль, запаморочення, безсоння, м'язові судоми, парестезії, периферична нейропатія, розпливчастість зору, порушення смакових відчуттів.
Алергічні та імунопатологічні реакції: ангіоневротичний набряк, ревматична поліміалгія, васкуліт, тромбоцитопенія, збільшення ШОЕ, лихоманка, артрит, кропив'янка, фотосенсибілізація, гіперемія шкіри, припливи, задишка, вовчакоподібний синдром, еозинофилия.
Дерматологічні реакції: рідко-шкірний висип, свербіж, алопеція, дерматоміозит.
З боку опорно-рухового апарату: міопатія, міалгія, судоми м'язів, слабкість; рідко - рабдоміоліз.
Інші: анемія, серцебиття, гостра ниркова недостатність (внаслідок рабдоміолізу), зниження потенції.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
На початку терапії симвастатином можливе тимчасове підвищення рівня печінкових ферментів.
Перед початком терапії і далі регулярно проводити дослідження функції печінки (контролювати активність печінкових ферментів кожні 6 тижнів протягом перших 3 місяців, потім кожні 8 тижнів протягом решти першого року, потім 1 раз на півроку), а також при підвищенні дози слід проводити тест на визначення функції печінки. При підвищенні дози до 80 мг необхідно проводити тест кожні 3 місяці. При стійкому підвищенні активності трансаміназ (в 3 рази порівняно з вихідним рівнем) прийом симвастатину слід припинити.
Симвастатин, як і інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, не слід застосовувати ��ри підвищений ризик розвитку рабдоміолізу і ниркової недостатності (на тлі тяжкої гострої інфекції, артеріальної гіпотензії, планованої великої хірургічної операції, травми, тяжких метаболічних порушень).
Скасування гіполіпідемічних засобів у період вагітності не чинить істотного впливу на результати довготривалого лікування первинної гіперхолестеринемії.
У зв'язку з тим, що інгібітори ГМГ-КоА-редуктази гальмують синтез холестерину, а холестерин і інші продукти його синтезу відіграють істотну роль у разв��тії плода, включаючи синтез стероїдів і клітинних мембран, симвастатин може чинити несприятливий вплив на плід при призначенні його вагітним (жінки репродуктивного віку повинні уникати зачаття). Якщо в процесі лікування наступила вагітність, препарат повинен бути скасований, а жінка попереджена про можливу небезпеку для плоду.
Застосування симвастатину не рекомендується у жінок дітородного віку, які не використовують контрацептивні засоби.
У пацієнтів зі зниженою функцією щитовидної залози (гипотиреоз) або при наявності деяких захворювань нирок (нефротичний синдром) при підвищенні рівня холестерину слід спочатку проводити терапію лежить в основі захворювання.
Симвастатин з обережністю призначають особам, які зловживають алкоголем та/або мають в анамнезі захворювання печінки.
До початку і під час лікування пацієнт повинен перебувати на гипохолестериновой дієті.
Одночасний прийом грейпфрутового соку може підсилити ступінь вираженості побічних явищ, пов'язаних з прийомом симвастатину, тому следует уникати їх одночасного застосування.
Симвастатин не показаний у тих випадках, коли є гіпертригліцеридемія I, IV та V типів.
Лікування симвастатином може спричиняти міопатію, що приводить до рабдомиолизу і ниркової недостатності. Ризик виникнення цієї патології зростає у хворих, які отримують одночасно з симвастатином одне або декілька з наступних лікарських засобів: фібрати (гемфіброзил, фенофібрат), циклоспорин, нефазадон, макроліди (еритроміцин, кларитроміцин), протигрибкові засоби з групи азолів (кетоконазол, ітраконазол) та інгібітори протеаз ВІЛ (ритонавір). Ризик розвитку міопатії підвищується також у хворих з тяжкою нирковою недостатністю.Свідчення
Гіперхолестеринемія:
— первинна гіперхолестеринемія (тип Iia і IIb) при неефективності дієтотерапії з низьким вмістом холестерину та інших немедикаментозних заходів (фізичне навантаження і зниження маси тіла) у пацієнтів з підвищеним ризиком виникнення коронарного атеросклерозу;
— комбінована гіперхолестеринемія і гіпертригліцеридемія, не коригуванняируемая спеціальною дієтою і фізичним навантаженням.
Ішемічна хвороба серця:
— для профілактики інфаркту міокарда, для зменшення ризику смерті, зменшення ризику серцево-судинних порушень (інсульт або транзиторні ішемічні напади), уповільнення прогресування атеросклерозу коронарних судин, зменшення ризику процедур реваскуляризації.Протипоказання
— захворювання печінки в активній фазі, стійке підвищення активності печінкових ферментів неясної етіології;
— захворювання скелетної мускулатур�� (міопатія);
— вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені);
— підвищена чутливість до симвастатину або до інших компонентів препарату (у т. ч. спадкова непереносимість лактози), а також до інших препаратів статинового ряду (інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази) в анамнезі.
З обережністю призначають хворим, які зловживають алкоголем, пацієнтам після трансплантації органів, яким проводиться терапія імунодепресантами (у зв'язку з підвищеним ризиком виникнення рабдоміолізу і ниркової недостаточности); при станах, які можуть призвести до розвитку вираженої недостатності функції нирок, таких, як артеріальна гіпотензія, гострі інфекційні захворювання тяжкого перебігу, виражені метаболічні та ендокринні порушення, порушення водно-електролітного балансу, хірургічні втручанняЛікарська взаємодія
Цитостатики, протигрибкові засоби (кетоконазол, ітраконазол), фібрати, високі дози нікотинової кислоти, імунодепресанти, еритроміцин, кларитроміцин, телитромиции, інгібітори ВІЛ-проте��зи, нефазодон підвищують ризик розвитку міопатії.
Циклоспорин або даназол: ризик розвитку міопатії/рабдоміолізу збільшується при одночасному призначенні циклоспорину або даназола з високими дозами симвастатину.
Інші гіполіпідемічні засоби, здатні викликати розвиток міопатії: ризик розвитку міопатії підвищується при спільному призначенні інших гіполіпідемічних засобів, які не є потужними інгібіторами CYP3A4, але здатні спричиняти міопатію в умовах монотерапії. Такі як гемфіброзил та інші фібрати (крім фенофибрата), а також ніацин (нікотинова кислота) у дозі > 1 г/
Аміодарон і верапаміл: ризик розвитку міопатії збільшується при спільному прийомі аміодарону або верапамілу з високими дозами симвастатину.