Дозировка
Индивидуальный. Начальная доза составляет 5-20 мг. При необходимости дозу повышают с интервалом 4 недели. Симвастатин принимают в 1 раз/, вечером. Максимальная доза составляет 40 мг/ Для пациентов, получающих иммунодепрессанты, рекомендуемая начальная доза составляет 5 мг/; максимальная доза - 5 мг/ При тяжелой почечной недостаточности (КК менее 30 мл/мин) начальная доза составляет 5-10 мг/
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой
Состав
симвастатин 20 мг
Фармакологическое действие
Гиполипидемическое средство из группы статинов, ингибитор ГМГ-КоА-редуктазы. Является пролекарством, поскольку имеет в своей структуре закрытое лактоновое кольцо, которое после поступления в организм гидролизуется.
Лактоновое кольцо статинов по своей структуре схоже с частью фермента ГМГ-КоА-редуктазы. По принципу конкурентного антагонизма молекула статина связывается с той частью рецептора коэнзима А, где прикрепляется этот фермент. Другая часть молекулы статина ингибирует процесс превращения гидроксиметилглутарата в мевалонат, промежуточный продукт в синтезе молекулы холестерина. Ингибирование активности ГМГ-КоА-редуктазы приводит к серии последовательных реакций, в результате которых снижается внутриклеточное содержание холестерина и происходит компенсаторное повышение активности ЛПНП-рецепторов и соответственно ускорение катаболизма холестерина (Xc) ЛПНП.
Гиполипидемический эффект статинов связан со снижением уровня общего Хс за счет Хс-ЛПНП. Снижение уровня ЛПНП является дозозависимым и имеет не линейный, а экспоненциальный характер.
Статины не влияют на активность липопротеиновой и гепатической липаз, не оказывают существенного влияния на синтез и катаболизм свободных жирных кислот, поэтому их влияние на уровень ТГ вторично и опосредовано через их основные эффекты по снижению уровня Хс-ЛПНП. Умеренное снижение уровня ТГ при лечении статинами, по-видимому, связано с экспрессией ремнантных (апо Е) рецепторов на поверхности гепатоцитов, участвующих в катаболизме ЛППП, в составе которых примерно 30% ТГ.
По данным контролируемых исследований симвастатин повышает уровень Хс-ЛПВП до 14%.
Помимо гиполипидемического действия, статины оказывают положительное влияние при дисфункции эндотелия (доклинический признак раннего атеросклероза), на сосудистую стенку, состояние атеромы, улучшают реологические свойства крови, обладают антиоксидантными, антипролиферативными свойствами. Имеются данные о том, что симвастатин улучшает функцию эндотелия уже через 30 дней терапии.
Применение симвастатина сопровождалось уменьшением частоты сердечно-сосудистых нарушений независимо от исходного уровня Хс-ЛПНП.
Фармакокинетика
После приема внутрь симвастатин хорошо абсорбируется из ЖКТ (в среднем 85%). Cmax достигается через 4 ч. Прием непосредственно перед едой с низким содержанием жиров не влияет на фармакокинетические параметры симвастатина.
При "первом прохождении" через печень симвастатин биотрансформируется с образованием активных бета-метаболитов. Связывание с белками плазмы составляет 95%.
Концентрация активного метаболита симвастатина в системном кровотоке человека составляет менее 5%.
Выводится в неизмененном виде и в виде метаболитов, главным образом, с желчью - 60-85%; 10-15% - в виде неактивных метаболитов выводится почками.
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: запор, диарея, потеря аппетита, метеоризм, тошнота, боли в животе, панкреатит, повышение активности АЛТ, АСТ, ГГТ, ЩФ.
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: головная боль, головокружение, мышечные судороги, парестезии, периферическая невропатия.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: возможна транзиторная артериальная гипотензия.
Со стороны костно-мышечной системы: миалгии, миопатия, рабдомиолиз, повышение активности КФК.
Аллергические реакции: редко - ангионевротический отек, волчаночноподобный синдром, васкулит, тромбоцитопения, эозинофилия, увеличение СОЭ, артрит, крапивница, лихорадка, одышка.
Дерматологические реакции: фотосенсибилизация, кожная сыпь, зуд, гиперемия кожи, алопеция.
Прочие: анемия.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
С осторожностью применяют симвастатин у пациентов с заболеваниями печени, с хроническим алкоголизмом, при артериальной гипотензии, пониженном или повышенном тонусе скелетных мышц неясной этиологии, при эпилепсии, тяжелой почечной недостаточности.
Перед началом и во время лечения необходим контроль функции печени.
У пациентов, получающих антикоагулянты производны кумарина, перед началом и во время лечения симвастатином следует контролировать протромбиновое время.
Применение симвастатина следует прекратить при значительном увеличении активности КФК или подозрении на миопатию, при развитии острого или тяжелого заболевания, при появлении любого фактора риска, предрасполагающего к развитию почечной недостаточности вследствие рабдомиолиза.
Не рекомендуется применять симвастатин одновременно с иммунодепрессантами, фибратами, никотиновой кислотой (в дозах, вызывающих гиполипидемию), противогрибковыми препаратами производными азола.
Использование в педиатрии
Безопасность и эффективность применения симвастатина в педиатрической практике не установлены. Не рекомендуется применять у детей.
Показания
Первичная гиперхолестеринемия при неэффективности диетотерапии, комбинированная гиперхолестеринемия и гипертриглицеридемия.
Противопоказания
Активный патологический процесс в печени, стойкое повышение активности трансаминаз, беременность, лактация, повышенная чувствительность к симвастатину.
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении усиливается действие непрямых антикоагулянтов (в т.ч. варфарина).
При одновременном применении с цитостатиками, итраконазолом, фибратами, никотиновой кислотой в высоких дозах, иммунодепрессантами повышается риск развития миопатии.
При одновременном применении с дигоксином повышается концентрация дигоксина в плазме крови.
Описан случай развития симптомов рабдомиолиза после однократного приема дозы сильденафила у пациента, получающего симвастатин.
(6669)
Дозування
Індивідуальний. Початкова доза становить 5-20 мг. При необхідності дозу підвищують з інтервалом 4 тижні. Симвастатин приймають 1 раз/, ввечері. Максимальна доза становить 40 мг/ Для пацієнтів, які отримують імунодепресанти, рекомендована початкова доза становить 5 мг; максимальна доза - 5 мг/ При тяжкій нирковій недостатності (КК менше 30 мл/хв) початкова доза становить 5-10 мг/
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкоюСклад
симвастатин 20 мгФармакологічна дія
Гиполипидемическ��е засіб з групи статинів, інгібітор ГМГ-КоА-редуктази. Є проліками, оскільки має у своїй структурі закрите лактоновое кільце, яке після надходження в організм гідролізується.
Лактоновое кільце статинів за своєю структурою схоже з частиною ферменту ГМГ-КоА-редуктази. За принципом конкурентного антагонізму молекула статину зв'язується з тією частиною рецептора коензиму А, де прикріплюється цей фермент. Інша частина молекули статину інгібує процес перетворення гидроксиметилглутарата у мевалонат, промежуточн��ї продукт у синтезі молекули холестерину. Інгібування активності ГМГ-КоА-редуктази призводить до серії послідовних реакцій, в результаті яких знижується внутрішньоклітинний вміст холестерину і відбувається компенсаторне підвищення активності ЛПНЩ-рецепторів і відповідно прискорення катаболізму холестерину (Xc) ЛПНЩ.
Гіполіпідемічний ефект статинів пов'язане зі зниженням рівня загального Хс за рахунок Хс-ЛПНЩ. Зниження рівня ЛПНЩ є дозозалежним і має не лінійний, а експоненціальний характер.
Статини не впливає��ють на активність ліпопротеїнової і гепатической ліпаз, не роблять істотного впливу на синтез і катаболізм вільних жирних кислот, тому їх вплив на рівень ТГ вдруге і опосередковано через їх основні ефекти зі зниження рівня Хс-ЛПНЩ. Помірне зниження рівня ТГ при лікуванні статинами, мабуть, пов'язано з експресією ремнантных (апо Е) рецепторів на поверхні гепатоцитів, що беруть участь у катаболізм ЛППП, у складі яких приблизно 30% ТГ.
За даними контрольованих досліджень симвастатин підвищує рівень Хс-ЛПВЩ до 14%.
Крім гіполіпідемічної дії, статини надають позитивний вплив при дисфункції ендотелію (доклінічний ознака раннього атеросклерозу), на судинну стінку, стан атероми, покращують реологічні властивості крові, володіють антиоксидантними, антипролиферативными властивостями. Є дані про те, що симвастатин поліпшує функцію ендотелію вже через 30 днів терапії.
Застосування симвастатину супроводжувалося зменшенням частоти серцево-судинних порушень незалежно від вихідного рівня Хс-ЛПНЩ.Фармакокинетика
Після прийому внутрішньо симвастатин добре абсорбується з ШКТ (в середньому 85%). Cmax досягається через 4 год. Прийом безпосередньо перед їжею з низьким вмістом жирів, не впливає на фармакокінетичні параметри симвастатину.
При "першому проходженні" через печінку симвастатин біотрансформується з утворенням активних бета-метаболітів. Зв'язування з білками плазми становить 95%.
Концентрація активного метаболіту симвастатину в системному кровотоці людини становить менше 5%.
Виводиться в незміненому віде та у вигляді метаболітів, головним чином, з жовчю - 60-85%; 10-15% - у вигляді неактивних метаболітів виводиться нирками.Побічні дії
З боку травної системи: запор, діарея, втрата апетиту, метеоризм, нудота, болі в животі, панкреатит, підвищення активності АЛТ, АСТ, ГГТ, ЛФ.
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення, м'язові судоми, парестезії, периферична невропатія.
З боку серцево-судинної системи: можлива транзиторна артеріальна гіпотензія.
Зі сторін�� кістково-м'язової системи: міалгія, міопатія, рабдоміоліз, підвищення активності КФК.
Алергічні реакції: рідко - ангіоневротичний набряк, вовчакоподібний синдром, васкуліт, тромбоцитопенія, еозинофілія, збільшення ШОЕ, артрит, кропив'янка, лихоманка, задишка.
Дерматологічні реакції: фотосенсибілізація, шкірний висип, свербіж, гіперемія шкіри, алопеція.
Інші: анемія.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
З обережністю застосовують симвастатин у пацієнтів із захворюваннями печінки з хронічним алкого��измом, при артеріальній гіпотензії, знижений або підвищений тонус скелетних м'язів неясної етіології, при епілепсії, важкої ниркової недостатності.
Перед початком і під час лікування необхідний контроль функції печінки.
У пацієнтів, які отримують антикоагулянти, похідні кумарину, перед початком і під час лікування симвастатином слід контролювати протромбіновий час.
Застосування симвастатину слід припинити при значному збільшенні активності КФК або підозрі на міопатію, при розвитку гострого або тяжелого захворювання, при появі будь-якого фактора ризику, предрасполагающего до розвитку ниркової недостатності внаслідок рабдоміолізу.
Не рекомендується застосовувати симвастатин одночасно з імунодепресантами, фібратами, нікотиновою кислотою (у дозах, що викликають гиполипидемию), протигрибковими препаратами похідними азола.
Використання в педіатрії
Безпека та ефективність застосування симвастатину в педіатричній практиці не встановлені. Не рекомендується застосовувати у дітей.Свідчення
Первинна р��перхолестеринемия при неефективності дієтотерапії, комбінована гіперхолестеринемія і гіпертригліцеридемія.Протипоказання
Активний патологічний процес печінки, стійке підвищення активності трансаміназ, вагітність, лактація, підвищена чутливість до симвастатину.Лікарська взаємодія
При одночасному застосуванні підсилюється дія непрямих антикоагулянтів (у т. ч. варфарину).
При одночасному застосуванні з цитостатиками, ітраконазолом, фібратами, нікотиновою кислотою у високих дозах, їм��унодепрессантами підвищується ризик розвитку міопатії.
При одночасному застосуванні з дигоксином підвищується концентрація дигоксину в плазмі крові.
Описаний випадок розвитку симптомів рабдоміолізу після одноразового прийому дози силденафілу у пацієнта, який отримує симвастатин.
