Дозировка
До начала лечения Симвастатином пациенту следует назначить стандартную гипохолестериновую диету, которая должна соблюдаться в течение всего курса лечения. Симвастатин следует принимать внутрь 1 раз в сутки вечером, запивая достаточным количеством воды. Время приема препарата не следует связывать с приемом пищи. Гиперхолестеринемия Рекомендуемая доза Симвастатина варьирует от 5 до 80 мг 1 раз в сутки вечером. Рекомендуемая начальная доза препарата для пациентов с гиперхолестеринемией составляет 10 мг. Максимальная суточная доза - 80 мг. Изменение (подбор) дозы следует проводить с интервалами в 4 недели. У большинства пациентов оптимальный эффект достигается при приеме препарат в дозах до 20 мг в сутки. Сердечно-сосудистая профилактика При лечении пациентов с ишемической болезнью сердца (ИБС) или высоким риском развития ИБС (в сочетании с гиперлипидемией или без нее - пациенты с сахарным диабетом, пациенты с инсультом или цереброваскулярными заболеваниями в анамнезе, пациенты с заболеваниями периферических сосудов), стандартная начальная доза Симвастатина составляет 40 мг в сутки однократно вечером.Терапия медикаментозная должна быть начата одновременно с диетой и лечебной физкультурой. Пациенты с гиперлипидемией, не имеющие вышеперечисленных факторов риска Обычно начальная доза составляет 20 мг в сутки, которая назначается однократно вечером. Для пациентов, которым необходимо значительное (более чем на 45%) снижение концентрации ХС-ЛПНП, начальная доза может составлять 40 мг однократно в сутки вечером. Пациентам, с легкой или умеренной гиперхолестеринемией, можно назначать Симвастатин в начальной дозе 10 мг. В случае необходимости подбор доз следует проводить в соответствии с вышеописанной схемой. Пациенты с гомозиготной семейной гиперхолестеринемией У пациентов с гомозиготной семейной гиперхолестеринемией рекомендуемая суточная доза симвастатина составляет 40 мг 1 раз в сутки вечером или 80 мг в 3 приема (20 мг утром, 20 мг днем и 40 мг вечером). Дозу 80 мг в сутки рекомендуется назначать только пациентам с высоким риском сердечно-сосудистых осложнений, если лечение препаратом в более низких дозах не позволило достичь целевых уровней липидов, а предполагаемая польза терапии превышает возможный риск. У таких пациентов препарат Симвастатин применяют как дополнение к другому гиполипидемическому лечению (например, ЛПНП плазмаферез) или без подобного лечения, если оно недоступно. При нарушении функции почек Поскольку симвастатин выделяется почками в небольшом количестве, нет необходимости в изменении дозировки у пациентов с умеренными нарушениями функции почек. При тяжелой почечной недостаточности (клиренс креатинина менее 30 мл/мин), следует тщательно взвесить целесообразность назначения препарата в дозах, превышающих 10 мг в сутки. Если такие дозировки необходимы, следует назначать их с осторожностью. Сопутствующая терапия Препарат симвастатин рекомендован к применению как в монотерапии,так и в комбинации с секвестрантами желчных кислот.\0009\0009 У пациентов, принимающих симвастатин совместно с фибратами, кроме гемфиброзила (см. раздел «Противопоказания») или фенофибрата, максимально рекомендуемая доза симвастатина составляет 10 мг в сутки. Для пациентов, принимающих дронедарон одновременно с симвастатином, максимальная суточная доза симвастатина не должна превышать 10 мг. Для пациентов, принимающих амиодарон, дилтиазем, амлодипин, верапамил, ранолазин, одновременно с симвастатином, суточная доза не должна превышать 20 мг. Для пациентов, принимающих ломитамид одновременно с симвастатином, суточная доза симвастатина не должна превышать 40 мг (см. раздел «Взаимодействие с другими лекарственными средствами»). Применение у детей и подростков 10-17 лет с гетерозиготной семейной гиперхолестеринемией Рекомендуемая начальная доза составляет 10 мг в сутки вечером. Рекомендуемый режим дозирования составляет 10-40 мг в сутки, максимальная рекомендуемая доза составляет 40 мг в сутки. Подбор доз проводится индивидуально в соответствии с целями терапии.
Передозировка
Ни в одном из известных нескольких случаев передозировки (максимально принятая доза 3,6 г) специфических симптомов выявлено не было. Лечение: следует вызвать рвоту, промыть желудок, принять активированный уголь. Симптоматическая терапия. Следует контролировать функции печени и почек, активность КФК в сыворотке крови.
Лекарственная форма
круглые двояковыпуклые таблетки, покрытые пленочной оболочкой белого или почти белого цвета.
На поперечном разрезе видны два слоя - ядро белого или белого с желтоватым оттенком цвета и пленочная оболочка
Состав
Активное вещество: симвастатин - 10,0 мг.
Вспомогательные вещества (ядро): лактозы моногидрат (сахар молочный) - 56,48 мг, целлюлоза микрокристаллическая - 14,5 мг, крахмал кукурузный - 10,0 мг, повидон - К25 -3,0 мг, бутилгидроксианизол - 0,02 мг, магния стеарат - 1,0 мг.
Вспомогательные вещества (оболочка): гипромеллоза - 1,65 мг, макрогол-4000 - 0,45 мг, титана диоксид - 0,90 мг.
Фармакологическое действие
Гиполипидемический препарат, получаемый синтетическим путем из продукта ферментации Aspergillus terreus.
В организме симвастатин, являющийся неактивным лактоном, подвергается гидролизу в печени с образованием соответствующей формы бета-гидроксикислоты симвастатина -основного метаболита, оказывающего ингибирующее воздействие на З-гидрокси-З-метилглютарил-коэнзим А (ГМГ-КоА) - редуктазу, фермент, катализирующий начальную и наиболее значимую стадию биосинтеза холестерина. В результате применения симвастатина снижается содержание общего холестерина в плазме крови, липопротеинов низкой плотности (ЛПНП) и липопротеинов очень низкой плотности (ЛПОНП). Симвастатин вызывает понижение содержания в плазме триглицеридов, а также умеренное повышение содержания липопротеинов высокой плотности (ЛПВП) и, таким образом, уменьшает соотношение ЛПНП/ЛПВП и общий холестерин/ЛПВП. Активный метаболит симвастатина является специфическим ингибитором ГМГ-КоА-редуктазы, фермента, катализирующего реакцию образования мевалоната из ГМГ-КоА. Несмотря на это, прием симвастатина в терапевтических дозах не приводит к полному ингибированию ГМГ-КоА-редуктазы, что позволяет сохранить выработку биологически необходимого количества мевалоната. Поскольку конверсия ГМГ-КоА в мевалонат представляет собой ранний этап биосинтеза холестерина, считается, что применение симвастатина не должно вызывать накопления в организме потенциально токсичных стеролов. Кроме того, ГМГ-КоА быстро метаболизируется до ацетил-Ко-А, который участвует во многих процессах биосинтеза в организме. Снижает содержание общего холестерина и ЛПНП в случаях гетерозиготной семейной и несемейной форм гиперхолестеринемии, при смешанной гиперлипидемии, когда повышенное содержание холестерина является фактором риска. Препарат снижает уровень общего холестерина и холестерина ЛПНП у пациентов с ишемической болезнью сердца, снижая риск инфаркта миокарда и летального исхода для этих пациентов. Симвастатин существенно уменьшает содержание аполипопротеина В, умеренно повышает концентрации холестерина ЛПВП и снижает плазменные концентрации триглицеридов (ТГ). В результате этих эффектов симвастатина уменьшается соотношение общего холестерина (ОХ) к холестерину ЛПВП (ОХ/ЛПВП) и холестерина ЛПНП к холестерину ЛПВН (ЛПНП/ЛПВП).
Заметный терапевтический эффект отмечается в течение 2-х недель приема препарата, максимальный терапевтический эффект через 4-6 недель после начала лечения. Эффект сохраняется при продолжении терапии. При прекращении приема симвастатина концентрация холестерина возвращается к исходной концентрации, наблюдавшейся до начала лечения.
Фармакокинетика
Всасывание
Всасыванию подвергается около 85% принятой внутрь дозы симвастатина.
Прием пищи (в рамках стандартной гипохолестериновой диеты) сразу после приема симвастатина не нарушает фармакокинетического профиля препарата.
Распределение
После приема внутрь в печени определяются более высокие концентрации симвастатина, чем в других тканях. Концентрация активного метаболита симвастатина в системном кровотоке составляет <5% от принятой внутрь дозы, 95% от этого количества находится в связанном с белками состоянии.
Результатом активного метаболизма симвастатина в печени (> 60% у мужчин) является его низкая концентрация в общем кровотоке.
Возможность проникновения симвастатина через гематоэнцефалический и гематоплацентарный барьер не изучена.
Метаболизм
Гидролиз симвастатина в основном происходит при «первичном прохождении» через печень (в основном гидролизуется в свою активную форму - бета-гидроксикислоту). Поэтому концентрация неизмененного симвастатина в плазме крови человека низкая (<5% от принятой дозы). Максимальная концентрация (Сmах) в плазме крови метаболитов симвастатина достигается через 1-2 ч после приема однократной дозы и снижается на 90% через 12 ч. Несмотря на то, что диапазон рекомендованных терапевтических доз симвастатина составляет от 5 до 80 мг в сутки линейный характер профиля AUC (площадь под кривой «концентрация - время») активных метаболитов в общем кровотоке сохраняется при увеличении дозы до 120 мг.
Выведение
При «первичном прохождении» через печень симвастатин метаболизируется с последующим выведением препарата и его метаболитов с желчью.
При длительном приеме кумуляции препарата в организме не происходит. Период полувыведения (Т1/2) активных метаболитов составляет 1,9 ч. В основном выводится кишечником (60%) в виде метаболитов. Около 13% выводится почками в неактивной форме.
Побочные действия
Частота развития побочных эффектов: очень часто (> 1/10), часто (> 1/100, но < 1/10), нечасто (> 1/1000, но < 1/100), редко (> 1/10000, но < 1/1000), очень редко (< 1/10000), включая отдельные сообщения, частота не установлена (невозможно оценить на основании доступных данных).
Со стороны органов кроветворения: редко - анемия.
Со стороны кожных покровов: редко - кожная сыпь, зуд, алопеция.
Со стороны пищеварительной системы: редко - диспепсия, тошнота, рвота, диарея, панкреатит, гепатит/желтуха, очень редко - фатальная и нефатальная печеночная недостаточность.
Со стороны центральной нервной системы и органов чувств: редко - головокружение, периферическая нейропатия, парестезия; очень редко - бессонница; частота не установлена - депрессия.
Со стороны опорно-двигательного аппарата: редко - миалгия, судороги мышц, рабдомиолиз; частота не установлена - тендинопатии, возможно с разрывом сухожилий.
Со стороны органов дыхания: частота не установлена - интерстициальное поражение легких.
Со стороны репродуктивной системы: частота не установлена - эректильная дисфункция. Аллергические и иммунопатологические реакции: редко - развивался синдром гиперчувствительности, который проявлялся ангионевротическим отеком, волчаночноподобным синдромом, ревматической полимиалгией, дерматомиозитом, васкулитом, тромбоцитопенией, эозинофилией, увеличением скорости оседания эритроцитов (СОЭ), артритом, артралгиями, крапивницей, фоточувствительностью, лихорадкой, «приливами» крови к коже лица, одышкой и общей слабостью.
Были получены очень редкие сообщения о развитии иммуноопосредованной некротизирующей миопатии (аутоиммунной миопатии), обусловленной приемом статинов, которая характеризуется слабостью проксимальных мышц и повышенной активностью креатинфосфокиназы (КФК) в сыворотке крови, которые сохраняются, несмотря на отмену лечения статином. При биопсии мышц наблюдается некротизирующая миопатия без значительного воспаления. Улучшение наблюдается при терапии иммунодепрессантами.
Также были получены редкие пострегистрационные сообщения о когнитивных нарушениях (например, различные нарушения памяти - забывчивость, снижение памяти, амнезия, спутанность сознания), связанные с применением статинов. Данные когнитивные нарушения были зарегистрированы при приеме всех статинов. Сообщения в целом были классифицированы как несерьезные, с различной длительностью до появления симптомов (от 1 суток до нескольких лет) и временем их разрешения (медиана 3 недели). Симптомы были обратимыми и проходили после отмены терапии статином.
Следующие нежелательные явления сообщались при применении некоторых статинов: нарушения сна, включая кошмарные сновидения, сексуальная дисфункция, гинекомастии. Лабораторные показатели
Имеются редкие сообщения о развитии выраженного и стойкого повышения активности «печеночных» трансаминаз. Также сообщалось о повышении активности щелочной фосфатазы и гамма-глютамилтранспептидазы. Отклонения в показателях функциональных печеночных проб обычно слабо выражены и носят преходящий характер. Имеются сведения о случаях повышения активности КФК.
Сообщалось о повышении гликозилированного гемоглобина (HbAlc) и концентрации глюкозы в сыворотке крови натощак при приеме статинов, включая симвастатин.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
В начале терапии Симвастатином возможно преходящее повышение активности «печеночных» ферментов.
Перед началом терапии и далее регулярно проводить исследование функции печени (контролировать активность «печеночных» ферментов каждые 6 недель в течение первых 3 мес., затем каждые 8 недель в течение оставшегося первого года, и затем 1 раз в полгода), а также при повышении доз следует проводить функциональные тесты на определение функции печени. При повышении дозы до 80 мг необходимо проводить тест каждые 3 месяца. При стойком повышении активности трансаминаз (в 3 раза по сравнению с исходным уровнем) прием Симвастатина следует прекратить.
Симвастатин, как и другие ингибиторы ГМГ-Ко-A- редуктазы, не следует применять при повышенном риске развития рабдомиолиза и почечной недостаточности (на фоне тяжелой острой инфекции, артериальной гипотензии, планируемой большой хирургической операции, травм, тяжелых метаболических нарушений).
Отмена гиполипидемических средств во время беременности не оказывает существенного влияния на результаты длительного лечения первичной ГХС.
В связи с тем, что ингибиторы ГМГ-КоА-редуктазы тормозят синтез холестерина, а холестерин и другие продукты его синтеза играют существенную роль в развитии плода, включая синтез стероидов и клеточных мембран, симвастатин может оказывать неблагоприятное воздействие на плод при назначении его беременным (женщины репродуктивного возраста должны избегать зачатия). Если в процессе лечения наступила беременность, препарат должен быть отменен, а женщина предупреждена о возможной опасности для плода.
Применение Симвастатина не рекомендуется у женщин детородного возраста, не использующих контрацептивные средства.
У пациентов с пониженной функцией щитовидной железы (гипотиреоз) или при наличии некоторых заболеваний почек (нефротический синдром) при повышении уровня холестерина следует сначала проводить терапию лежащего в основе заболевания. Симвастатин с осторожностью назначают пациентам, которые злоупотребляют алкоголем и/или имеют в анамнезе заболевания печени.
До начала и во время лечения пациент должен находиться на гипохолестериновой диете. Одновременный прием грейпфрутового сока может усилить степень выраженности побочных явлений, связанных с приемом симвастатина, поэтому следует избегать их одновременного приема.
У пациентов с миалгией, миастенией и/или выраженным повышением активности КФК лечение препаратом прекращают. Симвастатин не показан в тех случаях, когда имеется гипертриглицеридемия I, IV и V типов.
Лечение Симвастатином может вызывать миопатию, приводящую к рабдомиолизу и почечной недостаточности. В редких случаях наблюдался летальный исход. Риск развития миопатии увеличивается при повышении концентрации в плазме крови веществ, обладающих ингибирующим действием в отношении ГМГ-КоА-редуктазы. Факторы риска развития миопатии включают пожилой возраст (65 лет и старше), женский пол, неконтролируемый гипотиреоз и нарушение функции почек. Как и при лечении другими ингибиторами ГМГ-КоА-редуктазы, риск развития миопатии/рабдомиолиза зависит от дозы.
Риск возникновения этой патологии возрастает у пациентов, получающих одновременно с симвастатином одно или несколько из следующих лекарственных средств: фибраты (гемфиброзил, фенофибрат), циклоспорин, даназол, нефазадон, макролиды (эритромицин, кларитромицин), противогрибковые средства из группы "азолов" (кетоконазол, итраконазол, позаконазол, вориконазол) и ингибиторы протеаз ВИЧ (ритонавир, бопренавир, телапревир) или препаратами, содержащими кобицистат (см. раздел «Противопоказания», «С осторожностью»),
У пациентов, принимающих фибраты, кроме гемфиброзила (см. раздел «Противопоказания») или фенофибрата, доза симвастатина не должна превышать 10 мг в сутки.
У пациентов, принимающих амиодарон, доза симвастатина не должна превышать 20 мг в сутки (см. раздел «Взаимодействие с другими лекарственными средствами»),
У пациентов, принимающих верапамил, дилтиазем или амлодипин, доза симвастатина не должна превышать 20 мг в сутки (см. раздел «Взаимодействие с другими лекарственными средствами»).
Одновременное применение фузидовой кислоты и симвастатина может повысить риск развития миопатии (см. раздел «Взаимодействие с другими лекарственными средствами»). Не рекомендуется одновременное применение симвастатина и фузидовой кислоты. Если применение системных препаратов фузидовой кислоты считается необходимым, препарат должен быть отменен на период проведения данной терапии. В исключительных случаях, когда необходима длительная терапия системными препаратами фузидовой кислоты, например, для лечения тяжелых инфекций, возможность одновременного применения симвастатина и фузидовой кислоты должна рассматриваться индивидуально в каждом
у пациентов детского и подросткового возраста. Не наблюдалось значимого влияния применения симвастатина на рост и половое созревание юношей и девушек или какого-либо влияния на продолжительность менструального цикла у девушек. Девушки должны быть проконсультированы о надлежащих методах контрацепции во время лечения препаратом. Применение симвастатина не изучалось у детей моложе 10 лет и у девушек 10-17 лет до менархе.
Пациентам с тяжелой почечной недостаточностью лечение проводят под контролем функции почек.
Длительность применения препарат определяется лечащим врачом индивидуально.
Влияние на способность управлять автотранспортом и работать с механизмами
Препарат Симвастатин не оказывает или оказывает незначительное влияние на способность управлять транспортными средствами и работать с механизмами. Тем не менее, следует учитывать, что при постмаркетинговом применении симвастатина отмечены единичные случаи головокружения.
Показания
Пациенты с ишемической болезнью сердца (ИБС) или с высоким риском ИБС:
•Ишемическая болезнь сердца (вторичная профилактика): препарат показан пациентам с целью снижения общей смертности; с целью уменьшения риска коронарной смертности и профилактики инфаркта миокарда; с целью снижения риска развития инсульта и преходящих нарушений мозгового кровообращения; с целью замедления прогрессирования коронарного атеросклероза.
•Уменьшения риска необходимости проведения операций по восстановлению коронарного кровотока (таких как аортокоронарное шунтирование и чрескожная транслюминальная коронарная ангиопластика).
•Уменьшения риска необходимости проведения операций по восстановлению периферического кровотока и других видов некоронарной реваскуляризации.
•Снижения риска госпитализации в связи с приступами стенокардии.
Гиперхолестеринемия и гиперлипидемия:
•первичная гиперхолестеринемия (тип IIа и IIЬ по Фредриксону) при неэффективности диетотерапии с низким содержанием холестерина и других немедикаментозных мероприя
Противопоказания
•повышенная чувствительность к симвастатину или другим компонентам препарата, а также к другим препаратам статинового ряда (ингибиторам ГМГ-КоА-редуктазы) в анамнезе;
•заболевания печени в активной фазе или стойкое повышение активности «печеночных» ферментов в плазме крови неясной этиологии;
•возраст до 18 лет (за исключением детей и подростков 10-17 лет с гетерозиготной семейной гиперхолестеринемией (см. раздел «Показания к применению»),
•беременность, период грудного вскармливания;
•одновременное применение с сильными ингибиторами изофермента CYP3A4 (итраконазол, кетоконазол, позаконозал, вориконазол, ингибиторами ВИЧ-протеазы, боцепревир, телапревир, эритромицин, кларитромицин, телитромицин и нефазодон и препаратами, содержащими кобицистат);
•одновременное применение с гемфиброзилом, циклоспорином или даназолом;
•непереносимость лактозы, дефицит лактазы и синдром глюкозо-галактозной мальабсорбции.
С осторожностью: пациентам, злоупотребляющим алкоголем; пациентам после трансплантации органов, которым проводится терапия иммунодепрессантами (в связи с повышенным риском возникновения рабдомиолиза и почечной недостаточности); при состояниях, которые могут привести к развитию выраженной недостаточности функции почек, таких, как артериальная гипертензия, острые инфекционные заболевания тяжелого течения, выраженные метаболические и эндокринные нарушения, нарушения водноэлектролитного баланса, хирургические вмешательства (в том числе стоматологические) или травмы; пациентам с пониженным или повышенным тонусом скелетных мышц неясной этиологии; эпилепсии. Заболевания печени в анамнезе, одновременный приём с фибратами (кроме гемфиброзила и фенофибрата), никотиновой кислотой в липидснижающих дозах (более 1 г/сут), амиодароном, верапамилом, дилтиаземом, фузидовой кислотой, грейпфрутовым соком, амлодипином. Тяжелая почечная недостаточность (клиренс креатинина менее 30 мл/мин); у пациентов с устойчивой повышенной активностью сывороточных трансаминаз (превышающей в 3 раза верхнюю границу нормы) препарат следует отменить; сахарный диабет.
Применение при беременности и в период грудного вскармливания
Симвастатин противопоказан к применению во время беременности, а также женщинам, у которых беременность предполагается или планируется.
Имеется несколько сообщений о развитии аномалий у новорожденных, матери которых принимали симвастатин.
Женщины детородного возраста, принимающие симвастатин, должны избегать зачатия. Так как безопасность для беременных не доказана и нет данных, что лечение симвастатином во время беременности принесет большую пользу, чем риск для плода, прием препарата следует немедленно прекратить при диагностировании беременности (см. раздел «Противопоказания»), Если в процессе лечения беременность все же наступила, симвастатин должен быть отменен, а женщина должна быть предупреждена о возможной опасности для плода.
Данные о выделении симвастатина с грудным молоком отсутствуют. При необходимости назначения симвастатина в период кормления грудью следует учитывать, что многие лекарственные средства выделяются с грудным молоком, и имеется угроза развития серьезных неблагоприятных реакций, поэтому кормление грудью во время приема препарата необходимо прекратить.
Лекарственное взаимодействие
Противопоказанные комбинации лекарственных средств
Сильные ингибиторы изофермента CYP3A4: симвастатин метаболизируется изоферментом CYP3A4, но не ингибирует активность этого изофермента, это предполагает, что прием симвастатина не оказывает влияния на концентрацию в плазме крови лекарственных средств, метаболизирующихся под действием изофермента CYP3A4. Сильные ингибиторы изофермента CYP3A4 увеличивают риск развития миопатии за счет снижения скорости выведения симвастатина. Одновременное применение сильных ингибиторов изофермента CYP3A4 (например, итраконазола, кетоконазола, позаконазола, вориконазола, эритромицина, кларитромицина, телитромицина, ингибиторов ВИЧ-протеазы, боцепревира, телапревира, нефазодона, препаратов, содержащих кобицистат) и симвастатина противопоказано.
Гемфиброзил, циклоспорин или даназол (см. разделы «Противопоказания», «Особые указания»).
Взаимодействие с другими лекарственными средствами:
Другие фибраты: риск развития миопатии увеличивается при одновременном применении симвастатина с гемфиброзилом (см. раздел «Противопоказания») и другими фибратами (кроме фенофибрата). Данные гиполипидемические средства способны вызвать миопатию в монотерапии. При одновременном применении симвастатина с фенофибратом риск развития миопатии не превышал сумму рисков при монотерапии каждым препаратом.
Амиодарон: риск развития миопатии/рабдомиолиза увеличивается при совместном приеме амиодарона с симвастатином. В клиническом исследовании частота развития миопатии у пациентов, получавших симвастатин в дозе 80 мг и амиодарон, составила 6%. Блокаторы «медленных кальциевых каналов»: риск развития миопатии/рабдомиолиза повышается при одновременном применении верапамила, дилтиазема или амлодипина с симвастатином.
Умеренные ингибиторы изофермента CYP3A4: при одновременном применении препаратов, обладающих умеренной ингибирующей активностью в отношении-изофермента CYP3A4, и симвастатина, особенно в более высоких дозах, может повышать риск развития миопатии.
Ломитапид: риск развития миопатии/рабдомиолиза может повышаться при одновременном применении ломитамида с симвастатином.
Никотиновая кислота в липидснижающих дозах (более 1 г/сутки): при одновременном применении симвастатина и никотиновой кислоты в липидснижающих дозах описаны случаи развития миопатии/рабдомиолиза.
Фузидовая кислота: при одновременном применении фузидовой кислоты и симвастатина может повыситься риск развития миопатии.
Колхицин: при одновременном применении колхицина и симвастатина у пациентов с почечной недостаточностью описаны случаи развития миопатии и рабдомиолиза. При комбинированной терапии данными препаратами пациенты должны находиться под наблюдением.
Симвастатин в дозе 20 мг потенцирует действие непрямых антикоагулянтов (производные кумарина) и увеличивает риск возникновения кровотечений, что требует необходимости проведения контроля показателей свертываемости крови до начала лечения, а также достаточно часто в начальный период терапии. Как только достигается стабильный уровень показателя протромбинового времени или Международное Нормализованное Отношение (МНО), его дальнейший контроль следует проводить с интервалами, рекомендуемыми для пациентов, получающих терапию антикоагулянтами. При изменении дозировки или прекращении приема симвастатина также следует проводить контроль протромбинового времени или МНО.
Терапия симвастатином не вызывает изменений протромбинового времени и риска кровотечений у пациентов, не принимающих антикоагулянты.
Сок грейпфрута содержит один или более компонентов, которые ингибируют изофермент CYP3A4 и могут повышать концентрацию в плазме крови средств, метаболизирующихся изоферментом CYP3A4. Увеличение активности ингибиторов ГМГ-КоА-редуктазы на 13% при оценке по значению AUC после употребления 250 мл сока в день является минимальным и не имеет клинического значения. Однако потребление большого объема сока (более 1 литра в день) при приеме симвастатина значительно увеличивает ингибирующую активность в отношении ГМГ-КоА-редуктазы в плазме крови. В связи с этим необходимо избегать употребления сока грейпфрута в больших количествах на фоне терапии симвастатином.
(6660)
Дозування
До початку лікування Симвастатином пацієнту слід призначити стандартну гіпохолестеринову дієту, яка повинна дотримуватися протягом усього курсу лікування. Симвастатин слід приймати внутрішньо 1 раз на добу ввечері, запиваючи достатньою кількістю води. Час прийому препарату не слід пов'язувати з прийомом їжі. Гіперхолестеринемія Рекомендована доза Симвастатину варіює від 5 до 80 мг 1 раз на добу ввечері. Рекомендована початкова доза препарату для пацієнтів з гіперхолестеринемією становить 10 мг. Максимальна суточна доза - 80 мг. Зміна (підбір дози слід проводити з інтервалами в 4 тижні. У більшості пацієнтів оптимальний ефект досягається при прийомі препарат в дозах до 20 мг на добу. Серцево-судинна профілактика При лікуванні пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) або високим ризиком розвитку ІХС (у поєднанні з гіперліпідемією або без неї - пацієнти з цукровим діабет, пацієнтів з інсультом або цереброваскулярними захворюваннями в анамнезі, пацієнтів із захворюваннями периферичних судин), стандартна початкова доза Симвастатина становить 40 мг на добу одноразово, ввечері.Медикаментозна терапія повинна бути розпочата одночасно з дієтою та фізкультурою. Пацієнти з гіперліпідемією, які не мають перерахованих вище факторів ризику Звичайно початкова доза становить 20 мг на добу, яка призначається одноразово ввечері. Для пацієнтів, яким необхідне значне (більше ніж на 45%) зниження концентрації ХС-ЛПНЩ, початкова доза може становити 40 мг один раз на добу ввечері. Пацієнтам з легкою або помірною гіперхолестеринемією можна призначати Симвастати�� у початковій дозі 10 мг. У разі необхідності підбір доз слід проводити згідно з вищеописаною схемою. Пацієнти з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією У пацієнтів з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією рекомендована добова доза симвастатину становить 40 мг 1 раз на добу ввечері або 80 мг в 3 прийоми (20 мг вранці, 20 мг вдень і 40 мг ввечері). Дозу 80 мг на добу рекомендується призначати тільки пацієнтам з високим ризиком серцево-судинних ускладнень, якщо лікування препаратом у більш низьких дозах не дозволило досягти целевих рівнів ліпідів, а передбачувана користь терапії перевищує можливий ризик. У таких пацієнтів препарат Симвастатин застосовують як доповнення до іншого гиполипидемическому лікування (наприклад, ЛПНЩ плазмаферез) або без такого лікування, якщо воно недоступне. При порушенні функції нирок Оскільки симвастатин виділяється нирками у невеликій кількості, немає необхідності в зміні дозування у пацієнтів з помірними порушеннями функції нирок. При тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв), слід ретельно вз��есить доцільність призначення препарату у дозах, що перевищують 10 мг на добу. Якщо такі дозування необхідні, слід призначати їх з обережністю. Супутня терапія Препарат симвастатин рекомендований до застосування як у монотерапії,так і в комбінації із секвестрантами жовчних кислот.\0009\0009 У пацієнтів, які приймають симвастатин спільно з фібратами, крім гемфиброзила (див. розділ «Протипоказання») або фенофибрата, максимально рекомендована доза симвастатину становить 10 мг на добу. Для пацієнтів, які приймають дронедарон одне��часно з симвастатином, максимальна добова доза симвастатину не повинна перевищувати 10 мг. Для пацієнтів, які приймають аміодарон, дилтіазем, амлодипін, верапаміл, ранолазин, одночасно з симвастатином, добова доза не повинна перевищувати 20 мг. Для пацієнтів, які приймають ломитамид одночасно з симвастатином, добова доза симвастатину не повинна перевищувати 40 мг (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»). Застосування у дітей та підлітків 10-17 років з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією Рекомендована начальва доза становить 10 мг на добу ввечері. Рекомендований режим дозування становить 10-40 мг на добу, максимальна рекомендована доза становить 40 мг на добу. Підбір доз проводиться індивідуально у відповідності з цілями терапії.Передозування
Ні в одному з відомих декількох випадків передозування (максимально прийнята доза 3,6 г) специфічних симптомів виявлено не було. Лікування: слід викликати блювання, промити шлунок, прийняти активоване вугілля. Симптоматична терапія. Слід контролювати функції печінки і нирок, активність ��ФК в сироватці крові.
Лікарська форма
круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору.
На поперечному розрізі видні два шари - ядро білого або білого з жовтуватим відтінком кольору і плівкова оболонкаСклад
Активна речовина: симвастатин - 10,0 мг.
Допоміжні речовини (ядро): лактози моногідрат (цукор молочний) - 56,48 мг, целюлоза мікрокристалічна - 14,5 мг, крохмаль кукурудзяний - 10,0 мг, повідон - К25 -3,0 мг, бутилгидроксианизол - 0,02 мг, магнію стеарат - 1,0 мг.
Вспомо��ательные речовини (оболонка): гіпромелоза - 1,65 мг, макрогол-4000 - 0,45 мг, титану діоксид - 0,90 мг.Фармакологічна дія
Гіполіпідемічний препарат, що отримується синтетичним шляхом із продукту ферментації Aspergillus terreus.
В організмі симвастатин, який є неактивним лактоном, піддається гідролізу в печінці з утворенням відповідної форми бета-гідроксикислоти симвастатину -основного метаболіту, який надає інгібуючий вплив на З-гідрокси-З-метилглютарил-коензим А (ГМГ-КоА) - редуктазу, фермент, що каталізує почально і найбільш значиму стадію біосинтезу холестерину. В результаті застосування симвастатину знижується вміст загального холестерину в плазмі крові, ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) і ліпопротеїнів дуже низької щільності (ЛПДНЩ). Симвастатин спричиняє зниження вмісту в плазмі тригліцеридів, а також помірне підвищення вмісту ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) і, таким чином, зменшує співвідношення ЛПНЩ/ЛПВЩ і загальний холестерин/ЛПВЩ. Активний метаболіт симвастатину є специфічним інгібітором ГМГ-КоА-редуктази, ферменту, що каталізує реакцію утворення мевалоната з ГМГ-КоА. Незважаючи на це, прийом симвастатину в терапевтичних дозах не призводить до повного інгібування ГМГ-КоА-редуктази, що дозволяє зберегти вироблення біологічно необхідної кількості мевалоната. Оскільки конверсія ГМГ-КоА в мевалонат являє собою ранній етап біосинтезу холестерину, вважається, що застосування симвастатину не повинна викликати накопичення в організмі потенційно токсичних стеролів. Крім того, ГМГ-КоА швидко метаболізується до ацетил-Ко-А, який бере участь у багатьох процесах біосинтезу в організмі. Знижує вміст загального холестерину і ЛПНЩ у випадках гетерозиготною сімейної та несімейної форм гіперхолестеринемії, при змішаній гіперліпідемії, коли підвищений вміст холестерину є фактором ризику. Препарат знижує рівень загального холестерину і холестерину ЛПНЩ у пацієнтів з ішемічною хворобою серця, знижуючи ризик інфаркту міокарда і летального результату для цих пацієнтів. Симвастатин істотно зменшує вміст аполіпопротеїну В, помірно підвищує концентрации холестерину ЛПВЩ і знижує плазмові концентрації тригліцеридів (ТГ). В результаті цих ефектів симвастатину зменшується співвідношення загального холестерину (ОХ) до холестерину ЛПВЩ (ОХ/ЛПВЩ) і холестерину ЛПНЩ до холестерину ЛПВН (ЛПНЩ/ЛПВЩ).
Помітний терапевтичний ефект відзначається протягом 2-х тижнів прийому препарату, максимальний терапевтичний ефект-через 4-6 тижнів після початку лікування. Ефект зберігається при продовженні терапії. При припиненні прийому симвастатину концентрація холестерину повертається до початкової концентрації, що спостерігався до початку лікування.Фармакокінетика
Всмоктування
Всмоктуванню підлягає близько 85% прийнятої внутрішньо дози симвастатину.
Прийом їжі (у рамках стандартної гипохолестериновой дієти) відразу після прийому симвастатину не порушує фармакокінетичного профілю препарату.
Розподіл
Після прийому всередину в печінці визначаються більш високі концентрації симвастатину, ніж в інших тканинах. Концентрація активного метаболіту симвастатину у системному кровотоці становить <5% від прийнятої внутро дози, 95% від цієї кількості знаходиться у зв'язаному з білками стані.
Результатом активного метаболізму симвастатину в печінці (> 60% у чоловіків) є його низька концентрація в загальному кровотоці.
Можливість проникнення симвастатину через гематоенцефалічний і гематоплацентарний бар'єр не вивчена.
Метаболізм
Гідроліз симвастатину в основному відбувається при «першому проходженні» через печінку (в основному гідролізується у свою активну форму - бета-гидроксикислоту). Тому концентрація неизмененного симвастатину в плазмі крові людини низька (<5% від прийнятої дози). Максимальна концентрація (Смах) у плазмі крові метаболітів симвастатину досягається через 1-2 год після прийому однократної дози і знижується на 90% через 12 год. Незважаючи на те, що діапазон рекомендованих терапевтичних доз симвастатину становить від 5 до 80 мг на добу лінійний характер профілю AUC (площа під кривою «концентрація - час») активних метаболітів у загальному кровотоці зберігається при збільшенні дози до 120 мг.
Виведення
При «першому проходженні» черезз печінку симвастатин метаболізується з подальшим виведенням препарату і його метаболітів з жовчю.
При тривалому прийомі кумуляції препарату в організмі не відбувається. Період напіввиведення (Т1/2) активних метаболітів становить 1,9 ч. В основному виводиться кишечником (60%) у вигляді метаболітів. Близько 13% виводиться нирками в неактивній формі.Побічні дії
Частота розвитку побічних ефектів: дуже часто (> 1/10), часто (> 1/100, але < 1/10), нечасто (> 1/1000, але < 1/100), рідко (> 1/10000, але < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), включаючи окремі повідомлення, частота не встановлена (неможливо оцінити на підставі доступних даних).
З боку органів кровотворення: рідко - анемія.
З боку шкірних покривів: рідко - шкірний висип, свербіж, алопеція.
З боку травної системи: рідко - диспепсія, нудота, блювання, діарея, панкреатит, гепатит/жовтяниця, дуже рідко - фатальна і нефатальная печінкова недостатність.
З боку центральної нервової системи та органів чуття: рідко - запаморочення, периферична нейропатія, парестезія; дуже рідко - безсоння; частота не встановлена - депресія.
З боку опорно-рухового апарату: рідко - міалгія, судоми м'язів, рабдоміоліз; частота не встановлена - тендинопатии, можливо з розривом сухожиль.
З боку органів дихання: частота не встановлена - інтерстиціальне ураження легень.
З боку репродуктивної системи: частота не встановлена - еректильна дисфункція. Алергічні та імунопатологічні реакції: рідко - розвивався синдром надчутливості, який проявлявся ангіоневротичним набряком, волчаночноподобным з��ндромом, ревматичної полимиалгией, дерматомиозитом, васкулітом, тромбоцитопенією, еозинофілією, збільшенням швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), артритом, артралгіями, кропив'янкою, фоточутливість, гарячку, «припливами» крові до шкіри обличчя, задишкою і загальною слабкістю.
Були отримані дуже рідкісні повідомлення про розвиток иммуноопосредованной некротизирующей міопатії (аутоімунної міопатії), зумовленої прийомом статинів, яка характеризується слабкістю проксимальних м'язів і підвищеною активністю креатинфосфокінази (КФК) у сироватці крові, які зберігаються, незважаючи на скасування лікування статином. При біопсії м'язів спостерігається некротизирующая міопатія без значного запалення. Поліпшення спостерігається при терапії імунодепресантами.
Також були отримані рідкісні післяреєстраційні повідомлення про когнітивні порушення (наприклад, різні порушення пам'яті - забудькуватість, зниження пам'яті, амнезія, сплутаність свідомості), пов'язані із застосуванням статинів. Дані когнітивні порушення були зареєстровані при прийомі всіх статинів. Повідомлення в цілому були класифіковані як несерйозні, з різною тривалістю до появи симптомів (від 1 доби до декількох років) і часом їх дозволу (медіана 3 тижні). Симптоми були оборотними і минали після відміни терапії статином.
Наступні небажані явища повідомлялися при застосуванні деяких статинів: порушення сну, включаючи кошмарні сновидіння, сексуальна дисфункція, гінекомастії. Лабораторні показники
Є поодинокі повідомлення про розвиток вираженого і стійкого підвищення активності «печінкових» трансаміназ. Ттакож повідомлялось про підвищення активності лужної фосфатази і гамма-глютамілтранспептидази. Відхилення в показниках функціональних печінкових проб, зазвичай слабо виражені і носять минущий характер. Є відомості про випадки підвищення активності КФК.
Повідомлялося про підвищення глікозильованого гемоглобіну (HbAlc) і концентрації глюкози в сироватці крові натщесерце при прийомі статинів, включаючи симвастатин.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
На початку терапії Симвастатином можливе минуще підвищення активності ��печінкових» ферментів.
Перед початком терапії і далі регулярно проводити дослідження функції печінки (контролювати активність «печінкових» ферментів кожні 6 тижнів протягом перших 3 міс., потім кожні 8 тижнів протягом решти першого року, потім 1 раз на півроку), а також при підвищенні дози слід проводити функціональні тести на визначення функції печінки. При підвищенні дози до 80 мг необхідно проводити тест кожні 3 місяці. При стійкому підвищенні активності трансаміназ (в 3 рази порівняно з вихідним рівнем) прийом Симвастатина слід припинити.
Симвастатин, як і інші інгібітори ГМГ-Ко-A - редуктази, не слід застосовувати при підвищеному ризику розвитку рабдоміолізу і ниркової недостатності (на тлі тяжкої гострої інфекції, артеріальної гіпотензії, планованої великої хірургічної операції, травми, тяжких метаболічних порушень).
Скасування гіполіпідемічних засобів під час вагітності не чинить істотного впливу на результати довготривалого лікування первинної ГХС.
У зв'язку з тим, що інгібітори ГМГ-КоА-редуктази гальма��т синтез холестерину, а холестерин і інші продукти його синтезу відіграють істотну роль у розвитку плода, включаючи синтез стероїдів і клітинних мембран, симвастатин може чинити несприятливий вплив на плід при призначенні його вагітним (жінки репродуктивного віку повинні уникати зачаття). Якщо в процесі лікування наступила вагітність, препарат повинен бути скасований, а жінка попереджена про можливу небезпеку для плоду.
Застосування Симвастатину не рекомендується у жінок дітородного віку, які не використовують контрацептивні засоби.
У пацієнтів зі зниженою функцією щитовидної залози (гіпотиреоз) або при наявності деяких захворювань нирок (нефротичний синдром) при підвищенні рівня холестерину слід спочатку проводити терапію лежить в основі захворювання. Симвастатин з обережністю призначають пацієнтам, які зловживають алкоголем та/або мають в анамнезі захворювання печінки.
До початку і під час лікування пацієнт повинен перебувати на гипохолестериновой дієті. Одночасний прийом грейпфрутового соку може підсилити степень вираженості побічних явищ, пов'язаних з прийомом симвастатину, тому слід уникати їх одночасного застосування.
У пацієнтів з міалгією, міастенією та/або вираженим підвищенням активності КФК лікування препаратом припиняють. Симвастатин не показаний у тих випадках, коли є гіпертригліцеридемія I, IV та V типів.
Лікування Симвастатином може спричиняти міопатію, що приводить до рабдомиолизу і ниркової недостатності. У рідкісних випадках спостерігався летальний результат. Ризик розвитку міопатії збільшується при підвищенні концентрації в плазмі крові речовин, що володіють інгібуючим дією відносно ГМГ-КоА-редуктази. Фактори ризику розвитку міопатії включають літній вік (65 років і старше), жіноча стать, неконтрольований гіпотиреоз і порушення функції нирок. Як і при лікуванні іншими інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази, ризик розвитку міопатії/рабдоміолізу залежить від дози.
Ризик виникнення цієї патології зростає у пацієнтів, які отримують одночасно з симвастатином одне або декілька з наступних лікарських засобів: фібрати (гемфіброзил, фенофібрат) циклоспорин, даназол, нефазадон, макроліди (еритроміцин, кларитроміцин), протигрибкові засоби групи азолів" (кетоконазол, ітраконазол, позаконазол, вориконазол) й інгібітори протеаз ВІЛ (ритонавір, бопренавир, телапревир) або препаратами, що містять кобицистат (див. розділ «Протипоказання», «З обережністю»),
У пацієнтів, які приймають фібрати, крім гемфиброзила (див. розділ «Протипоказання») або фенофибрата, доза симвастатину не повинна перевищувати 10 мг на добу.
У пацієнтів, які приймають аміодарон, доза симва��татина не повинна перевищувати 20 мг на добу (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»),
У пацієнтів, які приймають верапаміл, дилтіазем або амлодипін, доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг на добу (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).
Одночасне застосування фузидової кислоти і симвастатину може підвищити ризик розвитку міопатії (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»). Не рекомендується одночасне застосування симвастатину та фузидової кислоти. ��слі застосування системних препаратів фузидової кислоти вважається необхідним, препарат повинен бути скасований на період проведення даної терапії. У виняткових випадках, коли необхідна тривала терапія системними препаратами фузидової кислоти, наприклад, для лікування тяжких інфекцій, можливість одночасного застосування симвастатину та фузидової кислоти повинна розглядатися індивідуально в кожному
у пацієнтів дитячого та підліткового віку. Не спостерігалося значного впливу застосування симвастатину на ріст та статевий ��озревание юнаків та дівчат або якогось впливу на тривалість менструального циклу у дівчат. Дівчата мають бути проконсультовані щодо належних методи контрацепції під час лікування препаратом. Застосування симвастатину не вивчалась у дітей молодше 10 років, у дівчат 10-17 років до менархе.
Пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю лікування проводять під контролем функції нирок.
Тривалість застосування препарату визначається лікарем індивідуально.
Вплив на здатність керувати автотранспортом �� працювати з механізмами
Препарат Симвастатин не впливає або має незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Тим не менш, слід враховувати, що при постмаркетинговому застосуванні симвастатину відзначені поодинокі випадки запаморочення.Свідчення
Пацієнти з ішемічною хворобою серця (ІХС) або з високим ризиком ІХС:
•Ішемічна хвороба серця (вторинна профілактика): препарат показаний пацієнтам з метою зниження загальної смертності; з метою зменшення ризику дооронарной смертності та профілактики інфаркту міокарда; з метою зниження ризику розвитку інсульту та минущих порушень мозкового кровообігу; з метою уповільнення прогресування коронарного атеросклерозу.
•Зменшення ризику необхідності проведення операцій по відновленню коронарного кровотоку (аорто-коронарне шунтування і черезшкірна транслюмінальна коронарна ангіопластика).
•Зменшення ризику необхідності проведення операцій з відновлення периферичного кровотоку та інших видів некоро��арної реваскуляризації.
•Зниження ризику госпіталізації у зв'язку з нападами стенокардії.
Гіперхолестеринемія і гіперліпідемія:
•первинна гіперхолестеринемія (тип ІІа і ІІЬ за Фредриксоном) при неефективності дієтотерапії з низьким вмістом холестерину та інших немедикаментозних заходиПротипоказання
•підвищена чутливість до симвастатину або до інших компонентів препарату, а також до інших препаратів статинового ряду (інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази) в анамнезі;
•захворювання печінки в активнвной фазі або стійке підвищення активності «печінкових» ферментів у плазмі крові неясної етіології;
•вік до 18 років (за винятком дітей і підлітків 10-17 років з гетерозиготною родинною гіперхолестеринемією (див. розділ «Показання до застосування»),
•вагітність, період грудного вигодовування;
•одночасне застосування з сильними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 (ітраконазол, кетоконазол, позаконозал, вориконазол, інгібіторами ВІЛ-протеази, боцепревир, телапревир, еритроміцин, кларитроміцин, телітроміцин і нефазодон і препаратами, що містять кобицистат);
•одночасне застосування з гемфіброзилом, циклоспорином або даназолом;
•непереносимість лактози, дефіцит лактази і синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції.
З обережністю: пацієнтам, які зловживають алкоголем; пацієнтам після трансплантації органів, яким проводиться терапія імунодепресантами (у зв'язку з підвищеним ризиком виникнення рабдоміолізу і ниркової недостатності); при станах, які можуть призвести до розвитку вираженої недостатності функції нирок, таких, як артеріальна гіпертензія, гострі інфекційні захворювання тяжкого перебігу, виражені метаболічні та ендокринні порушення, порушення водно-електролітного балансу, хірургічні втручання (у тому числі стоматологічні) або травми; пацієнтам зі зниженим або підвищеним тонусом скелетних м'язів неясної етіології; епілепсії. Захворювання печінки в анамнезі, одночасне застосування з фібратами (крім гемфиброзила і фенофибрата), нікотиновою кислотою в ліпідснизуючих дозах (більше 1 г/добу), аміодароном, верапамілом, дилтиаз��мом, фузидовою кислотою, грейпфрутовим соком, амлодипіном. Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв); у пацієнтів із стійкою підвищеною активністю сироваткових трансаміназ (перевищує у 3 рази верхню межу норми) препарат слід відмінити; цукровий діабет.
Застосування при вагітності і в період грудного вигодовування
Симвастатин протипоказаний для застосування під час вагітності, а також жінкам, у яких вагітність передбачається або планується.
Є кілька повідомлень про розвиток аномалій у новонароджених, матері яких приймали симвастатин.
Жінки дітородного віку, які приймають симвастатин, повинні уникати зачаття. Так як безпечність для вагітних не доведена і немає даних, що лікування симвастатином під час вагітності принесе більшу користь, ніж ризик для плоду, прийом препарату слід негайно припинити при діагностуванні вагітності (див. розділ «Протипоказання»), Якщо в процесі лікування вагітність все ж настала, симвастатин має бути скасований, а жінка повинна бути ��редупреждена про можливу небезпеку для плоду.
Дані про виділення симвастатину з грудним молоком відсутні. При необхідності призначення симвастатину в період годування груддю слід враховувати, що багато лікарських засобів виділяються з грудним молоком, і є загроза розвитку серйозних несприятливих реакцій, тому годування груддю під час прийому препарату необхідно припинити.Лікарська взаємодія
Протипоказані комбінації лікарських засобів
Сильні інгібітори ізоферменту CYP3A4: сім��астатин метаболізується ізоферментом CYP3A4, але не інгібує активність цього ізоферменту, це передбачає, що прийом симвастатину не чинить впливу на концентрацію в плазмі крові лікарських засобів, що метаболізуються під дією ізоферменту CYP3A4. Сильні інгібітори ізоферменту CYP3A4 збільшують ризик розвитку міопатії за рахунок зниження швидкості виведення симвастатину. Одночасне застосування сильних інгібіторів ізоферменту CYP3A4 (наприклад, ітраконазолу, кетоконазолу, позаконазола, вориконазола, еритроміцину, кларитроміцину, телитромицина, інгібіторів ВІЛ-протеази, боцепревира, телапревира, нефазодона, препаратів, що містять кобицистат) і симвастатину протипоказано.
Гемфіброзил, циклоспорин або даназол (див. розділи «Протипоказання», «Особливі вказівки»).
Взаємодія з іншими лікарськими засобами:
Інші фібрати: ризик розвитку міопатії збільшується при одночасному застосуванні симвастатину з гемфіброзилом (див. розділ «Протипоказання») та іншими фібратами (крім фенофибрата). Дані гіполіпідемічні засоби здатні ��ызвать міопатію в монотерапії. При одночасному застосуванні симвастатину з фенофибратом ризик розвитку міопатії не перевищував суму ризиків при монотерапії кожним препаратом.
Аміодарон: ризик розвитку міопатії/рабдоміолізу збільшується при спільному прийомі аміодарону з симвастатином. У клінічному дослідженні частота розвитку міопатії у пацієнтів, які отримували симвастатин у дозі 80 мг і аміодарон, склала 6%. Блокатори «повільних кальцієвих каналів»: ризик розвитку міопатії/рабдоміолізу підвищується при одночасному застосуванніерапамила, дилтіазему або амлодипіну з симвастатином.
Помірні інгібітори ізоферменту CYP3A4: при одночасному застосуванні препаратів, що володіють помірною інгібуючої активності відносно-ізоферменту CYP3A4, і симвастатину, особливо у високих дозах, може підвищувати ризик розвитку міопатії.
Ломитапид: ризик розвитку міопатії/рабдоміолізу може підвищуватися при одночасному застосуванні ломитамида з симвастатином.
Нікотинова кислота в ліпідснизуючих дозах (більше 1 г/добу): при одночасному застосуванні симваста��їна і нікотинової кислоти в ліпідснизуючих дозах описані випадки розвитку міопатії/рабдоміолізу.
Фузидова кислота: при одночасному застосуванні фузидової кислоти і симвастатину може підвищитися ризик розвитку міопатії.
Колхіцин: при одночасному застосуванні колхіцину та симвастатину у пацієнтів з нирковою недостатністю описані випадки розвитку міопатії і рабдоміолізу. При комбінованій терапії даними препаратами пацієнти повинні перебувати під наглядом.
Симвастатин у дозі 20 мг потенціює дію ніпрямых антикоагулянтів (похідні кумарину) і збільшує ризик виникнення кровотеч, що потребує необхідності проведення контролю показників згортання крові до початку лікування, а також досить часто в початковий період терапії. Як тільки досягається стабільний рівень показника протромбінового часу або Міжнародне Нормалізоване Відношення (МНВ), його подальший контроль слід проводити з інтервалами, що рекомендовані для пацієнтів, які отримують терапію антикоагулянтами. При зміні дозування або припиненні приема симвастатину також варто проводити контроль протромбінового часу або МНО.
Терапія симвастатином не спричиняє змін протромбінового часу та ризику кровотеч у пацієнтів, які не приймають антикоагулянти.
Сік грейпфрута містить один або більше компонентів, які інгібують ізофермент CYP3A4 і можуть підвищити концентрацію в плазмі крові засобів, які метаболізуються ізоферментом CYP3A4. Збільшення активності інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази на 13% при оцінці значення AUC після вживання 250 мл соку на день є мінімальним і не має клінічного значення. Однак споживання великої кількості соку (більше 1 літра на день) при прийомі симвастатину значно збільшує ингибирующую активність щодо ГМГ-КоА-редуктази в плазмі крові. У зв'язку з цим необхідно уникати вживання соку грейпфрута у великих кількостях на тлі терапії симвастатином.
