Дозировка
До начала лечения Симвастатином пациенту следует назначить стандартную гипохоле-стериновую диету, которая должна соблюдаться в течение всего курса лечения. Симвастатин следует принимать внутрь 1 раз в сутки вечером, запивая достаточным количеством воды. Время приема препарата не следует связывать с приемом пищи. Гиперхолестеринемия Рекомендуемая доза Симвастатииа варьирует от 5 до 80 мг 1 раз в сутки вечером. Рекомендуемая начальная доза препарата для пациентов с гиперхолестеринемией составляет 10 мг. Максимальная суточная доза - 80 мг. Изменение (подбор) дозы следует проводить с интервалами в 4 недели. У большинства пациентов оптимальный эффект достигается при приеме препарат в дозах до 20 мг в сутки. У пациентов с гомозиготной наследственной гиперхолестеринемией рекомендуемая суточная доза Симвастатииа составляет 40 мг 1 раз в сутки вечером или 80 мг в 3 приема (20 мг утром, 20 мг днем и 40 мг вечером). Дозу 80 мг в сутки рекомендуется назначать только пациентам с высоким риском сердечно-сосудистых осложнений, если лечение препаратом в более низких дозах не позволило достичь целевых уровней липидов, а предполагаемая польза терапии превышает возможный риск. Сердечно-сосудистая профилактика При лечении пациентов с ИБС или высоким риском развития ИБС (в сочетании с гиперлипидемией или без нее - пациенты с сахарным диабетом, пациенты с инсультом или цереброваскулярными заболеваниями в анамнезе, пациенты с заболеваниями периферических сосудов), стандартная начальная доза Симвастатииа составляет 40 мг в сутки однократно вечером. Терапия медикаментозная должна быть начата одновременно с диетой и лечебной физкультурой. Пациенты с гиперлипидемией, не имеющие вышеперечисленных факторов риска Обычно начальная доза составляет 20 мг в сутки, которая назначается однократно вечером. Для пациентов, которым необходимо значительное (более чем на 45%) снижение концентрации ХС-ЛПНП, начальная доза может составлять 40 мг однократно в сутки вечером. Пациентам с легкой или умеренной гиперхолестеринемией можно назначать Симвастатин в начальной дозе 10 мг. В случае необходимости подбор доз следует проводить в соответствии с вышеописанной схемой. Пациенты с гомозиготной семейной гиперхолестеринемией Препарат рекомендован в дозе 40 мг в сутки, принимаемой однократно вечером. Дозу 80 мг рекомендуется назначать только в том случае, если предполагаемая польза терапии превышает возможный риск. У таких пациентов препарат Симвастатин применяют как дополнение к другому гиполипидемическому лечению (например, ЛПНП плазмаферез) или без подобного лечения, если оно недоступно. При нарушении функции почек Поскольку симвастатин выделяется ночками в небольшом количестве, нет необходимости в изменении дозировки у пациентов с умеренными нарушениями функции почек. При тяжелой почечной недостаточности (клиренс креатинина менее 30 мл/мин), следует тщательно взвесить целесообразность назначения препарата в дозах, превышающих 10 мг в сутки. Если такие дозировки необходимы, следует назначать их с осторожностью. Сопутствующая терапия Препарат симвастатин рекомендован к применению как в монотерапии, так и в комбинации с секвестрантами желчных кислот. У пациентов, принимающих симвастатип совместно с фибратами, кроме гемфиброзила (см. раздел «Противопоказания») или феиофибрата, максимально рекомендуемая доза симвастатина составляет 10 мг в сутки. Для пациентов, принимающих амиодарон, дилтиазем, амлодипин, верапамил одновременно с Симвастатином, суточная доза не должна превышать 20 мг. При одновременном применении с ранолазином, дронедароном - 10 мг. Для пациентов, принимающих ломитамид одновременно с препаратом, суточная доза препарата Симвастатин не должна превышать 40 мг (см. раздел «Взаимодействие с другими лекарственными препаратами»).
Передозировка
Ни в одном из известных нескольких случаев передозировки (максимально принятая доза 3,6 г) специфических симптомов выявлено не было. Лечение: следует вызвать рвоту, промыть желудок, принять активированный уголь. Симптоматическая терапия. Следует контролировать функции печени и почек, активность КФК в сыворотке крови.
Лекарственная форма
Круглые двояковыпуклые таблетки, покрытые пленочной оболочкой зеленого цвета. На поперечном разрезе видны два слоя: пленочная оболочка зеленого цвета и ядро белого или почти белого цвета.
Состав
Одна таблетка, покрытая пленочной оболочкой дозировкой 10 мг, содержит:
Активное вещество: симвастатина в пересчете на 100 % вещество - 10,00 мг.
Вспомогательные вещества: лактозы моногидрат - 55,95 мг; крахмал кукурузный -24.47 мг; целлюлоза микрокристаллическая - 42.91 мг; метилцеллюлоза - 1.25 мг; бутил-гидроксианизол - 0,02 мг; аскорбиновая кислота - 2,50 мг; лимонная кислота - 1,50 мг; магния стеарат - 1,40 мг.
Состав пленочной оболочки: Опадрай (зеленый) - 6.00 мг.
Состав Опадрай (зелёный): спирт поливиниловый, частично гидролизованный -44,000 %; тальк - 20,000 %; макрогол 3350 - 12,350 %; лецитин соевый - 3,500 %; окрашивающий пигмент (зеленый) - 20,150 %; титана диоксид |Е 171] - 17,770 %; алюминиевый лак на основе желтого хинолинового [Е 104] - 1,300 %; алюминиевый лак на основе индиго кармина [Е 132] - 1,000 %; алюминиевый лак на основе желтого солнечный закат [Е 110]-0,080%.
Фармакологическое действие
Гиполипидемический препарат, получаемый синтетическим путем из продукта ферментации Aspergillus terreus. является неактивным лактоном, в организме подвергается гидролизу с образованием гидроксикислотного производного. Активный метаболит подавляет ГМГ-КоА-редуктазу. фермент, катализирующий начальную реакцию синтеза холестерина - образование мевалоновой кислоты из ГМГ-КоА. Поскольку превращение ГМГ-КоА в мевалоновую кислоту представляет собой ранний этап синтеза холестерина, то применение симвастатина не вызывает накопления в организме потенциально токсичных стеро-лов. ГМГ-КоА легко метаболизируется до ацетил-КоА, который участвует во многих процессах синтеза в организме.
Вызывает снижение концентрации в плазме крови триглицеридов, липопротеинов низкой плотности (ЛИНИ), липопротеинов очень низкой плотности (ЛГ10ПГ1) и общего холестерина (в случаях гетерозиготной семейной и несемейной форм гиперхолестеринемии, при смешанной гиперлипидемии, когда повышение концентрации холестерина является фактором риска и назначение одной диеты недостаточно). Повышает концентрацию липопротеинов высокой плотности (ЛПВП) и уменьшает соотношение ЛПНП/ЛПВП и общий хо-лестерин/ЛПВП.
Значимый терапевтический эффект наблюдается через 2 недели от начала приема препарата, максимальный терапевтический эффект - через 4-6 недель. Действие сохраняется при продолжении терапии; при прекращении терапии концентрация холестерина возвращается к исходной концентрации, наблюдавшейся до начала терапии.
Фармакокинетика
Всасывание
Всасыванию подвергается около 85% принятой внутрь дозы симвастатииа.
Прием пищи (в рамках стандартной гипохолесгериновой диеты) сразу после приема симвастатииа не нарушает фармакокинетического профиля препарата.
Распределение
После приема внутрь в печени определяются более высокие концентрации симвастатииа. чем в других тканях. Концентрация активного метаболита симвастатииа в системном кровотоке составляет <5% от принятой внутрь дозы. 95% от этого количества находится в связанном с белками состоянии.
Результатом активного метаболизма симвастатииа в печени (>60% у мужчин) является его низкая концен трация в общем кровотоке.
Возможность проникновения симвастатииа через гематоэнцефалический и ге.матоплацен-тарный барьер не изучена.
Метаболизм
Гидролиз симвастатииа в основном происходит при «первичном прохождении» через печет» (в основном гидролизуется в свою активную форму - бста-гидроксикислоту). Поэтому концентрация неизмененного симвастатииа в плазме крови человека низкая (<5% от принятой дозы). Максимальная концентрация (Стах) в плазме крови метаболитов симва-статина достигается через 1-2 ч после приема внутрь однократной дозы и снижается на 90% через 12 ч. Несмотря на то, что диапазон рекомендованных терапевтических доз симвастатииа составляет от 5 до 80 мг в сутки линейный характер профиля AUC (площадь под кривой «концентрация - время») активных метаболитов в общем кровотоке сохраняется при увеличении дозы до 120 мг.
Выведение
При «первичном прохождении» через печень симвастатин метаболизируется с последующим выведением препарата и его метаболитов с желчью.
При длительном приеме кумуляции препарата в организме ие происходит.
Период полувыведеиия (Т1/2) активных метаболитов составляет 1,9 ч. В основном выводится кишечником (60%) в виде метаболитов. Около 13% выводится ночками в неактивной форме.
Побочные действия
Частота развития побочных эффектов: очень часто (> 1/10), часто (> 1/100, но < 1/10), нечасто (> 1/1000, но < 1/100). редко (> 1/10000, но < 1/1000). очень редко (< 1/10000), включая отдельные сообщения, частота не установлена (невозможно оценить на основании доступных данных).
Со стороны органов кроветворения: редко - анемия.
Со стороны кожных покровов: редко - кожная сыпь, зуд, алопеция.
Со стороны пищеварительной системы: редко - диспепсия, тошнота, рвота, диарея, панкреатит, гепатит/желтуха, очень редко - фатальная и нефатальная печеночная недостаточность.
Со стороны центральной нервной системы и органов чувств: редко - головокружение, периферическая нейропатия, парестезия; очень редко - бессонница; частота нс установлена -депрессия.
Со стороны опорно-двигательного аппарата: редко - миалгия, судороги мышц, рабдо-миолиз; частота не установлена - тендинонатии, возможно с разрывом сухожилий.
Со стороны органов дыхания: частота не установлена - интерстициальное заболевание легких.
Аллергические и иммунопатологические реакции: редко развивался синдром гиперчув-ствительности, который проявлялся ангионевротическим отеком, волчаночноподобным синдромом, ревматической полимиалгией, дерматомиозитом, васкулитом, тромбоцитопе-нией, эозинофилией, увеличением скорости оседания эритроцитов (СОЭ), артритом, арт-ралгиями, крапивницей, фоточувствительностыо, лихорадкой, «приливами» крови к коже лица, одышкой и общей слабостью.
Выли получены очень редкие сообщения о развитии иммуноопосредованной некротизирующей миопатии (аутоиммунной миопатии), обусловленной приемом статинов, которая характеризуется слабостью проксимальных мышц и повышенной активностью креатин-фосфокиназы (КФК) в сыворотке крови, которые сохраняются, несмотря на отмену лечения статином. При биопсии мышц наблюдается некротизирующая миопатия без значительного воспаления. Улучшение наблюдается при терапии иммунодепрессантами.
Также были получены редкие пострегистрационные сообщения о когнитивных нарушениях (например, различные нарушения памяти - забывчивость, снижение памяти, амнезия, спутанность сознания), связанные с применением статинов. Данные когнитивные нарушения были зарегистрированы при приеме всех статинов. Сообщения в целом были классифицированы как несерьезные, с различной длительностью до появления симптомов (от 1 суток до нескольких лег) и временем их разрешения (медиана 3 недели). Симптомы были обратимыми и проходили после отмены терапии статином.
Следующие нежелательные явления сообщались при применении некоторых статинов: нарушения сна, включая «кошмарные» сновидения, сексуальная дисфункция, гинекомасти.
Лабораторные показатели
Имеются редкие сообщения о развитии выраженного и стойкого повышения активности «печеночных» трансаминаз. Также сообщалось о повышении активности щелочной фосфатазы и гамма-глютамилтранспептидазы. Отклонения в показателях функциональных печеночных проб обычно слабо выражены и носят преходящий характер. Имеются сведения о случаях повышения активности КФК.
Сообщалось о повышении гликозилированного гемоглобина (HbA 1c) и концентрации глюкозы в сыворотке крови натощак при приеме статинов, включая симвастатин.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Отмену препарата после продолжительного лечения следует проводить, по возможности, постепенно, строго под контролем врача.
Действия врача (фельдшера), пациента при пропуске приема одной или нескольких доз лекарственного препарата
В случае пропуска текущей лоты, препарат необходимо принять как можно скорее. Если наступило время следующей дозы, дозу не удваивать.
В начале терапии Симвастатином возможно преходящее повышение активности «печеночных» ферментов.
Перед началом терапии и далее регулярно проводить исследование функции печени (контролировать активность «печеночных» ферментов каждые 6 недель в течение первых 3 мес., затем каждые 8 недель в течение оставшегося первого года, и затем 1 раз в полгода). а также при повышении доз следует проводить функциональные тесты на определение функции печени. При повышении дозы до 80 мг необходимо проводить тест каждые 3 месяца. При стойком повышении активности трансаминаз (в 3 раза по сравнению с исходным уровнем) прием Симвастатина следует прекратить.
Симвастатин, как и другие ингибиторы ГМГ-КоА-редуктазы, не следует применять при повышенном риске развития рабдомиолиза и почечной недостаточности (на фоне тяжелой острой инфекции, артериальной гипотензии, планируемой большой хирургической операции, травм, тяжелых метаболических нарушений).
Отмена гиполипидемических средств во время беременности не оказывает существенного влияния на результаты длительного лечения первичной ГХС.
В связи с тем, что ингибиторы ГМГ-КоА-редуктазы тормозят син тез холестерина, а холестерин и другие продукты его синтеза играют существенную роль в развитии плода, включая синтез стероидов и клеточных мембран, симвастатин может оказывать неблагоприятное воздействие на плод при назначении его беременным (женщины репродуктивного возраста должны избегать зачатия). Если в процессе лечения наступила беременность, препарат должен быть отменен, а женщина предупреждена о возможной опасности для плода.
Применение Симвастатина не рекомендуется у женщин детородного возраста, не использующих контрацептивные средства.
У пациентов с пониженной функцией щитовидной железы (гипотиреоз) или при наличии некоторых заболеваний почек (нефротический синдром) при повышении содержания холестерина следует сначала проводить терапию лежащего в основе заболевания. Симвастатин с осторожностью назначают пациентам, которые злоупотребляют алкоголем и/или имеют в анамнезе заболевания печени.
До начала и во время лечения пациент должен находиться па гипохолестериновой диете.
Одновременный прием грейпфрутового сока может усилить степень выраженности побочных явлений, связанных с приемом симвастатина. поэтому следует избегать их одновременного приема.
У пациентов с миалгией, миастенией и/или выраженным повышением активности КФК лечение препаратом прекращают. Симвастатин не показан is тех случаях, когда имеется гипертриглицеридемия I. IV и V типов.
Лечение Симвастатином может вызывать миопатию. приводящую к рабдомиолизу и почечной недостаточности. В редких случаях наблюдался летальный исход. Риск развития миопатии увеличивается при повышении концентрации в плазме крови веществ, обладающих ингибирующим действием в отношении ГМГ-КоА-редукгазы. Факторы риска развития миопатии включают пожилой возраст (65 лет и старше), женский иол, неконтролируемый гипотиреоз и нарушение функции почек. Как и при лечении другими ингибиторами ГМГ-КоА-редуктазы, риск развития миопатии/рабдомиолиза зависит от дозы.
Риск возникновения этой патологии возрастает у пациентов, получающих одновременно с симвастатином одно или несколько из следующих лекарственных средств: фибраты (гемфиброзил, фенофибрат), циклоспорин, даиазол, нефазадон. макролиды (эритромицин, кларитромицин), противогрибковые средства из группы "азолов" (кетоконазол, итраконазол, иозаконазол, вориконазол) и ингибиторы протеаз ВИЧ (ритонавир, бопренавир, телапрсвир) или препаратами, содержащими кобицистат (см. разделы «Противопоказания», «С осторожностью»).
У пациентов, принимающих фибраты, кроме гемфиброзила (см. раздел «Противопоказания») или фенофибрата, доза симвастатина не должна превышать К) мг в сутки.
У пациентов, принимающих амиодарон, доза симвастатина не должна превышать 20 мг в сутки (см. раздел «Взаимодействие с другими лекарственными препаратами»).
У пациентов, принимающих веранамил, дилтиазем или амлодипип, доза симвастатина не должна превышать 20 мг в сутки (см. раздел «Взаимодействие с другими лекарственными препаратами»).
Одновременное применение фузидовой кислоты и симвастатина может повысить риск развития миопатии (см. раздел «Взаимодействие с другими лекарственными препаратами»), Не рекомендуется одновременное применение симвастатина и фузидовой кислоты. Если применение системных препаратов фузидовой кислоты считается необходимым, препарат должен быть отменен на период проведения данной терапии. В исключительных случаях, когда необходима длительная терапия системными препаратами фузидовой кислоты, например, для лечения тяжелых инфекций, возможность одновременного применения симвастатина и фузидовой кислоты должна рассматриваться индивидуально в каждом отдельном случае и комбинированная терапия должна проводиться под тщательным медицинским наблюдением.
У пациентов с гомозиготной семейной гиперхолестеринемией, принимающих ломитапид, доза симвастатина не должна превышать 40 мг в сутки.
При одновременном применении с никотиновой кислотой в липидснижающих дозах (более 1 г/сутки) описаны случаи развития миопатии/рабдомиолиза. Не рекомендуется одновременное применение Симвастатина с никотиновой кислотой в липидснижающих дозах у пациентов монголоидной расы, поскольку частота развития миопатии выше у пациентов китайской национальности, чем у пациентов других национальностей.
Риск развития миопатии повышается также у пациентов с тяжелой почечной недостаточностью.
Все пациенты, начинающие терапию Симвастатином, а также пациенты, которым необходимо увеличить дозу препарата, должны быть предупреждены о возможности возникновения миопатии и необходимости незамедлительного обращения к врачу в случае возникновения необъяснимых болей, болезненности в мышцах, вялости или мышечной слабости, особенно если это сопровождается недомоганием или лихорадкой. Терапия препаратом должна быть немедленно прекращена, если миопатия диагностирована или предполагается.
В целях диагностирования развития миопатии рекомендуется регулярно проводить измерения активности КФК.
При лечении Симвастатином возможно возрастание активности КФК, что следует учитывать при дифференциальной диагностике болей за грудиной. Критерием отмены препарата служит увеличение активности КФК в сыворотке крови более чем в 10 раз относительно верхних границ нормы.
Эффективен как в монотерапии, так и в сочетании с секвестрантами желчных кислот.
В случае пропуска текущей дозы препарат необходимо принять как можно скорее. Если наступило время приема следующей дозы, дозу не удваивать.
Данные современных длительных клинических исследований не содержат информации относительно неблагоприятного воздействия препарата симвастатин на хрусталик глаза человека.
Влияние на способность управлять автотранспортом и работать с механизмами
Препарат Симвастатин не оказывает или оказывает незначительное влияние на способность управлять транспортными средствами и работать с механизмами. Тем не менее, следует учитывать, что при постмаркетинговом применении симвастатина отмечены единичные случаи головокружения.
Показания
Первичная гиперхолестеринемия при неэффективности диетотерапии, комбинированная гиперхолестеринемия и гипертриглицеридемия.
Противопоказания
повышенная чувствительность к симвастатииу или к другим компонентам препарата, а также другим препаратам статинового ряда (ингибиторам ГМГ-КоЛ-редуктазы) в анамнезе;
заболевания печени в активной фазе или стойкое повышение активности «печёночных» трансаминаз в плазме крови неясной этиологии;
заболевания скелетной мускулатуры (миопатия);
беременность и период грудного вскармливания, а также применение у женщин, планирующих беременность и не применяющих надежные методы контрацепции;
возраст до 18 лет (безопасность и эффективность применения не установлены);
дефицит лактазы, непереносимость лактозы, синдром глюкозо-галактозной мальабсорбции;
одновременное применение с сильными ингибиторами изофермента CYP3A4 (итракона-золом. кетоконазолом, позаконазолом, ингибиторами ВИЧ-протсазы, боценревиром, тела-превиром, эритромицином, кларитромицином, телитромицинсм и нефазодоном, препаратами, содержащими кобнцистат);
сопутствующее лечение гемфиброзилом, циклоспорином или дапазолом.
С осторожностью
Пациентам, злоупотребляющим алкоголем, заболевания печени в анамнезе, пациентам после трансплантации органов, которым проводится терапия иммунодепрессантами (в связи с повышенным риском возникновения рабдомиолиза и почечной недостаточности); при состояниях, которые могут привести к развитию выраженной недостаточности функции почек, таких как артериальная гипотензия, острые инфекционные заболевания тяжелого течения, выраженные метаболические и эндокринные нарушения, нарушения водноэлектролитного баланса, хирургические вмешательства (в том числе стоматологические) или травмы; пациентам е пониженным или повышенным тонусом скелетных мышц неясной этиологии; эпилепсия, неконтролируемые судороги; одновременный прием с фибратами (кроме гемфибролиза и фенофибрата), циклоспорином, дронедароном (возрастает риск миопатни и рабдомиолиза), никотиновой кислотой в липидсиижающих дозах (более 1 г/сут), амиодароном, верапамилом, дилтиаземом, грейпфрутовым соком, фузидо-вой кислотой, амлодинином; выраженная тяжелая почечная недостаточность (клиренс креатинина менее 30 мл/мин), сахарный диабет.
Если у Вас одно из перечисленных заболеваний перед приемом препарата обязательно проконсультируйтесь с врачом.
Применение при беременности и в период грудного вскармливании.
Симвастатин противопоказан к применению во время беременности, а также женщинам, у которых беременность предполагается или планируется.
Имеются сообщения о развитии аномалий у новорожденных, матери которых принимали препарат при беременности. Женщины детородного возраста, принимающие Симвастатин, должны избегать зачатия, используя надежные средства контрацепции.
Так как безопасность для беременных не доказана и нет данных, что лечение Симвастати-ном во время беременности принесет большую пользу, чем риск для плода, прием препарата следует немедленно прекратить при диагностировании беременности (см. раздел «Противопоказания»),
Если в процессе терапии беременность все же наступила, то препарат Симвастатин следует отменить, а пациентку необходимо предупредить о возможной опасности для плода. Неизвестно, выделяется ли симвастатин с грудным молоком. При необходимости назначения препарата Симвастатин в период грудного вскармливания следует учитывать, что многие лекарственные средства выделяются с грудным молоком, и имеется угроза развития тяжелых реакций, поэтому кормление грудыо во время приема препарата необходимо прекратить.
Лекарственное взаимодействие
Противопоказанные комбинации препаратов
Сильные ингибиторы изофермента CYP3A4: симвастатин метаболизирустся изоферментом CYP3A4, но не ингибирует активность этого изофермента, это предполагает, что прием симвастатина не оказывает влияния на концентрацию в плазме крови лекарственных средств, метаболизирующихся под действием изофермента CYP3A4. Сильные ингибиторы изофермента CYP3A4 увеличивают риск развития миопатии за счет снижения скорости выведения симвастатина. Одновременное применение сильных ингибиторов изофермента CYP3A4 (например, итраконазола, кетоконазола, позаконазола, вориконазола, эритромицина, кларитромицина, телитромицина, ингибиторов ВИЧ-протеазы, боцепревира, телапревира, нефазодона, препаратов, содержащих кобицистат) и симвастатина противопоказано.
Гемфиброзил, циклоспорин или даназол (см. разделы «Противопоказания», «Особые указания»).
Взаимодействие с другими лекарственными средствами:
Другие фибраты: риск развития миопатии увеличивается при одновременном применении симвастатина с гемфиброзилом (см. раздел «Противопоказания») и другими фибратами (кроме фенофибрата). Данные гиполипидемические средства способны вызвать миопатию в монотерапии. При одновременном применении симвастатина с фенофибратом риск развития миопатии не превышал сумму рисков при монотерапии каждым препаратом.
Амиодарон: риск развития миопатии/рабдомиолиза увеличивается при совместном приеме амиодарона с симвастатином. В клиническом исследовании частота развития миопатии у пациентов, получавших симвастатин в дозе 80 мг и амиодарон, составила 6%.
Блокаторы «медленных кальциевых каналов»: риск развития миопатии/рабдомиолиза повышается при одновременном применении верапамила, дилтиазема или амлодипина с симвастатином.
Умеренные ингибиторы изофермента CYP3A4: при одновременном применении препаратов, обладающих умеренной ингибирующей активностью в отношении изофермента CYP3A4, и симвастатина, особенно в более высоких дозах, может повышать риск развития миопатии.
Ломитанид. Риск развития миопатии/рабдомиолиза может повышаться при одновременном применении ломитамида с симвастатином.
Никотиновая кислота в липидснижающих дозах (более 1 г/сутки): при одновременном применении симвастатина и никотиновой кислоты в липидснижающих дозах описаны случаи развития миопатия/рабдомиолиза.
Фузидовая кислота: при одновременном применении фузидовой кислоты и симвастатина может повыситься риск развития миопатии.
Колхицин: при одновременном применении колхицина и симвастатина у пациентов с почечной недостаточностью описаны случаи развития миопатии и рабдомиолиза. При комбинированной терапии данными препаратами пациенты должны находиться под наблюдением.
Симвастатин в дозе 20 мг потенцирует действие непрямых антикоагулянтов (производные кумарина) и увеличивает риск возникновения кровотечений, что требует необходимости проведения контроля показателей свертываемости крови до начала лечения, а также достаточно часто в начальный период терапии. Как только достигается стабильный уровень показателя протромбинового времени или Международное Нормализованное Отношение (МНО). его дальнейший контроль следует проводить с интервалами, рекомендуемыми для пациентов, получающих терапию антикоагулянтами. При изменении дозировки или прекращении приема симвастатина также следует проводить контроль протромбинового времени или МНО.
Терапия симвастатином не вызывает изменений протромбинового времени и риска кровотечений у пациентов, не принимающих антикоагулянты.
Сок грейпфрута содержит один или более компонентов, которые ингибируют изофермент CYP3A4 и могут повышать концентрацию в плазме крови средств, метаболизирующихся изоферментом CYP3A4. Увеличение активности ингибиторов ГМГ-КоА-редуктазы на 13% при оценке по значению AUC после употребления 250 мл сока в день является минимальным и не имеет клинического значения. Однако потребление большого объема сока (более 1 литра в день) при приеме симвастатина значительно увеличивает ингибирующую активность в отношении ГМГ-КоА-редуктазы в плазме крови. В связи с этим необходимо избегать употребления сока грейпфрута в больших количествах на фоне терапии симвастатином.
Симвастатин повышает концентрацию дигоксина в плазме крови.
Колестирамин и колестипол снижают биодоступность (применение симвастатина возможно через 2-4 ч после приема указанных ЛС, при этом отмечается аддитивный эффект). Следует сообщить врачу о всех препаратах, которые вы принимаете. Симвастатин можно принимать с другими лекарственными препаратами только в том случае, если это рекомендовано врачом.
(6659)
Дозування
До початку лікування Симвастатином пацієнту слід призначити стандартну гипохоле-стериновую дієту, яка повинна дотримуватися протягом усього курсу лікування. Симвастатин слід приймати внутрішньо 1 раз на добу ввечері, запиваючи достатньою кількістю води. Час прийому препарату не слід пов'язувати з прийомом їжі. Гіперхолестеринемія Рекомендована доза Симвастатииа варіює від 5 до 80 мг 1 раз на добу ввечері. Рекомендована початкова доза препарату для пацієнтів з гіперхолестеринемією становить 10 мг. Максимальна суто��ва доза - 80 мг. Зміна (підбір дози слід проводити з інтервалами в 4 тижні. У більшості пацієнтів оптимальний ефект досягається при прийомі препарат в дозах до 20 мг на добу. У пацієнтів з гомозиготною спадковою гіперхолестеринемією рекомендована добова доза Симвастатииа становить 40 мг 1 раз на добу ввечері або 80 мг в 3 прийоми (20 мг вранці, 20 мг вдень і 40 мг ввечері). Дозу 80 мг на добу рекомендується призначати тільки пацієнтам з високим ризиком серцево-судинних ускладнень, якщо лікування препаратом у більш низьких дозах не позво��іло досягти цільових рівнів ліпідів, а передбачувана користь терапії перевищує можливий ризик. Серцево-судинна профілактика При лікуванні пацієнтів з ІХС або високим ризиком розвитку ІХС (у поєднанні з гіперліпідемією або без неї - пацієнти з цукровим діабет, пацієнтів з інсультом або цереброваскулярними захворюваннями в анамнезі, пацієнтів із захворюваннями периферичних судин), стандартна початкова доза Симвастатииа становить 40 мг на добу одноразово, ввечері. Медикаментозна терапія повинна бути розпочата одночасно з дієтою та лечебной фізкультурою. Пацієнти з гіперліпідемією, які не мають перерахованих вище факторів ризику Звичайно початкова доза становить 20 мг на добу, яка призначається одноразово ввечері. Для пацієнтів, яким необхідне значне (більше ніж на 45%) зниження концентрації ХС-ЛПНЩ, початкова доза може становити 40 мг один раз на добу ввечері. Пацієнтам з легкою або помірною гіперхолестеринемією можна призначати Симвастатин у початковій дозі 10 мг. У разі необхідності підбір доз слід проводити згідно з вищеописаною схемою. Па��иенты з гомозиготною родинною гіперхолестеринемією Препарат рекомендований у дозі 40 мг на добу, що приймається одноразово ввечері. Дозу 80 мг рекомендується призначати тільки в тому випадку, якщо передбачувана користь терапії перевищує можливий ризик. У таких пацієнтів препарат Симвастатин застосовують як доповнення до іншого гиполипидемическому лікування (наприклад, ЛПНЩ плазмаферез) або без такого лікування, якщо воно недоступне. При порушенні функції нирок Оскільки симвастатин виділяється нічками в невеликій кількості, немає необхідності в ��зменении дозування у пацієнтів з помірними порушеннями функції нирок. При тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв), слід ретельно зважити доцільність призначення препарату у дозах, що перевищують 10 мг на добу. Якщо такі дозування необхідні, слід призначати їх з обережністю. Супутня терапія Препарат симвастатин рекомендований до застосування як у монотерапії, так і в комбінації із секвестрантами жовчних кислот. У пацієнтів, які приймають симвастатип спільно з фібратами, крім гемфиброзила (см. розділ «Протипоказання») або феиофибрата, максимально рекомендована доза симвастатину становить 10 мг на добу. Для пацієнтів, які приймають аміодарон, дилтіазем, амлодипін, верапаміл одночасно з Симвастатином, добова доза не повинна перевищувати 20 мг. При одночасному застосуванні з ранолазином, дронедароном - 10 мг. Для пацієнтів, які приймають ломитамид одночасно з препаратом, добова доза препарату Симвастатин не повинна перевищувати 40 мг (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).Передозування
Ні в однем з кількох відомих випадків передозування (максимально прийнята доза 3,6 г) специфічних симптомів виявлено не було. Лікування: слід викликати блювання, промити шлунок, прийняти активоване вугілля. Симптоматична терапія. Слід контролювати функції печінки і нирок, активність КФК у сироватці крові.
Лікарська форма
Круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою зеленого кольору. На поперечному розрізі видно два шари: плівкова оболонка зеленого кольору і ядро білого або майже білого кольору.Склад
Одна т��блетка, вкрита плівковою оболонкою дозуванням 10 мг, містить:
Активна речовина: симвастатину у перерахуванні на 100 % речовину - 10,00 мг.
Допоміжні речовини: лактози моногідрат - 55,95 мг; крохмаль кукурудзяний -24.47 мг; целюлоза мікрокристалічна - 42.91 мг; метилцелюлоза - 1.25 мг; бутил-гідроксіанізол - 0,02 мг; аскорбінова кислота - 2,50 мг; лимонна кислота - 1,50 мг; магнію стеарат - 1,40 мг.
Склад плівкової оболонки: Опадрай (зелений) - 6.00 мг.
Склад Опадрай (зелений): спирт полівініловий, частково гідролізований -44,000 %; тальк - 20,000 %; макрогол 3350 - 12,350 %; лецитин соєвий - 3,500 %; забарвлює пігмент (зелений) - 20,150 %; титану діоксид |Е 171] - 17,770 %; алюмінієвий лак на основі хінолінового жовтого [Е 104] - 1,300 %; алюмінієвий лак на основі індиго карміна [Е 132] - 1,000 %; алюмінієвий лак на основі жовтого сонячний захід [Е 110]-0,080%.Фармакологічна дія
Гіполіпідемічний препарат, що отримується синтетичним шляхом із продукту ферментації Aspergillus terreus. є неактивним лактоном, в організмі піддається гідролізу з утворенням гидроксикислотного похідного. Активний мета��олит пригнічує ГМГ-КоА-редуктазу. фермент, що каталізує початкову реакцію синтезу холестерину - освіта мевалоновой кислоти із ГМГ-КоА. Оскільки перетворення ГМГ-КоА у мевалонову кислоту являє собою ранній етап синтезу холестерину, то застосування симвастатину не викликає накопичення в організмі потенційно токсичних стеро-лов. ГМГ-КоА легко метаболізується до ацетил-КоА, який бере участь у багатьох процесах синтезу в організмі.
Викликає зниження концентрації в плазмі крові тригліцеридів, ліпопротеїнів низької п��отности (ЛІНІЇ), ліпопротеїнів дуже низької щільності (ЛГ10ПГ1) і загального холестерину (у випадках гетерозиготною сімейної та несімейної форм гіперхолестеринемії, при змішаній гіперліпідемії, коли підвищення концентрації холестерину є чинником ризику та призначення однієї дієти недостатньо). Підвищує концентрацію ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) і зменшує співвідношення ЛПНЩ/ЛПВЩ і загальний хо-лестерин/ЛПВЩ.
Значущий терапевтичний ефект спостерігається через 2 тижні від початку прийому препарату, максимальний терапевтичний еф��ект - через 4-6 тижнів. Дія зберігається при продовженні терапії; при припиненні терапії концентрація холестерину повертається до вихідної концентрації, що спостерігалася до початку терапії.Фармакокінетика
Всмоктування
Всмоктуванню підлягає близько 85% прийнятої внутрішньо дози симвастатииа.
Прийом їжі (у рамках стандартної гипохолесгериновой дієти) відразу після прийому симвастатииа не порушує фармакокінетичного профілю препарату.
Розподіл
Після прийому всередину в печінці визначаються більш високі кінці��реєстрації симвастатииа. ніж в інших тканинах. Концентрація активного метаболіту симвастатииа у системному кровотоці становить <5% від прийнятої внутрішньо дози. 95% від цієї кількості знаходиться у зв'язаному з білками стані.
Результатом активного метаболізму симвастатииа в печінці (>60% у чоловіків) є його низька концентричні трация в загальному кровотоці.
Можливість проникнення симвастатииа через гематоенцефалічний і ге.матоплацен-тарний бар'єр не вивчена.
Метаболізм
Гідроліз симвастатииа в основному відбувається при «першому проходженні» через пече» (в основному гідролізується у свою активну форму - бста-гидроксикислоту). Тому концентрація незміненого симвастатииа в плазмі крові людини низька (<5% від прийнятої дози). Максимальна концентрація (Стах) у плазмі крові метаболітів симва-статину досягається через 1-2 год після прийому внутрішньо одноразової дози і знижується на 90% через 12 год. Незважаючи на те, що діапазон рекомендованих терапевтичних доз симвастатииа становить від 5 до 80 мг на добу лінійний характер профілю AUC (площа під кривою «концентрація - час») активних метаболітів у загальному кровотоці зберігається при збільшенні дози до 120 мг.
Виведення
При «першому проходженні» через печінку симвастатин метаболізується з подальшим виведенням препарату і його метаболітів з жовчю.
При тривалому прийомі кумуляції препарату в організмі ие відбувається.
Період полувыведеиия (Т1/2) активних метаболітів становить 1,9 ч. В основному виводиться кишечником (60%) у вигляді метаболітів. Близько 13% виводиться нічками в неактивній формі.Побічні дії
Частота розвитку побочных ефектів: дуже часто (> 1/10), часто (> 1/100, але < 1/10), нечасто (> 1/1000, але < 1/100). рідко (> 1/10000, але < 1/1000). дуже рідко (< 1/10000), включаючи окремі повідомлення, частота не встановлена (неможливо оцінити на підставі доступних даних).
З боку органів кровотворення: рідко - анемія.
З боку шкірних покривів: рідко - шкірний висип, свербіж, алопеція.
З боку травної системи: рідко - диспепсія, нудота, блювання, діарея, панкреатит, гепатит/жовтяниця, дуже рідко - фатальна і нефатальная печінкова недостатність.
З боку центральної нервової системи та органів чуття: рідко - запаморочення, периферична нейропатія, парестезія; дуже рідко - безсоння; частота нс встановлена -депресія.
З боку опорно-рухового апарату: рідко - міалгія, судоми м'язів, рабдо-миолиз; частота не встановлена - тендинонатии, можливо з розривом сухожиль.
З боку органів дихання: частота не встановлена - інтерстиціальне захворювання легень.
Алергічні та імунопатологічні реакції: рідко розвивався синдром гиперчув-ствительності, який проявлявся ангіоневротичним набряком, волчаночноподобным синдромом, ревматичної полимиалгией, дерматомиозитом, васкулітом, тромбоцитопе-ніей, еозинофілією, збільшенням швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), артрит, арт-ралгиями, кропив'янкою, фоточувствительностыо, лихоманкою, «припливами» крові до шкіри обличчя, задишкою і загальною слабкістю.
Вили отримані дуже рідкісні повідомлення про розвиток иммуноопосредованной некротизирующей міопатії (аутоімунної міопатії), зумовленої прийомом статинів, яка характеризується сл��бостью проксимальних м'язів і підвищеною активністю креатин-фосфокиназы (КФК) у сироватці крові, які зберігаються, незважаючи на скасування лікування статином. При біопсії м'язів спостерігається некротизирующая міопатія без значного запалення. Поліпшення спостерігається при терапії імунодепресантами.
Також були отримані рідкісні післяреєстраційні повідомлення про когнітивні порушення (наприклад, різні порушення пам'яті - забудькуватість, зниження пам'яті, амнезія, сплутаність свідомості), пов'язані із застосуванням статинів. Дані когнитивны�� порушення були зареєстровані при прийомі всіх статинів. Повідомлення в цілому були класифіковані як несерйозні, з різною тривалістю до появи симптомів (від 1 доби до декількох ліг) і часом їх дозволу (медіана 3 тижні). Симптоми були оборотними і минали після відміни терапії статином.
Наступні небажані явища повідомлялися при застосуванні деяких статинів: порушення сну, включаючи кошмарні» сновидіння, сексуальна дисфункція, гинекомасти.
Лабораторні показники
Є рідкісні повідомлений��я про розвиток вираженого і стійкого підвищення активності «печінкових» трансаміназ. Також повідомлялось про підвищення активності лужної фосфатази і гамма-глютамілтранспептидази. Відхилення в показниках функціональних печінкових проб, зазвичай слабо виражені і носять минущий характер. Є відомості про випадки підвищення активності КФК.
Повідомлялося про підвищення глікозильованого гемоглобіну (HbA 1c) і концентрації глюкози в сироватці крові натщесерце при прийомі статинів, включаючи симвастатин.Особливості продажу
рецептурніОсобие умови
Відміну препарату після тривалої терапії слід проводити, по можливості, поступово, суворо під контролем лікаря.
Дії лікаря (фельдшера), пацієнта при пропуску прийому однієї або декількох доз лікарського препарату
У разі пропуску поточної лоти, препарат необхідно прийняти якомога швидше. Якщо настав час наступної дози, дозу не подвоювати.
На початку терапії Симвастатином можливе минуще підвищення активності «печінкових» ферментів.
Перед початком терапії і далі регуляр��про проводити дослідження функції печінки (контролювати активність «печінкових» ферментів кожні 6 тижнів протягом перших 3 міс., потім кожні 8 тижнів протягом решти першого року, потім 1 раз у півроку). а також при підвищенні дози слід проводити функціональні тести на визначення функції печінки. При підвищенні дози до 80 мг необхідно проводити тест кожні 3 місяці. При стійкому підвищенні активності трансаміназ (в 3 рази порівняно з вихідним рівнем) прийом Симвастатину слід припинити.
Симвастатин, як і інші ингиби��ори ГМГ-КоА-редуктази, не слід застосовувати при підвищеному ризику розвитку рабдоміолізу і ниркової недостатності (на тлі тяжкої гострої інфекції, артеріальної гіпотензії, планованої великої хірургічної операції, травми, тяжких метаболічних порушень).
Скасування гіполіпідемічних засобів під час вагітності не чинить істотного впливу на результати довготривалого лікування первинної ГХС.
У зв'язку з тим, що інгібітори ГМГ-КоА-редуктази гальмують сін синтез холестерину, а холестерин і інші продукти його синтезу грають істотну роль у розвитку плода, включаючи синтез стероїдів і клітинних мембран, симвастатин може чинити несприятливий вплив на плід при призначенні його вагітним (жінки репродуктивного віку повинні уникати зачаття). Якщо в процесі лікування наступила вагітність, препарат повинен бути скасований, а жінка попереджена про можливу небезпеку для плоду.
Застосування Симвастатину не рекомендується у жінок дітородного віку, які не використовують контрацептивні засоби.
У пацієнтів зі зниженою функцією щитовидной залози (гіпотиреоз) або при наявності деяких захворювань нирок (нефротичний синдром) при підвищенні вмісту холестерину слід спочатку проводити терапію лежить в основі захворювання. Симвастатин з обережністю призначають пацієнтам, які зловживають алкоголем та/або мають в анамнезі захворювання печінки.
До початку і під час лікування пацієнт повинен перебувати па гипохолестериновой дієті.
Одночасний прийом грейпфрутового соку може підсилити ступінь вираженості побічних явищ, пов'язаних з прийомом симвастатину. тому слід уникати їх одночасного застосування.
У пацієнтів з міалгією, міастенією та/або вираженим підвищенням активності КФК лікування препаратом припиняють. Симвастатин не показаний is тих випадках, коли є гіпертригліцеридемія I. IV і V типів.
Лікування Симвастатином може викликати міопатію. приводить до рабдомиолизу і ниркової недостатності. У рідкісних випадках спостерігався летальний результат. Ризик розвитку міопатії збільшується при підвищенні концентрації в плазмі крові речовин, що володіють інгібуючим діїтвием щодо ГМГ-КоА-редукгазы. Фактори ризику розвитку міопатії включають літній вік (65 років і старше), жіночий іол, неконтрольований гіпотиреоз і порушення функції нирок. Як і при лікуванні іншими інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази, ризик розвитку міопатії/рабдоміолізу залежить від дози.
Ризик виникнення цієї патології зростає у пацієнтів, які отримують одночасно з симвастатином одне або декілька з наступних лікарських засобів: фібрати (гемфіброзил, фенофібрат), циклоспорин, даиазол, нефазадон. макроліди (еритроміцин, кларитроміцин), протигрибкові засоби групи азолів" (кетоконазол, ітраконазол, иозаконазол, вориконазол) й інгібітори протеаз ВІЛ (ритонавір, бопренавир, телапрсвир) або препаратами, що містять кобицистат (див. розділи «Протипоказання», «З обережністю»).
У пацієнтів, які приймають фібрати, крім гемфиброзила (див. розділ «Протипоказання») або фенофибрата, доза симвастатину не повинна перевищувати К) мг на добу.
У пацієнтів, які приймають аміодарон, доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг на добу (див. розділ «Взаємозамінністьвзаємодія з іншими лікарськими засобами»).
У пацієнтів, які приймають веранамил, дилтіазем або амлодипип, доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг на добу (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).
Одночасне застосування фузидової кислоти і симвастатину може підвищити ризик розвитку міопатії (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»), Не рекомендується одночасне застосування симвастатину та фузидової кислоти. Якщо застосування системних препаратів фузидової кисл��ти вважається необхідним, препарат повинен бути скасований на період проведення даної терапії. У виняткових випадках, коли необхідна тривала терапія системними препаратами фузидової кислоти, наприклад, для лікування тяжких інфекцій, можливість одночасного застосування симвастатину та фузидової кислоти повинна розглядатися індивідуально в кожному окремому випадку і комбінована терапія має проводитися під ретельним медичним наглядом.
У пацієнтів з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією, які приймають ��омитапид, доза симвастатину не повинна перевищувати 40 мг на добу.
При одночасному застосуванні з нікотиновою кислотою в ліпідснизуючих дозах (більше 1 г/добу) описані випадки розвитку міопатії/рабдоміолізу. Не рекомендується одночасне застосування Симвастатину з нікотиновою кислотою в ліпідснизуючих дозах у пацієнтів монголоїдної раси, оскільки частота розвитку міопатії вище у пацієнтів китайської національності, ніж у пацієнтів інших національностей.
Ризик розвитку міопатії підвищується також у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю.
Всі пацієнти, які починають терапію Симвастатином, а також пацієнти, котрим необхідно збільшити дозу препарату, повинні бути попереджені про можливість виникнення міопатії та необхідність негайного звернення до лікаря у разі виникнення непояснених болю, болючості у м'язах, млявості чи м'язової слабкості, особливо якщо це супроводжується нездужанням або пропасницею. Терапія препаратом повинна бути негайно припинена, якщо міопатія діагностована або передбачається.
В цілях діаг��остирования розвитку міопатії рекомендується регулярно проводити вимірювання активності КФК.
При лікуванні Симвастатином можливе зростання активності КФК, що слід враховувати при диференційній діагностиці болю за грудиною. Критерієм відміни препарату служить збільшення активності КФК в сироватці крові більш ніж у 10 разів відносно верхніх меж норми.
Ефективний як у монотерапії, так і в поєднанні з секвестрантами жовчних кислот.
У разі пропуску поточної дози препарат необхідно прийняти якомога швидше. Якщо настав час прийому наступної дози, дозу не подвоювати.
Дані сучасних тривалих клінічних досліджень не містять інформації щодо несприятливого впливу препарату симвастатин на кришталик ока людини.
Вплив на здатність керувати автотранспортом і працювати з механізмами
Препарат Симвастатин не впливає або має незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Тим не менш, слід враховувати, що при постмаркетинговом застосуванні симвастатину відзначені поодинокі випадки запаморочення.Свідчення
Первинна гіперхолестеринемія при неефективності дієтотерапії, комбінована гіперхолестеринемія і гіпертригліцеридемія.Протипоказання
підвищена чутливість до симвастатииу або до інших компонентів препарату, а також до інших препаратів статинового ряду (інгібіторів ГМГ-К-редуктази) в анамнезі;
захворювання печінки в активній фазі або стійке підвищення активності «печінкових» трансаміназ у плазмі крові неясної етіології;
r /> захворювання скелетної мускулатури (міопатія);
вагітність і період грудного вигодовування, а також застосування у жінок, які планують вагітність і не застосовують надійні методи контрацепції;
вік до 18 років (безпека та ефективність застосування не встановлені);
дефіцит лактази, непереносимість лактози, синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції;
одночасне застосування з сильними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 (итракона-золом. кетоконазолом, позаконазолом, інгібіторами ВІЛ-протсазы, боценревиром, тіла-превиром, еритроміцином, кларитроміцином, телитромицинсм і нефазодоном, препаратами, що містять кобнцистат);
супутнє лікування гемфіброзилом, циклоспорином або дапазолом.
З обережністю
Пацієнтам, які зловживають алкоголем, захворювання печінки в анамнезі, пацієнтам після трансплантації органів, яким проводиться терапія імунодепресантами (у зв'язку з підвищеним ризиком виникнення рабдоміолізу і ниркової недостатності); при станах, які можуть призвести до розвитку вираженої недостаточности функції нирок, таких як артеріальна гіпотензія, гострі інфекційні захворювання тяжкого перебігу, виражені метаболічні та ендокринні порушення, порушення водно-електролітного балансу, хірургічні втручання (у тому числі стоматологічні) або травми; пацієнтам е зниженим або підвищеним тонусом скелетних м'язів неясної етіології; епілепсія, неконтрольовані судоми; одночасний прийом з фібратами (крім гемфибролиза і фенофибрата), циклоспорином, дронедароном (зростає ризик миопатни і рабдоміолізу), нікотинової кіс��отой в липидсиижающих дозах (більше 1 г/добу), аміодароном, верапамілом, дилтіаземом, грейпфрутовим соком, фузидо-вою кислотою, амлодинином; виражена тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв), цукровий діабет.
Якщо у Вас одне з перерахованих захворювань перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем.
Застосування при вагітності і в період грудного вигодовування.
Симвастатин протипоказаний для застосування під час вагітності, а також жінкам, у яких вагітність пред��олагается або планується.
Є повідомлення про розвиток аномалій у новонароджених, матері яких приймали препарат при вагітності. Жінки дітородного віку, які приймають Симвастатин, повинні уникати зачаття, використовуючи надійні засоби контрацепції.
Так як безпечність для вагітних не доведена і немає даних, що лікування Симвастати-ном під час вагітності принесе більшу користь, ніж ризик для плоду, прийом препарату слід негайно припинити при діагностуванні вагітності (див. розділ «Протипоказання»),
Якщо в процесі терапії вагітність все ж настала, то препарат Симвастатин слід скасувати, а пацієнтку необхідно попередити про можливу небезпеку для плоду. Невідомо, чи виділяється симвастатин з грудним молоком. При необхідності призначення препарату Симвастатин у період грудного вигодовування слід враховувати, що багато лікарських засобів виділяються з грудним молоком, і є загроза розвитку тяжких реакцій, тому годування груддю під час прийому препарату необхідно припинити.Лікарська взаимодействие
Протипоказані комбінації препаратів
Сильні інгібітори ізоферменту CYP3A4: симвастатин метаболизирустся ізоферментом CYP3A4, але не інгібує активність цього ізоферменту, це передбачає, що прийом симвастатину не чинить впливу на концентрацію в плазмі крові лікарських засобів, що метаболізуються під дією ізоферменту CYP3A4. Сильні інгібітори ізоферменту CYP3A4 збільшують ризик розвитку міопатії за рахунок зниження швидкості виведення симвастатину. Одночасне застосування сильних інгібіторів ізоферменту CYP3A4 (наприклад, ітраконазолу, кетоконазолу, позаконазола, вориконазола, еритроміцину, кларитроміцину, телітроміцину, інгібіторів ВІЛ-протеази, боцепревира, телапревира, нефазодона, препаратів, що містять кобицистат) і симвастатину протипоказано.
Гемфіброзил, циклоспорин або даназол (див. розділи «Протипоказання», «Особливі вказівки»).
Взаємодія з іншими лікарськими засобами:
Інші фібрати: ризик розвитку міопатії збільшується при одночасному застосуванні симвастатину з гемфіброзилом (див. розділ «Проти��опоказания») та іншими фібратами (крім фенофибрата). Дані гіполіпідемічні засоби здатні спричиняти міопатію в монотерапії. При одночасному застосуванні симвастатину з фенофибратом ризик розвитку міопатії не перевищував суму ризиків при монотерапії кожним препаратом.
Аміодарон: ризик розвитку міопатії/рабдоміолізу збільшується при спільному прийомі аміодарону з симвастатином. У клінічному дослідженні частота розвитку міопатії у пацієнтів, які отримували симвастатин у дозі 80 мг і аміодарон, склала 6%.
Блокатори «мо��лених кальцієвих каналів»: ризик розвитку міопатії/рабдоміолізу підвищується при одночасному застосуванні верапамілу, дилтіазему або амлодипіну з симвастатином.
Помірні інгібітори ізоферменту CYP3A4: при одночасному застосуванні препаратів, що володіють помірною інгібуючої активності відносно ізоферменту CYP3A4, і симвастатину, особливо у високих дозах, може підвищувати ризик розвитку міопатії.
Ломитанид. Ризик розвитку міопатії/рабдоміолізу може підвищуватися при одночасному застосуванні ломитамида з симвастатином.
Нікотинова кислота в ліпідснизуючих дозах (більше 1 г/добу): при одночасному застосуванні симвастатину та нікотинової кислоти у ліпідснизуючих дозах описані випадки розвитку міопатія/рабдоміолізу.
Фузидова кислота: при одночасному застосуванні фузидової кислоти і симвастатину може підвищитися ризик розвитку міопатії.
Колхіцин: при одночасному застосуванні колхіцину та симвастатину у пацієнтів з нирковою недостатністю описані випадки розвитку міопатії і рабдоміолізу. При комбінованій терапії даними препа��атами пацієнти повинні перебувати під наглядом.
Симвастатин у дозі 20 мг потенціює дію непрямих антикоагулянтів (похідні кумарину) і збільшує ризик виникнення кровотеч, що потребує необхідності проведення контролю показників згортання крові до початку лікування, а також досить часто в початковий період терапії. Як тільки досягається стабільний рівень показника протромбінового часу або Міжнародне Нормалізоване Відношення (МНВ). його подальший контроль слід проводити з інтервалами, рекомендуемыми для пацієнтів, які отримують терапію антикоагулянтами. При зміні дозування або припиненні прийому симвастатину також варто проводити контроль протромбінового часу або МНО.
Терапія симвастатином не спричиняє змін протромбінового часу та ризику кровотеч у пацієнтів, які не приймають антикоагулянти.
Сік грейпфрута містить один або більше компонентів, які інгібують ізофермент CYP3A4 і можуть підвищити концентрацію в плазмі крові засобів, які метаболізуються ізоферментом CYP3A4. Збільшення активно��ти інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази на 13% при оцінці значення AUC після вживання 250 мл соку на день є мінімальним і не має клінічного значення. Однак споживання великої кількості соку (більше 1 літра на день) при прийомі симвастатину значно збільшує ингибирующую активність щодо ГМГ-КоА-редуктази в плазмі крові. У зв'язку з цим необхідно уникати вживання соку грейпфрута у великих кількостях на тлі терапії симвастатином.
Симвастатин підвищує концентрацію дигоксину в плазмі крові.
Колестирамін і колестипол знижують біодоступність (застосування симвастатину можливе через 2-4 год після прийому зазначених ЛЗ, при цьому відзначається адитивний ефект). Слід повідомити лікаря про всі препарати, які ви приймаєте. Симвастатин можна приймати з іншими лікарськими препаратами тільки в тому випадку, якщо це рекомендовано лікарем.
