Дозировка
До начала лечения Симвастатина пациенту следует назначить стандартную гипохолестериновую диету, которая должна соблюдаться в течение всего курса лечения. Симвастатин следует принимать внутрь 1 раз в сутки вечером, запивая достаточным количеством воды. Время приема препарата не следует связывать с приемом пищи. Рекомендуемая доза Симвастатина для лечения гиперхолестеринемии варьирует от 10 до 80 мг 1 раз в сутки вечером. Рекомендуемая начальная доза препарата для пациентов с гиперхолестеринемией составляет 10 мг. Максимальная суточная доза — 80 мг. Изменения (подбор) дозы следует проводить с интервалами в 4 недели. У большинства больных оптимальный эффект достигается при приеме препарата в дозах до 20 мг в сутки. У больных с гомозиготной наследственной гиперхолестеринемией рекомендуемая суточная доза Симвастатина составляет 40 мг 1 раз в сутки вечером или 80 мг в три приема (20 мг утром, 20 мг днем и 40 мг вечером). При лечении больных с ишемической болезнью сердца (ИБС) или высоким риском развития ИБС эффективные дозы Симвастатина составляют 20-40 мг в сутки. Поэтому рекомендуемая начальная доза у таких больных — 20 мг в сутки. Изменения (подбор) дозы следует проводить с интервалами в 4 недели, при необходимости дозу можно увеличить до 40 мг в сутки. Если содержание ЛПНП менее 75 мг/дл (1,94 ммоль/л), содержание общего холестерина - менее 140 мг/дл (3,6 ммоль/л), дозу препарата необходимо уменьшить. У больных пожилого возраста и у больных с легкой или умеренно выраженной степенью почечной недостаточности изменений дозировки препарата не требуется. У больных с хронической почечной недостаточностью (клиренс креатинина менее 30 мл/мин) или получающих циклоспорин, даназол, гемфиброзил или другие фибраты (кроме фенофибрата), ниацин в липидснижающих дозах (1 г/сутки) в комбинации с симвастатином, максимально рекомендуемая доза Симвастатина не должна превышать 10 мг в сутки. Для пациентов, принимающих амиодарон или верапамил одновременно с Симвастатином, суточная доза не должна превышать 20 мг.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой
Состав
активное вещество: симваетатин 10,00 мг;
вспомогательные вещества: лактозы моногидрат - 69,23 мг; крахмал кукурузный7.00 мг; целлюлоза микрокристаллическая 5.00 мг; аскорбиновая кислота - 2.50 мг; гипролоза (гидроксипропилцеллюлоза) 2.00 мг; кроскармеллоза натрия - 2,00 мг; лимонной кислоты моногидрат - 1.25 мг; бутилгидроксианизол 0.02 мг; кальция стеарат 1,00 мг;
пленочная оболочка: [гипромеллоза - 2.0000 мг, гипролоза (гидроксипропилцеллюлоза) 0.7760 мг, тальк - 0,7704 мг, титана диоксид - 0.0440 мг. железа оксид черный (железа оксид) - 0.1616 мг. железа оксид красный (железа оксид) - 0.1560 мг. железа оксид желтый (железа оксид) - 0.0920 мг| или [сухая смесь для пленочного покрытия, содержащая гипромеллозу (50%). гипролозу (гидроксинроиилцсллюлозу) (19,4%). тальк (19.26%). титана диоксид (1.1 %). железа оксид черный (железа оксид) (4.04%). железа оксид красный (железа оксид) (3.9 %). железа оксид желтый (железа оксид) (2.3 %)| -4.0000 мг.
Фармакологическое действие
Гиполипидемическое средство из группы статинов, ингибитор ГМГ-КоА-редуктазы. Является пролекарством, поскольку имеет в своей структуре закрытое лактоновое кольцо, которое после поступления в организм гидролизуется.
Лактоновое кольцо статинов по своей структуре схоже с частью фермента ГМГ-КоА-редуктазы. По принципу конкурентного антагонизма молекула статина связывается с той частью рецептора коэнзима А, где прикрепляется этот фермент. Другая часть молекулы статина ингибирует процесс превращения гидроксиметилглутарата в мевалонат, промежуточный продукт в синтезе молекулы холестерина. Ингибирование активности ГМГ-КоА-редуктазы приводит к серии последовательных реакций, в результате которых снижается внутриклеточное содержание холестерина и происходит компенсаторное повышение активности ЛПНП-рецепторов и соответственно ускорение катаболизма холестерина (Xc) ЛПНП.
Гиполипидемический эффект статинов связан со снижением уровня общего Хс за счет Хс-ЛПНП. Снижение уровня ЛПНП является дозозависимым и имеет не линейный, а экспоненциальный характер.
Статины не влияют на активность липопротеиновой и гепатической липаз, не оказывают существенного влияния на синтез и катаболизм свободных жирных кислот, поэтому их влияние на уровень ТГ вторично и опосредовано через их основные эффекты по снижению уровня Хс-ЛПНП. Умеренное снижение уровня ТГ при лечении статинами, по-видимому, связано с экспрессией ремнантных (апо Е) рецепторов на поверхности гепатоцитов, участвующих в катаболизме ЛППП, в составе которых примерно 30% ТГ.
По данным контролируемых исследований симвастатин повышает уровень Хс-ЛПВП до 14%.
Помимо гиполипидемического действия, статины оказывают положительное влияние при дисфункции эндотелия (доклинический признак раннего атеросклероза), на сосудистую стенку, состояние атеромы, улучшают реологические свойства крови, обладают антиоксидантными, антипролиферативными свойствами. Имеются данные о том, что симвастатин улучшает функцию эндотелия уже через 30 дней терапии.
Применение симвастатина сопровождалось уменьшением частоты сердечно-сосудистых нарушений независимо от исходного уровня Хс-ЛПНП.
Фармакокинетика
После приема внутрь симвастатин хорошо абсорбируется из ЖКТ (в среднем 85%). Cmax достигается через 4 ч. Прием непосредственно перед едой с низким содержанием жиров не влияет на фармакокинетические параметры симвастатина.
При "первом прохождении" через печень симвастатин биотрансформируется с образованием активных бета-метаболитов. Связывание с белками плазмы составляет 95%.
Концентрация активного метаболита симвастатина в системном кровотоке человека составляет менее 5%.
Выводится в неизмененном виде и в виде метаболитов, главным образом, с желчью - 60-85%; 10-15% - в виде неактивных метаболитов выводится почками.
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: запор, диарея, потеря аппетита, метеоризм, тошнота, боли в животе, панкреатит, повышение активности АЛТ, АСТ, ГГТ, ЩФ.
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: головная боль, головокружение, мышечные судороги, парестезии, периферическая невропатия.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: возможна транзиторная артериальная гипотензия.
Со стороны костно-мышечной системы: миалгии, миопатия, рабдомиолиз, повышение активности КФК.
Аллергические реакции: редко - ангионевротический отек, волчаночноподобный синдром, васкулит, тромбоцитопения, эозинофилия, увеличение СОЭ, артрит, крапивница, лихорадка, одышка.
Дерматологические реакции: фотосенсибилизация, кожная сыпь, зуд, гиперемия кожи, алопеция.
Прочие: анемия.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
В начале терапии Симвастатином возможно преходящее повышение уровня «печеночных ферментов».
Перед началом терапии и далее регулярно проводить исследование функции печени (контролировать активность «печеночных» ферментов каждые 6 недель в течение первых 3 мес., затем каждые 8 недель в течение оставшегося первого года, и затем 1 раз в полгода), а также при повышении доз следует проводить тест на определение функции печени. При повышении дозы до 80 мг необходимо проводить тест каждые 3 месяца. При стойком повышении активности трансаминаз (в 3 раза по сравнению с исходным уровнем) прием Симвастатина следует прекратить.
Симвастатин, как и другие ингибиторы ГМГ-КоА-редуктазы, не следует применять при повышенном риске развития рабдомиолиза и почечной недостаточности (на фоне тяжелой острой инфекции, артериальной гипотензии, планируемой большой хирургической операции, травм, тяжелых метаболических нарушений).
Отмена гиполипидемических средств в период беременности не оказывает существенного влияния на результаты длительного лечения первичной гиперхолестеринемии.
В связи с тем, что ингибиторы ГМГ-КоА-редуктазы тормозят синтез холестерина, а холестерин и другие продукты его синтеза играют существенную роль в развитии плода, включая синтез стероидов и клеточных мембран, симвастатин может оказывать неблагоприятное воздействие на плод при назначении его беременным (женщины репродуктивного возраста должны избегать зачатия). Если в процессе лечения наступила беременность, препарат должен быть отменен, а женщина предупреждена о возможной опасности для плода.
Применение Симвастатина не рекомендуется у женщин детородного возраста, не использующих контрацептивные средства.
У пациентов с пониженной функцией щитовидной железы (гипотиреоз) или при наличии некоторых заболеваний почек (нефротический синдром) при повышении уровня холестерина следует сначала проводить терапию лежащего в основе заболевания.
Симвастатин с осторожностью назначают лицам, которые злоупотребляют алкоголем и/или имеют в анамнезе заболевания печени.
До начала и во время лечения пациент должен находиться на гипохолестериновой диете.
Одновременный прием грейпфрутового сока может усилить степень выраженности побочных явлений, связанных с приемом Симвастатина , поэтому следует избегать их одновременного приема.
Симвастатин не показан в тех случаях, когда имеется гипертриглицеридемия I, IV и V типов.
Лечение Симвастатином может вызывать миопатию, приводящую к рабдомиолизу и почечной недостаточности. Риск возникновения этой патологии возрастает у больных, получающих одновременно с Симвастатином одно или несколько из следующих лекарственных средств: фибраты (гемфиброзил, фенофибрат), циклоспорин, нефазадон, макролиды (эритромицин, кларитромицин), противогрибковые средства из группы "азолов" (кетоконазол, итраконазол) и ингибиторы протеаз ВИЧ (ритонавир). Риск развития миопатии повышается также у больных с тяжелой почечной недостаточностью.
Показания
Гиперхолестеринемия:
Первичная гиперхолестеринемия (тип IIa и IIb) при неэффективности диетотерапии с низким содержанием холестерина и других немедикаментозных мероприятий (физическая нагрузка и снижение массы тела) у пациентов с повышенным риском возникновения коронарного атеросклероза;
комбинированная гиперхолестеринемия и гипертриглицеридемия, не корректируемых специальной диетой и физической нагрузкой.
Ишемическая болезнь сердца: для профилактики инфаркта миокарда, для уменьшения риска смерти, уменьшения риска сердечно-сосудистых нарушений (инсульт или транзиторные ишемические приступы), замедление прогрессирования атеросклероза коронарных сосудов, уменьшения риска процедур реваскуляризации.
Противопоказания
повышенная чувствительность к симвастатину или к другим компонентам препарата (в том числе наследственная непереносимость лактозы), а также к другим препаратам статинного ряда (ингибиторам ГМК-КоА-редуктазы) в анамнезе;
заболевания печени в активной фазе, стойкое повышение активности "печеночных" ферментов неясной этиологии;
заболевания скелетной мускулатуры (миопатия);
возраст до 18 лет (эффективность и безопасность не установлены)
С осторожностью назначают больным, злоупотребляющим алкоголем, пациентам после трансплантации органов, которым проводится терапия иммунодепрессантами (в связи с повышенным риском возникновения рабдомиолиза и почечной недостаточности); при состояниях, которые могут привести к развитию выраженной недостаточности функции почек, таких, как артериальная гипотензия, острые инфекционные заболевания тяжелого течения, выраженные метаболические и эндокринные нарушения, нарушения водно-электролитного баланса, хирургические вмешательства
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении усиливается действие непрямых антикоагулянтов (в т.ч. варфарина).
При одновременном применении с цитостатиками, итраконазолом, фибратами, никотиновой кислотой в высоких дозах, иммунодепрессантами повышается риск развития миопатии.
При одновременном применении с дигоксином повышается концентрация дигоксина в плазме крови.
Описан случай развития симптомов рабдомиолиза после однократного приема дозы сильденафила у пациента, получающего симвастатин.
(6658)
Дозування
До початку лікування Симвастатину пацієнту слід призначити стандартну гіпохолестеринову дієту, яка повинна дотримуватися протягом усього курсу лікування. Симвастатин слід приймати внутрішньо 1 раз на добу ввечері, запиваючи достатньою кількістю води. Час прийому препарату не слід пов'язувати з прийомом їжі. Рекомендована доза Симвастатину для лікування гіперхолестеринемії варіює від 10 до 80 мг 1 раз на добу ввечері. Рекомендована початкова доза препарату для пацієнтів з гіперхолестеринемією становить 10 мг. Максі��соціальна добова доза — 80 мг. Зміни (підбір дози слід проводити з інтервалами в 4 тижні. У більшості хворих оптимальний ефект досягається при прийомі препарату в дозах до 20 мг на добу. У хворих з гомозиготною спадковою гіперхолестеринемією рекомендована добова доза Симвастатину становить 40 мг 1 раз на добу ввечері або 80 мг в три прийоми (20 мг вранці, 20 мг вдень і 40 мг ввечері). При лікуванні хворих з ішемічною хворобою серця (ІХС) або високим ризиком розвитку ІХС ефективні дози Симвастатину становлять 20-40 мг на добу. По��тому рекомендована початкова доза у таких хворих — 20 мг на добу. Зміни (підбір дози слід проводити з інтервалами в 4 тижні, при необхідності дозу можна збільшити до 40 мг на добу. Якщо вміст ЛПНЩ менше 75 мг/дл (1,94 ммоль/л), вміст загального холестерину - менше 140 мг/дл (3,6 ммоль/л), дозу препарату необхідно зменшити. У хворих літнього віку та у хворих з легкою або помірно вираженою ступенем ниркової недостатності змін дозування препарату не потрібна. У хворих з хронічною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв) або отримують циклоспорин, даназол, гемфіброзил або інші фібрати (крім фенофибрата), ніацин у ліпідснизуючих дозах (1 г/добу) в комбінації із симвастатином, максимально рекомендована доза Симвастатину не повинна перевищувати 10 мг на добу. Для пацієнтів, які приймають аміодарон або верапаміл одночасно з Симвастатином, добова доза не повинна перевищувати 20 мг.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкоюСклад
активна речовина: симваетатин 10,00 мг;
допоміжні речовини: лактози креатин - 69,23 мг; крохмаль кукурузный7.00 мг; целюлоза мікрокристалічна 5.00 мг; аскорбінова кислота - 2.50 мг; гипролоза (гідроксипропілцелюлоза) 2.00 мг; кроскармелоза натрію - 2,00 мг; лимонної кислоти моногідрат - 1.25 мг; бутилгидроксианизол 0.02 мг; кальцію стеарат 1,00 мг;
плівкова оболонка: [гіпромелоза - 2.0000 мг, гипролоза (гідроксипропілцелюлоза) 0.7760 мг, тальк - 0,7704 мг, титану діоксид - 0.0440 мг. заліза оксид чорний (заліза оксид) - 0.1616 мг. заліза оксид червоний (заліза оксид) - 0.1560 мг. заліза оксид жовтий (заліза оксид) - 0.0920 мг| або [суха смесь для плівкового покриття, що містить гипромеллозу (50%). гипролозу (гидроксинроиилцсллюлозу) (19,4%). тальк (19.26%). титану діоксид (1.1 %). заліза оксид чорний (оксид заліза) (4.04%). заліза оксид червоний (оксид заліза) (3.9 %). заліза оксид жовтий (оксид заліза) (2.3 %)| -4.0000 мг.Фармакологічна дія
Гіполіпідемічна засіб з групи статинів, інгібітор ГМГ-КоА-редуктази. Є проліками, оскільки має у своїй структурі закрите лактоновое кільце, яке після надходження в організм гідролізується.
Лактоновое кільце статинів п�� своєю структурою схоже з частиною ферменту ГМГ-КоА-редуктази. За принципом конкурентного антагонізму молекула статину зв'язується з тією частиною рецептора коензиму А, де прикріплюється цей фермент. Інша частина молекули статину інгібує процес перетворення гидроксиметилглутарата у мевалонат, проміжний продукт у синтезі молекули холестерину. Інгібування активності ГМГ-КоА-редуктази призводить до серії послідовних реакцій, в результаті яких знижується внутрішньоклітинний вміст холестерину і відбувається компенсаторне підвок в ток активності ЛПНЩ-рецепторів і відповідно прискорення катаболізму холестерину (Xc) ЛПНЩ.
Гіполіпідемічний ефект статинів пов'язане зі зниженням рівня загального Хс за рахунок Хс-ЛПНЩ. Зниження рівня ЛПНЩ є дозозалежним і має не лінійний, а експоненціальний характер.
Статини не впливають на активність ліпопротеїнової і гепатической ліпаз, не роблять істотного впливу на синтез і катаболізм вільних жирних кислот, тому їх вплив на рівень ТГ вдруге і опосередковано через їх основні ефекти зі зниження у��овня Хс-ЛПНЩ. Помірне зниження рівня ТГ при лікуванні статинами, мабуть, пов'язано з експресією ремнантных (апо Е) рецепторів на поверхні гепатоцитів, що беруть участь у катаболізм ЛППП, у складі яких приблизно 30% ТГ.
За даними контрольованих досліджень симвастатин підвищує рівень Хс-ЛПВЩ до 14%.
Крім гіполіпідемічної дії, статини надають позитивний вплив при дисфункції ендотелію (доклінічний ознака раннього атеросклерозу), на судинну стінку, стан атероми, покращують реологічні властива крові, володіють антиоксидантними, антипролиферативными властивостями. Є дані про те, що симвастатин поліпшує функцію ендотелію вже через 30 днів терапії.
Застосування симвастатину супроводжувалося зменшенням частоти серцево-судинних порушень незалежно від вихідного рівня Хс-ЛПНЩ.Фармакокінетика
Після прийому внутрішньо симвастатин добре абсорбується з ШКТ (в середньому 85%). Cmax досягається через 4 год. Прийом безпосередньо перед їжею з низьким вмістом жирів, не впливає на фармакокінетичні параметри симвастатину.
При "першому проходженні" через печінку симвастатин біотрансформується з утворенням активних бета-метаболітів. Зв'язування з білками плазми становить 95%.
Концентрація активного метаболіту симвастатину в системному кровотоці людини становить менше 5%.
Виводиться в незміненому вигляді та у вигляді метаболітів, головним чином, з жовчю - 60-85%; 10-15% - у вигляді неактивних метаболітів виводиться нирками.Побічні дії
З боку травної системи: запор, діарея, втрата апетиту, метеоризм, нудота, болі в животі, па��креатит, підвищення активності АЛТ, АСТ, ГГТ, ЛФ.
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення, м'язові судоми, парестезії, периферична невропатія.
З боку серцево-судинної системи: можлива транзиторна артеріальна гіпотензія.
З боку кістково-м'язової системи: міалгія, міопатія, рабдоміоліз, підвищення активності КФК.
Алергічні реакції: рідко - ангіоневротичний набряк, вовчакоподібний синдром, васкуліт, тромбоцитопенія, еозинофілія, збільшення ШОЕ, артріт, кропив'янка, лихоманка, задишка.
Дерматологічні реакції: фотосенсибілізація, шкірний висип, свербіж, гіперемія шкіри, алопеція.
Інші: анемія.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
На початку терапії Симвастатином можливе тимчасове підвищення рівня «печінкових ферментів».
Перед початком терапії і далі регулярно проводити дослідження функції печінки (контролювати активність «печінкових» ферментів кожні 6 тижнів протягом перших 3 міс., потім кожні 8 тижнів протягом решти першого року, і за��єм 1 раз у півроку), а також при підвищенні дози слід проводити тест на визначення функції печінки. При підвищенні дози до 80 мг необхідно проводити тест кожні 3 місяці. При стійкому підвищенні активності трансаміназ (в 3 рази порівняно з вихідним рівнем) прийом Симвастатину слід припинити.
Симвастатин, як і інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, не слід застосовувати при підвищеному ризику розвитку рабдоміолізу і ниркової недостатності (на тлі тяжкої гострої інфекції, артеріальної гіпотензії, планованої великий хірургічно�� операції, травми, тяжких метаболічних порушень).
Скасування гіполіпідемічних засобів у період вагітності не чинить істотного впливу на результати довготривалого лікування первинної гіперхолестеринемії.
У зв'язку з тим, що інгібітори ГМГ-КоА-редуктази гальмують синтез холестерину, а холестерин і інші продукти його синтезу відіграють істотну роль у розвитку плода, включаючи синтез стероїдів і клітинних мембран, симвастатин може чинити несприятливий вплив на плід при призначенні його вагітним (р жінкиепродуктивного віку повинні уникати зачаття). Якщо в процесі лікування наступила вагітність, препарат повинен бути скасований, а жінка попереджена про можливу небезпеку для плоду.
Застосування Симвастатину не рекомендується у жінок дітородного віку, які не використовують контрацептивні засоби.
У пацієнтів зі зниженою функцією щитовидної залози (гіпотиреоз) або при наявності деяких захворювань нирок (нефротичний синдром) при підвищенні рівня холестерину слід спочатку проводити терапію лежить в основі захво��евания.
Симвастатин з обережністю призначають особам, які зловживають алкоголем та/або мають в анамнезі захворювання печінки.
До початку і під час лікування пацієнт повинен перебувати на гипохолестериновой дієті.
Одночасний прийом грейпфрутового соку може підсилити ступінь вираженості побічних явищ, пов'язаних з прийомом Симвастатину , тому слід уникати їх одночасного застосування.
Симвастатин не показаний у тих випадках, коли є гіпертригліцеридемія I, IV та V типів.
Лікування Сім��астатином може спричиняти міопатію, що приводить до рабдомиолизу і ниркової недостатності. Ризик виникнення цієї патології зростає у хворих, які отримують одночасно з Симвастатином одне або декілька з наступних лікарських засобів: фібрати (гемфіброзил, фенофібрат), циклоспорин, нефазадон, макроліди (еритроміцин, кларитроміцин), протигрибкові засоби групи азолів" (кетоконазол, ітраконазол) та інгібітори протеаз ВІЛ (ритонавір). Ризик розвитку міопатії підвищується також у хворих з тяжкою нирковою недостатністю.Свідчення
Гіперхолестеринемія:
Первинна гіперхолестеринемія (тип IIa і IIb) при неефективності дієтотерапії з низьким вмістом холестерину та інших немедикаментозних заходів (фізичне навантаження і зниження маси тіла) у пацієнтів з підвищеним ризиком виникнення коронарного атеросклерозу;
комбінована гіперхолестеринемія і гіпертригліцеридемія, не коригованих спеціальною дієтою і фізичним навантаженням.
Ішемічна хвороба серця: для профілактики інфаркту міокарда, для зменшення ризику смерті��і, зменшення ризику серцево-судинних порушень (інсульт або транзиторні ішемічні напади), уповільнення прогресування атеросклерозу коронарних судин, зменшення ризику процедур реваскуляризації.Протипоказання
підвищена чутливість до симвастатину або до інших компонентів препарату (у тому числі спадкова непереносимість лактози), а також до інших препаратів статинного ряду (інгібіторів ГМК-КоА-редуктази) в анамнезі;
захворювання печінки в активній фазі, стійке підвищення активності "печінкових" ферментів неясної етіології;
захворювання скелетної мускулатури (міопатія);
вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені)
З обережністю призначають хворим, які зловживають алкоголем, пацієнтам після трансплантації органів, яким проводиться терапія імунодепресантами (у зв'язку з підвищеним ризиком виникнення рабдоміолізу і ниркової недостатності); при станах, які можуть призвести до розвитку вираженої недостатності функції нирок, таких, як артеріальна гіпотензія, гострі инфек��іонні захворювання тяжкого перебігу, виражені метаболічні та ендокринні порушення, порушення водно-електролітного балансу, хірургічні втручанняЛікарська взаємодія
При одночасному застосуванні підсилюється дія непрямих антикоагулянтів (у т. ч. варфарину).
При одночасному застосуванні з цитостатиками, ітраконазолом, фібратами, нікотиновою кислотою у високих дозах, імунодепресантами, підвищується ризик розвитку міопатії.
При одночасному застосуванні з дигоксином підвищується концентрація дігоксина в плазмі крові.
Описаний випадок розвитку симптомів рабдоміолізу після одноразового прийому дози силденафілу у пацієнта, який отримує симвастатин.
