Дозировка
До начала лечения препаратом СимваГЕКСАЛ® пациенту следует назначить стандартную гипохолестеринемическую диету, которая должна соблюдаться в течение всего курса лечения. Таблетки СимваГЕКСАЛ® принимают 1 раз в сутки, вечером, запивая достаточным количеством воды. Рекомендуемые суточные дозы составляют от 5 до 80 мг. Титрация доз должна проводиться с интервалами 4 недели. Дозу 80 мг можно применять только пациентам с выраженной гиперхолистеринемией и высоким сердечнососудистым риском. Пациенты с семейной гомозиготной гиперхолестеринемией: рекомендуемая суточная доза составляет 40 мг в сутки, однократно вечером. Дозу 80 мг в сутки рекомендуется применять только в случае, если предполагаемая польза терапии превышает возможный риск. У таких пациентов препарат СимваГЕКСАЛ® применяют в комбинации с другими методами гиполипидемического лечения (например, плазмаферез ЛПНП) или без подобного лечения, если оно недоступно. Пациенты с ИБС или высоким риском сердечно-сосудистых осложнений Стандартная начальная доза препарата СимваГЕКСАЛ® для пациентов высокого риска развития ИБС в сочетании с гиперлипидемией или без нее (при наличии сахарного диабета, перенесенного инсульта или других цереброваскулярных заболеваний в анамнезе, заболеваний периферических сосудов), а также для пациентов с ИБС составляет 40 мг в сутки. Пациенты с гиперлипидемией, не имеющие вышеперечисленных факторов риска: стандартная начальная доза составляет 20 мг один раз в сутки вечером. У пациентов с концентрацией ЛПНП в сыворотке крови, превышающей на 45% нормальные значения, начальная доза может составлять 40 мг/сутки. Пациентам с легкой и умеренной гиперхолестеринемией терапию препаратом СимваГЕКСАЛ можно начинать с начальной дозы 10 мг/сутки. Сопутствующая терапия: препарат СимваГЕКСАЛ может применяться как в монотерапии, так и в сочетании с секвестрантами желчных кислот. Для пациентов, одновременно принимающих фибраты, помимо фенофибрата, максимальная суточная доза симвастатина составляет 10 мг. Одновременное применение с гемфиброзилом противопоказано. У пациентов, одновременно принимающих верапамил, дилтиазем и дронедарон, максимальная суточная доза составляет 10 мг/сутки. Для пациентов, одновременно принимающих амиодарон, амлодипин, ранолазин, максимальная суточная доза симвастатина 20 мг. Пациенты с хронической почечной недостаточностью: у пациентов с нарушением функции почек легкой и средней степени тяжести (КК более 30 мл/мин) коррекции дозы не требуется. У пациентов с нарушением функции почек тяжелой степени тяжести (КК менее 30 мл/мин) или принимающих одновременно фибраты или никотиновую кислоту (в дозе более 1 г/сутки), начальная доза составляет 5 мг, а максимально допустимая суточная доза - 10 мг. У пожилых пациентов (старше 65 лет) коррекция дозы не требуется. Применение у детей и подростков 10-17 лет с гетерозиготной семейной гиперхолестеринемией: рекомендуемая начальная доза составляет 10 мг в сутки вечером. Рекомендуемый режим дозирования составляет 10 - 40 мг в сутки, максимальная рекомендуемая доза препарата составляет 40 мг в сутки. Подбор доз проводится индивидуально в соответствии с целями терапии. В случае пропуска текущей дозы препарат необходимо принять как можно скорее. Если наступило время приема следующей дозы, дозу не следует удваивать.
Передозировка
До настоящего времени специфических симптомов передозировки препаратом (максимальная принятая доза 3,6 г) выявлено не было. Леченье: симптоматическая терапия. Специфический антидот не известен.
Лекарственная форма
Таблетки белого или практически белого цвета, покрытые оболочкой, овальные, выпуклые, с насечкой на одной стороне и указанием "SIM 30" на другой, на изломе белого цвета.
Состав
1 таблетка, покрытая оболочкой, содержит:
Активное вещество: 30 мг симвастатина;
Вспомогательные вещества: Крахмал 60,0мг,Лактозы моногидрат 286,0 мг; Микрокристаллическая целлюлоза 30,0 мг; Бутилгидроксианизол 60,0 мкг; Аскорбиновая кислота 7,5 мг;Моногидрат лимонной кислоты 3,8 мг; Магния стеарат 3,0 мг;Гипромеллоза 5 cps 2,0 мгг;Гипромеллоза 15 cps 3,0 мг;Тальк 0,90 мг;Титана двуокись (Е171) 2,3 мг мг,
Фармакологическое действие
Гиполипидемическое средство, получаемое синтетическим путем из продукта ферментации Aspergillus terreus, является неактивным лактоном, в организме подвергается гидролизу с образованием бета-гидроксикислоты. Активный метаболит ингибирует З-гидрокси-З-метил-глутарил-КоА- редуктазу (ГМГ-КоА-редуктазу), фермент, катализирующий начальную реакцию образования мевалоната из ГМГ-КоА. Поскольку превращение ГМГ-КоА в мевалонат представляет собой ранний этап синтеза холестерина (ХС), то применение симвастатина не вызывает накопления в организме потенциально токсичных стеролов. ГМГ-КоА легко метаболизируется до ацетил-КоА, который участвует во многих процессах синтеза в организме. Вызывает понижение концентрации в плазме крови триглицеридов (ТГ), липопротеинов низкой плотности (Л11НП), липопротеинов очень низкой плотности (ЛПОНП) и общего холестерина (ОХС) (при гетерозиготной семейной и несемейной гиперхолестеринемии, при смешанной гиперлипидемии, когда повышенная концентрация ХС в плазме крови является фактором риска). Повышает концентрацию липопротеинов высокой плотности (ЛПВП) и уменьшает соотношение ЛПНП/ЛПВП и ОХС/ЛПВП в плазме крови.
Начало проявления эффекта - через 2 недели от начала применения, максимальный терапевтический эффект достигается через 4-6 недель терапии. Действие сохраняется при продолжении лечения, при прекращении терапии концентрация ХС в плазме крови постепенно возвращается к исходному значению.
Фармакокинетика
Симвастин хорошо абсорбируется из желудочно-кишечного тракта. Прием пищи не влияет на абсорбцию симвастатина. После приема внутрь максимальная концентрация в плазме крови достигается примерно через 1-2 ч и снижается на 90 % через 12 ч. Связывание с белками плазмы крови составляет более 95 %. Не кумулирует.
Экстенсивно метаболизируется в печени (гидролизуется с образованием основного активного производного - бета-гидроксикислоты и четырех других активных метаболитов). Выделяется преимущественно в виде метаболитов кишечником (60 %) в течение 4 суток, 13 % выводится почками в неактивной форме.
Пациенты с нарушением функции почек
Поскольку симвастатин выделяется почками в небольшом количестве, нет необходимости в коррекции дозы у пациентов с нарушением функции почек умеренной и средней степени тяжести. Тем не менее, у пациентов с тяжелым нарушением функции почек (клиренс креатинина (КК) менее 30 мл/мин) симвастатин следует применять с осторожностью. Начальная доза препарата в таких случаях должна составлять 5 мг в сутки. Следует с осторожностью применять дозы свыше 10 мг/сутки, и если таковые дозы признаны необходимыми, пациенты должны находиться под тщательным наблюдением врача.
Пациенты пожилого возраста (старше 65 лет)
Необходимость коррекции дозы отсутствует.
Побочные действия
По данным Всемирной организации здравоохранения (ВОЗ) нежелательные эффекты классифицированы в соответствии с их частотой развития следующим образом: очень часто (>1/10), часто (от >1/100 до <1/10), нечасто (от >1/1,000 до <1/100), редко (от >1/10,000 до <1/1,000), очень редко (<1/10,000); частота неизвестна - по имеющимся данным установить частоту возникновения не представлялось возможным.
Со стороны крови и лимфатической системы редко: анемия (в том числе гемолитическая), тромбоцитопения, эозинофилия.
Со стороны нервной системы редко: головокружение, головная боль, парестезия, периферическая нейропатия;
очень редко: нарушения сна (бессонница, "кошмарные" сновидения), депрессия, потеря или снижение памяти, нечеткость зрения.
Со стороны дыхательной системы, органов грудной клетки и средостения
часто: инфекции верхних дыхательных путей;
частота неизвестна интерстициальные заболевания легких (особенно при длительном применении), бронхит, синусит.
Со стороны сердца часто: фибрилляция предсердий.
Со стороны пищеварительной системы
часто: тошнота, гастрит, боль в животе, запор;
редко: рвота, диарея, метеоризм, анкреатит.
Со стороны печени и желчевыводящих путей редко: гепатит, желтуха; очень редко-. печеночная недостаточность;
частота неизвестна: печеночная недостаточность с летальным исходом.
Со стороны кожи и подкожных тканей
редко: кожная сыпь, зуд кожных покровов, алопеция, фотосенсибилизация.
Со стороны скелетно-мышечной и соединительной ткани
редко: миопатия* (в том числе миозит), рабдомиолиз (с или без развития острой почечной недостаточности), миалгия, мышечные судороги, полимиозит;
очень редко: артралгия, артрит;
частота неизвестна: тендинопатия, возможно с разрывом сухожилия.
*в клинических исследованиях миопатия наблюдалась чаще у пациентов,
применяющих симвастатин в дозе 80 мг/сутки в сравнении с пациентами, применяющих дозу 20 мг/сутки (1,0 /о в сравнении с 0,02% соответственно).
Со стороны почек и мочевыводящих путей
частота неизвестна: острая почечная недостаточность (вследствие рабдомиолиза), инфекции мочевыводящих путей.
Со стороны половых органов и молочной железычастота неизвестна: эректильная дисфункция, гинекомастия.
Общие расстройства и нарушения в месте введения
редко: общая слабость.
Аллергические реакции
редко: ангионевротический отек, ревматическая полимиалгия,
васкулит, увеличение скорости оседания эритроцитов (СОЭ), положительные титры антинуклеарных антител, гиперемия кожи лица, волчаночный синдром, одышка, общее недомогание; частота неизвестна: иммуноопосредованная некротизирующая миопатия, токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла), полиморфная эритема, включая синдром стивена-Джонсона.
Лабораторные показатели:
редко: повышение активности "печеночных" трансаминаз, КФК и щелочной фосфатазы в плазме крови;
частота неизвестна: повышение концентрации гликозилированного гемоглобина, гипергликемия.
При применении других статинов были зарегистрированы следующие дополнительные нежелательные явления:
потеря памяти
когнитивные нарушения
сахарный диабет. Частота развития сахарного диабета зависит от наличия факторов риска (концентрация глюкозы в крови натощак более 5,6 ммоль/л, индекс массы тела более 30 кг/м", повышенная концентрация тиреоглобулина (ТГ) в плазме крови, гипертензия в анамнезе).
Дети и подростки (10-17 лет) Согласно исследованию продолжительностью 1 год у детей и подростков (мальчики в стадии Таннера II и выше, и девочки, по меньшей мере через год после первой менструации) в возрасте 10-17 лет с гетерозиготной семейной гиперхолестеринемией (п=175), профиль безопасности и переносимости в группе, применяющей симвастатин, был аналогичен профилю группы, применяющей плацебо. Наиболее часто регистрировались такие побочные явления, как инфекции верхних дыхательных путей, головная боль, боль в животе, тошнота. Долговременное воздействие на физическое, интеллектуальное и половое развитие не известно. В настоящий момент (спустя год после лечения) нет достаточных данных по безопасности.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
В период лечения препаратом СимваГЕКСАЛ® в редких случаях может возникать головокружение, сонливость, головная боль, поэтому следует соблюдать осторожность при вождении автотранспорта и выполнении других потенциально опасных видов деятельности, требующих повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.
Активность КФК
ЕСли у пациента на терапии препаратом СимваГЕКСАЛ® повысилась активность КФК и появились мышечные симптомы, необходимо исключить другие причины повышения активности фермента: интенсивные физические нагрузки, травма, ушибы, лихорадка, гипотиреоз, инфекции, отравление углекислым газом, полимиозиты, дерматомиозиты, злоупотребление алкоголем, наркотическими средствами.
Перед применением препарата СимваГЕКСАЛ® необходимо провести анализ крови на активность КФК. У пациентов пожилого возраста (старше 65 лет), с гипотиреозом, сахарным диабетом 2 типа (инсулиннезависимого диабета), астенического телосложения, нарушением функции почек, получающих комбинированную терапию статинов с фибратами, определение активности КФК рекомендуется повторять через каждые 3 месяца в течение первого года терапии. Контроль активности КФК у пациентов без симптомов миопатии, получающих терапию препаратом СимваГЕКСАЛ®, не требуется.
Если у пациента появляются симптомы миопатии и исключены вторичные ее причины, независимо от активности КФК, препарат СимваГЕКСАЛ следует отменить.
Если у пациента появляется бессимптомное повышение активности КФК более чем в 5 раз по сравнению с верхней границей нормы, терапия препаратом СимваГЕКСАЛ® может быть продолжена с последующим контролем активности КФК ежемесячно до его нормализации.
До начала лечения
Всех пациентов до начала лечения препаратом СимваГЕКСАЛ® либо пациентов, у которых доза препарата была увеличена, необходимо предупредить о риске развития миопатии, при этом пациентов просят немедленно сообщать о любой необъяснимой мышечной боли, ощущении болезненности либо слабости.
Следует также соблюдать осторожность пациентам с предрасположенностью к рабдомиолизу. Обязательно следует определять активность КФК до начала лечения в следующих ситуациях:
Пожилые пациенты (возраст старше 65 лет)
Женщины
Нарушение функции почек
Нелеченый гипотиреоз
Личный либо семейный анамнез наследственных мышечных расстройств
Реакции мышечной токсичности при приеме статинов или фибратов в анамнезе
Чрезмерное потребление алкоголя (этанола)
В данных ситуациях необходимо оценивать соотношение риска лечения к возможной пользе, рекомендуется также тщательное наблюдение за пациентом. Если пациент имел ранее в анамнезе миопатию, связанную с приемом фибрата либо статина, следует с осторожностью применять лечение препаратом из этой же группы. Если активность КФК превышает более чем в 5 раз значение верхней границы нормы, то лечение начинать не следует.
В период лечения
Если во время лечения препаратом СимваГЕКСАЛ® у пациента возникает мышечная боль, слабость, спазмы, следует оценить активность КФК. Если активность КФК превышает более чем в 5 раз значение верхней границы нормы, то лечение следует прекратить. Если мышечные симптомы выражены сильно и доставляют ежедневный дискомфорт, даже при активности КФК, не превышающей 5-кратное значение верхней границы нормы, следует рассмотреть возможность прекращения лечения препаратом. Если есть подозрение на миопатию по любой другой причине, лечение препаратом СимваГЕКСАЛ® следует прекратить.
После исчезновения симптомов и восстановления нормальной активности КФК, допустимо рассмотреть возможность возобновления лечения препаратом СимваГЕКСАЛ®, либо применение альтернативного статина в самой минимальной дозе и при тщательном наблюдении врача.
Особенности применения препарата СимваГЕКСАЛ® с другими лекарственными препаратами см. раздел "Взаимодействие".
Сахарный диабет
Препарат СимваГЕКСАЛ® повышает концентрацию глюкозы в плазме крови, поэтому у некоторых пациентов из группы риска заболевания сахарным диабетом возможно возникновение гипергликемии, требующее медикаментозной коррекции. Однако, снижение риска осложнений со стороны сосудов при применении статинов превышает риск возникновения гипергликемии, поэтому при повышении концентрации глюкозы в крови не следует прерывать лечение препаратом СимваГЕКСАЛ®. Применение препарата у пациентов из группы риска (концентрация глюкозы в крови натощак 5,6 - 6,9 ммоль/л; индекс массы тела более 30 кг/м ; повышенная плазменная концентрация ТГ; артериальная гипертензия) возможно при тщательном их наблюдении врачом.
Влияние на печень
В начале терапии препаратом СимваГЕКСАЛ® возможно преходящее повышение активности "печеночных" трансаминаз в сыворотке крови.
Перед началом лечения, а затем в соответствии с клиническими показаниями, всем пациентам рекомендуется проводить исследование функции печени (контролировать активность "печеночных" трансаминаз перед повышением дозы препарата СимваГЕКСАЛ®, затем через 3 месяца после начала ее применения и далее 1 раз в полгода на протяжении первого года лечения). Особое внимание следует уделять пациентам с повышенной активностью "печеночных" трансаминаз. При стойком повышении активности "печеночных" трансаминаз (в 3 и более раза выше верхней границы нормы) применение препарата СимваГЕКСАЛ® следует прекратить.
У пациентов с пониженной функцией щитовидной железы (гипотиреоз) или при наличии некоторых заболеваний почек (нефротический синдром) при повышении концентрации ХС следует сначала проводить терапию основного заболевания.
Интерстициальное заболевание легких
При длительном применении статинов возможно в редких случаях развитие интерстициального заболевания легких (диспноэ, сухой кашель, ухудшение общего состояния здоровья - повышенная усталость, снижение массы тела, озноб). При развитии перечисленных симптомов необходимо незамедлительно прекратить применение препарата СимваГЕКСАЛ®.
Применение у детей и подростков (10-17 лет)
Безопасность и эффективность применения препарата у детей и подростков в возрасте 10-17 лет с гетерозиготной семейной гиперхолестеринемией были оценены в контролируемых клинических исследованиях с участием юношей 10-17 лет и девушек 10-17 лет не менее чем через 1 год после менархе. У пациентов детского возраста, применявших симвастатин, профиль побочных эффектов был схожим с таковым у пациентов, принимавших плацебо. Применение препарата СимваГЕКСАЛ® в дозе более 40 мг у пациентов детского возраста не изучалось. В данном исследовании не наблюдалось влияния применения препарата на рост и половое созревание юношей и девушек или какого-либо влияния на продолжительность менструального цикла у девушек.
Девушки должны быть проинформированы о надлежащих мерах контрацепции во время лечения препаратом. Применение симвастатина не изучалось у детей младше 10 лет или у девушек 10-17 лет до менархе. Одновременное применение большого количества (более 1 л в сутки) грейпфрутового сока может усилить степень выраженности побочных явлений, связанных с приемом препарата СимваГЕКСАЛ , поэтому следует избегать их совместного приема.
Препарат СимваГЕКСАЛ® не показан в тех случаях, когда имеется гипертриглицеридемия I и V типов.
Пациентам с тяжелой почечной недостаточностью лечение проводят под контролем функции почек.
Данные современных длительных клинических исследований не содержат информации относительно неблагоприятного воздействия симвастатина на хрусталик глаза человека.
Особенности фармакокинетики у различных рас
У пациентов китайской национальности, применяющих совместно симвастатин в дозе 40 мг в сутки и никотиновую кислоту в липидснижающих дозах (более 1 г в сутки) повышен риск развития миопатии. Следует с осторожностью применять симвастатин в дозе больше 20 мг в сутки совместно с липидснижающими дозами никотиновой кислоты у пациентов китайской национальности. Причина повышенного риска развития миопатии в данном случае неизвестна. Неизвестно также, существует ли у пациентов из других стран Азии повышенный риск развития миопатии вследствие совместного применения симвастатина с никотиновой кислотой в липидснижающих дозах, обнаруженный у пациентов китайской национальности.
Лечение препаратом СимваГЕКСАЛ® рекомендуется временно прекратить за несколько дней до планируемого хирургического вмешательства.
Влияние на способность управлять трансп. ср. и мех.:
В период лечения препаратом СимваГЕКСАЛ® в редких случаях может возникать головокружение, сонливость, головная боль, поэтому следует соблюдать осторожность при вождении автотранспорта и выполнении других потенциально опасных видов деятельности, требующих повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.
Показания
Гиперхолестеринемия (для пациентов старше 18 лет):
как дополнение к диете, когда применение только диеты и других не медикаментозных методов лечения недостаточно для:
снижения повышенной концентрации ОХС, ХС ЛПНП, ТГ, аполипопротеина В (апо В);
повышения ХС ЛПВП у пациентов с первичной гиперхолестеринемией, включая гетерозиготную семейную
гиперхолестеринемию (гиперлипидемия Па типа по классификации Фредриксона) или смешанной гиперхолестеринемией (гиперлипидемия ПЬ типа по классификации Фредриксона);
снижения соотношения ХС ЛПНП/ ЛПВП и ОХС/ЛПНП;
гипертриглицеридемия (гиперлипидемия IV типа по классификации Фредриксона);
дополнение к диете и другим способам лечения пациентов с гомозиготной семейной гиперхолестеринемией для снижения повышенной концентрации ОХС, ХС ЛГТЫП и апо В;
первичная дисбеталипопротеинемия (гиперлипидемия III типа по классификации Фредриксона).
Пациенты с ишемической болезнью сердца (ИБС) или с высоким риском сердечно-сосудистых осложнений (для пациентов
Противопоказания
повышенная чувствительность к симвастатину или к другим компонентам препарата, а также к другим препаратам статинового ряда (ингибиторам ГМГ-КоА-редуктазы) в анамнезе;
тяжелая печеночная недостаточность, заболевания печени в активной стадии, стойкое повышение активности "печеночных" трансаминаз а плазме крови неясной этиологии;
одновременное применение с сильными ингибиторами изофермента CYP3A4 (вориконазолом, кетоконазолом, итраконазолом, позаконазолом), ингибиторами ВИЧ-протеазы (например, нелфинавир), боцепревиром, телапревиром, эритромицином, кларитромицином, телитромицином, нефазодоном;
сопутствующее лечение гемфиброзилом, циклоспорином или даназолом;
редкие наследственные формы непереносимости галактозы, дефицит лактазы или нарушение всасывания глюкозы/галактозы (т.к. в составе содержится лактоза);
применение у женщин, планирующих беременность и женщин репродуктивного возраста, не применяющих надежные методы контрацепции;
беременность;
период грудного вскармливания;
возраст до 18 лет (за исключением детей и подростков 10-17 лет с гетерозиготной семейной гиперхолестеринемией).
С осторожностью:
следует применять препарат у пациентов с тяжелой почечной недостаточностью (КК менее 30 мл/мин); с наследственными мышечными заболеваниями; с артериальной гипертензией; с выраженными метаболическими и эндокринными нарушениями (в т.ч. нелеченый
гипотиреоз); с высоким риском развития сахарного диабета; злоупотребляющих алкоголем; пожилых пациентов (старше 65 лет); при одновременном применении с никотиновой кислотой в липидснижающих дозах (более 1 г/сутки), амиодароном, амлодипином, верапамилом, дилтиаземом, колхицином, фузидовой кислотой, ранолазином, дронедароном (возрастает риск миопатии и рабдомиолиза), грейпфрутовым соком.
Беременность и лактация:
Противопоказано применение препарата СимваГЕКСАЛ® при беременности. В связи с тем, что ингибиторы ГМГ-КоА-редуктазы тормозят синтез ХС, а ХС и другие продукты его синтеза играют существенную роль в развитии плода, включая синтез стероидов и клеточных мембран, симвастатин может оказывать неблагоприятное воздействие на плод при применении его у беременных (женщины репродуктивного возраста должны избегать зачатия). Если в процессе лечения наступила беременность, препарат должен быть отменен, а женщина предупреждена о возможной опасности для плода. Отмена гиполипидемических средств во время беременности не оказывает существенного влияния на результаты длительного лечения первичной гиперхолестеринемии.
Нет данных о выделении симвастатина в грудное молоко, поэтому при применении препарата в период кормления грудью следует прекратить грудное вскармливание.
Лекарственное взаимодействие
Исследование взаимодействия с другими препаратами проводилось только у взрослых. Фармакодинамические взаимодействия
Взаимодействия с другими гиполипидемическими лекарственными препаратами,которые могут привести к повышению риска развития миопатии/рабдомиолиза
Фибраты
Риск развития миопатии, включая рабдомиолиз, увеличивается во время одновременного применения симвастатина с фибратами. Совместное применение с гемфиброзилом приводит к увеличению плазменной концентрации симвастатина, поэтому их совместное применение противопоказано.
Нет данных о повышении риска развития миопатии при одновременном применении симвастатина и фенофибрата. Контролируемых исследований по взаимодействию с другими фибратами не проводилось.
Никотиновая кислота Имеются единичные сообщения о развитии миопатии/рабдомиолиза при одновременном применении симвастатина и никотиновой кислоты в липидснижающей дозе (более 1 г/сутки).
Фузидовая кислота
Риск развития миопатии возрастает при одновременном применении фузидовой кислоты со статинами, включая симвастатин. Если невозможно по каким-то причинам избежать одновременного применения симвастатина с фузидовой кислотой, то рекомендуется рассмотреть возможность отложить лечение симвастатином. При необходимости их одновременного применения, пациенты должны находиться под тщательным наблюдением.
Влияние других лекарственных средств на фармакокинетику симвастатина
Сильные ингибиторы изофермента CYP3A4
Симвастатин представляет собой субстрат изофермента CYP3A4. Мощные ингибиторы изофермента CYP3A4 повышают риск развития миопатии и рабдомиолиза путем увеличения ингибиторной активности ГМГ-КоА-редуктазы в плазме крови во время лечения симвастатином. К таким ингибиторам относятся итраконазол, кетоконазол, позаконазол, вориконазол, эритромицин, кларитромицин, телитромицин, ингибиторы ВИЧ- протеазы (например, нелфинавир), а также нефазодон.
Одновременное применение симвастатина с итраконазолом, кетоконазолом, позаконазолом, эритромицином, кларитромицином, телитромицином, ингибитором протеазы ВИЧ (например, нелфинавиром), а также нефазодоном противопоказано. Если невозможно по каким-то причинам избежать комбинированного применения симвастатина с вышеуказанными препаратами, то следует отложить лечение симвастатином до окончания курса лечения данными препаратами.
Следует с осторожностью применять симвастатин с некоторыми менее сильнодействующими ингибиторами CYP3A4: флуконазолом, верапамилом или дилтиаземом.
Флуконазол
Были зарегистрированы редкие случаи развития рабдомиолиза, связанные с одновременным применением симвастатина и флуконазола.
Циклоспорин
Противопоказано одновременное применение циклоспорина и симвастатина.
Даназол
Риск развития миопатии/рабдомиолиза увеличивается при одновременном применении даназола, особенно с высокими дозами симвастатина.
Амиодарон
Риск развития миопатии и рабдомиолиза увеличивается при одновременном применении амиодарона с высокими дозами симвастатина. В клинических исследованиях развитие миопатии было выявлено у 6 % пациентов, применявших симвастатин в дозе 80 мг совместно с амиодароном. Следовательно, доза симвастатина не должна превышать 20 мг в сутки у пациентов, применяющих одновременно препарат с амиодароном, если клиническая польза превышает риск развития миопатии и рабдомиолиза.
Блокаторы "медленных" кальциевых каналов
Верапамил
Риск развития миопатии и рабдомиолиза увеличивается при одновременном применении верапамила с симвастатином в дозах больше 40 мг. Доза симвастатина не должна превышать 10 мг в сутки у пациентов, применяющих препарат одновременно с верапамилом, если клиническая польза превышает риск развития миопатии и рабдомиолиза.
Дилтиазем
Риск развития миопатии и рабдомиолиза увеличивается при одновременном применении дилтиазема и симвастатина в дозе 80 мг. При одновременном применении симвастатина в дозе 40 мг с дилтиаземом риск развития миопатии не возрастал. Доза симвастатина не должна превышать 10 мг в сутки у пациентов, применяющих одновременно препарат с дилтиаземом, если клиническая польза превышает риск развития миопатии/рабдомиолиза.
Амлодипин
Пациенты, применяющие амлодипин одновременно с симвастатином в дозе 80 мг, попадают в группу повышенного риска развития миопатии. При одновременном применении симвастатина в дозе 40 мг с амлодипином риск развития миопатии не возрастал. При одновременном применении симвастатина с амлодипином, доза симвастатина не должна превышать 20 мг в сутки, если клиническая польза превышает риск развития миопатии/рабдомиолиза.
Другие взаимодействия Грейпфрутовый сок Сок грейпфрута содержит один или более компонентов, которые ингибируют изофермент CYP3A4 и могут повысить концентрацию в плазме крови препаратов, метаболизирующихся изоферментом CYP3A4. При употреблении сока в обычном количестве (один стакан 250 мл в день) этот эффект минимальный (увеличение на 13 % активности ингибиторов ГМГ-КоА-редуктазы оценивая по площади под кривой "концентрация-время") и не имеет клинического значения. Однако потребление сока грейпфрута в очень больших объемах (более 1 литра в день) значительно повышает плазменный уровень активности ингибиторов ГМГ - КоА-редуктазы во время терапии симвастатином. В связи с этим необходимо избегать потребления сока грейпфрута в больших объемах.
Колхицин
Имеются сообщения о развитии миопатии/рабдомиолиза при одновременном применении колхицина и симвастатина у пациентов с почечной недостаточностью. Пациенты, применяющие одновременно данные препараты, должны находиться под наблюдением врача.
Рифампицин
Так как рифампицин является сильным индуктором изофермента CYP3A4, у пациентов, продолжительно принимающих данный препарат (например, при лечении туберкулеза), возможно отсутствие эффективности применения симвастатина (отсутствие достижения целевой концентрации холестерина в плазме крови).
Воздействие симвастатина на фармакокинетику других медицинских препаратов
Симвастатин не оказывает ингибирующего воздействия на изофермент CYP3A4. Следовательно, предполагается, что симвастатин не влияет на плазменную концентрацию веществ, метаболизирующихся изоферментом CYP3A4.
Дигоксин
Имеется сообщение, что при одновременном применении дигоксина и симвастатина незначительно повышается плазменная концентрация первого, поэтому следует тщательно наблюдать за пациентами, принимающими дигоксин, особенно в начале терапии симвастатином.
Непрямые антикоагулянты В двух клинических исследованиях, одно из которых проводилось на здоровых добровольцах, а другое - на пациентах с гиперхолестеринемией, симвастатин в дозе 20-40 мг/сутки умеренно усиливал действие кумариновых антикоагулянтов. Международное нормализованное отношение (МНО) увеличивалось с 1,7-1,8 до 2,6-3,4 у здоровых добровольцев и пациентов, соответственно. У пациентов, применяющих кумариновые антикоагулянты, протромбиновое время (ПВ) или МНО следует определять перед началом лечения и, в дальнейшем, часто определять на начальном этапе лечения симвастатином, чтобы убедиться в отсутствии значимых изменений ПВ/МНО. После установления стабильного значения ПВ/МНО, его можно контролировать через временные интервалы, рекомендованные для пациентов, принимающих кумариновые антикоагулянты. При изменении дозы симвастатина, либо прерывании лечения, частота контроля ПВ/МНО должна быть увеличена. Возникновение кровотечения или изменение ПВ/МНО у пациентов, не применяющих антикоагулянты, не связано с применением
симвастатина.
(6655)
Дозування
До початку лікування препаратом СимваГЕКСАЛ® пацієнту слід призначити стандартну гипохолестеринемическую дієту, яка повинна дотримуватися протягом усього курсу лікування. Таблетки СимваГЕКСАЛ® приймають 1 раз на добу, ввечері, запиваючи достатньою кількістю води. Рекомендовані добові дози становлять від 5 до 80 мг. Титрация доз має проводитися з інтервалами 4 тижні. Дозу 80 мг можна застосовувати лише пацієнтам з вираженою гиперхолистеринемией та високим серцево-судинним ризиком. Пацієнти з гомозиготною родинною гіперхолестеринемією: рекомендована добова доза становить 40 мг на добу, одноразово ввечері. Дозу 80 мг на добу рекомендується застосовувати лише у випадку, якщо передбачувана користь терапії перевищує можливий ризик. У таких пацієнтів препарат СимваГЕКСАЛ® застосовують у комбінації з іншими методами гіполіпідемічної лікування (наприклад, плазмаферез ЛПНЩ) або без такого лікування, якщо воно недоступне. Пацієнти з ІХС або високим ризиком серцево-судинних ускладнень Стандартна початкова доза препарату СимваГЕКСАЛ® для пацієнтів високо��про ризик розвитку ІХС у поєднанні з гіперліпідемією або без неї (за наявності цукрового діабету, перенесеного інсульту або інших цереброваскулярних захворювань в анамнезі, захворювань периферичних судин), а також для пацієнтів з ІХС-становить 40 мг на добу. Пацієнти з гіперліпідемією, які не мають перерахованих вище факторів ризику: стандартна початкова доза становить 20 мг один раз на добу ввечері. У пацієнтів з концентрацією ЛПНЩ у сироватці крові, що перевищує на 45% нормальні значення, початкова доза може становити 40 мг/добу. Паціклієнтам з легкою та помірною гіперхолестеринемією терапію препаратом СимваГЕКСАЛ можна починати з початкової дози 10 мг/добу. Супутня терапія: препарат СимваГЕКСАЛ може застосовуватися як у монотерапії, так і в поєднанні з секвестрантами жовчних кислот. Для пацієнтів, які одночасно приймають фібрати, крім фенофибрата, максимальна добова доза симвастатину становить 10 мг. Одночасне застосування з гемфіброзилом протипоказано. У пацієнтів, які одночасно приймають верапаміл, дилтіазем і дронедарон, максимальна добова доза становить 10 мг/добу. Для пацієнтів, які одночасно приймають аміодарон, амлодипін, ранолазин, максимальна добова доза симвастатину 20 мг. Пацієнти з хронічною нирковою недостатністю: у пацієнтів з порушенням функції нирок легкого та середнього ступеня тяжкості (КК більше 30 мл/хв) коригування дози не потрібно. У пацієнтів з порушенням функції нирок тяжкого ступеня тяжкості (КК менше 30 мл/хв) або одночасно приймають фібрати або нікотинову кислоту (у дозі більше 1 г/добу), початкова доза становить 5 мг, а максимально допустима ��проміжна доза - 10 мг. У літніх пацієнтів (старше 65 років) коригування дози не потрібне. Застосування у дітей та підлітків 10-17 років з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією: рекомендована початкова доза становить 10 мг на добу ввечері. Рекомендований режим дозування становить 10 - 40 мг на добу, максимальна рекомендована доза препарату становить 40 мг на добу. Підбір доз проводиться індивідуально у відповідності з цілями терапії. У разі пропуску поточної дози препарат необхідно прийняти якомога швидше. Якщо настав час прийому слідующей дози, дозу не слід подвоювати.Передозування
До теперішнього часу специфічних симптомів передозування препаратом (максимальна прийнята доза 3,6 г) виявлено не було. Лікування: симптоматична терапія. Специфічний антидот не відомий.
Лікарська форма
Таблетки білого або практично білого кольору, вкриті оболонкою, овальні, опуклі, з насічкою на одному боці та "SIM 30" на інший, на зламі білого кольору.Склад
1 таблетка, вкрита оболонкою, містить:
Активна речовина: 30 мг симвастатину;r />
Допоміжні речовини: Крохмаль 60,0 мг,Лактози моногідрат 286,0 мг; Мікрокристалічна целюлоза 30,0 мг; Бутилгидроксианизол 60,0 мкг; Аскорбінова кислота 7,5 мг;Моногідрат лимонної кислоти 3,8 мг; Магнію стеарат 3,0 мг;Гіпромелоза 5 cps 2,0 мгг;Гіпромелоза 15 cps 3,0 мг;Тальк 0,90 мг;двоокис Титану (Е171) 2,3 мг мг,Фармакологічна дія
Гіполіпідемічна засіб, що отримується синтетичним шляхом із продукту ферментації Aspergillus terreus, є неактивним лактоном, в організмі піддається гідролізу з утворенням бета-гідроксикислоти. Ак��ивный метаболіт інгібує З-гідрокси-З-метил-глутарил-КоА - редуктазу (ГМГ-КоА-редуктазу), фермент, що каталізує початкову реакцію утворення мевалоната з ГМГ-КоА. Оскільки перетворення ГМГ-КоА в мевалонат являє собою ранній етап синтезу холестерину (ХС), то застосування симвастатину не викликає накопичення в організмі потенційно токсичних стеролів. ГМГ-КоА легко метаболізується до ацетил-КоА, який бере участь у багатьох процесах синтезу в організмі. Викликає пониження концентрації в плазмі крові тригліцеридів (ТГ), липопро��еинов низької щільності (Л11НП), ліпопротеїнів дуже низької щільності (ЛПДНЩ) і загального холестерину (ЗХС) (при гетерозиготною сімейної і несімейної гіперхолестеринемії, при змішаній гіперліпідемії, коли підвищена концентрація ХС в плазмі крові є фактором ризику). Підвищує концентрацію ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) і зменшує співвідношення ЛПНЩ/ЛПВЩ і ЗХС/ЛПВЩ в плазмі крові.
Початок прояву ефекту - через 2 тижні від початку застосування, максимальний терапевтичний ефект досягається через 4-6 тижнів терапі��. Дія зберігається при продовженні лікування, при припиненні терапії концентрація ХС в плазмі крові поступово повертається до вихідного значення.Фармакокінетика
Симвастин добре абсорбується з шлунково-кишкового тракту. Прийом їжі не впливає на абсорбцію симвастатину. Після прийому всередину максимальна концентрація в плазмі крові досягається приблизно через 1-2 год і знижується на 90 % через 12 год. Зв'язування з білками плазми крові становить понад 95 %. Не кумулює.
Екстенсивно метаболізується в печінці (гідролізується з образо��анием основного активного похідного - бета-гідроксикислоти і чотирьох інших активних метаболітів). Виділяється переважно у вигляді метаболітів кишечником (60 %) протягом 4 діб, 13 % виводиться нирками в неактивній формі.
Пацієнти з порушенням функції нирок
Оскільки симвастатин виділяється нирками у невеликій кількості, немає необхідності в корекції дози у пацієнтів з порушенням функції нирок помірного і середнього ступеня тяжкості. Тим не менш, у пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну (КК) менше 30 мл/хв) симвастатин слід застосовувати з обережністю. Початкова доза препарату в таких випадках повинна становити 5 мг на добу. Слід з обережністю застосовувати дози понад 10 мг/добу, і якщо такі дози визнані необхідними, пацієнти повинні знаходитися під ретельним спостереженням лікаря.
Пацієнти літнього віку (старше 65 років)
Необхідність корекції дози відсутня.Побічні дії
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) небажані ефекти класифіковані згідно з їх частотою розвитку�� наступним чином: дуже часто (>1/10), часто (від >1/100 до <1/10), нечасто (>1/1,000 до <1/100), рідко (від >1/10,000 до <1/1,000), дуже рідко (<1/10,000); частота невідома - за наявними даними встановити частоту виникнення не представлялося можливим.
З боку крові та лімфатичної системи рідко: анемія (в тому числі гемолітична), тромбоцитопенія, еозинофілія.
З боку нервової системи рідко: запаморочення, головний біль, парестезія, периферична нейропатія;
дуже рідко: порушення сну (безсоння, "кошмарні" сновіустанови), депресія, втрата або зниження пам'яті, нечіткість зору.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння
часто: інфекції верхніх дихальних шляхів;
частота невідома інтерстиціальні захворювання легенів (особливо при тривалому застосуванні), бронхіт, синусит.
З боку серця часто: фібриляція передсердь.
З боку травної системи
часто: нудота, гастрит, біль у животі, запор;
рідко: блювання, діарея, метеоризм, анкреатит.
З боку печінки та жлчевыводящих шляхів рідко: гепатит, жовтяниця; дуже рідко-. печінкова недостатність;
частота невідома: печінкова недостатність з летальним результатом.
З боку шкіри та підшкірних тканин
рідко: шкірні висипання, свербіж шкірних покривів, алопеція, фотосенсибілізація.
З боку скелетно-м'язової та сполучної тканини
рідко: міопатія* (в тому числі міозит), рабдоміоліз (з або без розвитку гострої ниркової недостатності), міалгія, м'язові судоми, поліміозит;
дуже рідко: артралгія, артрит;
частота невідома: тендинопатия, можливо з розривом сухожилля.
*у клінічних дослідженнях міопатія спостерігалась частіше у пацієнтів,
застосовують симвастатин у дозі 80 мг/добу в порівнянні з пацієнтами, які застосовують дозу 20 мг/добу (1,0 /о в порівнянні з 0,02% відповідно).
З боку нирок та сечовивідних шляхів
частота невідома: гостра ниркова недостатність (внаслідок рабдоміолізу), інфекції сечовивідних шляхів.
З боку статевих органів та молочної железычастота невідома: еректильна дисфункція, гін��комастия.
Загальні розлади та порушення у місці введення
рідко: загальна слабкість.
Алергічні реакції
рідко: ангіоневротичний набряк, ревматична поліміалгія,
васкуліт, збільшення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), позитивні титри антинуклеарних антитіл, гіперемія шкіри обличчя, вовчаковий синдром, задишка, загальне нездужання; частота невідома: иммуноопосредованная некротизирующая міопатія, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), поліморфна еритема, включаючи синдром стівена-Д��онсона.
Лабораторні показники:
рідко: підвищення активності "печінкових" трансаміназ, КФК та лужної фосфатази у плазмі крові;
частота невідома: підвищення концентрації глікозильованого гемоглобіну, гіперглікемія.
При застосуванні інших статинів були зареєстровані такі додаткові небажані явища:
втрата пам'яті
когнітивні порушення
цукровий діабет. Частота розвитку цукрового діабету залежить від наявності факторів ризику (концентрація глюкози в крові натоща�� більше 5,6 ммоль/л, індекс маси тіла більше 30 кг/м", підвищена концентрація тиреоглобулина (ТГ) у плазмі крові, гіпертензія в анамнезі).
Діти та підлітки (10-17 років) Згідно з дослідженням тривалістю 1 рік у дітей і підлітків (хлопчики в стадії Таннера II та вище, дівчата-щонайменше через рік після першої менструації) віком 10-17 років з гетерозиготною родинною гіперхолестеринемією (п=175), профіль безпеки і переносимості у групі, яка застосовує симвастатин, був подібний до профілю групи, що застосовує плацебо. Наиббільш часто реєструвалися такі побічні явища, як інфекції верхніх дихальних шляхів, головний біль, біль у животі, нудота. Довготривалий вплив на фізичне, інтелектуальне і статевий розвиток не відомо. Зараз (через рік після лікування) немає достатніх даних щодо безпеки.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
У період лікування препаратом СимваГЕКСАЛ® у поодиноких випадках може виникати запаморочення, сонливість, головний біль, тому слід дотримуватися обережності при водінні автотра��спорту та виконанні інших потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.
Активність КФК
Якщо у пацієнта на терапію препаратом СимваГЕКСАЛ® підвищилася активність КФК і з'явилися м'язові симптоми, слід виключити інші причини підвищення активності ферменту: інтенсивні фізичні навантаження, травма, забиття, лихоманка, гіпотиреоз, інфекції, отруєння вуглекислим газом, полимиозиты, дерматоміозити, зловживання алкоголем, наркотичними середовищствами.
Перед застосуванням препарату СимваГЕКСАЛ® необхідно провести аналіз крові на активність КФК. У пацієнтів літнього віку (старше 65 років), з гіпотиреозом, цукровим діабетом 2 типу (інсулінонезалежного цукрового діабету), астенічної статури, порушенням функції нирок, які одержують комбіновану терапію статинів з фібратами, визначення активності КФК рекомендується повторювати через кожні 3 місяці протягом першого року терапії. Контроль активності КФК у пацієнтів без симптомів міопатії, які отримують терапію препаратом СимваГЕ��САЛ® не потрібно.
Якщо у пацієнта з'являються симптоми міопатії і виключені вторинні її причини, незалежно від активності КФК, препарат СимваГЕКСАЛ слід відмінити.
Якщо у пацієнта з'являється безсимптомне підвищення активності КФК більше ніж у 5 разів порівняно з верхньою межею норми, терапія препаратом СимваГЕКСАЛ® може бути продовжено з подальшим контролем активності КФК щомісяця до його нормалізації.
До початку лікування
Всіх пацієнтів до початку лікування препаратом СимваГЕКСАЛ® або пацієнтів, у к��яких доза препарату була збільшена, необхідно попередити про ризик розвитку міопатії, при цьому пацієнтів просять негайно повідомляти про будь незрозумілою м'язового болю, відчуття болючості або слабкості.
Слід також дотримуватися обережності пацієнтам зі схильністю до рабдомиолизу. Обов'язково слід визначати активність КФК до початку лікування у наступних ситуаціях:
Літні пацієнти (вік старше 65 років)
Жінки
Порушення функції нирок
Нелікована гіпотиреоз
Особистий або сімей��ий анамнез спадкових м'язових розладів
Реакції м'язової токсичності при прийомі статинів або фібратів в анамнезі
Надмірне споживання алкоголю (етанолу)
У даних ситуаціях необхідно оцінювати співвідношення ризику лікування до можливої користі, рекомендується ретельне спостереження за пацієнтом. Якщо пацієнт мав раніше в анамнезі міопатію, пов'язану з прийомом фибрата або статину, слід з обережністю застосовувати лікування препаратом з цієї групи. Якщо активність КФК перевищує більш ніж у 5 разів значення��ие верхньої межі норми, то починати лікування не слід.
У період лікування
Якщо під час лікування препаратом СимваГЕКСАЛ® у пацієнта виникає м'язовий біль, слабкість, спазми, слід оцінити активність КФК. Якщо активність КФК перевищує більш ніж у 5 разів значення верхньої межі норми, то лікування слід припинити. Якщо м'язові симптоми сильно виражені і доставляють щоденний дискомфорт, навіть при активності КФК, що не перевищує 5-кратне значення верхньої межі норми, слід розглянути можливість припинення лікування препаратом. Якщо є підозра на міопатію з будь-якої іншої причини, лікування препаратом СимваГЕКСАЛ® слід припинити.
Після зникнення симптомів і відновлення нормальної активності КФК, припустимо розглянути можливість поновлення лікування препаратом СимваГЕКСАЛ®, або застосування альтернативного статину у самій мінімальній дозі і при ретельному спостереженні лікаря.
Особливості застосування препарату СимваГЕКСАЛ® з іншими лікарськими засобами див. розділ "Взаємодія".
Цукровий діабет
<br /> Препарат СимваГЕКСАЛ® підвищує концентрацію глюкози в плазмі крові, тому у деяких пацієнтів з групи ризику захворювання на цукровий діабет можливе виникнення гіперглікемії, що вимагає медикаментозної корекції. Однак, зниження ризику ускладнень з боку судин при застосуванні статинів перевищує ризик виникнення гіперглікемії, тому при підвищенні концентрації глюкози в крові не слід переривати лікування препаратом СимваГЕКСАЛ®. Застосування препарату у пацієнтів з групи ризику (концентрація глюкози в крові натщесерце 5,6 - 6,9 ммоль/л; індекс маси тіла більше 30 кг/м ; підвищена плазмова концентрація ТГ; артеріальна гіпертензія) можливо при ретельному спостереженні лікарем.
Вплив на печінку
На початку терапії препаратом СимваГЕКСАЛ® можливе минуще підвищення активності "печінкових" трансаміназ у сироватці крові.
Перед початком лікування, а потім відповідно до клінічних показань, всім пацієнтам рекомендується проводити дослідження функції печінки (контролювати активність "печінкових" трансаміназ перед підвением дози препарату СимваГЕКСАЛ®, потім через 3 місяці після початку його застосування і далі 1 раз на півроку протягом першого року лікування). Особливу увагу слід приділяти пацієнтам з підвищеною активністю "печінкових" трансаміназ. При стійкому підвищенні активності "печінкових" трансаміназ (в 3 і більше рази вище верхньої межі норми застосування препарату СимваГЕКСАЛ® слід припинити.
У пацієнтів зі зниженою функцією щитовидної залози (гіпотиреоз) або при наявності деяких захворювань нирок (нефротичний синдро��) при підвищенні концентрації ХС спочатку слід проводити терапію основного захворювання.
Інтерстиціальне захворювання легень
При тривалому застосуванні статинів можливо в рідкісних випадках розвиток інтерстиціального захворювання легень (диспное, сухий кашель, погіршення загального стану здоров'я - підвищена втома, зниження маси тіла, озноб). При розвитку таких симптомів необхідно негайно припинити застосування препарату СимваГЕКСАЛ®.
Застосування у дітей та підлітків (10-17 років)
Безпекить та ефективність застосування препарату у дітей і підлітків віком 10-17 років з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією були оцінені у контрольованих клінічних дослідженнях з участю хлопців 10-17 років і дівчат 10-17 років не менше ніж через 1 рік після менархе. У пацієнтів дитячого віку, які застосовували симвастатин, профіль побічних ефектів був схожим з таким у пацієнтів, які приймали плацебо. Застосування препарату СимваГЕКСАЛ® в дозі більше 40 мг у пацієнтів дитячого віку не вивчалося. В даному дослідженні не спостерігалося впливу корозіїя застосування препарату на ріст та статеве дозрівання юнаків і дівчат або якогось впливу на тривалість менструального циклу у дівчат.
Дівчата повинні бути проінформовані про належні заходи контрацепції під час лікування препаратом. Застосування симвастатину не вивчалась у дітей молодше 10 років або у дівчат 10-17 років до менархе. Одночасне застосування великої кількості (більше 1 л на добу) грейпфрутового соку може підсилити ступінь вираженості побічних явищ, пов'язаних з прийомом препарату СимваГЕКСАЛ , тому слід ��збегать їх спільного прийому.
Препарат СимваГЕКСАЛ® не показаний у тих випадках, коли є гіпертригліцеридемія I і V типів.
Пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю лікування проводять під контролем функції нирок.
Дані сучасних тривалих клінічних досліджень не містять інформації щодо несприятливого впливу симвастатину на кришталик ока людини.
Особливості фармакокінетики у різних рас
У пацієнтів китайської національності, які застосовують спільно симвастатин у дозі 40 мг на добу і нікотинову кислоту в ліпідснизуючих дозах (більше 1 г на добу) підвищений ризик розвитку міопатії. Слід з обережністю застосовувати симвастатин в дозі більше 20 мг на добу разом з липидснижающими дозами нікотинової кислоти у пацієнтів китайської національності. Причина підвищеного ризику розвитку міопатії в даному випадку невідома. Невідомо також, чи існує у пацієнтів з інших країн Азії підвищений ризик розвитку міопатії внаслідок сумісного застосування симвастатину з нікотиновою кислотою в ліпідснизуючих дозах, виявлений у пацієнтів китайської національності.
Лікування препаратом СимваГЕКСАЛ® рекомендується тимчасово припинити за кілька днів до запланованого хірургічного втручання.
Вплив на здатність керувати transpose. пор. і хутро.:
У період лікування препаратом СимваГЕКСАЛ® у поодиноких випадках може виникати запаморочення, сонливість, головний біль, тому слід дотримуватися обережності при водінні автотранспорту і виконання інших потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентричніадміністрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.Свідчення
Гіперхолестеринемія (для пацієнтів старше 18 років):
як доповнення до дієти, коли застосування тільки дієти та інших не медикаментозних методів лікування недостатньо для:
зниження підвищеної концентрації ЗХС, ХС ЛПНЩ, ТГ, аполіпопротеїну В (апо В);
підвищення ХС ЛПВЩ у пацієнтів з первинною гіперхолестеринемією, включаючи сімейну гетерозиготную
гіперхолестеринемію (гіперліпідемія Па типу за класифікацією Фредріксона) або змішаною гиперхолестеринемиїй (гіперліпідемія ПЬ типу за класифікацією Фредріксона);
зниження співвідношення ХС ЛПНЩ/ ЛПВЩ і ЗХС/ЛПНЩ;
гіпертригліцеридемія (гіперліпідемія IV типу за класифікацією Фредріксона);
доповнення до дієти та інших способів лікування пацієнтів з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією для зниження підвищеної концентрації ЗХС, ХС ЛГТЫП і апо-В;
первинна дисбеталипопротеинемия (гіперліпідемія III типу за класифікацією Фредріксона).
Пацієнти з ішемічною хворобою серця (ІХС) або з високим ризиком серцево-з��судистых ускладнень (для пацієнтівПротипоказання
підвищена чутливість до симвастатину або до інших компонентів препарату, а також до інших препаратів статинового ряду (інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази) в анамнезі;
тяжка печінкова недостатність, захворювання печінки в активній стадії, стійке підвищення активності "печінкових" трансаміназ а плазмі крові неясної етіології;
одночасне застосування з сильними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 (вориконазолом, кетоконазолом, ітраконазолом, позаконазолом), інгибиторами ВІЛ-протеази (наприклад, нелфінавір), боцепревиром, телапревиром, еритроміцином, кларитроміцином, телітроміцином, нефазодоном;
супутнє лікування гемфіброзилом, циклоспорином або даназолом;
рідкісні спадкові форми непереносимості галактози, дефіцит лактази або порушення всмоктування глюкози/галактози (т. к. в складі міститься лактоза);
застосування у жінок, які планують вагітність та жінок репродуктивного віку, які не застосовують надійні методи контрацепції;
вагітність;
період грудного вигодовування;
вік до 18 років (за винятком дітей і підлітків 10-17 років з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією).
З обережністю:
слід застосовувати препарат у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (КК менше 30 мл/хв); з спадковими м'язовими захворюваннями; з артеріальною гіпертензією; з вираженими метаболічними і ендокринними порушеннями (у т. ч. нелікована
гіпотиреоз); з високим ризиком розвитку цукрового діабету; зловживають алкоголем; літніх пацієнтів (старше 65 років); при одночасному застосуванні з нікотиновою кислотою в ліпідснизуючих дозах (більше 1 г/добу), аміодароном, амлодипіном, верапамілом, дилтіаземом, колхіцином, фузидовою кислотою, ранолазином, дронедароном (зростає ризик міопатії і рабдоміолізу), грейпфрутовим соком.
Вагітність та лактація:
Протипоказано застосування препарату СимваГЕКСАЛ® при вагітності. У зв'язку з тим, що інгібітори ГМГ-КоА-редуктази гальмують синтез ХС, а ХС і інші продукти його синтезу відіграють істотну роль у розвитку плода, включаючи синтез стероїдів і клітинних мембран, симвастатин може чинити несприятливий вплив на плід при застосуванні його у вагітних (жінки репродуктивного віку повинні уникати зачаття). Якщо в процесі лікування наступила вагітність, препарат повинен бути скасований, а жінка попереджена про можливу небезпеку для плоду. Скасування гіполіпідемічних засобів під час вагітності не чинить істотного впливу на результати довготривалого лікування первинної гіперхолестеринемії.
Немає даних про виділення симвастатину в грудне молоко, тому при застосуванні препарату в період годування груддю слід припинити грудне вигодовування.Лікарська взаємодія
Дослідження взаємодії з іншими препаратами проводилося тільки у дорослих. Фармакодинамічні взаємодії
Взаємодії з іншими гіполіпідемічними лікарськими препаратами,які можуть призвести до підвищення ризику розвитку міопатії/рабдоміолізу
Фібрати
Ризик розвитку міопатії, включаючи рабдоміоліз, збільшується під час одночасного застосування симвастатину з фібратами. Спільне застосування з гемфіброзилом призводить до збільшення плазмової концентрації симвастатину, тому їх сумісне застосування протипоказане.
Немає даних про підвищення ризику розвитку міопатії при одночасному застосуванні симвастатину і фенофибрата. Контрольованих досліджень щодо взаємодії з іншими фібратами не проводилося.
Нікотинова кислота Є поодинокі повідомлення про розвиток міопатії/рабдоміолізу при одночасному застосуванні симвастатину та нікотинової кислоти у липидснижающей дозі понад 1 г/��качки).
Фузидова кислота
Ризик розвитку міопатії зростає при одночасному застосуванні фузидової кислоти зі статинами, включаючи симвастатин. Якщо неможливо з якихось причин уникнути одночасного застосування симвастатину з фузидовою кислотою, то рекомендується розглянути можливість відкласти лікування симвастатином. При необхідності їх одночасного застосування, пацієнти повинні знаходитися під ретельним наглядом.
Вплив інших лікарських засобів на фармакокінетику симвастатину
Сильні інгибиторы ізоферменту CYP3A4
Симвастатин являє собою субстрат ізоферменту CYP3A4. Потужні інгібітори ізоферменту CYP3A4 підвищують ризик розвитку міопатії і рабдоміолізу шляхом збільшення інгібіторної активності ГМГ-КоА-редуктази в плазмі під час лікування симвастатином. До таких інгібіторів відносяться ітраконазол, кетоконазол, позаконазол, вориконазол, еритроміцин, кларитроміцин, телітроміцин, інгібітори ВІЛ - протеази (наприклад, нелфінавір), а також нефазодон.
Одночасне застосування симвастатину з ітраконазолом, кетоко��азолом, позаконазолом, еритроміцином, кларитроміцином, телітроміцином, інгібітором протеази ВІЛ (наприклад, нелфінавіром), а також нефазодоном протипоказано. Якщо неможливо з якихось причин уникнути комбінованого застосування симвастатину з вищевказаними препаратами, то слід відкласти лікування симвастатином до закінчення курсу лікування цими препаратами.
Слід з обережністю застосовувати симвастатин з деякими менш сильнодіючими інгібіторами CYP3A4: флуконазолом, верапамілом або дилтіаземом.
Флуконаз��л
Були зареєстровані поодинокі випадки розвитку рабдоміолізу, пов'язані з одночасним застосуванням симвастатину і флуконазолу.
Циклоспорин
Протипоказане одночасне застосування циклоспорину та симвастатину.
Даназол
Ризик розвитку міопатії/рабдоміолізу збільшується при одночасному застосуванні даназола, особливо з високими дозами симвастатину.
Аміодарон
Ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу збільшується при одночасному застосуванні аміодарону з високими дозами симвастати��а. У клінічних дослідженнях розвиток міопатії було виявлено у 6% пацієнтів, які застосовували симвастатин у дозі 80 мг разом з аміодароном. Отже, доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг на добу у пацієнтів, які застосовують препарат одночасно з аміодароном, якщо клінічна користь перевищує ризик розвитку міопатії і рабдоміолізу.
Блокатори "повільних" кальцієвих каналів
Верапаміл
Ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу збільшується при одночасному застосуванні верапамілу з симвастатином у дозах болр 40 мг. Доза симвастатину не повинна перевищувати 10 мг на добу у пацієнтів, які застосовують препарат одночасно з верапамілом, якщо клінічна користь перевищує ризик розвитку міопатії і рабдоміолізу.
Дилтіазем
Ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу збільшується при одночасному застосуванні дилтіазему та симвастатину в дозі 80 мг. При одночасному застосуванні симвастатину в дозі 40 мг з дилтіаземом ризик розвитку міопатії не зростав. Доза симвастатину не повинна перевищувати 10 мг на добу у пацієнтів, які застосовують одночасно препараат з дилтіаземом, якщо клінічна користь перевищує ризик розвитку міопатії/рабдоміолізу.
Амлодипін
Пацієнти, які застосовують амлодипін одночасно із симвастатином у дозі 80 мг, потрапляють у групу підвищеного ризику розвитку міопатії. При одночасному застосуванні симвастатину в дозі 40 мг з амлодипіном ризик розвитку міопатії не зростав. При одночасному застосуванні симвастатину з амлодипіном, доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг на добу, якщо клінічна користь перевищує ризик розвитку міопатії/рабдоміолізу.
Одиние взаємодії Грейпфрутовий сік Сік грейпфрута містить один або більше компонентів, які інгібують ізофермент CYP3A4 і можуть підвищити концентрацію в плазмі крові препаратів, що метаболізуються ізоферментом CYP3A4. При вживанні соку у звичайному кількості (одна склянка 250 мл на день) цей ефект мінімальний (збільшення на 13 % активності інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази оцінюючи за площі під кривою "концентрація-час") і не має клінічного значення. Однак споживання соку грейпфрута у великих обсягах (більше 1 літра в день) значительно підвищує плазматичний рівень активності інгібіторів ГМГ - КоА-редуктази під час терапії симвастатином. У зв'язку з цим необхідно уникати споживання соку грейпфрута у великих обсягах.
Колхіцин
Є повідомлення про розвиток міопатії/рабдоміолізу при одночасному застосуванні колхіцину та симвастатину у пацієнтів з нирковою недостатністю. Пацієнти, які застосовують одночасно ці препарати, повинні знаходитись під наглядом лікаря.
Рифампіцин
Оскільки рифампіцин є сильним індуктором зферменту CYP3A4, у пацієнтів, які тривало приймають даний препарат (наприклад, при лікуванні туберкульозу), можливо відсутність ефективності застосування симвастатину (відсутність досягнення цільової концентрації холестерину в плазмі крові).
Вплив симвастатину на фармакокінетику інших медичних препаратів
Симвастатин не чинить інгібуючого впливу на ізофермент CYP3A4. Отже, передбачається, що симвастатин не впливає на плазмову концентрацію речовин, які метаболізуються ізоферментом CYP3A4.
��игоксин
Є повідомлення, що при одночасному застосуванні дигоксину та симвастатину незначно підвищується плазмова концентрація першого, тому слід ретельно спостерігати за пацієнтами, які приймають дигоксин, особливо на початку терапії симвастатином.
Непрямі антикоагулянти У двох клінічних дослідженнях, одне з яких проводилося на здорових добровольцях, а інше - на пацієнтів з гіперхолестеринемією, симвастатин у дозі 20-40 мг/добу помірно посилював дію кумаринових антикоагулянтів. Міжнародне нормализованное відношення (МНВ) збільшувалася з 1,7-1,8 до 2,6-3,4 у здорових добровольців і пацієнтів, відповідно. У пацієнтів, які застосовують кумаринові антикоагулянти, протромбіновий час (ПЧ) або МНВ слід визначати перед початком лікування і, в подальшому, часто визначати на початковому етапі лікування симвастатином, щоб переконатися у відсутності значущих змін ПВ/МНО. Після встановлення стабільного значення ПВ/МНО, його можна контролювати через тимчасові інтервали, рекомендовані для пацієнтів, які приймають кумаринові антикоагулян��и. При зміні дози симвастатину, або переривання лікування, частота контролю ПВ/МНО повинна бути збільшена. Виникнення кровотечі або зміна ПВ/МНО у пацієнтів, які не застосовують антикоагулянти, не пов'язано із застосуванням
симвастатину.
