Дозировка
До начала лечения препаратом Симгал пациенту следует назначить стандартную гипохолестериновую диету, которую необходимо соблюдать в течение всего курса лечения. Препарат Симгал следует принимать внутрь 1 раз/ вечером, запивая достаточным количеством воды. Время приема препарата не следует связывать с приемом пищи. Рекомендуемая доза препарата Симгал для лечения гиперхолестеринемии варьирует от 10 до 80 мг 1 раз/ вечером. Рекомендуемая начальная доза препарата для пациентов с гиперхолестеринемией, составляет 10 мг. Максимальная суточная доза - 80 мг. Изменения (подбор) дозы следует проводить с интервалом в 4 недели. У большинства больных оптимальный эффект достигается при приеме препарата в дозах до 20 мг/ При гомозиготной наследственной гиперхолестеринемии рекомендуемая суточная доза препарата Симгал составляет 40 мг 1 раз/ вечером или 80 мг в 3 приема (20 мг утром, 20 мг днем и 40 мг вечером). При лечении пациентов с ИБС или высоким риском развития ИБС эффективные дозы препарата Симгал составляют 20-40 мг/ Поэтому рекомендуемая начальная доза у таких пациентов - 20 мг/ Изменения (подбор) дозы следует проводить с интервалом в 4 недели, при необходимости дозу можно увеличить до 40 мг/ Если содержание ЛПНП менее 75 мг/дл (1.94 ммоль/л), содержание общего холестерина – менее 140 мг/дл (3.6 ммоль/л), дозу препарата необходимо уменьшить. У пациентов пожилого возраста и пациентов с почечной недостаточностью легкой или средней степени тяжести изменений дозы препарата не требуется. У пациентов с хронической почечной недостаточностью (КК < 30 мл/мин) или получающих циклоспорин, даназол, гемфиброзил или другие фибраты (кроме фенофибрата), никотиновую кислоту в липидоснижающих дозах (?1 г/) в комбинации с симвастатином, максимально рекомендуемая доза препарата Симгал не должна превышать 10 мг/ Для пациентов, получающих амиодарон или верапамил одновременно с препаратом Симгал, суточная доза препарата Симгал не должна превышать 20 мг.
Передозировка
Ни в одном из известных нескольких случаев передозировки (максимально принятая доза 450 мг) специфических симптомов выявлено не было.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые оболочкой
Состав
симвастатин \000920 мг
Вспомогательные вещества: аскорбиновая кислота, бутилгидроксианизол, лимонной кислоты моногидрат, целлюлоза микрокристаллическая, крахмал прежелатинизированный, магния стеарат, лактозы моногидрат.
Состав оболочки: опадрай (поливиниловый спирт, титана диоксид, тальк очищенный, лецитин, ксантана камедь, железа оксид красный, железа оксид желтый, индигокарминовый лак).
Фармакологическое действие
Гиполипидемический препарат, ингибитор ГМГ-КоА-редуктазы, получаемый синтетическим путем из продукта ферментации Aspergillus terreus. Является неактивным лактоном, в организме подвергается гидролизу с образованием гидроксикислотного производного. Активный метаболит ингибирует ГМГ-КоА-редуктазу, фермент, катализирующий начальную реакцию образования мевалоната из ГМГ-КоА. Поскольку превращение ГМГ-КоА в мевалонат представляет собой ранний этап синтеза холестерина (Хс), то применение симвастатина не вызывает накопления в организме потенциально токсичных стеролов. ГМГ-КоА легко метаболизируется до ацетил-КоА, который участвует во многих процессах синтеза в организме.
Вызывает понижение содержания в плазме крови ТГ, ЛПНП, ЛПОНП и общего Хс (в случаях гетерозиготной семейной и несемейной форм гиперхолестеринемии, при смешанной гиперлипидемии, когда повышенное содержание холестерина является фактором риска).
Повышает содержание ЛПВП и уменьшает соотношение ЛПНП/ЛПВП и общий Хс/ЛПВП.
Начало проявления эффекта - через 2 недели от начала приема, максимальный терапевтический эффект достигается через 4-6 недель. Действие сохраняется при продолжении лечения, при прекращении терапии содержание Хс постепенно возвращается к исходному уровню.
Фармакокинетика
Всасывание
Абсорбция симвастатина высокая. Cmax достигается через 1.3-2.4 ч после приема внутрь и снижается на 90% через 12 ч. Подвергается эффекту "первого прохождения" через печень.
Распределение и метаболизм
Связывание с белками плазмы крови составляет около 95%.
Симвастатин метаболизируется в печени путем гидролиза с образованием фармакологически активных бета-гидроксиметаболитов. Образуются также и другие активные и неактивные метаболиты.
Выведение
T1/2 активных метаболитов составляет 1.9 ч. Выводится главным образом с калом (около 60%), около 10-15% выводится почками в виде неактивных метаболитов.
Побочные действия
При применении терапевтических рекомендуемых доз препарат Симгал, как правило, хорошо переносится.
Со стороны пищеварительной системы: возможны тошнота, рвота, боли в животе, запор, диарея, панкреатит, метеоризм, гепатит, повышение активности печеночных трансаминаз, ЩФ, КФК.
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: астенический синдром, головная боль, головокружение, бессонница, судороги, парестезии, периферическая невропатия, расплывчатость зрения, нарушение вкусовых ощущений.
Со стороны костно-мышечной системы: миопатия, судороги мышц, миалгия, слабость; редко - рабдомиолиз.
Со стороны мочевыделительной системы: острая почечная недостаточность (вследствие рабдомиолиза).
Со стороны системы кроветворения: тромбоцитопения, анемия.
Аллергические реакции: ангионевротический отек, ревматическая полимиалгия, васкулит, артрит, крапивница, гиперемия кожи, волчаночноподобный синдром, лихорадка, повышение СОЭ, эозинофилия.
Дерматологические реакции: фотосенсибилизация, кожная сыпь, зуд, алопеция, дерматомиозит.
Прочие: приливы, одышка, сердцебиение, снижение потенции.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
В начале терапии препаратом Симгал возможно преходящее повышение уровня печеночных ферментов. Поэтому перед началом терапии и далее регулярно проводить исследование функции печени (контролировать активность печеночных ферментов каждые 6 недель в течение первых 3 мес, затем каждые 8 недель в течение оставшегося первого года, и затем 1 раз в 6 мес), а также при повышении доз следует проводить тест на определение функции печени. При повышении дозы до 80 мг необходимо проводить тест каждые 3 мес. При стойком повышении активности трансаминаз (более чем в 3 раза по сравнению с исходным уровнем) прием препарата Симгал следует прекратить.
Препарат Симгал, как и другие ингибиторы ГМГ-Ко-А-редуктазы, не следует применять при повышенном риске развития рабдомиолиза и почечной недостаточности (на фоне тяжелой острой инфекции, артериальной гипотензии, планируемой большой хирургической операции, травм, тяжелых метаболических нарушений).
Отмена гиполипидемических средств при беременности не оказывает существенного влияния на результаты длительного лечения первичной гиперхолестеринемии.
В связи с тем, что ингибиторы ГМГ-КоА-редуктазы тормозят синтез холестерина, а холестерин и другие продукты его синтеза играют существенную роль в развитии плода, включая синтез стероидов и клеточных мембран, симвастатин может оказывать неблагоприятное воздействие на плод при назначении его беременным (женщины репродуктивного возраста должны избегать зачатия). Если в процессе лечения наступила беременность, препарат должен быть отменен, а женщина предупреждена о возможной опасности для плода.
Применение препарата Симгал не рекомендуется у женщин детородного возраста, не использующих контрацептивные средства.
У пациентов с пониженной функцией щитовидной железы (гипотиреоз) или при наличии некоторых заболеваний почек (нефротический синдром) при повышении уровня холестерина следует сначала проводить терапию основного заболевания.
Препарат Симгал с осторожностью назначают лицам, которые злоупотребляют алкоголем и/или имеют в анамнезе заболевания печени.
До начала и во время лечения пациент должен находиться на гипохолестериновой диете.
Одновременный прием грейпфрутового сока может усилить степень выраженности побочных явлений, связанных с приемом препарата Симгал, поэтому следует избегать их одновременного приема.
Препарат Симгал не показан в тех случаях, когда имеется гипертриглицеридемия I, IV и V типов.
Показания
Гиперхолестеринемия:
— первичная гиперхолестеринемия (тип IIa и IIb) при неэффективности диетотерапии с низким содержанием холестерина и других немедикаментозных мероприятий (физическая нагрузка и снижение массы тела) у пациентов с повышенным риском возникновения коронарного атеросклероза;
— комбинированная гиперхолестеринемия и гипертриглицеридемия, не корригируемые специальной диетой и физической нагрузкой.
ИБС:
— профилактика инфаркта миокарда;
— уменьшение риска смерти;
— замедление прогрессирования атеросклероза;
— уменьшение риска процедур реваскуляции.
Цереброваскулярная болезнь:
— инсульт или транзиторные ишемические нарушения.
Противопоказания
— заболевания печени в активной фазе, стойкое повышение активности печеночных ферментов неясной этиологии;
— заболевания скелетной мускулатуры (миопатия);
— беременность;
— период лактации (грудное вскармливание);
— детский и подростковый возраст до 18 лет (эффективность и безопасность не установлены);
— повышенная чувствительность к симвастатину и другим компонентам препарата (в т.ч. наследственная непереносимость лактозы), а также к другим препаратам статинового ряда (ингибиторам ГМГ-КоА-редуктазы) в анамнезе.
С осторожностью назначают препарат пациентам, злоупотребляющим алкоголем, пациентам после трансплантации органов, которым проводится терапия иммунодепрессантами (в связи с повышенным риском возникновения рабдомиолиза и почечной недостаточности); при состояниях, которые могут привести к развитию выраженной недостаточности функции почек, таких как артериальная гипотензия, острые инфекционные заболевания тяжелого течения
Лекарственное взаимодействие
Цитостатики, противогрибковые средства (кетоконазол, итраконазол), фибраты, высокие дозы никотиновой кислоты, иммунодепрессанты, эритромицин, кларитромицин, телитромицин, ингибиторы ВИЧ-протеазы, нефазодон повышают риск развития миопатии.
Риск развития миопатии/рабдомиолиза увеличивается при совместном назначении циклоспорина или даназола с высокими дозами симвастатина.
Риск развития миопатии повышается при совместном назначении других гиполипидемических средств (гемфиброзил и другие фибраты /кроме фенофибрата/, а также никотиновая кислота в дозе ?1 г/), которые не являются мощными ингибиторами CYP3А4, но способны вызывать миопатию в условиях монотерапии.
Риск развития миопатии увеличивается при совместном приеме амиодарона или верапамила с высокими дозами симвастатина.
Риск развития миопатии незначительно увеличивается у пациентов, получающих дилтиазем одновременно с симвастатином в дозе 80 мг.
(6676)
Дозування
До початку лікування препаратом Симгал пацієнту слід призначити стандартну гіпохолестеринову дієту, якої необхідно дотримуватися протягом усього курсу лікування. Препарат Симгал слід приймати внутрішньо 1 раз/ ввечері, запиваючи достатньою кількістю води. Час прийому препарату не слід пов'язувати з прийомом їжі. Рекомендована доза препарату Симгал для лікування гіперхолестеринемії варіює від 10 до 80 мг 1 раз/ ввечері. Рекомендована початкова доза препарату для пацієнтів з гіперхолестеринемією, становить 10 мг. Максимальна добова доза - 80 мг. Зміни (підбір дози слід проводити з інтервалом у 4 тижні. У більшості хворих оптимальний ефект досягається при прийомі препарату в дозах до 20 мг/ При гомозиготною спадковою гіперхолестеринемії рекомендована добова доза препарату Симгал становить 40 мг 1 раз/ ввечері або 80 мг в 3 прийоми (20 мг вранці, 20 мг вдень і 40 мг ввечері). При лікуванні пацієнтів з ІХС або високим ризиком розвитку ІХС ефективні дози препарату Симгал становлять 20-40 мг/ Тому рекомендована початкова доза у таких пацієнтів - 20 мг/ Зміни (підбір дози слід проводити з інтервалом в 4 тижні, при необхідності дозу можна збільшити до 40 мг/ Якщо вміст ЛПНЩ менше 75 мг/дл (1.94 ммоль/л), вміст загального холестерину – менше 140 мг/дл (3.6 ммоль/л), дозу препарату необхідно зменшити. У пацієнтів літнього віку і пацієнтів з нирковою недостатністю легкого або середнього ступеня тяжкості змін дози препарату не потрібно. У пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю (КК < 30 мл/хв) або отримують циклоспорин, даназол, гемфіброзил або інші фібрати (кріме фенофибрата), нікотинову кислоту в липидоснижающих дозах (?1 г/) в комбінації із симвастатином, максимально рекомендована доза препарату Симгал не повинна перевищувати 10 мг/ Для пацієнтів, які отримують аміодарон або верапаміл одночасно з препаратом Симгал, добова доза препарату Симгал не повинна перевищувати 20 мг.Передозування
Ні в одному з відомих декількох випадків передозування (максимально прийнята доза 450 мг) специфічних симптомів виявлено не було.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті оболонкоюСклад
симвастатин \000920 мг
Допоміжні речовини: аскорбінова кислота, бутилгидроксианизол, лимонної кислоти моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль прежелатинізований, магнію стеарат, лактози моногідрат.
Склад оболонки: опадрай (полівініловий спирт, титану діоксид, тальк очищений, лецитин, камедь ксантану, заліза оксид червоний, заліза оксид жовтий, индигокарминовый лак).Фармакологічна дія
Гіполіпідемічний препарат, інгібітор ГМГ-КоА-редуктази, що отримується синтетичним шляхом із продукту ферментації Aspergillus terreus. Є неактивним лактоном, в організмі піддається гідролізу з утворенням гидроксикислотного похідного. Активний метаболіт пригнічує ГМГ-КоА-редуктазу, фермент, що каталізує початкову реакцію утворення мевалоната з ГМГ-КоА. Оскільки перетворення ГМГ-КоА в мевалонат являє собою ранній етап синтезу холестерину (Хс), то застосування симвастатину не викликає накопичення в організмі потенційно токсичних стеролів. ГМГ-КоА легко метаболізується до ацетил-КоА, який бере участь у багатьох процесах синтезу в ор��анизме.
Викликає зниження вмісту в плазмі крові ТГ, ЛПНЩ, ЛПДНЩ та загального Хс (у випадках гетерозиготною сімейної та несімейної форм гіперхолестеринемії, при змішаній гіперліпідемії, коли підвищений вміст холестерину є фактором ризику).
Підвищує вміст ЛПВЩ і зменшує співвідношення ЛПНЩ/ЛПВЩ і загальний Хс/ЛПВЩ.
Початок прояву ефекту - через 2 тижні від початку прийому, максимальний терапевтичний ефект досягається через 4-6 тижнів. Дія зберігається при продовженні лікування, при припиненні тера��іі вміст Хс поступово повертається до вихідного рівня.Фармакокінетика
Всмоктування
Абсорбція симвастатину висока. Cmax досягається через 1.3-2.4 год після прийому всередину і знижується на 90% через 12 год. Піддається ефекту "першого проходження" через печінку.
Розподіл і метаболізм
Зв'язування з білками плазми становить близько 95%.
Симвастатин метаболізується в печінці шляхом гідролізу з утворенням фармакологічно активних бета-гідроксиметаболітів. Утворюються також і інші активні і неактивные метаболіти.
Виведення
T1/2 активних метаболітів становить 1.9 ч. Виводиться головним чином з калом (близько 60%), близько 10-15% виводиться нирками у вигляді неактивних метаболітів.Побічні дії
При застосуванні рекомендованих терапевтичних доз препарат Симгал, як правило, добре переноситься.
З боку травної системи: можливі нудота, блювання, болі в животі, запор, діарея, панкреатит, метеоризм, гепатит, підвищення активності печінкових трансаміназ, ЛФ, КФК.
З боку ЦНС і периферичної нервової системими: астенічний синдром, головний біль, запаморочення, безсоння, судоми, парестезії, периферична невропатія, розпливчастість зору, порушення смакових відчуттів.
З боку кістково-м'язової системи: міопатія, судоми м'язів, міалгія, слабкість; рідко - рабдоміоліз.
З боку сечовидільної системи: гостра ниркова недостатність (внаслідок рабдоміолізу).
З боку системи кровотворення: тромбоцитопенія, анемія.
Алергічні реакції: ангіоневротичний набряк, ревматична поліміалгія, васкуліт, артрит, кропив'янка, гіперемія шкіри, вовчакоподібний синдром, лихоманка, підвищення ШОЕ, еозинофілія.
Дерматологічні реакції: фотосенсибілізація, шкірний висип, свербіж, алопеція, дерматоміозит.
Інші: припливи, задишка, серцебиття, зниження потенції.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
На початку терапії препаратом Симгал можливе тимчасове підвищення рівня печінкових ферментів. Тому перед початком терапії і далі регулярно проводити дослідження функції печінки (контролювати активність печінкових ферментів кожні 6 тижнів протягом перших 3 місяців, потім кожні 8 тижнів протягом решти першого року, потім 1 раз на 6 міс), а також при підвищенні дози слід проводити тест на визначення функції печінки. При підвищенні дози до 80 мг необхідно проводити тест кожні 3 міс. При стійкому підвищенні активності трансаміназ (більше ніж у 3 рази порівняно з вихідним рівнем) прийом препарату Симгал слід припинити.
Препарат Симгал, як і інші інгібітори ГМГ-Ко-А-редуктази, не слід застосовувати при підвищеному ризику розвитку рабдоміолізу і ниркової недостатності (на тлі тяжкої гострої інфекції, артеріальної гіпотензії, планованої великої хірургічної операції, травми, тяжких метаболічних порушень).
Скасування гіполіпідемічних засобів при вагітності не чинить істотного впливу на результати довготривалого лікування первинної гіперхолестеринемії.
У зв'язку з тим, що інгібітори ГМГ-КоА-редуктази гальмують синтез холестерину, а холестерин і інші продукти його синтезу відіграють істотну роль у розвитку плода, включаючи синтез стероїдів і клітинних мембран, симвастатин може чинити несприятливий вплив на плід при призначенні його вагітним (жінки репродуктивного віку повинні уникати зачаття). Якщо в процесі лікування наступила вагітність, препарат повинен бути скасований, а жінка попереджена про можливу небезпеку для плоду.
Застосування препарату Симгал не рекомендується у жінок дітородного віку, які не використовують контрацептивні засоби.
У пацієнтів зі зниженою функцією щитовидної залози (гіпотиреоз) або при наявності деяких захворювань поч��до (нефротичний синдром) при підвищенні рівня холестерину слід спочатку проводити терапію основного захворювання.
Препарат Симгал з обережністю призначають особам, які зловживають алкоголем та/або мають в анамнезі захворювання печінки.
До початку і під час лікування пацієнт повинен перебувати на гипохолестериновой дієті.
Одночасний прийом грейпфрутового соку може підсилити ступінь вираженості побічних явищ, пов'язаних з прийомом препарату Симгал, тому слід уникати їх одночасного застосування.
Препарат Симгал не показаний у тих випадках, коли є гіпертригліцеридемія I, IV та V типів.Свідчення
Гіперхолестеринемія:
— первинна гіперхолестеринемія (тип IIa і IIb) при неефективності дієтотерапії з низьким вмістом холестерину та інших немедикаментозних заходів (фізичне навантаження і зниження маси тіла) у пацієнтів з підвищеним ризиком виникнення коронарного атеросклерозу;
— комбінована гіперхолестеринемія і гіпертригліцеридемія, не корригируемые спеціальною дієтою і фізичним навантаженням.
/> ІХС:
— профілактика інфаркту міокарда;
— зменшення ризику смерті;
— сповільнення прогресування атеросклерозу;
— зменшення ризику процедур реваскуляции.
Цереброваскулярна хвороба:
— інсульт або транзиторні ішемічні порушення.Протипоказання
— захворювання печінки в активній фазі, стійке підвищення активності печінкових ферментів неясної етіології;
— захворювання скелетної мускулатури (міопатія);
— вагітність;
— період лактації (грудне вигодовування);
— дитячий та підлітковий вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені);
— підвищена чутливість до симвастатину та інших компонентів препарату (у т. ч. спадкова непереносимість лактози), а також до інших препаратів статинового ряду (інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази) в анамнезі.
З обережністю призначають препарат пацієнтам, які зловживають алкоголем, пацієнтам після трансплантації органів, яким проводиться терапія імунодепресантами (у зв'язку з підвищеним ризиком виникнення рабдомио��іза та ниркової недостатності); при станах, які можуть призвести до розвитку вираженої недостатності функції нирок, таких як артеріальна гіпотензія, гострі інфекційні захворювання тяжкого перебігуЛікарська взаємодія
Цитостатики, протигрибкові засоби (кетоконазол, ітраконазол), фібрати, високі дози нікотинової кислоти, імунодепресанти, еритроміцин, кларитроміцин, телітроміцин, інгібітори ВІЛ-протеази, нефазодон підвищують ризик розвитку міопатії.
Ризик розвитку міопатії/рабдоміолізу збільшуєся при спільному призначенні циклоспорину або даназола з високими дозами симвастатину.
Ризик розвитку міопатії підвищується при спільному призначенні інших гіполіпідемічних засобів (гемфіброзил та інші фібрати /крім фенофибрата/, а також нікотинова кислота у дозі ?1 г/), які не є потужними інгібіторами CYP3A4, але здатні спричиняти міопатію в умовах монотерапії.
Ризик розвитку міопатії збільшується при спільному прийомі аміодарону або верапамілу з високими дозами симвастатину.
Ризик розвитку міопатії не��начительно збільшується у пацієнтів, які отримують дилтіазем одночасно із симвастатином у дозі 80 мг.
