Дозировка
Препарат принимают внутрь независимо от приема пищи. Рекомендуемая начальная доза составляет 60 мг 1 раз/ При необходимости можно увеличить суточную дозу с 60 мг 1 раз/ до максимальной дозы 120 мг/ в 2 приема. Систематическая оценка безопасности применения препарата в дозе более 120 мг не проводилась. У пациентов с хронической почечной недостаточностью в терминальной стадии (КК<30 мл/мин) начальная доза препарата составляет 30 мг 1 раз/ У пациентов с нарушениями функции печени следует снизить начальную дозу препарата или уменьшить кратность приема. Клинического опыта применения препарата у пациентов в возрасте до 18 лет нет. Капсулы следует проглатывать целиком, не разжевывая и не раздавливая. Нельзя добавлять препарат в пищу или смешивать его с жидкостями, т.к. это может повредить кишечнорастворимую оболочку пеллет. Препарат можно принимать независимо от приема пищи.
Лекарственная форма
Капсулы твердые желатиновые, размер №3, непрозрачные, синие/белые, с нанесенной зелеными чернилами дозировкой "30 mg" и идентификационным кодом "9543"; содержимое капсул - пеллеты от белого до серовато-белого цвета
Состав
дулоксетин (в форме гидрохлорида) 30 мг
Вспомогательные вещества: сахароза, гипромеллоза, сахар гранулированный (не более 92% сахарозы, крахмал), тальк, гипромеллозы ацетата сукцинат, триэтилцитрат, краситель белый (титана диоксид, гипромеллоза).
Состав оболочки: индигокармин, титана диоксид, натрия лаурилсульфат, желатин.
Фармакологическое действие
Антидепрессант, ингибитор обратного захвата серотонина и норэпинефрина (норадреналина). Слабо подавляет захват допамина, не обладает значимым сродством к гистаминовым, допаминовым, холино- и адренорецепторам. Механизм действия дулоксетина заключается в подавлении обратного захвата серотонина и норэпинефрина (норадреналина), в результате этого повышается серотонинергическая и норадренергическая нейротрансмиссия в ЦНС.
Дулоксетин обладает центральным механизмом подавления болевого синдрома, что в первую очередь проявляется повышением порога болевой чувствительности при болевом синдроме невропатической этиологии.
Фармакокинетика
Всасывание
После приема внутрь дулоксетин хорошо абсорбируется из ЖКТ, всасывание начинается через 2 ч после приема, Cmax достигается через 6 ч после приема. Прием одновременно с пищей увеличивает время достижения Cmax до 10 ч, что уменьшает степень всасывания (приблизительно на 11%), но не влияет на величину Cmax.
Распределение
Связывание с белками плазмы высокое (более 90%), в основном с альбумином и ?1-глобулином. Нарушения со стороны печени или почек не оказывают влияния на степень связывания с белками.
Метаболизм
Дулоксетин активно биотрансформируется с участием изоферментов CYP2D6 и CYP1A2, которые катализируют образование двух основных метаболитов (глюкуроновый конъюгат 4-гидроксидулоксетина, сульфат конъюгат 5-гидрокси,6-метоксидулоксетина). Циркулирующие метаболиты не обладают фармакологической активностью.
Выведение
T1/2 составляет 12 ч. Средний клиренс дулоксетина составляет 101 л/ч. Выводится с мочой в виде метаболитов.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
При проведении исследований установлены некоторые различия между фармакокинетическими процессами у мужчин и женщин (средний клиренс дулоксетина ниже у женщин), но необходимости в коррекции дозы в зависимости от пола нет.
При проведении исследований установлены некоторые различия между фармакокинетическими процессами между пациентами среднего и пожилого возраста (AUC и T1/2 больше у пожилых), но необходимости в коррекции дозы в зависимости только от возраста пациентов нет.
У пациентов с терминальной стадией хронической почечной недостаточности, находящихся на гемодиализе, значения Cmax и AUC дулоксетина увеличивались в 2 раза. В связи с этим следует рассмотреть целесообразность уменьшения дозы препарата у пациентов с клинически выраженными нарушениями функции почек.
У пациентов с клиническими признаками печеночной недостаточности возможно замедление метаболизма и выведения дулоксетина. После однократного приема дулоксетина в дозе 20 мг у 6 пациентов с циррозом печени и умеренным нарушением функции печени (класс В по шкале Чайлд-Пью) продолжительность T1/2 дулоксетина была примерно на 15% выше, чем у здоровых людей соответствующего пола и возраста с пятикратным увеличением средней величины AUC. Несмотря на то, что Cmax у пациентов с циррозом была такой же, как и у здоровых людей, T1/2 приблизительно в 3 раза больше.
Побочные действия
Со стороны ЦНС: 10% - головокружение (кроме вертиго), нарушения сна (сонливость или бессонница), головная боль (головная боль отмечалась реже, чем на фоне приема плацебо); от 1% до 10% - тремор, слабость, летаргия, тревога, зевота; 1% - возбуждение, дезориентация.
Со стороны пищеварительной системы: 10% - сухость во рту, тошнота, запор; от 1% до 10% - диарея, рвота, снижение аппетита, уменьшение массы тела, нарушение лабораторных тестов печени, изменение вкуса; 1% - гепатит, желтуха, повышение активности ЩФ, АЛТ, АСТ и уровня билирубина, отрыжка, гастроэнтерит, стоматит.
Со стороны костно-мышечной системы: от 1% до 10% - мышечная напряженность и/или подергивания; 1% - бруксизм.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: от 1% до 10% - сердцебиение; 1% - ортостатическая гипотензия, синкопе (особенно в начале терапии), тахикардия, повышение АД, похолодание конечностей.
Со стороны половой системы: от 1% до 10% - аноргазмия, снижение либидо, задержка и нарушение эякуляции, эректильная дисфункция.
Со стороны мочевыделительной системы: от1% до 10% - затрудненное мочеиспусканние; 1% - никтурия.
Со стороны обмена веществ: от1% до 10% - снижение массы тела, повышенное потоотделение, приливы, ночная потливость;1% - гипонатриемия, жажда, повышение массы тела, дегидратация.
Со стороны органов чувств: от1% до 10% - нечеткость зрения, изменение вкуса;1% - глаукома, глаукома, мидриаз, нарушения зрения.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
При назначении ингибиторов обратного захвата серотонина в комбинации с ингибиторами МАО отмечались случаи серьезных реакций, иногда с летальным исходом (гипертермия, ригидность, миоклонус, различные нарушения с возможными резкими колебаниями показателей жизненно важных функций организма и изменения психического статуса, включая выраженное возбуждение с переходом в делирий и кому). Такие реакции возможны также в случаях, когда ингибитор обратного захвата серотонина был отменен незадолго до назначения ингибиторов МАО. В некоторых случаях наблюдались симптомы, характерные для ЗНС.
Эффекты комбинированного применения дулоксетина и ингибиторов МАО не оценивались ни у людей, ни у животных. Применение Симбалты одновременно с ингибиторами МАО или в период до 14 дней после их отмены не рекомендуется, т.к. дулоксетин является ингибитором обратного захвата серотонина, и норэпинефрина (норадреналина). Основываясь на продолжительности T1/2 дулоксетина ингибиторы МАО не следует назначать в течение как минимум 5 дней после отмены дулоксетина.
Как и другие препараты, оказывающие аналогичное воздействие на ЦНС, Симбалту следует с осторожностью применять у пациентов с маниакальными эпизодами в анамнезе, а также с эпилептическими припадками в анамнезе.
Депрессивные состояния сопровождаются высоким риском развития суицидального мышления и поведения. Вследствие этого пациенты с диагнозом депрессии, принимающие дулоксетин, должны информировать врача о любых беспокоящих мыслях и чувствах.
На фоне применения препарата возможно развитие мидриаза, поэтому следует проявлять осторожность при назначении дулоксетина пациентам с повышенным внутриглазным давлением или у лиц с риском развития острой закрытоугольной глаукомы.
У пациентов с выраженными нарушениями функции почек (КК<30 мл/мин) или тяжелой печеночной недостаточностью наблюдается повышение концентрации дулоксетина в плазме. Если у таких пациентов прием дулоксетина клинически обоснован, следует применять препарат в более низких начальных дозах.
У пациентов с артериальной гипертензией и/или иными заболеваниями сердечно-сосудистой системы рекомендовано проводить контроль АД.
С осторожностью следует применять препарат у пациентов с хроническим алкоголизмом.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
На фоне приема Симбалты возможно развитие седативного эффекта и сонливости, поэтому в период лечения пациенты должны соблюдать осторожность при вождении автотранспорта и других потенциально опасных видах деятельности.
Показания
— депрессия;
— болевая форма диабетической невропатии;
— генерализованное тревожное расстройство.
Противопоказания
— одновременное применение с ингибиторами МАО;
— некомпенсированная закрытоугольная глаукома;
— повышенная чувствительность к компонентам препарата.
С осторожностью применяют при обострении маниакального/гипоманиакального состояния, эпилептических припадках, мидриазе, нарушениях функций печени или почек, при вероятности суицидальных попыток.
Лекарственное взаимодействие
Одновременное применение дулоксетина (60 мг 2) не оказывало значительного влияния на фармакокинетику теофиллина, метаболизирующегося CYP1A2. Клинически значимое влияние дулоксетина на метаболизм субстратов CYP1A2 маловероятно.
При одновременном приеме препарата Симбалта® с потенциальными ингибиторами CYP1A2 (например, некоторые антибиотики производные хинолона) возможно повышение концентрации дулоксетина в плазме крови, т.к. CYP1A2 участвует в метаболизме дулоксетина (такие комбинации следует применять с осторожностью, при этом дулоксетин следует назначать в низких дозах). Мощный ингибитор CYP1A2 флувоксамин (при приеме в дозе 100 мг 1 раз/) снижал средний плазменный клиренс дулоксетина примерно на 77%.
Дулоксетин является умеренным ингибитором CYP2D6, поэтому при одновременном применении дулоксетина в дозе 60 мг 2 AUC дезипрамина (субстрата CYP2D6) повышается в 3 раза.
(3143)
Дозування
Препарат приймають внутрішньо незалежно від прийому їжі. Рекомендована початкова доза становить 60 мг 1 раз/ При необхідності можна збільшити добову дозу 60 мг 1 раз/ до максимальної дози 120 мг/ у 2 прийоми. Систематична оцінка безпеки застосування препарату в дозі 120 мг не проводилася. У пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю в термінальній стадії (КК<30 мл/хв) початкова доза препарату становить 30 мг 1 раз/ У пацієнтів з порушеннями функції печінки слід зменшити початкову дозу препарату або зменшитьь кратність прийому. Клінічного досвіду застосування препарату у пацієнтів віком до 18 років немає. Капсули слід ковтати цілими, не розжовуючи і не розчавлюючи. Не можна додавати препарат в їжу або змішувати його з рідинами, оскільки це може пошкодити кишечнорастворимую оболонку пелет. Препарат можна приймати незалежно від прийому їжі.
Лікарська форма
Капсули тверді желатинові, розмір №3, непрозорі, сині/білі, з нанесеною зеленим чорнилом дозуванням "30 mg" і ідентифікаційним кодом "9543"; вміст капсул - пелети від білого до сірувато-білого кольоруСклад
дулоксетин (у формі гідрохлориду) 30 мг
Допоміжні речовини: сахароза, гіпромелоза, цукор гранульований (не більше 92% сахарози, крохмалю), тальк, гипромеллозы ацетату сукцинат, триэтилцитрат, барвник білий (титану діоксид, гіпромелоза).
Склад оболонки: індигокармін, титану діоксид, натрію лаурилсульфат, желатин.Фармакологічна дія
Антидепресант, інгібітор зворотнього захоплення серотоніну і норепінефрину (норадреналіну). Слабо пригнічує захоплення доп��міна, не володіє значущим спорідненість з гістаміновими, допаминовым, холіно - і адренорецепторами. Механізм дії дулоксетина полягає у пригніченні зворотного захоплення серотоніну і норепінефрину (норадреналіну), в результаті цього підвищується серотонинергическая і норадренергическая нейротрансмиссия в ЦНС.
Дулоксетин має центральним механізмом придушення больового синдрому, що в першу чергу проявляється підвищенням порога больової чутливості при больовому синдромі невропатичного етіології.Фармакокінетика
Всасывание
Після прийому всередину дулоксетин добре абсорбується з ШКТ, всмоктування починається через 2 год після прийому, Cmax досягається через 6 год після прийому. Прийом одночасно з їжею збільшує час досягнення Cmax до 10 год, що зменшує ступінь всмоктування (приблизно на 11%), але не впливає на величину Cmax.
Розподіл
Зв'язування з білками плазми високе (більше 90%), в основному з альбуміном і ?1-глобуліном. Порушення з боку печінки або нирок не впливають на ступінь зв'язування з білками.
Метаболізм
Дулоксетин активно біотрансформується за участю ізоферментів CYP2D6 і CYP1A2, які каталізують утворення двох основних метаболітів (глюкуроновый кон'югат 4-гидроксидулоксетина, сульфат кон'югат 5-гідрокси,6-метоксидулоксетина). Циркулюючі метаболіти не мають фармакологічної активності.
Виведення
T1/2 складає 12 ч. Середній кліренс дулоксетина становить 101 л/год. Виводиться з сечею у вигляді метаболітів.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
При проведенні досліджень встановлено деякі различия між фармакокінетичними процесами у чоловіків і жінок (середній кліренс дулоксетина нижче у жінок), але необхідності в корекції дози залежно від статі немає.
При проведенні досліджень встановлено деякі відмінності між фармакокінетичними процесами між пацієнтами середнього та похилого віку (AUC і T1/2 більше у літніх), але необхідності в корекції дози залежно від віку пацієнтів немає.
У пацієнтів з термінальною стадією хронічної ниркової недостатності, які перебувають на гемодіалізі, дт��чення Cmax і AUC дулоксетина збільшувалися в 2 рази. У зв'язку з цим слід розглянути доцільність зменшення дози препарату у пацієнтів з клінічно вираженими порушеннями функції нирок.
У пацієнтів з клінічними ознаками печінкової недостатності можливе уповільнення метаболізму і виведення дулоксетина. Після одноразового прийому дулоксетина в дозі 20 мг у 6 пацієнтів з цирозом печінки і помірним порушенням функції печінки (клас В за шкалою Чайлд-П'ю) тривалість T1/2 дулоксетина була приблизно на 15% вище, ніж у здоровіх людей відповідної статі та віку з п'ятикратним збільшенням середньої величини AUC. Незважаючи на те, що Cmax у пацієнтів з цирозом була такою ж, як і у здорових людей, T1/2 приблизно в 3 рази більше.Побічні дії
З боку ЦНС: 10% - запаморочення (крім вертиго), порушення сну (сонливість або безсоння), головний біль (головний біль відзначалась рідше, ніж на фоні прийому плацебо); від 1% до 10% - тремор, слабкість, летаргія, тривога, позіхання; 1% - збудження, дезорієнтація.
З боку травної системи: 10% - сухість у роті, тошн��та, запор; від 1% до 10% - діарея, блювання, зниження апетиту, зменшення маси тіла, порушення лабораторних тестів печінки, зміна смаку; 1% - гепатит, жовтяниця, підвищення активності ЛФ, АЛТ, АСТ і рівня білірубіну, відрижка, гастроентерит, стоматит.
З боку кістково-м'язової системи: від 1% до 10% - м'язова напруженість та/або посмикування; 1% - бруксизм.
З боку серцево-судинної системи: від 1% до 10% - серцебиття; 1% - ортостатична гіпотензія, синкопе (особливо на початку терапії), тахікардія, підвищення АТ, похолодання кінцівок.
З боку статевої системи: від 1% до 10% - аноргазмія, зниження лібідо, затримка і порушення еякуляції, еректильна дисфункція.
З боку сечовидільної системи: від1 до 10% - утруднене мочеиспусканние; 1% - ніктурія.
З боку обміну речовин: від1 до 10% - зниження маси тіла, підвищене потовиділення, припливи, нічна пітливість;1% - гіпонатріємія, спрага, підвищення маси тіла, дегідратація.
З боку органів чуття: від1 до 10% - нечіткість зору, зміна смаку;1% - глаукома, глаукома, мідріаз, порушення зору.Особності продажу
рецептурніОсобливі умови
При призначенні інгібіторів зворотного захоплення серотоніну в комбінації з інгібіторами МАО відзначалися випадки серйозних реакцій, іноді з летальним результатом (гіпертермія, ригідність, міоклонус, різні порушення з можливими різкими коливаннями показників життєво важливих функцій організму та зміни психічного статусу, включаючи виражене збудження з переходом у делірій і кому). Такі реакції можливі також у випадках, коли інгібітор зворотного захоплення серотоніну був скасований незадовго до призначення інгібіторів МАО. В деяких випадках спостерігалися симптоми, характерні для ЗНС.
Ефекти комбінованого застосування дулоксетина та інгібіторів МАО не оцінювалися ні у людей, ні у тварин. Застосування Симбалты одночасно з інгібіторами МАО або у період до 14 днів після їх відміни не рекомендується, тому що дулоксетин є інгібітором зворотного захоплення серотоніну і норепінефрину (норадреналіну). Грунтуючись на тривалістю T1/2 дулоксетина інгібітори МАО не слід призначати протягом як мінімум 5 днів після скасування��и дулоксетина.
Як і інші препарати, що роблять аналогічну дію на ЦНС, Симбалту слід з обережністю застосовувати у пацієнтів з маніакальними епізодами в анамнезі, а також з епілептичними нападами в анамнезі.
Депресивні стани супроводжуються високим ризиком розвитку суїцидального мислення та поведінки. Внаслідок цього пацієнти з діагнозом депресії, приймають дулоксетин, повинні інформувати лікаря про будь-яких тривожних думках і почуттях.
На фоні застосування препарату можливий розвиток мидри��за, тому слід проявляти обережність при призначенні дулоксетина пацієнтам із підвищеним внутрішньоочним тиском або у осіб з ризиком розвитку гострої закритокутової глаукоми.
У пацієнтів з вираженими порушеннями функції нирок (КК<30 мл/хв) або тяжкою печінковою недостатністю спостерігається підвищення концентрації дулоксетина в плазмі. Якщо у таких пацієнтів прийом дулоксетина клінічно обґрунтовано, слід застосовувати препарат у більш низьких початкових дозах.
У пацієнтів з артеріальною гіпертензією та/або іншими захворюваниями серцево-судинної системи рекомендовано проводити контроль АТ.
З обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів з хронічним алкоголізмом.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
На тлі прийому Симбалты можливий розвиток седативного ефекту і сонливості, тому в період лікування пацієнти повинні дотримуватися обережності при водінні автотранспорту і інших потенційно небезпечних видах діяльності.Свідчення
— депресія;
— больова форма діабетичної невропатії;
— генералізований тривожний розлад.Протипоказання
— одночасне застосування з інгібіторами МАО;
— некомпенсована закритокутова глаукома;
— підвищена чутливість до компонентів препарату.
З обережністю застосовують при загостренні маніакального/гипоманиакального стану, епілептичних нападах, мидриазе, порушеннях функцій печінки або нирок, при ймовірність суїцидальних спроб.Лікарська взаємодія
Одночасне застосування дулоксетина (60 мг 2) не ��казывало значного впливу на фармакокінетику теофіліну, метаболизирующегося CYP1A2. Клінічно значущий вплив дулоксетина на метаболізм субстратів CYP1A2 малоймовірно.
При одночасному прийомі препарату Симбалта® з потенційними інгібіторами CYP1A2 (наприклад, деякі антибіотики похідні хінолону) можливе підвищення концентрації дулоксетина в плазмі крові, оскільки CYP1A2 бере участь в метаболізмі дулоксетина (такі комбінації слід застосовувати з обережністю, при цьому дулоксетин слід призначати у низьких дозах). Потужний інги��итор CYP1A2 флувоксамін (при прийомі у дозі 100 мг 1 раз/) знижував середній плазмовий кліренс дулоксетина приблизно на 77%.
Дулоксетин є помірним інгібітором CYP2D6, тому при одночасному застосуванні дулоксетина в дозі 60 мг 2 AUC дезипраміну (субстрат CYP2D6) підвищується в 3 рази.
