Дозировка
Сероквель следует принимать 2, независимо от приема пищи. Взрослым для лечения острых и хронических психозов, включая шизофрению, суточная доза для первых 4 дней терапии составляет: 1-й день - 50 мг, 2-й день - 100 мг, 3-й день - 200 мг, 4-й день - 300 мг. В зависимости от клинического эффекта и индивидуальной переносимости пациентом доза может варьировать в пределах от 150 мг до 750 мг/ Максимальная суточная доза составляет 750 мг. Для лечения маниакальных эпизодов в структуре биполярного расстройства Сероквель применяется в качестве монотерапии или в качестве адьювантной терапии для стабилизации настроения. Суточная доза для первых 4 дней терапии составляет: 1-й день - 100 мг, 2-й день - 200 мг, 3-й день - 300 мг, 4-й день - 400 мг. В дальнейшем к 6 дню терапии суточная доза препарата может быть увеличена до 800 мг. Увеличение суточной дозы не должно превышать 200 мг/ В зависимости от клинического эффекта и индивидуальной переносимости доза может варьировать в пределах от 200 мг до 800 мг/ Обычно эффективная доза составляет от 400 мг до 800 мг/ Максимальная суточная доза составляет 800 мг. Для лечения депрессивных эпизодов в структуре биполярного расстройства Сероквель назначают 1 раз/ на ночь. Рекомендуемая доза - 300 мг. Суточная доза для первых 4 дней терапии составляет: 1-й день - 50 мг, 2-й день - 100 мг, 3-й день - 200 мг, 4-й день - 300 мг. Максимальная суточная доза составляет 600 мг. Не отмечено клинического улучшения при увеличении дозы более 600 мг. У пожилых пациентов начальная доза составляет 25 мг/ Дозу следует увеличивать ежедневно на 25-50 мг до достижения эффективной дозы, которая, вероятно, будет меньше, чем у молодых пациентов. У пациентов с почечной или печеночной недостаточностью рекомендуется начинать терапию Сероквелем с 25 мг/ Рекомендуется увеличивать дозу ежедневно на 25-50 мг до достижения эффективной дозы. Безопасность и эффективность Сероквеля у детей и подростков не исследовалась.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые оболочкой
Состав
кветиапина фумарат230.26 мг,
в т.ч. кветиапин 200 мг
Вспомогательные вещества: повидон, кальция дигидрофосфат, целлюлоза микрокристаллическая, натрия крахмала гликолат, лактозы моногидрат, магния стеарат.
Оболочка: титана диоксид, гипромеллоза, полиэтиленгликоль 400.
Фармакологическое действие
Антипсихотический препарат (нейролептик). Проявляет более высокое сродство к серотониновым 5HT2-рецепторам (по сравнению с допаминовыми D1- и D2-рецепторами) в головном мозге. Обладает также высоким сродством к гистаминовым и альфа1-адренорецепторам и менее активен по отношению к альфа2-адренорецепторам. Не обладает сродством к м-холинорецепторам и бензодиазепиновым рецепторам.
Проявлял антипсихотическую активность в стандартных тестах.
Результаты изучения экстрапирамидных симптомов у животных выявили, что кветиапин вызывает только слабую каталепсию при воздействии дозы, эффективно блокирующей допаминовые D2-рецепторы. Кветиапин селективно уменьшает активность мезолимбических А10-допаминергических нейронов по сравнению с А9-нигростриальными нейронами, вовлеченными в моторную функцию.
Клинические исследования (с применением Сероквеля в дозах 75-750 мг/) не выявили различий между Сероквелем и плацебо в частоте возникновения экстрапирамидных симптомов и сопутствующем использовании антихолинергических препаратов.
Сероквель не вызывает длительного повышения уровня пролактина в плазме крови. В многочисленных исследованиях с фиксированной дозой не выявлено различий в уровне пролактина при использовании Сероквеля или плацебо.
В клинических исследованиях Сероквель показал эффективность при лечении позитивных и негативных симптомов шизофрении.
Воздействие кветиапина на 5HT2- и D2-рецепторы продолжается до 12 ч после приема препарата.
Фармакокинетика
Всасывание
При пероральном применении кветиапин хорошо всасывается из ЖКТ.
Прием пищи существенно не влияет на биодоступность кветиапина.
Распределение
Кветиапин приблизительно на 83% связывается с белками плазмы.
Фармакокинетика кветиапина носит линейный характер, и не наблюдается разницы между мужчинами и женщинами.
Метаболизм
Активно метаболизируется в печени.
Установлено, что ключевым ферментом метаболизма кветиапина изофермент CYP3A4.
Основные плазменные метаболиты не обладают выраженной фармакологической активностью.
Выведение
T1/2 составляет приблизительно 7 ч. Менее 5% кветиапина не подвергается метаболизму и выводится в неизмененном виде почками или с калом. Приблизительно 73% кветиапина выводится почками и 21% - с калом.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
Средний клиренс кветиапина у пожилых пациентов на 30-50% меньше, чем наблюдаемый у пациентов в возрасте от 18 до 65 лет.
Средний плазменный клиренс кветиапина был приблизительно меньше на 25% у пациентов с выраженными нарушениями функции почек (клиренс креатинина менее 30 мл/мин/1.73 м2) и у пациентов с поражением печени (алкогольный цирроз в стадии компенсации), но индивидуальные уровни клиренса были в пределах, соответствующих здоровым людям.
В исследовании фармакокинетики кветиапина при применении в различных дозах при назначении кветиапина до приема кетоконазола или одновременно с кетоконазолом, приводило к увеличению, в среднем, Сmax и AUC кветиапина на 235% и 522% соответственно, а также к уменьшению клиренса кветиапина, в среднем, на 84%. T1/2 кветиапина увеличивался, но среднее время достижения Сmax не изменялось.
Кветиапин и некоторые его метаболиты обладают слабой ингибирующей активностью по отношению к изоферментам CYP1А2, CYP2С9, CYP2С19, CYP2D6 и CYP3А4, но только при концентрации, в 10-50 раз превышающей концентрации, наблюдаемые при обычно используемой эффективной дозировке 300-450 мг/
Основываясь на результатах in vitro, не следует ожидать, что одновременное назначение кветиапина с другими препаратами приведет к клинически выраженному ингибированию CYP-опосредованного метаболизма других лекарственных средств.
Побочные действия
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: часто - сонливость (17.5%), головокружение (10%); редко - злокачественный нейролептический синдром (гипертермия, нарушение сознания, мышечная ригидность, вегето-сосудистые нарушения, увеличение концентрации КФК); очень редко - судороги. При длительном применении Сероквеля существует потенциальная возможность развития поздней дискинезии. При возникновении симптомов поздней дискинезии необходимо уменьшить дозу или прекратить дальнейшее лечение Сероквелем.
Со стороны пищеварительной системы: часто - запор (9%), диспепсия (6%), сухость во рту (7%); повышение активности печеночных ферментов (АЛТ, АСТ, ГГТ) в сыворотке крови (6%), а также повышение концентрации холестерина и триглицеридов (на фоне лечения Сероквелем эти изменения, как правило, были обратимы).
Со стороны сердечно-сосудистой системы: часто - ортостатическая гипотензия (сопровождающаяся головокружением), тахикардия (7%), обмороки; эти побочные реакции в основном встречаются в начальный период подбора дозы.
Со стороны системы кроветворения: редко - лейкопения и/или нейтропения. Не отмечено случаев тяжелой нейтропении или агранулоцитоза у пациентов, принимавших Сероквель. При использовании Сероквеля в клинической практике лейкопения и/или нейтропения разрешалась после отмены
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Следует соблюдать осторожность при назначении Сероквеля пациентам с сердечно-сосудистыми и цереброваскулярными заболеваниями или другими состояниями, предрасполагающими к артериальной гипотензии, а также пациентам пожилого возраста, при печеночной недостаточности, судорожных припадках в анамнезе.
Сероквель может вызвать ортостатическую гипотензию, особенно в начальный период подбора дозы (у пожилых пациентов наблюдается чаще, чем у молодых).
При резкой отмене высоких доз антипсихотических препаратов могут наблюдаться следующие острые реакции (синдром отмены) - тошнота, рвота; редко - бессонница.
Сообщалось о случаях обострения психотических симптомов и появлении непроизвольных двигательных расстройств (акатизия, дистония, дискинезия). В связи с чем отмену препарата рекомендуется проводить постепенно.
Возникновение ЗНС может быть связано с проводимым антипсихотическим лечением. Клиническая манифестация синдрома включает в себя: гипертермию, измененный ментальный статус, мышечную ригидность, нестабильность вегетативной нервной системы, увеличение уровня КФК. В таких случаях Сероквель должен быть отменен и проведено соответствующее лечение.
Не выявлено различий в частоте развития судорог у пациентов, принимающих Сероквель или плацебо. Однако рекомендуется соблюдать осторожность при терапии пациентов с судорожными приступами в анамнезе.
Не выявлено взаимосвязи между приемом кветиапина и увеличением интервала QTc. Однако при назначении кветиапина одновременно с препаратами, удлиняющими интервал QTc, необходимо соблюдать осторожность, особенно у лиц пожилого возраста.
Принимая во внимание, что кветиапин, главным образом, влияет на ЦНС, Сероквель должен быть использован с осторожностью в комбинации с другими препаратами, обладающими угнетающим действием на ЦНС, или алкоголем.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Сероквель может вызывать сонливость, поэтому пациентам не рекомендуется работать с механизмами, представляющими опасность, в т.ч. не рекомендуется управление автомобилем и другими движущимися средствами.
Показания
— лечение острых и хронических психозов, включая шизофрению;
— лечение маниакальных эпизодов в структуре биполярного расстройства;
— лечение депрессивных эпизодов от средней до выраженной степени тяжести в структуре биполярного расстройства (в течение 8 недель).
Противопоказания
— совместное применение с ингибиторами цитохрома Р450 (противогрибковые препараты группы азолов, эритромицин, кларитромицин, нефазодон, ингибиторы протеаз);
— повышенная чувствительность к любому из компонентов препарата.
Лекарственное взаимодействие
Данные о передозировке Сероквеля ограничены. Описаны случаи приема Сероквеля в дозе, превышающей 20 г, без фатальных последствий и с полным восстановлением, однако имеются сообщения о крайне редких случаях передозировки Сероквелем, приводивших к смерти или коме.
(3140)
Дозування
Сероквель слід приймати 2, незалежно від прийому їжі. Дорослим для лікування гострих і хронічних психозів, включаючи шизофренію, добова доза для перших 4 днів терапії становить: 1-й день - 50 мг, 2-й день - 100 мг, 3-й день - 200 мг, 4-й день - 300 мг. залежно від клінічного ефекту та індивідуальної чутливості пацієнта доза може варіювати в межах від 150 мг до 750 мг/ Максимальна добова доза становить 750 мг. Для лікування маніакальних епізодів в структурі біполярного розладу Сероквель застосовується в якості моноте��апии або в якості ад'ювантної терапії для стабілізації настрою. Добова доза для перших 4 днів терапії становить: 1-й день - 100 мг, 2-й день - 200 мг, 3-й день - 300 мг, 4-й день - 400 мг. У подальшому до 6 дня терапії добова доза препарату може бути збільшена до 800 мг. Збільшення добової дози не повинно перевищувати 200 мг/ залежно від клінічного ефекту та індивідуальної переносимості доза може варіювати в межах від 200 мг до 800 мг/ Зазвичай ефективна доза становить від 400 мг до 800 мг/ Максимальна добова доза становить 800 мг. Для лікування депрессивных епізодів в структурі біполярного розладу Сероквель призначають 1 раз/ на ніч. Рекомендована доза - 300 мг. Добова доза для перших 4 днів терапії становить: 1-й день - 50 мг, 2-й день - 100 мг, 3-й день - 200 мг, 4-й день - 300 мг. Максимальна добова доза становить 600 мг. Не зазначено клінічного покращання при збільшенні дози більше 600 мг. У літніх пацієнтів початкова доза становить 25 мг/ Дозу слід збільшувати щодня на 25-50 мг до досягнення ефективної дози, яка, ймовірно, буде менше, ніж у молодих пацієнтів. У пацієнтів з поч��чной або печінковою недостатністю рекомендується починати терапію Сероквелем з 25 мг/ Рекомендується збільшувати дозу щодня на 25-50 мг до досягнення ефективної дози. Безпека та ефективність Сероквеля у дітей і підлітків не досліджувалася.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті оболонкоюСклад
кветіапіну фумарат230.26 мг,
в т. ч. кветирон 200 мг
Допоміжні речовини: повідон, кальцію дигідрофосфат, целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмалю гликолат, лактози моногідрат, магнію стеарат.
/> Оболонка: титану діоксид, гіпромелоза, поліетиленгліколь 400.Фармакологічна дія
Антипсихотичний засіб (нейролептик). Проявляє більш високу спорідненість до серотонінових 5HT2-рецепторів (у порівнянні з допаминовыми D1 - та D2-рецепторами в головному мозку. Має також високу спорідненість з гістаміновими та альфа1-адренорецепторами і менш активний по відношенню до альфа2-адренорецепторами. Не має спорідненості з м-холінорецепторами та бензодіазепіновими рецепторами.
Виявляв антипсихотическую активність у стандартних тестах./>
Результати вивчення екстрапірамідних симптомів у тварин виявили, що кветіапін спричиняє лише слабку каталепсію при впливі дози, що ефективно блокує допамінові D2-рецептори. Кветіапін селективно зменшує активність мезолімбічних А10-допамінергічних нейронів порівняно з А9-нигростриальными нейронами, втягнутими в моторну функцію.
Клінічні дослідження (з застосуванням Сероквеля в дозах 75-750 мг) не виявили відмінностей між Сероквелем і плацебо в частоті виникнення екстрапірамідних симптомів і соп��тствующем використанні антихолінергічних препаратів.
Сероквель не викликає тривалого підвищення рівня пролактину в плазмі крові. У численних дослідженнях з фіксованою дозою не виявлено відмінностей у рівні пролактину при використанні Сероквеля або плацебо.
У клінічних дослідженнях Сероквель показав ефективність при лікуванні позитивних та негативних симптомів шизофренії.
Вплив кветіапіну на 5HT2 - і D2-рецептори триває до 12 год після прийому препарату.Фармакокінетика
Всмоктування
> При пероральному застосуванні кветіапін добре всмоктується з ШКТ.
Прийом їжі істотно не впливає на біодоступність кветіапіну.
Розподіл
Кветіапін приблизно на 83% зв'язується з білками плазми.
Фармакокінетика кветіапіну носить лінійний характер, і не спостерігається різниці між чоловіками і жінками.
Метаболізм
Активно метаболізується в печінці.
Встановлено, що ключовим ферментом метаболізму кветіапіну ізофермент CYP3A4.
Основні плазмові метаболіти не мають вир��женной фармакологічною активністю.
Виведення
T1/2 складає приблизно 7 год. Менше 5% кветіапіну не зазнає метаболізму і виводиться у незміненому вигляді нирками або з калом. Приблизно 73% кветіапіну екскретується нирками і 21% - з калом.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
Середній кліренс кветіапіну у літніх пацієнтів на 30-50% менше, ніж спостерігається у пацієнтів віком від 18 до 65 років.
Середній плазмовий кліренс кветіапіну був приблизно менше на 25% у пацієнтів з вираженими порушеннямишениями функції нирок (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв/1.73 м2) та у пацієнтів з ураженням печінки (алкогольний цироз в стадії компенсації), але індивідуальні рівні кліренсу були в межах, відповідних до здорових людей.
У дослідженні фармакокінетики кветіапіну при застосуванні в різних дозах при призначенні кветіапіну до прийому кетоконазолу або одночасно з кетоконазолом, призводило до збільшення, в середньому, Смах та AUC кветіапіну на 235% і 522% відповідно, а також до зменшення кліренсу кветіапіну в середньому на 84%. T1/2 кветіапіну ув��личивался, але середній час досягнення Смах не змінювалося.
Кветіапін і деякі його метаболіти мають слабку інгібуючої активності по відношенню до изоферментам СУР1А2, СУР2С9, СУР2С19, CYP2D6 та CYP3A4, але тільки при концентрації, у 10-50 разів перевищує концентрації, що спостерігаються при зазвичай використовуваної ефективної дозуванні 300-450 мг/
Ґрунтуючись на результатах in vitro, не слід очікувати, що одночасне призначення кветіапіну з іншими препаратами призведе до клінічно вираженого інгібування CYP-опосередкованого метаболізму інших лекарственных коштів.Побічні дії
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: часто - сонливість (17.5%), запаморочення (10%); рідко - злоякісний нейролептичний синдром (гіпертермія, порушення свідомості, м'язова ригідність, вегето-судинні порушення, збільшення концентрації КФК); дуже рідко - судоми. При тривалому застосуванні Сероквеля існує потенційна можливість розвитку пізньої дискінезії. При виникненні симптомів пізньої дискінезії необхідно зменшити дозу або припинити подальше лікування Сероквелем.
З боку травної системи: часто - запор (9%), диспепсія (6%), сухість у роті (7%); підвищення активності печінкових ферментів (АЛТ, АСТ, ГГТ) у сироватці крові (6%), а також підвищення концентрації холестерину і тригліцеридів (на тлі лікування Сероквелем ці зміни, як правило, були оборотні).
З боку серцево-судинної системи: часто - ортостатична гіпотензія (яка супроводжується запамороченням), тахікардія (7%), непритомність; ці побічні реакції в основному зустрічаються в початковий період підбору дози.
Зі сторо��и системи кровотворення: рідко - лейкопенія та/або нейтропенія. Не відмічено випадків тяжкої нейтропенії або агранулоцитозу у пацієнтів, які приймали Сероквель. При використанні Сероквеля в клінічній практиці лейкопенія та/або нейтропенія дозволялася після скасуванняОсобливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Слід дотримуватися обережності при призначенні Сероквеля пацієнтам з серцево-судинними і цереброваскулярними захворюваннями або іншими станами, що призводять до артеріальної гіпотензії, а також пацієнтам з��илого віку, при печінковій недостатності, судомних нападах в анамнезі.
Сероквель може викликати ортостатичну гіпотензію, особливо в початковий період підбору дози (у літніх пацієнтів спостерігається частіше, ніж у молодих).
При різкій відміні високих доз антипсихотичних препаратів можуть спостерігатися такі гострі реакції (синдром відміни) - нудота, блювання; рідко - безсоння.
Повідомлялося про випадки загострення психотичних симптомів та появи мимовільних рухових розладів (акатизія, дистонія, дискинезия). У зв'язку з чим відміну препарату слід проводити поступово.
Виникнення ЗНС може бути пов'язано з проведеним антипсихотичним лікуванням. Клінічна маніфестація синдрому включають: гіпертермію, змінений ментальний статус, м'язову ригідність, нестабільність вегетативної нервової системи, збільшення рівня КФК. У таких випадках Сероквель повинен бути скасований і проведено відповідне лікування.
Не виявлено відмінностей у частоті розвитку судом у пацієнтів, які приймали Сероквель або плацебо. Однак рекомендується дотримуватись обережності при терапії пацієнтів із судомними нападами в анамнезі.
Не виявлено взаємозв'язку між прийомом кветіапіну і збільшенням інтервалу QTc. Однак при призначенні кветіапіну одночасно з препаратами, що подовжують інтервал QTc, необхідно дотримуватися обережності, особливо у осіб похилого віку.
Беручи до уваги, що кветіапін, головним чином, впливає на центральну нервову систему, Сероквель повинен бути використаний з обережністю в комбінації з іншими препаратами, що володіють пригнічуючою дією на ЦНС, і��і алкоголем.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Сероквель може викликати сонливість, тому пацієнтам не рекомендується працювати з механізмами, що представляють небезпеку, в т. ч. не рекомендується керувати автомобілем та іншими рухомими засобами.Свідчення
— лікування гострих і хронічних психозів, включаючи шизофренію;
— лікування маніакальних епізодів в структурі біполярного розладу;
— лікування депресивних епізодів від середньої до вираженої ступеня тяжче��ти в структурі біполярного розладу (протягом 8 тижнів).Протипоказання
— спільне застосування з інгібіторами цитохрому Р450 (протигрибкові засоби групи азолів, еритроміцин, кларитроміцин, нефазодон, інгібітори протеаз);
— підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату.Лікарська взаємодія
Дані про передозування Сероквеля обмежені. Описані випадки прийому Сероквеля в дозі, що перевищує 20 м, без фатальних наслідків та з повним відновленням, однак існують повідомлення про вкрай поодинокіх випадках передозування Сероквелем, що призводили до смерті або комі.
