Корзина Корзина пуста
Прием заказов через корзину сайта

Серената 0,05 n30 табл п/плен/оболоч (Серената 0,05 n30 табл п/плен/оболоч)

1 136 грн
0 грн
Рейтинг: 68 (4.2) 5
Артикул: 4135
+
Способы доставки
  • Новая Почта (отделение)
  • Курьером Новой Почты
Способы оплаты
  • Наличными при получении
  • Безналичный перевод
  • Приват 24
  • WebMoney
Рассказать друзьям:

Дозировка

Взрослым при депрессиях и ОКР препарат назначают в начальной дозе 50 мг 1 раз/ утром или вечером. Суточную дозу можно постепенно, не ранее, чем через неделю увеличить с 50 мг до максимальной ежедневной дозы в 200 мг. При панических расстройствах и ПТСР начальная доза составляет 25 мг 1 раз/ утром или вечером. Через неделю можно увеличить дозу до 50 мг 1 раз/, а затем постепенно, не ранее, чем через неделю, дневную дозу можно увеличить с 50 мг до максимальной ежедневной дозы в 200 мг. Удовлетворительный терапевтический результат достигается обычно через 7 дней от начала лечения. Однако для достижения полного терапевтического эффекта требуется регулярный прием препарата в течение 2-4 недель. При лечении ОКР для достижения хорошего результата может потребоваться 8-12 недель. Минимальная доза, обеспечивающая терапевтическое действие, сохраняется в дальнейшем как поддерживающая. Детям при ОКР препарат назначают в зависимости от возраста. Для детей в возрасте от 6 до 12 лет начальная доза составляет 25 мг 1 раз/ утром или вечером. Через неделю дозу можно увеличить до 50 мг 1 раз/ Для детей и подростков в возрасте от 12 до 17 лет начальная доза составляет 50 мг 1 раз/, утром или вечером. Дневную дозу можно постепенно, не ранее, чем через неделю, увеличить с 50 мг до максимальной суточной дозы 200 мг. Чтобы избежать передозировки, следует учитывать меньшую массу тела у детей по сравнению со взрослыми и при увеличении дозы более 50 мг/ необходимо тщательное наблюдение за этой категорией больных и при первых признаках передозировки отменить препарат. У пациентов пожилого возраста специального подбора дозы не требуется. При тяжелых нарушениях функции печени дозу препарата следует уменьшить или же увеличить интервалы между приемами. У пациентов с нарушениями функции почек специального подбора дозы не требуется.

Лекарственная форма

Таблетки, покрытые оболочкой

Состав

сертралин (в форме гидрохлорида)

Вспомогательные вещества: целлюлоза микрокристаллическая, натрия карбоксиметилкрахмал, кальция гидрофосфата дигидрат, гидроксипропилцеллюлоза, полисорбат, магния стеарат.

Состав оболочки: гипромеллоза, пропиленгликоль, титана диоксид.

Фармакологическое действие

Сертралин - селективный ингибитор обратного захвата серотонина (5-НТ). Он оказывает очень слабое влияние на обратный захват норадреналина и допамина. В терапевтических дозах сертралин блокирует захват серотонина тромбоцитами человека. Он не оказывает стимулирующего, седативного или антихолинергического действия. Сертралин не обладает сродством к мускариновым (холинергическим), серотонинергическим, допаминергическим, адренергическим, гистаминергическим, ГАМК- или бензодиазепиновым рецепторам.

Антидепрессивный эффект отмечается к концу второй недели регулярного приема сертралина, тогда как максимальный эффект достигается только через 6 недель. В отличие от трициклических антидепрессантов, при назначении сертралина не происходит увеличения массы тела. Сертралин не вызывает психической или физической лекарственной зависимости.

Фармакокинетика

Всасывание сертралина из желудочно-кишечного тракта значительное, но происходит медленно. Максимум концентрации в плазме крови достигается через 4,5-8,4 часа после приема препарата внутрь. Равновесная концентрация сертралина в плазме крови достигается в пределах недели при однократном ежедневном приёме. Биодоступность во время приёма пищи повышается на 25%, при этом время достижения максимальной концентрации укорачивается.

Распределение. Общее связывание сертралина с белками плазмы составляет 98%. Объем распределения >20 л/кг.

Метаболизм и выведение. Сертралин подвергается интенсивному метаболизму при первом прохождении через печень, подвергаясь N-деметилированию. Его основной метаболит – N-десметилсертралин менее активен по сравнению с исходным соединением. Метаболиты выделяются с мочой и калом в равных количествах. Около 0,2% сертралина выводится почками в неизмененном виде. Время полувыведения препарата составляет 22-36 часов и не зависит от возраста или пола. Для N-десметилсертралина этот показатель составляет 62-104 часа.

Время полувыведения сертралина и площадь под кривой концентрации в плазме крови (AUC) увеличиваются при нарушении функции печени. Независимо от выраженности почечной недостаточности фармакокинетика сертралина при его постоянном применении не изменяется.

Сертралин проникает в грудное молоко. Данных о его способности проходить через гемато-плацентарный барьер нет. Сертралин не диализируется.

Побочные действия

Со стороны пищеварительной системы: сухость во рту, снижение аппетита (редко - повышение), вплоть до анорексии, диспептические расстройства (метеоризм, тошнота, рвота, диарея), боль в животе; при длительном применении в 0.8% случаев - асимптоматическое повышение активности трансаминаз в сыворотке крови (при отмене препарата происходит нормализация активности ферментов).

Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: сонливость, головная боль, головокружение, тремор, бессонница, тревога, ажитация, гипомания, мания, нарушения походки, слабость, Во время лечения сертралином были отмечены экстрапирамидные расстройства, дискинезии, тремор, судороги, нарушения зрения. Двигательные нарушения чаще отмечались у больных с указаниями на их наличие в анамнезе или при сопутствующем применении антипсихотических средств.

Со стороны эндокринной системы: расстройства эякуляции, снижение либидо, нарушения менструального цикла, гиперпролактинемия, галакторея.

Со стороны обмена веществ: повышенное потоотделение, снижение массы тела; 0.8% (чаще у пациентов пожилого возраста, а также при приеме диуретиков или ряда других препаратов) - транзиторная гипонатриемия (данный побочный эффект связывают с синдромом неадекватной секреции АДГ).

Дерматологические реакции: покраснение кожи, кожная сыпь; редко - мультиформная эритема.

При прекращении лечения: редко - синдром отмены: возможны парестезии, гипостезии, симптомы депрессии, галлюцинации, агрессивные реакции

Особенности продажи

рецептурные

Особые условия

Сертралин не следует назначать совместно с ИМАО, а также в течение 14 дней после прекращения лечения ИМАО. Аналогично после отмены сертралина в течение 14 дней не назначают ИМАО.

Необходимо отметить, что у больных, подвергающихся электросудорожной терапии, достаточный опыт применения сертралина отсутствует. Возможный успех или риск подобного комбинированного лечения не изучен.

Больные, страдающие депрессией, являются группой риска в отношении суицидальных попыток. Эта опасность сохраняется до развития ремиссии. Поэтому от начала лечения и до достижения оптимального клинического эффекта за больными следует установить постоянное медицинское наблюдение.

Показания

— депрессии различной этиологии (лечение и профилактика);

— обсессивно-компульсивные расстройства (ОКР);

— панические расстройства (с агорафобией или без);

— посттравматические стрессорные расстройства (ПТСР).

Противопоказания

— нестабильная эпилепсия;

— детский возраст до 6 лет;

— беременность;

— период лактации;

— совместное применение сертралина и ингибиторов МАО (при замене одного препарата на другой следует воздержаться от приема антидепрессантов в течение 14 дней);

— совместное применение сертралина с триптофаном или фенфлурамином;

— повышенная чувствительность к компонентам препарата.

С осторожностью следует применять препарат при органических заболеваниях головного мозга (в т.ч. при задержке умственного развития), маниакальных состояниях, эпилепсии, печеночной и/или почечной недостаточности, снижении массы тела

Лекарственное взаимодействие

Ингибиторы моноаминоксидазы (ИМАО). Отмечаются тяжелые осложнения при одновременном применении сертралина и ИМАО (включая избирательно действующие (селегилин) ИМАО и с обратимым типом действия (моклобемид). Возможно развитие серотонинового синдрома. Аналогичные осложнения, иногда со смертельным исходом, возникают при назначении ИМАО на фоне лечения антидепрессантами, угнетающими нейрональный захват моноаминов или сразу после их отмены.

При одновременном применении избирательных ингибиторов обратного нейронального захвата серотонина и ИМАО возникают: гипертермия, ригидность, миоклонус, лабильность вегетативной нервной системы (быстрые колебания параметров дыхательной и сердечно-сосудистой системы), изменения психического статуса, включая повышенную раздражительность, выраженное возбуждение, спутанность сознания, которое в некоторых случаях может перейти в делириозное состояние или кому.

Лекарственные средства, угнетающие центральную нервную систему и этанол. Комбинированное применен
(3135)


Дозування

Дорослим при депресіях і ДКР препарат призначають у початковій дозі 50 мг 1 раз/ вранці або ввечері. Добову дозу можна поступово, не раніше, ніж через тиждень збільшити з 50 мг до максимальної щоденної дози в 200 мг. При панічних розладах та ПТСР: початкова доза становить 25 мг 1 раз/ вранці або ввечері. Через тиждень можна збільшити дозу до 50 мг 1 раз/, а потім поступово, не раніше, ніж через тиждень, денну дозу можна збільшити до 50 мг до максимальної щоденної дози в 200 мг. Задовільний терапевтичний результат достигается зазвичай через 7 днів від початку лікування. Однак для досягнення повного терапевтичного ефекту необхідне регулярне застосування препарату протягом 2-4 тижнів. При лікуванні ДКР для досягнення хорошого результату може знадобитися 8-12 тижнів. Мінімальна доза, що забезпечує терапевтичну дію, зберігається надалі як підтримуюча. Дітям при ОКР препарат призначають залежно від віку. Для дітей віком від 6 до 12 років початкова доза становить 25 мг 1 раз/ вранці або ввечері. Через тиждень дозу можна збільшити до 50 мг 1 раз/ Для ��сіток і підлітків у віці від 12 до 17 років початкова доза становить 50 мг 1 раз/, вранці або ввечері. Денну дозу можна поступово, не раніше, ніж через тиждень, збільшити з 50 мг до максимальної добової дози 200 мг. Щоб уникнути передозування, слід враховувати меншу масу тіла у дітей у порівнянні з дорослими і при збільшенні дози більш 50 мг/ необхідно ретельне спостереження за цією категорією хворих і при перших ознаках передозування відмінити препарат. У пацієнтів літнього віку спеціального підбору дози не вимагається. При важких порушення функції печінки дозу препарату слід зменшити або збільшити інтервали між прийомами. У пацієнтів з порушеннями функції нирок спеціального підбору дози не вимагається.

Лікарська форма

Таблетки, вкриті оболонкою

Склад

сертралін (у формі гідрохлориду)

Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію карбоксиметилкрахмал, кальцію гідрофосфату дигідрат, гідроксипропілцелюлоза, полісорбат, магнію стеарат.

Склад оболонки: гіпромелоза, пропіленгліколь, титану діоксид.

Фармакологическое дія

Сертралін - селективний інгібітор зворотного захоплення серотоніну (5-НТ). Він має дуже слабкий вплив на зворотне захоплення норадреналіну та допаміну. В терапевтичних дозах сертралін блокує захоплення серотоніну тромбоцитами людини. Він не чинить стимулюючої, седативної або антихолінергічної дії. Сертралін не має спорідненості до мускаринових (холінергічними), серотонергічних, допаминергическим, адренергічних, гістамінергіческіх, ГАМК - чи бензодіазепінових рецепторів.

Ант��депресивний ефект відзначається до кінця другого тижня регулярного прийому сертраліну, тоді як максимальний ефект досягається лише через 6 тижнів. На відміну від трициклічних антидепресантів, при призначенні сертраліну не відбувається збільшення маси тіла. Сертралін не викликає психічної або фізичної лікарської залежності.

Фармакокінетика

Всмоктування сертраліну з шлунково-кишкового тракту значне, але відбувається повільно. Максимум концентрації в плазмі крові досягається через 4,5-8,4 години після прийому препарату внутрь. Рівноважна концентрація сертраліну в плазмі крові досягається в межах тижні при щоденному одноразовому прийомі. Біодоступність під час прийому їжі підвищується на 25%, при цьому час досягнення максимальної концентрації коротшає.

Розподіл. Загальне зв'язування сертраліну з білками плазми становить 98%. Об'єм розподілу >20 л/кг.

Метаболізм і виведення. Сертралін піддається інтенсивному метаболізму при першому проходженні через печінку, піддаючись N-деметилированию. Його основний метаболіт – N-десметилсе��тралин менш активний порівняно з вихідним з'єднанням. Метаболіти виділяються з сечею та калом у рівних кількостях. Близько 0,2% сертраліну виводиться нирками у незміненому вигляді. Час напіввиведення препарату становить 22-36 годин і не залежить від віку або статі. Для N-десметилсертраліну цей показник становить 62-104 години.

Час напіввиведення сертраліну та площа під кривою концентрації в плазмі крові (AUC) збільшуються при порушенні функції печінки. Незалежно від вираженості ниркової недостатності фармакокінетика сертраліну при його постійному застосуванні не змінюється.

Сертралін проникає в грудне молоко. Даних про його здатність проходити через гемато-плацентарний бар'єр немає. Сертралін не диализируется.

Побічні дії

З боку травної системи: сухість у роті, зниження апетиту (рідко - підвищення), аж до анорексії, диспепсичні розлади (метеоризм, нудота, блювання, діарея), біль у животі; при тривалому застосуванні у 0.8% випадків - асимптоматическое підвищення активності трансаміназ у сироватці крові (при відміні препарату походжодіт нормалізація активності ферментів).

З боку ЦНС і периферичної нервової системи: сонливість, головний біль, запаморочення, тремор, безсоння, тривога, ажитація, гипомания, манія, порушення ходи, слабкість, Під час лікування сертраліном були відзначені екстрапірамідні розлади, дискінезії, тремор, судоми, порушення зору. Рухові порушення частіше відзначалися у хворих зі вказівками на їх наявність в анамнезі або при супутньому застосуванні антипсихотичних засобів.

З боку ендокринної системи: расстройства еякуляції, зниження лібідо, порушення менструального циклу, гіперпролактинемія, галакторея.

З боку обміну речовин: підвищене потовиділення, зниження маси тіла; 0.8% (частіше у пацієнтів літнього віку, а також при прийомі діуретиків або ряду інших препаратів) - транзиторна гіпонатріємія (даний побічний ефект пов'язують із синдромом неадекватної секреції АДГ).

Дерматологічні реакції: почервоніння шкіри, шкірний висип; рідко - мультиформна еритема.

При припиненні лікування: рідко - синдром відміни: можливі парестезії, гипостезии, симптоми депресії, галюцинації, агресивні реакції

Особливості продажу

рецептурні

Особливі умови

Сертралін не слід призначати разом з ІМАО, а також протягом 14 днів після припинення лікування ІМАО. Аналогічно після відміни сертраліну протягом 14 днів не призначають ІМАО.

Необхідно відзначити, що у хворих, що піддаються електросудомної терапії, достатній досвід застосування сертраліну відсутня. Можливий успіх або ризик такого комбінованого лікування не вивчений.

Хворі, страдають депресією, є групою ризику щодо суїцидальних спроб. Ця небезпека зберігається до розвитку ремісії. Тому від початку лікування до досягнення оптимального клінічного ефекту за хворими слід встановити постійне медичне спостереження.

Свідчення

— депресії різної етіології (лікування і профілактика);

— обсесивно-компульсивні розлади (ОКР);

— панічні розлади (з агорафобією або без);

— посттравматичні стресорні розлади (ПТСР).

Протипоказання

— ��естабильная епілепсія;

— дитячий вік до 6 років;

— вагітність;

— період лактації;

— сумісне застосування сертраліну та інгібіторів МАО (при заміні одного препарату на інший слід утриматися від прийому антидепресантів протягом 14 днів);

— сумісне застосування сертраліну з триптофаном або фенфлурамином;

— підвищена чутливість до компонентів препарату.

З обережністю слід застосовувати препарат при органічних захворюваннях головного мозку (в т. ч. при затримці умственного розвитку), маніакальних станах, епілепсії, печінковій і/або нирковій недостатності, зниження маси тіла

Лікарська взаємодія

Інгібітори моноаміноксидази (ІМАО). Відзначаються важкі ускладнення при одночасному застосуванні сертраліну та ІМАО (включаючи вибірково діючі (селегілін) ІМАО та з оборотним типом дії (моклобемид). Можливо розвиток серотонінового синдрому. Аналогічні ускладнення, іноді зі смертельним наслідком, що виникають при призначенні ІМАО на фоні лікування антидепресантами, пригнічують нейрональний захоплення моноамінів або відразу після їх відміни.

При одночасному застосуванні виборчих інгібіторів зворотного нейронального захоплення серотоніну та ІМАО виникають: гіпертермія, ригідність, міоклонус, лабільність вегетативної нервової системи (швидкі коливання параметрів дихальної і серцево-судинної системи), зміни психічного статусу, включаючи підвищену дратівливість, виражене збудження, сплутаність свідомості, яке в деяких випадках може перейти в делириозное стан або кому.

Ліках��основні засоби, що пригнічують центральну нервову систему і етанол. Комбіноване застосовано
Производитель: ТОРРЕНТ ФАРМА
Общее описание: Антидепрессант*
Хранить при комнатной температуре 15-25 градусов: Да
Действующие вещества: Сертралин
Страна происхождения: Индия
Форма выпуска: 10 - блистеры (3) - пачки картонные.
Беречь от детей: Да
Пока нет комментариев
Написать комментарий
captcha
Рекомендуемые товары
Мексидол 0,125 n50 табл п/о \ Мексидол Форте 250мг №40 таблетки 413357 743 грн
877 грн
797 грн
© 2024. Интернет-аптека Apo.com.ua
Заказ обратного звонка