Дозировка
При язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки, эрозивном гастрите препарат назначают по 40-80 мг/ Курс лечения при обострении язвенной болезни двенадцатиперстной кишки составляет 2 недели, а язвенной болезни желудка - 4-8 недель. Для профилактики обострений язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки назначают по 20 мг/ Для эрадикации Helicobacter pylori принимают по 40 мг 2 в комбинации с противомикробными средствами. Курс терапии - 7-14 дней. При эрозивно-язвенных поражениях желудка и двенадцатиперстной кишки, связанных с приемом НПВП, назначают по 40-80 мг/ Курс лечения - 4-8 недель. Для профилактики эрозивных поражений на фоне длительного применения НПВП - по 20 мг/ При рефлюкс-эзофагите назначают по 20-40 мг/ Курс терапии составляет 4-8 недель. Для профилактики обострений принимают по 20 мг/ У пациентов с выраженными нарушениями функции печени дозу следует снизить до 40 мг 1 раз в 2 дня, при этом необходимо контролировать биохимические показатели крови. При повышении активности печеночных ферментов препарат следует отменить. Таблетки принимают внутрь целиком (не размельчая и не растворяя), запивая достаточным количеством жидкости. Препарат рекомендуют принимать за 1 ч до завтрака, при кратности приема 2 вторую дозу - за 1 ч до ужина.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые кишечнорастворимой оболочкой желтого цвета, круглые, двояковыпуклые
Состав
пантопразола натрия сесквигидрат45.1 мг,
что соответствует содержанию пантопразола40 мг
Вспомогательные вещества: магния оксид, кальция карбонат, кросповидон, натрия лаурилсульфат, кальция стеарат, кремния диоксид коллоидный, полиметакрилат тип С, триэтилцитрат, коповидон, тальк очищенный, титана диоксид, железа оксид желтый, полиэтиленгликоль 6000, изопропиловый спирт, ацетон, вода очищенная.
Фармакологическое действие
Ингибитор H+-K+-АТФ-азы. Блокирует заключительную стадию секреции хлороводородной (соляной) кислоты, снижает уровень базальной и стимулированной (независимо от вида раздражителя) секреции хлороводородной (соляной) кислоты в желудке. При язвенной болезни двенадцатиперстной кишки, ассоциированной с Helicobacter pylori, снижение желудочной секреции повышает чувствительность микроогранизма к антибиотикам.
Не влияет на моторику ЖКТ. Секреторная активность нормализуется через 3-4 дня после окончания приема препарата.
Фармакокинетика
Всасывание
После приема препарата внутрь пантопразол быстро абсорбируется из ЖКТ. Cmax достигается через 2.5 ч и составляет 2-3 мг/л, при этом значение Cmax остается неизменным при многократном приеме. Биодоступность 65-77%.
Выведение
T1/2 - около 1 ч.
Побочные действия
Со стороны ЦНС: головная боль; очень редко - депрессия, слабость, головокружение, нарушение зрения.
Со стороны пищеварительной системы: диарея, тошнота, боли в верхней части живота, запор, метеоризм; в единичных случаях (1 случай на 106 пациентов) - тяжелое гепатоцеллюлярное поражение печени с желтухой, нарушения функции печени.
Аллергические реакции: кожная сыпь, зуд, гиперемия кожи, анафилактические реакции (вплоть до шока).
Прочие: болезненное напряжение молочных желез, гипертермия.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
До начала и после окончания терапии обязателен эндоскопический контроль (при необходимости - с биопсией) для исключения злокачественного новообразования желудка или пищевода, т.к. применение препарата может отсрочить постановку правильного диагноза.
Показания
— язвенная болезнь желудка или двенадцатиперстной кишки в фазе обострения;
— эрозивный гастрит (в т.ч. ассоциированный с Helicobacter pylori);
— эрозивно-язвенные поражения желудка и двенадцатиперстной кишки, связанные с приемом НПВП;
— рефлюкс-эзофагит.
Противопоказания
— диспепсия невротического генеза;
— злокачественные заболевания ЖКТ;
— детский возраст (из-за отсутствия данных о применении препарата в педиатрической практике);
— повышенная чувствительность к пантопразолу.
С осторожностью назначают препарат при печеночной недостаточности.
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении пантопразол может уменьшить всасывание лекарственных средств, биодоступность которых зависит от рН среды желудка (например, кетоконазол).
(4178)
Дозування
При виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, ерозивно гастриті препарат призначають по 40-80 мг/ Курс лікування при загостренні виразкової хвороби дванадцятипалої кишки становить 2 тижні, а виразкової хвороби шлунка - 4-8 тижнів. Для профілактики загострень виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки призначають по 20 мг/ Для ерадикації Helicobacter pylori приймають по 40 мг 2 в комбінації з протимікробними засобами. Курс терапії - 7-14 днів. При ерозивно-виразкових ураженнях шлунка та дванадцятипалої кишки, пов'язаний��их з прийомом НПЗП, призначають по 40-80 мг/ Курс лікування - 4-8 тижнів. Для профілактики ерозивних уражень на фоні тривалого застосування НПЗП - по 20 мг/ При рефлюкс-езофагіті призначають по 20-40 мг/ Курс терапії становить 4-8 тижнів. Для профілактики загострень приймають по 20 мг У пацієнтів з вираженими порушеннями функції печінки дозу слід знизити до 40 мг 1 раз у 2 дні, при цьому необхідно контролювати біохімічні показники крові. При підвищенні активності печінкових ферментів, препарат слід відмінити. Таблетки приймають внутрішньо цілими (не роздрібнити і не розчиняючи), запиваючи достатньою кількістю рідини. Препарат рекомендують приймати за 1 год до сніданку, при кратності прийому 2 другу дозу - за 1 год до вечері.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті кишковорозчинною оболонкою, жовтого кольору, круглі, двоопукліСклад
пантопразолу натрію сесквигидрат45.1 мг,
що відповідає змісту пантопразола40 мг
Допоміжні речовини: магнію оксид, кальцію карбонат, кросповідон, натрію лаурилсульфат, кальцію стеарат, кремнію діоксид колоїдний, полиметакрилат тип С, триэтилцитрат, коповідон, тальк очищений, титану діоксид, заліза оксид жовтий, поліетиленгліколь 6000, ізопропіловий спирт, ацетон, вода очищена.Фармакологічна дія
Інгібітор Н+-K+-АТФ-ази. Блокує заключну стадію секреції соляної (соляної) кислоти, знижує рівень базальної і стимульованої (незалежно від виду подразника) секреції соляної (соляної) кислоти в шлунку. При виразковій хворобі дванадцятипалої кишки, асоційованої з Helicobacter pylori, зниження шлункової секреції підвипідвищує чутливість микроогранизма до антибіотиків.
Не впливає на моторику ШЛУНКОВО-кишкового тракту. Секреторна активність нормалізується через 3-4 дні після закінчення прийому препарату.Фармакокінетика
Всмоктування
Після прийому препарату всередину пантопразол швидко абсорбується з ШКТ. Cmax досягається через 2.5 год і становить 2-3 мг/л, при цьому значення Cmax залишається незмінним при багаторазовому прийомі. Біодоступність 65-77%.
Виведення
T1/2 - близько 1 ч.Побічні дії
З боку ЦНС: головний біль; дуже рідко - депресія, слабкість, головокружение, порушення зору.
З боку травної системи: діарея, нудота, біль у верхній частині живота, запор, метеоризм; у поодиноких випадках (1 випадок на 106 пацієнтів) - важке гепатоцеллюлярное ураження печінки з жовтяницею, порушення функції печінки.
Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, гіперемія шкіри, анафілактичні реакції (аж до шоку).
Інші: хворобливе напруження молочних залоз, гіпертермія.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
До початку і після закінчення терапії обов'язковий е��доскопический контроль (при необхідності - з біопсією) для виключення злоякісного новоутворення шлунка або стравоходу, оскільки застосування препарату може відстрочити постановку правильного діагнозу.Свідчення
— виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки у фазі загострення;
— ерозивний гастрит (у т. ч. асоційований з Helicobacter pylori);
— ерозивно-виразкові ураження шлунка та дванадцятипалої кишки, пов'язані з прийомом НПЗП;
— рефлюкс-езофагіт.Протипоказання
— диспепсія невротичного генезу;
— злоякісні захворювання ШКТ;
— дитячий вік (через відсутність даних про застосування препарату в педіатричній практиці);
— підвищена чутливість до пантопразолу.
З обережністю призначають препарат при печінковій недостатності.Лікарська взаємодія
При одночасному застосуванні пантопразол може зменшити всмоктування лікарських засобів, біодоступність яких залежить від рН середовища шлунка (наприклад, кетоконазол).
