Дозировка
Препарат принимают внутрь. Дозу устанавливают индивидуально, в зависимости от вида гельминта и массы тела пациента. При нейроцистицеркозе и эхинококкозе пациентам с массой тела 60 кг и более назначают по 400 мг 2, с массой тела менее 60 кг - в дозе 15 мг/кг/ в 2 приема. Максимальная суточная доза- 800 мг. Курс лечения при нейроцистицеркозе - 8-30 дней, при эхинококкозе - 3 цикла по 28 дней с 14 дневным перерывом между циклами. При оперативном лечении длительность медикаментозного лечения составляет 3 курса. При аскаридозе, трихоцефалезе, энтеробиозе, анкилостомидозе взрослым и детям старше 3 лет - по 400 мг однократно, при необходимости прием повторяют через 3 недели. При лямблиозе взрослым и детям старше 3 лет - по 400 мг 1 раз/ в течение 3 дней. При стронгилоидозе и цестодозе взрослым и детям старше 3 лет - по 400 мг 1 раз/ в течение 3 дней, при необходимости повторяют через 3 недели. Таблетки можно разжевывать или проглатывать целиком.
Лекарственная форма
Таблетки жевательные светло-оранжевого цвета, с вкраплениями более темного и более светлого цвета, круглые, плоские, с риской на одной стороне.
Состав
албендазол 400 мг
Вспомогательные вещества: сахароза - 382 мг, лактоза - 200 мг, натрия бензоат - 1 мг, краситель солнечный закат желтый - 0.2 мг, вода очищенная - 0.1 мг, магния стеарат - 6 мг, тальк - 10.6 мг, ароматизатор мяты перечной - 0.008 мг, ментол - 0.2 мг.
Фармакологическое действие
Противогельминтное и противопротозойное средство. Избирательно подавляет полимеризацию бета-тубулина, что приводит к деструкции цитоплазматических микроканальцев клеток кишечного тракта гельминтов; изменяет течение биохимических процессов (подавляет утилизацию глюкозы), блокирует передвижение секреторных гранул и других органелл в мышечных клетках круглых червей, обусловливая их гибель. Наиболее эффективен в отношении личиночных форм цестод - Echinococcus granulosus и Taenia solium; нематод - Strongyloides stercolatis.
Фармакокинетика
Всасывание
После приема внутрь плохо абсорбируется из ЖКТ вследствие плохой растворимости в воде. Препарат быстро метаболизируется при "первом прохождении" через печень, поэтому плазменные концентрации албендазола в неизмененном виде ничтожно малы и не определяются. Биодоступность при приеме внутрь низкая. Однако одновременный прием жирной пищи значительно повышает всасывание и концентрацию албендазола в плазме крови (в 5 раз). Cmax албендазола сульфоксида достигается через 2-5 ч.
Распределение
Связывание с белками плазмы составляет 70%. Албендазол хорошо распределяется в организме, достигая высоких концентраций в моче и желчи, печени, стенке и жидкости паразитарных кист, цереброспинальной жидкости.
Метаболизм
Албендазол быстро метаболизируется в печени с образованием первичного метаболита - албендазола сульфоксида, также обладающего противогельминтной активностью. Албендазола сульфоксид в свою очередь превращается в албендазола сульфон (вторичный метаболит) и другие окисленные продукты, лишенные фармакологической активности.
Албендазол является индуктором микросомальных ферментов CYP1A2 в клетках печени человека.
Выведение
T1/2 албендазола сульфоксида составляет 8-12 ч. Препарат выводится в виде различных метаболитов с мочой и с желчью, при этом почечное выведение незначительно (менее 1%).
Фармакокинетика в особых клинических случаях
На фоне поражения печени биодоступность албендазола повышается. Cmax албендазола сульфоксида увеличивается в 2 раза, а T1/2 удлиняется.
У пациентов с нарушение функции почек клиренс албендазола и его метаболитов не меняет
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: нарушение функции печени с изменением функциональных печеночных тестов (слабое или умеренное повышение активности трансаминаз), боли в области живота, тошнота, рвота.
Со стороны системы кроветворения: угнетение костномозгового кроветворения (лейкопения, гранулоцитопения, агранулоцитоз, тромбоцитопения, панцитопения).
Со стороны нервной системы: головная боль, головокружение, менингеальные симптомы.
Аллергические реакции: кожная сыпь, зуд.
Прочие: повышение температуры тела, повышение АД, острая почечная недостаточность, обратимая алопеция.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Больные нейроцистицеркозом должны получать соответствующую терапию ГКС и противосудорожными препаратами. ГКС для приема внутрь и в/в введения применяются для предотвращения резкого повышения АД на первой неделе антицистовой терапии.
Рекомендуется контроль клеточного состава крови; анализы крови необходимо проводить в начале каждого 28 дневного цикла и каждые 2 недели в период терапии альбендазолом. При возникновении лейкопении лечение приостанавливают. Продолжение лечения албендазолом возможно, если понижение общего содержания лейкоцитов и нейтрофильных лейкоцитов умеренное и не прогрессирует.
При нарушении функции печени, до и во время лечения необходим регулярный лабораторный контроль (каждые 2 недели). В случае значительного увеличения уровня, печеночных трансаминаз лечение следует прекратить. Однако если уровень ферментов печени вернулся к исходному, то албендазол может быть вновь назначен, при условии постоянного контроля лабораторных показателей.
При нейроцистицеркозе с поражением глаз перед началом лечения необходимо исследование сетчатки в связи с риском усугубления ее патологии.
Использование в педиатрии
С осторожностью следует назначать препарат детям в возрасте от 3 до 6 лет.
Показания
— нейроцистицеркоз, вызванный личиночной формой свиного цепня (Taenia solium);
— эхинококкоз печени, легких, брюшины, вызванной личиночной формой собачьего ленточного червя (Echinococcus granulosus);
— нематодозы: аскаридоз, трихоцефалез, анкилостомидоз, энтеробиоз, стронгилоидоз;
— трематодозы: описторхоз;
— некоторые протозойные инфекции: лямблиоз, микроспоридиоз;
— смешанные гельминтозы;
— в качестве вспомогательного средства при хирургическом лечении эхинококкозных кист.
Противопоказания
— детский возраст до 3 лет;
— повышенная чувствительность к компонентам препарата;
— повышенная чувствительность к другим производным бензимидазола.
С осторожностью: угнетение костномозгового кроветворения, печеночная недостаточность, цирроз печени, цистицеркоз с вовлечением сетчатой оболочки глаза.
Лекарственное взаимодействие
При совместном применении дексаметазон, циметидин, празиквантел увеличивают концентрацию албендазола сульфоксида в крови.
(5392)
Дозування
Препарат приймають внутрішньо. Дозу встановлюють індивідуально, залежно від виду гельмінта і маси тіла пацієнта. При нейроцистицеркозі і ехінококкозі пацієнтам з масою тіла 60 кг і більше призначають по 400 мг 2, з масою тіла менше 60 кг - у дозі 15 мг/кг в 2 прийоми. Максимальна добова доза - 800 мг. Курс лікування при нейроцистицеркозі - 8-30 днів, при ехінококкозі - 3 цикли по 28 днів з 14-денним перервою між циклами. При оперативному лікуванні тривалість медикаментозного лікування становить 3 курсу. При аскаридозі, трихоцефальозі, ентеробиозе, анкілостомідозі дорослим і дітям старше 3 років - по 400 мг одноразово, при необхідності прийом повторюють через 3 тижні. При лямбліозі дорослим і дітям старше 3 років - по 400 мг 1 раз/ в протягом 3 днів. При стронгілоїдозі і цестодозе дорослим і дітям старше 3 років - по 400 мг 1 раз/ в протягом 3 днів, при необхідності повторюють через 3 тижні. Таблетки можна розжовувати або ковтати цілком.
Лікарська форма
Таблетки жувальні світло-оранжевого кольору, з вкрапленнями більш темного і більш світлого кольору, круглі, плоскі, з рискою ��а одній стороні.Склад
албендазол 400 мг
Допоміжні речовини: сахароза - 382 мг, лактоза - 200 мг, натрію бензоат - 1 мг, барвник сонячний захід жовтий - 0.2 мг, вода очищена - 0.1 мг, магнію стеарат - 6 мг, тальк - 10.6 мг, ароматизатор м'яти перцевої - 0.008 мг, ментолу - 0.2 мг.Фармакологічна дія
Протигельмінтний та протипротозойну засіб. Вибірково пригнічує полімеризацію бета-тубуліну, що призводить до деструкції цитоплазматичних мікроканальців клітин кишкового каналу гельмінтів; змінює перебіг біохімічних процессов (пригнічує утилізацію глюкози), блокує пересування секреторних гранул та інших органел в м'язових клітинах круглих черв'яків, обумовлюючи їх загибель. Найбільш ефективний відносно личинкових форм цестод - Echinococcus granulosus і Taenia solium; нематод - Strongyloides stercolatis.Фармакокінетика
Всмоктування
Після прийому всередину погано абсорбується з ШЛУНКОВО-кишкового тракту внаслідок поганої розчинності у воді. Препарат швидко метаболізується при "першому проходженні" через печінку, тому плазмові концентрації албендазола в незміненому вигляді ничтожн�� малі і не визначаються. Біодоступність при прийомі внутрішньо низька. Однак одночасний прийом жирної їжі значно підвищує всмоктування і концентрацію албендазола в плазмі крові (в 5 разів). Cmax албендазола сульфоксиду досягається через 2-5 ч.
Розподіл
Зв'язування з білками плазми становить 70%. Албендазол добре розподіляється в організмі, досягаючи високих концентрацій у сечі та жовчі, печінці, стінці і рідини паразитарних кіст, цереброспінальної рідини.
Метаболізм
Албендазол швидко метаболізується у печени з утворенням первинного метаболіту - албендазола сульфоксиду, також володіє противогельминтной активністю. Албендазола сульфоксид в свою чергу перетворюється в албендазола сульфон (вторинний метаболіт) та інші окислені продукти, позбавлені фармакологічної активності.
Албендазол є індуктором мікросомальних ферментів CYP1A2 в клітинах печінки людини.
Виведення
T1/2 албендазола сульфоксиду становить 8-12 год. Препарат виводиться у вигляді різних метаболітів з сечею та з жовчю, при цьому нирковий вив��ження незначно (менше 1%).
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
На тлі ураження печінки біодоступність албендазола підвищується. Cmax албендазола сульфоксиду збільшується в 2 рази, а T1/2 подовжується.
У пацієнтів з порушенням функції нирок кліренс албендазола і його метаболітів не змінюєПобічні дії
З боку травної системи: порушення функції печінки зі зміною функціональних печінкових тестів (слабке або помірне підвищення активності трансаміназ), болі в області живота, нудота, блювання.
З боку системи кровотворення: пригнічення кістковомозкового кровотворення (лейкопенія, гранулоцитопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, панцитопенія).
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, менінгеальні симптоми.
Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж.
Інші: підвищення температури тіла, підвищення артеріального тиску, гостра ниркова недостатність, оборотна алопеція.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Хворі нейроцистицеркозом повинні отримувати відповідну терапію ГКС і ��ротивосудорожными препаратами. ГКС для прийому всередину і в/в введення застосовуються для запобігання різкого підвищення АТ на першому тижні антицистової терапії.
Рекомендується контроль клітинного складу крові; аналізи крові необхідно проводити на початку кожного 28-денного циклу і кожні 2 тижні у період терапії альбендазолом. При виникненні лейкопенії лікування припиняють. Продовження лікування албендазолом можливо, якщо зниження загального вмісту лейкоцитів та нейтрофільних лейкоцитів помірне і не прогресує.
При порушенні функції печінки, до і під час лікування необхідний регулярний лабораторний контроль (кожні 2 тижні). У разі значного збільшення рівня печінкових трансаміназ лікування слід припинити. Однак якщо рівень ферментів печінки повернувся до вихідного, то албендазол може бути призначений за умови постійного контролю лабораторних показників.
При нейроцистицеркозі з ураженням очей перед початком лікування необхідне дослідження сітківки у зв'язку з ризиком посилення її патології.
Використання в ��едиатрии
З обережністю слід призначати препарат дітям віком від 3 до 6 років.Свідчення
— нейроцистицеркоз, викликаний личинковою формою свинячого ціп'яка (Taenia solium);
— ехінококоз печінки, легенів, очеревини, викликаної личинковою формою собачого стрічкового хробака (Echinococcus granulosus);
— нематодозы: аскаридоз, трихоцефальоз, анкілостомідоз, ентеробіоз, стронгілоїдоз;
— трематодозы: опісторхоз;
— деякі протозойні інфекції: лямбліоз, микроспоридиоз;
— змішані гельмінтози;
— як у��помогательного кошти при хірургічному лікуванні эхинококкозных кіст.Протипоказання
— дитячий вік до 3 років;
— підвищена чутливість до компонентів препарату;
— підвищена чутливість до інших похідних бензимідазолу.
З обережністю: пригнічення кістковомозкового кровотворення, печінкова недостатність, цироз печінки, цистицеркоз із залученням сітчастої оболонки ока.Лікарська взаємодія
При спільному застосуванні дексаметазон, циметидин, празиквантел збільшують концент��ацию албендазола сульфоксиду в крові.