Дозировка
При трансплантации солидных органов лечение Сандиммуном Неоралом должно быть начато за 12 ч до операции в дозе от 10 до 15 мг/кг массы тела, разделенной на 2 приема. В течение 1-2 недель после операции препарат назначают ежедневно в той же дозе, после чего дозу постепенно снижают (под контролем концентрации циклоспорина в крови) до достижения поддерживающей дозы 2-6 мг/кг/ (в 2 приема). Сандиммун® Неорал® назначают в комбинации с другими иммунодепрессантами, в т.ч. с ГКС, а также в составе комбинированной трехкомпонентной (Сандиммун® Неорал® + ГКС + азатиоприн) или четырехкомпонентной (Сандиммун® Неорал® + ГКС + азатиоприн + препараты моно- или поликлональных антител) терапии. Четырехкомпонентная схема применяется у больных с высоким риском развития отторжения. В случае применения Сандиммуна Неорала в составе схем комбинированной терапии его доза может быть уменьшена уже на начальном этапе терапии (3-6 мг/кг/ в 2 приема) или скорректирована в процессе лечения с учетом концентрации циклоспорина в плазме крови и динамики показателей безопасности (концентрация мочевины, креатинина в сыворотке, АД). При трансплантации костного мозга начальную дозу следует вводить в день, предшествующий пересадке. В большинстве случаев предпочтительным является в/в введение; рекомендуемая доза составляет 3-5 мг/кг/ Инфузионное введение в этой же дозе продолжают в течение 2 недель после пересадки, затем переходят на пероральную поддерживающую терапию Сандиммуном Неоралом в суточной дозе около 12.5 мг/кг, разделенной на 2 приема. Поддерживающую терапию проводят не менее 3 мес (предпочтительно 6 мес), после чего дозу постепенно снижают до нуля в течение 1 года после трансплантации. Если Сандиммун® Неорал® назначается и для начального этапа терапии, то рекомендованная суточная доза составляет 12.5-15 мг/кг (в 2 приема) начиная со дня, предшествующего пересадке. При наличии заболеваний ЖКТ, приводящих к снижению всасывания, могут потребоваться более высокие дозы Сандиммуна Неорала или в некоторых случаях применение в/в инфузий Сандиммуна. После прекращения введения Сандиммуна у некоторых больных может развиться болезнь БТПХ, которая обычно регрессирует после возобновления терапии. Для лечения этого состояния при его хроническом течении в слабовыраженной форме следует использовать Сандиммун® Неорал® в низких дозах. Показания, не связанные с трансплантацией При эндогенном увеите для индукции ремиссии препарат назначают в начальной суточной дозе 5 мг/кг внутрь в 2 приема до исчезновения признаков активного воспаления и улучшения остроты зрения. В случаях, трудно поддающихся лечению, доза может быть увеличена до 7 мг/кг/ на непродолжительный период. Если не удается контролировать ситуацию с помощью одного Сандиммуна Неорала, то для достижения начальной ремиссии или для купирования приступа воспаления можно присоединить системные ГКС (преднизолон в суточной дозе 0.2-0.6 мг/кг или другой глюкокортикостероид в эквивалентной дозе).
Лекарственная форма
капсулы мягкие
Состав
циклоспорин 50 мг
Вспомогательные вещества: D,L-альфа-токоферол, этанол, пропиленгликоль, моно-, ди- и триглицериды кукурузного масла, полиоксил 40 гидрогенизированного касторового масла.
Состав оболочки: титана диоксид, глицерол 85%, пропиленгликоль, желатин.
Фармакологическое действие
Иммунодепрессивный препарат, является циклическим полипептидом, состоящим из 11 аминокислот. Циклоспорин представляет собой селективный иммунодепрессант, ингибирующий активацию кальцийневрина лимфоцитов в фазе G0 или G1 клеточного цикла. Таким образом, предотвращается активация Т-лимфоцитов и, на клеточном уровне, антиген-зависимое высвобождение лимфокинов, включая интерлейкин-2 (фактор роста Т-лимфоцитов). Циклоспорин действует на лимфоциты специфично и обратимо. В отличие от цитостатиков он не подавляет гемопоэз и не влияет на функцию фагоцитов.
Циклоспорин увеличивает время жизни аллогенных трансплантатов кожи, сердца, почек, поджелудочной железы, костного мозга, тонкой кишки, легких. Циклоспорин также подавляет развитие клеточных реакций в отношении аллотрансплантата, кожных реакций гиперчувствительности замедленного типа, экспериментального аллергического энцефаломиелита, артрита, обусловленного адъювантом Фройнда, болезни “трансплантат против хозяина” (БТПХ) и зависимое от Т-лимфоцитов образование антител. Была показана эффективность применения Сандиммуна Неорала при пересадке костного мозга и солидных органов у человека для предупреждения и лечения отторжения и БТПХ, а также при лечении различных состояний, которые по своей природе являются аутоиммунными или могут рассматриваться как таковые.
Лекарственные формы препарата Сандиммун® Неорал® (раствор для приема внутрь и мягкие капсулы, в которые также заключен раствор) имеют следующую особенность. Раствор представляет собой микроэмульсионный преконцентрат, который образует микроэмульсию в присутствии жидкости (жидкости, с которой смешивают раствор для приема внутрь перед приемом или в присутствии жидкостей в желудке при приеме препарата в форме капсул). За счет этого уменьшается вариабельность фармакокинетических параметров и обеспечивается линейная зависимость между дозой и эффектом циклоспорина с более равномерным профилем абсорбции и меньшей зависимостью от одновременного приема пищи. При изучении микроэмульсионного преконцентрата было показано, что корреляция между базальной концентрацией циклоспорина и его действием более выражена при применении Сандиммуна Неорала, чем Сандиммуна.
Фармакокинетика
Всасывание
При приеме Сандиммуна Неорала обеспечивается более четкая линейная зависимость между дозой и эффектом циклоспорина (AUCB), более постоянный профиль абсорбции и меньшая зависимость от одновременного приема пищи и суточного ритма, которая характерна для Сандиммуна. Этими свойствами в совокупности обусловлены низкая вариабельность фармакокинетики циклоспорина у одного и того же пациента и более выраженная корреляция между базальной концентрацией и биодоступностью (AUCB). Вследствие указанных дополнительных преимуществ в режиме дозирования Сандиммуна Неорала больше нет необходимости учитывать время приема пищи. Кроме того, при применении Сандиммуна Неорала обеспечивается более равномерное воздействие циклоспорина как в течение суток, так и в течение курса поддерживающей терапии.
Мягкие желатиновые капсулы и раствор для приема внутрь биоэквивалентны.
Абсолютная биодоступность циклоспорина варьирует у разных популяций пациентов.
Tmax составляет 1.5-2 ч, абсорбция Сандиммуна Неорала происходит быстро, среднее значение Cmax в плазме больше на 59% и биодоступность выше на 29% в сравнении с Сандиммуном.
Распределение
Циклоспорин распределяется большей частью вне кровяного русла. В крови 33-47% циклоспорина находится в плазме, 4-9% - в лимфоцитах, 5-12% - в гранулоцитах и 41-58% - в эритроцитах. Связывание с белками плазмы (преимущественно липопротеинами) составляет примерно 90%.
Метаболизм
Циклоспорин в значительной степени подвергается биотрансформации изоферментом CYP3A4, и, в меньшей степени, в ЖКТ и почках, с образованием примерно 15 метаболитов. Не существует какого-либо одного главного пути метаболизма.
Выведение
Циклоспорин выводится преимущественно с желчью и только 6% принятой внутрь дозы выводится с мочой (причем в неизмененном виде выводится только 0.1%).
Величины конечного T1/2 циклоспорина весьма вариабельны, что зависит от применяемого метода определения и обследуемого контингента больных. Конечный T1/2 при неизмененной функции печени составляет приблизительно 6.3 ч; у больных с тяжелыми заболеваниями печени - приблизительно 20.4 ч.
Побочные действия
Многие побочные эффекты, связанные с применением циклоспорина, дозозависимы и обратимы при уменьшении дозы. Спектр побочных эффектов в целом одинаков при различных показаниях, хотя частота и тяжесть побочных эффектов может варьировать. У больных, перенесших трансплантацию, из-за более высокой дозы и большей продолжительности лечения побочные эффекты встречаются чаще и обычно более выражены, чем у больных с другими показаниями.
При в/в введении циклоспорина отмечались случаи развития анафилактоидных реакций. У пациентов, получающих иммуносупрессивное лечение циклоспорином или комбинированную терапию, включающую циклоспорин, повышается риск развития локальных и генерализованных инфекций (вирусной, бактериальной, грибковой этиологии) и паразитарных инвазий. Также возможно обострение имевшихся ранее инфекционных заболеваний. Сообщалось о случаях развития инфекционных поражений с летальным исходом.
У больных, получающих иммуносупрессивное лечение циклоспорином или комбинированную терапию, включающую циклоспорин, повышается риск развития лимфом, лимфопролиферативных заболеваний и злокачественных новообразований, особенно кожи. Частота развития злокачественных новообразований возрастает при увеличении интенсивности и длительности иммуносупрессивной терапии.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Сандиммун® Неорал® должен использоваться только врачами, имеющими опыт проведения иммуносупрессивной терапии и обладающими возможностью обеспечить адекватное наблюдение за больным, включая регулярное полное физикальное обследование, измерение АД и контроль концентрации креатинина в сыворотке. Наблюдение за больными, перенесшими трансплантацию и получающими препарат, следует проводить только в тех учреждениях, которые обеспечены обученным медицинским персоналом, адекватными лабораторными и прочими ресурсами.
Следует иметь в виду, что при применении циклоспорина, равно как и других иммунодепрессантов, повышается риск развития лимфом и других злокачественных новообразований, чаще кожных покровов. Повышенный риск развития этого осложнения связан больше со степенью и длительностью иммуносупрессии, чем с использованием конкретного препарата. Таким образом, следует соблюдать осторожность при применении комбинированных режимов иммуносупрессивной терапии, помня о вероятности развития лимфопролиферативных заболеваний и солидных органных опухолей, иногда приводящих к летальным исходам.
Учитывая потенциальный риск развития злокачественных новообразований кожи, пациентам, получающим лечение циклоспорином, следует избегать чрезмерного пребывания под прямыми солнечными лучами, воздействия ультрафиолетового UV-B излучения, ПУВА-терапии (фотохимиотерапии).
Применение циклоспорина, как и других иммунодепрессантов, предрасполагает к развитию различных бактериальных, грибковых, паразитарных и вирусных инфекций, причем часто с участием условно-патогенных возбудителей. Учитывая потенциальную опасность этих инфекций для жизни больного, следует применять эффективную систему профилактических и лечебных мероприятий, особенно в случаях длительного применения комбинированного иммуносупрессивного лечения.
В течение первых нескольких недель терапии Сандиммуном Неоралом может появиться частое и потенциально опасное осложнение - повышение уровня креатинина и мочевины в сыворотке. Эти функциональные изменения обратимы и дозозависимы, нормализуются при снижении дозы. При длительном лечении у некоторых больных возможно развитие в почках структурных изменений (например, интерстициального фиброза), которые у пациентов с почечными трансплантатами следует дифференцировать с изменениями при хроническом отторжении. Сандиммун® Неорал® может также вызывать дозозависимое обратимое повышение билирубина сыворотки и, редко, ферментов печени. В этих случаях требуется тщательное наблюдение за показателями функции почек и печени. В случае отклонений этих показателей от нормы может потребоваться снижение дозы.
У пациентов пожилого возраста следует особенно тщательно проводить контроль функции почек.
Для контроля концентраций циклоспорина в крови предпочтительно использование специфических моноклональных антител (измерение количества неизмененного препарата). Можно использовать метод ВЭЖХ, при помощи которого также измеряется концентрация неизмененного вещества.
Показания
Трансплантация
— трансплантация солидных органов: предупреждение отторжения аллотрансплантатов почки, печени, сердца, легкого, поджелудочной железы, а также комбинированного сердечно-легочного трансплантата; лечение отторжения трансплантата у больных, ранее получавших другие иммунодепрессанты;
— трансплантация костного мозга: предупреждение отторжения трансплантата после пересадки костного мозга; предупреждение и лечение болезни "трансплантат против хозяина".
Показания, не связанные с трансплантацией
— эндогенный увеит: активный угрожающий зрению средний или задний увеит неинфекционной этиологии в случаях, когда традиционное лечение не оказало эффекта или в случаях развития тяжелых побочных эффектов; увеит Бехчета с повторными приступами воспаления с вовлечением сетчатки;
— нефротический синдром: стероидозависимый и стероидорезистентный нефротический синдром у взрослых и детей, обусловленный патологией клубочков, такой как нефропатия минимальных изменений
Противопоказания
— повышенная чувствительность к циклоспорину и другим компонентам препарата.
Для показаний, не связанных с трансплантацией
Не следует назначать циклоспорин больным с нарушениями функции почек (за исключением больных нефротическим синдромом с допустимой степенью этих нарушений), неконтролируемой артериальной гипертензией, злокачественными новообразованиями, инфекционными заболеваниями, не поддающимися адекватной терапии.
Лекарственное взаимодействие
Ниже перечислены препараты, для которых взаимодействие с циклоспорином является подтвержденным и клинически значимым.
Различные препараты могут повышать или снижать концентрации циклоспорина в плазме или крови за счет подавления или индукции ферментов, принимающих участие в метаболизме циклоспорина, в частности изоферментов цитохрома CYP3A4. Поскольку циклоспорин является ингибитором цитохрома CYP3A4 и мембранного переносчика молекул Р-гликопротеина, при одновременном применении с Сандиммуном Неоралом возможно повышение концентрации препаратов, являющихся субстратами цитохрома CYP3A4 и/или мембранного переносчика Р-гликопротеина.
Препараты, снижающие концентрацию циклоспорина: барбитураты, карбамазепин, фенитоин; нафциллин, сульфадимидин при его в/в введении; рифампицин; октреотид; пробукол; орлистат; препараты, содержащие зверобой продырявленный (Hypericum perforatum); тиклопидин, сульфинпиразон, тербинафин, бозентан.
(2078)
Дозування
При трансплантації солідних органів лікування Сандиммуном Неоралом повинно бути розпочато за 12 год до операції у дозі від 10 до 15 мг/кг маси тіла, розділеної на 2 прийоми. Протягом 1-2 тижнів після операції препарат застосовують щоденно у такій самій дозі, після чого дозу поступово знижують під контролем концентрації циклоспорину у крові до досягнення підтримуючої дози 2-6 мг/кг (в 2 прийоми). Сандіммун® Неорал® призначають в комбінації з іншими імунодепресантами, в т. ч. з ГКС, а також у складі комбінованої трикомпонентної (Сандіммун® ��еорал® + ДКЗ + азатіоприн) або чотирьохкомпонентної (Сандіммун® Неорал® + ДКЗ + азатіоприн + препарати моно - або поліклональних антитіл) терапії. Чотирьохкомпонентної схема застосовується у хворих з високим ризиком розвитку відторгнення. У разі застосування Сандиммуна Неорала у складі схем комбінованої терапії його доза може бути зменшена вже на початковому етапі терапії (3-6 мг/кг в 2 прийоми) чи скоригована у процесі лікування з урахуванням концентрації циклоспорину в плазмі крові і динаміки показників безпеки (концентрація сечовини, кре��тинина в сироватці, АТ). При трансплантації кісткового мозку початкову дозу слід вводити в день, що передує пересадці. У більшості випадків найкращим є в/в введення; рекомендована доза становить 3-5 мг/кг/ Інфузійне введення у цій же дозі продовжують протягом 2 тижнів після пересадки, потім переходять на пероральну підтримуючу терапію Сандиммуном Неоралом у добовій дозі близько 12,5 мг/кг, розділеної на 2 прийоми. Підтримуючу терапію проводять не менше 3 міс. (бажано 6 міс.), після чого дозу поступово снижа��т до нуля протягом 1 року після трансплантації. Якщо Сандіммун® Неорал® призначається і для початкового етапу терапії, то рекомендована добова доза становить 12.5-15 мг/кг (у 2 прийоми), починаючи з дня, що передує пересадці. За наявності захворювань ШЛУНКОВО-кишкового тракту, які призводять до зниження всмоктування, можуть знадобитися більш високі дози Сандиммуна Неорала або в деяких випадках застосування в/в інфузій Сандиммуна. Після припинення введення Сандиммуна у деяких хворих може розвинутися хвороба БТПХ, що звичайно регресує після возобновле��ія терапії. Для лікування цього стану при його хронічному перебігу у слабко вираженій формі слід використовувати Сандіммун® Неорал® у низьких дозах. Показання, не пов'язані із трансплантацією При ендогенному увеіте для індукції ремісії препарат призначають у початковій добовій дозі 5 мг/кг всередину в 2 прийоми до зникнення ознак активного запалення і поліпшення гостроти зору. У випадках, які важко піддаються лікуванню, доза може бути збільшена до 7 мг/кг/ на нетривалий період. Якщо не вдається контролювати ситуацію за допомогою однего Сандиммуна Неорала, то для досягнення початкової ремісії або для купірування нападу запалення можна приєднати системні ГЛЮКОКОРТИКОСТЕРОЇДИ (преднізолон у добовій дозі 0.2-0.6 мг/кг або інший глюкокортикостероїд в еквівалентній дозі).
Лікарська форма
капсули м'якіСклад
циклоспорин 50 мг
Допоміжні речовини: D,L-альфа-токоферол, етанол, пропіленгліколь, моно-, ди - і тригліцериди кукурудзяного масла, полиоксил 40 гідрогенізованої касторової олії.
Склад оболонки: титану діоксид, гліцерин 85%, пропіленгліколь, ��елатин.Фармакологічна дія
Імунодепресивний препарат, що є циклічним поліпептидом, що складається з 11 амінокислот. Циклоспорин являє собою селективний імунодепресант, інгібуючий активацію кальцийневрина лімфоцитів у фазі G0 або G1 клітинного циклу. Таким чином, запобігає активація Т-лімфоцитів і, на клітинному рівні, антиген-залежне вивільнення лімфокінів, включаючи інтерлейкін-2 (фактор росту Т-лімфоцитів). Циклоспорин діє на лімфоцити специфічно і оборотно. На відміну від цитостатиків, він не п��давляет гемопоез і не впливає на функцію фагоцитів.
Циклоспорин збільшує час життя алогенних трансплантатів шкіри, серця, нирок, підшлункової залози, кісткового мозку, тонкої кишки, легенів. Циклоспорин також пригнічує розвиток клітинних реакцій відносно алотрансплантата, шкірних реакцій гіперчутливості уповільненого типу, експериментального алергічного енцефаломієліту, артриту, обумовленого адъювантом Фройнда, хворобу "трансплантат проти хазяїна" (БТПХ) і залежне від Т-лімфоцитів утворення антитіл. Бува показана ефективність застосування Сандиммуна Неорала при пересадці кісткового мозку і солідних органів у людини для попередження і лікування відторгнення і БТПХ, а також при лікуванні різних станів, які за своєю природою є автоімунними або можуть розглядатися як такі.
Лікарські форми препарату Сандіммун® Неорал® (розчин для прийому всередину і м'які капсули, які також укладено розчин) мають наступну особливість. Розчин являє собою мікроемульсійний преконцентрат, який утворює микроэмульсию у присутності рідини (рідини, з якої змішують розчин для прийому всередину, перед прийомом або в присутності рідин в шлунку при прийомі препарату у формі капсул). За рахунок цього зменшується варіабельність фармакокінетичних параметрів і забезпечується лінійна залежність між дозою та ефектом циклоспорину з більш рівномірним профілем абсорбції і меншою залежністю від одночасного прийому їжі. При вивченні микроэмульсионного преконцентрата було показано, що кореляція між базальною концентрацією циклоспорин�� і його дією більш виражена при застосуванні Сандиммуна Неорала, ніж Сандиммуна.Фармакокінетика
Всмоктування
При прийомі Сандиммуна Неорала забезпечується більш чітка лінійна залежність між дозою та ефектом циклоспорину (AUCB), більш постійний профіль абсорбції і менша залежність від одночасного прийому їжі та добового ритму, яка характерна для Сандиммуна. Цими властивостями в сукупності обумовлені низька варіабельність фармакокінетики циклоспорину у одного і того ж пацієнта і більш виражена кореляція ��між базальною концентрацією й біодоступністю (AUCB). Внаслідок зазначених додаткових переваг в режимі дозування Сандиммуна Неорала більше немає необхідності враховувати час прийому їжі. Крім того, при застосуванні Сандиммуна Неорала забезпечується більш рівномірний вплив циклоспорину як протягом доби, так і протягом курсу підтримуючої терапії.
М'які желатинові капсули, розчин для прийому всередину біоеквівалентні.
Абсолютна біодоступність циклоспорину варіює у різних популяцій пацієнтів.
Tmax складає 1.5-2 год, абсорбція Сандиммуна Неорала відбувається швидко, середнє значення Cmax в плазмі більше на 59% і біодоступність вище на 29% у порівнянні з Сандиммуном.
Розподіл
Циклоспорин розподіляється більшою частиною поза кров'яного русла. У крові 33-47% циклоспорину знаходиться в плазмі, 4-9% у лімфоцитах, 5-12% у гранулоцитах і 41-58% - в еритроцитах. Зв'язування з білками плазми (переважно ліпопротеїнами) становить приблизно 90%.
Метаболізм
Циклоспорин значною мірою зазнає біотрансформації ��зоферментом CYP3A4, і, меншою мірою, в ШКТ і нирках, з утворенням приблизно 15 метаболітів. Не існує будь-якого одного головного шляху метаболізму.
Виведення
Циклоспорин виводиться переважно з жовчю і тільки 6% прийнятої внутрішньо дози виводиться із сечею (причому у незміненому вигляді виводиться лише 0.1%).
Величини кінцевого T1/2 циклоспорину досить варіабельні, що залежить від застосованого методу визначення і обстежуваного контингенту хворих. Кінцевий T1/2 при незміненій функції печінки становить приблизно рівні ч�� 6.3 год; у хворих з важкими захворюваннями печінки - приблизно 20.4 ч.Побічні дії
Багато побічні ефекти, пов'язані із застосуванням циклоспорину, дозозалежні і оборотні при зменшенні дози. Спектр побічних ефектів в цілому однаковий при різних показаннях, хоча частота і тяжкість побічних ефектів може варіювати. У хворих, які перенесли трансплантацію, з-за більш високої дози і більшої тривалості лікування побічні ефекти зустрічаються частіше і зазвичай більш виражені, ніж у хворих з іншими показаннями.
При в/в введнні циклоспорину відзначалися випадки розвитку анафілактоїдних реакцій. У пацієнтів, що отримують імуносупресивну лікування циклоспорином або комбіновану терапію, що включає циклоспорин, підвищується ризик розвитку локальних і генералізованих інфекцій (вірусної, бактеріальної, грибкової етіології) та паразитарних інвазій. Також можливе загострення наявних раніше інфекційних захворювань. Повідомлялося про випадки розвитку інфекційних уражень з летальним результатом.
У хворих, які отримують імуносупресивну лікування циклоспорином або комбіновану терапію, що включає циклоспорин, підвищується ризик розвитку лімфом, лімфопроліферативних захворювань і злоякісних новоутворень, особливо шкіри. Частота розвитку злоякісних новоутворень зростає при збільшенні інтенсивності і тривалості імуносупресивної терапії.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Сандіммун® Неорал® повинна використовуватися тільки лікарями, що мають досвід проведення імуносупресивної терапії і володіють можливістю забезпечити адекватне спостереження за ��ольным, включаючи регулярне повне фізикальне обстеження, вимірювання артеріального тиску і контроль концентрації креатиніну в сироватці. Спостереження за хворими, які перенесли трансплантацію і одержують препарат, слід проводити тільки в тих закладах, які забезпечені навченим медичним персоналом, адекватними лабораторними та іншими ресурсами.
Слід мати на увазі, що при застосуванні циклоспорину, так само як і інших імунодепресантів, підвищується ризик розвитку лімфом та інших злоякісних новоутворень, частіше шкірних покривів. Підвищений ризик розвитку цього ускладнення пов'язаний зі ступенем та тривалістю імуносупресії, ніж із застосуванням конкретного препарату. Таким чином, слід дотримуватися обережності при застосуванні комбінованих режимів імуносупресивної терапії, пам'ятаючи про ймовірність розвитку лімфопроліферативних захворювань і солідних органних пухлин, іноді призводять до летальних наслідків.
Враховуючи потенційний ризик розвитку злоякісних новоутворень шкіри, пацієнтам, які отримують лікування циклоспорином, слід уникати надмірного перебування під прямими сонячними променями, впливу ультрафіолетового UV-B випромінювання, ПУВА-терапії (фотохіміотерапії).
Застосування циклоспорину, як і інших імунодепресантів, призводить до розвитку різних бактеріальних, грибкових, паразитарних і вірусних інфекцій, причому часто з участю умовно-патогенних збудників. Враховуючи потенційну небезпеку цих інфекцій для життя хворого, слід застосовувати ефективну систему профілактичних і лікувальних заходів, особливо у випадках тривалого застосув��ня комбінованого імуносупресивного лікування.
Протягом перших декількох тижнів терапії Сандиммуном Неоралом може з'явитися часте і потенційно небезпечне ускладнення - підвищення рівня креатиніну і сечовини у сироватці. Ці функціональні зміни оборотні і дозозалежні, нормалізуються при зниженні дози. При тривалому лікуванні в деяких хворих можливий розвиток у нирках структурних змін (наприклад, інтерстиціального фіброзу), які у пацієнтів з нирковими трансплантатами слід диференціювати зі зміни��і при хронічному відторгненні. Сандіммун® Неорал® може також спричинити дозозалежне зворотне підвищення білірубіну сироватки і, рідко, ферментів печінки. У цих випадках необхідно ретельне спостереження за показниками функції нирок і печінки. У разі відхилень цих показників від норми може знадобитися зниження дози.
У пацієнтів літнього віку слід особливо ретельно проводити контроль функції нирок.
Для контролю концентрацій циклоспорину в крові переважно використання специфічних моноклональних а��тител (вимірювання кількості незміненого препарату). Можна використовувати метод ВЕРХ, за допомогою якого також вимірюється концентрація незміненої речовини.Свідчення
Трансплантація
— трансплантація солідних органів: запобігання відторгнення аллотрансплантатов нирки, печінки, серця, легені, підшлункової залози, а також комбінованого серцево-легеневого трансплантата; - лікування відторгнення трансплантата у хворих, які раніше отримували інші імунодепресанти;
— трансплантація кісткового мозку: запобігання від��оржения трансплантата після пересадки кісткового мозку; запобігання і лікування хвороби "трансплантат проти господаря".
Показання, не пов'язані із трансплантацією
— ендогенний увеїт: активний загрозливий зору середній або задній увеїт неінфекційної етіології у випадках, коли традиційне лікування не мало ефекту або у випадках розвитку тяжких побічних ефектів; увеїт Бехчета з повторними нападами запалення із залученням сітківки;
— нефротичний синдром: стероидозависимый і стероидорезистентный нефр��тичний синдром у дорослих і дітей, зумовлений патологією клубочків, такою як нефропатія мінімальних змінПротипоказання
— підвищена чутливість до циклоспорину та інших компонентів препарату.
Для показань, не пов'язаних із трансплантацією
Не слід призначати циклоспорин хворим з порушеннями функції нирок (за винятком хворих нефротичним синдромом з допустимим ступенем цих порушень), неконтрольованою артеріальною гіпертензією, злоякісні новоутворення, інфекційні захворівши��явищами, що не піддаються адекватній терапії.Лікарська взаємодія
Нижче перелічені препарати, для яких взаємодію з циклоспорином є підтвердженим і клінічно значущим.
Різні препарати можуть підвищувати або знижувати концентрації циклоспорину в плазмі або крові за рахунок пригнічення або індукції ферментів, які беруть участь у метаболізмі циклоспорину, зокрема ізоферментів цитохрому CYP3A4. Оскільки циклоспорин є інгібітором цитохрому CYP3A4 та мембранного переносника молекул Р-глікопротеїну, прта одночасному застосуванні з Сандиммуном Неоралом можливе підвищення концентрації препаратів, які є субстратами цитохрому CYP3A4 та/або мембранного переносника Р-глікопротеїну.
Препарати, що знижують концентрацію циклоспорину: барбітурати, карбамазепін, фенітоїн; нафциллин, сульфадимидин при його в/в введенні; рифампіцин, октреотид; пробукол; орлістат; препарати, що містять звіробій продірявлений (Hypericum perforatum); тиклопідин, сульфінпіразон, тербінафін, бозентан.
