Дозировка
Препарат назначают внутрь взрослым по 500 мг 3 При тяжелых формах заболевания доза может быть увеличена до 3-4 г/ в течение 8-12 недель. Для профилактики рецидивов препарат назначают по 500 мг 3, при необходимости - в течение нескольких лет. Детям с массой тела до 40 кг назначают 1/2 суточной дозы для взрослых - по 250 мг 3 (следует использовать таблетки по 250 мг), детям с массой тела более 40 кг - по 500 мг 3 Для профилактики рецидивов препарат назначают по 250 мг 3, при необходимости - в течение нескольких лет. Таблетки следует принимать целиком, не разжевывая, после еды и запивать большим количеством воды. При дистальных формах НЯК предпочтительно ректальное введение препарата в форме свечей ректальных или суспензии ректальной.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые кишечнорастворимой пленочной оболочкой от светло-желтого до желто-коричневого цвета, круглые, двояковыпуклые.
Состав
месалазин (5-АСК) \0009250 мг
Вспомогательные вещества: натрия карбонат, глицин, повидон, целлюлоза микрокристаллическая, кремния диоксид коллоидный, кальция стеарат, гипромеллоза, сополимер метакриловой кислоты и метакрилата (1:1), тальк, титана диоксид, краситель железа оксид желтый, макрогол, бутилметакрилат.
Фармакологическое действие
Препарат оказывает местное противовоспалительное действие. Действие препарата обусловлено ингибированием нейтрофильной липооксигеназы и синтеза простагландинов и лейкотриенов. Месалазин замедляет миграцию, дегрануляцию, фагоцитоз нейтрофилов, а также секрецию иммуноглобулинов лимфоцитами. Оказывает антиоксидантное действие (за счет способности связываться со свободными кислородными радикалами и разрушать их). Месалазин может также улавливать радикалы, образующиеся из реактивных соединений кислорода. Результаты, полученные в исследованиях in vitro указывают на возможную роль ингибирования липооксигеназы. Показано также влияние на содержание простагландинов в слизистой оболочке кишечника.
При пероральном приеме месалазин оказывает преимущественно местный эффект в слизистой оболочке кишечника и подслизистом слое, действуя со стороны просвета кишечника. Поэтому важно, что месалазин доступен области воспаления.
Соотношение системной биодоступности и концентрации месалазина в плазме не является значимым в плане терапевтической эффективности, а служит, скорее, фактором, влияющим на безопасность. Обеспечению высвобождения действующего вещества в нужном месте помогает то, что гранулы Салофалька отличаются устойчивостью по отношению к желудочному соку и характеризуются рН-зависимым (благодаря покрытию в виде Эудраджит L) и замедленным (благодаря матриксной структуре гранул) высвобождением месалазина.
Фармакокинетика
Всасывание
Высвобождение месалазина происходит в терминальном отделе тонкой и толстой кишки. Таблетки начинают растворяться в тонкой кишке через 110-170 мин и полностью растворяются через 165-225 мин после приема. На скорость растворения не влияют изменения рН среды, вызванные приемом пищи или других препаратов.
Освобождение месалазина из гранул начинается с замедлением в 2-3 ч, Cmax в плазме достигается примерно через 4-5 ч.
Системная биодоступность месалазина после перорального приема составляет приблизительно 15-25%. Прием пищи замедляем абсорбцию на 1-2 ч, но не изменяет скорость и степень абсорбции.
Прием пищи может замедлить транзит препарата на 1-2 ч, при этом возрастают значения Tlag (разрыв времени после которого содержание месалазина впервые определяется в крови) и Tmax, однако в связи с малым размером гранул это не изменяет скорость и степень абсорбции.
Прием пищи вызывает небольшое увеличение значений Cmax и AUC.
Фармакокинетические данные гранул и таблеток суммированы в следующей таблице (гранулы: 3 ? 500 мг месалазина/, таблетки: 3 ? 2 (250 мг) месалазина/, равновесное состояние, 24 здоровых добровольца):
Побочные действия
Реакции, связанные с повышенной чувствительностью: кожная сыпь, зуд, эритема, лихорадка, бронхоспазм, перикардит, миокардит, острый панкреатит, интерстициальный нефрит, нефротический синдром. Наблюдались отдельные случаи аллергического альвеолита и панколита. При определенных условиях месалазин и препараты, имеющие аналогичную химическую структуру, могут привести к развитию синдрома, сходного с синдромом системной красной волчанки.
Со стороны пищеварительной системы: диарея, тошнота, боли в животе, метеоризм, потеря аппетита, рвота, повышение уровня печеночных ферментов в крови, гепатит.
Со стороны ЦНС: головная боль, депрессия, головокружение, нарушения сна, недомогание, парестезии, судороги, тремор, шум в ушах.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: редко - тахикардия, артериальная гипертензия или гипотензия, боли за грудиной, одышка.
Со стороны костно-мышечной системы: миалгии, артралгии.
Со стороны системы кроветворения: в отдельных случаях - анемия, лейкопения, агранулоцитоз, тромбоцитопения.
Со стороны свертывающей системы крови: в отдельных случаях - гипопротромбинемия.
Со стороны мочевыделительной системы: в отдельных случаях - протеинурия, гематурия, кристаллурия, олигурия, анурия.
Прочие: в отдельных случаях - уменьшение продукции слезной жидкости, алопеция, реверсивное уменьшение подвижности сперматозоидов.
С учетом химической структуры действующего компонента нельзя исключить возможности повышения уровня метгемоглобина.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Перед началом лечения и в процессе его проведения необходимо определять параметры функционального состояния печени (такие как активность АЛТ или ACT) и контролировать анализы мочи (с помощью погружения тест-полосок). Проведение контроля рекомендуется обычно через 14 дней после начала лечения, затем еще 2-3 раза с интервалом в 4 недели.
Если результаты анализов оказываются нормальными, контрольные исследования следует проводить каждые 3 месяца. Если отмечается появление дополнительных симптомов, контрольные исследования необходимо выполнять немедленно.
Следует соблюдать осторожность у больных с нарушением функции печени.
Назначение Салофалька не рекомендуется пациентам с выраженными нарушениями функции почек. Если нарушение функции почек развилось во время лечения, следует думать о нефротоксическом действии месалазина.
При назначении Салофалька больным с заболеваниями легких, в частности, бронхиальной астмой, необходимо осуществлять тщательный контроль в процессе лечения.
Больные с указанием в анамнезе указания на побочные реакции при назначении препаратов, содержащих сульфасалазин, подлежат тщательному наблюдению в начальный период лечения Салофальком. Если на фоне лечения Салофальком возникают реакции острой непереносимости, такие как судороги, острые боли в животе, лихорадка, выраженная головная боль и сыпь, применение препарата необходимо немедленно прекратить.
При назначении препарата больным, страдающим фенилкетонурией, следует помнить, что Салофальк в гранулах содержит аспартам в дозах, эквивалентных следующему количеству фенилаланина: 0.56 мг (Салофальк гранулы 500 мг), 1.12 мг (Салофальк гранулы 1 г).
Больные, являющиеся "медленными ацетиляторами", имеют повышенный риск развития побочных эффектов.
Может наблюдаться окрашивание мочи и слезы в желто-оранжевый цвет, прокрашивание мягких контактных линз.
Если пропущен прием нескольких доз, то, не прекращая лечения, пациент должен обратиться к врачу.
Использование в педиатрии
Салофальк в гранулах не должен назначаться детям моложе 6 лет, поскольку опыт применения препарата у больных этой возрастной группы очень ограничен.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Следует соблюдать осторожность при управлении транспортным средством и занятии потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторной реакции.
Показания
— неспецифический язвенный колит (НЯК);
— болезнь Крона (профилактика, лечение обострений).
Противопоказания
— заболевания крови;
— язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки;
— геморрагический диатез (со склонностью к кровотечениям);
— тяжелая почечная недостаточность;
— тяжелая печеночная недостаточность;
— дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы;
— фенилкетонурия (для гранул);
— детский возраст до 3 лет (для таблеток);
— детский возраст до 6 лет (для гранул);
— повышенная чувствительность к компонентам препарата и другим производным салициловой кислоты.
С осторожностью следует назначать Салофальк при почечной/печеночной недостаточности легкой и средней тяжести, заболеваниях легких (особенно бронхиальная астма), при беременности (I триместр).
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении Салофальк вызывает усиление действия антикоагулянтов непрямого действия (возрастание риска желудочно-кишечных кровотечений).
При одновременном применении ГКС с Салофальком возможно усиление нежелательных реакций со стороны слизистой оболочки желудка.
При одновременном применении Салофальк повышает токсичность метотрексата.
При одновременном применении пробенецида и сульфинпиразона с Салофальком возможно уменьшение выведения мочевой кислоты.
При одновременном применении Салофальк уменьшает диуретический эффект спиронолактона и фуросемида.
При одновременном применении с Салофальком возможно ослабление туберкулостатического действия рифампицина.
При одновременном применении Салофальк усиливает гипогликемическое действие производных сульфонилмочевины.
При одновременном применении с лактулозой или другими препаратами, снижающими рН кишечного содержимого, возможно уменьшение освобождения месалазина из гранул вследствие снижения рН, обусловлен
(5064)
Дозування
Препарат призначають внутрішньо дорослим по 500 мг 3 При важких формах захворювання доза може бути збільшена до 3-4 г/ протягом 8-12 тижнів. Для профілактики рецидивів препарат призначають по 500 мг 3, при необхідності - протягом декількох років. Дітям з масою тіла до 40 кг призначають 1/2 добової дози для дорослих - по 250 мг 3 (слід використовувати таблетки по 250 мг), дітям з масою тіла більше 40 кг - по 500 мг 3 Для профілактики рецидивів препарат призначають по 250 мг 3, при необхідності - протягом декількох років. Таблетки слід приймати цілими, не розжовуючи, після їжі і запивати великою кількістю води. При дистальних формах НЯК переважно ректальне введення препарату у формі ректальних свічок або суспензії ректальної.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті кишковорозчинною плівковою оболонкою від світло-жовтого до жовто-коричневого кольору, круглі, двоопуклі.Склад
месалазин (5-АСК) \0009250 мг
Допоміжні речовини: натрію карбонат, гліцин, повідон, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний, кальцію стеарат, гіпромелоза, сополимер метакрилової кислоти і метакрилату (1:1), тальк, титану діоксид, барвник заліза оксид жовтий, макрогол, бутилметакрилат.Фармакологічна дія
Препарат чинить місцеву протизапальну дію. Дія препарату зумовлена інгібуванням нейтрофильной липооксигеназы та синтезу простагландинів і лейкотрієнів. Месалазин уповільнює міграцію, дегрануляцію, фагоцитоз нейтрофілів, а також секрецію імуноглобулінів лімфоцитами. Чинить антиоксидантну дію (за рахунок здатності зв'язуватися з вільними кіслородными радикалами і руйнувати їх). Месалазин може вловлювати радикали, що утворюються з реактивних сполук кисню. Результати, отримані в дослідженнях in vitro вказують на можливу роль інгібування липооксигеназы. Показано також вплив на вміст простагландинів у слизовій оболонці кишечнику.
Месалазин При пероральному прийомі діє переважно місцевий ефект у слизовій оболонці кишечнику і підслизовому шарі, діючи з боку просвіту кишечника. Тому важливо, що месалазин доступний області запалення.
Співвідношення системної біодоступності та концентрації месалазина в плазмі не є значущим в плані терапевтичної ефективності, а є, скоріше, фактором, що впливає на безпеку. Забезпечення вивільнення діючої речовини в потрібному місці допомагає те, що гранули Салофалька відрізняються стійкістю по відношенню до шлункового соку і характеризуються рН-залежним (завдяки покриттю у вигляді Эудраджит L) і сповільненим (завдяки матриксною структурі гранул) вивільненням месалазина.Фармакокінетика
Всас��вання
Вивільнення месалазина відбувається в термінальному відділі тонкої і товстої кишки. Таблетки починають розчинятися в тонкій кишці через 110-170 хв і повністю розчиняються через 165-225 хв після прийому. На швидкість розчинення не впливають зміни рН середовища, викликані прийомом їжі або інших препаратів.
Звільнення месалазина з гранул починається з уповільненням в 2-3 год, Cmax в плазмі досягається приблизно через 4-5 год.
Системна біодоступність месалазина після перорального прийому становить приблизно 15-25%. Прийом їжі ��амедляем абсорбцію на 1-2 год, але не змінює швидкість і ступінь абсорбції.
Прийом їжі може уповільнити транзит препарату на 1-2 год, при цьому зростають значення Tlag (розрив часу після якого зміст месалазина вперше визначається в крові) та Tmax, однак у зв'язку з малим розміром гранул це не змінює швидкість і ступінь абсорбції.
Прийом їжі викликає невелике збільшення значень Cmax і AUC.
Фармакокінетичні дані гранул і таблеток підсумовані в наступній таблиці (гранули: 3 ? 500 мг месалазина/ таблетки: 3 ? 2 (250 мг) месалазіна/, рівноважний стан, 24 здорових добровольців):Побічні дії
Реакції, пов'язані з підвищеною чутливістю: шкірний висип, свербіж, еритема, лихоманка, бронхоспазм, перикардит, міокардит, гострий панкреатит, інтерстиціальний нефрит, нефротичний синдром. Спостерігалися окремі випадки алергічного альвеоліту та панколита. При певних умовах месалазин і препарати, що мають схожу хімічну структуру, можуть призвести до розвитку синдрому, подібного з синдромом системної червоної вовчака.
З боку пищеварительной системи: діарея, нудота, болі в животі, метеоризм, втрата апетиту, блювання, підвищення рівня печінкових ферментів у крові, гепатит.
З боку ЦНС: головний біль, депресія, запаморочення, порушення сну, слабкість, парестезії, судоми, тремор, шум у вухах.
З боку серцево-судинної системи: рідко - тахікардія, артеріальна гіпертензія або гіпотензія, біль за грудиною, задишка.
З боку кістково-м'язової системи: міалгія, артралгія.
З боку системи кровотворення: в окремих випадках - анемія, лейкоп��ня, агранулоцитоз, тромбоцитопенія.
З боку системи згортання крові: в окремих випадках - гіпопротромбінемія.
З боку сечовидільної системи: в окремих випадках - протеїнурія, гематурія, кристалурія, олігурія, анурія.
Інші: в окремих випадках - зменшення продукції слізної рідини, алопеція, реверсивний зменшення рухливості сперматозоїдів.
З урахуванням хімічної структури діючого компонента не можна виключити можливості підвищення рівня метгемоглобіну.Особливості продажу
реце��турныеОсобливі умови
Перед початком лікування і в процесі його проведення необхідно визначати параметри функціонального стану печінки (активність АЛТ або ACT) і контролювати аналізи сечі (за допомогою занурення тест-смужок). Проведення контролю рекомендується зазвичай через 14 днів після початку лікування, потім ще 2-3 рази з інтервалом у 4 тижні.
Якщо результати аналізів виявляються нормальними, контрольні дослідження слід проводити кожні 3 місяці. Якщо відзначається поява додаткових симптомів, контрольні дослідження необхідно виконувати негайно.
Слід дотримуватися обережності у хворих з порушенням функції печінки.
Призначення Салофалька не рекомендується пацієнтам з вираженими порушеннями функції нирок. Якщо порушення функції нирок розвинулося під час лікування, слід думати про нефротоксическом дії месалазина.
При призначенні Салофалька хворим із захворюваннями легенів, зокрема, бронхіальною астмою, необхідно здійснювати ретельний контроль в процесі лікування.
Хворі із зазначенням в анамнезі указания на побічні реакції при призначенні препаратів, що містять сульфасалазин, підлягають ретельного спостереження у початковий період лікування Салофальком. Якщо на тлі лікування Салофальком виникають реакції гострої непереносимості, таких як судоми, гострий біль у животі, гарячка, виражена головний біль і висип, застосування препарату необхідно негайно припинити.
При призначенні препарату хворим, які страждають на фенілкетонурію, слід пам'ятати, що Салофальк в гранулах містить аспартам в дозах, еквівалентних наступного кільк��ництва фенілаланіну: 0.56 мг (Салофальк гранули 500 мг), 1.12 мг (Салофальк гранули 1 г).
Хворі, які є "повільними ацетиляторами", мають підвищений ризик розвитку побічних ефектів.
Може спостерігатися фарбування сечі та сльози в жовто-оранжевий колір, фарбування м'яких контактних лінз.
Якщо пропущений прийом декількох доз, то, не припиняючи лікування, пацієнт повинен звернутися до лікаря.
Використання в педіатрії
Салофальк в гранулах не повинен призначатися дітям молодше 6 років, оскільки досвід застосування препара��та у хворих цієї вікової групи дуже обмежений.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Слід дотримуватися обережності при керуванні транспортним засобом і занятті потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторної реакції.Свідчення
— неспецифічний виразковий коліт (НВК);
— хвороба Крона (профілактика, лікування загострень).Протипоказання
— захворювання крові;
— виразкова хвороба шлунка і д��енадцатиперстной кишки;
— геморагічний діатез (зі схильністю до кровотеч);
— тяжка ниркова недостатність;
— тяжка печінкова недостатність;
— дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази;
— фенілкетонурія (для гранул);
— дитячий вік до 3 років (для таблеток);
— дитячий вік до 6 років (для гранул);
— підвищена чутливість до компонентів препарату та інших похідних саліцилової кислоти.
З обережністю слід призначати Салофальк при нирковій/печене��ної недостатності легкої та середньої тяжкості, захворюваннях легенів (особливо бронхіальна астма), при вагітності (I триместр).Лікарська взаємодія
При одночасному застосуванні Салофальк викликає посилення дії антикоагулянтів непрямої дії (підвищення ризику шлунково-кишкових кровотеч).
При одночасному застосуванні ГКС з Салофальком можливо посилення небажаних реакцій з боку слизової оболонки шлунка.
При одночасному застосуванні Салофальк підвищує токсичність метотрексату.
r /> При одночасному застосуванні пробенециду та сульфинпиразона з Салофальком можливе зменшення виведення сечової кислоти.
При одночасному застосуванні Салофальк зменшує діуретичний ефект спіронолактону і фуросеміду.
При одночасному застосуванні з Салофальком можливо ослаблення туберкулостатического дії рифампіцину.
При одночасному застосуванні Салофальк посилює гіпоглікемічну дію похідних сульфонілсечовини.
При одночасному застосуванні з лактулозою або іншими препаратуми, що знижують рН кишкового вмісту, можливо зменшення звільнення месалазина з гранул внаслідок зниження рН, обумовлений
