Дозировка
Биодоступность итраконазола при пероральном приеме может быть снижена у некоторых пациентов с нарушенным иммунитетом, например, у больных с нейтропенией, больных СПИД или перенесших трансплантацию органов. В подобных случаях может потребоваться двукратное увеличение дозы. Онихомикозы, вызванные дерматофитами и/или дрожжами, плесневыми грибами Пульс-терапия Один курс пульс-терапии заключается в ежедневном приеме Румикоза по 200 мг 2 (по 2 капс. 2) в течение 1 недели (таблица 2). Для лечения грибковых поражений ногтевых пластинок кистей рекомендуется 2 курса. Для лечения грибковых поражений ногтевых пластинок стоп рекомендуется 3 курса. Интервал между курсами, в течение которого не нужно принимать препарат, составляет 3 недели. Клинические результаты становятся очевидны после окончания лечения, по мере отрастания ногтей
Передозировка
Данные о случаях передозировки препарата Румикоз® отсутствуют
Лекарственная форма
Капсулы с белым корпусом и розово-коричневой крышечкой, размер №0; содержимое капсул - сферические микрогранулы от светло-желтого до желтовато-бежевого цвета
Состав
итраконазол 100 мг
Вспомогательные вещества: гипромеллоза, полоксамер (лутрол), крахмал пшеничный, сахароза.
Состав твердых желатиновых капсул: желатин, титана диоксид, хинолиновый желтый, железа оксид красный, железа оксид черный, желтый закатный, азорубин
Фармакологическое действие
Синтетический противогрибковый препарат широкого спектра действия, производное триазола. Ингибирует синтез эргостерола клеточной мембраны грибов, что обуславливает противогрибковый эффект препарата.
Итраконазол активен в отношении дерматофитов (Trichophyton spp., Microsporum spp., Epidermophyton floccosum), дрожжеподобных грибов и дрожжей (Cryptococcus neoformans, Pityrosporum spp., Trichosporon spp., Geotrichum spp., Candida spp., включая Candida albicans, Candida glabrata, Candida krusei), Aspergillus spp., Histoplasma spp., Paracoccidioides brasiliensis, Sporothrix schenckii, Fonsecaea spp., Cladosporium spp., Blastomyces dermatidis, Pseudallescheria boydii, Penicillium marneffei, а также в отношении других дрожжевых и плесневых грибов.
Фармакокинетика
Всасывание
При пероральном применении максимальная биодоступность итраконазола отмечается при приеме капсул сразу же после еды. Cmax в плазме достигается в течение 3-4 ч после приема внутрь.
Распределение
При длительном приеме Css достигается в течение 1-2 недель. Css итраконазола в плазме через 3-4 ч после приема препарата составляет 0.4 мкг/мл (100 мг при приеме 1 раз/), 1.1 мкг/мл (200 мг при приеме 1 раз/) и 2 мкг/мл (200 мг при приеме 2).
Связывание с белками плазмы составляет 99.8% с белками плазмы.
Итраконазол хорошо проникает и распределяется в тканях и органах. Концентрация препарата в легких, почках, печени, костях, желудке, селезенке, скелетных мышцах в 2-3 раза превышает его концентрацию в плазме. Накопление итраконазола в кератиновых тканях, особенно в коже, в 4 раза превышает его накопление в плазме, а скорость выведения зависит от регенерации эпидермиса.
В отличие от концентраций в плазме, которые не поддаются обнаружению уже через 7 дней после прекращения терапии, терапевтические концентрации в коже сохраняются в течение 2-4 недель после прекращения 4-недельного курса лечения; в слизистой оболочке влагалища - в течение 2 дней после окончания 3-дневного курса лечения препаратом в дозе 200 мг/ и 3 дней после окончания 1-дневного курса лечения препаратом в дозе 200 мг 2 Терапевтическая концентрация в кератине ногтей определяется через 1 неделю после начала лечения и сохраняется в течение 6 месяцев после завершения 3-месячного курса терапии. Итраконазол определяется также в секрете сальных и потовых желез.
Метаболизм
Метаболизируется в печени с образованием активных метаболитов, один из которых - гидрокси-итраконазол оказывает сравнимое с итраконазолом противогрибковое действие in vitro.
Выведение
Выведение из плазмы является двухфазным с конечным T1/2 от 24-36 ч.
Выведение с калом составляет от 3% до 18% дозы. Выведение с мочой составляет менее 0.03%. Примерно 35% дозы выводится в виде метаболитов с мочой в течение 1 недели.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
У пациентов с почечной недостаточностью, а также у некоторых пациентов с нарушенным иммунитетом (например, при СПИД, после трансплантации органов или в случае нейтропении) возможно снижение биодоступности препарата.
У пациентов с циррозом печени биодоступность итраконазола снижена, T1/2 итраконазола увеличен.
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: диспепсия, тошнота, рвота, снижение аппетита, боль в животе, диарея, запор, обратимое повышение активности печеночных ферментов, гепатит; очень редко - тяжелое токсическое поражение печени, в т.ч. случаи острой печеночной недостаточности с летальным исходом.
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: головная боль, головокружение, периферическая невропатия.
Аллергические реакции: кожная сыпь, кожный зуд, крапивница, ангионевротический отек; редко - многоформная экссудативная эритема (синдром Стивенса-Джонсона).
Дерматологические реакции: алопеция, фотосенсибилизация.
Прочие: нарушения менструального цикла, гипокалиемия, отечный синдром, застойная сердечная недостаточность и отек легких, окрашивание мочи в темный цвет, гиперкреатининемия
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
При исследовании в/в лекарственной формы итраконазола отмечалось преходящее бессимптомное уменьшение фракции выброса левого желудочка, нормализовавшееся до следующей инфузии препарата.
Обнаружено, что итраконазол обладает отрицательным инотропным эффектом. Сообщалось о случаях развития сердечной недостаточности, связанных с приемом Румикоза. Поэтому препарат не назначают пациентам с хронической сердечной недостаточностью или с наличием этого заболевания в анамнезе, за исключением случаев, когда ожидаемая польза терапии значительно превосходит потенциальный риск.
Блокаторы кальциевых каналов могут оказывать отрицательный инотропный эффект, который может усиливать подобный эффект итраконазола; итраконазол способен замедлять метаболизм блокаторов кальциевых каналов. При одновременном применении итраконазола и блокаторов кальциевых каналов требуется осторожность.
У пациентов с почечной недостаточностью возможно снижение биодоступности итраконазола, в таких случаях может потребоваться коррекция дозы.
При пониженной кислотности желудка абсорбция итраконазола нарушается. Пациентам, получающим антацидные препараты (например, гидроксид алюминия), рекомендуется принимать их не ранее чем через 2 ч после приема Румикоза. Пациентам с ахлоргидрией, а также больным, принимающим блокаторы гистаминовых Н2-рецепторов или ингибиторы протоновой помпы, рекомендуется принимать итраконазол с кислыми напитками.
В очень редких случаях при применении Румикоза развивалось тяжелое токсическое поражение печени, иногда с острой печеночной недостаточностью и летальным исходом. Это наблюдалось у пациентов с уже имеющимися заболеваниями печени, а также у пациентов, получавших другие лекарственные средства, обладающие гепатотоксическим действием. Несколько таких случаев возникли в первый месяц терапии, а некоторые - в первую неделю лечения. В связи с этим рекомендуется регулярно контролировать функцию печени у пациентов, получающих Румикоз®.
Лечение следует прекратить при возникновении невропатии, которая может быть связана с приемом Румикоза.
Нет данных о перекрестной гиперчувствительности к итраконазолу и другим азоловым противогрибковым препаратам. Румикоз® следует с осторожностью назначать пациентам с гиперчувствительностью к другим азоловым противогрибковым средствам.
У пациентов с нарушенным иммунитетом (СПИД, состояние после трансплантации органов, нейтропения) может потребоваться увеличение дозы Румикоза.
Использование в педиатрии
Румикоз® не следует назначать детям, за исключением случаев, когда ожидаемая польза терапии превосходит возможный риск.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Влияния на способность к управлению автомобилем и работе с техникой не наблюдалось
Показания
— дерматомикозы;
— грибковый кератит;
— онихомикозы, вызванные дерматофитами и/или дрожжами и плесневыми грибами;
— системные микозы: системный аспергиллез и кандидоз; криптококкоз, включая криптококковый менингит (пациентам с иммунодефицитом и пациентам с криптококкозом ЦНС Румикоз® следует назначать только в случаях, если препараты первой линии лечения не применимы в данном случае или не эффективны); гистоплазмоз; споротрихоз; паракокцидиоидомикоз; бластомикоз; другие системные или тропические микозы;
— кандидоз с поражением кожи или слизистых (в т.ч. вульвовагинальный кандидоз);
— глубокие висцеральные кандидозы;
— отрубевидный лишай.
Противопоказания
— одновременное с Румикозом применение лекарственных средств, метаболизирующихся с участием изофермента CYP3A4, которые способны увеличивать интервал QT (терфенадин, астемизол, мизоластин, цизаприд, дофетилид, хинидин, пимозид, левометадон, сертиндол); ингибиторов ГМГ-КоА-редуктазы, метаболизирующихся с участием изофермента CYP3A4 (симвастатин, ловастатин); мидазолама и триазолама (для приема внутрь); препаратов алкалоидов спорыньи (дигидроэрготамин, эргометрин, эрготамин и метилэргометрин);
— повышенная чувствительность к компонентам препарата.
С осторожностью следует применять препарат у детей, у пациентов с тяжелой сердечной недостаточностью, с заболеваниями печени (в т.ч. сопровождающимися печеночной недостаточностью), при хронической почечной недостаточности.
Лекарственное взаимодействие
Лекарственные средства, оказывающие влияние на абсорбцию итраконазола
Препараты, уменьшающие кислотность желудочного сока, снижают абсорбцию итраконазола.
Лекарственные средства, оказывающие влияние на метаболизм итраконазола
Итраконазол в основном метаболизируется изоферментом CYP3A4. При одновременном применении с рифампицином, рифабутином, фенитоином, карбамазепином, изониазидом, являющимися мощными индукторами изофермента CYP3A4, биодоступность итраконазола и гидрокси-итраконазола значительно снижается, что приводит к существенному уменьшению эффективности препарата (одновременное применение Румикоза с данными препаратами не рекомендуется).
Мощные ингибиторы фермента CYP3A4, такие как ритонавир, индинавир, кларитромицин и эритромицин, могут увеличивать биодоступность итраконазола.
(5160)
Дозування
Біодоступність ітраконазолу при пероральному застосуванні може бути знижена у деяких пацієнтів з порушеним імунітетом, наприклад, у хворих з нейтропенією, хворих на СНІД або перенесли трансплантацію органів. У таких випадках може знадобиться подвоєння дози. Оніхомікози, спричинені дерматофітами та/або дріжджами, пліснявими грибами Пульс-терапія Один курс пульс-терапії полягає у щоденному прийомі Румикоза по 200 мг 2 (по 2 капс. 2) протягом 1 тижня (таблиця 2). Для лікування грибкових уражень нігтьових плас��інок кистей рекомендується 2 курси. Для лікування грибкових уражень нігтьових пластинок стоп рекомендується 3 курсу. Інтервал між курсами, протягом якого не потрібно приймати препарат, становить 3 тижні. Клінічні результати стають очевидними після завершення лікування в міру відростання нігтівПередозування
Дані про випадки передозування препарату Румикоз® відсутні
Лікарська форма
Капсули з білим корпусом і рожево-коричневою кришечкою, розмір №0; вміст капсул - сферичні мікрогранули від світло-жовтого ��про жовтувато-бежевого кольоруСклад
ітраконазол 100 мг
Допоміжні речовини: гіпромелоза, полоксамер (лутрол), крохмаль пшеничний, сахароза.
Склад твердих желатинових капсул: желатин, титану діоксид, хіноліновий жовтий, заліза оксид червоний, заліза оксид чорний, жовтий закатный, азорубінФармакологічна дія
Синтетичний протигрибковий препарат широкого спектру дії, похідне триазолу. Інгібує синтез ергостеролу клітинної мембрани грибів, що обумовлює протигрибковий ефект препарат��.
Ітраконазол активний відносно дерматофітів (Trichophyton spp., Microsporum spp., Epidermophyton floccosum), дріжджоподібних грибів та дріжджів (Cryptococcus neoformans, Pityrosporum spp., Trichosporon spp., Geotrichum spp., Candida spp., включаючи Candida albicans, Candida glabrata, Candida krusei), Aspergillus spp., Histoplasma spp., Paracoccidioides brasiliensis, Sporothrix schenckii, Fonsecaea spp., Cladosporium spp., Blastomices dermatidis, Pseudallescheria boydii, Penicillium marneffei, а також щодо інших дріжджових і цвілевих грибів.Фармакокінетика
Всмоктування
При пероральному застосуванні максимальна біодоступність ітраконазолу відзначається при прийомі капсул відразу ж після їжі. Cmax в плазме досягається протягом 3-4 год після прийому всередину.
Розподіл
При тривалому прийомі Css досягається протягом 1-2 тижнів. Css ітраконазолу в плазмі через 3-4 год після прийому препарату становить 0.4 мкг/мл (100 мг при прийомі 1 раз/), 1.1 мкг/мл (200 мг при прийомі 1 раз/) і 2 мкг/мл (200 мг при прийомі 2).
Зв'язування з білками плазми становить 99.8% з білками плазми.
Ітраконазол добре проникає і розподіляється в тканинах і органах. Концентрація препарату в легенях, нирках, печінці, кістках, шлунку, селезінці, скелетних м'язах у 2-3 рази вища��повідомляє його концентрацію в плазмі. Накопичення ітраконазолу в кератиновых тканинах, особливо в шкірі, в 4 рази перевищує його накопичення в плазмі, а швидкість виведення залежить від регенерації епідермісу.
На відміну від концентрацій у плазмі, які не піддаються виявленню вже через 7 днів після припинення терапії, терапевтичні концентрації у шкірі зберігаються протягом 2-4 тижнів після припинення 4-тижневого курсу лікування; у слизовій оболонці піхви - протягом 2 днів після закінчення 3-денного курсу лікування препаратом у дозі 200 мг/ 3 д��їй після завершення 1-денного курсу лікування препаратом у дозі 200 мг 2 Терапевтична концентрація в кератині нігтів визначається через 1 тиждень після початку лікування і зберігається протягом 6 місяців після завершення 3-місячного курсу терапії. Ітраконазол визначається також в секреті сальних і потових залоз.
Метаболізм
Метаболізується в печінці з утворенням активних метаболітів, один з яких - гідрокси-ітраконазол має порівняну з ітраконазолом протигрибкову дію in vitro.
Виведення
Виведення ��з плазми є двофазним, з кінцевим T1/2 від 24-36 год.
Виведення з калом становить від 3% до 18% дози. Виведення з сечею становить менше 0.03%. Приблизно 35% дози виводиться у вигляді метаболітів із сечею протягом 1 тижня.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
У пацієнтів з нирковою недостатністю, а також у деяких пацієнтів з порушеним імунітетом (наприклад, СНІД, після трансплантації органів або у випадку нейтропенії) можливе зниження біодоступності препарату.
У пацієнтів з цирозом печінки биодоступнос��ь ітраконазолу знижена, T1/2 ітраконазолу збільшений.Побічні дії
З боку травної системи: диспепсія, нудота, блювання, зниження апетиту, біль у животі, діарея, запор, оборотне підвищення активності печінкових ферментів, гепатит; дуже рідко - тяжке токсичне ураження печінки, в т. ч. випадки гострої печінкової недостатності з летальним результатом.
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення, периферична невропатія.
Алергічні реакції: шкірний висип, шкірний свербіж, крапивніца, ангіоневротичний набряк; рідко - багатоформна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона).
Дерматологічні реакції: алопеція, фотосенсибілізація.
Інші: порушення менструального циклу, гіпокаліємія, набряковий синдром, застійна серцева недостатність та набряк легень, забарвлення сечі в темний колір, гіперкреатинеміяОсобливості продажу
рецептурніОсобливі умови
При дослідженні в/лікарської форми ітраконазолу зазначалося минуще безсимптомне зменшення фракції викиду лівого шлуночка, нормализовавшееся до наступної інфузії препарату.
Виявлено, що ітраконазол має негативним інотропним ефектом. Повідомлялося про випадки розвитку серцевої недостатності, пов'язаних з прийомом Румикоза. Тому препарат не призначають пацієнтам з хронічною серцевою недостатністю або з наявністю цього захворювання в анамнезі, за винятком випадків, коли очікувана користь значно переважає потенційний ризик.
Блокатори кальцієвих каналів можуть спричиняти негативний інотропний ефект, який може посилювати подібний ефект ітраконазолу; ітраконазол здатний уповільнювати метаболізм блокаторів кальцієвих каналів. При одночасному застосуванні ітраконазолу та блокаторів кальцієвих каналів потрібна обережність.
У пацієнтів з нирковою недостатністю можливе зниження біодоступності ітраконазолу, у таких випадках може знадобитися корекція дози.
При зниженій кислотності шлунка абсорбція ітраконазолу порушується. Пацієнтам, які отримують антацидні препарати (наприклад, гідроксид алюмінію), рекомендується пр��приймати їх не раніше ніж через 2 год після прийому Румикоза. Пацієнтам з ахлоргідрією, а також хворим, які приймають блокатори гістамінових Н2-рецепторів або інгібітори протоновой помпи, рекомендується приймати ітраконазол з кислими напоями.
У дуже рідкісних випадках при застосуванні Румикоза розвивалося тяжке токсичне ураження печінки, іноді з гострою печінковою недостатністю і летальним результатом. Це спостерігалося у пацієнтів з уже наявними захворюваннями печінки, а також у пацієнтів, які отримували інші лікарські засоби, обладающие гепатотоксичною дією. Кілька таких випадків виникли у перший місяць терапії, а деякі - у перший тиждень лікування. У зв'язку з цим рекомендується регулярно контролювати функцію печінки у пацієнтів, які отримують Румикоз®.
Лікування слід припинити при виникненні невропатії, яка може бути пов'язана з прийомом Румикоза.
Немає даних щодо перехресної гіперчутливості до итраконазолу та іншим азоловым протигрибкових препаратів. Румикоз® слід з обережністю призначати пацієнтам з гиперчувствительностю до інших азоловым протигрибкових засобів.
У пацієнтів з порушеним імунітетом (СНІД, стан після трансплантації органів, нейтропенія) може знадобитися збільшення дози Румикоза.
Використання в педіатрії
Румикоз® не слід призначати дітям, за винятком випадків, коли очікувана користь терапії перевищує можливий ризик.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Впливу на здатність до керування автомобілем та роботу з технікою не спостерігалося��надання
— дерматомікози;
— грибковий кератит;
— оніхомікози, спричинені дерматофітами та/або дріжджами та пліснявими грибами;
— системні мікози: системний аспергільоз та кандидоз; криптококоз, включаючи криптококовий менінгіт (пацієнтам з імунодефіцитом і пацієнтам з криптококкозом ЦНС Румикоз® слід призначати лише у випадках, коли препарати першої лінії лікування не застосовні в даному випадку чи не ефективні); гістоплазмоз; споротрихоз; паракокцидиоидомикоз; бластомікоз; інші системні або тропічні мікози;
— кандидоз з ураженням шкіри або слизових (в т. ч. вульвовагінальний кандидоз);
— глибокі вісцеральні кандидози;
— висівкоподібний лишай.Протипоказання
— одночасне з Румикозом застосування лікарських засобів, які метаболізуються за участю ізоферменту CYP3A4, які здатні збільшувати інтервал QT (терфенадин, астемізол, мізоластин, цизаприд, дофетилід, хінідин, пімозид, левометадон, сертиндол); інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, що метаболізуються за участі ізоферменту CYP3A4 (симвастатин, ловастатин); мзсазолама і тріазоламу (для прийому всередину); препаратів алкалоїдів ріжків (дигідроерготамін, ергометрин, ерготамін та метилергометрин);
— підвищена чутливість до компонентів препарату.
З обережністю слід застосовувати препарат у дітей, у пацієнтів з тяжкою серцевою недостатністю, захворюваннями печінки (у т. ч. супроводжуються печінковою недостатністю), при хронічній нирковій недостатності.Лікарська взаємодія
Лікарські засоби, що чинять вплив на абсорбцію ітраконазолу
Препарати, що зменшують кислотність шлункового соку, знижують абсорбцію ітраконазолу.
Лікарські засоби, що впливають на метаболізм ітраконазолу
Ітраконазол в основному метаболізується ізоферментом CYP3A4. При одночасному застосуванні з рифампіцином, рифабутином, фенітоїном, карбамазепіном, ізоніазидом, які є потужними індукторами ізоферменту CYP3A4, біодоступність ітраконазолу та гідрокси-ітраконазолу значно знижується, що призводить до значного зменшення ефективності препарату (одночасне п��именение Румикоза з цими препаратами не рекомендується).
Потужні інгібітори ферменту CYP3A4, такі як ритонавір, індинавір, кларитроміцин та еритроміцин, можуть збільшувати біодоступність ітраконазолу.
