Дозировка
Внутрь, не разжевывая и не измельчая, проглатывать целиком, запивая водой, в любое время суток независимо от приема пищи. До начала терапии препаратом РОЗУКАРД® пациент должен начать соблюдать стандартную гиполипидемическую диету и продолжать соблюдать ее во время лечения. Дозу препарата следует подбирать индивидуально в зависимости от показаний и терапевтического ответа, принимая во внимание текущие общепринятые рекомендации по целевым уровням липидов. При необходимости приема препарата в дозе 5 мг следует разделить таблетку 10 мг на две части по риске. Рекомендуемая начальная доза препарата РОЗУКАРД® для пациентов, начинающих принимать препарат, или для пациентов, переведенных с приема других ингибиторов ГМГ- КоА-редуктазы, составляет 5 или 10 мг 1 раз в сутки. При выборе начальной дозы следует руководствоваться содержанием холестерина у пациента и принимать во внимание риск развития сердечно-сосудистых осложнений, а также необходимо оценивать потенциальный риск развития побочных эффектов. В случае необходимости через 4 недели доза препарата может быть увеличена. В связи с возможным развитием побочных эффектов при приеме дозы 40 мг по сравнению с более низкими дозами препарата (см. раздел «Побочное действие») окончательное титрование до максимальной дозы 40 мг следует проводить только у пациентов с тяжелой формой гиперхолестеринемии и высоким риском сердечно-сосудистых осложнений (особенно у пациентов с наследственной гиперхолестеринемией), у которых при приеме дозы в 20 мг не был достигнут целевой уровень холестерина, и которые будут находиться под врачебным наблюдением. Пациенты с печеночной недостаточностью У пациентов с печеночной недостаточностью со значениями по шкале Чайлд-Пью ниже 7 баллов коррекции дозы РОЗУКАРДА® не требуется. Пациенты с почечной недостаточностью У пациентов с почечной недостаточностью легкой степени тяжести коррекции дозы не требуется. Рекомендуется начальная доза РОЗУКАРДА® - 5 мг в сутки. У пациентов с тяжелой почечной недостаточностью (КК менее 30 мл/мин) применение РОЗУКАРДА® противопоказано. У пациентов с почечной недостаточностью средней степени тяжести (КК 30 - 60 мл/мин) применение РОЗУКАРДА® в дозе 40 мг в сутки противопоказано (см. раздел «Противопоказания). Особые популяции. Пожилые пациенты У пациентов старше 65 лет коррекции дозы не требуется. Пациенты с предрасположенностью к миопатии Применение РОЗУКАРДА® в дозе 40 мг в сутки противопоказано у пациентов с предрасположенностью к миопатии (см. раздел «Противопоказания). При назначении доз 10 мг и 20 мг в сутки рекомендуемая начальная доза РОЗУКАРДА® для данной группы пациентов составляет 5 мг в сутки. Этнические группы При изучении фармакокинетических параметров розувастатина было отмечено увеличение системной концентрации препарата у представителей монголоидной расы (см. раздел «Фармакокинетика). Следует учитывать данный факт при назначении РОЗУКАРДА® пациентам монголоидной расы. При назначении доз 10 и 20 мг рекомендуемая начальная доза
Передозировка
При одновременном приеме нескольких суточных доз фармакокинетические параметры розувастатина не меняются
Лекарственная форма
таблетки покрытые пленочной оболочкой
Состав
розувастатин - 40,000 мг (в виде розувастатина кальция - 41,600 мг);
вспомогательные вещества:
ядро: лактозы моногидрат - 240,000 мг, целлюлоза микрокристаллическая — 181,600 мг, кроскармеллоза натрия - 4,800 мг, кремния диоксид коллоидный - 2,400 мг, магния стеарат - 9,600 мг;
пленочная оболочка: гипромеллоза 2910/5 - 10,000 мг, макрогол 6000 - 1,600 мг, титана диоксид - 1,300 мг, тальк - 1,900 мг, краситель железа оксид красный - 0,200 мг.
Фармакологическое действие
Гиполипидемическое средство из группы статинов. Селективный конкурентный ингибитор З-гидрокси-З-метилглутарил коэнзим А (ГМГ-КоА)-редуктазы - фермента, превращающего ГМГ-КоА в мевалонат, предшественник холестерина (ХС).
Увеличивает число рецепторов липопротеинов низкой плотности (ЛПНП) на поверхности гепатоцитов, что приводит к усилению захвата и катаболизма ЛПНП, ингибированию синтеза липопротеинов очень низкой плотности (ЛПОНП), уменьшая общую концентрацию ЛПНП и ЛПОНП. Снижает концентрации ХС-ЛПНП, холестерина-нелипопротеинов высокой плотности (ХС-неЛПВП), ХС-ЛПОНП, общего ХС, триглицеридов (ТГ), ТГ-ЛПОНП, аполипопротеина В (АпоВ), снижает соотношения ХС-ЛПНП/ХС-ЛПВП, общий ХС/ХС- ЛПВП, ХС-неЛПВП/ХС-ЛПВП, АпоВ/аполипопротеина А-1 (АпоА-I), повышает концентрации ХС-ЛПВП и АпоА-I.
Гиполипидемическое действие прямо пропорционально величине назначенной дозы. Терапевтический эффект появляется в течение 1 нед после начала терапии, через 2 нед достигает 90 % от максимального, к 4 нед достигает максимума и после этого остается постоянным. Эффективен у взрослых пациентов с гиперхолестеринемией с или без гипертриглицеридемии (вне зависимости от расы, пола или возраста), в том числе, у пациентов с сахарным диабетом и семейной гиперхолестеринемией. У 80 % пациентов с гиперхолестеринемией IIа и IIb типа (классификация по Фредриксону) со средней исходной концентрацией ХС-ЛПНП около 4,8 ммоль/л на фоне приема препарата в дозе 10 мг концентрация ХС-ЛПНП достигает значений менее 3 ммоль/л. У пациентов с гомозиготной семейной гиперхолестеринемией, принимающих препарат в дозе 20 мг и 40 мг, среднее снижение концентрации ХС-ЛПНП составляет 22 %.
Аддитивный эффект отмечается в комбинации с фенофибратом (в отношении снижения концентрации ТГ и с никотиновой кислотой в липидснижающих дозах (не менее 1 г/сут) (в отношении снижения концентрации ХС-ЛПВП).
Фармакокинетика
Всасывание
Максимальная концентрация (Сmax) розувастатина в плазме крови достигается приблизительно через 5 ч после приема препарата. Абсолютная биодоступность - примерно 20 %. Системная экспозиция розувастатина увеличивается пропорционально дозе. Фармакокинетические параметры не изменяются при ежедневном приеме.
Распределение
Проникает через плацентарный барьер. Розувастатин поглощается приемущественно печенью, которая является основным местом синтеза ХС и метаболизма ХС-ЛПНП. Объем распределения - 134 л. Связывание с белками плазмы (преимущественно с альбумином) составляет приблизительно 90 %.
Метаболизм
Биотрансформируется в печени в небольшой степени (около 10 %), являясь непрофильным субстратом для изоферментов системы цитохрома Р450. Как и в случае других ингибиторов ГМГ-КоА-редуктазы, в процесс печеночного захвата препарата вовлечен специфический мембранный переносчик - полипептид, транспортирующий органический анион (ОАТР) 1В1, выполняющий важную роль в его печеночной элиминации. Основным изоферментом, участвующим в метаболизме розувастатина, является CYP2C9. Изоферменты CYP2C19, CYP3A4 и CYP2D6 вовлечены в метаболизм в меньшей степени.
Основными метаболитами розувастатина являются N-дисметил и лактоновые метаболиты. N-дисметил примерно на 50 % менее активен, чем розувастатин, лактоновые метаболиты фармакологически неактивны. Более 90 % фармакологической активности по ингибированию циркулирующей ГМГ-КоА-редуктазы обеспечивается розувастатином, остальное - его метаболитами.
Выведение
Около 90 % дозы розувастатина выводится в неизмененном виде через кишечник, оставшаяся часть - почками. Период полувыведения (Т1/2) — примерно 19 ч, не изменяется при увеличении дозы препарата. Среднее значение плазменного клиренса составляет приблизительно 50 л/ч (коэффициент вариации 21,7 %).
У пациентов с легкой и умеренно выраженной почечной недостаточностью плазменная концентрация розувастатина или N-дисметила существенно не меняется. У пациентов с выраженной почечной недостаточностью (клиренс креатинина (КК) менее 30 мл/мин) концентрация розувастатина в плазме крови выше в 3 раза, а N-дисметила - в 9 раз, чем у здоровых добровольцев. Концентрация розувастатина в плазме крови у пациентов, находящихся на гемодиализе, примерно на 50 % выше, чем у здоровых добровольцев.
У пациентов с баллом 7 и ниже по шкале Чайлд-Пью не выявлено увеличения Т1/2 розувастатина; у больных с баллами 8 и 9 по шкале Чайлд-Пью отмечено удлинение Т1/2 в 2 раза. Опыт применения препарата у пациентов с более выраженными нарушениями функции печени отсутствует.
Пол и возраст не оказывают клинически значимого влияния на фармакокинетику розувастатина.
Этнические группы
Фармакокинетические параметры розувастатина зависят от расовой принадлежности: площадь под кривой «концентрация-время» (AUC) у представителей монголоидной расы (японцы, китайцы, филиппинцы, вьетнамцы и корейцы) в 2 раза выше, чем у представителей европеоидной расы. У индийцев среднее значение AUC и С мах увели
Побочные действия
Со стороны центральной нервной системы: часто - головная боль, головокружение, астенический синдром; очень редко - периферическая нейропатия, снижение памяти.
Со стороны пищеварительной системы: часто - тошнота, запор, боль в животе; нечасто - рвота; редко - панкреатит; очень редко - гепатит, желтуха; не уточненной частоты - диарея.
Со стороны дыхательной системы: нечасто — кашель, диспноэ.
Со стороны эндокринной системы: часто - сахарный диабет 2 типа.
Со стороны опорно-двигательного аппарата: часто -миалгия; очень редко - артралгия; редко - миопатия (включая миозиты), рабдомиолиз.
Аллергические реакции: нечасто - кожный зуд, крапивница, сыпь; редко - ангионевротический отек.
Кожа и подкожная клетчатка: не уточненной частоты - синдром Стивенса-Джонсона, периферические отеки.
Со стороны мочевыделительной системы: часто - протеинурия (с частотой более 3% у пациентов, получающих дозу 40 мг), уменьшающаяся в процессе терапии и не связанная с возникновением заболевания почек, инфекции мочевыводящих путей; очень редко - гематурия.
Лабораторные показатели: нечасто - преходящее дозозависимое повышение активности сывороточной креатинфосфокиназы (КФК), при повышении более чем в 5 раз по сравнению с верхней границей нормы терапия должна быть временно приостановлена; редко - транзи- торное повышение активности аспартатаминотрансферазы и аланинаминотрансферазы.
Как и при применении других ингибиторов ГМГ-КоА-редуктазы, частота возникновения носит дозозависимый характер, побочные
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Во время лечения, особенно в период коррекции дозы РОЗУКАРДА®, каждые 2-4 нед следует осуществлять мониторинг липидного профиля и при необходимости изменять дозу препарата.
Рекомендуется проводить определение показателей функции печени до начала терапии и через 3 мес после начала терапии. Прием препарата РОЗУКАРД® следует прекратить или уменьшить дозу препарата, если уровень активности “печеночных” трансаминаз в сыворотке крови в 3 раза превышает верхнюю границу нормы.
При применении препарата РОЗУКАРД® в дозе 40 мг рекомендуется контролировать показа¬тели функции почек.
У пациентов с гиперхолестеринемией вследствие гипотиреоза или нефротического синдрома терапия основных заболеваний должна проводиться до начала лечения препаратом РОЗУКАРД®.
У пациентов с имеющимися факторами риска рабдомиолиза необходимо рассмотреть соотношение ожидаемой пользы и потенциального риска и проводить клиническое наблюдение на протяжении всего курса лечения.
Следует проинформировать пациента о необходимости немедленного сообщения врачу о случаях неожиданного появления мышечных болей, мышечной слабости или спазмах, особенно в сочетании с недомоганием и лихорадкой. У таких пациентов следует определять уровень КФК. Терапию следует прекратить, если активность КФК значительно увеличена (более чем в 5 раз по сравнению с верхней границей нормы) или если мышечные симптомы резко выражены и вызывают ежедневный дискомфорт. Если симптомы исчезают, и уровень КФК возвращается к норме, следует рассмотреть вопрос о повторном назначении препарата РОЗУКАРД® или других ингибиторов ГМГ-КоА-редуктазы в меньших дозах при тщательном наблюдении за пациентом.
Определение активности КФК не следует проводить после интенсивных физических нагрузок или при наличии других возможных причин увеличения активности КФК, что может привести к неверной интерпретации полученных результатов. В случае если исходный уровень КФК существенно повышен, через 5-7 дней следует провести повторное измерение - не следует начинать терапию, если повторный тест подтверждает исходную активность КФК (в 5 раз выше нормы).
Рутинный мониторинг активности КФК при отсутствии симптомов нецелесообразен. Сообщалось об увеличении числа случаев миозита и миопатии у пациентов, принимавших другие ингибиторы ГМГ-КоА-редуктазы в сочетании с производными фибриновой кислоты (включая гемфиброзил), циклоспорин, никотиновую кислоту, азольные противогрибковые препараты, ингибиторы протеаз и макролидные антибиотики. Следует тщательно взвесить соотношение ожидаемой пользы и потенциального риска при совместном применении препарата РОЗУКАРД® и фибратов или никотиновой кислоты (не менее 1 г/сут), не рекомендуется одновременное назначение гемфиброзил а.
В большинстве случаев протеинурия уменьшается или исчезает в процессе терапии и не означает возникновение острого или обострения существующего заболевания почек. Оценка функции почек должна проводиться при рутинном обследовании пациентов, получающих дозу 40 мг.
Показания
# Первичная гиперхолестеринемия (тип IIа по Фредриксону), включая гетерозиготную наследственную гиперхолестеринемию или смешанная (комбинированная) гиперхолестеринемия (типа IIЬ по Фредриксону), в качестве дополнения к диете и другим немедикаментозным мероприятиям (физическая нагрузка и снижение массы тела) при неэффективности диетотерапии и немедикаментозных мероприятий;
# Гомозиготная форма наследственной гиперхолестеринеми и при недостаточной эффективности диетотерапии и других видов лечения, направленных на снижение уровня липидов (например, аферез ЛПНП), или если такие виды лечения не подходят пациенту.
# Гипертриглицеридемия (тип IV по Фредриксону) в качестве дополнения к диете.
# Для замедления прогрессирования атеросклероза в качестве дополнения к диете у пациентов, которым показана терапия для снижения концентрации общего ХС и ХС - ЛПНП.
# Профилактика основных сердечно-сосудистых осложнений (инсульта, инфаркта, артериальной реваскуляризации) у взрослых пациентов без клини
Противопоказания
Наличие следующих факторов риска развития миопатии/рабдомиолиза:
— миотоксичность на фоне приема других ингибиторов ГМГ-КоА-редуктазы или фибратов в анамнезе;
— гипотиреоз;
— почечная недостаточность средней степени тяжести (КК 30-60 мл/мин);
— чрезмерное употребление алкоголя;
— состояния, которые могут приводить к повышению плазменной концентрации розувастатина;
— одновременный прием фибратов.
Пациенты монголоидной расы.
Указания на мышечные заболевания в семейном анамнезе.
Лекарственное взаимодействие
Одновременное применение розувастатина и циклоспорина не влияет на плазменную концентрацию циклоспорина, однако усиливается эффект розувастатина (замедляется его выведение, увеличивается AUC в 7 раз, Сmах - в 11 раз).
Эритромицин усиливает моторику кишечника, что приводит к снижению эффекта розувастатина (AUC уменьшается на 20 % и Сmах на 30 %).
У пациентов, получающих антагонисты витамина К (например, варфарин) рекомендуется мониторинг международного нормализованного отношения (МНО), поскольку начало терапии розувастатином или повышение дозы препарата может приводить к увеличению МНО, а отмена розувастатина или снижение его дозы может приводить к его уменьшению. Гемфиброзил усиливает эффект розувастатина (увеличивает Сmах и AUC в 2 раза). Одновременное применение розувастатина и антацидов, содержащих алюминия и магния гидроксид, приводит к снижению плазменной концентрации розувастатина примерно на 50 %.
(6634)
Дозування
Внутрішньо, не розжовуючи та не подрібнюючи, проковтувати цілком, запиваючи водою, в будь-який час доби незалежно від прийому їжі. До початку терапії препаратом РОЗУКАРД® пацієнт повинен дотримуватися стандартної гиполипидемическую дієту і продовжувати дотримуватися під час лікування. Дозу препарату слід підбирати індивідуально залежно від показань і терапевтичного відповіді, беручи до уваги поточні загальноприйняті рекомендації щодо цільових рівнів ліпідів. При необхідності прийому препарату в дозі 5 мг слід розділити т��блетку 10 мг на дві частини по рисці. Рекомендована початкова доза препарату РОЗУКАРД® для пацієнтів, які починають приймати препарат, або для пацієнтів, переведених з прийому інших інгібіторів ГМГ - КоА-редуктази, становить 5 або 10 мг 1 раз на добу. При виборі початкової дози слід керуватися вмістом холестерину у пацієнта і брати до уваги ризик розвитку серцево-судинних ускладнень, а також необхідно оцінювати потенційний ризик розвитку побічних ефектів. У разі необхідності через 4 тижні доза препарату може бутиь збільшена. У зв'язку з можливим розвитком побічних ефектів при прийомі дози 40 мг порівняно з більш низькими дозами препарату (див. розділ «Побічна дія») остаточне титрування до максимальної дози 40 мг слід проводити тільки у пацієнтів з тяжкою формою гіперхолестеринемії і високим ризиком серцево-судинних ускладнень (особливо у пацієнтів зі спадковою гіперхолестеринемією), у яких при прийомі дози 20 мг не був досягнутий цільовий рівень холестерину, і які будуть перебувати під лікарським наглядом. Пацієнти з ��еченочной недостатністю У пацієнтів з печінковою недостатністю зі значеннями за шкалою Чайлд-П'ю нижче 7 балів корекції дози РОЗУКАРДА® не потрібно. Пацієнти з нирковою недостатністю У пацієнтів з нирковою недостатністю легкого ступеня тяжкості корекція дози не потрібна. Рекомендується початкова доза РОЗУКАРДА® - 5 мг на добу. У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (КК менше 30 мл/хв) застосування РОЗУКАРДА® протипоказано. У пацієнтів з нирковою недостатністю середнього ступеня тяжкості (КК 30-60 мл/хв) застосування��ие РОЗУКАРДА® у дозі 40 мг на добу протипоказане (див. розділ «Протипоказання). Особливі популяції. Літні пацієнти У пацієнтів старше 65 років корекція дози не потрібна. Пацієнти зі схильністю до міопатії Застосування РОЗУКАРДА® у дозі 40 мг на добу протипоказано у пацієнтів зі схильністю до міопатії (див. розділ «Протипоказання). При призначенні доз 10 мг і 20 мг на добу рекомендована початкова доза РОЗУКАРДА® для даної групи пацієнтів складає 5 мг на добу. Етнічні групи При вивченні фармакокінетичних пара��етров розувастатина було відзначено збільшення системної концентрації препарату у представників монголоїдної раси (див. розділ «Фармакокінетика). Слід враховувати цей факт при призначенні РОЗУКАРДА® пацієнтам монголоїдної раси. При призначенні доз 10 і 20 мг рекомендована початкова дозаПередозування
При одночасному прийомі декількох добових доз фармакокінетичні параметри розувастатина не змінюються
Лікарська форма
таблетки вкриті плівковою оболонкоюСклад
розувастатин - 40,000 мг (у вигляді розувастатина кальци�� - 41,600 мг);
допоміжні речовини:
ядро: лактози моногідрат - 240,000 мг, целюлоза мікрокристалічна — 181,600 мг, натрію кроскармелоза - 4,800 мг, кремнію діоксид колоїдний - 2,400 мг, магнію стеарат - 9,600 мг;
плівкова оболонка: гіпромелоза 2910/5 - 10,000 мг, макрогол 6000 - 1,600 мг, титану діоксид - 1,300 мг, тальк - 1,900 мг, барвник заліза оксид червоний - 0,200 мг.Фармакологічна дія
Гіполіпідемічна засіб з групи статинів. Селективний конкурентний інгібітор З-гідрокси-З-метилглутарил коензим А (ГМГ-КоА)-редуктази - фермента, перетворюючого ГМГ-КоА у мевалонат, попередник холестерину (ХС).
Збільшує число рецепторів ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) на поверхні гепатоцитів, що призводить до посилення захоплення і катаболізму ЛПНЩ, інгібування синтезу ліпопротеїнів дуже низької щільності (ЛПДНЩ), зменшуючи загальну концентрацію ЛПНЩ і ЛПДНЩ. Знижує концентрації ХС-ЛПНЩ, холестерину-нелипопротеинов високої щільності (ХС-неЛПВП), ХС-ЛПДНЩ, загального ХС, тригліцеридів (ТГ), ТГ-ЛПДНЩ, аполіпопротеїну В (АпоВ), зменшує співвідношення ХС-ЛПНЩ/ХС-ЛПВЩ, загальний ��З/ХС - ЛПВЩ, ХС-неЛПВП/ХС-ЛПВЩ, АпоВ/аполіпопротеїну А-1 (АпоА-І), підвищує концентрації ХС-ЛПВЩ і АпоА-I.
Гіполіпідемічна дія прямо пропорційно величині призначеної дози. Терапевтичний ефект з'являється протягом 1 тижня після початку терапії, через 2 тижні досягає 90 % від максимального, до 4 тижнів досягає максимуму і після цього залишається постійним. Ефективний у дорослих пацієнтів з гіперхолестеринемією з або без гіпертригліцеридемії (незалежно від раси, статі або віку), у тому числі у пацієнтів з цукровим діабетом і се��йной гіперхолестеринемією. У 80% пацієнтів з гіперхолестеринемією ІІа і IIb типу (класифікація за Фредриксоном) з середньою вихідною концентрацією ХС-ЛПНЩ близько 4,8 ммоль/л на фоні прийому препарату у дозі 10 мг концентрація ХС-ЛПНЩ досягає значень менше 3 ммоль/л У пацієнтів з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією, які приймають препарат у дозі 20 мг та 40 мг, середнє зниження концентрації ХС-ЛПНЩ становить 22 %.
Адитивний ефект спостерігається у комбінації з фенофибратом (щодо зниження концентрації ТГ і з нікотиновою кислотою чипидснижающих дозах (не менше 1 г/добу) (щодо зниження концентрації ХС-ЛПВЩ).Фармакокінетика
Всмоктування
Максимальна концентрація (Смах) розувастатина в плазмі крові досягається приблизно через 5 годин після прийому препарату. Абсолютна біодоступність - приблизно 20 %. Системна експозиція розувастатина збільшується пропорційно дозі. Фармакокінетичні параметри не змінюються при щоденному прийомі.
Розподіл
Проникає через плацентарний бар'єр. Розувастатин поглинається переважно печінкою, ��що є основним місцем синтезу ХС і метаболізму ХС-ЛПНЩ. Об'єм розподілу - 134 л. Зв'язування з білками плазми (переважно з альбуміном) становить приблизно 90 %.
Метаболізм
Біотрансформується в печінці незначною мірою (близько 10 %), є непрофільним субстратом для ізоферментів системи цитохрому Р450. Як і у випадку інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, у процесі печінкового захоплення препарату залучений специфічний мембранний переносник - поліпептид, транспортуючий органічний аніон (ОАТР) 1В1, виполняющий важливу роль у його печінковій елімінації. Основним ізоферментом, який бере участь у метаболізмі розувастатина, є CYP2C9. Ізоферменти CYP2C19, CYP3A4 та CYP2D6 залучені до метаболізму в меншій мірі.
Основними метаболітами розувастатина є N-дисметил та лактоновые метаболіти. N-дисметил приблизно на 50 % менш активний, ніж розувастатин, лактоновые метаболіти фармакологічно неактивні. Більше 90 % фармакологічної активності по інгібуванню циркулюючої ГМГ-КоА-редуктази забезпечується розувастатином, решта - його метаболитами.
Виведення
Близько 90 % дози розувастатина виводиться в незміненому вигляді через кишечник, решта - нирками. Період напіввиведення (Т1/2) — приблизно 19 год, не змінюється при збільшенні дози препарату. Середнє значення плазмового кліренсу становить приблизно 50 л/год (коефіцієнт варіації 21,7 %).
У пацієнтів з легким і помірно вираженою нирковою недостатністю плазмова концентрація розувастатина або N-дисметила істотно не змінюється. У пацієнтів з вираженою нирковою недостатністю (кліренс креатинуіна (КК) менше 30 мл/хв) концентрація розувастатина в плазмі крові вище в 3 рази, а N-дисметила - в 9 разів, ніж у здорових добровольців. Концентрація розувастатина в плазмі крові у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, приблизно на 50 % вище, ніж у здорових добровольців.
У пацієнтів з балом 7 та нижче за шкалою Чайлд-П'ю не виявлено збільшення Т1/2 розувастатина; у хворих з балами 8 та 9 за шкалою Чайлд-П'ю відзначено подовження Т1/2 у 2 рази. Досвід застосування препарату у пацієнтів з більш вираженими порушеннями функції печінки відсутня.
Підлога і возраст не мають клінічно значущого впливу на фармакокінетику розувастатина.
Етнічні групи
Фармакокінетичні параметри розувастатина залежать від расової приналежності: площа під кривою «концентрація-час» (AUC) у представників монголоїдної раси (японці, китайці, філіппінці, в'єтнамці і корейці) в 2 рази вище, ніж у представників європеоїдної раси. У індійців середнє значення AUC і З мах повелиПобічні дії
З боку центральної нервової системи: часто - головний біль, запаморочення, астенічний сіндром; дуже рідко - периферична нейропатія, зниження пам'яті.
З боку травної системи: часто - нудота, запор, біль у животі; нечасто - блювання; рідко - панкреатит; дуже рідко - гепатит, жовтяниця; не уточненої частоти - діарея.
З боку дихальної системи: нечасто — кашель, диспное.
З боку ендокринної системи: часто - цукровий діабет 2 типу.
З боку опорно-рухового апарату: часто -міалгія; дуже рідко - артралгія; рідко - міопатія (включаючи міозити), рабдоміоліз.
Алергічні реакції: ��ечасто - шкірний свербіж, кропив'янка, висип; рідко - ангіоневротичний набряк.
Шкіра та підшкірна клітковина: не уточненої частоти - синдром Стівенса-Джонсона, периферичні набряки.
З боку сечовидільної системи: часто - протеїнурія (з частотою більше 3% у пацієнтів, які отримують дозу 40 мг), зменшується в процесі терапії та не пов'язана з виникненням захворювання нирок, інфекції сечовивідних шляхів; дуже рідко - гематурія.
Лабораторні показники: нечасто - минуще дозозалежне підвищення активності сироваткової креатинфосфокиназы (КФК), при підвищенні більш ніж у 5 разів порівняно з верхньою межею норми терапія повинна бути тимчасово припинена; рідко - транзи - торное підвищення активності аспартатамінотрансферази і аланінамінотрансферази.
Як і при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, частота виникнення носить дозозалежний характер, побічніОсобливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Під час лікування, особливо у період корекції дози РОЗУКАРДА®, кожні 2-4 тижні слід здійснювати моніторинг ліпідного профіля і при необхідності змінювати дозу препарату.
Рекомендується проводити визначення показників функції печінки до початку терапії та через 3 міс після початку терапії. Прийом препарату РОЗУКАРД® слід припинити або зменшити дозу препарату, якщо рівень активності "печінкових" трансаміназ у сироватці крові в 3 рази перевищує верхню межу норми.
При застосуванні препарату РОЗУКАРД® у дозі 40 мг рекомендується контролювати показники функції нирок.
У пацієнтів з гіперхолестеринемією внаслідок гіпотиреозу або нефротического синдрому терапія основних захворювань повинна проводитися до початку лікування препаратом РОЗУКАРД®.
У пацієнтів з наявними факторами ризику рабдоміолізу необхідно розглянути співвідношення очікуваної користі та потенційного ризику і проводити клінічне спостереження протягом всього курсу лікування.
Слід поінформувати пацієнта про необхідність негайного повідомлення лікарю про випадки несподіваної появи м'язового болю, м'язової слабкості або спазмів, особливо в поєднанні з нездужанням та лихоманкою. У таких пацієнтів слід визначати рівень КФК. Терапію слід припинити, якщо активність КФК значно збільшена (більш ніж у 5 разів порівняно з верхньою межею норми) або якщо м'язові симптоми різко виражені та викликають щоденний дискомфорт. Якщо симптоми зникають, а рівень КФК повертається до норми, слід розглянути питання про повторне призначення препарату РОЗУКАРД® або інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази в менших дозах при ретельному спостереженні за пацієнтом.
Визначення активності КФК не слід проводити після ��нтенсивных фізичних навантажень або за наявності інших можливих причин збільшення активності КФК, що може призвести до неправильної інтерпретації отриманих результатів. У разі якщо початковий рівень КФК значно підвищений, через 5-7 днів слід провести повторне вимірювання - не слід починати терапію, якщо повторний тест підтверджує вихідну активність КФК (у 5 разів вище норми).
Рутинний моніторинг активності КФК при відсутності симптомів недоцільний. Повідомлялося про збільшення числа випадків міозиту та міопатії у пацієнтів, пр��нимавших інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази в поєднанні з похідними фібринової кислоти (включаючи гемфіброзил), циклоспорин, нікотинову кислоту, азольні протигрибкові препарати, інгібітори протеаз і макролідні антибіотики. Слід ретельно зважити співвідношення очікуваної користі та потенційного ризику при сумісному застосуванні препарату РОЗУКАРД® і фібратів або нікотинової кислоти (не менше 1 г/добу), не рекомендується одночасне призначення гемфіброзил а.
У більшості випадків протеїнурія зменшується або зникає в процессе терапії і не означає виникнення гострого або загострення існуючого захворювання нирок. Оцінка функції нирок повинна проводитися при рутинному обстеженні пацієнтів, які отримують дозу 40 мг.Свідчення
# Первинна гіперхолестеринемія (тип ІІа за Фредриксоном), включаючи гетерозиготную спадкову гіперхолестеринемію або змішана (комбінована) гіперхолестеринемія (типа ІІЬ за Фредриксоном), як доповнення до дієти та інших немедикаментозних заходів (фізичне навантаження і зниження маси тіла) при неэффективності дієтотерапії і немедикаментозних заходів;
# Гомозиготная форма спадкової гиперхолестеринеми і при недостатній ефективності дієтотерапії та інших видів лікування, спрямованих на зниження рівня ліпідів (наприклад, аферез ЛПНЩ), або коли такі види лікування не підходить пацієнту.
# Гіпертригліцеридемія (тип IV за Фредриксоном) як доповнення до дієти.
# Для уповільнення прогресування атеросклерозу в якості доповнення до дієти у пацієнтів, яким показана терапія для зниження концентрації загального ХС і ХС - ЛПНЩ.
# Профілактика основних серцево-судинних ускладнень (інсульту, інфаркту, артеріальної реваскуляризації) у дорослих пацієнтів без клініПротипоказання
Наявність таких факторів ризику розвитку міопатії/рабдоміолізу:
— миотоксичность на тлі прийому інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази або фібратів в анамнезі;
— гіпотиреоз;
— ниркова недостатність середнього ступеня тяжкості (КК 30-60 мл/хв);
— надмірне вживання алкоголю;
— стани, які можуть призводити до підвищення�� плазмової концентрації розувастатина;
— одночасний прийом фібратів.
Пацієнти монголоїдної раси.
Вказівки на м'язові захворювання в сімейному анамнезі.Лікарська взаємодія
Одночасне застосування розувастатина і циклоспорину не впливає на плазмову концентрацію циклоспорину, однак посилюється ефект розувастатина (уповільнюється його виведення, збільшується AUC у 7 разів, Смах - в 11 разів).
Еритроміцин посилює моторику кишечника, що призводить до зниження ефекту розувастатина (AUC зменшується на 20 % і Смах на 30 %).
У пацієнтів, які отримували антагоністи вітаміну К (наприклад, варфарин) рекомендується моніторинг міжнародного нормалізованого відношення (МНВ), оскільки початок терапії розувастатином або підвищення дози препарату може призводити до збільшення МНВ, а скасування розувастатина або зниження його дози може призводити до його зменшення. Гемфіброзил підсилює ефект розувастатина (збільшує Смах і AUC у 2 рази). Одночасне застосування розувастатина і антацидів, що містять алюмінію та магнію гідроксид, призводить до зниження плазмі��ної концентрації розувастатина приблизно на 50 %.
