Дозировка
Препарат принимают внутрь, не разжевывая и не измельчая, проглатывая целиком, запивая водой, в любое время суток независимо от приема пищи. До начала терапии препаратом Розарт пациент должен начать соблюдать стандартную гиполипидемическую диету и продолжать соблюдать ее во время лечения. Дозу препарата следует подбирать индивидуально в зависимости от показаний и терапевтического ответа, принимая во внимание текущие общепринятые рекомендации по целевым уровням липидов. Рекомендуемая начальная доза препарата Розарт для пациентов, начинающих принимать препарат, или для пациентов, переведенных с приема других ингибиторов ГМГ-КоА-редуктазы, составляет 5 или 10 мг 1 раз/ При выборе начальной дозы следует руководствоваться содержанием холестерина у пациента и принимать во внимание риск развития сердечно-сосудистых осложнений, а также необходимо оценивать потенциальный риск развития побочных эффектов. В случае необходимости через 4 недели доза препарата может быть увеличена. В связи с возможным развитием побочных эффектов при приеме дозы 40 мг по сравнению с более низкими дозами препарата, окончательное титрование до максимальной дозы 40 мг следует проводить только у пациентов с тяжелой формой гиперхолестеринемии и высоким риском сердечно-сосудистых осложнений (особенно у пациентов с наследственной гиперхолестеринемией), у которых при приеме дозы в 20 мг не был достигнут целевой уровень холестерина, и которые будут находиться под врачебным наблюдением. Рекомендуется особенно тщательное наблюдение за пациентами, получающими препарат в дозе 40 мг. После 2-4 недель терапии и/или повышении дозы препарата необходим контроль показателей липидного обмена. У пожилых пациентов коррекции дозы не требуется. У пациентов с печеночной недостаточностью по шкале Чайлд-Пью ниже 7 баллов коррекции дозы препарата не требуется. У пациентов со значениями 8 и 9 баллов по шкале Чайлд-Пью должна быть проведена предварительная оценка функции почек. Опыт применения розувастатина у пациентов с печеночной недостаточностью выше 9 баллов по шкале Чайлд-Пью отсутствует. При почечной недостаточности легкой или средней степени тяжести коррекции дозы не требуется. Рекомендуется начальная доза препарата 5 мг для пациентов с почечной недостаточностью средней степени тяжести (КК менее 60 мл/мин). Пациентам с почечной недостаточностью средней степени тяжести (КК менее 30-60 мл/мин) назначение препарата в дозе 40 мг противопоказано. Прием препарата Розарт противопоказан в любых дозах пациентам с тяжелой степенью почечной недостаточности (КК менее 30 мл/мин). У пациентов азиатской расы возможно повышение системной концентрации розувастатина. При назначении доз 10 и 20 мг начальная рекомендуемая доза препарата для пациентов азиатского происхождения составляет 5 мг. Применение препарата в дозе 40 мг таким пациентам противопоказано.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой
Состав
розувастатин кальция 41.68 мг,
что соответствует содержанию розувастатина 40 мг
Вспомогательные вещества: целлюлоза микрокристаллическая (тип 102) - 92.4 мг, кросповидон (тип А) - 28 мг, кальция гидрофосфата дигидрат - 137.2 мг, лактозы моногидрат - 253.68 мг, магния стеарат - 7.04 мг.
Состав пленочной оболочки: опадрай розовый II 33G240007 ~ 16.8 мг (гипромеллоза 2910 - 6.72 мг, титана диоксид - 4.1765 мг, лактозы моногидрат - 3.528 мг, макрогол 3350 - 1.344 мг, триацетин - 1.008 мг, краситель кармин красный - 0.0235 мг).
Фармакологическое действие
Гиполипидемический препарат из группы статинов. Селективный конкурентный ингибитор 3-гидрокси-3-метилглутарил коэнзим А (ГМГ-КоА)-редуктазы - фермента, превращающего ГМГ-КоА в мевалонат, предшественник холестерина.
Увеличивает число рецепторов липопротеинов низкой плотности (ЛПНП) на поверхности гепатоцитов, что приводит к усилению захвата и катаболизма ЛПНП, ингибированию синтеза липопротеинов очень низкой плотности (ЛПОНП), уменьшая общее количество ЛПНП и ЛПОНП. Снижает повышенное содержание холестерина-ЛПНП, холестерина- нелипопротеинов высокой плотности (неЛПВП), холестерина-ЛПОНП, общего холестерина, триглицеридов (ТГ), ТГ-ЛПОНП, аполипопротеина В (АпоВ), снижает соотношения холестерин-ЛПНП/холестерин-ЛПВП, общий холестерин/холестерин-ЛПВП, холестерин-неЛПВП/холестерин-ЛПВП, АпоВ/аполипопротеина A - I (АпоА- I), повышает концентрацию холестерина-ЛПВП, уровень АпоА-1.
Гиполипидемическое действие прямо пропорционально величине назначенной дозы. Терапевтический эффект появляется в течение 1 недели после начала терапии, через 2 недели достигает 90% от максимального, к 4 неделе достигает максимума и после этого остается постоянным. Эффективен у взрослых пациентов с гиперхолестеринемией с или без гипертриглицеридемии (вне зависимости от расы, пола или возраста), в т.ч. у пациентов с сахарным диабетом и семейной гиперхолестеринемией. У 80% пациентов с гиперхолестеринемией IIa и IIb типа (классификация по Фредриксону) со средним исходным показателем холестерина-ЛПНП около 4.8 ммоль/л на фоне приема препарата в дозе 10 мг уровень холестерина-ЛПНП достигает значений менее 3 ммоль/л. У пациентов с гомозиготной семейной гиперхолестеринемией, принимающих препарат в дозе 20 мг и 40 мг, среднее снижение уровня холестерина-ЛПНП составляет 22%.
Аддитивный эффект отмечается в комбинации с фенофибратом (в отношении снижения концентрации триглицеридов (ТГ) и с никотиновой кислотой в липидснижающих дозах (в отношении снижения концентрации холестерина-ЛПВП).
Фармакокинетика
Всасывание
Cmax розувастатина в плазме крови достигается приблизительно через 5 ч после приема препарата. Абсолютная биодоступность - примерно 20%. Системная экспозиция розувастатина увеличивается пропорционально дозе. Фармакокинетические параметры не изменяются при ежедневном приеме.
Распределение
Проникает через плацентарный барьер. Розувастатин поглощается преимущественно печенью, которая является основным местом синтеза холестерина и метаболизма ХС-ЛПНП. Vd - 134 л. Связывание с белками плазмы (преимущественно с альбумином) составляет приблизительно 90%.
Метаболизм
Биотрансформируется в печени в небольшой степени (около 10%), являясь непрофильным субстратом для изоферментов системы цитохрома Р450. Как и в случае других ингибиторов ГМГ-КоА-редуктазы, в процесс печеночного захвата препарата вовлечен специфический мембранный переносчик - полипептид, транспортирующий органический анион (ОАТР) 1В1, выполняющий важную роль в его печеночной элиминации. Основным изоферментом, участвующим в метаболизме розувастатина, является CYP2C9. Изоферменты CYP2C19, CYP3A4 и CYP2D6 вовлечены в метаболизм в меньшей степени.
Основными метаболитами розувастатина являются N-десметил и лактоновые метаболиты. N-десметил примерно на 50% менее активен, чем розувастатин, лактоновые метаболиты фармакологически неактивны. Более 90% фармакологической активности по ингибированию циркулирующей ГМГ-КоА-редуктазы обеспечивается розувастатином, остальное - его метаболитами.
Выведение
Около 90% дозы розувастатина выводится в неизмененном виде через кишечник, оставшаяся часть - почками. T1/2 - примерно 19 ч, не изменяется при увеличении дозы препарата. Среднее значение плазменного клиренса составляет приблизительно 50 л/ч (коэффициент вариации 21.7%).
Фармакокинетика у особых групп пациентов
У пациентов с легкой и умеренно выраженной почечной недостаточностью плазменная концентрация розувастатина или N -десметила существенно не меняется. У пациентов с выраженной почечной недостаточностью (КК менее 30 мл/мин) концентрация розувастатина в плазме выше в 3 раза, а N-десметила - в 9 раз, чем у здоровых добровольцев. Концентрация розувастатина в плазме у пациентов, находящихся на гемодиализе, примерно на 50% выше, чем у здоровых добровольцев.
У пациентов с различными стадиями печеночной недостаточности с баллом 7 и ниже по шкале Чайлд-Пью не выявлено увеличения T1/2 розувастатина; у больных с баллами 8 и 9 по шкале Чайлд-Пью отмечено удлинение T1/2 в 2 раза. Опыт применения препарата у пациентов с более выраженными нарушениями функции печени отсутствует.
Пол и возраст не оказывают клинически значимого влияния на фармакокинетику розувастатина.
Фармакокинетические параметры зависят от расовой принадлежности: AUC у японцев и китайцев в 2 раза выше таковой у жителей Европы и Северной Америки. У представителей монголоидной расы и индийцев среднее значение AUC и Cmax увеличивается в 1.3 раза.
Побочные действия
Со стороны ЦНС: часто - головная боль, головокружение, астенический синдром; нечасто - депрессия, тревожность, бессонница, парестезии; очень редко — периферическая невропатия, снижение памяти.
Со стороны пищеварительной системы: часто - тошнота, запор, боль в животе; нечасто - рвота, диарея, метеоризм; редко - панкреатит; очень редко - гепатит, желтуха.
Со стороны дыхательной системы: часто - фарингит; нечасто - ринит, синусит, бронхиальная астма, бронхит, кашель, диспноэ, пневмония.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: нечасто - стенокардия, повышение АД, сердцебиение, вазодилатация.
Со стороны эндокринной системы: часто - сахарный диабет1. (В JUPITER исследовании сообщалась общая частота 2.8% в группе розувастатина и 2.3% в плацебо группе в основном у пациентов с глюкозой натощак 5.6-6.9 ммоль/л.)
Со стороны костно-мышечной системы: часто - миалгия; редко - артралгия; миопатия (включая миозиты), рабдомиолиз, боль в спине, мышечный гипертонус, патологический перелом конечностей; очень редко - иммуноопосредованная некротизирующая миопатия.
Аллергические реакции: нечасто - кожный зуд, сыпь, крапивница; редко - ангионевротический отек; частота неизвестна - синдром Стивенса-Джонсона.
Со стороны мочевыделителъной системы: часто - протеинурия (в основном у пациентов, получающих дозу 40 мг), уменьшающаяся в процессе терапии и не связанная с возникновением заболевания почек, инфекции мочевыводящих путей; нечасто - периферические отеки, боль внизу живота;
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Во время лечения, особенно в период коррекции дозы препарата Розарт, каждые 2-4 недели следует осуществлять мониторинг липидного профиля и согласно нему при необходимости изменять дозу препарата.
Рекомендуется проводить определение показателей функции печени до начала терапии и через 3 месяца после начала терапии. Прием препарата Розарт следует прекратить или уменьшить дозу препарата, если уровень активности ''печеночных" трансаминаз в сыворотке крови в 3 раза превышает ВГН.
При применении препарата Розарт в дозе 40 мг рекомендуется контролировать показатели функции почек.
У пациентов с гиперхолестеринемией вследствие гипотиреоза или нефротического синдрома терапия основных заболеваний должна проводиться до начала лечения препаратом Розарт. У пациентов с имеющимися факторами риска рабдомиолиза необходимо рассмотреть соотношение ожидаемой пользы и потенциального риска и проводить клиническое наблюдение на протяжении всего курса лечения.
Следует проинформировать пациента о необходимости немедленного сообщения врачу о случаях неожиданного появления мышечных болей, мышечной слабости или спазмах, особенно в сочетании с недомоганием и лихорадкой. У таких пациентов следует определять уровень КФК. Терапию следует прекратить, если уровень КФК значительно увеличен (более чем в 5 раз по сравнению с ВГН) или если мышечные симптомы резко выражены и вызывают ежедневный дискомфорт. Если симптомы исчезают, и уровень КФК возвращается к норме, следует рассмотреть вопрос о повторном назначении препарата Розарт или других ингибиторов ГМГ-КоА-редуктазы в меньших дозах при тщательном наблюдении за пациентом.
Определение КФК не следует проводить после интенсивных физических нагрузок или при наличии других возможных причин увеличения КФК, что может привести к неверной интерпретации полученных результатов. В случае, если исходный уровень КФК существенно повышен, через 5-7 дней следует провести повторное измерение - не следует начинать терапию, если повторный тест подтверждает исходный уровень КФК (в 5 раз выше нормы).
Рутинный мониторинг КФК при отсутствии симптомов нецелесообразен.
Сообщалось об увеличении числа случаев миозита и миопатии у пациентов, принимавших другие ингибиторы ГМГ-КоА-редуктазы в сочетании с производными фибриновой кислоты (включая гемфиброзил), циклоспорин, никотиновую кислоту, азольные противогрибковые препараты, ингибиторы протеаз и макролидные антибиотики. Следует тщательно взвесить соотношение ожидаемой пользы и потенциального риска при совместном применении препарата Розарт и фибратов или ниацина, не рекомендуется одновременное назначение гемфиброзила.
В большинстве случаев протеинурия уменьшается или исчезает в процессе терапии и не означает возникновение острого или обострения существующего заболевания почек. Оценка функции почек должна проводиться при рутинном обследовании пациентов, получающих дозу 40 мг.
Женщины репродуктивного возраста должны применять адекватные методы контрацепции.
Показания
— первичная гиперхолестеринемия (тип IIа по Фредриксону), включая гетерозиготную наследственную гиперхолестеринемию) или смешанная (комбинированная) гиперлипидемия (типа IIb по Фредриксону), в качестве дополнения к диете и другим
немедикаментозным мероприятиям (физическая нагрузка и снижение массы тела);
— гомозиготная форма наследственной гиперхолестеринемии при недостаточной эффективности диетотерапии и других видов лечения, направленных на снижение уровня липидов (например, ЛПНП-аферез) или, если такие виды лечения не подходят пациенту;
— гипертриглицеридемия (тип IV по Фредриксону) в качестве дополнения к диете;
— для замедления прогрессирования атеросклероза в качестве дополнения к диете у пациентов, которым показана терапия для снижения концентрации общего холестерина и холестерина-ЛПНП;
— профилактика основных сердечно-сосудистых осложнений (инсульта, инфаркта, артериальной реваскуляризации) у взрослых пациентов без клинических признаков ИБС, но с повышенным риском
Противопоказания
Наличие следующих факторов риска развития миопатии/рабдомиолиза:
— миотоксичность на фоне приема других ингибиторов ГМГ-КоА-редуктазы или фибратов в анамнезе;
— гипотиреоз;
— почечная недостаточность средней степени тяжести (КК менее 60 мл/мин);
— чрезмерное употребление алкоголя;
— состояния, которые могут приводить к повышению плазменной концентрации розувастатина;
— одновременный прием фибратов.
Пациенты монголоидной расы.
Семейный анамнез мышечных заболеваний.
С осторожностью
почечная недостаточность (КК более 60 мл/мин).
Опыт применения препарата у пациентов с нарушением функции печени (9 и более по шкале Чайлд-Пью) отсутствует.
Лекарственное взаимодействие
Одновременное применение розувастатина и циклоспорина не влияет на плазменную концентрацию циклоспорина, однако усиливается эффект розувастатина (замедляется его выведение, увеличивается AUC в 7 раз, Cmax - в 11 раз).
Эритромицин усиливает моторику кишечника, что приводит к снижению эффекта розувастатина (AUC уменьшается на 20% и Cmax на 30%).
У пациентов, получающих антагонисты витамина К (например, варфарин) рекомендуется мониторинг MHO, поскольку начало терапии розувастатином или повышение дозы препарата может приводить к увеличению MHO, а отмена розувастатина или снижение его дозы может приводить к его уменьшению.
Гемфиброзил усиливает эффект розувастатина (увеличивает Cmax и AUC в 2 раза). Одновременное применение розувастатина и антацидов, содержащих алюминия и магния гидроксид, приводит к снижению плазменной концентрации розувастатина примерно на 50%.
Данный эффект выражен слабее, если антациды применяются через 2 ч после приема розувастатина.
(6617)
Дозування
Препарат приймають внутрішньо, не розжовуючи та не подрібнюючи, ковтаючи цілими, запиваючи водою, в будь-який час доби незалежно від прийому їжі. До початку терапії препаратом Розарт пацієнт повинен дотримуватися стандартної гиполипидемическую дієту і продовжувати дотримуватися під час лікування. Дозу препарату слід підбирати індивідуально залежно від показань і терапевтичного відповіді, беручи до уваги поточні загальноприйняті рекомендації щодо цільових рівнів ліпідів. Рекомендована початкова доза препарату Розарт ддля пацієнтів, які починають приймати препарат, або для пацієнтів, переведених з прийому інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, становить 5 або 10 мг 1 раз/ При виборі початкової дози слід керуватися вмістом холестерину у пацієнта і брати до уваги ризик розвитку серцево-судинних ускладнень, а також необхідно оцінювати потенційний ризик розвитку побічних ефектів. У разі необхідності через 4 тижні доза препарату може бути збільшена. У зв'язку з можливим розвитком побічних ефектів при прийомі дози 40 мг за порівняний��ю з більш низькими дозами препарату, остаточне титрування до максимальної дози 40 мг слід проводити тільки у пацієнтів з тяжкою формою гіперхолестеринемії і високим ризиком серцево-судинних ускладнень (особливо у пацієнтів зі спадковою гіперхолестеринемією), у яких при прийомі дози 20 мг не був досягнутий цільовий рівень холестерину, і які будуть перебувати під лікарським наглядом. Рекомендується особливо ретельний нагляд за пацієнтами, які отримують препарат у дозі 40 мг. Після 2-4 тижнів терапії і/або підвищення дози препарату необхідний контроль показників ліпідного обміну. У пацієнтів літнього віку корекції дози не потрібно. У пацієнтів з печінковою недостатністю за шкалою Чайлд-П'ю нижче 7 балів корекції дози препарату не потрібно. У пацієнтів зі значеннями 8 і 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю повинна бути проведена попередня оцінка функції нирок. Досвід застосування розувастатина у пацієнтів з печінковою недостатністю вище 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю відсутній. При нирковій недостатності легкого або середнього ступеня тяжкості корекція доз�� не потрібно. Рекомендується початкова доза 5 мг для пацієнтів з нирковою недостатністю середнього ступеня тяжкості (КК менше 60 мл/хв). Пацієнтам з нирковою недостатністю середнього ступеня тяжкості (КК менше 30-60 мл/хв) призначення препарату в дозі 40 мг протипоказано. Прийом препарату Розарт протипоказаний у будь-яких дозах пацієнтам з тяжким ступенем ниркової недостатності (КК менше 30 мл/хв). У пацієнтів азіатської раси можливе підвищення системної концентрації розувастатина. При призначенні доз 10 і 20 мг початкова рекомендована доза препарату для пацієнтів азіатського походження становить 5 мг. Застосування препарату в дозі 40 мг таким пацієнтам протипоказане.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкоюСклад
розувастатин кальцію 41.68 мг,
що відповідає змісту розувастатина 40 мг
Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна (тип 102) - 92.4 мг, кросповідон (тип А) - 28 мг, кальцію гідрофосфату дигідрат - 137.2 мг, лактози моногідрат - 253.68 мг, магнію стеарат - 7.04 мг.
Склад плівкової оболонки: падрай рожевий II 33G240007 ~ 16.8 мг (гіпромелоза 2910 - 6.72 мг, титану діоксид - 4.1765 мг, лактози моногідрат - 3.528 мг, макрогол 3350 - 1.344 мг, триацетин - 1.008 мг, барвник кармін червоний - 0.0235 мг).Фармакологічна дія
Гіполіпідемічний препарат з групи статинів. Селективний конкурентний інгібітор 3-гідрокси-3-метилглутарил коензим А (ГМГ-КоА)-редуктази - ферменту, що перетворює ГМГ-КоА у мевалонат, попередник холестерину.
Збільшує число рецепторів ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) на поверхні гепатоцитів, що призводить до підсиленняленію захоплення і катаболізму ЛПНЩ, інгібування синтезу ліпопротеїнів дуже низької щільності (ЛПДНЩ), зменшуючи загальну кількість ЛПНЩ та ЛПДНЩ. Знижує підвищений вміст холестерину-ЛПНЩ, холестерину - нелипопротеинов високої щільності (неЛПВП), холестерину-ЛПДНЩ, загального холестерину, тригліцеридів (ТГ), ТГ-ЛПДНЩ, аполіпопротеїну В (АпоВ), знижує співвідношення холестерин-ЛПНЩ/холестерин-ЛПВЩ, загальний холестерин/холестерин-ЛПВЩ, холестерин-неЛПВП/холестерин-ЛПВЩ, АпоВ/аполіпопротеїну А - І (АпоА - І), підвищує концентрацію холестерину-ЛПВЩ, рівень.��ь АпоА-1.
Гіполіпідемічна дія прямо пропорційно величині призначеної дози. Терапевтичний ефект з'являється протягом 1 тижня після початку терапії, через 2 тижні досягає 90% від максимального, 4 тижні досягає максимуму і після цього залишається постійним. Ефективний у дорослих пацієнтів з гіперхолестеринемією з або без гіпертригліцеридемії (незалежно від раси, статі або віку), у т. ч. у пацієнтів з цукровим діабетом і сімейною гіперхолестеринемією. У 80% пацієнтів з гіперхолестеринемією IIa і IIb типу (классифик��ція за Фредриксоном) з середнім вихідним показником холестерину-ЛПНЩ близько 4.8 ммоль/л на фоні прийому препарату у дозі 10 мг рівень холестерину-ЛПНЩ досягає значень менше 3 ммоль/л У пацієнтів з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією, які приймають препарат у дозі 20 мг та 40 мг, середнє зниження рівня холестерину-ЛПНЩ становить 22%.
Адитивний ефект спостерігається у комбінації з фенофибратом (щодо зниження концентрації тригліцеридів (ТГ) та з нікотиновою кислотою в ліпідснизуючих дозах (щодо зниження концентрації хол��стерину-ЛПВЩ).Фармакокінетика
Всмоктування
Cmax розувастатина в плазмі крові досягається приблизно через 5 годин після прийому препарату. Абсолютна біодоступність - приблизно 20%. Системна експозиція розувастатина збільшується пропорційно дозі. Фармакокінетичні параметри не змінюються при щоденному прийомі.
Розподіл
Проникає через плацентарний бар'єр. Розувастатин поглинається переважно печінкою, яка є основним місцем синтезу холестерину і метаболізму ХС-ЛПНЩ. Vd - 134 л. Зв'язування з білками плазми (переважно з альбуміном) становить приблизно 90%.
Метаболізм
Біотрансформується в печінці незначною мірою (близько 10%), є непрофільним субстратом для ізоферментів системи цитохрому Р450. Як і у випадку інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, у процесі печінкового захоплення препарату залучений специфічний мембранний переносник - поліпептид, транспортуючий органічний аніон (ОАТР) 1В1, виконує важливу роль у його печінковій елімінації. Основним ізоферментом, який бере участь у метаболізмі ро��увастатина, є CYP2C9. Ізоферменти CYP2C19, CYP3A4 та CYP2D6 залучені до метаболізму в меншій мірі.
Основними метаболітами розувастатина є N-десметил та лактоновые метаболіти. N-десметил приблизно на 50% менш активний, ніж розувастатин, лактоновые метаболіти фармакологічно неактивні. Більше 90% фармакологічної активності по інгібуванню циркулюючої ГМГ-КоА-редуктази забезпечується розувастатином, решта - його метаболітами.
Виведення
Близько 90% дози розувастатина виводиться в незміненому вигляді через кишечник, решта - нирками. T1/2 - приблизно 19 год, не змінюється при збільшенні дози препарату. Середнє значення плазмового кліренсу становить приблизно 50 л/год (коефіцієнт варіації 21.7%).
Фармакокінетика у особливих груп пацієнтів
У пацієнтів з легким і помірно вираженою нирковою недостатністю плазмова концентрація розувастатина або N -десметила істотно не змінюється. У пацієнтів з вираженою нирковою недостатністю (КК менше 30 мл/хв) концентрація розувастатина в плазмі вище в 3 рази, а N-десметила - в 9 разів, ніж у з��оровых добровольців. Концентрація розувастатина в плазмі у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, приблизно на 50% вище, ніж у здорових добровольців.
У пацієнтів з різними стадіями печінкової недостатності з балом 7 та нижче за шкалою Чайлд-П'ю не виявлено збільшення T1/2 розувастатина; у хворих з балами 8 та 9 за шкалою Чайлд-П'ю відзначено подовження T1/2 в 2 рази. Досвід застосування препарату у пацієнтів з більш вираженими порушеннями функції печінки відсутня.
Вік і стать не мають клінічно значущого впливу на фармакокинетику розувастатина.
Фармакокінетичні параметри залежать від расової приналежності: AUC у японців і китайців в 2 рази вище такої у жителів Європи і Північної Америки. У представників монголоїдної раси та індійців середнє значення AUC і Cmax збільшується в 1.3 рази.Побічні дії
З боку ЦНС: часто - головний біль, запаморочення, астенічний синдром; нечасто - депресія, тривожність, безсоння, парестезії; дуже рідко — периферична невропатія, зниження пам'яті.
З боку травної системи: часто - нудота, запор, біль у животі; нечасто - блювання, діарея, метеоризм; рідко - панкреатит; дуже рідко - гепатит, жовтяниця.
З боку дихальної системи: часто - фарингіт; нечасто - риніт, синусит, бронхіальна астма, бронхіт, кашель, диспное, пневмонія.
З боку серцево-судинної системи: нечасто - стенокардія, підвищення артеріального тиску, серцебиття, вазодилатація.
З боку ендокринної системи: часто - цукровий диабет1. (JUPITER дослідженні повідомлялася загальна частота 2.8% в групі розувастатина і 2.3% у плацебо групі в основному у пацієнтів з глюкоз��ї натщесерце 5.6-6.9 ммоль/л.)
З боку кістково-м'язової системи: часто - міалгія; рідко - артралгія; міопатія (включаючи міозити), рабдоміоліз, біль у спині, м'язовий гіпертонус, патологічний перелом кінцівок; дуже рідко - иммуноопосредованная некротизирующая міопатія.
Алергічні реакції: нечасто - шкірний свербіж, висип, кропив'янка; рідко - ангіоневротичний набряк; частота невідома - синдром Стівенса-Джонсона.
З боку мочевыделителъной системи: часто - протеїнурія (в основному у пацієнтів, які отримують дозу 40 мг), зменшующаяся в процесі терапії та не пов'язана з виникненням захворювання нирок, інфекції сечовивідних шляхів; нечасто - периферичні набряки, біль внизу живота;Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Під час лікування, особливо у період корекції дози препарату Розарт, кожні 2-4 тижні слід здійснювати моніторинг ліпідного профілю та згідно з нього при необхідності змінювати дозу препарату.
Рекомендується проводити визначення показників функції печінки до початку терапії і через 3 місяці після початку терапії. Прийом препарата Розарт слід припинити або зменшити дозу препарату, якщо рівень активності "печінкових" трансаміназ у сироватці крові в 3 рази перевищує ВМН.
При застосуванні препарату Розарт в дозі 40 мг рекомендується контролювати показники функції нирок.
У пацієнтів з гіперхолестеринемією внаслідок гіпотиреозу або нефротичного синдрому терапія основних захворювань повинна проводитися до початку лікування препаратом Розарт. У пацієнтів з наявними факторами ризику рабдоміолізу необхідно розглянути співвідношення очікудаемой користі та потенційного ризику і проводити клінічне спостереження протягом всього курсу лікування.
Слід поінформувати пацієнта про необхідність негайного повідомлення лікарю про випадки несподіваної появи м'язового болю, м'язової слабкості або спазмів, особливо в поєднанні з нездужанням та лихоманкою. У таких пацієнтів слід визначати рівень КФК. Терапію слід припинити, якщо рівень КФК значно підвищений (більше ніж у 5 разів порівняно з ВМН) або якщо м'язові симптоми різко виражені та викликають щодняй дискомфорт. Якщо симптоми зникають, а рівень КФК повертається до норми, слід розглянути питання про повторне призначення препарату Розарт або інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази в менших дозах при ретельному спостереженні за пацієнтом.
Визначення КФК не слід проводити після інтенсивних фізичних навантажень або за наявності інших можливих причин збільшення КФК, що може призвести до неправильної інтерпретації отриманих результатів. У разі, якщо початковий рівень КФК значно підвищений, через 5-7 днів слід провести повторное вимір - не слід починати терапію, якщо повторний тест підтверджує вихідний рівень КФК (у 5 разів вище норми).
Рутинний моніторинг КФК при відсутності симптомів недоцільний.
Повідомлялося про збільшення числа випадків міозиту та міопатії у пацієнтів, які приймали інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази в поєднанні з похідними фібринової кислоти (включаючи гемфіброзил), циклоспорин, нікотинову кислоту, азольні протигрибкові препарати, інгібітори протеаз і макролідні антибіотики. Слід ретельно зважити соотнош��ня очікуваної користі та потенційного ризику при сумісному застосуванні препарату Розарт і фібратів або ніацину, не рекомендується одночасне призначення гемфиброзила.
У більшості випадків протеїнурія зменшується або зникає в процесі терапії і не означає виникнення гострого або загострення існуючого захворювання нирок. Оцінка функції нирок повинна проводитися при рутинному обстеженні пацієнтів, які отримують дозу 40 мг.
Жінки репродуктивного віку повинні застосовувати адекватні методи контрацепції.Показаний��я
— первинна гіперхолестеринемія (тип ІІа за Фредриксоном), включаючи гетерозиготную спадкову гіперхолестеринемію) або змішана (комбінована) гіперліпідемія типу IIb за Фредриксоном), як доповнення до дієти та інших
немедикаментозних заходів (фізичне навантаження і зниження маси тіла);
— гомозиготная форма спадкової гіперхолестеринемії при недостатній ефективності дієтотерапії та інших видів лікування, спрямованих на зниження рівня ліпідів (наприклад, ЛПНЩ-аферез) або якщо такі види лечен��я не підходить пацієнту;
— гіпертригліцеридемія (тип IV за Фредриксоном) як доповнення до дієти;
— для сповільнення прогресування атеросклерозу в якості доповнення до дієти у пацієнтів, яким показана терапія для зниження концентрації загального холестерину і холестерину-ЛПНЩ;
— профілактика основних серцево-судинних ускладнень (інсульту, інфаркту, артеріальної реваскуляризації) у дорослих пацієнтів без клінічних ознак ІХС, але з підвищеним ризикомПротипоказання
Наявність таких факторів ри��ка розвитку міопатії/рабдоміолізу:
— миотоксичность на тлі прийому інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази або фібратів в анамнезі;
— гіпотиреоз;
— ниркова недостатність середнього ступеня тяжкості (КК менше 60 мл/хв);
— надмірне вживання алкоголю;
— стани, які можуть призводити до підвищення плазмової концентрації розувастатина;
— одночасний прийом фібратів.
Пацієнти монголоїдної раси.
Сімейний анамнез м'язових захворювань.
З обережністю
чому��ва недостатність (КК більше 60 мл/хв).
Досвід застосування препарату у пацієнтів з порушенням функції печінки (9 і більше за шкалою Чайлд-П'ю) немає.Лікарська взаємодія
Одночасне застосування розувастатина і циклоспорину не впливає на плазмову концентрацію циклоспорину, однак посилюється ефект розувастатина (уповільнюється його виведення, збільшується AUC у 7 разів, Cmax - у 11 разів).
Еритроміцин посилює моторику кишечника, що призводить до зниження ефекту розувастатина (AUC зменшується на 20% і Cmax на 30%).
У пацінтів, які отримували антагоністи вітаміну К (наприклад, варфарин) рекомендується моніторинг MHO, оскільки початок терапії розувастатином або підвищення дози препарату може призводити до збільшення MHO, а скасування розувастатина або зниження його дози може призводити до його зменшення.
Гемфіброзил підсилює ефект розувастатина (збільшує Cmax та AUC у 2 рази). Одночасне застосування розувастатина і антацидів, що містять алюмінію та магнію гідроксид, призводить до зниження плазмової концентрації розувастатина приблизно на 50%.
Даний ефектыражен слабкіше, якщо антациди застосовуються через 2 год після прийому розувастатина.
