Дозировка
Подбор индивидуальных доз должен происходить при постоянном кардиологическом наблюдении с многократным ЭКГ-контролем и контролем АД. При расширении комплекса QRS (более 20%), или удлинении зависимого от частоты интервала QT, необходимо уменьшить дозу или отменить препарат до нормализации ЭКГ. При ограниченной функции печени и/или почек применение терапевтических доз может привести к кумуляции препарата. В этих случаях применение препарата возможно под контролем ЭКГ и концентрации препарата в плазме крови. Если не назначено иначе: Дневная доза пропафенона в период подбора доз и во время поддерживающей терапии составляет от 450 до 600 мг(что соответствует 3-4 таблеткам с пленочным покрытием) и должна быть разделена в течение дня на 2-3 приема. В некоторых случаях дневная доза может быть увеличена до 900 мг (что соответствует 6 таблеткам с пленочным покрытием), которую следует разделить на три приема в течение дня. В исключительных случаях дневная доза может быть превышена (под строгим кардиологическим контролем). Эти данные действительны для пациентов с массой тела около 70 кг. При меньшей массе тела дневную дозу необходимо соответственно уменьшить. Дозировка пропафенона для пациентов в пожилом возрасте или пациентов с выраженными изменениями миокарда подбирается с особой осторожностью, постепенно. Повышение дозы можно производить только с интервалом в 3-4 дня. При назначении антиаритмика больным с вентрикулярными аритмиями требуется постоянный кардиологический контроль и наличие оборудования для неотложной кардиологической помощи, а также возможность мониторного контроля. Во время терапии необходимы регулярные контрольные исследования (ежемесячно - стандартная ЭКГ, и 1 раз в 3 месяца - длительная ЭКГи при необходимости - ЭКГ с нагрузкой). При ухудшении отдельных параметров, например, расширении комплекса QRS, или удлинении интервала QT более чем на 25%, или интервала PQ более чем на 50%, или удлинении интервала QТ более чем на 500 ms, или увеличении числа или степени тяжести нарушений сердечного ритма, необходимо проводить контроль терапии. Пациентам со значительно ограниченной функцией левого желудочка (ФВЛЖ менее 35%) или структурными миокардиальными нарушениями необходимо особенно осторожно (постепенно) назначать дозу. Этим больным рекомендуется терапевтически необходимое повышение дозы только в тех случаях, когда установлен фармакокинетический Steady-state уровень, который, как правило, достигается через 5-8 дней. Это позволяет уменьшить у таких пациентов риск развития проаритмического эффекта в начальной фазе терапии. Из-за горького вкуса и поверхностно анестизирующего действия активного вещества,таблетки с пленочным покрытием следует принимать после еды целиком, неразжевывая, запивая небольшим количеством жидкости. Длительность применения определяется врачом.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые оболочкой
Состав
пропафенона гидрохлорид 150 мг
Вспомогательные вещества: гидроксипропилметилцеллюлоза 2910, крахмал кукурузный, кроскармеллоза натрия, магния стеарат, целлюлоза микрокристаллическая, вода очищенная.
Состав оболочки: гидроксипропилметилцеллюлоза 2910, макрогол 400, макрогол 6000, титана диоксид
Фармакологическое действие
Антиаритмический препарат 1С класса, блокирует натриевые каналы. Оказывает прямое мембраностабилизирующее действие на миокардиоциты. Уменьшает максимальную скорость деполяризации фазы 0 потенциала действия и его амплитуду в волокнах Пуркинье и сократительных волокнах желудочков, угнетает автоматизм. Замедляет проведение по волокнам Пуркинье.
Удлиняет время проведения по SA узлу и предсердиям. Не влияет или незначительно увеличивает корригированное время восстановления функции синусового узла при программируемой электрической стимуляции. Увеличивает рефракторный период атриовентрикулярного узла, угнетает проведение по дополнительным путям в ретроградном и антеградном направлениях, повышает порог стимуляции желудочков.
Электрофизиологические эффекты более выражены в ишемизированном, чем в нормальном миокарде.
Обладает слабым бета-адреноблокирующим (соответствующим примерно 1/40 части активности пропранолола) и М-холиноблокирующим эффектом. Оказывает отрицательное инотропное действие, которое обычно проявляется при снижении фракции выброса левого желудочка менее 40%. Обладает местноанестезирующей активностью, соответствующей примерно активности прокаина.
Действие начинается через 1 час после приема внутрь, достигает пика через 2-3 ч и длится 8-12 ч
Фармакокинетика
Пропафенона гидрохлорид после приёма внутрь хорошо всасывается из желудочно-кишечного тракта (95%). Максимальные концентрации в плазме крови наблюдаются через 2-3 часа. Низкая системная биодоступность (около 50%) после однократного приема обусловлена выраженным эффектом "первого прохождения" через печень (интенсивный метаболизм при "первом прохождении" через печень), при многократном приеме концентрации в плазме крови и биодоступность увеличиваются.
Равновесное состояние достигается на 3 или 4 день и биодоступность увеличивается приблизительно до 100%. Прием с пищей увеличивает биодоступность у людей с интенсивным метаболизмом (более 90% больных), кроме того, биодоступность повышается с увеличением дозы.
Скорость метаболизма колеблется от интенсивной (90% популяции) до низкой (определяемой по способности метаболизировать дебрисохин). Основной метаболит, 5-ОН-пропафенон, обладает антиаритмической активностью, сравнимой с таковой самого препарата.
Степень связывания с белками плазмы крови находится в диапазоне 85-95%, объём распределения находится в диапазоне 1,1-3,6 л/кг. Период полувыведения составляет 2,8-11 часов у лиц с интенсивным метаболизмом и около 17 часов у лиц с неинтенсивным метаболизмом. Только около 1% неизменённого пропафенона выводится через почки.
Терапевтические концентрации в плазме крови находятся в диапазоне от 100 до 1500 нг/мл.
Пропафенон проникает через плацентарный барьер и выводится с грудным молоком. Влияние на плод; в одном сообщении указывается, что концентрация пропафенона в пупочном канатике достигала около 30% от концентрации в крови матери. Выведение с грудным молоком: в одном сообщении указывается, что концентрация пропафенона в грудном молоке находилась в диапазоне от 4% и до 9% концентрации в крови матери.
Выводится почками - 38% в виде метаболитов (менее 1% в неизмененном виде), с желчью - 53% (в виде глюкуронидов и сульфатов метаболитов и активное вещество). При печеночной недостаточности выведение снижается.
Побочные действия
Лекарственные препараты наряду с желаемым - основным эффектом могут оказывать и нежелательные, так называемые побочные действия . Побочные действия , которые наблюдались при применении пропафенона (необязательно у каждого пациента), перечислены ниже.
Иногда, в особенности при применении высоких начальных доз, могут развиваться нарушения со стороны ЖКТ, такие как потеря аппетита, тошнота и позывы к рвоте, чувство переполнения, запоры, сухость во рту, горький привкус и чувство онемения языка, а также парестезии (нарушение чувствительности), нарушения зрения и головокружение.
Особенно у пожилых пациентов с ограниченной функцией миокарда применение пропафенона иногда может привести к нарушениям регуляции кровообращения с падением давления, которые могут возникнуть при принятии вертикального положения тела или при длительном стоянии (ортостатический синдром). Это может вызвать проаритмический эффект в виде изменения или усиления нарушений сердечного ритма, что может привести к сильному ограничению сердечной деятельности с возможной остановкой сердца. Эти проаритмические эффекты выражаются или в замедлении сердечного ритма (брадикардия), или в нарушениях проведения возбуждения (например, синоатриальная, атриовентрикулярная, или интравентрикулярная блокада), или в ускорении сердечного ритма (например, вновь развившаяся желудочковая тахикардия). В очень редких случаях может наступить также трепетание или мерцание желудочков сердца. Возможно усиление сердечной недостаточности.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Лечение следует начинать в условиях стационара, поскольку повышен риск аритмогенного действия, связанного с применением пропафенона. Рекомендуется, чтобы предшествующая антиаритмическая терапия была прекращена до начала лечения в сроки, равные 2-5 периодам полувыведения этих препаратов. При лечении желудочковых нарушений ритма Ритмонорм эффективнее антиаритмических препаратов IA и IB классов.
Во время лечения необходимо проводить регулярный контроль (т.е. стандартная ЭКГ ежемесячно, холтеровский контроль каждые три месяца и при возможности ЭКГ в условиях пробы с физической нагрузкой). В случае изменений ЭКГ, например, расширение комплекса QRS или удлинение QT больше чем на 25% или PR интервала больше чем на 50% или QT интервала свыше 500 мсек или увеличение частоты и тяжести притмий сердца, необходимо решить вопрос о целесообразности продолжения лечения.
В случае пожилых пациентов или пациентов со значительными нарушениями функции левого желудочка (фракция выброса левого желудочка <35%) или с органическими поражениями миокарда, лечение следует начинать постепенно, с особой осторожностью и дозы увеличивать постепенно. То же относится и к поддерживающей терапии. Любое увеличение дозы, которое может потребоваться, следует производить после 5-8 дней лечения.
У пациентов с нарушенной функцией печени и/или почек может происходить кумуляция при приеме стандартных терапевтических доз. Тем не менее, в случае пациентов с такими состояниями препарат Ритмонорм всё же можно применять с проведением контроля ЭКГ и уровня препарата в плазме крови. Лечение должно проводиться под контролем электролитного баланса (особенно концентрации калия) и ЭКГ; периодически определять активность трансаминаз, титр антинуклеарных антител.
У пожилых пациентов или больных с тяжёлыми повреждениями миокарда дозу препарата следует титровать с большой осторожностью.
При лечении пароксизмальной мерцательной аритмии может возникнуть переход от мерцания предсердий к трепетанию предсердий с проведением к желудочкам 2:1 или 1:1, с очень высокой частотой сокращения желудочков (т.е. >180 ударов в минуту).
Лечение Ритмонормом может повлиять на порог чувствительности и частотный порог искусственных водителей ритма. Поэтому следует проверять работу водителя ритма и при необходимости его следует перепрограммировать.
Замечание для лиц, управляющих автомобилем или работающих с механизмами . Приём данного препарата даже в соответствии с назначениями врача, может повлиять на индивидуальную скорость реакции и привести к нарушению способности к управлению автомобилем и работе с механизмами. Это относится, прежде всего, к начальному периоду лечения, к периоду увеличения принимаемой дозы или к периоду перехода на приём других лекарственных препаратов, а также к одновременному употреблению алкоголя. Поэтому в период лечения необходимо воздержаться от вождения автотранспорта и занятий потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомотор
Показания
— cимптоматические и требующие лечения суправентрикулярные тахикардии, как например, AV-функциональные тахикардии, суправентрикулярные тахикардии при WPW- синдроме, или пароксизмальное мерцание предсердий;
— тяжелые и угрожающие жизни симптоматические вентрикулярные тахикардии.
Противопоказания
Заболевания и состояния, при которых наряду с ожидаемым эффектом высока вероятность возникновения осложнений - в этом случае применение препарата допустимо только под контролем врача. Чтобы врач мог оценить наличие противопоказаний, ему необходима информация о предшествующих и сопутствующих заболеваниях, об одновременно проводимой другой терапии, а также об особенностях образа жизни и привычках пациента. Противопоказания могут возникнуть и после начала лечения этим препаратом. В любом случае необходимо проинформировать об этом врача.
Пропафенон нельзя применять при:
— манифестной сердечной недостаточности (слабость миокарда);
— кардиогенном шоке (кроме случаев, обусловленных аритмией);
— тяжелой симптоматической брадикардии (болезненное замедление ритма сердца);
— в первые 3 месяца после перенесенного инфаркта миокарда, или при ограниченной функции сердца (фракции выброса левого желудочка менее 35)
(6608)
Дозування
Підбір індивідуальних доз повинен відбуватися при постійному кардіологічному спостереженні з багаторазовим ЕКГ-контролем і контролем АТ. При розширенні комплексу QRS (більше 20%), або подовженні залежного від частоти інтервалу QT, необхідно зменшити дозу або відмінити препарат до нормалізації ЕКГ. При обмеженій функції печінки і/або нирок застосування терапевтичних доз може призвести до кумуляції препарату. У цих випадках застосування препарату можливо під контролем ЕКГ і концентрації препарату в плазмі крові. Якщо не призначен��про інакше: Денна доза пропафенону в період підбору доз і під час підтримуючої терапії становить від 450 до 600 мг(що відповідає 3-4 таблеток з плівковим покриттям) і повинна бути розділена протягом дня на 2-3 прийоми. У деяких випадках добова доза може бути збільшена до 900 мг (що відповідає 6 таблеткам з плівковим покриттям), яку слід розділити на три прийоми протягом дня. У виняткових випадках добова доза може бути перевищена (під суворим кардіологічним контролем). Ці дані дійсні для пацієнтів з масою тіла близько 70 кг. При меншій масі тіла денну дозу необхідно відповідно зменшити. Дозування пропафенону для пацієнтів літнього віку або пацієнтів з вираженими змінами міокарда підбирається з особливою обережністю, поступово. Підвищення дози можна проводити тільки з інтервалом у 3-4 дні. При призначенні антиаритмика хворим з вентрикулярными аритміями потрібен постійний кардіологічний контроль і наявність обладнання для невідкладної кардіологічної допомоги, а також можливість моніторного контролю. Під час терапії ��еобходимы регулярні контрольні дослідження (щомісяця - стандартна ЕКГ, і 1 раз в 3 місяці - тривала ЭКГи при необхідності - ЕКГ з навантаженням). При погіршенні окремих параметрів, наприклад, розширення комплексу QRS, або подовженні інтервалу QT більше як на 25%, або інтервалу PQ більш ніж на 50%, або подовження інтервалу QТ більше ніж на 500 ms, або збільшення числа або ступеня тяжкості порушень серцевого ритму, необхідно проводити контроль терапії. Пацієнтам зі значно обмеженою функцією лівого шлуночка (ФВЛЖ менше 35%) або структурними миокардиальными порушеннями необхідно особливо обережно (поступово) призначати дозу. Цим хворим рекомендується терапевтично необхідне підвищення дози тільки в тих випадках, коли встановлений фармакокінетичний Steady-state рівень, який, як правило, досягається через 5-8 днів. Це дозволяє зменшити у таких пацієнтів ризик розвитку проаритмического ефекту в початковій фазі терапії. Через гіркого смаку і поверхнево анестизирующего дії активної речовини,таблетки з плівковим покриттям слід приймати після їжі цілком, н��розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю рідини. Тривалість застосування визначається лікарем.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті оболонкоюСклад
пропафенону гідрохлориду 150 мг
Допоміжні речовини: гідроксипропілметилцелюлоза 2910, крохмаль кукурудзяний, натрію кроскармелоза, магнію стеарат, целюлоза мікрокристалічна, вода очищена.
Склад оболонки: гідроксипропілметилцелюлоза 2910, макрогол 400, макрогол 6000, титану діоксидФармакологічна дія
Антиаритмічний препарат 1С класу, бл��кирует натрієві канали. Має пряму мембраностабілізуючу дію на миокардиоциты. Зменшує максимальну швидкість деполяризації фази 0 потенціалу дії та його амплітуду у волокнах Пуркіньє і скорочувальних волокон шлуночків, пригнічує автоматизм. Сповільнює проведення по волокнам Пуркіньє.
Подовжує час проведення SA сайту і предсердиям. Не впливає або незначно збільшує корригированное час відновлення функції синусового вузла при програмованої електричної стимуляції. Збільшує рефракторный період атріовентрикулярного вузла, пригнічує проведення по додаткових шляхах в ретроградному і антеградном напрямках, підвищує поріг стимуляції шлуночків.
Електрофізіологічні ефекти більш виражені у ишемизированном, ніж у нормальному міокарді.
Володіє слабким бета-адреноблокирующим (відповідним приблизно 1/40 частини активності пропранололу) і М-холіноблокуючою дією. Надає негативну інотропну дію, яка зазвичай проявляється при зниженні фракції викиду лівого шлуночка менше 40%. Обладает місцевоанестезуючу активність, що відповідає приблизно активності прокаїну.
Дія починається через 1 годину після прийому внутрішньо, досягає піку через 2-3 год і триває 8-12 годФармакокінетика
Пропафенону гідрохлорид після прийому всередину добре всмоктується з шлунково-кишкового тракту (95%). Максимальні концентрації в плазмі крові спостерігається через 2-3 години. Низька системна біодоступність (близько 50%) після одноразового прийому обумовлена вираженим ефектом "першого проходження" через печінку (інтенсивний метаболізм при ";першому проходженні" через печінку), при багаторазовому прийомі концентрації в плазмі крові та біодоступність збільшуються.
Рівноважний стан досягається на 3 або 4 дня і біодоступність збільшується приблизно до 100%. Прийом з їжею збільшує біодоступність у людей з інтенсивним метаболізмом (понад 90% хворих), крім того, біодоступність підвищується зі збільшенням дози.
Швидкість метаболізму коливається від інтенсивної (90% популяції) до низької (визначається за здатність метаболізувати дебрисохин). Основний метаболіт, 5-ОН-пропафенон, має антиаритмічної активністю, порівнянної з такої самого препарату.
Ступінь зв'язування з білками плазми крові знаходиться у діапазоні 85-95%, об'єм розподілу знаходиться в діапазоні 1,1-3,6 л/кг Період напіввиведення становить 2,8-11 годин у осіб з інтенсивним метаболізмом і близько 17 годин у осіб з неінтенсивним метаболізмом. Лише близько 1% незміненого пропафенону виводиться через нирки.
Терапевтичні концентрації в плазмі знаходяться в діапазоні від 100 до 1500 нг/мл
Пропафенон проникає через плацентарний бар'єр і виводиться з грудним молоком. Вплив на плід; в одному повідомленні вказується, що концентрація пропафенону в пупочном канатику сягала близько 30% від концентрації в крові матері. Виведення з грудним молоком: в одному повідомленні вказується, що концентрація пропафенону в грудному молоці перебувала в діапазоні від 4% до 9% концентрації в крові матері.
Виводиться нирками - 38% у вигляді метаболітів (1% у незміненому вигляді), з жовчю - 53% (у вигляді глюкуронідів та сульфатів метаболітів і активна речовина). При печінковій н��достатності виведення знижується.Побічні дії
Лікарські препарати поряд з бажаним - основним ефектом можуть надавати і небажані, так звані побічні дії . Побічні дії , які спостерігалися при застосуванні пропафенону (необов'язково у кожного пацієнта), перераховані нижче.
Іноді, особливо при застосуванні високих початкових доз, можуть розвиватися порушення з боку ШКТ, такі як втрата апетиту, нудота і позиви до блювання, відчуття переповнення, запори, сухість у роті, гіркий присмак і почуттів�� оніміння язика, а також парестезії (порушення чутливості), порушення зору і запаморочення.
Особливо у літніх пацієнтів з обмеженою функцією міокарда застосування пропафенону іноді може призвести до порушень регуляції кровообігу з падінням тиску, які можуть виникнути при прийнятті вертикального положення тіла або при тривалому стоянні (ортостатичний синдром). Це може викликати проаритмічний ефект у вигляді зміни або посилення порушень серцевого ритму, що може призвести до сильного обмеження зердечной діяльності з можливою зупинкою серця. Ці проаритмічні ефекти виражаються або в уповільненні серцевого ритму (брадикардія), або порушення проведення збудження (наприклад, синоатріальна, атріовентрикулярна, або интравентрикулярная блокада), або прискорення серцевого ритму (наприклад, знову розвинулася шлуночкова тахікардія). У дуже рідкісних випадках може наступити також тріпотіння або мерехтіння шлуночків серця. Можливе посилення серцевої недостатності.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови3>Лікування слід починати в умовах стаціонару, оскільки підвищений ризик аритмогенної дії, пов'язаного із застосуванням пропафенону. Рекомендується, щоб попередня антиаритмічна терапія була припинена до початку лікування в терміни, рівні 2-5 періодам напіввиведення цих препаратів. При лікуванні шлуночкових порушень ритму Ритмонорм ефективніше антиаритмічних препаратів IA і IB класів.
Під час лікування необхідно проводити регулярний контроль (тобто стандартна ЕКГ щомісячно, холтерівський контроль кожні три місяці і прі можливості ЕКГ в умовах проби з фізичним навантаженням). У разі змін ЕКГ, наприклад, розширення комплексу QRS або подовження QT більше як на 25% або PR інтервалу більше ніж на 50% або QT інтервалу понад 500 мсек або збільшення частоти і тяжкості притмий серця, необхідно вирішити питання про доцільність продовження лікування.
У разі літніх пацієнтів або пацієнтів зі значними порушеннями функції лівого шлуночка (фракція викиду лівого шлуночка <35%) або з органічними ураженнями міокарда, лікування слід починати постепе��але, з особливою обережністю та дози збільшувати поступово. Те ж відноситься і до підтримуючої терапії. Будь-яке збільшення дози, яка може знадобитися, слід проводити після 5-8 днів лікування.
У пацієнтів з порушеною функцією печінки і/або нирок може відбуватися кумуляція при застосуванні стандартних терапевтичних доз. Тим не менш, у випадку пацієнтів з такими станами препарат Ритмонорм все ж таки можна застосовувати з проведенням контролю ЕКГ та рівня препарату в плазмі крові. Лікування повинно проводитися під контролем электролитногпро балансу (особливо концентрації калію та ЕКГ; періодично визначати активність трансаміназ, титр антинуклеарних антитіл.
У літніх пацієнтів або хворих з тяжкими ушкодженнями міокарда дозу препарату слід титрувати з великою обережністю.
При лікуванні пароксизмальної миготливої аритмії може виникнути перехід від мерехтіння передсердь до трепетанию передсердь з проведенням до шлуночків 2:1 або 1:1, з дуже високою частотою скорочення шлуночків (тобто >180 ударів у хвилину).
Лікування Ритмонормом може вплинути на поріг чутливості і частотний поріг штучних водіїв ритму. Тому слід перевіряти роботу водія ритму і при необхідності його слід перепрограмувати.
Зауваження для осіб, які керують автомобілем або працюють з механізмами . Прийом даного препарату навіть у відповідності з призначеннями лікаря, може вплинути на індивідуальну швидкість реакції і призвести до порушення здатності до керування автомобілем та роботи з механізмами. Це відноситься, насамперед, до початкового періоду лікування, до періоду збільшення п��инимаемой дози або до періоду переходу на прийом інших лікарських препаратів, а також до одночасного вживання алкоголю. Тому у період лікування необхідно утриматися від керування автотранспортом і занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторСвідчення
— симптоматичні і потребують лікування суправентрикулярні тахікардії, як наприклад, AV-функціональні тахікардії, суправентрикулярні тахікардії при WPW - синдромі, або пароксизмальное мерехтіння предс��рдий;
— тяжкі та загрозливі для життя симптоматичні вентрикулярные тахікардії.Протипоказання
Захворювання і стани, при яких поряд з очікуваним ефектом висока ймовірність виникнення ускладнень - в цьому випадку застосування препарату можливе лише під контролем лікаря. Щоб лікар міг оцінити наявність протипоказань, йому необхідна інформація про попередніх і супутніх захворюваннях, про що одночасно проводиться іншої терапії, а також про особливості способу життя і звичок пацієнта. Протипоказання міг��т виникнути і після початку лікування цим препаратом. У будь-якому випадку необхідно поінформувати про це лікаря.
Пропафенон не можна застосовувати при:
— манифестной серцевої недостатності (слабкість міокарду);
— кардіогенному шоці (крім випадків, обумовлених аритмією);
— важкої симптоматичної брадикардії (хворобливе уповільнення ритму серця);
— в перші 3 місяці після перенесеного інфаркту міокарда, або при обмеженій функції серця (фракції викиду лівого шлуночка менше 35)
