Корзина Корзина пуста
Прием заказов через корзину сайта

Рилептид 0,002 n20 табл п/о (Рилептид 0,002 n20 табл п/о)

1 160 грн
0 грн
Рейтинг: 100 (4.2) 5
Артикул: 4111
+
Способы доставки
  • Новая Почта (отделение)
  • Курьером Новой Почты
Способы оплаты
  • Наличными при получении
  • Безналичный перевод
  • Приват 24
  • WebMoney
Рассказать друзьям:

Дозировка

Шизофрения. Взрослые и дети старше 15 лет. Рилептид может назначаться один или два раза в сутки. Начальная доза - 2 мг в сутки. На второй день дозу следует увеличить до 4 мг в сутки. С этого момента дозу можно либо сохранить на прежнем уровне, либо индивидуально скорректировать при необходимости. Обычно оптимальной дозой является 4-6 мг в сутки. В ряде случаев может быть оправдано более медленное повышение дозы и более низкие начальная и поддерживающая дозы. Дозы выше 10 мг в сутки не показали более высокой эффективности по сравнению с меньшими дозами и могут вызвать появление экстрапирамидных симптомов. В связи с тем, что безопасность доз выше 16 мг в сутки не изучалась, дозы выше этого уровня применять нельзя. Сведения по использованию для лечения шизофрении у детей моложе 15 лет отсутствуют. Пожилые пациенты. Рекомендуется начальная доза 0.5 мг на прием дважды в сутки. Дозировку можно индивидуально увеличить по 0.5 мг дважды в сутки до 1-2 мг дважды в сутки. Заболевания печени и почек. Рекомендуется начальная доза 0.5 мг на прием 2 раза в сутки. Эту дозу постепенно можно увеличить до 1-2 мг на прием дважды в сутки. Злоупотребление лекарственными средствами или лекарственная зависимость - рекомендуемая суточная доза препарата – 2-4 мг. Поведенческие расстройства у больных с деменцией. Рекомендуется начальная доза по 0,25 мг на прием дважды в день. Дозировку при необходимости можно индивидуально увеличивать по 0.25 мг 2 раза в сутки, не чаще чем через день. Для большинства пациентов оптимальной дозой является 0,5 мг дважды в день. Однако некоторым пациентам показан прием по 1 мг 2 раза в день. По достижении оптимальной дозы может быть рекомендован прием препарата один раз в день. Мании при биполярных расстройствах Рекомендованная начальная доза препарата - 2 мг в день за один прием. При необходимости эта доза может быть повышена на 2 мг в день, не чаще чем через день. Для большинства пациентов оптимальной дозой является 2-6 мг в сутки. Расстройства поведения у пациентов с задержкой умственного развития Пациенты, весящие 50 кг и более - рекомендованная начальная доза препарата – 0.5 мг в один раз день. При необходимости эта доза может быть повышена на 0,5 мг в день, не чаще чем через день. Для большинства пациентов оптимальной дозой является доза 1 мг в день. Однако для некоторых пациентов предпочтительней прием по 0,5 мг в день, тогда как некоторым требуется увеличение дозы до 1,5 мг в день. Пациенты, весящие менее 50 кг - Рекомендованная начальная доза препарата – 0.25 мг один раз день. При необходимости эта доза может быть повышена на 0,25 мг в день, не чаще чем через день. Для большинства пациентов оптимальной дозой является доза 0,5 мг в день. Однако для некоторых пациентов предпочтительней прием по 0,25 мг в день, тогда как некоторым требуется увеличение дозы до 0,75 мг в день. Длительный прием Рилептида у подростков должен проводиться под постоянным контролем врача. Применение у детей младше 15 лет не рекомендуется.

Лекарственная форма

: Продолговатые двояковыпуклые таблетки, покрытые оболочкой, светло-зеленого цвета, с гравировкой «Е 752» на одной стороне и с риской – на другой. Без или почти без запаха.

Состав

1 таб.

рисперидон\00092 мг

Вспомогательные вещества: лактозы моногидрат, крахмал кукурузный, целлюлоза микрокристаллическая, магния стеарат, кремния диоксид коллоидный, натрия лаурилсульфат.

Оболочка таблеток по 2мг содержит: Краситель Опадрай зеленый (гипромеллоза, титана диоксид, макрогол 400, ариавит индигокармин алюминиевый лак, ариавит хинолиновый желтый алюминиевый лак).

Фармакологическое действие

Фармакодинамика

Рисперидон является антипсихотическим средством, оказывает также седативное, противорвотное и гипотермическое действие. Рисперидон является селективным моноаминергическим антагонистом с выраженным сродством к серотонинергическим 5-HT2 и дофаминергическим D2-рецепторам, связывается также с альфа1-адренорецепторами и при несколько меньшей аффинности с H1-гистаминергическими и альфа2-адренергическими рецепторами. Не обладает тропностью к холинорецепторам.

Антипсихотическое действие обусловлено блокадой дофаминовых D2-рецепторов мезолимбической и мезокортикальной системы.

Седативное действие обусловлено блокадой адренорецепторов ретикулярной формации ствола головного мозга; противорвотное действие - блокадой дофаминовых D2-рецепторов триггерной зоны рвотного центра; гипотермическое действие - блокадой дофаминовых рецепторов гипоталамуса.

Снижает продуктивную симптоматику (бред, галлюцинации), автоматизм. Вызывает меньшее подавление моторной активности и в меньшей степени индуцирует каталепсию, чем классические антипсихотики (нейролептики).

Сбалансированный центральный антагонизм к серотонину и дофамину может уменьшать риск возникновения экстрапирамидной симптоматики.

Рисперидон может вызывать дозозависимое увеличение концентрации пролактина в плазме.

Фармакокинетика

При приёме внутрь рисперидон полностью всасывается (независимо от приема пищи) и максимальные уровни концентрации в плазме крови наблюдаются через 1-2 часа.

Рисперидон подвергается метаболизму с участием Р-450 IID6 цитохрома с образованием 9-гидрокси-рисперидона, который обладает аналогичным фармакологическим действием. Рисперидон и 9-гидрокси-рисперидон представляют собой эффективную антипсихотическую фракцию. Дальнейший метаболизм рисперидона заключается в N-деалкилировании. При приёме внутрь рисперидон выводится с периодом полувыведения около 3 часов. Установлено, что период полувыведения 9-гидрокси-рисперидона и активной антипсихотической фракции составляет 24 часа.

У большинства пациентов равновесная концентрация рисперидона наблюдается через один день после начала лечения. Равновесное состояние 9-гидрокси-рисперидона в большинстве случаев достигается через 3-4 дня после начала лечения.

Концентрация рисперидона в плазме пропорциональна дозе препарата (в пределах терапевтических доз).

Рисперидон быстро распределяется в организме. Объём распределения составляет 1-2 л/кг. В плазме рисперидон связан с альбумином и кислым альфа-1-гликопротеином. Фракция рисперидона, которая связана белком плазмы, составляет 88% и 77%, соответственно, в случае 9-гидрокси-рисперидона.

Выводится почками –70% (из них 35-45% в виде фармакологически активной фракции) и 14 % с желчью. При однократном приеме отмечаются высокие уровни активных концентраций в плазме и медленное выведение у пожилых пациентов и больных с недостаточной функцией почек.

Побочные действия

Со стороны нервной системы: бессонница, ажитация, тревога, головная боль, иногда –сонливость, повышенная утомляемость, головокружение, нарушение концентрации внимания, неясность зрения, редко - экстрапирамидные симптомы (тремор, ригидность, гиперсаливация, брадикинезия, акатизия, острая дистония), мания или гипомания, инсульт (у пожилых больных с предрасполагающими факторами), а также гиперволемия (либо из-за полидипсии, либо из-за синдрома неадекватной секреции антидиуретического гормона), поздняя дискинезия (непроизвольные ритмические движения преимущественно языка и/или лица), нейролептический злокачественный синдром (гипертермия, мышечная ригидность, нестабильность автономных функций, нарушение сознания и повышение уровня креатинфосфокиназы), нарушения терморегуляции и эпилептические припадки.

Со стороны пищеварительной системы: запоры, диспепсия, тошнота или рвота, боль в животе, повышение активности "печеночных" трансаминаз, сухость во рту, гипо- или гиперсаливация, анорексия и/или усиление аппетита, повышение или снижение массы тела.

Со стороны сердечно-сосудистой системы: иногда ортостатическая гипотензия, рефлекторная тахикардия или повышение артериального давления.

Со стороны органов кроветворения: нейтропения, тромбоцитопения.

Со стороны эндокринной системы: галакторея, гинекомастия, нарушение менструального цикла, аменорея, увеличение массы тела, гипергликемия и обострение существовавшего ранее сахарного диабета.

Со стороны мочеполовой системы: приапизм, нарушения эрекции, нарушения эякуляции, аноргазмия, недержание мочи.

Аллергические реакции: ринит, сыпь, ангионевротический отек, фотосенсибилизация.

Со стороны кожных покровов: сухость кожи, гиперпигментация, зуд, себорея.

Прочие: артралгия.

Особенности продажи

рецептурные

Особые условия

Переход от терапии другими антипсихотическими препаратами При шизофрении, в начале лечения рисперидоном, рекомендуется постепенно отменить предыдущую терапию, если это клинически оправдано. Если пациенты переводятся с терапии депо формами антипсихотических препаратов, то прием рисперидона рекомендуется начинать вместо следующей запланированной инъекции. Периодически следует оценивать необходимость продолжения терапии потивопаркинсоническими лекарственными средствами.

В связи с *-адреноблокирующим действием Рилептида может возникать ортостатическая гипотония, особенно в период начального подбора дозы. При возникновении гипотонии следует рассмотреть вопрос о снижении дозы. У пациентов с заболеваниями сердечно-сосудистой системы, а также при обезвоживании, гиповолемии или цереброваскулярных нарушениях, дозу следует увеличивать постепенно, согласно рекомендациям (см. Способ применения и дозы).

Возникновение экстрапирамидных симптомов является фактором риска для развития поздней дискинезии. В случае возникновения признаков и симптомов поздней дискинезии, следует рассмотреть вопрос об отмене всех антипсихотических препаратов. При возникновении нейролептического злокачественного синдрома, характеризующегося гипертермией, мышечной ригидностью, нестабильностью автономных функций, нарушениями сознания и повышением уровня креатинфосфокиназы необходимо отменить все антипсихотические лекарственные средства, включая рисперидон.

У больных шизофренией повышается риск попыток самоубийства, поэтому лечение пациентов с повышенным риском самоубийства должно проводиться под строгим наблюдением.

При отмене карбамазепина и других индукторов "печеночных" ферментов доза рисперидона должна быть снижена.

Пациентам следует рекомендовать воздержаться от переедания в связи с возможностью увеличения массы тела.



Во время лечения необходимо воздержаться от занятий потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций, а также от приёма алкоголя.

ПЕРЕДОЗИРОВКА

Симптомы: сонливость, седативный эффект, угнетение сознания, тахикардия, артериальная гипотензия, экстрапирамидные расстройства, в редких случаях удлинение интервала QT.

Лечение: необходимо обеспечить свободную проходимость дыхательных путей для обеспечения адекватной оксигенации и вентиляции, промывание желудка (после интубации, если больной без сознания) и назначение активированного угля в сочетании со слабительными средствами. Симптоматическая терапия, направленная на поддержание жизненно важных функций организма.

Для своевременного диагностирования возможных нарушений ритма сердца необходимо как можно быстрее начать мониторирование ЭКГ. Тщательное медицинское наблюдение и ЭКГ мониторирование проводят до полного исчезновения симптомов интоксикации. Специфический антидот отсутствует.

Показания

?\0009шизофрения (острая и хроническая) и другие психотические состояния с продуктивной и/или негативной симптоматикой;

?\0009аффективные расстройства при различных психических заболеваниях;

?\0009поведенческие расстройства у пациентов с деменцией при проявлении симптомов агрессивности (вспышки гнева, физическое насилие), при нарушениях психической деятельности (возбуждение, бред) или психотических симптомах;

?\0009в качестве вспомогательной терапии при лечении маний при биполярных расстройствах;

?\0009в качестве вспомогательной терапии расстройств поведения у подростков с 15 лет и взрослых пациентов со сниженным интеллектуальным уровнем или задержкой умственного развития, в случаях, если деструктивное поведение (агрессивность, импульсивность, аутоагрессия) является ведущим в клинической картине болезни.

Противопоказания

Повышенная чувствительность к компонентам препарата; период лактации.



С осторожностью:

Заболевания сердечно-сосудистой системы (хроническая сердечная недостаточность, перенесенный инфаркт миокарда, нарушения проводимости сердечной мышцы); обезвоживание и гиповолемия; нарушения мозгового кровообращения; болезнь Паркинсона судороги (в том числе в анамнезе); тяжелая почечная или печеночная недостаточность (см. рекомендации по дозированию); злоупотребление лекарственными средствами или лекарственная зависимость (см. рекомендации по дозированию); состояния, предрасполагающие к развитию тахикардии типа «пируэт» (брадикардия, нарушение электролитного баланса, сопутствующий прием лекарственных средств, удлиняющих интервал QT); опухоль мозга, кишечная непроходимость, случаи острой передозировки лекарств, синдром Рейе (противорвотный эффект рисперидона может маскировать симптомы этих состояний); беременность, детский возраст до 15 лет (эффективность и безопасность не установлены).



Применение при беременности и лактации. Безопасность рисперидона у беременных не изучалась. При беременности можно использовать только в том случае, если положительный эффект оправдывает возможный риск.

Поскольку рисперидон и 9-гидрокси-рисперидон проникают в грудное молоко, женщинам, применяющим препарат, не следует кормить грудью

Лекарственное взаимодействие

С учетом того, что рисперидон оказывает действие в первую очередь на центральную нервную систему, его следует применять с осторожностью в сочетании с другими препаратами центрального действия и с алкоголем.

Рисперидон уменьшает эффективность леводопы и других агонистов дофамина.

Клозапин снижает клиренс рисперидона.

При использовании карбамазепина отмечалось снижение концентрации активной антипсихотической фракции рисперидона в плазме. Аналогичные эффекты могут наблюдаться при использовании других индукторов печеночных ферментов.

Фенотиазины, трициклические антидепрессанты и некоторые *-адреноблокаторы могут повышать концентрации рисперидона в плазме, однако это не влияет на концентрацию активной антипсихотической фракции.

Флуоксетин может повышать концентрацию рисперидона в плазме, однако в меньшей степени концентрацию активной антипсихотической фракции, поэтому дозы рисперидона следует корректировать.

При применении рисперидона вместе с другими препаратами, в высокой степени связывающимися с белками плазмы, клинически выраженного вытеснения какого-либо препарата из белковой фракции плазмы не наблюдается.

Гипотензивные лекарственные средства усиливают выраженность снижения артериального давления на фоне рисперидона.
(3111)


Дозування

Шизофренія. Дорослі і діти старше 15 років. Рилептид може призначатись один або два рази на добу. Початкова доза - 2 мг на добу. На другий день дозу слід збільшити до 4 мг на добу. З цього моменту дозу можна або зберегти на колишньому рівні, або індивідуально скоригувати при необхідності. Звичайно оптимальною дозою є 4-6 мг на добу. У ряді випадків може бути виправдано більш повільне підвищення дози і більш низькі початкова і підтримуюча дози. Дози вище 10 мг на добу не показали більш високу ефективність за порівняннянію з меншими дозами і можуть викликати появу екстрапірамідних симптомів. У зв'язку з тим, що безпечність доз вище 16 мг на добу, не вивчалася, дози вище цього рівня застосовувати не можна. Відомості щодо використання для лікування шизофренії у дітей віком до 15 років відсутні. Літні пацієнти. Рекомендується початкова доза 0.5 мг на прийом двічі на добу. Дозу можна індивідуально збільшити по 0.5 мг двічі на добу до 1-2 мг двічі на добу. Захворювання печінки і нирок. Рекомендується початкова доза 0.5 мг на прийом 2 рази на добу. Цю дозу поступово можна збільшити до 1-2 мг на прийом двічі на добу. Зловживання лікарськими засобами або лікарська залежність - рекомендована добова доза препарату – 2-4 мг. Поведінкові розлади у хворих із деменцією. Рекомендується початкова доза 0,25 мг на прийом) двічі на день. Дозу при необхідності можна індивідуально збільшувати на 0.25 мг 2 рази на добу, не частіше ніж через день. Для більшості пацієнтів оптимальною дозою є 0,5 мг двічі на день. Однак деяким пацієнтам показаний прийом по 1 мг 2 рази на день. По досягненні оптима��ьной дози може бути рекомендований прийом препарату один раз на день. Манії при біполярних розладах Рекомендована початкова доза препарату - 2 мг на добу за один прийом. При необхідності ця доза може бути збільшена на 2 мг на добу, не частіше ніж через день. Для більшості пацієнтів оптимальною дозою є 2-6 мг на добу. Розлади поведінки в пацієнтів із затримкою розумового розвитку Пацієнти, які важать 50 кг та більше - рекомендована початкова доза препарату – 0.5 мг один раз на день. При необхідності ця доза може бути підвищена на 0,5 мг на добу, не частіше ніж через день. Для більшості пацієнтів оптимальною дозою є доза 1 мг на день. Однак для деяких пацієнтів краще прийом по 0,5 мг на добу, тоді як деяким потрібне збільшення дози до 1,5 мг на день. Пацієнти, які важать менше 50 кг - Рекомендована початкова доза препарату – 0.25 мг один раз на день. При необхідності ця доза може бути підвищена на 0,25 мг на добу, не частіше ніж через день. Для більшості пацієнтів оптимальною дозою є доза 0,5 мг на день. Однак для деяких пацієнтів краще прийом п�� 0,25 мг на добу, тоді як деяким потрібне збільшення дози до 0,75 мг на день. Тривалий прийом Рилептида у підлітків повинен проводитися під постійним контролем лікаря. Застосування у дітей молодше 15 років не рекомендується.

Лікарська форма

: Довгасті двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, світло-зеленого кольору, з гравіруванням «Е 752» на одному боці та з рискою – на іншій. Без або майже без запаху.

Склад

1 таб.

рисперидон\00092 мг

Допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, целюлоза м��крокристаллическая, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний, натрію лаурилсульфат.

Оболонка таблеток по 2мг містить: Барвник Опадрай зелений (гіпромелоза, титану діоксид, макрогол 400, ариавит індигокармін алюмінієвий лак, ариавит хіноліновий жовтий алюмінієвий лак).

Фармакологічна дія

Фармакодинаміка

Рисперидон є антипсихотичним засобом, який виявляє також седативну, протиблювотну і гіпотермічну дію. Рисперидон є селективним моноаминергическим антагоністом з вираженим сродством до серотонергічних 5-HT2 і дофамінергічною D2-рецепторів, зв'язується також з альфа1-адренорецепторами і, при трохи меншій афінності, з Н1-гистаминергическими і альфа2-з адренергічними рецепторами. Не має тропність до холінорецепторами.

Антипсихотична дія обумовлена блокадою дофамінових D2-рецепторів мезолимбической і мезокортикальной системи.

Седативна дія обумовлена блокадою адренорецепторів ретикулярної формації стовбура головного мозку; протиблювотна дія - блокадою дофамінових D2-рецепторів тригерної зони блювотного центру; гіпотермічну дію - блокадою дофамінових рецепторів гіпоталамуса.

Знижує продуктивну симптоматику (марення, галюцинації), автоматизм. Викликає менше пригнічення моторної активності і меншою мірою індукує каталепсію, ніж класичні антипсихотики (нейролептики).

Збалансований центральний антагонізм до серотоніну і дофаміну може зменшувати ризик виникнення екстрапірамідної симптоматики.

Рисперидон може викликати дозозалежне збільшення доонцентрации пролактину в плазмі.

Фармакокінетика

При прийомі внутрішньо рисперидон повністю абсорбується (незалежно від прийому їжі) і максимальні рівні концентрації в плазмі крові спостерігається через 1-2 години.

Рисперидон піддається метаболізму з участю Р-450 IID6 цитохрому з утворенням 9-гідрокси-рисперидону, який володіє аналогічним фармакологічною дією. Рисперидон і 9-гідрокси-рисперидон являють собою ефективну антипсихотическую фракцію. Подальший метаболізм рисперидону полягає в N-деалкилировании. При прийомі внутрішньо рисперидон виділяється з періодом напіввиведення близько 3 годин. Встановлено, що період напіввиведення 9-гідрокси-рисперидону та активної антипсихотичної фракції становить 24 години.

У більшості пацієнтів рівноважна концентрація рисперидону спостерігається через один день після початку лікування. Рівноважний стан 9-гідрокси-рисперидону в більшості випадків досягається через 3-4 дні після початку лікування.

Концентрація рисперидону в плазмі пропорційна дозі препарату (в межах терапевтичних доз).

Рисперидон швидко розподіляється в організмі. Об'єм розподілу становить 1-2 л/кг В плазмі рисперидон пов'язаний з альбуміном та кислим альфа-1-глікопротеїном. Фракція рисперидону, яка пов'язана білком плазми, становить 88% і 77%, відповідно, у разі 9-гідрокси-рисперидону.

Виводиться нирками -70% (з них 35-45% у вигляді фармакологічно активної фракції) та 14 % з жовчю. При одноразовому прийомі відмічаються високі рівні активних концентрацій в плазмі та поступове виведення у літніх пацієнтів і хворих з недостатньою функцією нирок.<h3>Побічні діїЗ боку нервової системи: безсоння, ажитація, тривога, головний біль, іноді –сонливість, підвищена втомлюваність, запаморочення, порушення концентрації уваги, нечіткість зору, рідко - екстрапірамідні симптоми (тремор, ригідність, гіперсалівація, брадикінезія, акатизія, гостра дистонія), манія або гипомания, інсульт (у літніх хворих із сприятливими факторами), а також гіперволемія (або через полідипсії, або через синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону), пізня дискінезія (непр��звольные ритмічні рухи переважно язика і/або обличчя), нейролептичний злоякісний синдром (гіпертермія, м'язова ригідність, нестабільність автономних функцій, порушення свідомості і підвищення рівня креатинфосфокінази), порушення терморегуляції та епілептичні напади.

З боку травної системи: запори, диспепсія, нудота або блювання, біль у животі, підвищення активності "печінкових" трансаміназ, сухість у роті, гіпо - або гіперсалівація, анорексія та/або посилення апетиту, підвищення або зниження маси тіла.

З боку серцево-судинної системи: іноді-ортостатична гіпотензія, рефлекторна тахікардія або підвищення артеріального тиску.

З боку органів кровотворення: нейтропенія, тромбоцитопенія.

З боку ендокринної системи: галакторея, гінекомастія, порушення менструального циклу, аменорея, збільшення маси тіла, гіперглікемія і загострення цукрового діабету, що існував раніше.

З боку сечостатевої системи: пріапізм, порушення ерекції, порушення еякуляції, аноргазмія, нетримання мо��в.

Алергічні реакції: риніт, висипи, ангіоневротичний набряк, фотосенсибілізація.

З боку шкірних покривів: сухість шкіри, гіперпігментація, свербіж, себорея.

Інші: артралгія.

Особливості продажу

рецептурні

Особливі умови

Перехід від терапії іншими антипсихотичними препаратами При шизофренії, на початку лікування рисперидоном рекомендується поступово скасувати попередню терапію, якщо це клінічно виправдано. Якщо пацієнти переводяться з терапії депо формами антипсихотичних препаратів, то прийом риспердона рекомендується починати замість наступної запланованої ін'єкції. Періодично слід оцінювати необхідність продовження терапії потивопаркинсоническими лікарськими засобами.

У зв'язку з *-адреноблокирующим дією Рилептида може виникати ортостатична гіпотонія, особливо в період початкового підбору дози. При виникненні гіпотонії слід розглянути питання про зниження дози. У пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи, а також при зневодненні, гіповолемії або цереброваскулярних порушеннях дозу слід збільшувати поступово, згідно з рекомендаціями (див. Спосіб застосування та дози).

Виникнення екстрапірамідних симптомів є фактором ризику для розвитку пізньої дискінезії. У разі виникнення ознак і симптомів пізньої дискінезії, слід розглянути питання про відміну всіх антипсихотичних препаратів. При виникненні нейролептичного злоякісного синдрому, що характеризується гіпертермією, м'язовою ригідністю, нестабільністю автономних функцій, порушеннями свідомості і підвищенням рівня креатинфосфокиназы необхідно відмінити усі антипсихотичні лікарські засоби, включаючи рисперидон.

У хворих на шизофренію підвищується ризик спроб самогубства, тому лікування пацієнтів з підвищеним ризиком самогубства повинно проводитися під суворим наглядом.

При відміні карбамазепіну та інших індукторів "печінкових" ферментів доза рисперидону повинна бути знижена.

Пацієнтам слід рекомендувати утримуватись від переїдання в зв'язку з можливістю збільшення маси тіла.



Під час лікування�� необхідно утриматися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій, а також від прийому алкоголю.

ПЕРЕДОЗУВАННЯ

Симптоми: сонливість, седативний ефект, пригнічення свідомості, тахікардія, артеріальна гіпотензія, екстрапірамідні розлади, у поодиноких випадках-подовження інтервалу QT.

Лікування: необхідно забезпечити вільну прохідність дихальних шляхів для забезпечення адекватної оксигенації та вентиляції, промивання шлунка (після інтубації, якщо хворий без свідомості) і призначення активованого вугілля у поєднанні з проносними засобами. Симптоматична терапія, спрямована на підтримку життєво важливих функцій організму.

Для своєчасного виявлення можливих порушень ритму серця необхідно як можна швидше почати моніторування ЕКГ. Ретельний медичний нагляд і моніторування ЕКГ проводять до повного зникнення симптомів інтоксикації. Специфічний антидот відсутній.

Свідчення

?\0009шизофрения (гостра і хроническая) та інші психотичні стани з продуктивною і/або негативною симптоматикою;

?\0009аффективные розлади при різних психічних захворюваннях;

?\0009поведенческие розлади у пацієнтів з деменцією при прояві симптомів агресивності (спалахи гніву, фізичне насильство), при порушеннях психічної діяльності (збудження, марення) або психотичних симптомах;

?\0009в якості допоміжної терапії при лікуванні маній при біполярних розладах;

?\0009в якості допоміжної терапії расстройств поведінки у підлітків з 15 років і дорослих пацієнтів зі зниженим інтелектуальним рівнем або затримкою розумового розвитку, у випадках, якщо деструктивна поведінка (агресивність, імпульсивність, аутоагресія) є провідним у клінічній картині хвороби.

Протипоказання

Підвищена чутливість до компонентів препарату; період лактації.



З обережністю:

Захворювання серцево-судинної системи (хронічна серцева недостатність, перенесений інфаркт міокарда, порушення провідності сердечной м'язи); зневоднення та гіповолемія; порушення мозкового кровообігу; хвороба Паркінсона судоми (у тому числі в анамнезі); тяжка ниркова або печінкова недостатність (див. рекомендації з дозування); зловживання лікарськими засобами або лікарська залежність (див. рекомендації з дозування); стани, що призводять до розвитку тахікардії типу «пірует» (брадикардія, порушення електролітного балансу, що супроводжує прийом лікарських засобів, що подовжують інтервал QT); пухлина мозку, кишкова непроходимост��, випадки гострого передозування ліків, синдром Рейє (протиблювотний ефект рисперидону може маскувати симптоми цих станів); вагітність, дитячий вік до 15 років (ефективність і безпека не встановлені).



Застосування при вагітності та лактації. Безпека рисперидону у вагітних не вивчалася. При вагітності можна використовувати тільки в тому разі, якщо позитивний ефект виправдовує можливий ризик.

Оскільки рисперидон і 9-гідрокси-рисперидон проникає в грудне молоко, жінкам, які застосовують препарат, не слід годувати груддю

Лікарська взаємодія

З урахуванням того, що рисперидон чинить дію в першу чергу на центральну нервову систему, його слід застосовувати з обережністю в поєднанні з іншими препаратами центральної дії і алкоголем.

Рисперидон зменшує ефективність леводопи та інших агоністів дофаміну.

Клозапін знижує кліренс рисперидону.

При використанні карбамазепіну відзначалося зниження концентрації активної антипсихотичної фракції рисперидону в плазмі. Аналоподібні ефекти можуть спостерігатися при використанні інших індукторів печінкових ферментів.

Фенотіазини, трициклічні антидепресанти та деякі *-адреноблокатори можуть підвищувати концентрації рисперидону в плазмі, однак це не впливає на концентрацію активної антипсихотичної фракції.

Флуоксетин може підвищувати концентрацію рисперидону в плазмі, однак меншою мірою-концентрацію активної антипсихотичної фракції, тому дози рисперидону слід коригувати.

При застосуванні рисперидону разом з іншиіншими препаратами, що великою мірою зв'язуються з білками плазми, клінічно вираженого витиснення якого-небудь препарату з білкової фракції плазми не спостерігається.

Гіпотензивні лікарські засоби посилюють вираженість зниження артеріального тиску на фоні рисперидону.
Действующие вещества: Рисперидон
Страна происхождения: Венгрия
Форма выпуска: 10 - блистеры (2) - пачки картонные.
Беречь от детей: Да
Производитель: *EGIS*
Общее описание: Антипсихотический препарат (нейролептик)
Хранить при комнатной температуре 15-25 градусов: Да
Пока нет комментариев
Написать комментарий
captcha
© 2024. Интернет-аптека Apo.com.ua
Заказ обратного звонка