Дозировка
Препарат принимают внутрь в одно и то же время суток, не разжевывая и запивая небольшим количеством жидкости. Если во время предыдущего менструального цикла гормональная контрацепция не проводилась, то Ригевидон® с целью контрацепции назначают с 1-го дня менструации ежедневно по 1 таблетке в течение 21 дня. Затем следует 7-дневный перерыв, во время которого наступает менструальноподобное кровотечение. Следующий 21-дневный цикл приема таблеток из новой упаковки, содержащей 21 таблетку, необходимо начинать на следующий день после 7-дневного перерыва, т.е. на 8-й день, даже в том случае, если кровотечение не прекратилось. Таким образом, начало приема препарата из каждой новой упаковки приходится на один и тот же день недели. При переходе к приему Ригевидона с другого перорального контрацептива применяется аналогичная схема. Прием препарата осуществляется до тех пор, пока сохраняется необходимость в контрацепции. После аборта прием препарата рекомендуется начинать в день аборта или на следующий день после операции. После родов препарат можно назначать лишь женщинам, не кормящим грудью; к приему контрацептива следует приступать не ранее 1-го дня менструации. В период лактации применение препарата противопоказано. Пропущенную таблетку следует принять в течение ближайших 12 ч. Если с момента приема последней таблетки прошло 36 ч, то контрацепция ненадежна. Во избежание межменструальных кровянистых выделений прием препарата необходимо продолжать из уже начатой упаковки, за исключением пропущенной(ных) таблетки(ок). В случаях пропуска таблеток рекомендуется дополнительно применять другой, негормональный способ контрацепции (например, барьерный). В лечебных целях дозу Ригевидона и схему применения врач устанавливает в каждом случае индивидуально.
Передозировка
Случаи развития токсических эффектов вследствие передозировки неизвестны
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые оболочкой белого цвета, круглые, двояковыпуклые.
Состав
этинилэстрадиол 30 мкг
левоноргестрел 150 мкг
Вспомогательные вещества: кремния диоксид коллоидный, магния стеарат, тальк, крахмал кукурузный, лактозы моногидрат.
Состав оболочки: сахароза, тальк, кальция карбонат, титана диоксид, коповидон, макрогол 6000, кремния диоксид коллоидный, повидон, кармеллоза натрия.
Фармакологическое действие
Комбинированный монофазный пероральный гормональный контрацептивный препарат. При приеме внутрь угнетает гипофизарную секрецию гонадотропных гормонов. Контрацептивный эффект связан с несколькими механизмами. В качестве гестагенного компонента (прогестина) содержит производное 19-нортестостерона - левоноргестрел, превосходящий по активности гормон желтого тела прогестерон (и синтетический аналог последнего - прегнин), действует на уровне рецепторов без предварительных метаболических превращений. Эстрогенным компонентом является этинилэстрадиол.
Под влиянием левоноргестрела наступает блокада высвобождения ЛГ и ФСГ из гипоталамуса, угнетение секреции гипофизом гонадотропных гормонов, что ведет к торможению созревания и выхода готовой к оплодотворению яйцеклетки (овуляции). Контрацептивное действие усиливается этинилэстрадиолом. Сохраняет высокую вязкость шеечной слизи (затрудняет попадание сперматозоидов в полость матки). Наряду с контрацептивным эффектом при регулярном приеме нормализует менструальный цикл и способствует предупреждению развития ряда гинекологических заболеваний, в т.ч. опухолевой природы.
Фармакокинетика
После приема внутрь левоноргестрел быстро абсорбируется (менее, чем за 4 ч). Левоноргестрел не подвергается эффекту "первого прохождения" через печень. При совместном применении левоноргестрела с этинилэстрадиолом существует зависимость между дозой и максимальной концентрацией в плазме. Тmах (время достижения максимальной концентрации) левоноргестрела составляет 2 ч, T1/2 - 8-30 ч (в среднем 16 ч). Большая часть левоноргестрела связывается в крови с альбумином и ГСПГ (глобулин, связывающий половые гормоны).
Этинилэстрадиол быстро и почти полностью абсорбируется из кишечника. Этинилэстрадиол подвергается эффекту «первого прохождения» через печень, Тmах составляет 1.5 ч, T1/2 - около 26 ч.
При приеме внутрь этинилэстрадиол выводится из плазмы крови в течение 12 ч, T1/2 составляет 5.8 ч.
Этинилэстрадиол метаболизируется в печени и кишечнике. Метаболиты этинилэстрадиола - водорастворимые сульфатные или глюкуронидные конъюгаты, поступают в кишечник с желчью, где подвергаются дезинтеграции с помощью кишечных бактерий.
Оба компонента (левоноргестрел и этинилэстрадиол) выделяются с грудным молоком. Активные вещества метаболизируются в печени, T1/2 составляет 2-7 ч.
Левоноргестрел выводится почками (60%) и через кишечник (40%); этинилэстрадиол - почками (40%) и через кишечник (60%).
Побочные действия
Препарат обычно хорошо переносится.
Возможные побочные эффекты транзиторного характера, спонтанно проходящие: тошнота, рвота, головная боль, нагрубание молочных желез, изменение массы тела и либидо, изменение настроения, ациклические кровянистые выделения; в отдельных случаях - отек век, конъюнктивит, нарушение зрения, дискомфорт при ношении контактных линз (эти явления носят временный характер и исчезают после отмены без назначения какой-либо терапии).
При длительном приеме очень редко могут возникать хлоазма, снижение слуха, генерализованный зуд, желтуха, судороги икроножных мышц, увеличение частоты эпилептических припадков.
Редко отмечается гипертриглицеридемия, гипергликемия, снижение толерантности к глюкозе, повышение АД, тромбозы и венозные тромбоэмболии, желтуха, кожные высыпания, изменение характера влагалищной секреции, кандидоз, утомляемость, диарея.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Перед началом применения гормональной контрацепции и в последующем каждые 6 мес рекомендуется общемедицинское и гинекологическое обследование, включающее в себя цитологический анализ мазка с шейки матки, оценку состояния молочных желез, определение глюкозы крови, холестерина и других показателей функции печени, контроль АД, анализ мочи.
Назначение Ригевидона женщинам с тромбоэмболическими заболеваниями в молодом возрасте и повышением свертываемости крови в семейном анамнезе не рекомендуется.
Применение пероральной контрацепции допускается не ранее, чем через 6 мес после перенесенного вирусного гепатита при условии нормализации печеночных функций.
При появлении резких болей в верхних отделах живота, гепатомегалии и признаков интраабдоминального кровотечения может возникнуть подозрение на наличие опухоли печени. В случае необходимости прием препарата следует прекратить.
При нарушении функции печени во время приема Ригевидона необходима консультация терапевта.
При появлении ациклических (межменструальных) кровотечений прием Ригевидона следует продолжать, т.к. в большинстве случаев эти кровотечения спонтанно прекращаются. Если ациклические (межменструальные) кровотечения не исчезают или повторяются, следует провести медицинское обследование для исключения органической патологии репродуктивной системы.
В случае рвоты или диареи прием препарата следует продолжать, применяя другой, негормональный метод контрацепции.
У курящих женщин, принимающих гормональные контрацептивы, имеется повышенный риск развития сердечно-сосудистых заболеваний с серьезными последствиями (инфаркт миокарда, инсульт). Риск увеличивается с возрастом и в зависимости от количества выкуриваемых сигарет (особенно у женщин старше 35 лет).
Прием препарата следует прекратить в следующих случаях:
— при появлении впервые или усилении мигренеподобной головной боли;
— при появлении непривычно сильной головной боли;
— при появлении ранних признаков флебита или флеботромбоза (непривычные боли или вздутие вен на ногах);
— при возникновении желтухи или гепатита без желтухи;
— при цереброваскулярных расстройствах;
— при появлении колющих болей неясной этиологии при дыхании или кашле, боли и чувства стеснения в грудной клетке;
— при остром ухудшении остроты зрения;
— при подозрении на тромбоз или инфаркт;
— при резком повышении АД;
— при возникновении генерализованного зуда;
— при учащении эпилептических припадков;
— за 3 месяца до планируемой беременности;
— ориентировочно за 6 недель до планируемого хирургического вмешательства;
— при длительной иммобилизации;
— при наступившей беременности.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Прием препарата не влияет на способность к вождению транспортных средств и к управлению другими механизмами, работа с которыми связана с повышенным риском травматизма.
Показания
— пероральная контрацепция;
— функциональные нарушения менструального цикла (в т.ч. дисменорея без органической причины, дисфункциональная метроррагия);
— синдром предменструального напряжения.
Противопоказания
— тяжелые заболевания печени;
— врожденные гипербилирубинемии (синдром Жильбера, синдром Дубина-Джонсона, синдром Ротора);
— холецистит;
— наличие или указание в анамнезе на тяжелые сердечно- сосудистые и цереброваскулярные заболевания;
— тромбоэмболии и предрасположенность к ним;
— злокачественные опухоли (прежде всего рак молочной железы или эндометрия);
— опухоли печени;
— семейные формы гиперлипидемии;
— тяжелые формы артериальной гипертензии;
— эндокринные заболевания (в т.ч. тяжелые формы сахарного диабета);
— серповидно-клеточная анемия;
— хроническая гемолитическая анемия;
— влагалищное кровотечение неизвестной этиологии;
— пузырный занос;
— мигрень;
— отосклероз;
— идиопатическая желтуха беременных в анамнезе;
— тяжелый кожный зуд беременных;
— герпес беременных;
— возраст старше 40 лет;
— беременность;
— период лактации (грудного вскармливания);
— повышенная чувствительность к компонентам препарата.
Лекарственное взаимодействие
Барбитураты, некоторые противоэпилептические препараты (карбамазепин, фенитоин), сульфаниламиды, производные пиразолона способны усиливать метаболизм входящих в состав препарата стероидных гормонов.
Снижение контрацептивной эффективности может наблюдаться и при одновременном назначении с некоторыми противомикробными средствами (в т.ч. с ампициллином, рифампицином, хлорамфениколом, неомицином, полимиксином В, сульфаниламидами, тетрациклинами), что связано с изменением микрофлоры кишечника.
При одновременном применении с антикоагулянтами, производными кумарина или индандиона может потребоваться дополнительное определение протромбинового индекса и изменение дозы антикоагулянта.
При применении трициклических антидепрессантов, мапротилина, бета-адреноблокаторов возможно увеличение их биодоступности и токсичности.
При применении пероральных гипогликемических препаратов и инсулина возможно появление необходимости в изменении их дозы.
(923)
Дозування
Препарат приймають внутрішньо, в один і той же час доби, не розжовуючи і запиваючи невеликою кількістю рідини. Якщо під час попереднього менструального циклу гормональна контрацепція не проводилася, то Рігевідон® з метою контрацепції призначають з 1-го дня менструації щодня по 1 таблетці протягом 21 дня. Потім слід 7-денну перерву, під час якого настає менструальноподобное кровотеча. Наступний 21-денний цикл прийому таблеток з нової упаковки, яка містить 21 таблетку, необхідно починати на наступний день после 7-денної перерви, тобто на 8-й день, навіть в тому випадку, якщо кровотеча не припинилася. Таким чином, початок прийому препарату з кожної нової упаковки припадає на один і той же день тижня. При переході до прийому Рігевідону з іншого перорального контрацептиву застосовується аналогічна схема. Прийом препарату здійснюється до тих пір, доки зберігається необхідність контрацепції. Після аборту прийом препарату рекомендується починати в день аборту або на наступний день після операції. Після пологів препарат можна призначати лише жін��нам, не годують груддю; до прийому контрацептиву слід приступати не раніше 1-го дня менструації. У період лактації застосування препарату протипоказане. Пропущену таблетку слід прийняти протягом найближчих 12 ч. Якщо з моменту прийому останньої таблетки пройшло 36 год, то контрацепція ненадійна. Щоб уникнути міжменструальних кров'янистих виділень прийом препарату треба продовжувати з уже початої упаковки, за виключенням пропущеної(их) таблетки(ок). У випадках пропуску таблеток рекомендується додатково застосовувати інший, негормон��національний спосіб контрацепції (наприклад, бар'єрний). У лікувальних цілях дозу Рігевідону і схему застосування лікар встановлює в кожному випадку індивідуально.Передозування
Випадки розвитку токсичних ефектів внаслідок передозування невідомі
Лікарська форма
Таблетки, вкриті оболонкою білого кольору, круглі, двоопуклі.Склад
етинілестрадіол 30 мкг
левоноргестрел 150 мкг
Допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат, тальк, крохмаль кукурудзяний, лактози моногідрат.
Состав оболонки: сахароза, тальк, кальцію карбонат, титану діоксид, коповідон, макрогол 6000, кремнію діоксид колоїдний безводний, повідон, кармеллоза натрію.Фармакологічна дія
Комбінований монофазний пероральний гормональний контрацептивний препарат. При прийомі всередину пригнічує гіпофізарну секрецію гонадотропних гормонів. Контрацептивний ефект пов'язаний з декількома механізмами. Як гестагенного компонента (прогестину) містить похідне 19-нортестостерону - левоноргестрел, що перевершує по активності гормон жовтого тіла прогестерон (і синтетичний аналог останнього - прегнін), діє на рівні рецепторів без попередніх метаболічних перетворень. Естрогенним компонентом є етинілестрадіол.
Під впливом левоноргестрелу настає блокада вивільнення ЛГ та ФСГ з гіпоталамуса, пригнічення секреції гіпофізом гонадотропних гормонів, що веде до гальмування дозрівання і виходу готової до запліднення яйцеклітини (овуляції). Контрацептивна дія посилюється етинілестрадіолом. Зберігає високу в'язкість слизу (утруднює западання сперматозоїдів в порожнину матки). Поряд з контрацептивною ефектом при регулярному прийомі нормалізує менструальний цикл і сприяє попередженню розвитку ряду гінекологічних захворювань, в т.ч. пухлинної природи.Фармакокінетика
Після прийому всередину левоноргестрел швидко абсорбується (менш, ніж за 4 год). Левоноргестрел не піддається ефекту "першого проходження" через печінку. При спільному застосуванні левоноргестрелу з етинілестрадіолом існує залежність між дозою і максимальною концентрацією в пла��мо. Тмах (час досягнення максимальної концентрації) левоноргестрелу становить 2 год, T1/2 - 8-30 год (в середньому 16 год). Велика частина левоноргестрелу зв'язується з альбуміном крові і ГЗСС (глобулін, що зв'язує статеві гормони).
Етинілестрадіол швидко і майже повністю абсорбується з кишечнику. Етинілестрадіол піддається ефекту «першого проходження» через печінку, Тмах становить 1.5 год, T1/2 - близько 26 ч.
При прийомі всередину етинілестрадіол виводиться з плазми крові протягом 12 год, T1/2 складає 5.8 ч.
Етинілестрадіол метаболизирується в печінці та кишечнику. Метаболіти етинілестрадіолу - водорозчинні сульфатні або глюкуронідні кон'югати, надходять у кишечник з жовчю, де піддаються дезінтеграції з допомогою кишкових бактерій.
Обидва компоненти (левоноргестрел та етинілестрадіол) виділяються з грудним молоком. Активні речовини метаболізуються в печінці, T1/2 становить 2-7 ч.
Левоноргестрел виводиться нирками (60%) та через кишечник (40%); етинілестрадіол - нирками (40%) і через кишечник (60%).Побічні дії
Препарат зазвичай добре переноситься.
Вооз��ожные побічні ефекти транзиторного характеру, спонтанно проходять: нудота, блювання, головний біль, нагрубання молочних залоз, зміна маси тіла і лібідо, зміна настрою, ациклічні кров'янисті виділення; в окремих випадках - набряк повік, кон'юнктивіт, порушення зору, дискомфорт при носінні контактних лінз (ці явища носять тимчасовий характер і зникають після скасування без призначення будь-якої терапії).
При тривалому прийомі дуже рідко можуть виникати хлоазма, зниження слуху, генералізований свербіж, жовтяниця, судоми ік��оножных м'язів, збільшення частоти епілептичних нападів.
Рідко відзначається гіпертригліцеридемія, гіперглікемія, зниження толерантності до глюкози, підвищення артеріального тиску, тромбози і венозні тромбоемболії, жовтяниця, шкірні висипання, зміна характеру піхвової секреції, кандидоз, стомлюваність, діарея.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Перед початком застосування гормональної контрацепції та в подальшому кожні 6 міс рекомендується общемедицинское та гінекологічне обстеження, що включає в себе цитологічний аналіз мазка із шийки матки, оцінку стану молочних залоз, визначення глюкози крові, холестерину та інших показників функції печінки, контроль АТ, аналіз сечі.
Призначення Рігевідону жінкам з тромбоэмболическими захворювання в молодому віці і підвищенням згортання крові в сімейному анамнезі не рекомендується.
Застосування пероральної контрацепції допускається не раніше, ніж через 6 місяців після перенесеного вірусного гепатиту за умови нормалізації печінкових функцій.
При появі різких болів у верхніх ��тделах живота, гепатомегалії та ознак інтраабдомінального кровотечі може виникнути підозра на наявність пухлини печінки. У разі необхідності прийом препарату слід припинити.
При порушенні функції печінки під час прийому Рігевідону необхідна консультація терапевта.
При появі ациклічних (міжменструальних) кровотеч прийом Рігевідону слід продовжувати, оскільки у більшості випадків ці кровотечі спонтанно припиняються. Якщо ациклічні (міжменструальні) кровотечі не зникають або повторяютс��, слід провести медичне обстеження для виключення органічної патології репродуктивної системи.
У випадку блювання або діареї прийом препарату слід продовжувати, застосовуючи інший, негормональний метод контрацепції.
У курящих жінок, які приймають гормональні контрацептиви, є підвищений ризик розвитку серцево-судинних захворювань з серйозними наслідками (інфаркт міокарда, інсульт). Ризик збільшується з віком і в залежності від кількості викурених сигарет (особливо у жінок старше 35 років).
Прием препарату слід припинити у наступних випадках:
— при появі вперше або посилення мігренеподібного головного болю;
— при появі незвично сильного головного болю;
— при появі ранніх ознак флебіту або флеботромбоз (незвичні болю або здуття вен на ногах);
— при виникненні жовтяниці або гепатиту без жовтяниці;
— при цереброваскулярних розладів;
— при появі колючих болей неясної етіології при диханні або кашлі, болю та відчуття стиснення у грудній клітці;
— при гострому погіршення гостроти зору;
— при підозрі на тромбоз або інфаркт;
— при різкому підвищенні артеріального тиску;
— при виникненні генералізованого свербежу;
— при частішанні епілептичних припадків;
— за 3 місяці до планованої вагітності;
— орієнтовно за 6 тижнів до запланованого хірургічного втручання;
— при тривалій іммобілізації;
— при настала вагітності.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Прийом препарату ��е впливає на здатність до водіння транспортних засобів і до управління іншими механізмами, робота з якими пов'язана з підвищеним ризиком травматизму.Свідчення
— пероральна контрацепція;
— функціональні порушення менструального циклу (в т. ч. дисменорея без органічної причини, дисфункциональная метрорагія);
— синдром передменструального напруження.Протипоказання
— тяжкі захворювання печінки;
— вроджені гіпербілірубінемії (синдром Жильбера, синдром Дубіна-Джонсона, синдром Ротора);
— х��лецистит;
— наявність або вказівка в анамнезі на тяжкі серцево - судинні і цереброваскулярні захворювання;
— тромбоемболії і схильність до них;
— злоякісні пухлини (насамперед рак молочної залози або ендометрія);
— пухлини печінки;
— сімейні форми гіперліпідемії;
— тяжкі форми артеріальної гіпертензії;
— ендокринні захворювання (у т. ч. тяжкі форми цукрового діабету);
— серповидно-клітинна анемія;
— хронічна гемолітична анемія;
— вагінальна кровотеча невідомої етіології;
— міхурово занесення;
— мігрень;
— отосклероз;
— ідіопатична жовтяниця вагітних в анамнезі;
— тяжкий шкірний свербіж вагітних;
— герпес вагітних;
— вік старше 40 років;
— вагітність;
— період лактації (грудного вигодовування);
— підвищена чутливість до компонентів препарату.Лікарська взаємодія
Барбітурати, деякі протиепілептичні препарати (карбамазепін, фенітоїн), сульфаніламіди, похідні піразолону здатні посилювати метаболізм входять до складу препарату стероїдних гормонів.
Зниження контрацептивної ефективності може спостерігатися і при одночасному призначенні з деякими антибактеріальними засобами (у т. ч. з ампіциліном, рифампіцином, хлорамфеніколом, неоміцином, поліміксином В, сульфаніламідами, тетрациклінами), що пов'язано зі зміною мікрофлори в кишечнику.
При одночасному застосуванні з антикоагулянтами, похідними кумарину або індандіону може знадобитися додаткове ��розподіли протромбінового індексу і зміна дози антикоагулянту.
При застосуванні трициклічних антидепресантів, мапротилина, бета-адреноблокаторів можливе збільшення їх біодоступності та токсичності.
При застосуванні пероральних гіпоглікемічних препаратів та інсуліну можливо поява потреби у зміні їх дози.