Дозировка
При приеме внутрь начальная суточная доза составляет 600-800 мг, затем дозу постепенно увеличивают до 2.4 г/ в 3-4 приема. При в/в (струйно или капельно) введении начальная доза составляет 200 мг 1 раз/, затем дозу увеличивают до 400 мг 1-2 Продолжительность курсового лечения устанавливается индивидуально.
Лекарственная форма
Раствор для в/в введения
Состав
инозин 20г,
Вспомогательные в-ва: гексаметилентетрамин, р-р натра едкого, вода
Фармакологическое действие
Нуклеозид пурина, предшественник АТФ. Улучшает метаболизм миокарда, оказывает антигипоксическое и антиаритмическое действие. Повышает энергетический баланс миокарда. Оказывает защитное действие на почки в условиях ишемии в ходе операции.
Участвует в обмене глюкозы, повышает активность ряда ферментов цикла Кребса. Стимулирует синтез нуклеотидов.
Фармакокинетика
Инозин хорошо абсорбируется из ЖКТ. Метаболизируется в печени с образованием глюкуроновой кислоты и последующим ее окислением. В незначительном количестве выделяется почками.
Побочные действия
Возможно: зуд, гиперемия кожи.
Редко: повышение концентрации мочевой кислоты.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
С осторожностью назначают инозин при нарушениях функции почек. При появлении зуда и гиперемии кожи инозин следует отменить.
Показания
ИБС, миокардиодистрофия, состояние после инфаркта миокарда, врожденные и приобретенные пороки сердца, нарушения ритма сердца, особенно при гликозидной интоксикации, миокардит, дистрофические изменения миокарда после тяжелых физических нагрузок и перенесенных инфекционных заболеваний или вследствие эндокринных нарушений; гепатиты, цирроз печени, жировая дистрофия печени, в т.ч. вызванные алкоголем или лекарственными средствами; профилактика лейкопении при радиоактивном облучении; операции на изолированной почке (как средство фармакологической защиты при временном отсутствии кровообращения в оперируемом органе).
Противопоказания
Подагра, гиперурикемия, повышенная чувствительность к инозину.
(6600)
Дозування
При прийомі внутрішньо початкова добова доза становить 600-800 мг, потім дозу поступово збільшують до 2.4 м/ у 3-4 прийоми. При в/в (струминно або краплинно) введенні початкова доза становить 200 мг 1 раз/, потім дозу збільшують до 400 мг 1-2 Тривалість курсового лікування встановлюється індивідуально.
Лікарська форма
Розчин для в/в введенняСклад
інозин 20г,
Допоміжні в-ва: гексаметилентетрамін, р-р їдкого натру, водаФармакологічна дія
Нуклеозид пурину, попередник АТФ. Покращує метаб��ралізм міокарда, чинить антигіпоксичну та антиаритмічну дію. Підвищує енергетичний баланс міокарда. Надає захисну дію на нирки в умовах ішемії в ході операції.
Бере участь в обміні глюкози, підвищує активність ряду ферментів циклу Кребса. Стимулює синтез нуклеотидів.Фармакокінетика
Інозин добре абсорбується з ШКТ. Метаболізується в печінці з утворенням глюкуронової кислоти й наступним її окислюванням. У незначній кількості виділяється нирками.Побічні дії
Можливо: свербіж, гиперемия шкіри.
Рідко: підвищення концентрації сечової кислоти.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
З обережністю призначають інозин при порушеннях функції нирок. При появі свербежу та гіперемії шкіри інозин слід відмінити.Свідчення
ІХС, міокардіодистрофія, стан після інфаркту міокарда, вроджені і набуті вади серця, порушення ритму серця, особливо при глікозидній інтоксикації, міокардит, дистрофічні зміни міокарда після важких фізичних навантажень і перенесених інфекційних захворюваний або внаслідок ендокринних порушень; гепатити, цироз печінки, жирова дистрофія печінки, в т.ч. спричинені алкоголем або лікарськими засобами; профілактика лейкопенії при радіоактивному опроміненні; операції на ізольованій нирці (як засіб фармакологічної захисту при тимчасовій відсутності кровообігу в оперируемом органі).Протипоказання
Подагра, гіперурикемія, підвищена чутливість до інозину.
