Дозировка
Внутривенно струйно медленно или капельно (40-60 капель в 1 мин). Лечение начинают с введения 200 мг (10 мл раствора 20 мг/мл) 1 раз в день; затем, при хорошей переносимости, дозу увеличивают до 400 мг (20 мл раствора 20 мг/мл) 1-2 раза в день. Продолжительность лечения 10-15 дней. Струйное введение препарата возможно при острых нарушениях ритма сердца в разовой дозе 200-400 мг (10-20 мл раствора 20 мг/мл). Для фармакологической защиты почек, подвергнутых ишемии, Рибоксин вводят внутривенно струйно в разовой дозе 1200 мг (60 мл раствора 20 мг/мл) за 5-15 мин до пережатия почечной артерии, а затем еще 800 мг (40 мл раствора 20 мг/мл) тотчас после восстановления кровообращения. Для внутривенного капельного введения раствор 20 мг/мл разводят в 5 % растворе декстрозы (глюкозы) или 0,9 % растворе натрия хлорида (до 250 мл).
Передозировка
В настоящее время о случаях передозировки не сообщалось
Лекарственная форма
Прозрачная бесцветная или слегка желтоватая жидкость.
Состав
1 мл препарата содержит:
Активное вещество:
Инозин (рибоксин)- 20 мг
Вспомогательные вещества:
Метенамин- 2 мг
1 М раствор натрия гидроксида до pH 7,8-8.6
Вода для инъекций до 1 мл
Фармакологическое действие
Рибоксин - производное (нуклеозид) пурина - предшественник аденозинтрифосфата (АТФ). Относится к группе лекарственных средств, регулирующих метаболические процессы. Оказывает антигипоксическое и антиаритмическое действие. Повышает энергетический баланс миокарда, улучшает коронарное кровообращение, предотвращает последствия интраоперационной ишемии почек. Принимает непосредственное участие.в обмене глюкозы и способствует активации обмена в условиях гипоксии и при отсутствии АТФ. Активирует метаболизм пировиноградной кислоты, необходимой для обеспечения нормального процесса тканевого дыхания, а также способствует активированию ксантиндегидрогеназы. Стимулирует синтез нуклеотидов, усиливает активность некоторых ферментов цикла Кребса. Проникая в клетки, оказывает положительное действие на процессы метаболизма в миокарде - увеличивает силу сокращений сердца и способствует более полному расслаблению миокарда в диастоле,
в результате чего возрастает ударный объем. Механизм антиаритмического действия до конца неясен. Снижает агрегацию тромбоцитов, активирует регенерацию тканей (особенно миокарда и слизистой оболочки желудочно-кишечного тракта).
Фармакокинетика
Препарат метаболизируется в печени с образованием глюкуроновой кислоты и последующим ее окислением. В незначительном количестве выделяется с мочой через почки.
Побочные действия
Аллергические реакции: кожный зуд, гиперемия кожи, крапивница.
Лабораторные показатели: повышение концентрации мочевой кислоты к крови.
Прочие: обострение подагры (при длительном применении).
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Рибоксин не применяется для экстренной коррекции нарушений деятельности сердца.
При появлении кожного зуда и гиперемии кожи лечение препаратом следует отменить.
Во время длительного лечения следует контролировать концентрацию мочевой кислоты в крови и моче.
Влияние на способность управлять транспортными средствами, механизмами
Клинических данных о влиянии препарата Рибоксин на способность управлять транспортными средствами и механизмами нет.
Показания
В комплексной терапии ишемической болезни сердца (после перенесенного инфаркта миокарда), при миокардиодистрофиях, нарушениях ритма сердца, обусловленных применением сердечных гликозидов. В комплексной терапии заболеваний печени (гепатиты, цирроз, жировая дистрофия печени). Во время операции на изолированной почке в качестве средства фармакологической защиты при выключении кровообращения.
Противопоказания
- индивидуальная непереносимость инозина или других производных пурина, а также других компонентов препарата;
- подагра;
-гиперурикемия;
- беременность;
- период грудного вскармливания;
- возраст до 18 лет (эффективность и безопасность не установлены).
Лекарственное взаимодействие
При совместном применении с сердечными гликозидами препарат может предупреждать возникновение аритмий, усиливать положительное инотропное действие.
Иммунодепрессанты снижают эффект инозина.
(6598)
Дозування
Внутрішньовенно струминно повільно або краплинно (40-60 крапель за 1 хв). Лікування починають з введення 200 мг (10 мл розчину 20 мг/мл) 1 раз на день; потім, при хорошій переносимості, дозу збільшують до 400 мг (20 мл розчину 20 мг/мл) 1-2 рази в день. Тривалість лікування 10-15 днів. Струминне введення препарату можливо при гострих порушеннях ритму серця в разовій дозі 200-400 мг (10-20 мл розчину 20 мг/мл). Для фармакологічної захисту нирок, підданих ішемії, Рибоксин вводять внутрішньовенно струминно у разовій дозі 1200 мг (60 мл розчину 20 мг/мл) за 5-15 хв до пережиму ниркової артерії, а потім ще 800 мг (40 мл розчину 20 мг/мл) негайно після відновлення кровообігу. Для внутрішньовенного краплинного введення розчин 20 мг/мл розводять у 5 % розчині декстрози (глюкози) або 0,9 % розчині натрію хлориду (до 250 мл).Передозування
В даний час про випадки передозування не повідомлялося
Лікарська форма
Прозора безбарвна або злегка жовтувата рідина.Склад
1 мл препарату містить:
Активна речовина:
Інозин (рибоксин)- 20 мг
Допоміжні речовини:
Метенамин - 2 мг
1 М розчин натрію гідроксиду до рн 7,8-8.6
Вода для ін'єкцій до 1 млФармакологічна дія
Рибоксин - похідне (нуклеозид) пурину - попередник аденозинтрифосфату (АТФ). Відноситься до групи лікарських засобів, що регулюють метаболічні процеси. Чинить антигіпоксичну та антиаритмічну дію. Підвищує енергетичний баланс міокарда, покращує коронарний кровообіг, запобігає наслідки інтраопераційної ішемії нирок. Бере безпосередню участь.в обміні глюкози і спос��бствует активації обміну в умовах гіпоксії і за відсутності АТФ. Активує метаболізм піровиноградної кислоти, необхідної для забезпечення нормального процесу тканинного дихання, а також сприяє активуванню ксантиндегідрогенази. Стимулює синтез нуклеотидів, посилює активність деяких ферментів циклу Кребса. Проникаючи в клітини, надає позитивну дію на процеси метаболізму в міокарді, збільшує силу скорочень серця та сприяє більш повному розслабленню міокарда в діастолі,
в результаті год��го зростає ударний об'єм. Механізм антиаритмічної дії до кінця неясний. Знижує агрегацію тромбоцитів, активує регенерацію тканин (особливо міокарда та слизової оболонки шлунково-кишкового тракту).Фармакокінетика
Препарат метаболізується в печінці з утворенням глюкуронової кислоти й наступним її окислюванням. У незначній кількості виділяється з сечею через нирки.Побічні дії
Алергічні реакції: шкірний свербіж, гіперемія шкіри, кропив'янка.
Лабораторні показники: підвищення концентрації сечівої кислоти до крові.
Інші: загострення подагри (при тривалому застосуванні).Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Рибоксин не застосовується для екстреної корекції порушень діяльності серця.
При появі шкірного свербежу та гіперемії шкіри лікування препаратом слід відмінити.
Під час тривалого лікування слід контролювати концентрацію сечової кислоти в крові та сечі.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами
Клінічних даних про вплив препарату ��ибоксин на здатність керувати транспортними засобами та механізмами немає.Свідчення
У комплексній терапії ішемічної хвороби серця (після перенесеного інфаркту міокарда), при міокардіодистрофіях, порушеннях ритму серця, зумовлених застосуванням серцевих глікозидів. У комплексній терапії захворювань печінки (гепатити, цироз, жирова дистрофія печінки). Під час операції на ізольованій нирці як засоби фармакологічної захисту при виключенні кровообігу.Протипоказання
- індивідуальна непереносимост�� інозину або інших похідних пурину, а також інших компонентів препарату;
- подагра;
-гіперурикемія;
- вагітність;
- період годування груддю;
- вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені).Лікарська взаємодія
При спільному застосуванні із серцевими глікозидами препарат може запобігати виникненню аритмій, посилювати позитивну інотропну дію.
Імунодепресанти знижують ефект інозину.
