Дозировка
Препарат принимают внутрь одновременно с приемом пищи. Непосредственно перед применением к содержимому флакона добавляют 10-20 мл дистиллированной или охлажденной кипяченой воды. При встряхивании от 1 до 5 мин должна образоваться однородная суспензия. Доза препарата составляет 1000 мг/сут (1 флакон утром и 1 флакон вечером). Одновременно назначают интерферон альфа-2b (Реаферон-ЕС, Лайфферон®) по 3 млн МЕ 3 раза в неделю. Длительность курса комбинированной терапии, как правило, составляет 24-48 нед. (для ранее не лечившихся пациентов и пациентов с вирусом генотипа 2 и 3 – не менее 24 нед., а у пациентов с вирусом генотипа 1 – 48 нед.). При невосприимчивости к монотерапии интерфероном альфа-2b или с рецидивом заболевания длительность курса составляет не менее 6 мес.
Лекарственная форма
Лиофилизат для приготовления суспензии для приема внутрь.
Описание: порошок или пористая масса от белого до светло-желтого цвета. Допускается отслаивание, полное или частичное, от поверхности стекла флакона с образованием таблетоподобной структуры. Гигроскопичен.
Состав
в одном флаконе содержится: активное вещество – рибавирин – 500 мг; вспомогательные вещества: натрия хлорид – 30 мг, Липоид С 100 (фосфолипиды [смесь с процентным содержанием фосфатидилхолина не менее 94 %]) – 900 мг, холестерол – 100 мг, альфа-токоферола ацетат – 9 мг, метилпарагидроксибензоат – 7 мг, лактозы моногидрат – 870 мг.
Фармакологическое действие
Противовирусный препарат, синтетический аналог нуклеозидов с выраженным противовирусным действием.
Рибавирин легко проникает в пораженные вирусом клетки и быстро фосфорилируется внутриклеточной аденозинкиназой в рибавирин моно-, ди- и трифосфат. Эти метаболиты, особенно рибавирин трифосфат, обладают выраженной противовирусной активностью.
Механизм действия рибавирина выяснен недостаточно. Установлено, что рибавирин ингибирует инозин-монофосфат-дегидрогеназу (ИМФ), этот эффект приводит к выраженному снижению уровня внутриклеточного гуанозин трифосфата (ГТФ), что, в свою очередь, сопровождается подавлением синтеза вирусной РНК и вирус-специфических белков. Рибавирин ингибирует репликацию новых вирионов, что обеспечивает снижение вирусной нагрузки, селективно подавляет синтез вирусной РНК, не влияя на синтез РНК в нормальных клетках человека.
Рибавирин обладает широким спектром активности против различных ДНК- и РНК-содержащих вирусов. Наиболее чувствительные к рибавирину ДНК-вирусы - вирус простого герпеса, аденовирусы, ЦМВ, вирусы группы оспы, болезни Марека; РНК-вирусы - вирусы гриппа А, В, парамиксовирусы (парагриппа, эпидемического паротита, ньюкаслской болезни), реовирусы, аренавирусы (вирус лихорадки Ласса, боливийской геморрагической лихорадки), буньявирусы (вирус лихорадки Долины Рифт, вирус Крым-Конго геморрагической лихорадки), хантавирусы (вирус геморрагической лихорадки с почечным или пульмональным синдромом) парамиксовирусы, онкогенные РНК-вирусы.
Нечувствительные к рибавирину ДНК-вирусы - Varicella zoster, вирус псевдобешенства, натуральной коровьей оспы; РНК-вирусы - энтеровирусы, риновирусы, вирус энцефалита леса Семлики.
Рибавирин обладает активностью против вируса гепатита С (ВГС). Механизм действия рибавирина против ВГС полностью не выяснен. Предполагается, что накапливающийся по мере фосфорилирования рибавирина трифосфат конкурентно подавляет образование гуанозин-трифосфата, тем самым снижая синтез вирусных РНК. Считается также, что механизм синергического действия рибавирина и интерферона альфа против ВГС обусловлен усилением фосфорилирования рибавирина интерфероном.
Фармакокинетика
Рибавирин легко и почти полностью всасывается из ЖКТ после приема внутрь разовой дозы. Абсолютная биодоступность составляет примерно 65-75%. Свободный рибавирин не связывается с белками плазмы крови, липосомальный рибавирин связывается с белками крови и быстро распределяется в организме (максимальная концентрация наблюдалась в органах РЭС).
Выведение рибавирина из организма медленное. Препарат выводится с мочой, как в неизмененном виде, так и в форме метаболитов, и лишь около 10 % выделяется с калом.
Побочные действия
Со стороны нервной системы: головная боль, головокружение, общая слабость, недомогание, бессонница, астения, депрессия, раздражительность, беспокойство, эмоциональная лабильность, нервозность, возбуждение, агрессивное поведение, спутанное сознание, суицидальная наклонность, повышение тонуса гладких мышц, тремор, парестезии, гиперестезия, гипестезия, обморок.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: снижение или повышение артериального давления, брадикардия или тахикардия, ощущение сердцебиения.
Со стороны органов кроветворения: гемолитическая анемия, лейкопения, нейтропения, гранулоцитопения, тромбоцитопения, апластическая анемия.
Со стороны дыхательной системы: одышка, кашель, фарингит, бронхит, средний отит, синусит, ринит.
Со стороны пищеварительной системы: сухость слизистой оболочки полости рта, снижение аппетита, тошнота, рвота, диарея, абдоминальная боль, запор, извращение вкуса, панкреатит, метеоризм, стоматит, глоссит, кровотечение из десен, гипербилирубинемия.
Со стороны органов чувств: поражение слезной железы, конъюнктивит, нарушение зрения, нарушение/потеря слуха, шум в ушах.
Со стороны опорно-двигательного аппарата: артралгия, миалгия.
Со стороны мочеполовой системы: приливы, снижение либидо, дисменорея, аменорея, меноррагия, простатит.
Аллергические реакции: кожная сыпь, эритема, крапивница, гипертермия, бронхоспазм, анафилаксия, фотосенсибилизация, мультиформная эритема, синдром Стивенса-Джонсона, токсический эпидермальный некролиз.
Прочие:выпадение волос, алопеция, нарушение структуры волос, сухость кожи, гипотиреоз, боль в грудной клетке, жажда, грибковая инфекция, вирусная инфекция (в том числе герпес), гриппоподобный синдром, потливость, лимфоаденопатия, отторжение трансплантата после пересадки печени и/или почек.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Перед началом терапии гепатита С следует оценить необходимость гистологического подтверждения диагноза (лечение пациентов с генотипом вируса 2 или 3 можно начинать без предварительной биопсии печени).
Мужчины и женщины репродуктивного возраста во время терапии и в течение 7 мес. после окончания лечения должны использовать эффективные контрацептивные средства, учитывая тератогенность рибавирина.
На фоне терапии рибавирином максимальное снижение содержания гемоглобина в большинстве случаев отмечается после 4-8 нед. от начала лечения. При снижении гемоглобина ниже 100 мг/мл следует сократить дозу на 50 % от исходной. В большинстве случаев рекомендуемые изменения дозы обеспечивают восстановление уровня гемоглобина. При снижении гемоглобина ниже 85 мг/мл прием препарата следует прекратить.
При остром проявлении реакций гиперчувствительности (крапивница, ангионевротический отек, бронхоспазм, анафилаксия) применение препарата следует немедленно прекратить. Транзиторные высыпания не служат основанием для прерывания лечения.
Содержание альфа-токоферола ацетата в составе лекарственной формы в количестве 9 мг во флаконе обусловлено его использованием в качестве антиоксиданта. Данное количество, установленное экспериментальным путем, предотвращает окисление содержащихся в готовой лекарственной форме липосомальных везикул, состоящих из фосфолипидов. Количество альфа-токоферола ацетата, принимаемое с препаратом в течение суток (в 2 флаконах содержится 18 мг) составляет 6 % от максимального суточного потребления, указанного в Методических рекомендациях «Нормы физиологических потребностей в энергии и пищевых веществах для различных групп населения РФ».
Контроль лабораторных показателей
Клинический анализ крови с подсчетом лейкоцитарной формулы и числа тромбоцитов, определение электролитов, содержания креатинина, функциональных проб печени необходимо проводить перед началом терапии, на 2 и 4 нед. приема и далее регулярно.
В связи с возможным ухудшением функции почек у лиц пожилого возраста перед применением препарата следует проконтролировать функцию почек (в т.ч. клиренс креатинина).
ВОЗМОЖНОСТИ И ОСОБЕННОСТИ ПРИМЕНЕНИЯ ПРИ БЕРЕМЕННОСТИ И ЛАКТАЦИИ
Препарат противопоказан к применению при беременности и в период лактации.
ВЛИЯНИЕ НА СПОСОБНОСТЬ УПРАВЛЯТЬ ТРАНСПОРТНЫМИ СРЕДСТВАМИ, МЕХАНИЗМАМИ
В период применения препарата пациентам, испытывающим усталость, сонливость или дезориентацию, необходимо воздерживаться от занятий потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.
ПЕРЕДОЗИРОВКА, МЕРЫ ПО ОКАЗАНИЮ ПОМОЩИ ПРИ ПЕРЕДОЗИРОВКЕ
Случаев передозировки не наблюдалось. Учитывая, что активным веществом является рибавирин, то при передозировке возможно усиление выраженности дозозависимых побочных эффектов.
Лечение: отмена препарата; при необходимости проводят симптоматическую терапию.
Показания
Хронический гепатит С (для первичной терапии ранее не лечившихся интерфероном альфа-2b пациентов; при обострении после курса монотерапии интерфероном альфа-2b у больных, не восприимчивых к монотерапии интерфероном альфа-2b). Лечение проводится в комбинации с интерфероном альфа-2b.
Противопоказания
хроническая сердечная недостаточность II-III стадии;
- инфаркт миокарда;
- почечная недостаточность (клиренс креатинина менее 50 мл/мин);
- тяжелая анемия;
- печеночная недостаточность;
- декомпенсированный цирроз печени;
- аутоиммунные заболевания (в т.ч. аутоиммунный гепатит);
- не поддающиеся лечению заболевания щитовидной железы;
- тяжелая депрессия с суицидальными намерениями;
- непереносимость лактозы;
- дефицит лактазы;
- глюкозо-галактозная мальабсорбция;
- детский и юношеский возраст (до 18 лет);
- беременность;
- период лактации;
- повышенная чувствительность к препарату.
С осторожностью назначают препарат женщинам репродуктивного возраста (наступление беременности нежелательно), при декомпенсированном сахарном диабете (с приступами кетоацидоза), хронической обструктивной болезни легких, тромбоэмболии легочной артерии, хронической сердечной недостаточности, при заболеваниях щитовидной железы (в т.ч. тиреотоксикозе), нарушениях свертываемости крови, тромбофлебите, миелодепрессии, гемоглобинопатиях (в т.ч. талассемия, серповидно-клеточная анемия), пациентам с депрессией, склонностью к суициду (в т.ч. в анамнезе); пациентам с сопутствующей ВИЧ-инфекцией (на фоне комбинированной высокоактивной антиретровирусной терапии возникает риск развития лактат-ацидоза), пациентам пожилого возраста.
Лекарственное взаимодействие
При совместном применении рибавирина и интерферона альфа-2b отмечается синергизм их действия.
При клиническом применении различных препаратов в терапевтических дозах в комбинации с рибавирином не было выявлено значимого взаимодействия.
Назначение рибавирина во время применения зидовудина и/или ставудина пациентам с одновременно имеющейся ВИЧ-инфекцией сопровождается снижением фосфорилирования этих препаратов, что приводит к ВИЧ-виремии и требует изменения схемы лечения.
При одновременном применении лекарственные средства, содержащие соединения магния и алюминия, а также симетикон снижают биодоступность препарата.
Увеличивает концентрацию фосфорилированных метаболитов пуриновых нуклеозидов (в том числе дидазозина, абакавира) и повышает связанный с ними риск развития молочного ацидоза.
При одновременном применении с азотиоприном усиливает миелотоксичность последнего.
Не оказывает влияния на ферментативную активность печени с участием цитохрома Р450.
Одновременный прием пищи с высоким содержанием жиров увеличивает биодоступность рибавирина (AUC и Cmaxувеличиваются на 70 %).
(4741)
Дозування
Препарат приймають внутрішньо одночасно з прийомом їжі. Безпосередньо перед застосуванням до вмісту флакона додають 10-20 мл дистильованої або охолодженої кип'яченої води. При струшуванні від 1 до 5 хв повинна утворитися однорідна суспензія. Доза препарату становить 1000 мг/добу (1 флакон вранці та 1 флакон ввечері). Одночасно призначають інтерферон альфа-2b (Реаферон-ЄС, Лайфферон®) по 3 млн МО 3 рази на тиждень. Тривалість курсу комбінованої терапії, як правило, становить 24-48 тиж. (для раніше не лікувалися хворимтів та пацієнтів із вірусом генотипу 2 і 3 – не менше 24 год., а у пацієнтів із вірусом генотипу 1 – 48 тижнів). При несприйнятливості до монотерапії інтерфероном альфа-2b або з рецидивом захворювання тривалість курсу становить не менше 6 міс.
Лікарська форма
Ліофілізат для приготування суспензії для прийому всередину.
Опис: порошок або пориста маса від білого до світло-жовтого кольору. Допускається відшарування, повне або часткове, від поверхні скла флакона з утворенням таблетоподобной структури. Гігроскопічний.З��тав
в одному флаконі міститься: активна речовина – рибавірин – 500 мг; допоміжні речовини: натрію хлорид – 30 мг, Ліпоїд З 100 (фосфоліпіди [суміш з відсотковим вмістом фосфатидилхоліну не менше 94 %]) – 900 мг, холестерол – 100 мг, альфа-токоферолу ацетат – 9 мг, метилпарагідроксибензоат – 7 мг, лактози моногідрат – 870 мг.Фармакологічна дія
Противірусний препарат, синтетичний аналог нуклеозидів із вираженою противірусною дією.
Рибавірин легко проникає в уражені вірусом клітини і швидко фосфорилируе��ся внутрішньоклітинної аденозинкиназой в рибавірин моно-, ди - та трифосфат. Ці метаболіти, особливо рибавірин трифосфат, мають виражену противірусну активність.
Механізм дії рибавірину з'ясований недостатньо. Встановлено, що рибавірин інгібує інозин-монофосфат-дегидрогеназу (ІМФ), цей ефект призводить до вираженого зниження рівня внутрішньоклітинного гуанозин трифосфату (ГТФ), що, в свою чергу, супроводжується пригніченням синтезу вірусної РНК і вірус-специфічних білків. Рибавірин інгібує реплікацію нових вірі��нов, що забезпечує зниження вірусного навантаження, селективно пригнічує синтез вірусної РНК, не впливаючи на синтез РНК в нормальних клітинах людини.
Рибавірин має широкий спектр активності проти різних ДНК - і РНК-вмісних вірусів. Найбільш чутливі до рибавірину ДНК-віруси - вірус простого герпесу, аденовіруси, ЦМВ, віруси групи віспи, хвороби Марека; РНК-віруси - віруси грипу А, В, парамиксовирусы (парагрипу, епідемічного паротиту, ньюкаслської хвороби), реовіруси, аренавіруса (вірус лихоманки Ласса, болівійської реморрагической лихоманки), буньявирусы (вірус лихоманки Долини Ріфт, вірус Крим-Конго геморагічної гарячки), хантавирусы (вірус геморагічної лихоманки з нирковим або пульмональным синдромом) парамиксовирусы, онкогенні РНК-віруси.
Нечутливі до рибавірину ДНК-віруси - Varicella zoster, вірус псевдобешенства, натуральної коров'ячої віспи; РНК-віруси - ентеровіруси, риновіруси, вірус енцефаліту лісу Семлики.
Рибавірин має активністю проти вірусу гепатиту С (ВГС). Механізм дії рибавірину проти ВГС повністю н�� з'ясований. Передбачається, що накопичується у міру фосфорилювання рибавірину трифосфат конкурентно придушує утворення гуанозин-трифосфату, тим самим знижуючи синтез вірусних РНК. Вважається також, що механізм синергічної дії рибавірину та інтерферону альфа проти ВГС обумовлений посиленням фосфорилювання рибавірину інтерфероном.Фармакокінетика
Рибавірин легко і майже повністю всмоктується із ШКТ після прийому внутрішньо разової дози. Абсолютна біодоступність становить приблизно 65-75%. Вільний рибавірин не пов'язуєся з білками плазми крові, липосомальный рибавірин зв'язується з білками крові і швидко розподіляється в організмі (максимальна концентрація спостерігалась в органах РЕМ).
Виведення рибавірину з організму повільніше. Препарат виводиться із сечею як у незміненому вигляді, так і у формі метаболітів, і лише близько 10 % виділяється з калом.Побічні дії
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, загальна слабкість, нездужання, безсоння, астенія, депресія, дратівливість, занепокоєння, емоційна лабільність, нер��озность, збудження, агресивну поведінку, сплутаність свідомості, суїцидальна схильність, підвищення тонусу гладких м'язів, тремор, парестезії, гіперестезія, гіпестезія, непритомність.
З боку серцево-судинної системи: зниження або підвищення артеріального тиску, брадикардія або тахікардія, відчуття серцебиття.
З боку органів кровотворення: гемолітична анемія, лейкопенія, нейтропенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія, апластична анемія.
З боку дихальної системи: одыш��а, кашель, фарингіт, бронхіт, середній отит, синусит, риніт.
З боку травної системи: сухість слизової оболонки порожнини рота, зниження апетиту, нудота, блювання, діарея, абдомінальний біль, запор, збочення смаку, панкреатит, метеоризм, стоматит, глосит, кровотеча з ясен, гіпербілірубінемія.
З боку органів чуття: поразка слізної залози, кон'юнктивіт, порушення зору, порушення/втрата слуху, шум у вухах.
З боку опорно-рухового апарату: артралгія, міалгія.
r />
З боку сечостатевої системи: припливи, зниження лібідо, дисменорея, аменорея, менорагія, простатит.
Алергічні реакції: шкірний висип, еритема, кропив'янка, гіпертермія, бронхоспазм, анафілаксія, фотосенсибілізація, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.
Інші:випадання волосся, алопеція, порушення структури волосся, сухість шкіри, гіпотиреоз, біль у грудній клітці, спрага, грибкова інфекція, вірусна інфекція (у тому числі герпес), грипоподібний синдром, потливость, лімфоаденопатія, відторгнення трансплантата після пересадки печінки та/або нирок.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Перед початком терапії гепатиту С слід оцінити необхідність гістологічного підтвердження діагнозу (лікування пацієнтів з генотипом вірусу 2 або 3 можна починати без попередньої біопсії печінки).
Чоловіки і жінки репродуктивного віку під час терапії та протягом 7 міс. після закінчення лікування повинні використовувати ефективні контрацептивні засоби, враховуючи тератогенність рибавирина.
На тлі терапії рибавірином максимальне зниження вмісту гемоглобіну в більшості випадків відзначається після 4-8 тижнів. від початку лікування. При зниженні гемоглобіну нижче 100 мг/мл слід зменшити дозу на 50 % від вихідної. У більшості випадків рекомендовані зміни дози забезпечують відновлення рівня гемоглобіну. При зниженні гемоглобіну нижче 85 мг/мл прийом препарату слід припинити.
При гострому виявлення реакцій гіперчутливості (кропив'янка, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, анафілаксія) прим��поширення препарату слід негайно припинити. Транзиторні висипання не є підставою для переривання лікування.
Вміст альфа-токоферолу ацетату у складі лікарської форми в кількості 9 мг у флаконі обумовлено його використанням в якості антиоксиданту. Дана кількість, встановлена експериментальним шляхом, запобігає окисленню містяться в готовій лікарській формі липосомальных везикул, що складаються з фосфоліпідів. Кількість альфа-токоферолу ацетату, що приймається з препаратом протягом доби (у 2 флакнах містить 18 мг) становить 6 % від максимального добового споживання, зазначеного в Методичних рекомендаціях «Норми фізіологічних потреб в енергії та харчових речовинах для різних груп населення РФ».
Контроль лабораторних показників
Клінічний аналіз крові з підрахунком лейкоцитарної формули і кількості тромбоцитів, визначення електролітів, вмісту креатиніну, функціональних проб печінки необхідно проводити перед початком терапії, на 2 і 4 тижні. прийому і далі регулярно.
У зв'язку з можливим ухудше��ием функції нирок в осіб літнього віку перед застосуванням препарату слід проконтролювати функцію нирок (у т. ч. кліренс креатиніну).
МОЖЛИВОСТІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ПРИ ВАГІТНОСТІ ТА ЛАКТАЦІЇ
Препарат протипоказаний до застосування при вагітності і в період лактації.
ВПЛИВ НА ЗДАТНІСТЬ КЕРУВАТИ ТРАНСПОРТНИМИ ЗАСОБАМИ, МЕХАНІЗМАМИ
В період застосування препарату пацієнтам, що відчувають втому, сонливість або дезорієнтацію, необхідно утримуватися від занять потенційно небезпечними віміти діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.
ПЕРЕДОЗУВАННЯ, ЗАХОДИ З НАДАННЯ ДОПОМОГИ ПРИ ПЕРЕДОЗУВАННІ
Випадків передозування не спостерігалося. Враховуючи, що активною речовиною є рибавірин, то при передозуванні можливе посилення вираженості дозозалежних побічних ефектів.
Лікування: відміна препарату; при необхідності проводять симптоматичну терапію.Свідчення
Хронічний гепатит С (для первинної терапії раніше не лікованих интерфероном альфа-2b пацієнтів; при загостренні після курсу монотерапії інтерфероном альфа-2b у хворих, не сприйнятливих до монотерапії інтерфероном альфа-2b). Лікування проводиться в комбінації з інтерфероном альфа-2b.Протипоказання
хронічна серцева недостатність II-III стадії;
- інфаркт міокарда;
- ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 50 мл/хв);
- тяжка анемія;
- печінкова недостатність;
- декомпенсований цироз печінки;
- аутоімунні захворювання (у т. ч. аутоиммун��ий гепатит);
- не піддаються лікуванню захворювання щитовидної залози;
- важка депресія з суїцидальними намірами;
- непереносимість лактози;
- дефіцит лактази;
- глюкозо-галактозна мальабсорбція;
- дитячий і юнацький вік (до 18 років);
- вагітність;
- період лактації;
- підвищена чутливість до препарату.
З обережністю призначають препарат жінкам репродуктивного віку (настання вагітності небажано), при декомпенсирован��му цукровому діабеті (з нападами кетоацидозу), хронічної обструктивної хвороби легень, тромбоемболії легеневої артерії, хронічній серцевій недостатності, при захворюваннях щитовидної залози (у т. ч. тиреотоксикозі), порушеннях згортання крові, тромбофлебіті, мієлодепресії, гемоглобинопатиях (у т.ч. таласемія, серпоподібно-клітинна анемія), пацієнтам з депресією, схильністю до суїциду (у т.ч. в анамнезі); пацієнтам із супутньою ВІЛ-інфекцією (на фоні комбінованої високоактивної антиретровірусної терапії виникає ризик ррозвитку лактат-ацидозу), пацієнтам літнього віку.Лікарська взаємодія
При спільному застосуванні рибавірину та інтерферону альфа-2b відзначається синергізм їх дії.
При клінічному застосуванні різних препаратів у терапевтичних дозах у комбінації з рибавірином не було виявлено значимої взаємодії.
Призначення рибавірину під час застосування зидовудину та/або ставудина пацієнтам з одночасно наявній ВІЛ-інфекції супроводжується зниженням фосфорилування цих препаратів, що призводить до ВІЛ-віремии і вимагає зміни схеми лікування.
При одночасному застосуванні лікарські засоби, що містять сполуки магнію та алюмінію, а також симетикон знижують біодоступність препарату.
Збільшує концентрацію фосфорильованих метаболітів пуринових нуклеозидів (у тому числі дидазозина, абакавіру) і підвищує пов'язаний з ними ризик розвитку молочного ацидозу.
При одночасному застосуванні з азотиоприном посилює миелотоксичность останнього.
Не впливає на ферментативну активність печінки з участием цитохрому Р450.
Одночасний прийом їжі з високим вмістом жирів збільшує біодоступність рибавірину (AUC і Смахувеличиваются на 70 %).
