Дозировка
Препарат принимают внутрь, независимо от приема пищи, в любое время суток. Взрослые: 2 мг 1 раз в день. Пожилые (старше 65 лет): начинают с 1 мг 1 раз в день, при необходимости, дозу повышают до 2 мг 1 раз в день. ети и подростки: Резолор не рекомендуется применять у детей и подростков моложе 18 лет. Больные с нарушением функции почек: при тяжелом нарушении функции почек (скорость клубочковой фильтрации менее 30 мл/мин /1,73 м2) доза составляет 1 мг 1 раз в день. Для больных со слабым и умеренно выраженным нарушением функции почек коррекции дозы не требуется. Больные с нарушением функции печени: при тяжелом нарушении функции печени (класс С по Чайлд-Пью) доза составляет 1 мг 1 раз в день. Для больных со слабым и умеренно выраженным нарушением функции печени коррекции дозы не требуется. Из-за специфического механизма действия прукалоприда (стимуляция моторики кишечника) увеличение суточной дозы более 2 мг вряд ли приведет к усилению эффекта. Если прием прукалоприда 1 раз в день в течение 4 недель не дает эффекта, следует повторно обследовать больного и определить целесообразность продолжения лечения.
Передозировка
Исследование с участием здоровых добровольцев показало, что прукалоприд хорошо переносится при повышении дозы до 20 мг 1 раз в день (в 10 раз больше рекомендуемой терапевтической дозы). Передозировка может привести к симптомам, обусловленным усилением известных побочных эффектов препарата
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой
Состав
Прукалоприд 2мг;
Вспомогательные в-ва: лактозы моногидрат, МКЦ, кремния диоксид коллоидный, магния стеарат
Фармакологическое действие
Механизм действия
Прукалоприд – это дигидробензофуранкарбоксамид, усиливающий моторику кишечника. Прукалоприд является селективным, высокоаффинным агонистом 5HT4 -серотониновых рецепторов, что, скорее всего, объясняет его действие на моторику кишечника. Связывание с другими типами рецепторов in vitro наблюдалось только при концентрациях вещества, превышающих его сродство к НТ4-рецепторам по крайней мере в 150 раз.
Фармакокинетика
Всасывание:
Прукалоприд быстро всасывается; после однократного перорального приема дозы 2 мг максимальная концентрация (Cmax) достигается через 2 – 3 ч. Абсолютная биодоступность после перорального приема превышает 90%. Прием препарата во время еды не влияет на биодоступность.
Распределение:
Прукалоприд распределяется по всему организму, объем распределения в равновесном состоянии (Vdss) составляет 567 л. Связывание с белками плазмы крови составляет примерно 30%.
Метаболизм:
Метаболизм препарата в печени человека in vitro протекает очень медленно, и образуется лишь небольшое количество метаболитов. После перорального приема человеком 14C-меченного прукалоприда в моче и кале в небольшом количестве обнаруживаются 8 метаболитов. Основной метаболит (R107504, образующийся путем О-деметилирования прукалоприда и окисления образующегося спирта до карбоксикислоты) составляет менее 4% введенной дозы препарата. Как показали исследования с радиоактивной меткой, около 85% препарата остается в неизмененном виде; метаболит R107504 присутствует в плазме в небольшом количестве.
Выведение:
Большая часть перорально принятой дозы активного компонента выводится в неизмененном виде (примерно 60% почками и, по крайней мере, 6% с калом). Выведение неизмененного прукалоприда почками включает пассивную фильтрацию и активную секрецию. Клиренс прукалоприда из плазмы крови составляет в среднем 317 мл/мин, конечный период полувыведения – примерно 1 день. Равновесное состояние достигается через 3 – 4 дня приема препарата, причем при приеме прукалоприда в дозе 2 мг 1 раз в день минимальная и максимальная концентрации в плазме крови в равновесном состоянии составляют 2,5 и 7 нг/мл, соответственно. При приеме 1 раз в день коэффициент k препарата колеблется от 1,9 до 2,3. Фармакокинетика прукалоприда линейно зависит от дозы в диапазоне до 20 мг/сут. При длительном приеме препарата 1 раз в день его фармакокинетика не зависит от длительности приема.
Побочные действия
Со стороны центральной нервной системы
Очень часто: головная боль;
Часто: головокружение;
Нечасто: тремор.
Со стороны сердечно-сосудистой системы
Нечасто: сердцебиение.
Со стороны желудочно-кишечного тракта
Очень часто: тошнота, диарея, боль в животе;
Часто: рвота, диспепсия, ректальное кровотечение, метеоризм, патологические кишечные шумы.
Нечасто: анорексия.
Со стороны мочеполовой системы
Часто: поллакиурия.
Общие
Часто: слабость;
Нечасто: лихорадка, плохое самочувствие.Самыми частыми нежелательными реакциями при применении препарата Резолор были головная боль и нежелательные реакции со стороны желудочно-кишечного тракта (боль в животе, тошнота, диарея), каждый из которых наблюдался примерно у 20% больных. Нежелательные реакции развивались преимущественно в начале лечения и обычно исчезали через несколько дней, не требуя отмены лечения. Другие нежелательные реакции наблюдались эпизодически. Большинство неблагоприятных нежелательных реакций были слабой или средней степени тяжести.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Популяционная фармакокинетика
Популяционный анализ фармакокинетики показал, что общий клиренс прукалоприда коррелирует с клиренсом креатинина и не зависит от возраста, веса тела, пола или расы пациентов.
Пожилые больные
При приеме препарата пожилыми пациентами в дозе 1 мг 1 раз в день максимальная концентрация прукалоприда в плазме крови (Cmax) и площадь под кривой «концентрация-время» (AUC) были на 26% и 28% соответственно, больше, чем у молодых пациентов. Это различие может быть связано с ослаблением функции почек у пожилых людей.
Нарушение функции почек
По сравнению с пациентами с нормальной функцией почек, у больных со слабым (клиренс креатинина 50-79 мл/мин) и умеренно выраженным (КК 25-49 мл/мин) нарушением функции почек концентрация прукалоприда в плазме крови после однократного приема в дозе 2 мг была повышена на 25% и 51%, соответственно. У больных с тяжелым нарушением функции почек (клиренс креатинина менее 24 мл/мин) концентрация прукалоприда в плазме крови была в 2,3 раза выше, чем у здоровых людей.
Нарушение функции печени
Около 35% прукалоприда выводится экстраренально, поэтому нарушение функции печени вряд ли клинически значимо изменит фармакокинетику препарата.
Дети
После однократного перорального приема прукалоприда в дозе 0,03 мг/кг детьми в возрасте 4 – 12 лет максимальная концентрация (Cmax) препарата была такой же, как после приема препарата взрослыми в дозе 2 мг, а площадь под кривой «концентрация-время» (AUC) несвязанной фракции препарата была на 30 – 40% меньше, чем у взрослых, и не зависела от возраста детей. Средний период полувыведения препарата в терминальной фазе составляет у детей примерно 19 ч (диапазон 11,6 – 26,8 ч).
Показания
Резолор предназначен для симптоматической терапии хронического запора у женщин, у которых слабительные средства не обеспечили достаточного эффекта в устранении симптомов.
Противопоказания
· Гиперчувствительность к активному компоненту или любому вспомогательному веществу.
· Нарушение функции почек, требующее проведения диализа.
· Перфорация или обструкция кишечника вследствие анатомических или функциональных нарушений стенки кишечника, механическая кишечная непроходимость, тяжелое воспаление кишечника, например, болезнь Крона, язвенный колит и токсический мегаколон/мегаректум.
· Врожденный дефицит лактазы, непереносимость лактозы, глюкозо-галактозная мальабсорбция.
Лекарственное взаимодействие
Данные in vitro свидетельствуют о слабой способности прукалоприда к взаимодействию, и в терапевтических концентрациях он вряд ли влияет на осуществляемый ферментами системы цитохрома метаболизм одновременно применяемых препаратов. Хотя прукалоприд может слабо связываться с Р-гликопротеином (P-ГП), в клинически значимых концентрациях он не тормозит активности (P-ГП).
Мощный ингибитор CYP3A4 и Р-гликопротеина кетоконазол в дозе 200 мг 2 раза в день увеличивал AUC (площадь под кривой “концентрация-время”) прукалоприда примерно на 40%. Этот эффект слишком мал, чтобы быть клинически значимым, и, скорее всего, связан с подавлением осуществляемого Р-гликопротеином активного транспорта прукалоприда в почках. Такое же взаимодействие, как с кетоконазолом, может наблюдаться и с другими активными ингибиторами Р-гликопротеина, например, верапамилом, циклоспорином А и хинидином. Прукалоприд, скорее всего, также транспортируется в почках и другими переносчиками.
(4161)
Дозування
Препарат приймають внутрішньо, незалежно від прийому їжі, в будь-який час доби. Дорослі: 2 мг 1 раз на день. Похилого віку (старше 65 років): починають з 1 мг 1 раз на день, при необхідності дозу підвищують до 2 мг 1 раз на день. ці та підлітки: Резолор не рекомендується застосовувати у дітей та підлітків молодше 18 років. Хворі з порушенням функції нирок: при тяжкому порушенні функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації менше 30 мл/хв /1,73 м2) доза становить 1 мг 1 раз на день. Для хворих зі слабкою і помірно вираженим порушенням функції нирок коррекци�� дози не потрібна. Хворі з порушенням функції печінки: при тяжкому порушенні функції печінки (клас С за Чайлд-П'ю) доза становить 1 мг 1 раз на день. Для хворих зі слабкою і помірно вираженим порушенням функції печінки корекція дози не потрібна. Із-за специфічного механізму дії прукалоприда (стимуляція моторики кишечника) збільшення добової дози більше 2 мг навряд чи призведе до посилення ефекту. Якщо прийом прукалоприда 1 раз на день протягом 4 тижнів не дає ефекту, слід повторно обстежити хворого і визначити целесообразность продовження лікування.Передозування
Дослідження за участю здорових добровольців показало, що прукалоприд добре переноситься при підвищенні дози до 20 мг 1 раз в день (в 10 разів більше рекомендованої терапевтичної дози). Передозування може призвести до симптомів, обумовлених посиленням побічних ефектів препарату
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкоюСклад
Прукалоприд 2мг;
Допоміжні в-ва: лактози моногідрат, МКЦ, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеаратФармакологическе дію
Механізм дії
Прукалоприд – це дигидробензофуранкарбоксамид, підсилює моторику кишечнику. Прукалоприд є селективним, высокоаффинным агоністом 5HT4 -серотонінових рецепторів, що, швидше за все, пояснює його дію на моторику кишечника. Зв'язування з іншими типами рецепторів in vitro спостерігалося тільки при концентраціях речовини, що перевищують його спорідненість до НТ4-рецепторів принаймні в 150 разів.Фармакокінетика
Всмоктування:
Прукалоприд швидко всмоктується; після одноразового перорального п��иема дози 2 мг максимальна концентрація (Cmax) досягається через 2 – 3 ч. Абсолютна біодоступність після перорального прийому перевищує 90%. Прийом препарату під час їжі не впливає на біодоступність.
Розподіл:
Прукалоприд розподіляється по всьому організму, об'єм розподілу в рівноважному стані (Vdss) становить 567 л. Зв'язування з білками плазми крові становить приблизно 30%.
Метаболізм:
Метаболізм препарату в печінці людини in vitro протікає дуже повільно, і утворюється лише невелика кількість метаболитост. Після перорального прийому людиною 14C-міченого прукалоприда в сечі і калі у невеликій кількості виявлені 8 метаболітів. Основний метаболіт (R107504, що утворюється шляхом О-деметилювання прукалоприда і окислення утворюється спирту до карбоксикислоты) становить менше 4% введеної дози препарату. Як показали дослідження з радіоактивною міткою, близько 85% препарату залишається у незміненому вигляді; метаболіт R107504 присутній у плазмі в невеликій кількості.
Виведення:
Велика частина перорально прийнятої дози активного ��омпонента виводиться в незміненому вигляді (приблизно 60% нирками і, принаймні, 6% - з калом). Виведення незміненого прукалоприда нирками включає пасивну фільтрацію та активну секрецію. Кліренс прукалоприда з плазми крові становить у середньому 317 мл/хв, кінцевий період напіввиведення – приблизно 1 день. Рівноважний стан досягається через 3 – 4 дні прийому препарату, причому при прийомі прукалоприда в дозі 2 мг 1 раз на день мінімальна і максимальна концентрації в плазмі крові у рівноважному стані становлять 2,5 і 7 нг/мл, соответственн��. При прийомі 1 раз на день коефіцієнт k препарату коливається від 1,9 до 2,3. Фармакокінетика прукалоприда лінійно залежить від дози в діапазоні до 20 мг/добу. При тривалому прийомі препарату 1 раз на день його фармакокінетика не залежить від тривалості прийому.Побічні дії
З боку центральної нервової системи
Дуже часто: головний біль;
Часто: запаморочення;
Нечасто: тремор.
З боку серцево-судинної системи
Нечасто: відчуття серцебиття.
З боку шлунково-кишкового тракту
Дуже часто: т��шнота, діарея, біль у животі;
Часто: блювання, диспепсія, ректальна кровотеча, метеоризм, патологічні кишкові шуми.
Нечасто: анорексія.
З боку сечостатевої системи
Часто: полакіурія.
Загальні
Часто: слабкість;
Нечасто: пропасниця, погане самопочуття.Найчастішими небажаними реакціями при застосуванні препарату Резолор були головний біль та небажані реакції з боку шлунково-кишкового тракту (біль у животі, нудота, діарея), кожен з яких спостерігався приблизно у 20% хворіх. Небажані реакції розвивалися переважно на початку лікування і зазвичай зникали через декілька днів, не вимагаючи відміни лікування. Інші небажані реакції спостерігалися епізодично. Більшість несприятливих небажаних реакцій були слабкої або середньої ступені важкості.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Популяційна фармакокінетика
Популяційний аналіз фармакокінетики показав, що загальний кліренс прукалоприда корелює з кліренсом креатиніну і не залежить від віку, ваги тіла, статі або рас�� пацієнтів.
Літні хворі
При прийомі препарату літніми пацієнтами в дозі 1 мг 1 раз на день максимальна концентрація прукалоприда в плазмі крові (Cmax) і площа під кривою «концентрація-час» (AUC) були на 26% та 28% відповідно, більше, ніж у молодих пацієнтів. Це розходження може бути пов'язано з ослабленням функції нирок у літніх людей.
Порушення функції нирок
Порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок, у хворих зі слабким (кліренс креатиніну 50-79 мл/хв) і помірно вираженим (КК 25-49 мл/хв) порушенням функции нирок концентрація прукалоприда в плазмі крові після одноразового прийому в дозі 2 мг була підвищена на 25% і 51%, відповідно. У хворих з тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну менше 24 мл/хв) концентрація прукалоприда в плазмі крові була в 2,3 рази вищою, ніж у здорових людей.
Порушення функції печінки
Близько 35% прукалоприда виводиться экстраренально, тому порушення функції печінки навряд чи клінічно значимо змінить фармакокінетику препарату.
Діти
Після одноразового перорального прийому пру��алоприда в дозі 0,03 мг/кг дітьми у віці 4 – 12 років максимальна концентрація (Cmax) препарату була такий же, як після прийому препарату дорослими в дозі 2 мг, а площа під кривою «концентрація-час» (AUC) незв'язаної фракції препарату була на 30 – 40% менше, ніж у дорослих, і не залежала від віку дітей. Середній період напіввиведення препарату в термінальній фазі становить у дітей приблизно 19 год (діапазон 11,6 – 26,8 год).Свідчення
Резолор призначений для симптоматичної терапії хронічного запору у жінок, у яких проносні засоби не ��беспечили достатнього ефекту в усуненні симптомів.Протипоказання
· Гіперчутливість до активного компоненту або до будь-якого допоміжного речовини.
· Порушення функції нирок, що вимагає проведення діалізу.
· Перфорація або обструкція кишечнику внаслідок анатомічних чи функціональних порушень стінки кишечника, механічна кишкова непрохідність, тяжке запалення кишечнику, наприклад, хвороба Крона, виразковий коліт і токсичний мегаколон/мегаректум.
· Уроджений дефіцит лактази, неперенос��тість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція.Лікарська взаємодія
Дані in vitro свідчать про слабку здібності прукалоприда до взаємодії, і в терапевтичних концентраціях він навряд чи впливає на здійснюваний ферментами системи цитохрому метаболізм одночасно застосованих препаратів. Хоча прукалоприд може слабо зв'язуватися з Р-глікопротеїном (P-ДП), у клінічно значущих концентраціях він не гальмує активності (P-ДП).
Потужний інгібітор CYP3A4 та Р-глікопротеїну кетоконазол в дозі 200 мг 2 рази в день збільшившиал AUC (площа під кривою "концентрація-час") прукалоприда приблизно на 40%. Цей ефект дуже малий, щоб бути клінічно значущим, і, швидше за все, пов'язаний з придушенням здійснюваного Р-глікопротеїном активного транспорту прукалоприда в нирках. Таке ж взаємодія, як з кетоконазолом, може спостерігатися і з іншими активними інгібіторами Р-глікопротеїну, наприклад, верапамілом, циклоспорином А та хінідином. Прукалоприд, швидше за все, також транспортується в нирках та іншими переносниками.
