Дозировка
Резокластин вводится внутривенно капельно, в течение не менее 15 мин. При гиперкальциемии, обусловленной злокачественными опухолями (концентрация кальция с коррекцией по уровню альбумина >12 мг/дл или 3 ммоль/л), рекомендуемая доза препарата составляет 4 мг, однократно. Инфузию проводят при условии адекватной гидратации пациента. При метастатическом поражении костей при злокачественных солидных опухолях и миеломной болезни рекомендуемая доза препарата составляет 4 мг, каждые 3-4 недели. Дополнительно рекомендуется назначать внутрь кальций в дозе 500 мг в сутки и витамин D в дозе 400 ME в сутки. При постменопаузальной и сенильной форме первичного остеопороза с целью увеличения минеральной плотности костной ткани, предотвращения переломов тел позвонков и других костей скелета, рекомендуемая доза Резокластина ФС составляет 5 мг, один раз в год. При вторичном остеопорозе рекомендуемая доза Резокластина ФС составляет 5 мг, один раз в год. Если поступление в организм кальция и витамина D с пищей недостаточно, пациенткам с остеопорозом следует дополнительно назначить препараты кальция и витамина D. Длительность применения препарата определяется врачом индивидуально в зависимости от состояния пациента. Для лечения костной болезни Педжета рекомендуется однократное в/в введение препарата в дозе 5 мг. Так как, костная болезнь Педжета характеризуется высоким уровнем костного обмена, всем пациентам с этим заболеванием рекомендуется принимать суточную норму кальция и витамина D в течение первых 10 дней после введения золедроновой кислоты. Повторное лечение золедроновой кислотой костной болезни Педжета. После первого введения препарата наблюдается длительный период ремиссии. В настоящее время специальных данных по проведению повторного лечения костной болезни Педжета не имеется. Однако возможность повторного введения препарата может быть рассмотрена в случае обнаружения у больных рецидива заболевания на основании следующих критериев: отсутствие нормализации активности щелочной фосфатазы сыворотки крови, повышение ее активности в динамике, а также наличия клинических признаков костной болезни Педжета, обнаруживаемых при медицинском обследовании спустя 12 месяцев после введения первой дозы золендроновой кислоты. У пациентов с нарушением функции почек Гиперкальциемия, обусловленная злокачественными опухолями: Решение о лечении золедроновой кислотой пациентов с выраженными нарушениями функции почек следует принимать только после тщательной оценки соотношения риск/польза. При концентрации креатинина в сыворотке крови < 400 мкмоль/л или < 4,5 мг/дл, коррекции режима дозирования не требуется. Метастатическое поражение костей при злокачественных солидных опухолях и миеломная болезнь: Доза золедроновой кислоты у пациентов с нарушением функции почек зависит от исходного уровня клиренса креатинина (КК), рассчитанного по формуле Cockcroft-Gault. При тяжелых нарушениях функции почек (КК < 30 мл/мин) применять золедроновую кислоту не рекомендуется (см. инструкцию) Определение концентрации сывороточного креатинина следует определять перед введением каждой дозы препарата. При выявлении нарушений функции почек очередное введение золедроновой кислоты следует отложить. Нарушения функции почек определяются по следующим параметрам: -для пациентов с нормальными исходными значениями креатинина (<1,4 мг/дл) - повышение содержания креатинина в сыворотке крови на 0,5 мг/дл; -для пациентов с отклонениями исходного уровня креатинина (>1,4 мг/дл) - повышение концентрации креатинина в сыворотке крови на 1 мг/дл. Терапию золедроновой кислотой возобновляют только после того, как концентрация креатинина достигнет значений превышающих исходную величину не более, чем на 10 %, в той же дозе, которая применялась до прерывания лечения. Инструкция по приготовлению раствора Раствор готовят в асептических условиях. Перед введением препарат разводят (содержимое 1 флакона - 4 мг /-5-мл или 5 мг / 6,25 мл, в зависимости от рекомендуемой дозы) в 100 мл раствора для инфузий, не содержащего кальций (0,9 % раствор натрия хлорида или 5 % раствор декстрозы). Приготовленный раствор Резокластина ФС желательно использовать непосредственно после приготовления. Неиспользованный раствор можно хранить в холодильнике при температуре от 2 до 8°С не более 24 часов. Перед введением раствор следует выдержать в помещении до достижения им комнатной температуры. Приготовленный раствор золедроновой кислоты необходимо вводить с использованием отдельной системы для в/в инфузий.
Передозировка
При случайной передозировке препарата пациент должен находиться под постоянным наблюдением врача. В случае возникновения гипокальциемии, сопровождающейся клиническими проявлениями, показано проведение инфузии кальция глюконата.
Лекарственная форма
Прозрачная бесцветная жидкость.
Состав
1 флакон содержит 6,25 мл (5 мг золедроновой кислоты) концентрата.
1 мл концентрата содержит: активное вещество: Золедроновой кислоты моногидрат - 0,85 мг (соответствует золедроновой кислоте безводной) 0,80 мг; вспомогательные вещества: D-Маннитол - 44,0 мг, Натрия цитрата дигидрат - 5,5 мг (соответствует натрию цитрату безводному) 4,8 мг, Вода для инъекций до 1,0 мл
Фармакологическое действие
Препарат "Резокластин" относится к новому классу высокоэффективных бисфосфонатов, обладающих избирательным действием на костную ткань. Золедроновая кислота подавляет активность остеокластов, не оказывает нежелательного воздействия на формирование, минерализацию и механические свойства костной ткани. Избирательное действие бисфосфонатов на костную ткань основано на высоком сродстве к минерализованной костной ткани, но точный молекулярный механизм, обеспечивающий ингибирование активности остеокластов, до сих пор остается невыясненным. Золедроновая кислота кроме ингибирующего действия на резорбцию кости обладает прямыми противоопухолевыми свойствами, обеспечивающими эффективность при костных метастазах.
In vitro установлено, что золедроновая кислота, подавляя пролиферацию и индуцируя апоптоз клеток, оказывает непосредственное противоопухолевое действие на клетки миеломы и рака молочной железы, уменьшает риск их метастазирования. Ингибирование остеокластной резорбции костной ткани приводит к снижению роста опухолевых клеток; отмечается антиангиогенная и противоболевая активность. Золедроновая кислота подавляет также пролиферацию клеток эндотелия человека. При гиперкальциемии, вызванной опухолью, снижает концентрацию кальция в сыворотке крови.
При применении золедроновой кислоты у больных с постменопаузным остеопорозом (значения Т-критерия минеральной плотности костной ткани шейки бедра менее - 2,5) отмечалось статистически достоверное снижение риска вертебральных переломов, а также уменьшение риска развития одного или более новых (повторных) переломов позвонков. При лечении золедроновой кислотой у пациентов с костной болезнью Педжета отмечался статистически достоверный, быстрый и длительный терапевтический ответ, нормализация уровня костного обмена и концентрации ЩФ в плазме крови.
Препарат также высокоэффективен у пациентов, получавших ранее лечение пероральными бисфосфонатами. Установлено, что у большинства больных при применении золедроновой кислоты терапевтический ответ сохраняется на протяжении всего периода лечения (около 2 лет).
У пациентов с постменопаузным остеопорозом и костной болезнью Педжета золедроновая кислота не влияет на качественное состояние нормальной кости, не нарушает процессов костного ремоделирования и минерализации и способствует сохранению нормальной трабекулярной архитектоники кости.
Фармакокинетика
Фармакокинетические параметры не зависят от дозы. После начала инфузии концентрация в сыворотке крови быстро увеличивается, достигая максимальной концентрации (Сmах) в конце инфузии, далее следует быстрое уменьшение концентрации на 10% после 4 ч и на менее чем 1% от Сmах через 24 ч с дальнейшим длительным периодом низких концентраций, не превышающих 0.1% от Сmах, до повторной инфузии на 28 день.
Связь с белками плазмы - 56 %. Плазменный клиренс не зависит от дозы препарата, пола, возраста, расовой принадлежности и массы тела пациента. Не подвергается метаболизму. От 20 до 50 % выводится почками в неизмененном виде в 3 этапа: 1 и 2 фазы - быстрое выведение препарата из системного кровотока с периодом полувыведения (Т1/2) - 0,24 ч и 1,87 ч соответственно; и длительная 3 фаза с Т1/2 - 146 ч. Не отмечено кумуляции препарата при повторных введениях каждые 28 дней. В течение первых 24 ч в моче обнаруживается 23-55 % введенной дозы. Остальное количество препарата связывается с костной тканью, после чего происходит медленное обратное высвобождение в системный кровоток и выведение почками; кишечником выводится менее 3 % золедроновой кислоты. Увеличение длительности инфузии с 5 до 15 мин приводит к уменьшению концентрации золендроновой кислоты на 30 % в конце инфузии, но не влияет на площадь под кривой "концентрация-время" (AUC). Почечный клиренс золендроновой кислоты положительно коррелирует с клиренсом креатинина (КК) и составляет 42-108% от КК, составляющего в среднем 55-113 %. У пациентов с тяжелой (КК <20 мл/мин) и умеренной почечной недостаточностью (КК от 20 до 50 мл/мин) клиренс золедроновой кислоты составляет 37 и 72 % соответственно от значений клиренса препарата у пациентов с КК >84 мл/мин.
Побочные действия
Нежелательные реакции перечислены ниже по органам и системам с указанием частоты их возникновения. Критерии частоты: очень часто (больше или равно1/10), часто (больше или равно1/100, <1/10), иногда (больше или равно1/1,000, <1/100), редко - (больше или равно1/10,000, <1/1,000), очень редко (<1/10,000), включая отдельные сообщения.
Со стороны органов кроветворения: часто - анемия, иногда - тромбоцитопения, лейкопения; редко - панцитопения.
Со стороны нервной системы: часто - головная боль; иногда - головокружение, чувство тревоги, парестезии, тремор, нарушения вкусовых ощущений, гипестезия, гиперестезия, расстройства сна; редко - спутанность сознания.
Со стороны органа зрения: часто - конъюнктивит; иногда - нечеткость зрения; очень редко - увеит, эписклерит.
Со стороны желудочно-кишечного тракта: часто - тошнота, рвота, анорексия; иногда - диарея, запор, абдоминальные боли, диспепсия, стоматит, сухость во рту.
Со стороны дыхательной системы: иногда - одышка, кашель.
Со стороны кожи и кожных придатков: иногда - зуд, сыпь (включая эриматозную и макулезную), повышенная потливость.
Со стороны костно-мышечной системы: часто - боли в костях, миалгия, артралгия, генерализованные боли; иногда - мышечные судороги.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: иногда - выраженное повышение или снижение артериального давления; редко - брадикардия.
Со стороны мочевыделительной системы: часто - нарушения функции почек; иногда - острая почечная недостаточность, гематурия, протеинурия.
Со стороны иммунной системы: иногда - реакции повышенной чувствительности; редко - ангионевротический отек.
Местные реакции: боль, раздражение, отечность, образование инфильтрата в месте введения препарата.
Нарушения лабораторных показателей: очень часто - гипофосфатемия; часто - повышение сывороточных концентраций креатинина и мочевины, гипокальциемия; иногда - гипомагниемия, гипокалиемия; редко - гиперкалиемия, гипернатриемия.
Прочие: часто - гриппоподобный синдром (включающий общее недомогание, озноб, болезненное состояние, жар), лихорадка, иногда - астения, периферические отеки; боль в грудной клетке, увеличение массы тела. При лечении пациентов бисфосфонатами, включая золедроновую кислоту, иногда отмечались случаи развития остеонекроза челюсти (обычно после экстракции зуба или другого стоматологического вмешательства). В очень редких случаях, снижение артериального давления на фоне терапии золедроновой кислотой приводило к обмороку или циркуляторному коллапсу.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Перед инфузией следует исключить наличие дегидратации у пациента. При необходимости рекомендуется введение физиологического раствора перед, параллельно или после инфузии золедроновой кислоты. Следует избегать гипергидратации пациента из-за риска возникновения осложнений со стороны сердечно-сосудистой системы.
При решении вопроса о применении Резокластина ФС у больных с гиперкальциемией, обусловленной злокачественной опухолью, на фоне нарушения функции почек, необходимо оценить состояние больного и сделать вывод о соотношении потенциальной пользы и возможного риска лечения. После введения препарата необходим постоянный контроль за концентрацией кальция, магния, фосфора и креатинина в сыворотке крови.
На фоне терапии золедроновой кислотой следует тщательно следить за функцией почек. К факторам риска возникновения нарушения функции почек относятся дегидратация, предшествующая почечная недостаточность, многократное введение золедроновой кислоты или других бисфосфонатов, а также применение нефротоксичных лекарственных средств, и слишком быстрое введение препарата.
Следует иметь в виду, что при назначении других бисфосфонатов пациентам с бронхиальной астмой, чувствительным к ацетилсалициловой кислоте, отмечались случаи бронхоспазма, однако при применении золедроновой кислоты такие случаи пока не зарегистрированы.
У онкологических больных, на фоне лечения бисфосфонатами, включая золедроновую кислоту, описаны случаи развития остеонекроза челюсти, в связи с чем до начала лечения необходимо предусмотреть стоматологическое обследование и в случае наличия факторов риска (анемии, коагулопатии, инфекции, плохой гигиены или заболеваний полости рта, сопутствующей химио- или лучевой терапии, лечении кортикостероидами) провести соответствующие профилактические процедуры. На фоне лечения золедроновой кислотой больным с факторами риска, по возможности, следует избегать стоматологических оперативных вмешательств. Для снижения частоты нежелательных реакций после проведения инфузии Резокластина ФС, пациентам необходимо назначить парацетамол или ибупрофен сразу после введения препарата.
Влияние на способность управлять трансп. ср. и мех.:
Необходимо соблюдать осторожность при управлении транспортными средствами и другими механизмами.
Показания
Гиперкальциемия (концентрация скорректированного по альбумину сывороточного кальция >12 мг/дл или 3 ммоль/л), индуцированная злокачественными опухолями.
Метастатическое поражение костей при злокачественных солидных опухолях и миеломная болезнь (для снижения риска патологических переломов, компрессии спинного мозга, гиперкальциемии, обусловленной опухолью, и снижения потребности в проведении лучевой терапии).
Постменопаузальная форма первичного остеопороза.
Сенильная форма первичного остеопороза.
Вторичный остеопороз.
Костная болезнь Педжета.
Противопоказания
Повышенная чувствительность к золедроновой кислоте, другим бисфосфонатам или любым другим компонентам, входящим в состав препарата.
Выраженная почечная недостаточность (клиренс креатинина <<-30 мл/мин).
Беременность и период кормления грудью.
Детский и подростковый возраст (безопасность и эффективность применения не установлены).
С осторожностью:
С осторожностью при нарушении функции почек, при выраженной печеночной недостаточности (нет данных по применению), у пациентов с бронхиальной астмой, чувствительных к ацетилсалициловой кислоте.
Лекарственное взаимодействие
В качестве растворителей нельзя использовать растворы, содержащие кальций или любые двухвалентные катионы, в частности раствор Рингера лактата. При одновременном применении с противоопухолевыми лекарственными средствами, диуретиками, антибиотиками, анальгетиками клинически значимых взаимодействий не отмечено. Бисфосфонаты и аминогликозиды оказывают однонаправленное влияние на концентрацию кальция в сыворотке крови, поэтому при их одновременном назначении повышается риск развития гипокальциемии и гипомагниемии. Рекомендуется соблюдать осторожность при одновременном применении золедроновой кислоты с препаратами, потенциально обладающими нефротоксическим действием. У пациентов с множественной миеломой возможно повышение риска развития нарушений функции почек при внутривенном введении бисфосфонатов в комбинации с талидомидом. Препарат не следует смешивать с другими лекарственными препаратами.
(2194)
Дозування
Резокластин вводиться внутрішньовенно краплинно протягом не менше 15 хв. При гіперкальціємії, зумовленій злоякісними пухлинами (концентрація кальцію з корекцією за рівнем альбуміну >12 мг/дл або 3 ммоль/л), рекомендована доза препарату становить 4 мг одноразово. Інфузію проводять за умови адекватної гідратації пацієнта. При метастатичному ураженні кісток при солідних злоякісних пухлинах і мієломної хвороби рекомендована доза препарату становить 4 мг кожні 3-4 тижні. Додатково рекомендується призн��ть всередину кальцій у дозі 500 мг на добу і вітамін D в дозі 400 МО на добу. При постменопаузальной і сенільної формі первинного остеопорозу з метою збільшення мінеральної щільності кісткової тканини, запобігання переломів тіл хребців і інших кісток скелета, рекомендована доза Резокластина ФС становить 5 мг, один раз на рік. При вторинному остеопорозі рекомендована доза Резокластина ФС становить 5 мг, один раз на рік. Якщо надходження в організм кальцію і вітаміну D з їжею недостатньо, пацієнткам з остеопорозом слід додатково призначитьь препарати кальцію і вітаміну D. Тривалість застосування препарату визначається лікарем індивідуально залежно від стану пацієнта. Для лікування кісткової хвороби Педжета рекомендується одноразове в/в введення препарату в дозі 5 мг. Так як, кісткова хвороба Педжета характеризується високим рівнем кісткового обміну, всім пацієнтам з цим захворюванням рекомендується приймати добову норму кальцію і вітаміну D протягом перших 10 днів після введення золедроновой кислоти. Повторне лікування золедроновой кислоти кісткової хвороби Педжет��. Після першого введення препарату спостерігається тривалий період ремісії. В даний час спеціальних даних щодо проведення повторного лікування кісткової хвороби Педжета не є. Однак можливість повторного введення препарату може бути розглянуто у разі виявлення у хворих рецидиву захворювання на підставі наступних критеріїв: відсутність нормалізації активності лужної фосфатази сироватки крові, підвищення її активності в динаміці, а також наявності клінічних ознак кісткової хвороби Педжета, що виявляються при медицинському обстеженні через 12 місяців після введення першої дози золендроновой кислоти. У пацієнтів з порушенням функції нирок, Гіперкальціємія, обумовлена злоякісними пухлинами: Рішення про лікування золедроновой кислоти пацієнтів з вираженими порушеннями функції нирок слід приймати тільки після ретельної оцінки співвідношення ризик/користь. При концентрації креатиніну в сироватці крові < 400 мкмоль/л або < 4,5 мг/дл, корекції режиму дозування не потрібно. Метастатичне ураження кісток при злоякісних солідних опу��олях і мієломна хвороба: Доза золедроновой кислоти у пацієнтів з порушенням функції нирок залежить від вихідного рівня кліренсу креатиніну (КК), розрахованого за формулою Cockcroft-Gault. При тяжких порушеннях функції нирок (КК < 30 мл/хв) застосовувати золедроновую кислоту не рекомендується (див. інструкцію) Визначення концентрації сироваткового креатиніну слід визначати перед введенням кожної дози препарату. При виявленні порушень функції нирок чергове введення золедроновой кислоти слід відкласти. Порушення функції нирок визначаються за такими параметрами: -для пацієнтів з нормальними вихідними значеннями креатиніну (<1,4 мг/дл) - підвищення вмісту креатиніну в сироватці крові на 0,5 мг/дл; -для пацієнтів з відхиленнями вихідного рівня креатиніну (>1,4 мг/дл) - підвищення концентрації креатиніну в сироватці крові на 1 мг/дл. Терапію золедроновой кислоти відновлюють тільки після того, як концентрація креатиніну досягне значень перевищують вихідну величину не більше, ніж на 10 %, у тій же дозі, яка застосовувалася до переривання лікування. Інструкція по самому��постановою розчину Розчин готують в асептичних умовах. Перед введенням препарат розводять (вміст 1 флакона - 4 мг /-5-мл або 5 мг / 6,25 мл, в залежності від рекомендованої дози) в 100 мл розчину для інфузій, що не містить кальцію (0,9 % розчин натрію хлориду або 5 % розчин декстрози). Приготовлений розчин Резокластина ФС бажано використовувати безпосередньо після приготування. Невикористаний розчин можна зберігати в холодильнику при температурі від 2 до 8°С не більше 24 годин. Перед введенням розчин варто витримати в приміщенні до досягненнявання ним кімнатної температури. Приготовлений розчин золедроновой кислоти необхідно вводити з використанням окремої системи для в/в інфузій.Передозування
При випадковому передозуванні препарату пацієнт повинен перебувати під постійним наглядом лікаря. У випадку виникнення гіпокальціємії, що супроводжується клінічними проявами показане проведення інфузії кальцію глюконату.
Лікарська форма
Прозора безбарвна рідина.Склад
1 флакон містить 6,25 мл (5 мг золедроновой кислоти) концентрату.
1 мл концентрату містить: активна речовина: Золедроновой кислоти моногідрат - 0,85 мг (відповідає золедроновой кислоти безводної) 0,80 мг; допоміжні речовини: D-Манітол - 44,0 мг, Натрію цитрату дигідрат - 5,5 мг (відповідає натрію цитрату безводому) 4,8 мг, Вода для ін'єкцій до 1,0 млФармакологічна дія
Препарат "Резокластин" належить до нового класу високоефективних бісфосфонатів, що володіють виборчою дією на кісткову тканину. Золедроновая кислота пригнічує активність остеокластів, не надає нежелательногпро впливу на формування, мінералізацію та механічні властивості кісткової тканини. Виборче дія бісфосфонатів на кісткову тканину грунтується на високій спорідненості до мінералізованої кісткової тканини, але точний молекулярний механізм, який забезпечує інгібування активності остеокластів, дотепер залишається нез'ясованим. Золедроновая кислота крім інгібуючої дії на резорбцію кістки має прямими протипухлинні властивості, що забезпечують ефективність при кісткових метастазах.
In vitro встановлено, що золедроновая кислота, пригнічуючи проліферацію і індукуючи апоптоз клітин, надає безпосередню протипухлинну дію на клітини мієломи та раку молочної залози, зменшує ризик їх метастазування. Інгібування остеокластной резорбції кісткової тканини призводить до зниження росту пухлинних клітин; відзначається антиангиогенная і протибольовий активність. Золедроновая кислота пригнічує також проліферацію клітин ендотелію людини. При гіперкальціємії, спричиненою пухлиною, знижує концентрацію кальцію в сироватці крові.
При застосуванні ��оледроновой кислоти у хворих з постменопаузным остеопорозом (значення Т-критерію мінеральної щільності кісткової тканини шийки стегна менше - 2,5) відзначалося статистично достовірне зниження ризику вертебральних переломів, а також зменшення ризику розвитку одного або більше нових (повторних) переломів хребців. При лікуванні золедроновой кислоти у пацієнтів з кісткової хворобою Педжета відзначалося статистично достовірний, швидкий і тривалий терапевтичний відповідь, нормалізація рівня кісткового обміну та концентрації ЛФ в плазмі крові.
/> Високоефективний Препарат також у пацієнтів, які отримували раніше лікування пероральними бисфосфонатами. Встановлено, що у більшості хворих при застосуванні золедроновой кислоти терапевтичний відповідь зберігається протягом усього періоду лікування (близько 2 років).
У пацієнтів з постменопаузным остеопорозом і кісткової хворобою Педжета золедроновая кислота не впливає на якісний стан нормальної кістки, не порушує процесів кісткового ремоделювання та мінералізації і сприяє збереженню нормальної трабекулярної архітектоніки кістки.Фармакокінетика
Фармакокінетичні параметри не залежать від дози. Після початку інфузії концентрація у сироватці крові швидко збільшується, досягаючи максимальної концентрації (Смах) у кінці інфузії, далі слід швидке зменшення концентрації на 10% після 4 год і на менше ніж 1% від Смах через 24 год з подальшим тривалим періодом низьких концентрацій, що не перевищують 0.1% від Смах, до повторної інфузії на 28 день.
Зв'язок з білками плазми - 56 %. Плазмовий кліренс не залежить від дози препарату, статі, віку, расової приладдя для куріння відта і маси тіла пацієнта. Не піддається метаболізму. Від 20 до 50 % виводиться нирками у незміненому вигляді в 3 етапи: 1 та 2 фаза - швидке виведення препарату з системного кровотоку з періодом напіввиведення (Т1/2) - 0,24 год і 1,87 год відповідно; і тривала 3 фаза з Т1/2 - 146 ч. Не відзначено кумуляції препарату при повторних введеннях кожні 28 днів. Протягом перших 24 год у сечі виявляється 23-55 % введеної дози. Інша кількість препарату зв'язується з кістковою тканиною, після чого відбувається повільне зворотне вивільнення у системний кровотік і виведенийие нирками; кишечником виводиться менше 3 % золедроновой кислоти. Збільшення тривалості інфузії з 5 до 15 хв призводить до зменшення концентрації золендроновой кислоти на 30 % наприкінці інфузії, але не впливає на площу під кривою "концентрація-час" (AUC). Нирковий кліренс золендроновой кислоти позитивно корелює з кліренсом креатиніну (КК) і становить 42-108% від КК, що становить в середньому 55-113 %. У пацієнтів з тяжкою (КК <20 мл/хв) та помірною нирковою недостатністю (КК від 20 до 50 мл/хв) кліренс золедроновой кислоти становить 37 і 72 % соответственно від значень кліренсу препарату у пацієнтів з КК >84 мл/хв.Побічні дії
Небажані реакції, перелічені нижче за органами і системами зі вказівкою частоти їхнього виникнення. Критерії частоти: дуже часто (більше або равно1/10), часто (більше або равно1/100, <1/10), іноді (більше або равно1/1,000, <1/100), рідко (більше або равно1/10,000, <1/1,000), дуже рідко (<1/10,000), включаючи окремі повідомлення.
З боку органів кровотворення: часто - анемія, іноді - тромбоцитопенія, лейкопенія; рідко - панцитопенія.
З боку нервової си��теми: часто - головний біль; іноді - запаморочення, відчуття тривоги, парестезії, тремор, порушення смакових відчуттів, гіпестезія, гіперестезія, розлади сну; рідко - сплутаність свідомості.
З боку органу зору: часто - кон'юнктивіт; іноді - нечіткість зору; дуже рідко - увеїт, эписклерит.
З боку шлунково-кишкового тракту: часто - нудота, блювання, анорексія; іноді - діарея, запор, абдомінальні болі, диспепсія, стоматит, сухість у роті.
З боку дихальної системи: іноді - задишка, кашель.
З боку шкіри і шкірних придатків: іноді - свербіж, висипання (включаючи эриматозную і макулезную), підвищена пітливість.
З боку кістково-м'язової системи: часто - болі в кістках, міалгія, артралгія, генералізований біль; іноді - м'язові судоми.
З боку серцево-судинної системи: іноді - виражене підвищення або зниження артеріального тиску; рідко - брадикардія.
З боку сечовидільної системи: часто - порушення функції нирок; іноді - гостра ниркова недостатність, гематурія, протеїнурія.
З боку імунної ��пистемы: іноді - реакції підвищеної чутливості; рідко - ангіоневротичний набряк.
Місцеві реакції: біль, подразнення, набряк, утворення інфільтрату в місці введення препарату.
Порушення лабораторних показників: дуже часто - гіпофосфатемія; часто - підвищення сироваткових концентрацій креатиніну та сечовини, гіпокальціємія; іноді - гіпомагніємія, гіпокаліємія; рідко - гіперкаліємія, гіпернатріємія.
Інші: часто - грипоподібний синдром (включає загальне нездужання, лихоманка, хворобливий стан, жар), хвацькорадка, іноді - астенія, периферичні набряки, біль у грудній клітині, збільшення маси тіла. При лікуванні пацієнтів бисфосфонатами, включаючи золедроновую кислоту, іноді відзначалися випадки розвитку остеонекроза щелепи (зазвичай після екстракції зуба або іншого стоматологічного втручання). У дуже рідкісних випадках, зниження артеріального тиску на тлі терапії золедроновой кислоти приводило до непритомності або циркуляторному колапсу.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Перед інфузією варто виключити наявність па��експлуатації у пацієнта. При необхідності рекомендується введення фізіологічного розчину перед, паралельно або після інфузії золедроновой кислоти. Слід уникати гіпергідратації пацієнта через ризик виникнення ускладнень з боку серцево-судинної системи.
При вирішенні питання про застосування Резокластина ФС у хворих з гіперкальціємією, обумовленої злоякісними пухлинами, на тлі порушення функції нирок, необхідно оцінити стан хворого і зробити висновок про співвідношення потенційної користі та можливого ризику варт��ня. Після введення препарату необхідний постійний контроль за концентрацією кальцію, магнію, фосфору і креатиніну в сироватці крові.
На тлі терапії золедроновой кислотою слід ретельно стежити за функцією нирок. До факторів ризику виникнення порушення функції нирок відносяться дегідратація, попередня ниркова недостатність, багаторазове введення золедроновой кислоти або інших бісфосфонатів, а також застосування нефротоксичних лікарських засобів, і занадто швидке введення препарату.
Слід мати на увазі, що при призначенні інших бісфосфонатів пацієнтам з бронхіальною астмою, чутливим до ацетилсаліцилової кислоти, відзначалися випадки бронхоспазму, однак при застосуванні золедроновой кислоти такі випадки поки що не зареєстровані.
У онкологічних хворих, на фоні лікування бисфосфонатами, включаючи золедроновую кислоту, описані випадки розвитку остеонекроза щелепи, у зв'язку з чим до початку лікування необхідно передбачити стоматологічне обстеження та в разі наявності факторів ризику (анемії, коагулопатії, інфекції, поганий гігієни або захворювань порожнини рота, супутньої хіміо - або променевої терапії, лікуванні кортикостероїдами) провести відповідні профілактичні процедури. На тлі лікування золедроновой кислоти хворим із факторами ризику, по можливості, слід уникати стоматологічних оперативних втручань. Для зниження частоти небажаних реакцій після проведення інфузії Резокластина ФС, пацієнтам необхідно призначити парацетамол або ібупрофен відразу після введення препарату.
Вплив на здатність керувати transpose. пор. і хутро.:
<br /> Необхідно дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами та іншими механізмами.Свідчення
Гіперкальціємія (концентрація скоригованого за альбуміну сироваткового кальцію >12 мг/дл або 3 ммоль/л), індукована злоякісними пухлинами.
Метастатичне ураження кісток при солідних злоякісних пухлинах і мієломна хвороба (для зниження ризику патологічних переломів, компресії спинного мозку, гіперкальціємії, обумовленої пухлиною, і зниження потреби у проведенні променевої терапії).>
Постменопаузальная форма первинного остеопорозу.
Сенильная форма первинного остеопорозу.
Вторинний остеопороз.
Кісткова хвороба Педжета.Протипоказання
Підвищена чутливість до золедроновой кислоти, інших бисфосфонатам або будь-яким іншим компонентам, що входять до складу препарату.
Виражена ниркова недостатність (кліренс креатиніну <<30 мл/хв).
Вагітність і період годування груддю.
Дитячий і підлітковий вік (безпека і ефективність застосування не встанов��s).
З обережністю:
З обережністю при порушенні функції нирок, при вираженій печінковій недостатності (немає даних щодо застосування), у пацієнтів з бронхіальною астмою, чутливим до ацетилсаліцилової кислоти.Лікарська взаємодія
В якості розчинників не можна використовувати розчини, що містять кальцій або будь-двовалентні катіони, зокрема розчин Рінгера лактату. При одночасному застосуванні з протипухлинними лікарськими засобами, діуретиками, антибіотиками, анальгетиками клінічно значущих взаємодій не відзначено. Бісфосфонати і аміноглікозиди мають однонаправлену вплив на концентрацію кальцію в сироватці крові, тому при їх одночасному застосуванні підвищується ризик розвитку гіпокальціємії та гіпомагніємії. Рекомендується дотримуватися обережності при одночасному застосуванні золедроновой кислоти з препаратами, що потенційно мають нефротоксичну дією. У пацієнтів з множинною миеломой можливе підвищення ризику розвитку порушень функції нирок при внутрішньовенному введенні бисфосфонатоу комбінації з талідомідом. Препарат не слід змішувати з іншими лікарськими препаратами.
