Дозировка
Индивидуальный, в зависимости от показаний, возраста пациента и применяемой схемы лечения.
Лекарственная форма
таблетки
Состав
1 таб.
римантадина гидрохлорид 100 мг
Фармакологическое действие
Противовирусное средство, производное адамантана. Основной механизм противовирусного действия - ингибирование ранней стадии специфической репродукции после проникновения вируса в клетку и до начальной транскрипции РНК. Фармакологическая эффективность обеспечивается при ингибировании репродукции вируса в начальной стадии инфекционного процесса.
Активен в отношении различных штаммов вируса гриппа A (особенно A2 типа), а также - вирусов клещевого энцефалита (центрально-европейского и российского весенне-летнего), которые принадлежат к группе арбовирусов семейства Flaviviridae.
Фармакокинетика
После приема внутрь медленно, почти полностью абсорбируется в кишечнике. Связывание с белками плазмы составляет около 40%. Vd у взрослых – 17-25 л/кг, у детей – 289 л. Концентрация в носовом секрете на 50% выше, чем плазменная. Величина Cmax при приеме 100 мг 1 раз/сут – 181 нг/мл, по 100 мг 2 раза/сут – 416 нг/мл. Метаболизируется в печени. T1/2 - 24-36 ч; выводится почками (15% - в неизмененном виде, 20% - в виде гидроксильных метаболитов). При хронической почечной недостаточности T1/2 увеличивается в 2 раза. У лиц с почечной недостаточностью и у лиц пожилого возраста может накапливаться в токсических концентрациях, если доза не корригируется пропорционально уменьшению КК.
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: боли в эпигастрии, метеоризм, повышение уровня билирубина в крови, сухость во рту, анорексия, тошнота, рвота, гастралгия.
Со стороны ЦНС: головная боль, бессонница, нервозность, головокружение, нарушение концентрации внимания, сонливость, тревожность, повышенная возбудимость, усталость.
Прочие: аллергические реакции.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
С осторожностью применяют римантадин при артериальной гипертензии, эпилепсии (в т.ч. в анамнезе), атеросклерозе сосудов головного мозга.
При применении римантадина возможно обострение хронических сопутствующих заболеваний. У пациентов пожилого возраста с артериальной гипертензией повышается риск развития геморрагического инсульта. При указаниях в анамнезе на эпилепсию и проводившуюся противосудорожную терапию, на фоне применения римантадина повышается риск развития эпилептического припадка. В таких случаях римантадин применяют в дозе до 100 мг/сут одновременно с противосудорожной терапией.
При гриппе, вызванном вирусом B, римантадин оказывает антитоксическое действие.
Профилактический прием эффективен при контактах с заболевшими, при распространении инфекции в замкнутых коллективах и при высоком риске возникновения заболевания во время эпидемии гриппа. Возможно появление резистентных к препарату вирусов.
Показания
Профилактика и раннее лечение гриппа у взрослых и детей старше 7 лет, профилактика гриппа в период эпидемий у взрослых, профилактика клещевого энцефалита вирусной этиологии.
Противопоказания
Острые заболевания печени, острые и хронические заболевания почек, тиреотоксикоз, беременность, детский возраст до 7 лет, повышенная чувствительность к римантадину.
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении римантадин снижает эффективность противоэпилептических препаратов.
Адсорбенты, вяжущие и обволакивающие средства уменьшают всасывание римантадина.
Средства, закисляющие мочу (аммония хлорид, кислота аскорбиновая), уменьшают эффективность действия римантадина (вследствие усиления его выведения почками).
Средства, защелачивающие мочу (ацетазоламид, натрия гидрокарбонат) усиливают его эффективность (снижение экскреции почками).
Парацетамол и ацетилсалициловая кислота снижают Cmax римантадина на 11%.
Циметидин снижает клиренс римантадина на 18%.
(4713)
Дозування
Індивідуальний, залежно від показань, віку пацієнта і застосовуваної схеми лікування.
Лікарська форма
таблеткиСклад
1 таб.
римантадина гідрохлорид 100 мгФармакологічна дія
Противірусний засіб, похідне адамантану. Основний механізм противірусної дії - інгібування ранньої стадії специфічної репродукції після проникнення вірусу в клітину та до початкової транскрипції РНК. Фармакологічна ефективність забезпечується при інгібуванні репродукції вірусу на��альної стадії інфекційного процесу.
Активний відносно різних штамів вірусу грипу а (особливо А2 типу), а також вірусів кліщового енцефаліту (центрально-європейського та російського весняно-літнього), які належать до групи арбовірусів сімейства Flaviviridae.Фармакокінетика
Після прийому внутрішньо повільно, майже повністю абсорбується в кишечнику. Зв'язування з білками плазми становить близько 40%. Vd у дорослих – 17-25 л/кг, у дітей – 289 к. Концентрація в носовому секреті на 50% вища, ніж плазмова. Величина Cmax при прийомі 100 мг 1 раз/добу – 181 нг/мл, по 100 мг 2 рази/добу – 416 нг/мл Метаболізується в печінці. T1/2 - 24-36 год; виводиться нирками (15% - у незміненому вигляді, 20% - у вигляді гідроксильних метаболітів). При хронічній нирковій недостатності T1/2 збільшується в 2 рази. В осіб з нирковою недостатністю та у осіб літнього віку може накопичуватися в токсичних концентраціях, якщо доза не коригується пропорційно зменшенню КК.Побічні дії
З боку травної системи: болі в епігастрії, метеоризм, підвищення рівня білірубіну в крові, сухість у роті, анорексія, нудота, блювання, гастралгія.
З боку ЦНС: головний біль, безсоння, нервозність, запаморочення, порушення концентрації уваги, сонливість, тривожність, підвищена збудливість, втома.
Інші: алергічні реакції.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
З обережністю застосовують римантадин при артеріальній гіпертензії, епілепсії (у т. ч. в анамнезі), атеросклерозі судин головного мозку.
При застосуванні римантадина можливе загострення хронічних супутніх захворювань. У пациентов літнього віку з артеріальною гіпертензією підвищується ризик розвитку геморагічного інсульту. При вказівках в анамнезі на епілепсію і проводилася протисудомну дію терапію на фоні застосування римантадина підвищується ризик розвитку епілептичного нападу. У таких випадках римантадин застосовують у дозі до 100 мг/добу одночасно з протисудомною терапією.
При грипі, спричиненому вірусом B, римантадин виявляє антитоксичну дію.
Профілактичний прийом ефективний при контактах з хворими, при опостранении інфекції в замкнутих колективах і при високому ризику виникнення захворювання під час епідемії грипу. Можлива поява резистентних до препарату вірусів.Свідчення
Профілактика і раннє лікування грипу у дорослих і дітей старше 7 років, профілактика грипу у період епідемій у дорослих, профілактика кліщового енцефаліту вірусної етіології.Протипоказання
Гострі захворювання печінки, гострі і хронічні захворювання нирок, тиреотоксикоз, вагітність, дитячий вік до 7 років, підвищена чутливість до римантадин��.Лікарська взаємодія
При одночасному застосуванні римантадин знижує ефективність протиепілептичних препаратів.
Адсорбенти, в'яжучі та обволікаючі засоби зменшують всмоктування римантадина.
Кошти, закісляет сечу (амонію хлорид, аскорбінова кислота), зменшують ефективність дії римантадина (внаслідок посилення його виведення нирками).
Кошти, защелачивающие сечу (ацетазоламід, натрію гідрокарбонат) посилюють його ефективність (зниження екскреції нирками).
Парацетамол �� ацетилсаліцилова кислота знижують Cmax римантадина на 11%.
Циметидин знижує кліренс римантадина на 18%.
