Корзина Корзина пуста
Прием заказов через корзину сайта

Рексетин 0,03 n30 табл п/плен/оболоч (Рексетин 0,03 n30 табл п/плен/оболоч)

1 498 грн
0 грн
Рейтинг: 29 (4.6) 5
Артикул: 4103
+
Способы доставки
  • Новая Почта (отделение)
  • Курьером Новой Почты
Способы оплаты
  • Наличными при получении
  • Безналичный перевод
  • Приват 24
  • WebMoney
Рассказать друзьям:

Дозировка

Таблетки следует принимать 1 раз/, желательно утром, во время еды, не разжевывая. Как и при терапии другими антидепрессантами, в зависимости от клинического состояния больного через 2-3 недели терапии дозу препарата можно изменить. При депрессии рекомендуемая суточная доза составляет 20 мг. Эффект в большинстве случаев развивается постепенно. У некоторых больных возможно повышение дозы препарата. Суточная доза может быть увеличена на 10 мг в неделю до достижения терапевтического эффекта; максимальная суточная доза составляет 50 мг/ При обсессивно-компульсивных расстройствах (синдром навязчивости) начальная доза составляет 20 мг/ Доза может быть увеличена на 10 мг до достижения терапевтического ответа. Максимальная суточная доза составляет, как правило, 40 мг, но не должна превышать 60 мг. При панических расстройствах рекомендуемая терапевтическая доза составляет 40 мг/ Терапию следует начинать с небольшой (10 мг/) дозы, с еженедельным повышением на 10 мг в неделю до достижения требуемого эффекта. Максимальная суточная доза не должна превышать 60 мг. Рекомендуемая низкая начальная доза препарата обусловлена возможностью временного нарастания интенсивности симптомов заболевания в начале терапии. При социофобиях терапию можно начинать с дозы 20 мг/ Если после двухнедельного курса лечения не отмечается существенного улучшения в состоянии больного, дозу препарата можно повышать еженедельно на 10 мг до достижения желаемого эффекта. Максимальная суточная доза не должна превышать 50 мг. Для поддерживающей терапии препарат применяют в дозе 20 мг/ При генерализованном тревожном расстройстве рекомендуемая терапевтическая доза составляет 20 мг/ В зависимости от реакции больного на терапию суточная доза может быть увеличена постепенно на 10 мг в неделю; максимальная суточная доза - 50 мг. При посттравматических стрессорных расстройствах рекомендуемая терапевтическая доза составляет 20 мг/ В зависимости от реакции больного на терапию, суточная доза может быть увеличена на 10 мг, максимальная суточная доза составляет 50 мг. В зависимости от клинического состояния больного для предотвращения возможности рецидивов необходимо проводить поддерживающую терапию. Курс поддерживающей терапии после исчезновения симптомов депрессии может составить 4-6 мес, а при обсессивных и панических расстройствах и более. Как и при применении других психотропных препаратов, следует избегать резкой отмены препарата. У ослабленных пациентов и лиц пожилого возраста концентрация пароксетина в сыворотке крови может нарастать быстрее обычного, поэтому рекомендуемая начальная доза составляет 10 мг/ Эту дозу можно увеличивать на 10 мг еженедельно в зависимости от состояния больного. Максимальная доза не должна превышать 40 мг/ Детям из-за отсутствия клинического опыта препарат не показан.

Передозировка

терапия пароксетином безопасна в большом диапазоне доз. Признаки передозировки проявлялись при одномоментном применении пароксетина в дозе 2000 мг и более с другими препаратами, или с алкоголем: тошнота, рвота, тремор, расширение зрачков, сухость во рту, общее возбуждение

Лекарственная форма

Таблетки, покрытые пленочной оболочкой белого или почти белого цвета, круглые, двояковыпуклые, с риской на одной стороне и гравировкой "Х30" - на другой.

Состав

пароксетина гидрохлорида гемигидрат 34.14 мг,

что соответствует содержанию пароксетина 30 мг

Вспомогательные вещества: гипромеллоза, кальция гидрофосфата дигидрат, карбоксиметилкрахмал натрия, магния стеарат.

Состав оболочки: гипромеллоза, макрогол 400, макрогол 6000, полисорбат 80, титана диоксид.

Фармакологическое действие

Антидепрессант. Ингибирует обратный нейрональный захват серотонина в ЦНС. Мало влияет на нейрональный захват норадреналина и допамина. Обладает также анксиолитическим и психостимулирующим действием.

Фармакокинетика

Всасывание

После приема внутрь пароксетин хорошо абсорбируется из ЖКТ. Одновременный прием пищи не влияет на всасывание и фармакокинетику пароксетина.

Распределение

Пароксетин связывается с белками плазмы крови на 93-95%. Равновесное состояние достигается через 7-14 сут после начала терапии, в дальнейшем фармакокинетика при длительной терапии не изменяется.

Метаболизм

Метаболизируется в основном в печени с образованием преимущественно неактивных метаболитов.

Выведение

T1/2 пароксетина находится в пределах от 6 до 71 ч, но в среднем составляет 24 ч. Около 64% пароксетина выводится с мочой (2% - в неизмененном виде, 62% - в виде метаболитов); примерно 36% выделяется через кишечник, в основном в виде метаболитов, менее 1% - в неизмененном виде с калом.

Фармакокинетика в особых клинических случаях

Концентрация пароксетина в плазме крови возрастает при нарушении функции печени и почек, а также у лиц пожилого возраста.

Побочные действия

Побочные реакции представлены с процентами выявленного соотношения от общего количества получавших данное лечение больных.

Со стороны пищеварительной системы: тошнота (12%); иногда - запор, диарея, снижение аппетита; редко - повышение показателей печеночных функциональных проб; в отдельных случаях - тяжелое нарушение функции печени. Между приемом пароксетина и изменением активности ферментов печени не доказана причинно-следственная связь, но в случае нарушения функции печени рекомендуется прекращение применения пароксетина.

Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: сонливость (9%); тремор (8%); общая слабость и повышенная утомляемость (7%), бессонница (6%); в отдельных случаях - головная боль, повышенная раздражительность, парестезии, головокружение, сомнамбулизм, снижение концентрации внимания; редко - экстрапирамидные нарушения, орофациальная дистония. Экстрапирамидные расстройства отмечаются преимущественно при предшествующем интенсивном применении нейролептиков. Редко наблюдались эпилептиформные припадки (что свойственно и терапии другими антидепрессантами); повышение внутричерепного давления.

Со стороны вегетативной нервной системы: повышенное потоотделение (9%), сухость во рту (7%).

Со стороны органа зрения: в отдельных случаях - нарушение зрения, мидриаз; редко - приступ острой глаукомы.

Со стороны сердечно-сосудистой системы: в отдельных случаях - тахикардия, изменения ЭКГ, лабильность АД, обморочные состояния.

Особенности продажи

рецептурные

Особые условия

Противопоказан прием пароксетина одновременно с ингибиторами МАО и в течение 14 дней после их отмены. В дальнейшем пароксетин следует применять с особой осторожностью, начиная курс лечения с малых доз и постепенно повышая дозировки до достижения желательного терапевтического эффекта. После окончания терапии пароксетином в течение 14 дней нельзя начинать курс лечения ингибиторами МАО.

Если пациент ранее находился в маниакальном состоянии, во время приема пароксетина следует учитывать возможность наступления рецидива (как и при приеме других антидепрессантов).

Нет достаточного опыта одновременного применения электросудорожной терапии и пароксетина.

В связи с предрасположенностью к суицидальным попыткам у больных с депрессией и больных с наркоманией в период абстиненции за этой категорией больных необходимо тщательное наблюдение в процессе лечения.

Во многих случаях отмечалась гипонатриемия, особенно у пожилых больных, которые получают диуретики. После отмены пароксетина уровень натрия в крови нормализуется.

В некоторых случаях на фоне лечения пароксетином возникала повышенная кровоточивость (в основном экхимоз и пурпура).

На фоне применения пароксетина редко отмечались гипергликемические состояния.

Суицид/Суицидальное мышление

Депрессия связана с увеличенным риском суицидальных мыслей, аутоагрессией и самоубийством. Этот риск сохраняется до тех пор, пока не наступает ремиссия. Поскольку улучшение может не наступить в течение первых нескольких недель или более от начала лечения, пациентов следует тщательно наблюдать, пока такое улучшение не произойдет. Существующий клинический опыт свидетельствует, что при лечении антидепрессантами, риск самоубийства может увеличиваться на ранних стадиях выздоровления.

Другие психиатрические состояния, при которых назначается Рексетин®, могут также сочетаться с повышенным риском суицидального поведения. Кроме того, эти состояния могут быть сопутствующими при большом депрессивном расстройстве. Те же меры предосторожности, что и при лечении пациентов с большим депрессивным расстройством, должны соблюдаться, когда речь идет о лечении пациентов с другими психиатрическими расстройствами. Пациенты с анамнезом суицидального поведения или мыслей, или демонстрирующие существенную степень суицидального мышления до начала лечения, подвержены большему риску суицидальных мыслей или попыток самоубийства, и должны тщательно наблюдаться в течение лечения. У таких пациентов в возрасте 18-29 лет существует повышенный риск самоубийства, поэтому лечение препаратом должно тщательно контролироваться.

Пациенты (и те, кто оказывает помощь пациентам) должны быть готовы к необходимости контроля в экстренных ситуациях - появления суицидальных намерений/поведения или мыслей об аутоагрессии, для того, чтобы обратиться за медицинской помощью немедленно, если эти симптомы присутствуют.

Показания

— депрессии различной этиологии, в т.ч. состояния, сопровождающиеся тревогой;

— обсессивно-компульсивные расстройства (синдром навязчивости);

— панические расстройства, в т.ч. со страхом пребывания в толпе (агорафобией);

— социофобии;

— генерализованное тревожное расстройство (ГТР);

— посттравматические стрессорные расстройства.

Применяется также в рамках противорецидивного лечения.

Противопоказания

— одновременный прием ингибиторов МАО и период 14 дней после их отмены;

— беременность;

— лактация (грудное вскармливание);

— детский и подростковый возраст до 18 лет (из-за отсутствия клинического опыта);

— повышенная чувствительность к компонентам препарата.

Рексетин® не следует использоваться в комбинации с тиоридазином, потому что подобно другим препаратам, которые ингибируют изофермент CYP2D6, пароксетин может повышать плазменные уровни тиоридазина. Назначение одного тиоридазина может приводить к удлинению интервала QT на ЭКГ с сопутствующими серьезными желудочковыми аритмиями, такими как torsades de pointes (пируэтная желулочковая тахикардия), и вызывать внезапную смерть.

С осторожностью следует применять препарат при нарушениях функций сердечно-сосудистой системы, печеночной недостаточности, хронической почечной недостаточности, гиперплазии предстательной железы, а также у пациентов пожилого возраста.

Лекарственное взаимодействие

Пища и антацидные препараты не влияют на всасывание и фармакокинетику пароксетина.

Подобно другим ингибиторам обратного захвата серотонина, в опытах на животных отмечалось нежелательное взаимодействие между ингибиторами МАО и пароксетином.

Одновременное применение пароксетина с триптофаном приводит к появлению головной боли, тошноты, повышенного потоотделения и головокружения, поэтому следует избегать применения данной комбинации.

Между пароксетином и варфарином предполагается фармакодинамическое взаимодействие (при неизмененном протромбиновом времени отмечена повышенная кровоточивость); применение такой комбинации требует осторожности.

При совместном применении пароксетина с суматриптаном отмечается общая слабость, гиперрефлексия, нарушения координации. При необходимости их одновременного применения следует соблюдать особую осторожность (требуется медицинский контроль).
(3103)


Дозування

Таблетки слід приймати 1 раз/, бажано вранці, під час їжі, не розжовуючи. Як і при терапії іншими антидепресантами, залежно від клінічного стану хворого через 2-3 тижні терапії дозу препарату можна змінити. При депресії рекомендована добова доза становить 20 мг. Ефект в більшості випадків розвивається поступово. У деяких хворих можливе підвищення дози препарату. Добова доза може бути збільшена на 10 мг на тиждень до досягнення терапевтичного ефекту; максимальна добова доза составляет 50 мг/ При обсесивно-компульсивних розладах (синдром нав'язливості) початкова доза становить 20 мг/ Доза може бути збільшена на 10 мг до досягнення терапевтичної відповіді. Максимальна добова доза становить, як правило, 40 мг, але не повинна перевищувати 60 мг. При панічних розладах рекомендована терапевтична доза становить 40 мг/ Терапію слід починати з невеликої (10 мг) дози, з щотижневим підвищенням на 10 мг на тиждень до досягнення необхідного ефекту. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 60 мг. Рекомендована ні��кая початкова доза препарату обумовлена можливістю тимчасового наростання інтенсивності симптомів захворювання на початку терапії. При социофобиях терапію можна починати з дози 20 мг/ Якщо після двотижневого курсу лікування не відзначається істотного поліпшення в стані хворого, дозу препарату можна підвищувати щотижнево на 10 мг до досягнення бажаного ефекту. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 50 мг. Для підтримуючої терапії препарат застосовують у дозі 20 мг/ При генералізованому тривожному розладі рекомендуємо��я терапевтична доза становить 20 мг/ залежно від реакції хворого на терапію добова доза може бути поступово збільшена на 10 мг на тиждень; максимальна добова доза - 50 мг. При посттравматичних стресорних розладах рекомендована терапевтична доза становить 20 мг/ залежно від реакції хворого на терапію, добова доза може бути збільшена на 10 мг, максимальна добова доза становить 50 мг. В залежності від клінічного стану хворого для попередження можливості рецидивів необхідно проводити підтримайвающую терапію. Курс підтримуючої терапії після зникнення симптомів депресії може становити 4-6 міс, а при обсессивных та панічних розладах і більше. Як і при застосуванні інших психотропних препаратів, слід уникати різкої відміни препарату. У ослаблених пацієнтів та осіб літнього віку концентрація пароксетину в сироватці крові може зростати швидше звичайного, тому рекомендована початкова доза становить 10 мг/ Цю дозу можна збільшувати на 10 мг щотижня, залежно від стану хворого. Максимальна доза не повинна перевищувати 40 мг/ Дітям через відсутність клінічного досвіду препарат не показаний.

Передозування

терапія пароксетином безпечна у великому діапазоні доз. Ознаки передозування проявлялися при одномоментному застосуванні пароксетину в дозі 2000 мг і більше з іншими препаратами, або з алкоголем: нудота, блювання, тремор, розширення зіниць, сухість у роті, загальне збудження

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору, круглі, двоопуклі, з рискою на одному боці та гравіюванням "Х30"- на іншій.

Склад

пароксетину гідрохлориду гемігідрат 34.14 мг,

що відповідає змісту 30 мг пароксетину

Допоміжні речовини: гіпромелоза, кальцію гідрофосфату дигідрат, карбоксиметилкрахмал натрію, магнію стеарат.

Склад оболонки: гіпромелоза, макрогол 400, макрогол 6000, полісорбат 80, титану діоксид.

Фармакологічна дія

Антидепресант. Гальмує зворотний нейрональний захоплення серотоніну в ЦНС. Мало впливає на нейрональне захоплення норадреналіну та допаміну. Володіє також анксиолитическім і психостимулюючу дію.

Фармакокінетика

Всмоктування

Після прийому всередину пароксетин добре абсорбується з ШКТ. Одночасний прийом їжі не впливає на всмоктування та фармакокінетику пароксетину.

Розподіл

Пароксетин зв'язується з білками плазми крові на 93-95%. Рівноважний стан досягається через 7-14 діб після початку терапії, у подальшому фармакокінетика при тривалій терапії не змінюється.

Метаболізм

Метаболізується в основному в печінці з утворенням переважно неактивних метаболітів.

Виведення

T1/2 пароксетину перебуває в межах від 6 до 71 год, але в середньому становить 24 год. Близько 64% пароксетину виводиться з сечею (2% - у незміненому вигляді, 62% у вигляді метаболітів); приблизно 36% виділяється через кишечник, переважно у вигляді метаболітів, менше 1% - у незміненому вигляді з калом.

Фармакокінетика в особливих клінічних випадках

Концентрація пароксетину в плазмі крові зростає при порушенні функції печінки і нирок, а також у осіб похилого віку.

Побічні дії

Побічні реакції представлені з відсотками виявленого співвідношення від загальної кількості отримували дане лікування хворих.

З боку травної системи: нудота (12%); іноді - запор, діарея, зниження апетиту; рідко - підвищення показників печінкових функціональних проб; в окремих випадках - тяжке порушення функції печінки. Між прийомом пароксетину та зміною активності ферментів печінки не доведений причинно-наслідковий зв'язок, але у випадку порушення функції печінки рекомендовано припинення застосування пароксетину.

З боку ЦНС і периферичеської нервової системи: сонливість (9%); тремор (8%); загальна слабкість та підвищена втомлюваність (7%), безсоння (6%); в окремих випадках - головний біль, підвищена дратівливість, парестезії, запаморочення, сомнамбулізм, зниження концентрації уваги; рідко - екстрапірамідні порушення, орофаціальна дистонія. Екстрапірамідні розлади відзначаються переважно при попередньому інтенсивному застосуванні нейролептиків. Рідко спостерігалися епілептиформні припадки (що притаманно і для терапії іншими антидепресантами); підвищення внутрішньочерепного тиску.

З боку вегетативної нервової системи: підвищене потовиділення (9%), сухість у роті (7%).

З боку органу зору: в окремих випадках - порушення зору, мідріаз; рідко - напади гострої глаукоми.

З боку серцево-судинної системи: в окремих випадках - тахікардія, зміни ЕКГ, лабільність АТ, непритомні стани.

Особливості продажу

рецептурні

Особливі умови

Протипоказаний прийом пароксетину одночасно з інгібіторами МАО та протягом 14 днів після їх відміни. Надалі пароксети�� слід застосовувати з особливою обережністю, починаючи курс лікування з малих доз і поступово підвищуючи дозування до досягнення бажаного терапевтичного ефекту. Після закінчення терапії пароксетином протягом 14 днів не можна починати курс лікування інгібіторами МАО.

Якщо пацієнт раніше перебував у маніакальному стані, під час прийому пароксетину слід враховувати можливість настання рецидиву (як і при прийомі інших антидепресантів).

Немає достатнього досвіду одночасного застосування ест та парок��етина.

В зв'язку зі схильністю до суїцидальних спроб у хворих з депресією і хворих з наркоманією в період абстиненції за цією категорією хворих необхідно ретельне спостереження в процесі лікування.

У багатьох випадках відзначалася гіпонатріємія, особливо у літніх хворих, які отримують діуретики. Після відміни пароксетину рівень натрію в крові нормалізується.

У деяких випадках на тлі лікування пароксетином виникала підвищена кровоточивість (в основному экхимоз і пурпура).

На тлі застосуванняя пароксетину рідко відмічались гипергликемические стану.

Суїцид/Суїцидальна мислення

Депресія пов'язана з підвищеним ризиком суїцидальних думок, аутоагресією і самогубством. Цей ризик зберігається до тих пір, поки не настає ремісія. Оскільки покращання може не настати протягом перших кількох тижнів або більше від початку лікування, пацієнтів слід ретельно спостерігати, поки таке покращання не відбудеться. Наявний клінічний досвід свідчить, що при лікуванні антидепресантами, ризик самогубства м��може зростати на ранніх стадіях одужання.

Інші психіатричні стани, при яких призначається Рексетин®, можуть також поєднуватися з підвищеним ризиком суїцидальної поведінки. Крім того, ці стани можуть бути супутніми при великому депресивному розладі. Ті ж заходи, що і при лікуванні пацієнтів з великим депресивним розладом, повинні дотримуватися, коли мова йде про лікування пацієнтів з іншими психіатричними розладами. Пацієнти з анамнезом суїцидальної поведінки або думок, або демонструють істотну ступінь суїцидального мислення ще до початку лікування, схильні до більшого ризику суїцидальних думок або спроб самогубства, і повинні ретельно спостерігатися протягом лікування. У таких пацієнтів у віці 18-29 років існує підвищений ризик самогубства, тому лікування препаратом повинно ретельно контролюватися.

Пацієнти (та ті, хто надає допомогу пацієнтам) повинні бути готові до необхідності контролю в екстрених ситуаціях - появи суїцидальних намірів/поведінки або думок про аутоагресси��, для того, щоб звернутися за медичною допомогою негайно, якщо такі симптоми присутні.

Свідчення

— депресії різної етіології, у т. ч. стану, що супроводжуються тривогою;

— обсесивно-компульсивні розлади (синдром нав'язливості);

— панічні розлади, у т. ч. зі страхом перебування в натовпі (агорафобією);

— соціофобії;

— генералізоване тривожний розлад (ГТР);

— посттравматичні стресорні розлади.

Застосовується також у рамках протирецидивного лікування.

Протипоказання

— одночасний прийом інгібіторів МАО та період до 14 днів після їх відміни;

— вагітність;

— лактація (грудне вигодовування);

— дитячий та підлітковий вік до 18 років (через відсутність клінічного досвіду);

— підвищена чутливість до компонентів препарату.

Рексетин® не слід використовувати у комбінації з тиоридазином, тому що подібно до інших препаратів, які інгібують ізофермент CYP2D6, пароксетин може підвищувати плазмові рівні тіоридазину. Призначення одного тиорида��їна може призводити до подовження інтервалу QT на ЕКГ з серйозними супутніми шлуночковими аритміями, такими як torsades de pointes (піруетна желулочковая тахікардія), і викликати раптову смерть.

З обережністю слід застосовувати препарат при порушеннях функцій серцево-судинної системи, печінкової недостатності, хронічної ниркової недостатності, гіперплазії передміхурової залози, а також у пацієнтів літнього віку.

Лікарська взаємодія

Їжа та антацидні препарати не впливають на всмоктування та фармакокинетик�� пароксетину.

Подібно до інших інгібіторів зворотного захоплення серотоніну, в дослідах на тваринах зазначалося небажану взаємодію між інгібіторами МАО і пароксетином.

Одночасне застосування пароксетину з триптофаном призводить до появи головного болю, нудоти, підвищеного потовиділення і запаморочення, тому слід уникати застосування даної комбінації.

Між пароксетином та варфарином передбачається фармакодинамічна взаємодія (при незмінному протромбіновому часі відмічена підвищена ��ровоточивость); застосування такої комбінації вимагає обережності.

При сумісному застосуванні пароксетину з суматриптаном відзначається загальна слабкість, гіперрефлексія, порушення координації. При необхідності їх одночасного застосування слід дотримуватися особливої обережності (потрібно медичний контроль).
Форма выпуска: 10 - блистеры (3) - пачки картонные.
Беречь от детей: Да
Производитель: GEDEON RICHTER
Общее описание: Антидепрессант
Хранить при комнатной температуре 15-25 градусов: Да
Действующие вещества: Пароксетин
Страна происхождения: Венгрия
Пока нет комментариев
Написать комментарий
captcha
Рекомендуемые товары
Атаракс 0,025 n25 табл п/плен/оболоч
249 грн
227 грн
Тералиджен 0,005 n50 табл п/плен/оболоч
1 495 грн
1 359 грн
Лорагексал 0,01 n10 табл
0 грн
420 грн
© 2024. Интернет-аптека Apo.com.ua
Заказ обратного звонка