Корзина Корзина пуста
Прием заказов через корзину сайта

Редуксин 0,01+0,1585 n60 капс (Редуксин 0,01+0,1585 n60 капс)

4 172 грн
0 грн
Рейтинг: 114 (4.2) 5
Артикул: 5153
+
Способы доставки
  • Новая Почта (отделение)
  • Курьером Новой Почты
Способы оплаты
  • Наличными при получении
  • Безналичный перевод
  • Приват 24
  • WebMoney
Рассказать друзьям:

Дозировка

Редуксин назначается внутрь 1 раз в сутки. Дозу устанавливают индивидуально, в зависимости от переносимости и клинической эффективности. Рекомендуется начальная доза 10 мг, при плохой переносимости возможен прием 5 мг. Капсулы следует принимать утром, не разжевывая и запивая достаточным количеством жидкости (стакан воды). Препарат можно принимать как натощак, так и сочетать с приемом пищи. Если в течение 4-х недель от начала лечения не достигнуто снижение массы тела на 5% и более, то доза увеличивается до 15 мг/сут. Лечение Редуксином не должно продолжаться более 3 месяцев у больных, которые недостаточно хорошо реагируют на терапию, т.е. которым в течение 3-х месяцев лечения не удается достигнуть 5% уровня снижения массы тела от исходного уровня. Лечение не следует продолжать, если при дальнейшей терапии, после достигнутого снижения массы тела, пациент вновь прибавляет в массе тела 3 кг и более. Длительность лечения не должна превышать 2 года, поскольку в отношении более продолжительного периода приема сибутрамина данные об эффективности и безопасности отсутствуют. Лечение Редуксином должно осуществляться в комплексе с диетой и физическими упражнениями под контролем врача, имеющего практический опыт лечения ожирения.

Передозировка

возможно усиление выраженности побочных эффектов. Специфические признаки передозировки неизвестны.

Лекарственная форма

Капсулы

Состав

Сибутрамина гидрохлорида моногидрата10 мг;

Вспомогательные вещества: целлюлоза микрокристаллическая, кальция стеарат.

Состав капсулы:

краситель титана диоксид, краситель патентованный голубой, желатин.

Фармакологическое действие

Сибутрамин является пролекарством и проявляет свое действие in vivo за счет метаболитов (первичных и вторичных аминов), ингибирующих обратный захват моноаминов (преимущественно серотонина и норадреналина). Увеличение содержания в синапсах нейротрансмиттеров повышает активность центральных 5НТ-серотониновых и адренергических рецепторов, что способствует увеличению чувства насыщения и снижению потребности в пище, а также увеличению термопродукции. Опосредованно активируя бета3-адренорецепторы, сибутрамин воздействует на бурую жировую ткань.

Снижение массы тела сопровождается увеличением концентрации в сыворотке крови ЛПВП и понижением количества триглицеридов, общего холестерина, ЛПНП и мочевой кислоты.Сибутрамин и его метаболиты не влияют на высвобождение моноаминов, не ингибируют МАО; не обладают сродством к большому числу нейромедиаторных рецепторов, включая серотониновые (5-НТ1, 5-НТ1А, 5-НТ1В, 5-НТ2А, 5-НТ2С), адренергические (бета1, бета2, бета3, альфа1, альфа2), дофаминовые (Dl, D2), мускариновые, гистаминовые (H1), бензодиазепиновые и NMDA рецепторы.

Фармакокинетика

После приема внутрь быстро всасывается из ЖКТ не менее чем на 77%. При “первом прохождении” через печень подвергается биотрансформации под влиянием изофермента цитохрома P450 3A4 с образованием двух активных метаболитов (моно- и дидесметилсибутрамин). После приема разовой дозы 15 мг максимальная концентрация в крови (Cmax) монодесметилсибутрамина составляет 4 нг/мл (3,2-4,8 нг/мл), дидесметилсибутрамина - 6,4 нг/мл (5,6-7,2 нг/мл). Cmax достигается через 1,2 ч (сибутрамин), 3-4 ч (активные метаболиты). Одновременный прием пищи понижает Cmax метаболитов на 30% и увеличивает время ее достижения на 3 ч, не изменяя AUC.

Быстро распределяется по тканям. Связь с белками составляет 97% (сибутрамин) и 94% (моно- и дидесметилсибутрамин). Равновесная концентрация активных метаболитов в крови достигается в течение 4 дней после начала лечения и примерно в 2 раза превышает плазменный уровень после приема разовой дозы. Период полувыведения сибутрамина - 1,1 ч, монодесметилсибутрамина - 14 ч, дидесметилсибутрамина - 16 ч. Активные метаболиты подвергаются гидроксилированию и конъюгации с образованием неактивных метаболитов, которые экскретируются преимущественно почками.

Побочные действия

Чаще всего побочные эффекты возникают в начале лечения (в первые 4 недели). Их выраженность и частота с течением времени ослабевают. Побочные эффекты носят, в целом, нетяжелый и обратимый характер. Побочные эффекты, в зависимости от воздействия на органы и системы органов, представлены в следующем порядке (часто >10%, иногда 1-10%, редко < 1%). Со стороны центральной нервной системы частыми побочными эффектами являются сухость во рту и бессонница, иногда отмечаются головная боль, головокружение, беспокойство, парестезии, а также изменение вкуса. Со стороны сердечно-сосудистой системы иногда встречаются тахикардия, сердцебиение, повышение АД, вазодилатация. Со стороны системы органов пищеварения часто наблюдаются потеря аппетита и запор, иногда тошнота и обострение геморроя.

Со стороны кожных покровов иногда отмечается потливость.

В единичных случаях при лечении сибутрамином описаны следующие нежелательные клинически значимые явления: дисменорея, отеки, гриппоподобный синдром, зуд кожи, боль в спине, боль в животе, пародоксальное повышение аппетита, жажда, ринит, депрессия, сонливость, эмоциональная лабильность, тревожность, раздражительность, нервозность, острый интерстициальный нефрит, кровотечения, пурпура Шенлейн-Геноха (кровоизлияния в кожу), судороги, тромбоцитопения, транзиторное повышение активности «печеночных» ферментов в крови.

Особенности продажи

рецептурные

Особые условия

Редуксин следует применять только в тех случаях, когда все немедикаментозные мероприятия по снижению массы тела малоэффективны - если снижение массы тела в течение 3-х месяцев составило менее 5 кг.

Лечение Редуксин должно осуществляться в рамках комплексной терапии по снижению массы тела под контролем врача, имеющего практический опыт лечения ожирения. Комплексная терапия включает в себя как изменение диеты и образа жизни, так и увеличение физической активности. Важным компонентом терапии является создание предпосылок к стойкому изменению привычек питания и образа жизни, которые необходимы для сохранения достигнутого снижения массы тела и после отмены медикаментозной терапии. Пациентам необходимо в рамках терапии препаратом Редуксин изменить свой жизненный уклад и привычки таким образом, чтобы после завершения лечения обеспечить сохранение достигнутого уменьшения массы тела. Пациенты должны четко представлять себе, что несоблюдение этих требований приведет к повторному увеличению массы тела и повторным обращениям к лечащему врачу.

У пациентов, принимающих Редуксин, необходимо измерять уровень АД и частоту сердечных сокращений. В первые 2 месяца лечения эти параметры следует контролировать каждые 2 недели, а затем ежемесячно. У пациентов с артериальной гипертензией, у которых на фоне гипотензивной терапии уровень АД выше 145/90 мм.рт.ст., этот контроль должен проводиться особенно тщательно и, при необходимости, через более короткие интервалы. У пациентов, у которых АД дважды при повторном измерении превышало уровень 145/90 мм.рт.ст., лечение препаратом Редуксин должно быть приостановлено (См. раздел “Побочное действие. Изменения сердечно-сосудистой системы”).

Особого внимания требует одновременное назначение препаратов, увеличивающих интервал QT. К этим препаратам относятся Н1-гистаминоблокаторы (астемизол, терфенадин); антиаритмические препараты, увеличивающие интервал QT (амиодорон, хинидин, флекаинид, мексилетин, пропафенон, соталол); стимулятор моторики желудочно-кишечного тракта цизаприд; пимозид, сертиндол и трициклические антидепрессанты. Это касается и состояний, которые способны приводить к увеличению интервала QT, таких как, гипокалиемия и гипомагниемия. (См. также раздел “Взаимодействие с другими лекарственными средствами”).

Интервал между приемом ингибиторов МАО (в т.ч. фуразолидона, прокарбазина, селегилина) и Редуксина должен составлять не менее 2 недель.

Хотя не установлена связь между приемом Редуксина и развитием первичной легочной гипертензии, однако, учитывая общеизвестный риск препаратов данной группы, при регулярном медицинском контроле необходимо особое внимание обращать на такие симптомы, как прогрессирующее диспное (нарушение дыхания), боль в грудной клетке и отеки на ногах.

При пропуске дозы препарата Редуксин, не следует принимать в следующий прием двойную дозу препарата, рекомендовано продолжать дальнейший прием препарата по предписанной схеме.

Длительность приема Редуксин не должна превышать 2 лет.

Показания

Редуксин показан для снижения массы тела при следующих состояниях:

•алиментарное ожирение с индексом массы тела (ИМТ) 30 кг/м2 и более;

•алиментарное ожирение с ИМТ 27 кг/м2 и более, если имеются другие факторы риска, обусловленные избыточной массой тела, такие как сахарный диабет типа 2 или дислипопротеинемия (нарушение обмена липидов).

Противопоказания

•установленная повышенная чувствительность к сибутрамину или к другим компонентам препарата;

•наличие органических причин ожирения (например, гипотиреоз);

•серьезные нарушения питания – нервная анорексия или нервная булимия;

•психические заболевания;

•синдром Жиль де ля Туретта (генерализованные тики);

•одновременный прием ингибиторов МАО (например, фентермина, фенфлурамина, дексфенфлурамина, этиламфетамина, эфедрина) или их использование в течение 2 недель до назначения препарата Редуксин; применение других препаратов, действующих на центральную нервную систему (например, антидепрессантов, нейролептиков); препаратов, назначаемых при нарушениях сна, содержащих триптофан, а также других препаратов центрального действия для снижения массы тела;

•ишемическая болезнь сердца, декомпенсированная хроническая сердечная недостаточность, врожденные пороки сердца, окклюзивные заболевания периферических артерий, тахикардия, аритмия, цереброваскулярные заболевания

Лекарственное взаимодействие

Ингибиторы микросомального окисления, в т.ч. ингибиторы P450 3A4 (кетоконазол, эритромицин, циклоспорин и др.) повышают в плазме концентрации метаболитов сибутрамина с повышением частоты сердечных сокращений и клинически несущественным увеличением интервала QT. Рифампицин, антибиотики из группы макролидов, фенитоин, карбамазепин, фенобарбитал и дексаметазон могут ускорять метаболизм сибутрамина. Одновременное применение нескольких препаратов, повышающих содержание серотонина в крови, может привести к развитию серьезного взаимодействия. Так называемый серотониновый синдром может развиться в редких случаях при одновременном применении Редуксин с селективными ингибиторами обратного захвата серотонина (препаратами для лечения депрессии), с некоторыми препаратами для лечения мигрени (суматриптан, дигидроэрготамин), с сильнодействующими анальгетиками (пентазоцин, петидин, фентанил), или противокашлевыми препаратами (декстрометорфан).
(4153)


Дозування

Редуксин призначається всередину 1 раз на добу. Дозу встановлюють індивідуально, залежно від переносимості та клінічної ефективності. Рекомендується початкова доза 10 мг, при поганій переносимості можливий прийом 5 мг. Капсули слід приймати вранці, не розжовуючи і запиваючи достатньою кількістю рідини (склянка води). Препарат можна приймати як натщесерце, так і поєднувати з прийомом їжі. Якщо протягом 4-х тижнів від початку лікування не досягнуто зниження маси тіла на 5% і більше, то доза збільшується до 15 мг/добу. Лікування Редук��іншому не повинно тривати понад 3 місяці у хворих, які недостатньо добре реагують на терапію, тобто яким протягом 3-х місяців лікування не вдається досягнути 5% рівня зниження маси тіла від вихідного рівня. Лікування не слід продовжувати, якщо при подальшій терапії, після досягнутого зменшення маси тіла, пацієнт знову набирає в масі тіла 3 кг і більше. Тривалість лікування не повинна перевищувати 2 роки, оскільки стосовно більш тривалого періоду прийому сибутраміну дані про ефективність і безпеку відсутні. Лікування Редуксином повинно здійснюватися у комплексі з дієтою та фізичними вправами під контролем лікаря, який має практичний досвід лікування ожиріння.

Передозування

можливе посилення вираженості побічних ефектів. Специфічні ознаки передозування невідомі.

Лікарська форма

Капсули

Склад

Сибутраміну гідрохлориду моногидрата10 мг;

Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кальцію стеарат.

Склад капсули:

барвник титану діоксид, барвник патентований блакитний, желатин.

Фармакологічна дія

Сибутрамін є проліками і проявляє свою дію in vivo за рахунок метаболітів (первинних і вторинних амінів), які інгібують зворотне захоплення моноамінів (переважно серотоніну і норадреналіну). Збільшення вмісту в синапсах нейротрансмітерів підвищує активність центральних 5НТ-серотонінових і адренергічних рецепторів, що сприяє збільшенню почуття насичення і зниження потреби в їжі, а також збільшення термопродукціі. Опосередковано активуючи бета3-адренорецептори, з��бутрамин впливає на буру жирову тканину.

Зниження маси тіла супроводжується збільшенням концентрації в сироватці крові ЛПВЩ і зниженням кількості тригліцеридів, загального холестерину, ЛПНЩ і сечової кислоти.Сибутрамін та його метаболіти не впливають на вивільнення моноамінів, не інгібують МАО; не володіють спорідненістю до великого числа нейромедіаторних рецепторів, включаючи серотонінові (5-НТ1, 5-НТ1А, 5-НТ1В, 5-НТ2А, 5-НТ2С), адренергічні (бета1, бета2, бета3, альфа1, альфа2), дофамінові (Dl, D2), мускарінові, гістамінові (H1), бензодіазепін��правові та NMDA рецептори.

Фармакокінетика

Після прийому всередину швидко всмоктується з ШКТ не менше ніж на 77%. При "першому проходженні" через печінку піддається біотрансформації під впливом ізоферменту цитохрому P450 3A4 з утворенням двох активних метаболітів (моно - і дидесметилсибутрамин). Після прийому разової дози 15 мг максимальна концентрація в крові (Cmax) монодесметилсибутрамина становить 4 нг/мл (3,2-4,8 нг/мл), дидесметилсибутрамина - 6,4 нг/мл (5,6-7,2 нг/мл). Cmax досягається через 1,2 год (сибутрамін), 3-4 год (активні метаболіти). Одночасний прийом піщі знижує Cmax метаболітів на 30% і збільшує час її досягнення на 3 год, не змінюючи AUC.

Швидко розподіляється по тканинах. Зв'язок з білками становить 97% (сибутрамін) і 94% (моно - і дидесметилсибутрамин). Рівноважна концентрація активних метаболітів в крові досягається протягом 4 днів після початку лікування і приблизно в 2 рази перевищує плазмовий рівень після прийому разової дози. Період напіввиведення сибутраміну - 1,1 ч, монодесметилсибутрамина - 14 год, дидесметилсибутрамина - 16 год. Активні метаболіти піддаються гидроксилированию і конъюгації з утворенням неактивних метаболітів, які виводяться переважно нирками.

Побічні дії

Найчастіше побічні ефекти виникають на початку лікування (у перші 4 тижні). Їх вираженість і частота з часом слабшають. Побічні ефекти носять, в цілому, неважкий і оборотний характер. Побічні ефекти, залежно від впливу на органи та системи органів, представлені в наступному порядку (часто >10%, іноді 1-10%, рідко < 1%). З боку центральної нервової системи частими побічними ефектами є сухість у ��ту і безсоння, іноді відзначаються головний біль, запаморочення, неспокій, парестезії, а також зміна смаку. З боку серцево-судинної системи іноді зустрічаються тахікардія, серцебиття, підвищення АТ, вазодилатація. З боку системи органів травлення часто спостерігаються втрата апетиту, запор, іноді нудота і загострення геморою.

З боку шкірних покривів іноді відмічається пітливість.

У поодиноких випадках при лікуванні сибутраміном описані такі небажані клінічно значущі явища: дисменорея, набряки, грипоподібний синдром, свербіж шкіри, біль у спині, біль у животі, пародоксальное підвищення апетиту, спрага, риніт, депресія, сонливість, емоційна лабільність, тривожність, дратівливість, нервозність, гострий інтерстиціальний нефрит, кровотечі, пурпури Шенлейн-Геноха (крововиливи в шкіру), судоми, тромбоцитопенія, транзиторне підвищення активності «печінкових» ферментів у крові.

Особливості продажу

рецептурні

Особливі умови

Редуксин слід застосовувати тільки в тих випадках, коли всі немедикаментозні заходиємства по зниженню маси тіла малоефективні - якщо зменшення маси тіла протягом 3-х місяців склало менше 5 кг.

Лікування Редуксин повинно здійснюватися в рамках комплексної терапії щодо зменшення маси тіла під наглядом лікаря, який має практичний досвід лікування ожиріння. Комплексна терапія включає як зміну дієти та способу життя, так і збільшення фізичної активності. Важливим компонентом терапії є створення передумов до стійкого зміни звичок харчування та способу життя, які необхідні для збереження досягнутого зниження маси тіла і після скасування медикаментозної терапії. Пацієнтам необхідно в рамках терапії препаратом Редуксин змінити свій життєвий уклад і звички таким чином, щоб після завершення лікування забезпечити збереження досягнутого зменшення маси тіла. Пацієнти повинні чітко уявляти собі, що недотримання цих вимог призведе до повторного збільшення маси тіла і повторним зверненням до лікаря.

У пацієнтів, які приймають Редуксин, необхідно вимірювати рівень артеріального тиску і частоту серцевих скорочень. У п��рвые 2 місяці лікування ці параметри слід контролювати кожні 2 тижні, а потім щомісяця. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, у яких на фоні гіпотензивної терапії рівень АТ вище 145/90 мм рт.ст., цей контроль має здійснюватися особливо ретельно і, за необхідності, через коротші інтервали. У пацієнтів, У яких АТ двічі при повторному вимірюванні перевищував рівень 145/90 мм рт.ст., лікування препаратом Редуксин повинно бути припинено (Див. розділ “Побічна дія. Зміни серцево-судинної системи").

Особливого уваги вимагає одночасне призначення препаратів, що збільшують інтервал QT. До цих препаратів належать Н1-блокатори (астемізол, терфенадин); антиаритмічні препарати, які збільшують інтервал QT (амиодорон, хінідин, флекаїнід, мексилетин, пропафенон, соталол); стимулятор моторики шлунково-кишкового тракту цизаприд; пімозид, сертиндол та трициклічні антидепресанти. Це стосується і станів, які здатні призводити до збільшення інтервалу QT, таких як, гіпокаліємія і гіпомагніємія. (Див. також розділ “Взаємодія �� іншими лікарськими засобами").

Інтервал між прийомом інгібіторів МАО (у т. ч. фуразолідону, прокарбазина, селегилина) і Редуксина повинен становити не менше 2 тижнів.

Хоча не встановлено зв'язок між прийомом Редуксина та розвитком первинної легеневої гіпертензії, однак, враховуючи загальновідомий ризик препаратів даної групи, при регулярному медичному контролі необхідно особливу увагу звертати на такі симптоми, як прогресуюче диспное (порушення дихання), біль у грудній клітці та набряки на ногах.

При пзо��ську дози препарату Редуксин, не слід приймати в наступний прийом подвійну дозу препарату, рекомендовано продовжувати подальший прийом препарату по встановленій схемі.

Тривалість прийому Редуксин не повинна перевищувати 2 років.

Свідчення

Редуксин показаний для зниження маси тіла при наступних станах:

•аліментарне ожиріння з індексом маси тіла (ІМТ) 30 кг/м2 та більше;

•аліментарне ожиріння з ІМТ 27 кг/м2 і більше, якщо є інші фактори ризику, обумовлені надмірною масою тіла, такі як цукровий діабет типа 2 або дислипопротеинемия (порушення обміну ліпідів).

Протипоказання

•встановлена підвищена чутливість до сибутрамину або до інших компонентів препарату;

•наявність органічних причин ожиріння (наприклад, гіпотиреоз);

•серйозні порушення харчування – нервова анорексія або нервова булімія;

•психічні захворювання;

•синдром Жиль де ля Туретта (генералізовані тики);

•одночасний прийом інгібіторів МАО (наприклад, фентермина, фенфлураміну, дексфенфлураміна, этиламфетамина, ефедрина) або їх використання протягом 2 тижнів до призначення препарату Редуксин; застосування інших препаратів, що діють на центральну нервову систему (наприклад, антидепресантів, нейролептиків); препаратів, що призначаються при порушеннях сну, що містять триптофан, а також інших препаратів центральної дії для зниження маси тіла;

•ішемічна хвороба серця, декомпенсована хронічна серцева недостатність, вроджені вади серця, окклюзивные захворювання периферичних артерій, тахікардія, аритмія, цереброваскул��мініатюрні захворювання

Лікарська взаємодія

Інгібітори мікросомального окислення, в т. ч. інгібітори P450 3A4 (кетоконазол, еритроміцин, циклоспорин та ін) підвищують в плазмі концентрації метаболітів сибутраміну з підвищенням частоти серцевих скорочень і клінічно несуттєве збільшення інтервалу QT. Рифампіцин, антибіотики з групи макролідів, фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал і дексаметазон можуть прискорювати метаболізм сибутраміну. Одночасне застосування декількох препаратів, що підвищують вміст серотоніну в крові, моможе призвести до розвитку серйозної взаємодії. Так званий серотоніновий синдром може розвинутися у рідкісних випадках при одночасному застосуванні Редуксин з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (препаратами для лікування депресії), з деякими препаратами для лікування мігрені (суматриптан, дигідроерготамін), з сильнодіючими анальгетиками (пентазоцин, петидин, фентаніл), або протикашльовими препаратами (декстрометорфан).
Хранить при комнатной температуре 15-25 градусов: Да
Действующие вещества: Сибутрамин, Целлюлоза микрокристаллическая
Страна происхождения: Россия
Форма выпуска: упак 60 капсул
Беречь от детей: Да
Производитель: ОЗОН,ООО
Общее описание: Средство лечения ожирения
Пока нет комментариев
Написать комментарий
captcha
Рекомендуемые товары
Сиофор 1000 n60 табл п/о
0 грн
906 грн
Эутирокс 25мкг n100 табл
0 грн
478 грн
Спазмалгон n20 табл
0 грн
558 грн
Конкор кор 0,0025 n30 табл п/плен/оболоч
0 грн
574 грн
Аевит n40 капс
0 грн
502 грн
© 2024. Интернет-аптека Apo.com.ua
Заказ обратного звонка