Корзина Корзина пуста
Прием заказов через корзину сайта

Рапимед 0,1 n6 табл п/о (Рапимед 0,1 n6 табл п/о)

1 368 грн
0 грн
Рейтинг: 28 (4.2) 5
Артикул: 4094
+
Способы доставки
  • Новая Почта (отделение)
  • Курьером Новой Почты
Способы оплаты
  • Наличными при получении
  • Безналичный перевод
  • Приват 24
  • WebMoney
Рассказать друзьям:

Дозировка

Внутрь, проглатывая таблетку целиком и запивая водой. Начинают лечение как можно раньше после возникновения приступа мигрени (хотя препарат эффективен на любой стадии приступа). Для купирования острых приступов мигрени рекомендуемая доза взрослым - 50 мг 1 раз/ Некоторым пациентам может потребоваться более высокая доза - 100 мг. Если симптомы не исчезают и не уменьшаются после приема первой дозы, то для купирования этого же приступа повторно принимать препарат не следует. Однако препарат можно применять для купирования последующих приступов мигрени. Если пациент почувствовал улучшение после первой дозы, а затем симптомы возобновились, можно принять вторую дозу в течение следующих 24 ч с интервалом не менее двух часов после приема первой дозы. Максимальная доза суматриптана не должна превышать 300 мг в течение 24-часового периода

Лекарственная форма

Таблетки, покрытые пленочной оболочкой белого цвета, овальные, двояковыпуклые, с гравировкой "SN" на одной стороне и "100" - на другой.

Состав

Суматриптан 100мг; вспомогательные в-ва: лактозы моногидрат, кроскармеллоза натрия, лактоза безводная, МКЦ, магния стеарат

Фармакологическое действие

Противомигренозный препарат. Специфический селективный агонист серотониновых 5-НТ1D (5-гидрокситриптаминовых подтипа 1D)-рецепторов, локализованных преимущественно в кровеносных сосудах головного мозга, не действует на другие подтипы серотониновых 5-НТ-рецепторов (5-НТ2-5-НТ7). Вызывает сужение сосудов каротидного артериального ложа, которые снабжают кровью экстракраниальные и интракраниальные ткани (расширение сосудов мозговых оболочек и/или их отек является основным механизмом развития мигрени у человека), не оказывая при этом существенного влияния на мозговой кровоток. Подавляет активность рецепторов окончаний афферентных волокон тройничного нерва в твердой мозговой оболочке (в результате уменьшается выделение сенсорных нейропептидов). Оба этих эффекта могут лежать в основе противомигренозного действия суматриптана.

Устраняет ассоциированную с мигренозным приступом тошноту и светобоязнь.

В 50-70% случаев быстро устраняет приступ при приеме внутрь в дозе 25-100 мг. В течение 24 ч в 1/3 случаев может развиться рецидив, требующий повторного применения.

Клинический эффект отмечается обычно через 30 мин после приема внутрь.

Фармакокинетика

После приема внутрь быстро абсорбируется, через 45 мин его концентрация в плазме достигает 70% от максимального уровня. Биодоступность - 14% (за счет пресистемного метаболизма и неполного всасывания). После приема внутрь 100 мг суматриптана Cmax в плазме крови составляет 54 нг/мл. Связь с белками плазмы - 14-21%, общий объем распределения - 170 л (2.4 л/кг). Метаболизируется путем окисления при участии МАО (преимущественно изофермента А) с образованием основного метаболита - индолуксусного аналога суматриптана, не обладающего фармакологической активностью в отношении 5НТ1 и 5НТ2-серотониновых рецепторов. Основной метаболит выводится преимущественно с мочой, в виде свободной кислоты и его глюкуронидного конъюгата. T1/2 суматриптана - около 2 ч. Плазменный клиренс - 1160 мл/мин, почечный клиренс - 260 мл/мин; внепочечный клиренс - 80% от общего клиренса.

Выводится почками, преимущественно в виде метаболитов (97% после приема внутрь) - свободной кислоты или глюкоронидного конъюгата.

Побочные действия

Общие

Боль, ощущение жара или покалывания, чувство сдавления или тяжести. Эти симптомы обычно являются преходящими, но могут быть интенсивными и возникать в любой части тела, включая грудную клетку и горло. Приливы, головокружение, ощущение слабости, чувство усталости, сонливость обычно выражены слабо или умеренно и носят преходящий характер.

Со стороны сердечно-сосудистой системы: снижение АД, преходящее повышение АД (наблюдается вскоре после приема суматриптана), брадикардия, тахикардия (в т.ч. желудочковая), аритмии, стенокардия; нарушения сердечного ритма, преходящие изменения ЭКГ по ишемическому типу, инфаркт миокарда, спазм коронарных артерий; в единичных случаях - синдром Рейно.

Со стороны желудочно-кишечного тракта: тошнота, рвота, ишемический колит (связь этих побочных эффектов с суматриптаном не установлена); дисфагия, ощущение дискомфорта в животе.

Двигательные расстройства: чувство скованности (эти симптомы обычно являются преходящими, но могут быть интенсивными и возникать в любой части тела, включая грудную клетку и горло); тремор, ригидность мышц затылка.

Со стороны центральной нервной системы: сенсорные нарушения, включая парестезию; судорожные приступы (в ряде случаев они наблюдались у пациентов с судорогами в анамнезе или при состояниях, предрасполагающих к возникновению судорог; у части пациентов предрасполагающих факторов выявлено не было), дистония.

Со стороны органов чувств: диплопия, мелькание "мушек" перед глазами, нистагм

Особенности продажи

рецептурные

Особые условия

Суматриптан следует назначать только в том случае, если диагноз мигрени не вызывает сомнения, при этом применять его следует как можно раньше после начала приступа мигрени, хотя он одинаково эффективен при использовании на любой стадии приступа. Не предназначен для профилактики мигрени (введение во время мигренозной ауры до возникновения других симптомов может не предотвратить развитие головной боли). Как и при применении других противомигренозных средств, при назначении суматриптана у пациентов с ранее не диагностированной мигренью или у пациентов с атипичной мигренью необходимо исключить другие потенциально серьезные неврологические состояния. Следует отметить, что у пациентов с мигренью повышен риск развития цереброваскулярных осложнений (инсульта или преходящего нарушения мозгового кровообращения).

Больным группы риска со стороны сердечно-сосудистой системы терапию не начинают без предварительного обследования (женщины в постклимактерическом периоде, мужчины в возрасте старше 40 лет, лица с факторами риска развития ИБС). Проведенное обследование не всегда позволяет выявить заболевание сердца у некоторых пациентов. В очень редких случаях у пациентов могут возникнуть серьезные побочные реакции со стороны сердечно-сосудистой системы, в анамнезе которых не было отмечено сердечно сосудистой патологии. После приема препарата могут возникать преходящие интенсивные боли и стеснение в груди, распространяющиеся на область шеи. Если есть основания предполагать, что эти симптомы являются проявлением ишемической болезни сердца, необходимо провести соответствующее диагностическое обследование. Следует назначать с осторожностью пациентам с контролируемой артериальной гипертензией, так как в отдельных случаях наблюдалось транзиторное повышение артериального давления и периферического сосудистого сопротивления; у пациентов, страдающих такими заболеваниями, при которых могут существенно изменяться всасывание, метаболизм или выведение этого препарата (например, нарушение функции почек или печени).

Были очень редкие сообщения о развитии серотонинового синдрома (включая расстройства психики, вегетативную лабильность и нервно-мышечные нарушения) после приема СИОЗС и суматриптана. О развитии серотонинового синдрома также сообщалось при совместном приеме триптанов и ИОЗСиН. В случае совместного приема СИОЗС/ИОЗСиН и суматриптана следует проводить тщательное наблюдение за данной группой пациентов.

Суматриптан необходимо применять с осторожностью у пациентов с эпилепсией или органическими поражениями головного мозга в анамнезе со снижением порога судорожной готовности.

У пациентов с гиперчувствительностью к сульфаниламидам введение суматриптана может вызвать аллергические реакции, выраженность которых варьируется от кожных проявлений до анафилаксии. Данные о перекрестной чувствительности ограничены, однако следует соблюдать осторожность при назначении суматриптана таким пациентам. Злоупотребление лекарственными препаратами, предназначенными для купирывания

Показания

— мигрень (купирование приступов, с аурой или без нее).

Противопоказания

— гемиплегическая, базилярная или офтальмоплегическая формы мигрени;

— ИБС (в т.ч. подозрение на нее);

— стенокардия (в т.ч. стенокардия Принцметала);

— инфаркт миокарда (в т.ч. в анамнезе);

— постинфарктный кардиосклероз;

— неконтролируемая артериальная гипертензия;

— окклюзионные заболевания периферических сосудов;

— инсульт или транзиторная ишемическая атака (в т. ч. в анамнезе);

— прием одновременно с эрготамином или его производными (включая метисергид);

— применение на фоне приема ингибиторов МАО или ранее, чем через 2 недели после отмены этих препаратов;

— выраженное нарушение функции печени и/или почек;

— детский и подростковый возраст (до 18 лет);

— пожилой возраст (старше 65 лет);

— беременность, период лактации (в течение 24 ч после приема препарата);

— гиперчувствительность к любому компоненту препарата.

С осторожностью:

— эпилепсия (в т.ч. любые состояния со снижением порога судорожной готовности);

— контролируемая артериа

Лекарственное взаимодействие

Не отмечено взаимодействие суматриптана с пропранололом, флунаризином, пизотифеном и этиловым спиртом.

При одновременном введении с эрготамином и эрготаминсодержащими лекарственными средствами возможен длительный спазм сосудов. Суматриптан можно назначать не раньше, чем через 24 ч после приема препаратов, содержащих эрготамин; и наоборот, препараты, содержащие эрготамин, можно назначать не раньше, чем через 6 ч после приема суматриптана.

Возможно взаимодействие между суматриптаном и ингибиторами МАО (снижение интенсивности метаболизма суматриптана, повышение его концентрации).

Возможно развитие серотонинового синдрома при совместном приеме суматриптана и препаратов из группы селективных ингибиторов обратного захвата серотонина (СИОЗС) и ингибиторов обратного захвата серотонина и норадреналина (ИОЗСиН).

Повышается вероятность проявления побочных эффектов при совместном приеме Суматриптана с препаратами зверобоя продырявленного.
(3094)


Дозування

Всередину, ковтаючи таблетку цілою, запиваючи водою. Починають лікування якомога раніше після виникнення нападу мігрені (хоча препарат ефективний на будь-якій стадії нападу). Для купірування гострих нападів мігрені рекомендована доза дорослим - 50 мг 1 раз/ Деяким пацієнтам може знадобитися більш висока доза - 100 мг. Якщо симптоми не зникають і не зменшуються після прийому першої дози, то для купірування цього ж нападу повторно приймати препарат не слід. Однак препарат можна застосовувати для купірування післядмуть нападів мігрені. Якщо пацієнт відчув покращення після першої дози, а потім симптоми поновилися, можна прийняти другу дозу протягом наступних 24 год з інтервалом не менше двох годин після прийому першої дози. Максимальна доза суматриптану не повинна перевищувати 300 мг протягом 24-годинного періоду

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого кольору, овальні, двоопуклі, з гравіюванням "SN" на одному боці і "100" - на іншому.

Склад

Суматриптан 100мг; допоміжні в-ва: лактози моногидр��т, кроскармелоза натрію, лактоза безводна, МКЦ, магнію стеарат

Фармакологічна дія

Противомигренозный препарат. Специфічний селективний агоніст серотонінових 5-НТ1D (5-гидрокситриптаминовых підтипу 1D)-рецепторів, які локалізуються переважно у кровоносних судинах головного мозку, не діє на інші підтипи серотонінових 5-НТ-рецепторів (5-НТ2-ТА 5-НТ7). Викликає звуження судин каротидного артеріального ложа, які постачають кров'ю экстракраниальные та інтракраніальні тканини (розширення судин мозкових оболонок та/або ��х набряк є основним механізмом розвитку мігрені у людини), не надаючи при цьому істотного впливу на мозковий кровотік. Пригнічує активність рецепторів закінчень аферентних волокон трійчастого нерва в твердій мозковій оболонці (в результаті зменшується виділення сенсорних нейропептидів). Обидва цих ефекту можуть лежати в основі противомигренозного дії суматриптану.

Усуває асоційовану з мигренозным нападом нудоту і світлобоязнь.

У 50-70% випадків швидко усуває напад при прийомі внутрішньо у дозі 25-100 мг. протягом 24 год в 1/3 випадків може розвинутися рецидив, вимагає повторного застосування.

Клінічний ефект відмічається звичайно через 30 хв після прийому всередину.

Фармакокінетика

Після прийому всередину швидко абсорбується, через 45 хвилин його концентрація в плазмі досягає 70% від максимального рівня. Біодоступність - 14% (за рахунок пресистемного метаболізму та неповного всмоктування). Після прийому всередину 100 мг суматриптану Cmax в плазмі крові становить 54 нг/мл Зв'язок з білками плазми - 14-21%, загальний об'єм розподілу - 170 л (2,4 л/кг). Метаболізується шляхом окиснення за участі МОНОАМІНОКСИДАЗИ (переважно ізоферменту А) з утворенням основного метаболіту - индолуксусного аналог суматриптану, що не володіє фармакологічною активністю щодо 5НТ1 та 5НТ2-серотонінових рецепторів. Основний метаболіт виводиться переважно з сечею у вигляді вільної кислоти та його глюкуронидного кон'югату. T1/2 суматриптану - близько 2 ч. Плазмовий кліренс - 1160 мл/хв, нирковий кліренс - 260 мл/хв; позанирковий кліренс - 80% від загального кліренсу.

Виводиться нирками, переважно у вигляді метаболітів (97%��ле прийому всередину) - вільної кислоти або глюкоронидного кон'югату.

Побічні дії

Загальні

Біль, відчуття жару або поколювання, відчуття здавлення або тяжкості. Ці симптоми зазвичай є минущими, але можуть бути інтенсивними і виникати в будь-якій частині тіла, включаючи грудну клітку та горло. Припливи, запаморочення, відчуття слабкості, відчуття втоми, сонливість зазвичай виражені слабко або помірно і носять минущий характер.

З боку серцево-судинної системи: зниження артеріального тиску, минуще підвищення артеріального тиску (спостерігається тск��ре після прийому суматриптану), брадикардія, тахікардія (у т.ч. шлуночкова), аритмії, стенокардія; порушення серцевого ритму, минущі зміни ЕКГ за ішемічним типом, інфаркт міокарда, спазм коронарних артерій; у поодиноких випадках - синдром Рейно.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, ішемічний коліт (зв'язок цих побічних ефектів з суматриптаном не встановлена); дисфагія, відчуття дискомфорту в животі.

Рухові розлади: відчуття скутості (ці симптоми зазвичай є минущими, але можу�� бути інтенсивними і виникати в будь-якій частині тіла, включаючи грудну клітку і горло); тремор, ригідність м'язів потилиці.

З боку центральної нервової системи: сенсорні порушення, включаючи парестезію; судомні напади (у ряді випадків вони спостерігалися у пацієнтів із судомами в анамнезі або при станах, схильності до виникнення судом; у частини пацієнтів факторів виявлено не було), дистонія.

З боку органів чуття: диплопія, миготіння "мушок" перед очима, ністагм

Особливості продажу>рецептурні

Особливі умови

Суматриптан слід призначати тільки в тому випадку, якщо діагноз мігрені не викликає сумніву, що при цьому застосовувати його слід якомога раніше після початку нападу мігрені, хоча він однаково ефективний при використанні на будь-якій стадії нападу. Не призначений для профілактики мігрені (введення під час мигренозной аури до виникнення інших симптомів може не запобігти розвиток головного болю). Як і при застосуванні інших противомигренозных засобів, при призначенні суматриптану пацієнтам з раніше не діагностованою мігренню або у пацієнтів з атиповою мігренню необхідно виключити інші потенційно серйозні неврологічні стани. Слід зазначити, що у пацієнтів з мігренню підвищений ризик розвитку цереброваскулярних ускладнень (інсульту або минущого порушення мозкового кровообігу).

Хворим групи ризику з боку серцево-судинної системи терапію не починають без попереднього обстеження (жінки в постклімактеричному періоді, чоловіки у віці старше 40 років, особи з факторами ризику розвитку ІХС). Проведене обстеження не завжди дозволяє виявити захворювання серця у деяких пацієнтів. У дуже рідкісних випадках у пацієнтів можуть виникнути серйозні побічні реакції з боку серцево-судинної системи, в анамнезі яких не було зазначено серцево судинної патології. Після прийому препарату можуть виникати минущі інтенсивні болі й сором у грудях, що поширюються на область шиї. Якщо є підстави припускати, що ці симптоми є проявом ішемічної хвороби серця, необхідно провести відповідні��най діагностичне обстеження. Слід призначати з обережністю пацієнтам з контрольованою артеріальною гіпертензією, так як в окремих випадках спостерігалося транзиторне підвищення артеріального тиску та периферичного судинного опору; у пацієнтів, які страждають такими захворюваннями, при яких можуть істотно змінюватися всмоктування, метаболізм чи виведення цього препарату (наприклад, порушення функції нирок або печінки).

Були дуже рідкісні повідомлення про розвиток серотонінового синдрому (включаючи розлади психики, вегетативну лабільність і нервово-м'язові порушення) після прийому СІЗЗС та суматриптану. Про розвиток серотонінового синдрому також повідомлялося при спільному прийомі триптанов і ИОЗСиН. У разі спільного прийому СІЗЗС/ИОЗСиН та суматриптану слід проводити ретельне спостереження за даною групою пацієнтів.

Суматриптан слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з епілепсією або органічними ураженнями головного мозку в анамнезі зі зниженням порогу судомної готовності.

У пацієнтів з гиперчувствительностю до сульфаніламідів введення суматриптану може викликати алергічні реакції, вираженість яких варіюється від шкірних проявів до анафілаксії. Дані щодо перехресної чутливості обмежена, проте слід дотримуватись обережності при призначенні суматриптану таким пацієнтам. Зловживання лікарськими препаратами, призначеними для купирывания

Свідчення

— мігрень (купірування нападів, з аурою чи без неї).

Протипоказання

— гемиплегическая, базилярна або офтальмоплегическая форми мігрені;

— ІХС (у т. ч. підозра на неї);

— стенокардія (в т.ч. стенокардія Принцметала);

— інфаркт міокарда (у т.ч. в анамнезі);

— постінфарктний кардіосклероз;

— неконтрольована артеріальна гіпертензія;

— оклюзійні захворювання периферичних судин;

— інсульт або транзиторна ішемічна атака (в т. ч. в анамнезі);

— прийом одночасно з ерготаміном або його похідними (включаючи метісергід);

— застосування на тлі прийому інгібіторів МАО або раніше, ніж через 2 тижні після відміни цих препаратов;

— виражене порушення функції печінки та/або нирок;

— дитячий та підлітковий вік (до 18 років);

— літній вік (старше 65 років);

— вагітність, період лактації (протягом 24 год після прийому препарату);

— гіперчутливість до будь-якого компонента препарату.

З обережністю:

— епілепсія (у т. ч. будь-які стани зі зниженням порогу судомної готовності);

— контрольована артериа

Лікарська взаємодія

Не відзначено взаємодія суматриптану з пропранололом, флунаризином, пізотифеном і етиловим спиртом.

При одночасному введенні з ерготаміном і эрготаминсодержащими лікарськими засобами можливий тривалий спазм судин. Суматриптан можна призначати не раніше, ніж через 24 год після прийому препаратів, що містять ерготамін; і навпаки, препарати, що містять ерготамін, можна призначати не раніше, ніж через 6 год після прийому суматриптану.

Можлива взаємодія між суматриптаном та інгібіторами МАО (зниження інтенсивності метаболізму суматриптану, підвищення його концентрації).
<br /> Можливо розвиток серотонінового синдрому при одночасному прийомі суматриптану та препаратів з групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) та інгібіторів зворотного захоплення серотоніну і норадреналіну (ИОЗСиН).

Підвищується ймовірність прояву побічних ефектів при спільному прийомі Суматриптану з препаратами звіробою продірявленого.
Общее описание: Агонист серотониновых 5-HT1-рецепторов. Препарат с противомигренозной активностью
Хранить при комнатной температуре 15-25 градусов: Да
Действующие вещества: Суматриптан
Страна происхождения: Исландия
Форма выпуска: 3 - блистеры (2) - пачки картонные.
Беречь от детей: Да
Производитель: ТЕВА
Пока нет комментариев
Написать комментарий
captcha
Рекомендуемые товары
Солпадеин фаст n12 табл раст
0 грн
586 грн
Уголь белый актив n10 табл
0 грн
562 грн
Сени lady прокладки урологические mini n10+2 индив/упак
0 грн
510 грн
© 2024. Интернет-аптека Apo.com.ua
Заказ обратного звонка