Дозировка
Таблетки следует принимать внутрь во время еды, не разжевывая, запивая небольшим количеством воды. Взрослым и детям старше 12 лет(или с массой тела более 40 кг) средняя доза для лечения инфекций легкой и средней степени тяжести составляет 1 таблетки 250 мг/125 мг 3 При тяжелых инфекциях назначают по 2 таблетки 250 мг/125 мг 3 или по 1 таблетки 500 мг/125 мг 3 Максимальная суточная доза клавулановой кислоты (в форме калиевой соли) составляет для взрослых - 600 мг и для детей - 10 мг/кг массы тела. Максимальная суточная доза амоксициллина составляет для взрослых - 6 г и для детей - 45 мг/кг массы тела. Курс лечения составляет 5-14 дней и устанавливается индивидуально в зависимости от клинической ситуации. Препарат нельзя принимать более 14 дней без повторного медицинского осмотра. При одонтогенных инфекциях препарат назначают по 1 таблетки 500 мг/125 мг каждые 12 ч в течение 5 дней. При почечной недостаточности и КК 10-30 мл/мин препарат назначают по 1 таблетки 500 мг/125 мг каждые 12 ч, при КК менее 10 мл/мин - по 1 таблетки 500 мг/125 мг каждые 24 ч. При анурии интервал между приемом препарата следует увеличить до 48 ч и более.
Передозировка
нарушение функции ЖКТ и водно-электролитного баланса.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые оболочкой от белого до почти белого цвета, овальные.
Состав
амоксициллин (в форме тригидрата) \0009500 мг
клавулановая кислота (в форме калиевой соли) \0009125 мг
Вспомогательные вещества: кремния диоксид коллоидный, целлюлоза микрокристаллическая, натрия кроскармеллоза, магния стеарат, гипромеллоза, дибутилфталат, тальк очищенный, титана диоксид, изопропанол, метилена хлорид
Фармакологическое действие
Антибактериальный препарат, представляет собой комбинацию амоксициллина - полусинтетического пенициллина с широким спектром антибактериальной активности и клавулановой кислоты - необратимого ингибитора бета-лактамаз (II, III, IV, V типа; в отношении I типа неактивен). Клавулановая кислота образует стойкий инактивированный комплекс с указанными ферментами и предотвращает потерю антибактериальной активности амоксициллина, вызванной продукцией бета-лактамаз как основными возбудителями и ко-патогенами, так и условнопатогенными микроорганизмами. Данная комбинация обеспечивает высокую бактерицидную активность Рапиклава.
Препарат обладает широким спектром антибактериального действия. Активен в отношении чувствительных к амоксициллину и продуцирующих бета-лактамазы штаммов грамположительные аэробов: Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus viridans, Streptococcus bovis, Staphylococcus aureus (кроме метициллин-резистентных штаммов), Staphylococcus epidermidis (кроме метициллин-резистентных штаммов), Listeria spp., Enteroccocus spp.; грамотрицательных аэробов: Bordetella pertussis, Brucella spp., Campylobacter jejuni, Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Haemophilus influenzae, Haemophilus ducreyi, Klebsiella spp., Moraxella catarrhalis, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Pasteurela multocida, Proteus spp., Salmonella spp., Shigella spp., Vibriocholerae, Yersenia enterocolitica; анаэробов: Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., Clostridium spp., Bacteroides spp., Actinimyces israelli.
Фармакокинетика
Основные фармакокинетические параметры амоксициллина и клавулановой кислоты сходны.
Всасывание
Оба компонента хорошо абсорбируются из ЖКТ после приема препарата внутрь, прием пищи не влияет на степень всасывания. Cmax активных веществ в плазме определяются приблизительно через 1 ч после приема внутрь.
Распределение
Оба компонента характеризуются хорошим Vd и распределяются в жидкости и ткани организма (в т.ч. в легкие, среднее ухо, плевральную и перитониальную жидкости, матку, яичники). Амоксициллин также проникает в синовиальную жидкость, печень, предстательную железу, небные миндалины, мышечную ткань, желчный пузырь, секрет придаточных пазух носа, слюну и бронхиальный секрет.
Амоксициллин и клавулановая кислота не проникают через ГЭБ при невоспаленных мозговых оболочках, но проникают через плацентарный барьер и выделяются с грудным молоком в следовых концентрациях.
Связывание с белками плазмы у амоксициллина и клавулановой кислоты низкое.
Метаболизм
Амоксициллин метаболизируется частично, клавулановая кислота подвергается, по-видимому, интенсивному метаболизму.
Выведение
Амоксициллин выводится почками практически в неизмененном виде путем канальцевой секреции и клубочковой фильтрации. Клавулановая кислота выводится путем клубочковой фильтрации, частично в виде метаболитов. Небольшие количества могут выводиться через кишечник и легкими. T1/2 амоксициллина и клавулановой кислоты составляет 1-1.5 ч.
Фармакокинетика в особых клинических ситуациях
У пациентов с тяжелой почечной недостаточностью T1/2 увеличивается до 7.5 ч для амоксициллина и до 4.5 ч для клавулановой кислоты.
Оба вещества удаляются при гемодиализе, при перитонеальном диализе – незначительно.
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота, диарея, нарушение функции печени, повышение активности печеночных трансаминаз; в единичных случаях - холестатическая желтуха, гепатит, псевдомембранозный колит.
Аллергические реакции: крапивница, эритематозные высыпания; редко – многоформная эритема, анафилактический шок, отек Квинке, синдром Стивенса-Джонсона; крайне редко - эксфолиативный дерматит.
Местные реакции: в отдельных случаях - флебит в месте в/в введения.
Прочие: кандидоз, развитие суперинфекции, обратимое увеличение протромбинового времени.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
При курсовом лечении необходимо проводить контроль показателей состояния системы кроветворения, функции печени и почек.
С целью снижения риска развития побочных эффектов со стороны ЖКТ препарат следует принимать во время еды.
Возможно развитие суперинфекции за счет роста нечувствительной к препарату микрофлоры, что требует соответствующего изменения антибактериальной терапии.
При назначении препарата пациентам с сепсисом возможно развитие реакции бактериолиза (реакция Яриша-Гейксгеймера).
У пациентов, имеющих повышенную чувствительность к пенициллинам, возможны перекрестные аллергические реакции с цефалоспориновыми антибиотиками.
Прием Рапиклава приводит к появлению амоксициллина в моче. Высокие концентрации амоксициллина дают ложно-положительную реакцию на глюкозу мочи при использовании реактива Бенедикта или раствора Феллинга. Рекомендуется проводить ферментативные реакции с глюкозооксидазой.
Показания
Лечение инфекционно-воспалительных заболеваний, вызванных чувствительными к комбинации препарату возбудителями:
— инфекции ЛОР-органов (острый и хронический синусит, острый и хронический отит, тонзиллит, фарингит);
— инфекции органов дыхания (острые и хронические бронхиты и пневмонии, эмпиема плевры);
— инфекции мочевыводящих путей (в т.ч. циститы, уретриты, пиелонефриты);
— гинекологические инфекции (в т.ч. сальпингит, сальпингоофорит, эндометрит, септический аборт, пельвиоперитонит);
— инфекции костей и суставов (в т.ч. хронический остеомиелит);
— инфекции кожи и мягких тканей (в т.ч. флегмона, раневая инфекция);
— инфекции желчных путей (холецистит, холангит);
— заболевания, передаваемые половым путем (гонорея, шанкроид);
— одонтогенные инфекции.
Противопоказания
инфекционный мононуклеоз (в т.ч. при кореподобной сыпи);
— повышенная чувствительность к компонетам препарата, к цефалоспоринам и другим бета-лактамным антибиотикам.
С осторожностью назначают препарат пациентам с тяжелой печеночной недостаточностью, заболеваниями ЖКТ (в т.ч. при указании в анамнезе на колит, связанный с применением пенициллинов), с хронической почечной недостаточностью.
Лекарственное взаимодействие
При одновременном приеме с Рапиклавом антациды, глюкозамин, слабительные средства, аминогликозиды замедляют и снижают абсорбцию активных вещенств; аскорбиновая кислота повышает их абсорбцию.
При совместном применении бактерицидные антибиотики (в т.ч. аминогликозиды, цефалоспорины, циклосерин, ванкомицин, рифампицин) оказывают синергидное действие с Рапиклавом; бактериостатические препараты (макролиды, хлорамфеникол, линкозамиды, тетрациклины, сульфаниламиды) - антагонистическое.
При одновременном применении Рапиклав повышает эффективность непрямых антигоагулянтов (подавляя кишечную микрофлору, снижает синтез витамина К и протромбиновый индекс). Применение такой комбинации требует контроля показателей свертываемости крови.
При одновременном применении Рапиклав уменьшает эффективность пероральных контрацептивов, этинилэстрадиола, лекарственных средств, в процессе метаболизма которых образуется параминобензойная кислота.
(249)
Дозування
Таблетки слід приймати внутрішньо під час їжі, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю води. Дорослим і дітям старше 12 років(або з масою тіла більше 40 кг) середня доза для лікування інфекцій легкого та середнього ступеня тяжкості становить 1 таблетки 250 мг/125 мг 3 При тяжких інфекціях призначають по 2 таблетки 250 мг/125 мг 3 або по 1 таблетки 500 мг/125 мг 3 Максимальна добова доза клавуланової кислоти (у формі калієвої солі) становить: для дорослих - 600 мг, для дітей - 10 мг/кг маси тіла. Максимальна добова доза амоксициліну складаєяет для дорослих - 6 г, для дітей - 45 мг/кг маси тіла. Курс лікування становить 5-14 днів і встановлюється індивідуально залежно від клінічної ситуації. Препарат не можна приймати більше 14 днів без повторного медичного огляду. При одонтогенних інфекціях препарат призначають по 1 таблетки 500 мг/125 мг кожні 12 год протягом 5 днів. При нирковій недостатності і КК 10-30 мл/хв препарат призначають по 1 таблетки 500 мг/125 мг кожні 12 год, при КК менше 10 мл/хв - по 1 таблетки 500 мг/125 мг кожні 24 год. При анурії інтервал між прийомом препарату слід повівичить до 48 год і більше.Передозування
порушення функції ШЛУНКОВО-кишкового тракту і водно-електролітного балансу.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті оболонкою від білого до майже білого кольору, овальні.Склад
амоксицилін (у формі тригідрату) \0009500 мг
клавуланова кислота (у формі калієвої солі) \0009125 мг
Допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний безводний, целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, магнію стеарат, гіпромелоза, дибутилфталат, тальк очищений, титану діоксид, ізопропанол, метилену хлоридФармакологи��еское дія
Антибактеріальний препарат, що представляє собою комбінацію амоксициліну - напівсинтетичного пеніциліну з широким спектром антибактеріальної активності, і клавуланової кислоти - необоротного інгібітора бета-лактамаз (II, III, IV, V типу; відносно I типу неактивний). Клавуланова кислота утворює стійкий інактивований комплекс із зазначеними ферментами і запобігає втраті антибактеріальної активності амоксициліну, викликаної продукцією бета-лактамаз як основними збудниками і ко-патогенами, так і условнопатоге��вими мікроорганізмами. Ця комбінація забезпечує високу бактерицидну активність Рапиклава.
Препарат володіє широким спектром антибактеріальної дії. Активний відносно чутливих до амоксициліну і продукують бета-лактамази штамів грампозитивних аеробів: Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus viridans, Streptococcus bovis, Staphylococcus aureus (окрім метицилін-резистентних штамів), Staphylococcus epidermidis (окрім метицилін-резистентних штамів), Listeria spp., Enteroccocus spp.; грамнегативних аеробів: Bordetella pertussis, Brucella spp., Campylobacter jejuni, Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Haemophilus influenzae, Haemophilus ducreyi, Klebsiella spp., Moraxella catarrhalis, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Pasteurela multocida, Proteus spp., Salmonella spp., Shigella spp., Vibriocholerae, Yersenia enterocolitica; анаеробів: Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., Clostridium spp., Bacteroides spp., Actinimyces israelli.Фармакокінетика
Основні фармакокінетичні параметри амоксициліну та клавуланової кислоти подібні.
Всмоктування
Обидва компоненти добре абсорбуються з ШЛУНКОВО-кишкового тракту після прийому препарату внутрішньо, прийом їжі не впливає на ступінь всмоктування. Cmax активних речовин у плазмі визначаються приблизно через 1 год після прийому внутрь.
Розподіл
Обидва компоненти характеризуються гарним Vd і розподіляються в рідини і тканини організму (у т. ч. в легені, середнє вухо, плевральну та перитониальную рідини, матку, яєчники). Амоксицилін також проникає в синовіальну рідину, печінка, передміхурову залозу, піднебінні мигдалики, м'язову тканину, жовчний міхур, секрет придаткових пазух носа, слину і бронхіальний секрет.
Амоксицилін і клавуланова кислота не проникають через ГЕБ при невоспаленных мозкових оболонках, але проникають через плацентарний барьер і виділяються з грудним молоком у слідових концентраціях.
Зв'язування з білками плазми у амоксициліну та клавуланової кислоти низьке.
Метаболізм
Амоксицилін частково метаболізується, клавуланова кислота піддається, мабуть, інтенсивному метаболізму.
Виведення
Амоксицилін виводиться нирками практично в незміненому вигляді шляхом канальцевої секреції та клубочкової фільтрації. Клавуланова кислота виводиться шляхом клубочкової фільтрації, частково у вигляді метаболітів. Невеликі кількості м��гут виводитись через кишечник і легкими. T1/2 амоксициліну та клавуланової кислоти становить 1-1.5 ч.
Фармакокінетика в особливих клінічних ситуаціях
У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю T1/2 збільшується до 7.5 год для амоксициліну та до 4.5 год для клавуланової кислоти.
Обидві речовини видаляються при гемодіалізі, при перитонеальному діалізі – незначно.Побічні дії
З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, порушення функції печінки, підвищення активності печінкових трансаміназ; у поодиноких��их випадках - холестатична жовтяниця, гепатит, псевдомембранозний коліт.
Алергічні реакції: кропив'янка, еритематозні висипання; рідко – багатоформна еритема, анафілактичний шок, набряк Квінке, синдром Стівенса-Джонсона; дуже рідко - ексфоліативний дерматит.
Місцеві реакції: в окремих випадках - флебіт у місці в/в введення.
Інші: кандидоз, розвиток суперінфекції, оборотне збільшення протромбінового часу.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
При курсовому лікуванні необхідно проводити ��онтроль показників стану системи кровотворення, функції печінки та нирок.
З метою зниження ризику розвитку побічних ефектів з боку ШЛУНКОВО-кишкового тракту препарат слід приймати під час їжі.
Можливий розвиток суперінфекції за рахунок зростання нечутливою до препарату мікрофлори, що вимагає відповідної зміни антибактеріальної терапії.
При призначенні препарату хворим на сепсис можливий розвиток реакції бактеріолізу (реакція Яриша-Гейксгеймера).
У пацієнтів, що мають підвищену чутливість до пеніциллинам, можливі перехресні алергічні реакції з цефалоспориновими антибіотиками.
Прийом Рапиклава призводить до появи амоксициліну в сечі. Високі концентрації амоксициліну дають хибно позитивну реакцію на глюкозу в сечі при використанні реактиву Бенедикта або розчину Феллінга. Рекомендується проводити ферментативні реакції з глюкозооксидазой.Свідчення
Лікування інфекційно-запальних захворювань, спричинених чутливими до комбінації препарату збудниками:
— інфекції ЛОР-органів (гострий і хронічний синусит, гострий і хронічний отит, тонзиліт, фарингіт);
— інфекції органів дихання (гострі і хронічні бронхіти і пневмонії, емпієма плеври);
— інфекції сечовивідних шляхів (у т.ч. цистити, уретрити, пієлонефрити);
— гінекологічні інфекції (в т. ч. сальпінгіт, сальпінгоофорит, ендометрит, септичний аборт, пельвіоперитоніт);
— інфекції кісток і суглобів (у т.ч. хронічний остеомієліт);
— інфекції шкіри і м'яких тканин (у т. ч. флегмона, ранова інфекція);
— інфекції жовчних шляхів (х��лецистит, холангіт);
— захворювання, що передаються статевим шляхом (гонорея, шанкроїд);
— одонтогенні інфекції.Протипоказання
інфекційний мононуклеоз (у т. ч. при кореподобной висипу);
— підвищена чутливість до компонетам препарату, до цефалоспоринів та інших бета-лактамних антибіотиків.
З обережністю призначають препарат пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю, захворюваннями ШКТ (у т. ч. при вказівці в анамнезі на коліт, пов'язаний із застосуванням пеніцилінів), з хронічною нирковою недостато��ністю.Лікарська взаємодія
При одночасному прийомі з Рапиклавом антациди, глюкозамін, проносні засоби, аміноглікозиди уповільнюють та знижують абсорбцію активних вещенств; аскорбінова кислота підвищує абсорбцію.
При спільному застосуванні бактерицидні антибіотики (в т. ч. аміноглікозиди, цефалоспорини, циклосерин, ванкоміцин, рифампіцин) чинять синергидное дію з Рапиклавом; бактеріостатичні препарати (макроліди, хлорамфенікол, линкозамиды, тетрацикліни, сульфаніламіди) - антагоністичну.
r /> При одночасному застосуванні Рапиклав підвищує ефективність непрямих антигоагулянтов (пригнічуючи кишкову мікрофлору, знижує синтез вітаміну К та протромбіновий індекс). Застосування такої комбінації вимагає контролю показників згортання крові.
При одночасному застосуванні Рапиклав зменшує ефективність пероральних контрацептивів, етинілестрадіолу, лікарських засобів, в процесі метаболізму яких утворюється параминобензойная кислота.
