Дозировка
Принимают внутрь. Разовая доза - 10-20 мг. Частота и длительность применения зависят от показаний и схемы лечения.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые кишечнорастворимой оболочкой от светло-желтого до желтого цвета, круглые, двояковыпуклые, гладкие с обеих сторон.
Состав
1 таб.
рабепразол натрия 20 мг
Вспомогательные вещества: маннитол - 89 мг, магния оксид - 80 мг, гипромеллоза - 5 мг, целлюлоза микрокристаллическая - 20 мг, крахмал - 20 мг, кармеллоза - 20 мг, тальк - 3 мг, магния стеарат - 6 мг, кремния диоксид коллоидный - 3 мг.
Состав оболочки: гипромеллоза - 9.5 мг, пропиленгликоль - 1.5 мг.
Состав кишечнорастворимой оболочки: сополимер метакриловой кислоты и этилакрилата (тип С) (1:1) - 13.95 мг, полисорбат 80 - 0.209 мг, дибутилфталат - 2.090 мг, натрия гидроксид - 0.119 мг, краситель железа оксид желтый - 0.783 мг, тальк - 5.63 мг, титана диоксид - 1.210 мг.
Фармакологическое действие
Противоязвенное средство, ингибитор Н+-К+-АТФ-азы (протонового насоса). Механизм действия связан с угнетением фермента Н+-К+-АТФ-азы в париетальных клетках желудка, что приводит к блокированию конечной стадии образования соляной кислоты. Это действие является дозозависимым и приводит к угнетению как базальной, так и стимулированной секреции соляной кислоты независимо от природы раздражителя.
Подробнее см. инструкцию
Фармакокинетика
После приема внутрь всасывается из ЖКТ. При дозе 20 мг Cmax достигается через 3.5 ч. Изменения Cmax и AUC носят линейный характер (в диапазоне доз от 10 до 40 мг). Абсолютная биодоступность составляет около 52% вследствие эффекта "первого прохождения" через печень. Биодоступность рабепразола не увеличивается при многократном приеме.
Прием пищи и время приема в течение суток не влияют на абсорбцию рабепразола.
Связывание с белками плазмы составляет 97%.
Рабепразол натрия подвергается эффекту "первого прохождения". Метаболизируется в печени при участии изоферментов системы CYP.
Основные метаболиты (тиоэфир и карбоновая кислота) и второстепенные метаболиты (сульфон, диметилтиоэфир и конъюгат меркаптопуровой кислоты) присутствуют в низких концентрациях.
У здоровых добровольцев T1/2 составляет около 1 ч, общий клиренс - около 283 Примерно 90% выводится с мочой преимущественно в виде двух метаболитов: конъюгата меркаптопуровой кислоты и карбоновой кислоты. В токсикологических исследованиях у лабораторных животных найдены еще 2 неидентифицированных метаболита. Остальная часть выводится с калом.
У пациентов со стабильной терминальной стадией хронической почечной недостаточности, нуждающихся в гемодиализе (КК менее 5 мл/мин/1.73 м2) AUC и Cmax были на 35% ниже, чем у здоровых добровольцев. В среднем T1/2 рабепразола составлял 0.82 ч у здоровых добровольцев, 0.95 ч - у пациентов во время гемодиализа и 3.6 ч - после гемодиализа. При заболеваниях почек клиренс рабепразола у пациентов на гемодиализе был приблизительно в 2 раза выше, чем у здоровых добровольцев.
У пациентов с хронической печеночной недостаточностью слабой или средней степени после однократного приема рабепразола наблюдалось увеличение Cmax, T1/2, AUC.
В случае замедленного метаболизма CYP2C19 после приема рабепразола по 20 мг/сут в течение 7 дней AUC и T1/2 составляли 1.9 и 1.6 соответственно при экстенсивном метаболизме, в то время как Cmax увеличивалась только на 40%.
У пациентов пожилого возраста выведение рабепразола несколько замедлено
Побочные действия
Побочные явления были обнаруженные в результате клинических исследований и на основе постмаркетингового опыта. Частота определяется так:
- Часто (> 1/100, <1/10);
- Нечасто (> 1/1 ООО, <1/100);
- Редко (> 1/10 000, <1/1 000);
- Очень редко (<1/10 000);
- Неизвестно (нельзя подсчитать из имеющихся данных).
В каждой такой группе побочные эффекты представлены в порядке уменьшения серьезности.
Инфекции и инвазии. Часто: инфекции.
Со стороны органов зрения. Редко: нарушения зрения.
Со стороны крови и лимфатической системы. Редко: нейтропения, лейкопения, тромбоцитопения, лейкоцитоз.
Со стороны иммунной системы. Редко: реакции гиперчувствительности (включают отек лица, гипотонию и одышку; эритема, буллезные реакции и реакции повышенной чувствительности, которые обычно проходили после прекращения терапии).
Расстройства метаболизма. Неизвестно: гипонатриемия.
Психические расстройства. Часто: бессонница; нечасто: нервозность; редко: депрессия; неизвестно: спутанность сознания.
Со стороны нервной системы. Часто: головная боль, головокружение; нечасто: сонливость.
Сосудистые расстройства. Неизвестно: периферический отек.
Со стороны дыхательной системы. Часто: кашель, фарингит, ринит; нечасто: бронхит, синусит.
Со стороны пищеварительного тракта. Часто: диарея, тошнота, рвота, боль в животе, запор, метеоризм; нечасто: диспепсия, сухость во рту, отрыжка; редко: гастрит, стоматит, нарушения ощущения вкуса, анорексия.
Со стороны печени и желчного пузыря. Редко: гепатит, желтуха, печеночная энцефалопатия (были получены единичные сообщения о печеночной энцефалопатий г.:у пациентов с основным заболеванием - циррозом).
Со стороны кожи и подкожных тканей. Нечасто: сыпь, эритема (эритема, буллезные реакции и реакции повышенной чувствительности обычно проходили после прекращения терапии); редко: зуд, повышенное потоотделение, буллезные реакции (эритема, буллезные реакции и реакции повышенной чувствительности обычно проходили после прекращения терапии); очень редко: полиморфная эритема, токсикодермальный некролиз, синдром Стивенса-Джонсона.
Со стороны костно-мышечной ткани. Часто: неспецифические боли, боли в спине; нечасто: миалгия, судороги нижних конечностей, артралгия.
Со стороны почек и мочевыводяших путей. Нечасто: инфекции мочевыводящих путей; редко: интерстициальный нефрит.
Со стороны репродуктивной системы и молочных желез. Неизвестно: гинекомастия.
Общие. Часто: астения, гриппоподобные заболевания; нечасто: боль в груди, озноб, лихорадка.
По исследованиям. Нечасто: повышенный уровень ферментов печени. При лечении пациентов с тяжелым нарушением функции печени врачу следует быть осторожным при первом назначении препарата таким пациентам (см. «Особенности применения»); редко: увеличение массы тела.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Влияние на способность вождения автотранспорта и работу с машинами и механизмами.
На основе фармакодинамических свойств и профиля побочных явлений маловероятно, что прием рабепразола приведет к нарушению способности управлять автомобилем или повлияет на способность работать с механизмами. Если внимательность нарушается из-за сонливости, рекомендуется избегать управления автомобилем и сложными механизмами.
Меры предосторожности
Симптоматическая реакция на терапию рабепразолом не устраняет злокачественного новообразования желудка или пищевода, поэтому возможность злокачественной опухоли следует исключить до начала лечения.
Пациенты, находящиеся на длительном лечении (в частности, получающие более один год), должны находиться под регулярным наблюдением.
Нельзя исключать риска реакций перекрестной повышенной чувствительности к - другому ингибитору протонного насоса или замещенным.
Пациентов следует предупредить, что таблетки, не следует жевать или разламывать, а следует глотать целиком.
Прием препарата не рекомендуется детям, поскольку не существует никаких данных относительно приема препарата в этой возрастной группе.
Существуют постмаркетинговые сообщения о патологических изменениях крови (тромбоцитопения и нейтропения). В большинстве случаев, когда нельзя было определить альтернативную этиологию, явления были неосложненными и проходили при прекращении приема рабепразола.
Отклонения по ферментам печени наблюдались во время клинических исследований, а также о них сообщали с момента получения разрешения на продажу. В большинстве случаев, когда нельзя было определить альтернативную этиологию, явления были неосложненными и проходили при прекращении приема рабепразола.
Ни одного доказательства значительных, связанных с безопасностью препарата, проблем не наблюдалось во время исследования пациентов с легким и умеренным нарушением функции печени по сравнению с контрольными лицами соответствующего возраста и соответствующего пола. Поскольку нет никаких клинических данных о применении рабепразола у пациентов с тяжелым нарушением функции печени, то врачу следует быть осторожным при первом назначении таким пациентам.
Врачу следует соблюдать осторожность при назначении на ранних стадиях терапии препарата пациентам с тяжелыми нарушениями функции почек, поскольку отсутствуют клинические данные относительно применения препарата пациентам этой группы.
Не рекомендуется одновременный прием атазанавира (см. раздел «Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий»).
Дети.
Прием рабепразола не рекомендуется детям, поскольку не существует никаких данных относительно приема препарата в этой возрастной группе.
Показания
Активная пептическая язва двенадцатиперстной кишки.
• Активная доброкачественная язва желудка.
• Эрозивная или язвенная гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь (ГЭРБ).
• Длительное лечение гастроэзофагеальной рефлюксной болезни (поддерживающая терапия ГЭРБ).
• Симптоматическое лечение от умеренного до очень тяжелой степени гастроэзофагеального рефлюкса (симптоматическое лечение ГЭРБ).
• Синдром Золлингера-Эллисона.
• В комбинации с соответствующими антибактериальными схемами терапии для эрадикации Helicobacter pylori у пациентов с язвенной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки.
Противопоказания
• Повышенная чувствительность к активному веществу, замещенным бензимидазолам или к любым неактивным ингредиентам препарата.
• Беременность и кормление грудью.
• Детский возраст до 12-ти лет
Беременность и период лактации
Беременность
Нет никаких данных о безопасности применения рабепразола во время беременности человека. Рабепразол противопоказан в период беременности.
Период кормления грудью
Неизвестно, проникает ли рабепразол натрий в грудное молоко. Не было проведено никаких исследований с участием женщин в период кормления грудью, потому не следует применять во время кормления грудью.
Лекарственное взаимодействие
Рабепразол натрия вызывает глубокое и длительное угнетение секреции желудочного сока. Может иметь место взаимодействие с веществами, абсорбция которых зависит от pH. Сопутствующий прием рабепразола и кетоконазола или итраконазола может привести к значительному снижению уровня противогрибковых препаратов в плазме. Поэтому отдельные пациенты могут потребовать контроля для определения того, требуется ли коррекция дозы, если кетоконазол или итраконазол вводится параллельно.
При одновременном применении антацидов с введением рабепразола не наблюдалось никакого взаимодействия с антацидами в виде жидкости.
(4139)
Дозування
Приймають внутрішньо. Разова доза - 10-20 мг. Частота і тривалість застосування залежать від показань, схеми лікування.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті кишковорозчинною оболонкою від світло-жовтого до жовтого кольору, круглі, двоопуклі, гладенькі з обох боків.Склад
1 таб.
рабепразол натрію 20 мг
Допоміжні речовини: манітол - 89 мг, магнію оксид - 80 мг, гіпромелоза - 5 мг, целюлоза мікрокристалічна - 20 мг, крохмаль - 20 мг, кармеллоза - 20 мг, тальк - 3 мг, магнію стеарат - 6 мг, кремнію діоксид кількість��оидный - 3 мг.
Склад оболонки: гіпромелоза - 9.5 мг, пропіленгліколь - 1.5 мг.
Склад кишковорозчинною оболонки: сополімер метакрилової кислоти і этилакрилата (тип С) (1:1) - 13.95 мг, полісорбат 80 - 0.209 мг, дибутилфталат - 2.090 мг, натрію гідроксид - 0.119 мг, барвник заліза оксид жовтий - 0.783 мг, тальк - 5.63 мг, титану діоксид - 1.210 мг.Фармакологічна дія
Противиразковий засіб, інгібітор Н+-К+-АТФ-ази (протонового насоса). Механізм дії пов'язаний з пригніченням ферменту Н+-К+-АТФ-ази в парієтальних клітинах шлунка, що призводить до блокування кінцевої стадії утворення соляної кислоти. Ця дія є дозозалежною і призводить до пригнічення як базальної, так і стимульованої секреції соляної кислоти незалежно від природи подразника.
Детальніше див. інструкціюФармакокінетика
Після прийому всередину всмоктується з ШКТ. При дозі 20 мг Cmax досягається через 3.5 ч. Зміни Cmax і AUC носять лінійний характер (в діапазоні доз від 10 до 40 мг). Абсолютна біодоступність становить близько 52% внаслідок ефекту "першого проходження" через печінку. Біодоступність рабепразолу не збільшується при багаторазовому прийомі.
Прийом їжі та час прийому протягом доби не впливають на абсорбцію рабепразолу.
Зв'язування з білками плазми становить 97%.
Рабепразол натрію піддається ефекту "першого проходження". Метаболізується в печінці за участю ізоферментів системи CYP.
Основні метаболіти (тиоэфир і карбонова кислота) і другорядні метаболіти (сульфон, диметилтиоэфир і кон'югат меркаптопуровой кислоти) присутні в низьких концентраціях.
У здорових добровольців T1/2 становить близько 1 год, загальний кліренс - приблизно 283 Приблизно 90% виводиться з сечею переважно у вигляді двох метаболітів: кон'югату меркаптопуровой кислоти і карбонової кислоти. У токсикологічних дослідженнях у лабораторних тварин знайдені ще 2 неідентифікованих метаболіту. Інша частина виводиться з калом.
У пацієнтів зі стабільною термінальною стадією хронічної ниркової недостатності, які потребують гемодіалізу (КК менше 5 мл/хв/1.73 м2) AUC та Cmax були на 35% нижче, ніж у здорових добровольців. У середньому T1/2 рабепразолу упорядавлял 0.82 год у здорових добровольців, 0.95 год - у пацієнтів під час гемодіалізу та 3.6 год - після гемодіалізу. При захворюваннях нирок кліренс рабепразолу у пацієнтів на гемодіалізі був приблизно в 2 рази вище, ніж у здорових добровольців.
У пацієнтів з хронічною печінковою недостатністю слабкого або середнього ступеня після одноразового прийому рабепразолу спостерігалося збільшення Cmax, T1/2, AUC.
У разі уповільнений метаболізм CYP2C19 після прийому рабепразолу 20 мг/добу протягом 7 днів AUC і T1/2 складали 1.6 1.9 та відповідно при экстенсивном метаболізмі, в той час як Cmax збільшувалася лише на 40%.
У пацієнтів літнього віку виведення рабепразолу дещо уповільненоПобічні дії
Побічні явища були виявлені в результаті клінічних досліджень і на основі постмаркетингового досвіду. Частота визначається так:
- Часто (> 1/100, <1/10);
- Нечасто (> 1/1 ТОВ, <1/100);
- Рідко (> 1/10 000, <1/1 000);
- Дуже рідко (<1/10 000);
- Невідомо (не можна підрахувати з наявних даних).
У кожній такій групі побічні ефекти пере��олени в порядку зменшення серйозності.
Інфекції та інвазії. Часто: інфекції.
З боку органів зору. Рідко: порушення зору.
З боку крові та лімфатичної системи. Рідко: нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія, лейкоцитоз.
З боку імунної системи. Рідко: реакції гіперчутливості (включають набряк обличчя, гіпотонію і задишку; еритема, бульозні реакції та реакції підвищеної чутливості, які зазвичай проходили після припинення терапії).
Розлади метаболізму. Невідомо: гипонатриемія.
Психічні розлади. Часто: безсоння; нечасто: нервозність; рідко: депресія; невідомо-сплутаність свідомості.
З боку нервової системи. Часто: головний біль, запаморочення; нечасто: сонливість.
Судинні розлади. Невідомо: периферичний набряк.
З боку дихальної системи. Часто: кашель, фарингіт, риніт; нечасто: бронхіт, синусит.
З боку травного тракту. Часто: діарея, нудота, блювання, біль у животі, запор, метеоризм; нечасті: диспепсія, сухість у роті, відрижка; рідко: гастріт, стоматит, порушення відчуття смаку, анорексія.
З боку печінки і жовчного міхура. Рідко: гепатит, жовтяниця, печінкова енцефалопатія (були одержані поодинокі повідомлення про печінкової енцефалопатій р.:у пацієнтів з основним захворюванням - цирозом).
З боку шкіри та підшкірних тканин. Нечасто: висип, еритема (еритема, бульозні реакції та реакції підвищеної чутливості зазвичай проходили після припинення терапії); рідко: свербіж, підвищене потовиділення, бульозні реакції (еритема, бульозні реакції та реакції підвищеної чутливості зазвичай проходили після припинення терапії); дуже рідко: поліморфна еритема, токсикодермальный некроліз, синдром Стівенса-Джонсона.
З боку кістково-м'язової тканини. Часто: неспецифічні болі, болі в спині; часто: міалгія, судоми нижніх кінцівок, артралгія.
З боку нирок і сечовивідних шляхів. Нечасто: інфекції сечовивідних шляхів; рідко: інтерстиціальний нефрит.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз. Невідомо-гінекомастія.
Загальні. Часто: астенія, грипоподібні ��захворювання; нечасто: біль у грудях, озноб, гарячка.
За дослідженнями. Нечасто: підвищений рівень ферментів печінки. При лікуванні пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки лікарю слід бути обережним при першому призначенні препарату таким пацієнтам (див. «Особливості застосування»); рідко: збільшення маси тіла.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Вплив на здатність керування автотранспортом та роботу з машинами і механізмами.
На основі фармакодинамічних властивостей і профілю побічних явищ маловеро��тно, що прийом рабепразолу призведе до порушення здатності керувати автомобілем або вплине на здатність працювати з механізмами. Якщо уважність порушується з-за сонливості рекомендується уникати керування автомобілем та складними механізмами.
Запобіжні заходи
Симптоматична реакція на терапію рабепразолом не усуває злоякісного новоутворення шлунка або стравоходу, тому можливість злоякісної пухлини слід виключити до початку лікування.
Пацієнти, що знаходяться на тривалому лікуванні (зокрема, одержують понад один рік), повинні знаходитися під регулярним наглядом.
Не можна виключати ризику реакцій перехресної підвищеної чутливості до - іншому ингибитору протонної помпи чи заміщених.
Пацієнтів слід попередити, що таблетки не слід жувати або розламувати, а треба ковтати цілими.
Прийом препарату не рекомендується дітям, оскільки не існує жодних даних щодо прийому препарату в цій віковій групі.
Існують постмаркетингові повідомлення про патологічні зміни крові (тромбоцитопенія та нейтропенія). У більшості випадків, коли не можна було визначити альтернативну етіологію, явища були неускладненими і минали після припинення прийому рабепразолу.
Відхилення по ферментів печінки спостерігалися під час клінічних досліджень, а також про них повідомляли з моменту отримання дозволу на продаж. У більшості випадків, коли не можна було визначити альтернативну етіологію, явища були неускладненими і минали після припинення прийому рабепразолу.
Ні од��ого докази значних, пов'язаних з безпечністю препарату, проблем не спостерігалося під час дослідження пацієнтів з легким і помірним порушенням функції печінки у порівнянні з контрольними особами відповідного віку та відповідного підлоги. Оскільки немає жодних клінічних даних про застосування рабепразолу у пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки, то лікарю слід бути обережним при першому призначенні таким пацієнтам.
Лікарю слід дотримуватися обережності при призначенні на ранніх стадіях терапії препарата пацієнтам з тяжкими порушеннями функції нирок, оскільки відсутні клінічні дані щодо застосування препарату пацієнтам цієї групи.
Не рекомендується одночасний прийом атазанавіру (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Діти.
Прийом рабепразолу не рекомендується дітям, оскільки не існує жодних даних щодо прийому препарату в цій віковій групі.Свідчення
Активна пептична виразка дванадцятипалої кишки.
��� Активна доброякісна виразка шлунка.
• Ерозивна або виразкова гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ).
• Довготривале лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (підтримуюча терапія ГЕРХ).
• Симптоматичне лікування від помірного до дуже тяжкого ступеню гастроезофагеального рефлюксу (симптоматичне лікування ГЕРХ).
• Синдром Золлингераэллисона.
• У комбінації з відповідними антибактеріальними схемами терапії для ерадикації Helicobacter pylori у пацієнтів з виразковою хворобою жел��дка і дванадцятипалої кишки.Протипоказання
• Підвищена чутливість до активної речовини, заміщених бензімідазолів або до будь-яких неактивних інгредієнтів препарату.
• Вагітність та годування груддю.
• Дитячий вік до 12-ти років
Вагітність і період лактації
Вагітність
Немає ніяких даних щодо безпеки застосування рабепразолу під час вагітності людини. Рабепразол протипоказаний у період вагітності.
Період годування груддю
Невідомо, чи проникає ��абепразол натрій в грудне молоко. Не було проведено жодних досліджень за участю жінок в період годування груддю, тому не слід застосовувати під час годування груддю.Лікарська взаємодія
Рабепразол натрію викликає глибоке і тривале пригнічення секреції шлункового соку. Може мати місце взаємодія з речовинами, абсорбція яких залежить від pH. Супутній прийом рабепразолу та кетоконазолу або ітраконазолу може призвести до значного зниження рівня протигрибкових препаратів у плазмі. Тому окремих��е пацієнти можуть потребувати контролю для визначення того, чи потрібна корекція дози, якщо кетоконазол або ітраконазол вводиться паралельно.
При одночасному застосуванні антацидів з введенням рабепразолу не спостерігалося жодної взаємодії з антацидами у вигляді рідини.
