Дозировка
Режим дозирования устанавливается индивидуально и корректируется врачом. Препарат принимают после еды. Таблетки следует проглатывать целиком, не разжевывая, запивая небольшим количеством воды. Препарат назначают по 150 мг 3 (каждые 8 ч). Суточная доза составляет 450 мг. Дозу увеличивают постепенно (каждые 3-4 дня) до 600 мг/ (разделенная на 2 приема) или максимально до 900 мг/ (разделенная на 3 приема). Если на фоне лечения отмечено расширение комплекса QRS или интервала QT более чем на 20% по сравнению с исходными значениями, либо удлинение интервала PQ более чем на 50%, удлинение интервала QT более чем на 500 мсек, увеличение частоты и тяжести аритмии, следует уменьшить дозу или временно прервать применение Пропанорма. У пациентов старше 70 лет, а также у больных с массой тела <70 кг применяются меньшие дозы (первую дозу дают в стационаре под контролем ЭКГ и АД). При нарушении функции печени (возможна кумуляция) Пропанорм используется в дозах, составляющих 20-30% от обычной. При нарушении функции почек (КК<10 мл/мин) начальная доза составляет 50% от исходной.
Передозировка
стойкое снижение АД, тошнота, сухость во рту, рвота, мидриаз, сонливость, экстрапирамидные расстройства, спутанность сознания, брадикардия, удлинение интервала QT, нарушения внутрипредсердной и внутрижелудочковой проводимости, желудочковые тахиаритмии, пароксизмы полиморфной желудочковой тахикардии,
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые оболочкой белого или почти белого цвета, круглые, двояковыпуклые.
Состав
пропафенона гидрохлорид150 мг,
что соответствует содержанию пропафенона135.7 мг
Вспомогательные вещества: целлюлоза микрокристаллическая гранулированная, крахмал кукурузный, коповидон, натрия кроскармеллоза, магния стеарат, натрия лаурилсульфат, гипромеллоза 5, макрогол 6000, титана диоксид, эмульсия диметикона с кремния диоксидом.
Фармакологическое действие
Антиаритмический препарат класса IС, блокирует быстрые натриевые каналы. Обладает слабой бета-адреноблокирующей активностью (соответствует примерно 1/40 части активности пропранолола) и м-холиноблокирующим эффектом. Антиаритмический эффект основывается на местноанестезирующем и прямом мембраностабилизрующем действии на миокардиоциты, а также на блокаде адренергических бета-адренорецепторов и кальциевых каналов.
Местноанестезирующее действие приблизительно соответствует активности прокаина.
Пропафенон, блокируя быстрые натриевые каналы, вызывает дозозависимое снижение скорости деполяризации и угнетает фазу 0 потенциала действия и его амплитуду в волокнах Пуркинье и сократительных волокнах желудочков, угнетает автоматизм. Замедляет проведение по волокнам Пуркинье. Удлиняет время проведения по синоатриальному узлу и предсердиям. При применении пропафенона происходит удлинение интервала PQ и расширение комплекса QRS (от 15 до 25) на ЭКГ, а также интервалов АН и HV на гисограмме. Замедляя проведение, препарат удлиняет эффективный рефрактерный период в предсердиях, AV-узле, дополнительных пучках, и, в меньшей степени, желудочках. Не наблюдается каких-либо значительных изменений интервала QT. Электрофизиологические эффекты более выражены в ишемизированном, чем в нормальном миокарде. Оказывает отрицательное инотропное действие, которое обычно проявляется при снижении фракции выброса левого желудочка ниже 40%.
Действие препарата начинается через 1 ч после приема внутрь, достигает максимума через 2-3 ч и длится 8-12 ч.
Фармакокинетика
Всасывание
После приема препарата внутрь абсорбируется более 95% пропафенона. Биодоступность препарата повышается нелинейно с увеличением дозы (с 5% до 12% при повышении разовой дозы со 150 мг до 300 мг, а при приеме в дозе 450 мг - до 40-50%). Cmax достигается через 1-3.5 ч и составляет 500-1500 мкг/л.
Распределение
Связывание с белками плазмы крови и внутренних органов составляет 85-97%
Проницаемость через ГЭБ и плацентарный барьер низкая. Vd - 3-4 л/кг.
Метаболизм
Пропафенон почти полностью метаболизируется. Описаны 11 метаболитов препарата, фармакологически активными являются 5-гидроксипропафенон и N-депропилпропафенон, обладающие сопоставимой с пропафеноном антиаритмической активностью. Окислительный метаболизм зависит от специфического цитохрома, активность которого генетически детерминирована.
Терапевтический диапазон концентрации пропафенона в плазме крови составляет 0.5-2 мг/л.
Выведение
T1/2 у пациентов с интенсивным метаболизмом составляет от 2 до 10 ч, у пациентов с замедленным метаболизмом - от 10 до 32 ч.
Выводится с мочой - 38% в виде метаболитов (< 1% в неизмененном виде), с желчью - 53% (в виде глюкуронидов и сульфатов).
Фармакокинетика в особых клинических случаях
При печеночной недостаточности выведение снижается.
Побочные действия
Со стороны сердечно-сосудистой системы: брадикардия, AV-диссоциация, желудочковые тахиаритмии, стенокардия, ухудшение течения сердечной недостаточности (у больных со сниженной функцией левого желудочка), синоатриальная блокада, AV-блокада, нарушения внутрижелудочковой проводимости, наджелудочковые тахиаритмии, при приеме в высоких дозах - ортостатическая гипотензия.
Со стороны пищеварительной системы: изменение вкуса, сухость во рту, горечь во рту, тошнота, снижение аппетита, чувство тяжести в эпигастрии, запор или диарея; редко - нарушения функции печени, холестатическая желтуха, холестаз.
Со стороны ЦНС: головная боль, головокружение; редко - нечеткость зрения, диплопия, судороги.
Со стороны системы кроветворения: лейкопения, агранулоцитоз, увеличение времени кровотечения, тромбоцитопения, появление антинуклеарных антител.
Со стороны половой системы: олигоспермия, снижение потенции.
Аллергические реакции: кожная сыпь, зуд, экзантема, покраснение кожи, крапивница, волчаночноподобный синдром.
Прочие: слабость, бронхоспазм, геморрагические высыпания на коже.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
В течение курса лечения, особенно в начале терапии необходимо ЭКГ-мониторирование.
Лечение рекомендуется начинать в условиях стационара, поскольку повышен риск аритмогенного действия, связанного с применением пропафенона.
Пропанорм следует применять под контролем электролитного баланса крови (особенно концентрации калия) и ЭКГ; периодически следует определять активность печеночных трансаминаз.
При лечении желудочковых нарушений ритма пропафенон эффективнее антиаритмических препаратов IA и IB классов.
У пациентов с недостаточностью функции печени биодоступность пропафенона возрастает на 70%, у таких пациентов рекомендуется снизить дозу и проводить регулярный контроль лабораторных параметров.
Показания и дозу особенно осторожно необходимо определять для пациентов с установленным электрокардиостимулятором.
Необходимо проводить клиническое и лабораторное наблюдение за пациентами, проходящими долгосрочное лечение антикоагулянтами и гипогликемическими препаратами, при одновременном применении Пропанорма.
В случае, если при лечении отмечаются синоатриальная блокада или AV-блокада III степени, или часто повторяющаяся экстрасистолия, то лечение необходимо прервать.
Учитывая возможность проаритмогенного воздействия, препарат рекомендуется применять только по назначению и под контролем врача.
Влияние на способность к вождению автотранспорта или управлению механизмами
В период лечения необходимо воздерживаться от вождения автотранспорта и занятий потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.
Показания
— профилактика и лечение наджелудочковых и желудочковых экстрасистолий;
— профилактика и лечение пароксизмальных нарушений ритма (наджелудочковые - фибрилляция и трепетаний предсердий, синдром Вольфа-Паркинсона-Уайта);
— профилактика и лечение предсердно-желудочковой re-entry тахикардии;
— профилактика устойчивой мономорфной желудочковой тахикардии
Противопоказания
— тяжелые формы хронической сердечной недостаточности (в стадии декомпенсации), неконтролируемая хроническая сердечная недостаточность;
— кардиогенный шок (за исключением артериальной гипотензии, обусловленной тахикардией, и антиаритмического шока);
— выраженная брадикардия;
— выраженная артериальная гипотензия;
— синоатриальная блокада, нарушение внутрипредсердного проведения;
— блокада ножек пучка Гиса;
— внутрижелудочковая бифасцикулярная блокада и AV-блокада II и III степени (без установки электрокардиостимулятора);
— СССУ;
— синдром "тахикардии-брадикардии";
— инфаркт миокарда;
— период лактации (грудного вскармливания);
— детский и подростковый возраст до 18 лет (эффективность и безопасность не установлены);
— интоксикация дигоксином;
— повышенная чувствительность к компонентам препарата.
Лекарственное взаимодействие
Нельзя сочетать Пропанорм с лидокаином, т.к. усиливается кардиодепрессивный эффект.
При одновременном применении пропафенон повышает концентрацию пропранолола, метопролола, дигоксина (увеличивается риск развития гликозидной интоксикации), антикоагулянтов непрямого действия, циклоспорина в плазме крови.
При одновременном применении пропафенон усиливает действие варфарина (за счет блокирования метаболизма).
При одновременном применении с бета-адреноблокаторами, трициклическими антидепрессантамии возможно усиление антиаритмического действия.
При одновременном применении с местными анестетиками увеличивается риск поражения ЦНС.
Циметидин и хинидин, замедляя метаболизм, повышают концентрацию пропафенона в плазме на 20%, рифампицин - снижает.
При одновременном применении с пропафеноном амиодарон повышает риск развития тахикардии типа "пируэт".
(6567)
Дозування
Режим дозування встановлюється індивідуально і коригується лікарем. Препарат приймають після їди. Таблетки слід ковтати цілими, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю води. Препарат призначають по 150 мг 3 (кожні 8 год). Добова доза складає 450 мг. Дозу збільшують поступово (через кожні 3-4 дні) до 600 мг/ (розділена на 2 прийоми) або максимально до 900 мг (розподілена на 3 прийоми). Якщо на фоні лікування відмічено розширення комплексу QRS або інтервалу QТ більше ніж на 20% порівняно з вихідними значеннями, або удлине��ие інтервалу PQ більш ніж на 50%, подовження інтервалу QT більше як на 500 мсек, збільшення частоти і тяжкості аритмії слід зменшити дозу або тимчасово припинити застосування Пропанорма. У пацієнтів старше 70 років, а також у хворих з масою тіла <70 кг застосовуються менші дози (першу дозу дають в стаціонарі під контролем ЕКГ і артеріального тиску). При порушенні функції печінки (можлива кумуляція) Пропанорм використовується в дозах, що становлять 20-30% від звичайної. При порушенні функції нирок (КК<10 мл/хв) початкова доза становить 50% від вихідної.Передозування
стойк��е зниження артеріального тиску, нудота, сухість у роті, блювання, мідріаз, сонливість, екстрапірамідні розлади, сплутаність свідомості, брадикардія, подовження інтервалу QT, порушення внутрипредсердной і внутрішньошлуночкової провідності, шлуночкові тахіаритмії, пароксизми поліморфної шлуночкової тахікардії,
Лікарська форма
Таблетки, вкриті оболонкою білого або майже білого кольору, круглі, двоопуклі.Склад
пропафенону гидрохлорид150 мг,
що відповідає змісту пропафенона135.7 мг
Допоміжні речовини: ��еллюлоза мікрокристалічна гранульована, крохмаль кукурудзяний, коповідон, натрію кроскармелоза, магнію стеарат, натрію лаурилсульфат, гіпромелоза 5, макрогол 6000, титану діоксид, емульсія диметикона з діоксидом кремнію.Фармакологічна дія
Антиаритмічний препарат класу ІС, блокує швидкі натрієві канали. Володіє слабкою бета-адреноблокирующей активністю (відповідає приблизно 1/40 частини активності пропранололу) і м-холіноблокуючою дією. Антиаритмічний ефект ґрунтується на местноанестезирующем і пр��мом мембраностабилизрующем дії на миокардиоциты, а також на блокаді адренергічних бета-адренорецепторів та кальцієвих каналів.
Місцевоанестезуючу дію приблизно відповідає активності прокаїну.
Пропафенон, блокуючи швидкі натрієві канали, викликає дозозалежне зниження швидкості деполяризації і пригнічує фази 0 потенціалу дії та його амплітуду у волокнах Пуркіньє і скорочувальних волокон шлуночків, пригнічує автоматизм. Сповільнює проведення по волокнам Пуркіньє. Подовжує час проведення п�� синоатриальному сайту і предсердиям. При застосуванні пропафенону відбувається подовження інтервалу PQ і розширення комплексу QRS (від 15 до 25) на ЕКГ, а також інтервалів АН і HV на гисограмме. Сповільнюючи проведення, препарат подовжує ефективний рефрактерний період в передсердях, АV-вузлі, додаткових пучках, і, в меншій мірі, шлуночках. Не спостерігається яких-небудь значних змін інтервалу QT. Електрофізіологічні ефекти більш виражені у ишемизированном, ніж у нормальному міокарді. Надає негативну інотропну дію, про яке��ычно проявляється при зниженні фракції викиду лівого шлуночка нижче 40%.
Дія препарату починається через 1 год після прийому внутрішньо, досягає максимуму через 2-3 год і триває 8-12 год.Фармакокінетика
Всмоктування
Після прийому препарату всередину абсорбується понад 95% пропафенону. Біодоступність препарату підвищується нелінійно зі збільшенням дози (з 5% до 12% при підвищенні разової дози від 150 мг до 300 мг, а при прийомі у дозі 450 мг - до 40-50%). Cmax досягається через 1-3.5 год і становить 500-1500 мкг/л.
Розподіл
Зв'язування з білками ��лазмы крові та внутрішніх органів становить 85-97%
Проникність через ГЕБ і плацентарний бар'єр-низька. Vd - 3-4 л/кг.
Метаболізм
Пропафенон майже повністю метаболізується. Описані 11 метаболітів препарату, фармакологічно активними є 5-гидроксипропафенон і N-депропилпропафенон, які мають порівнянної з пропафеноном антиаритмічної активністю. Окислювальний метаболізм залежить від специфічного цитохрому, активність якої генетично детермінована.
Терапевтичний діапазон концентрації п��опафенона в плазмі крові становить 0.5-2 мг/л.
Виведення
T1/2 у пацієнтів з інтенсивним метаболізмом становить від 2 до 10 год, у пацієнтів з уповільненим метаболізмом - від 10 до 32 ч.
Виводиться з сечею - 38% у вигляді метаболітів (< 1% у незміненому вигляді), з жовчю - 53% (у вигляді глюкуронідів та сульфатів).
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
При печінковій недостатності виведення знижується.Побічні дії
З боку серцево-судинної системи: брадикардія, АV-дисоціація, шлуночкові тахіаритмії, стено��ардия, погіршення перебігу серцевої недостатності (у хворих зі зниженою функцією лівого шлуночка), синоатріальна блокада, AV-блокада, порушення внутрішньошлуночкової провідності, наджелудочковые тахіаритмії, при прийомі у високих дозах - ортостатична гіпотензія.
З боку травної системи: зміна смаку, сухість у роті, гіркота в роті, нудота, зниження апетиту, відчуття тяжкості в епігастрії, запор або діарея; рідко - порушення функції печінки, холестатична жовтяниця, холестаз.
З боку ЦНС: головний біль, го��овокружение; рідко - нечіткість зору, диплопія, судоми.
З боку системи кровотворення: лейкопенія, агранулоцитоз, збільшення часу кровотечі, тромбоцитопенія, поява антинуклеарних антитіл.
З боку статевої системи: олігоспермія, зниження потенції.
Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, висип, почервоніння шкіри, кропив'янка, вовчакоподібний синдром.
Інші: слабкість, бронхоспазм, геморагічні висипання на шкірі.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Протягом курса лікування, особливо на початку терапії необхідно ЕКГ-моніторування.
Лікування рекомендується починати в умовах стаціонару, оскільки підвищений ризик аритмогенної дії, пов'язаного із застосуванням пропафенону.
Пропанорм слід застосовувати під контролем електролітного балансу крові (особливо концентрації калію та ЕКГ; періодично слід визначати активність печінкових трансаміназ.
При лікуванні шлуночкових порушень ритму пропафенон ефективніше антиаритмічних препаратів IA і IB класів.
У пацієнтів з не��остаточностью функції печінки біодоступність пропафенону зростає на 70%, у таких пацієнтів рекомендується знизити дозу та проводити регулярний контроль лабораторних параметрів.
Показання і дозу особливо обережно необхідно визначати для пацієнтів з встановленим электрокардиостимулятором.
Необхідно проводити клінічне та лабораторне спостереження за пацієнтами, що проходять довготривале лікування антикоагулянтами і гіпоглікемічними препаратами, при одночасному застосуванні Пропанорма.
У разі, якщо при лечении відзначаються синоатріальна блокада або AV-блокада III ступеня, або часто повторюване екстрасистолія, то лікування необхідно перервати.
Враховуючи можливість проаритмогенного впливу, препарат рекомендується застосовувати тільки за призначенням та під контролем лікаря.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту чи управління механізмами
У період лікування необхідно утримуватися від керування автотранспортом і занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.Свідчення
— профілактика та лікування надшлуночкових і шлуночкових екстрасистолій;
— профілактика та лікування пароксизмальних порушень ритму (наджелудочковые - фібриляція і трепетаний передсердь, синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта);
— профілактика та лікування передсердно-шлуночкової re-entry тахікардії;
— профілактика стійкої шлуночкової тахікардії мономорфнойПротипоказання
— тяжкі форми хронічної серцевої недостатності (у стадії декомпенсації), неконтрольована�� хронічна серцева недостатність;
— кардіогенний шок (за винятком артеріальної гіпотензії, обумовленої тахікардією, і антиаритмічного шоку);
— виражена брадикардія;
— виражена артеріальна гіпотензія;
— синоатріальна блокада, порушення внутрипредсердного проведення;
— блокада ніжок пучка Гіса;
— внутрижелудочковая бифасцикулярная блокада і AV-блокада II і III ступеня (без електрокардіостимулятора);
— СССУ;
— синдром тахікардії-брадикардії";<br />
— інфаркт міокарда;
— період лактації (грудного вигодовування);
— дитячий та підлітковий вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені);
— інтоксикація дигоксином;
— підвищена чутливість до компонентів препарату.Лікарська взаємодія
Не можна поєднувати Пропанорм з лідокаїном, т. к. посилюється кардіодепресивний ефект.
При одночасному застосуванні пропафенон підвищує концентрацію пропранололу, метопрололу, дигоксину (збільшується ризик розвитку гликозидно�� інтоксикації), антикоагулянтів непрямої дії, циклоспорину в плазмі крові.
При одночасному застосуванні пропафенон посилює дію варфарину (за рахунок блокування метаболізму).
При одночасному застосуванні з бета-адреноблокаторами, трициклічними антидепрессантамии можливе посилення антиаритмічної дії.
При одночасному застосуванні з місцевими анестетиками підвищується ризик ураження ЦНС.
Циметидин і хінідин, уповільнює метаболізм, підвищують концентрацію пропафенону в плазмі на 20%, рифу��пицин - знижує.
При одночасному застосуванні з пропафеноном аміодарон підвищує ризик розвитку тахікардії типу "пірует".
