Дозировка
Препарат применяется только парентерально: внутривенно струйно или в виде инфузий. Максимальная суточная доза составляет 560 мг. У каждого пациента, получающего препарат Пропанорм' внутривенно, необходимо провести ЭКГ-исследованис и оценить клиническое состояние до начала терапии и в период ее проведения для раннего выявления побочного действия, оценки эффективности препарата и необходимости продолжения терапии. Режим дозирования устанавливается индивидуально и корректируется врачом.
Лекарственная форма
Раствор для в/в введения прозрачный, бесцветный
Состав
1 мл
пропафенона гидрохлорид 3.5 мг
Вспомогательные вещества: декстрозы моногидрат (глюкозы) - 48.5 мг, вода д/и - до 1 мл.
Фармакологическое действие
Пропафенон -- это антиаритмический препарат, обладающий мембраностабилизирующими свойствами, свойствами блокатора натриевых каналов (класс 1C) и слабо выраженной (3-адреноблокирующей активностью (класс II).
Антиаритмический эффект основывается на местноанестезирующем и прямом мембраностабилизирующем действии на кардиомиоциты, а также на блокаде (3-адрено-рецепторов и кальциевых каналов).
Пропафеион, блокируя быстрые натриевые каналы, вызывает дозозависимое снижение скорости деполяризации и угнетает фазу 0 потенциала действия и его амплитуду в волокнах Пуркиньс и сократительных волокнах желудочков, угнетает автоматизм. Замедляет проведение импульса по волокнам Пуркиньс. Удлиняет время проведения по синоатриальному (SA) узлу и предсердиям. При применении ироиафеноиа может происходить удлинение интервала PQ и расширение комплекса QRS. а также удлинение интервалов АН и HV. Не наблюдается каких-либо значительных изменений интервала QT. Элсктрофизиологичсские эффекты более выражены в ишемизированном, чем в нормальном миокарде. Пронафенон уменьшает скорость увеличения потенциала действия, вследствие чего снижается скорость проводимости импульса (отрицательный дромотропный эффект). Рефрактерный период в предсердии, атриовентрикулярном узле и желудочках удлиняется. Пропафеион также удлиняет рефрактерный период в дополнительных проводящих путях у пациентов с синдромом Вольфа-Паркинсона-Уайта (WPW).
Фармакокинетика
При внутривенном введении максимальная концентрация пропафенона в плазме крови достигается в течение первой минуты.
П[роницаемость через гематоэнцефалический и плацентарный барьер низкая.
Объем распределения - 3-4 л/кг. Связь с белками плазмы крови и внутренних органов (печень, легкие и др.) - 85-97 %.
Пропафенон подвергается значительной и насыщаемой пресистемной биотрансформации с помощью изофермента CYP2D6 (эффект «первичного прохождения» через печень). Существует 2 модели генетически детерминированного метаболизма пропафенона. Более чем у 90 % пациентов пропафеион быстро и значительно мстаболизируетея, период полувыведепия (Т 1,2) составляет от 2.8 до 11 часов. Описаны 11 метаболитов пропафенона, из них два - фармакологически активны: 5-гидроксипропафенон образуется с помощью изофермента CYP2D6, и N-дспропилпропафенон (норпронафенон) - с помощью изоферментов CYP3A4 и CYP1A2. Менее чем у 10 % пациентов пропафеион метаболизируется медленнее, поскольку 5-гидроксипропафенон не образуется или образуется в незначительных количествах. При этом типе метаболизма период полувыведсния составляет около 17 часов.
При экстенсивном метаболизме с циклом насыщаемого гидроксилирования с помощью изофермента CYP2D6 фармакокинетика пропафенона нелинейная, а при медленном метаболизме - линейная.
Поскольку равновесное состояние фармакокинетических параметров достигается через 3-4 дня после приема препарата у всех пациентов, рекомендуемые дозы одинаковы для всех пациентов, независимо от скорости метаболизма.
Фармакокинетика имеет значительную индивидуальную вариабельность, что обусловлено, главным образом, эффектом «первичного прохождения» через печень, а также ее нелинейностью при экстенсивном метаболизме.
Пропафенон выводится почками - 38 % в виде метаболитов (менее I % в неизмененном виде), через кишечник с желчыо - 53 % (в виде пнокуронидов и сульфатов метаболитов и активного вещества). При печеночной недостаточности выведение снижается.
Побочные действия
Частота встречаемости побочных эффектов (количество случаев/число наблюдений): очень часто (> 1/10); часто (> 1/100 до <1/10); нечасто (> 1/1000 до <1/100); редко (> 1/10000 до <1/1000); очень редко (<1/10 ()()()), частота неизвестна (не может быть оценена на основании имеющихся данных).
Со стороны сердечно-сосудистой системы: очень часто - нарушения проводимости, ощущение сердцебиения; часто - брадикардия, ухудшение течения сердечной недостаточности (у пациентов со сниженной сократительной функцией левого желудочка), SA блокада, AV блокада, нарушения внутрижелудочковой проводимости, желудочковые тахиаритмии, наджелудочковые тахиаритмии, при приеме в высоких дозах - выраженное снижение артериального давления, включая постуральную и ортостатическую гипотензию;
редко - проаритмии, которые проявляются в виде учащения пульса (тахикардия) иди фибрилляции желудочков; частота неизвестна - ухудшение течения хронической сердечной недостаточности.
Со стороны пищеварительной системы: часто - диспептичсские расстройства, нарушение вкусовых ощущений, сухость слизистой оболочки полости рта: нечасто - заболевания печени, холестаз, желтуха, гепатит; частота неизвестна-позывы на рвоту.
Со стороны центральной нервной системы: очень час то головокружение; часто - обморок; нечасто - тревога, спутанность сознания, головная боль, атаксия, парестезия; редко -диплопия, нечеткость зрительного восприятия; частота неизвестна - судороги, экстра 11 ирам и д 11 ые с и м i пом ы.
Со стороны костно-мышечной системы и соединительной ткани: редко - синдром, напоминающий системную красную волчанку.
Со стороны половых органов и молочных желез: редко - импотенция; частота неизвестна -снижение количества сперматозоидов (возвращаются к норме после прекращения применения проиафенона).
Аллергические реакции: нечасто покраснение кожи, сыпь, зуд, крапивница.
Лабораторные исследования:нечасто - увеличение активности ферментов печени
(аланинаминотрансферазы, аспарагинам инотрансферазы. щелочной фосфатазы), тромбоцитопения; редко - лейкопения, агранулоцитоз; частота неизвестна грапулоцитопения.
Прочие, слабость, бронхоспазм, артралгия.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Передозировка
Интоксикация может возникнуть при одномоментном приеме дозы, в 2 раза превышающей суточную дозу. Симптомы интоксикации появляются через I ч, максимум - через несколько часов.
Симптомы: выраженное снижение ЛД. спутанность сознания, брадикардия, нарушения внутринредсердной и внутрижелудочковой проводимости, гжетрапирамидные расстройства, желудочковые тахиаритмии, асистолия; экстракардиальныс симптомы: головная боль, головокружение, нечеткость зрения, парестезия, тремор, тошнота, в исключительных случаях - судороги; сообщалось о летальном исходе. В случае тяжелого отравления возможны клонико-тонические судороги, сонливость, кома и остановка дыхания.
Лечение:\0009дефибрилляция, введение добутамина, диазепама (при судорогах):\0009при
необходимости - искусственная вентиляция легких и непрямой массаж сердца. Поскольку пропафенон имеет большой объем распределения и высокую степень связывания с белками плазмы крови (более 95 %), то гемодиализ и гемоперфузия для выведения препарата нс эффективны.
Особые указания
Химическая и физическая стабильность препарата Пропанорм после разведения в 5 % растворе глюкозы сохраняется при 25 °С в течение 72 часов. Однако с микробиологической точки зрения приготовленный раствор должен быть использован немедленно. В этом случае рекомендуется использовать препарат не позднее 24 часов при температурных условиях его хранения - 2-8 °С. и только в том случае, если разведение раствора было проведено при соблюдении контролируемых асептических условий.
Учитывая вероятное проаритмогенное воздействие препарата, лечение препаратом Пропанорм® рекомендуется проводить только по назначению и под контролем врача.
В течение курса лечения, особенно в начале терапии - необходимо проводить ЭКГ-мониторировапие, контроль водно-электролитного баланса (особенно содержание калия) и периодически определять активность микросомальпых ферментов печени, особенно трансаминаз.
Электрокардиостимуляторы необходимо проверять, и при необходимости перепрограммировать, поскольку препарат может повлиять на порог чувствительности и частотный порог искусственного водителя ри тма.
Показания
фибрилляции предсердий;
трепетания предсердий;
наджелудочковых тахикардий (в том числе, при синдроме WPW);
желудочковых тахикардий (при сохраненной сократительной функции левого желудочка).
Противопоказания
повышенная чувствительность к иропафенону и вспомогательным компонентам препарата;
синдром Бругада
синдром слабости синусового узла, нарушение проведения возбуждения между предсердиями и желудочками, а также внутрижелудочкового проведения (синоатриальная, атриовентрикулярная II и III степени и внутрижелудочковые блокады) при условии отсутствия электро кардиостимулятора;
-удлинение интервала QT и одновременный прием препаратов, удлиняющих интервал QT (в г.ч. фенотиазины. цизаприд, беиридил, трициклические антидепрессанты и макролиды для приема внутрь);
острый коронарный синдром;
тяжелая брадикардия и тяжелая артериальная гипотензия;
выраженные нарушения водно-электролитного баланса (например, нарушения метаболизма калия) - должны бы ть устранены до введения препарата;
-тяжелая хроническая обструктивная болезнь легких (ХОБЛ);
значительные органические изменения миокарда, такие как тяжелая рефрактерная хроническая сердечная недостаточность с фракцией выброса левого желудочка менее 35 %.
кардиогенный шок, за исключением аритмического шока;
миастения gravis;
-одновременное применение ритонавира;
возраст до 18 лет (эффективность и безопасность нс установлены).
С осторожностью
Бронхиальная астма, ХОБЛ. гипо- и гиперкалиемия, артериальная гипотензия, применение у пациентов с электрокардиостимулятором, пожилой возраст, органические поражения миокарда, печеночная и/или почечная недостаточность.
Применение при беременности и в период грудного вскармливании Адекватных и хорошо контролируемых исследований у беременных женщин не проводилось. Во время беременности Пропанорм® следует применять только в тех случаях, когда ожидаемая польза для матери превышает потенциальный риск для плода.
Пропафенон проникает через плацентарный барьер. Концентрация иропафенона в пупочном канатике составляет 30 % от его концентрации в крови матери. Пронафенон выделяется в грудное молоко, поэтому в случае необходимости применения препарата в период лактации грудное вскармливание необходимо прекратить.
Лекарственное взаимодействие
Усиление побочного действия пропафенопа может наблюдаться при одновременном применении с местными анестетиками (например, при имплантации электрокардиостимулятора, при хирургических вмешательствах, при экстирпации зубов) или с другими лекарственными препаратами, которые урежают ЧСС и/или сократимость миокарда (например, p-адреноблокаторами, трициклическими антидепрессантами). Пропафенон повышает концентрации пропраиолола, мстопролола, циклоспорина, дезипрамина, теофиллина в плазме крови.
Одновременное применение пропафенопа с дигоксином приводит к повышению концентрации дигоксина в плазме крови, в этом случае дозу последнего необходимо уменьшить па 25 %.
Усиливает эффект непрямых антикоагулянтов (феипрокумон, варфарин) за счет блокирования их метаболизма - необходим контроль протромбинового времени. Одновременное введение пропафенона с препаратами, метаболизируюшимися с помощью изофермента CYP2D6 (например, венлафаксипом), может вызывать повышение концентрации этих препаратов в плазме крови.
Уровень пропафенопа в плазме крови могут увеличивать препараты, которые ингибируют изоферменты CYP2D6, CYP1A2, CYP3A4. Например, кетоконазол, циметидин, хинидин. эритромицин и грейпфрутовый сок повышают его концентрацию в плазме крови на 20 %. Совместное применение ритонавира с пропафеноном противопоказано из-за риска повышения концентрации препаратов в плазме крови.
Одновременная терапия амиодароном и пропафеноном может вызывать нарушение проводимости и реполяризации и сопровождаться аритмогенным эффектом. В этом случае может потребоваться корректировка дозы обоих препаратов.
Сочетание пропафенопа и рифампицина может снизить концентрацию пропафенона в плазме крови и, как следствие, снизить его антиаритммческую активность.
При одновременном применении пропафенона и селективных ингибиторов обратного захвата серотонина, таких как флуоксетин и пароксетин. может повышаться максимальная концентрация пропафенона в плазме крови. Одновременное применение пропафенона и флуоксетина у пациентов с «быстрым метаболизмом» повышает максимальную концентрацию (Стах) и AUC (площадь под кривой «концентрация-время») S-пропафенона на 39 % и 50 %. а R-пропафенона - на 71 % и 50 %. соответственно. При одновременном применении пропафенона с пароксетином происходит повышение концентрации пропафенона в плазме крови. Таким образом, необходимый терапевтический эффект может быть достигнут при применении пропафенона в меньших дозах.
Не рекомендуется одновременный прием пропафенона с препаратами, удлиняющими интервал QT (в т.ч. фенотиазины, цизаприд, беиридил. трициклические антидепрессанты и макролиды для приема внутрь).
Лекарственные препараты, угнетающие костномозговое кроветворение, увеличивают риск миелосуирессии.
(6566)
Дозування
Препарат застосовується тільки парентерально: внутрішньовенно струминно або у вигляді інфузій. Максимальна добова доза становить 560 мг. У кожного пацієнта, який отримує препарат Пропанорм' внутрішньовенно, необхідно провести ЕКГ-исследованис і оцінити клінічний стан до початку терапії і в період її проведення для раннього виявлення побічної дії, оцінки ефективності препарату і необхідність продовження терапії. Режим дозування встановлюється індивідуально і коригується лікарем.
Лікарська форма
Розч��н для в/у введення прозорий, безбарвнийСклад
1 мл
пропафенону гідрохлорид 3.5 мг
Допоміжні речовини: декстрози моногідрат (глюкози) - 48.5 мг, вода д/і - до 1 млФармакологічна дія
Пропафенон -- це антиаритмічний препарат, який має мембраностабілізуючі властивості, властивостями блокатора натрієвих каналів (клас 1C) і слабо вираженою (3-адреноблокирующей активністю (клас II).
Антиаритмічний ефект ґрунтується на местноанестезирующем і прямому мембраностабилизирующем дії на кард��омиоциты, а також на блокаді (3-адренорецепторів та кальцієвих каналів).
Пропафеион, блокуючи швидкі натрієві канали, викликає дозозалежне зниження швидкості деполяризації і пригнічує фази 0 потенціалу дії та його амплітуду у волокнах Пуркиньс і скорочувальних волокон шлуночків, пригнічує автоматизм. Сповільнює проведення імпульсу по волокнах Пуркиньс. Подовжує час проведення синоатриальному (SA) вузлу і предсердиям. При застосуванні ироиафеноиа може відбуватися подовження інтервалу PQ і розширення комплексу QRS. а також удл��поширення інтервалів АН і HV. Не спостерігається яких-небудь значних змін інтервалу QT. Элсктрофизиологичсские ефекти більш виражені у ишемизированном, ніж у нормальному міокарді. Пронафенон зменшує швидкість збільшення потенціалу дії, внаслідок чого знижується швидкість провідності імпульсу (негативний дромотропний ефект). Рефрактерний період в передсерді, атриовентрикулярном сайті і шлуночках подовжується. Пропафеион також подовжує рефрактерний період у додаткових провідних шляхів у пацієнтів з синдромом Вольфа-Паркинсона-Уайта (WPW).Фармакокінетика
При внутрішньовенному введенні максимальна концентрація пропафенону в плазмі крові досягається протягом першої хвилини.
П[роницаемость через гематоенцефалічний і плацентарний бар'єр-низька.
Об'єм розподілу - 3-4 л/кг. Зв'язок з білками плазми крові та внутрішніх органів (печінка, легені та ін) - 85-97 %.
Пропафенон піддається значному і насыщаемой пресистемній біотрансформації з допомогою ізоферменту CYP2D6 (ефект «первинного проходження» через печінку). Існує 2 моделі генетическі детермінованого метаболізму пропафенону. Більш ніж у 90 % пацієнтів пропафеион швидко і значно мстаболизируетея, період полувыведепия (1,2 Т) становить від 2.8 до 11 годин. Описані 11 метаболітів пропафенону, з них два - фармакологічно активні: 5-гидроксипропафенон утворюється з допомогою ізоферменту CYP2D6, і N-дспропилпропафенон (норпронафенон) - з допомогою ізоферментів CYP3A4 і CYP1A2. Менш ніж у 10 % пацієнтів пропафеион метаболізується повільніше, оскільки 5-гидроксипропафенон не утворюється або утворюється в незначних кількостях. При е��му типі метаболізму період полувыведсния становить близько 17 годин.
При екстенсивному метаболізмі з циклом насыщаемого гідроксилювання за допомогою ізоферменту CYP2D6 фармакокінетика пропафенону нелінійна, а при повільному метаболізмі - лінійна.
Оскільки рівноважний стан фармакокінетичних параметрів досягається через 3-4 дні після прийому препарату у всіх пацієнтів, рекомендовані дози однакові для всіх пацієнтів, незалежно від швидкості метаболізму.
Фармакокінетика має значну індивідуальну вариаб��льность, що обумовлено, головним чином, ефект «первинного проходження» через печінку, а також її нелінійністю при екстенсивному метаболізмі.
Пропафенон виводиться нирками - 38 % у вигляді метаболітів (менше I % у незміненому вигляді), через кишечник з желчыо - 53 % (у вигляді пнокуронидов і сульфатів метаболітів і активної речовини). При печінковій недостатності виведення знижується.Побічні дії
Частота виникнення побічних ефектів (кількість випадків/кількість спостережень): дуже часто (> 1/10); часто (> 1/100 до <1/10); нечасто (> 1/1000 до <1/100); рідко (> 1/10000 до <1/1000); дуже рідко (<1/10 ()()()), частота невідома (не може бути оцінена на підставі наявних даних).
З боку серцево-судинної системи: дуже часто - порушення провідності, відчуття серцебиття; часто - брадикардія, погіршення перебігу серцевої недостатності (у пацієнтів зі зниженою скоротливою функцією лівого шлуночка), SA блокада, AV блокада, порушення внутрішньошлуночкової провідності, шлуночкові тахіаритмії, наджелудочковые тахіаритмії, при прийомі у високих дозах - виражене зниження а��териального тиску, включаючи постуральную і ортостатичну гіпотензію;
рідко - проаритмії, які проявляються у вигляді почастішання пульсу (тахікардія) йди фібриляції шлуночків; частота невідома - погіршення перебігу хронічної серцевої недостатності.
З боку травної системи: часто - диспептичсские розлади, порушення смакових відчуттів, сухість слизової оболонки порожнини рота: нечасто - захворювання печінки, холестаз, жовтяниця, гепатит; частота невідома-позиви на блювоту.
З боку ��ентральной нервової системи: дуже годину то запаморочення; часто - запаморочення; нечасто - тривога, сплутаність свідомості, головний біль, атаксія, парестезія; рідко -диплопія, нечіткість зорового сприйняття; частота невідома - судоми, екстра 11 ірам і д 11 і с і м i пом и.
З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: рідко - синдром, що нагадує системний червоний вовчак.
З боку статевих органів та молочних залоз: рідко - імпотенція; частота невідома -зниження кількості сперматозоїдів (повертаються до але��мо після припинення застосування проиафенона).
Алергічні реакції: нечасто почервоніння шкіри, висип, свербіж, кропив'янка.
Лабораторні дослідження:нечасто - збільшення активності ферментів печінки
(аланінамінотрансферази, аспарагинам инотрансферазы. лужної фосфатази), тромбоцитопенія; рідко - лейкопенія, агранулоцитоз; частота невідома грапулоцитопения.
Інші, слабкість, бронхоспазм, артралгія.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Передозування
Інтоксикація може виникнути при одномоментному прийомі дози, що у 2 рази перевищує добову дозу. Симптоми інтоксикації з'являються через I год, максимум - через кілька годин.
Симптоми: виражене зниження ЛД. сплутаність свідомості, брадикардія, порушення внутринредсердной і внутрішньошлуночкової провідності, гжетрапирамидные розлади, шлуночкові тахіаритмії, асистолія; экстракардиальныс симптоми: головний біль, запаморочення, нечіткість зору, парестезія, тремор, нудота, у виняткових випадках - судоми; повідомлялося про летальний кінець. У разі важкого ��травлення можливі клоніко-тонічні судоми, сонливість, кома і зупинка дихання.
Лікування:\0009дефибрилляция, введення добутаміну, діазепаму (при судомах):\0009при
необхідності - штучна вентиляція легень та непрямий масаж серця. Оскільки пропафенон має великий обсяг розподілу і високий ступінь зв'язування з білками плазми крові (більше 95 %), гемодіаліз та гемоперфузія для виведення препарату нс ефективні.
Особливі вказівки
Хімічна і фізична стабільність препарату Пропанорм після разів��едения в 5 % розчині глюкози зберігається при 25 °С протягом 72 годин. Однак з мікробіологічної точки зору приготовлений розчин повинен бути використаний негайно. У цьому випадку рекомендується використовувати препарат не пізніше 24 годин при температурних умовах його зберігання - 2-8 °С. і тільки в тому випадку, якщо розведення розчину було проведено при дотриманні контрольованих асептичних умов.
Зважаючи на ймовірне проаритмогенну дію препарату, лікування препаратом Пропанорм® рекомендується проводити тільки за призначен��ію і під контролем лікаря.
Протягом курсу лікування, особливо на початку терапії необхідно проводити ЕКГ-мониторировапие, контроль водно-електролітного балансу (особливо вміст калію) і періодично визначати активність микросомальпых ферментів печінки, особливо трансаміназ.
Електрокардіостимулятори необхідно перевіряти і при необхідності перепрограмувати, оскільки препарат може вплинути на поріг чутливості і частотний поріг штучного водія ри тма.Свідчення
фібриляції передсердь;
> тріпотіння передсердь;
надшлуночкових тахікардій (в тому числі, при синдромі WPW);
шлуночкових тахікардій (при збереженій скорочувальній функції лівого шлуночка).Протипоказання
підвищена чутливість до иропафенону і допоміжних компонентів препарату;
синдром Бругада
синдром слабкості синусового вузла, порушення проведення збудження між передсердями та шлуночками, а також внутрішньошлуночкового проведення (синоатріальна, атріовентрикулярна II і III ступеня та внутрижелудочковые блокад��) за умови відсутності електро кардіостимулятора;
-подовження інтервалу QT та одночасний прийом препаратів, що подовжують інтервал QT (р. ч. фенотіазини. цизаприд, беиридил, трициклічні антидепресанти та макроліди для прийому всередину);
гострий коронарний синдром;
тяжка брадикардія та тяжка артеріальна гіпотензія;
виражені порушення водно-електролітного балансу (наприклад, порушення метаболізму калію) - повинні б ть усунені до введення препарату;
-важка хронічна обструктивна хвороба легкі�� (ХОЗЛ);
значні органічні зміни міокарда, такі як важка рефрактерна хронічна серцева недостатність з фракцією викиду лівого шлуночка менше 35 %.
кардіогенний шок, за винятком аритмического шоку;
міастенія gravis;
-одночасне застосування ритонавіру;
вік до 18 років (ефективність і безпека нс встановлені).
З обережністю
Бронхіальна астма, ХОЗЛ. гіпо - та гіперкаліємія, артеріальна гіпотензія, застосування у пацієнтів з электрокардиостимулятором, пожив��й вік, органічні ураження міокарда, печінкова і/або ниркова недостатність.
Застосування при вагітності і в період грудного вигодовування Адекватних і добре контрольованих досліджень у вагітних жінок не проводилося. Під час вагітності Пропанорм® слід застосовувати тільки в тих випадках, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Пропафенон проникає через плацентарний бар'єр. Концентрація иропафенона в пупочном канатику становить 30 % від його концентрації у крові матері. Пронафенон виділяється в грудне молоко, тому у разі необхідності застосування препарату в період лактації грудне вигодовування необхідно припинити.Лікарська взаємодія
Посилення побічної дії пропафенопа може спостерігатися при одночасному застосуванні з місцевими анестетиками (наприклад, при імплантації електрокардіостимулятора, при хірургічних втручаннях, при екстирпації зубів) або з іншими лікарськими препаратами, які урежают ЧСС та/або скоротність міокарда (наприклад, p-адреноблокаторами, три��иклическими антидепресантами). Пропафенон підвищує концентрації пропраиолола, мстопролола, циклоспорину, дезипраміну, теофіліну у плазмі крові.
Одночасне застосування пропафенопа з дигоксином призводить до підвищення концентрації дигоксину в плазмі крові, в цьому випадку дозу останнього слід зменшити на 25 %.
Посилює ефект непрямих антикоагулянтів (феипрокумон, варфарин) за рахунок блокування їх метаболізму - необхідний контроль протромбінового часу. Одночасне введення пропафенону з препаратами, метаболизируюшимися з допомогою ізоферменту CYP2D6 (наприклад, венлафаксипом), може спричиняти підвищення концентрації цих препаратів у плазмі крові.
Рівень пропафенопа в плазмі крові можуть збільшувати препарати, які інгібують ізоферменти CYP2D6, CYP1A2, CYP3A4. Наприклад, кетоконазол, циметидин, хінідин. еритроміцин і грейпфрутовий сік підвищують його концентрацію в плазмі крові на 20 %. Спільне застосування ритонавіру з пропафеноном протипоказано через ризик підвищення концентрації препаратів у плазмі крові.
Одночасна терапія амиодароном і пропафеноном може викликати порушення провідності і реполяризації і супроводжуватися аритмогенною ефектом. У цьому випадку може знадобитися коригування дози обох препаратів.
Поєднання пропафенопа і рифампіцину може знизити концентрацію пропафенону в плазмі крові і, як наслідок, знизити його антиаритммческую активність.
При одночасному застосуванні пропафенону і селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну, такі як флуоксетин та пароксетин. може підвищуватися максимальна концентрація пропафенону в плазмі крові. Одночасне застосування пропафенону і флуоксетину у пацієнтів з «швидким метаболізмом» підвищує максимальну концентрацію (Стах) і AUC (площа під кривою «концентрація-час») S-пропафенону на 39 % і 50 %. а R-пропафенону - на 71 % і 50 %. відповідно. При одночасному застосуванні пропафенону з пароксетином відбувається підвищення концентрації пропафенону в плазмі крові. Таким чином, необхідний терапевтичний ефект може бути досягнутий при застосуванні пропафенону в менших дозах.
Не рекомендується одночасний прийом пропафенона з препаратами, які подовжують інтервал QT (у т. ч. фенотіазини, цизаприд, беиридил. трициклічні антидепресанти та макроліди для прийому всередину).
Лікарські препарати, які пригнічують костномозговое кровотворення, збільшують ризик миелосуирессии.
