Дозировка
Внутрь. Таблетки следует проглатывать целиком, после еды, запивая небольшим количеством воды. Режим дозирования устанавливается индивидуально и корректируется врачом. Рекомендуется начинать терапию в стационаре, предварительно отменив все антиаритмические средства (под контролем АД, ЭКГ, оценки широты комплекса QRS). У пациентов со значительно расширенным комплексом QRS и AV блокадой II и III степени рекомедуется снизить дозу. При массе тела пациента 70 кг и более начальная доза составляет 150 мг 3 раза в сутки (в стационаре под контролем АД, ЭКГ). Доза может быть увеличена постепенно, с интервалами в 3-4 суток до 300 мг 2 раза в сутки, а при необходимости до максимальной дозы 300 мг 3 раза в сутки. У пожилых пациентов, пациентов с массой тела менее 70 кг, применение препарата начинают с более низких доз, постепенно увеличивая дозу. Такой же тактики следует придерживаться и при проведении поддерживающей терапии. Не следует начинать увеличение дозы препарата, если длительность применения препарата составляет менее 5-8 дней. При нарушении функции печени (возможна кумуляция). Пропафенон применяется в дозах, составляющих 20-30 % от обычной, при нарушении функции почек (клиренс креатинина менее 10 %), первоначальная доза составляет 50 % от обычной.
Передозировка
Интоксикация может возникнуть при одномоментном приеме дозы, в 2 раза превышающей суточную дозу; симптомы интоксикации появляются через 1 час, максимум - через несколько часов. Симптомы передозировки: стойкое снижение артериального давления, тошнота, сухость во рту, рвота, мидриаз, сонливость, экстрапирамидные расстройства, спутанность сознания, брадикардия, удлинение интервала Q-T нарушения внутрипредсердной и внутрижелудочковой проводимости, желудочковые тахиаритмии, пароксизмы полиморфной желудочковой тахикардии, синоатриальная и атриовентрикулярная блокады, асистолия, кома, судороги, делирий, отек легких. Лечение: промывание желудка, дефибрилляция, введение добутамина, диазепама; при необходимости - искусственная вентиляция легких и непрямой массаж сердца. Поскольку пропафенон имеет большой объем распределения и высокую степень связывания с белками плазмы крови (более 95 %), то гемодиализ и гемоперфузия не эффективны.
Лекарственная форма
Круглые двояковыпуклые таблетки, покрытые пленочной оболочкой белого цвета с риской на одной стороне. Ядро белого цвета.
Состав
Одна таблетка, покрытая пленочной оболочкой, содержит:
Ядро: активное вещество: пропафенона гидрохлорид 150,000 мг.
Вспомогательные вещества: лактозы моногидрат 10,120 мг, натрия лаурилсульфат 2,300 мг, карбоксиметилкрахмал натрия 18,400 мг, магния стеарат 0,690 мг, повидон 11,500 мг, тальк 0,460 мг, целлюлоза микрокристаллическая 36,530 мг.
Оболочка: опадрай белый Y-1-7000 5,000 мг (гипромеллоза 5 сР - 3,125 мг, титана диоксид Е171 - 1,5625 мг, макрогол 400 - 0,3125 мг).
Фармакологическое действие
Пропафенон - это антиаритмический препарат, обладающий мембраностабилизирующими свойствами, свойствами блокатора натриевых каналов (класс 1C) и слабо выраженной бета-адреноблокирующей активностью (класс II).
Местноанестезирующее действие приблизительно соответствует активности прокаина. Уменьшает максимальную скорость деполяризации фазы 0 потенциала действия и его амплитуду в волокнах Пуркинье и сократительных волокнах желудочков, угнетает автоматизм. Замедляет проведение по волокнам Пуркинье. Удлиняет время проведения по синоатриальному (SA) узлу и предсердиям. Не влияет или незначительно увеличивает корректированное время восстановления функции синусового узла при программируемой электрической стимуляции.
Увеличивает эффективный рефрактерный период атриовентрикулярного узла, угнетает проведение по дополнительным путям в ретроградном и антеградном направлениях, повышает порог стимуляции желудочков.
Электрофизиологические эффекты более выражены в ишемизированном, чем в нормальном миокарде. Оказывает отрицательное инотропное действие, которое обычно проявляется при снижении фракции выброса левого желудочка ниже 40 %. Действие начинается через 1 час после приема внутрь и сохраняется в течение 8-12 часов.
Фармакокинетика
-абсорбция: всасывается более 95 % препарата. Системная биодоступность - 5-50 %. Прием с пищей увеличивает биодоступность у пациентов с интенсивным метаболизмом
Пропафенон проявляет дозозависимую биодоступность, которая повышается нелинейно с увеличением дозы: возрастает с 5 % до 12% при увеличении однократной дозы с 150 мг до 300 мг, а при 450 мг - до 40 - 50 %. Время достижения максимальной концентрации в плазме крови (ТСmах) после приема внутрь составляет 1 - 3,5 ч и ее значение колеблется от 500 до 1500 мкг/л. Равновесная концентрация (Css) в плазме крови достигается через 3-4 дня после начала терапии.
-распределение: проницаемость через гематоэнцефалический и плацентарный барьер низкая. Концентрация пропафенона в пупочном канатике составляет 30 % от его концентрации в крови матери. Объем распределения - 3 - 4 л/кг.
Связь с белками плазмы крови и внутренних органов (печень, легкие и др.) - 85 - 97 %. Пропафенон подвергается значительной и насыщаемой пресистемной биотрансформации изоферментом CYP2D6 (эффект «первичного прохождения» через печень), что приводит к абсолютной биодоступности, зависимой от дозы и лекарственной формы препарата. -метаболизм: существует 2 модели генетически детерминированного метаболизма
пропафенона. Более чем у 90 % пациентов пропафенон быстро и значительно метаболизируется, период полувыведения (Т1/2) составляет от 2,8 до 11 ч.
Описаны 11 метаболитов пропафенона, из них два фармакологически активны: 5-гидроксипропафенон образуется с помощью изофермента CYP2D6, и N-депропилпропафенон (норпропафенон) - с помощью изоферментов CYP3A4 и CYP1A2. Менее чем у 10 % пациентов пропафенон метаболизируется медленнее, поскольку 5-гидроксипропафенон не образуется или образуется в незначительных количествах. При этом типе метаболизма период полувыведения составляет около 17 ч. При значительном метаболизме с циклом насыщаемого гидроксилирования с помощью изофермента CYP2D6 фармакокинетика пропафенона нелинейная, а при медленном метаболизме - линейная. Поскольку равновесное состояние фармакокинетических параметров достигается через 3-4 дня после приема препарата внутрь у всех пациентов, то режим дозирования препарата одинаков для всех пациентов независимо от скорости метаболизма. Фармакокинетика имеет значительную индивидуальную вариабельность, что обусловлено, главным образом, эффектом «первичного прохождения» через печень, а также ее нелинейностью при экстенсивном метаболизме. Вариабельность концентрации пропафенона в крови требует осторожного титрования дозы и наблюдения за пациентами, включая ЭКГ-контроль.
-выведение: выводится почками - 38 % в виде метаболитов (менее 1 % в неизмененном виде), через кишечник с желчью - 53 % (в виде глюкуронидов и сульфатов метаболитов и неизмененного пропафенона. При печеночной недостаточности выведение снижается.
Побочные действия
Со стороны органов кроветворения: лейкопения, гранулоцитопения, тромбоцитопения, агранулоцитоз, увеличение времени кровотечения, проявление антинуклеарных антител; Со стороны иммунной системы: аллергические реакции, реакции гиперчувствительности (проявляющиеся холестазом, патологическими изменениями крови);
Со стороны обмена веществ: снижение аппетита;
Со стороны нервной системы: головная боль, головокружение, обморок, нарушение координации движений, тревожность, беспокойство, спутанность сознания; ночные кошмары, нарушения сна, экстрапирамидные симптомы, вертиго, парестезии, судороги;
Со стороны органа зрения: нечеткость (затуманенность) зрения, диплопия;
Со стороны сердечно-сосудистой системы:выраженная брадикардия,
атриовентрикулярная диссоциация, желудочковые тахиаритмии, стенокардия, ухудшение течения сердечной недостаточности (у больных со сниженной функцией левого желудочка), нарушения проводимости (синоатриальная блокада, атриовентрикулярная блокада, внутрижелудочковая блокада), проаритмогенный эффект (тахикардия, мерцание желудочков), наджелудочковые тахиаритмии, при приеме в высоких дозах - выраженное снижение АД, включая постуральную и ортостатическую гипотензию (особенно у пожилых пациентов), боль в груди;
Со стороны органов пищеварения: тошнота, рвота, запор, сухость слизистой оболочки полости рта, горечь во рту, боль в животе, диарея, метеоризм, отрыжка, изменение вкуса; нарушения функции печени, в том числе гепатоцеллюлярные нарушения, холестатическая желтуха, холестаз, гепатит;
Со стороны кожных покровов: волчаночноподобный синдром, покраснение кожи, кожная сыпь, зуд, экзантема, крапивница, геморрагические высыпания на коже;
Со стороны мочеполовой системы: олигоспермия, снижение потенции;
Прочие: слабость, повышенное потоотделение, бронхоспазм;
Лабораторные показатели: повышение активности «печеночных» трансаминаз.
Если любые из указанных в инструкции побочных эффектов усугубляются, или Вы заметши любые другие побочные эффекты не указанные в инструкции, сообщите об этом врачу.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
В течение курса лечения, особенно в начале терапии необходимо ЭКГ-мониторирование. Лечение рекомендуется начинать в условиях стационара, поскольку повышен риск аритмогенного действия, связанного с применением Пропафенона. Применение
Пропафенона должно проводиться под контролем электролитного баланса крови (особенно содержания калия) и ЭКГ. В случае изменений ЭКГ, например, расширение комплекса QRS или удлинение интервала Q-T больше чем на 25 % или PR интервала больше чем на 50 % или интервала Q-T свыше 500 мсек или увеличение частоты и тяжести аритмий сердца, необходимо решить вопрос о целесообразности продолжения лечения.
У пожилых пациентов или пациентов со значительными нарушениями функции левого желудочка (фракция выброса левого желудочка <35 %) или с органическими изменениями миокарда, лечение следует начинать постепенно, с особой осторожностью, и дозы увеличивать постепенно. То же относится и к поддерживающей терапии. Любое увеличение дозы, которое может потребоваться, следует производить после 5-8 дней лечения.
У пожилых пациентов или пациентов с органическими изменениями миокарда дозу препарата следует титровать с большой осторожностью. При лечении пароксизмальной мерцательной аритмии может возникнуть переход от мерцания предсердий к трепетанию предсердий с проведением к желудочкам 2:1 или 1:1, с очень высокой частотой сокращения желудочков (т.е. >180 ударов в минуту).
Лечение препаратом может повлиять на порог чувствительности и частотный порог искусственных водителей ритма. Поэтому электрокардиостимуляторы необходимо проверять и при необходимости перепрограммировать, поскольку препарат может повлиять на порог чувствительности и частотный порог искусственного водителя ритма. Периодически следует определять активность «печеночных» трансаминаз.
При лечении желудочковых нарушений ритма Пропафенон эффективнее антиаритмических средств IA и IB классов.
У пациентов с недостаточностью функции печени биодоступность Пропафенона возрастает на 70 %, у таких пациентов рекомендуется снизить дозу и проводить регулярный контроль лабораторных параметров.
Показания и дозу особенно осторожно необходимо определять для пациентов с искусственным водителем ритма.
За пациентами, проходящими долгосрочное лечение антикоагулянтами и
гипогликемическими препаратами, необходимо вести тщательное как клиническое, так и лабораторное наблюдение.
В случае если в ходе терапии проявятся синоатриальная блокада или атриовентрикулярная блокада III степени, или часто повторяющаяся экстрасистолия, то лечение необходимо прекратить.
Учитывая вероятное проаритмогенное воздействие на прогноз состояния пациента, препарат рекомендуется применять только по назначению и под контролем врача.
Препарат содержит лактозы моногидрат. Необходимо принимать во внимание у пациентов с дефицитом лактазы, непереносимостью лактозы, глюкозо-галактозной мальабсорбцией.
Особенности действия лекарственного препарата при его отмене
Несмотря на отсутствие у БМКК (блокатор медленных кальциевых каналов) синдрома «отмены», перед прекращением лечения рекомендуется постепенное уменьшение доз.
Особенности действий врача (фельдшера), пациента при пропуске приема одной или нескольких доз лекарственного препарата
Необходимо принять пропущенную дозу сразу как только обнаружится упущение. Если уже пришло время приема следующей дозы, необходимо пропустить упущенную и продолжать прием по установленной схеме. Не допускается прием двойной дозы, чтобы возместить пропущенную дозу.
Влияние на способность управлять транспортными средствами, механизмами
В период лечения необходимо воздерживаться от управления транспортными средствами, механизмами и занятий потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.
Показания
Профилактика и лечение желудочковых аритмий;
Профилактика и лечение пароксизмальных наджелудочковых тахиаритмий (включая мерцание/ трепетание предсердий; пароксизмальные наджелудочковые тахикардии по типу re-entry с вовлечением атриовентрикулярного узла или дополнительных путей проведения, когда другая терапия неэффективна или противопоказана).
Противопоказания
Если у Вас одно из перечисленных заболеваний, перед приемом препарата обязательно проконсультируйтесь с врачом.
•Повышенная чувствительность к пропафенону и компонентам препарата;
•Тяжелые формы хронической сердечной недостаточности (в стадии декомпенсации), неконтролируемая хроническая сердечная недостаточность;
•Кардиогенный шок (за исключением артериальной гипотензии, обусловленной тахикардией, и антиаритмического шока);
•Тяжелая брадикардия и артериальная гипотензия;
•Синоатриальная блокада, нарушения внутрипредсердной проводимости;
•Блокада ножек пучка Гиса или дистальная блокада (у пациентов без электрокардиостимулятора);
•Выраженные нарушения водно-электролитного баланса (например, нарушения метаболизма калия),
•Миастения;
•Тяжелые формы хронической обструктивной болезни легких (ХОБЛ), бронхоспазм (в анамнезе);
•Внутрижелудочковая бифасцикулярная блокада и атриовентрикулярная блокада Н-Ш степени (без электрокардиостимулятора);
•Синдром слабости синусового узла;
•Синдром «тахикардии-брадикардии»;
•Выраженные органические изменения миокарда, такие как рефрактерная хроническая сердечная недостаточность с фракцией выброса левого желудочка менее 35 % и кардиогенный шок, за исключением аритмического шока;
•Одновременное применение ритонавира в дозе 800-1200 мг/сутки;
•Пациенты с дефицитом лактазы, непереносимостью лактозы, глюкозо-галактозной мальабсорбцией;
•Возраст до 18 лет (эффективность и безопасность не установлены).
С осторожностью
Если у Вас одно из перечисленных заболеваний, перед приемом препарата обязательно проконсультируйтесь с врачом.
Миастения gravis, нарушения функции почек и/или печени, ХОБЛ (с особой осторожностью из-за бета-адреноблокирующего действия), пожилой возраст, пациенты с установленным искусственным водителем ритма сердца, нарушения водноэлектролитного баланса, артериальная гипотензия, одновременное применение с другими антиаритмическими средствами.
Применение во время беременности и в период лактации
Применение пропафенона во время беременности, особенно в первом триместре, возможно только в том случае, когда ожидаемая польза для матери превышает потенциальный риск для плода. Пропафенон проникает через плацентарный барьер. Концентрация пропафенона в пупочном канатике составляет 30 % от его концентрации в крови матери. Пропафенон выделяется в грудное молоко. При необходимости применения препарата пропафенон в период лактации грудное вскармливание необходимо прекратить.
Лекарственное взаимодействие
Фармакодинамическое взаимодействие:
При внутривенном введении лидокаина одновременно с пропафеноном - увеличение риска поражения центральной нервной системы.
При одновременном применении с бета-адреноблокаторами возможно усиление антиари™ического действия, с местными анестетиками и лекарственными средствами, которые угнетают сердечную деятельность - усиление эффекта пропафенона. При одновременном применении пропафенона с мизоластином, ритонавиром, трициклическими антидепрессантами или нейролептиками повышается риск развития аритмий.
Применение пропафенона в сочетании с фенобарбиталом и/или рифампицином может уменьшить антиаритмическую эффективность пропафенона гидрохлорида.
Амиодарон повышает риск развития тахикардии типа "пируэт". Может потребоваться корректировка доз обоих препаратов в зависимости от терапевтического ответа. Препараты, угнетающие синоатриальный и атриовентрикулярный узлы и обладающие отрицательным инотропным действием, повышают риск развития побочных эффектов. Лекарственные средства, угнетающие костномозговое кроветворение, увеличивают риск миелосупрессии.
Фармакокинетическое взаимодействие:
Повышает концентрацию в плазме крови пропранолола, метопролола, дигоксина (нарастает риск развития гликозидной интоксикации), антикоагулянтов непрямого действия, циклоспорина, теофиллина, десипрамина. Усиливает эффект варфарина (блокирует метаболизм).
Циметидин, хинидин, кетоконазол, трописетрон, доласетрон, мизоластин, эритромицин и сок грейпфрута, замедляя метаболизм, повышают концентрацию пропафенона в плазме на 20 %, поэтому пациентов следует тщательно контролировать и соответственно корректировать дозу пропафенона, рифампицин - снижает.
Применение пропафенона гидрохлорида в сочетании с венфлаксином может привести к повышению концентрации венфлаксина. При одновременном применении пропафенона гидрохлорида и флуоксетина у «быстрых» метаболизаторов повышается Cmax S-пропафенона на 39 % и AUC на 50 %, а Стах R-пропафенона на 71 % и AUC на 50 %. Поэтому более низкие дозы пропафенона могут быть достаточны для достижения желаемого терапевтического ответа.
Повышенние уровня пропафенона в плазме может возникнуть при одновременном применении с пароксетином, поэтому следует снизить дозу пропафенона.
Одновременное применение пропафенона гидрохлорида и ритонавира в дозе 800 -1200мг/сутки противопоказано в связи с потенциальным повышением концентрации в плазме крови.
(6570)
Дозування
Всередину. Таблетки слід проковтувати цілком, після їжі, запиваючи невеликою кількістю води. Режим дозування встановлюється індивідуально і коригується лікарем. Рекомендується починати терапію у стаціонарі, попередньо скасувавши всі антиаритмічні засоби (під контролем АТ, ЕКГ, оцінки широти комплексу QRS). У пацієнтів зі значно розширеним комплексом QRS і AV блокадою II і III ступеня рекомендується знизити дозу. При масі тіла пацієнта 70 кг і більше початкова доза становить 150 мг 3 рази на добу (в стаціонарі під контролем АТ, ЕКГ). Доза може бути збільшена поступово, з інтервалами у 3-4 доби до 300 мг 2 рази на добу, а при необхідності до максимальної дози 300 мг 3 рази на добу. У літніх пацієнтів, пацієнтів з масою тіла менше 70 кг, застосування препарату починають з низьких доз, поступово збільшуючи дозу. Такої ж тактики слід дотримуватися і при проведенні підтримуючої терапії. Не слід починати збільшення дози препарату, якщо тривалість застосування препарату становить менше 5-8 днів. При порушенні функції печінки (можлива кумуляція). Пропафенон застосовується в дозах, що становлять 20-30 % від звичайної, при порушенні функції нирок (кліренс креатиніну менше 10 %), початкова доза становить 50 % від звичайної.Передозування
Інтоксикація може виникнути при одномоментному прийомі дози, що у 2 рази перевищує добову дозу; симптоми інтоксикації з'являються через 1 год, максимум - через кілька годин. Симптоми передозування: стійке зниження артеріального тиску, нудота, сухість у роті, блювання, мідріаз, сонливість, екстрапірамідні розлади, сплутаність свідомості, брадикардія, удлинение інтервалу Q-T порушення внутрипредсердной і внутрішньошлуночкової провідності, шлуночкові тахіаритмії, пароксизми поліморфної шлуночкової тахікардії, синоатріальна та атріовентрикулярна блокади, асистолія, кома, судоми, делірій, набряк легенів. Лікування: промивання шлунка, дефібриляція, введення добутаміну, діазепаму; при необхідності - штучна вентиляція легень та непрямий масаж серця. Оскільки пропафенон має великий обсяг розподілу і високий ступінь зв'язування з білками плазми крові (більше 95 %), то гемодиалз і гемоперфузія не ефективні.
Лікарська форма
Круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого кольору з рискою на одній стороні. Ядро білого кольору.Склад
Одна таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить:
Ядро: активна речовина: пропафенону гідрохлорид 150,000 мг.
Допоміжні речовини: лактози моногідрат 10,120 мг, натрію лаурилсульфат 2,300 мг, карбоксиметилкрахмал натрію 18,400 мг, магнію стеарат 0,690 мг, повідон 11,500 мг, тальк 0,460 мг, целюлоза мікрокристалічна 36,530 мг.
Оболонка: опадрай білий Y-1-7000 5,000 мг (гіпромелоза 5 сР - 3,125 мг, титану діоксид Е171 - 1,5625 мг, макрогол 400 - 0,3125 мг).Фармакологічна дія
Пропафенон - це антиаритмічний препарат, який має мембраностабілізуючі властивості, властивостями блокатора натрієвих каналів (клас 1C) і слабо вираженою бета-адреноблокирующей активністю (клас II).
Місцевоанестезуючу дію приблизно відповідає активності прокаїну. Зменшує максимальну швидкість деполяризації фази 0 потенціалу дії та його амплітуду у волокнах Пуркіньє і сік��атительных волокнах шлуночків, пригнічує автоматизм. Сповільнює проведення по волокнам Пуркіньє. Подовжує час проведення синоатриальному (SA) вузлу і предсердиям. Не впливає або незначно збільшує корректированное час відновлення функції синусового вузла при програмованої електричної стимуляції.
Збільшує ефективний рефрактерний період атріовентрикулярного вузла, пригнічує проведення по додаткових шляхах в ретроградному і антеградном напрямках, підвищує поріг стимуляції шлуночків.
Электроф��зиологические ефекти більш виражені у ишемизированном, ніж у нормальному міокарді. Надає негативну інотропну дію, яка зазвичай проявляється при зниженні фракції викиду лівого шлуночка нижче 40 %. Дія починається через 1 годину після прийому внутрішньо і зберігається протягом 8-12 годин.Фармакокінетика
-абсорбція: всмоктується більше 95 % препарату. Системна біодоступність - 5-50 %. Прийом з їжею збільшує біодоступність у пацієнтів з інтенсивним метаболізмом
Пропафенон виявляє дозозалежний біодоступність, яка підвищується нелінійно зі збільшенням дози: зростає з 5 % до 12% при збільшенні одноразової дози 150 мг до 300 мг, а при 450 мг - до 40 - 50 %. Час досягнення максимальної концентрації в плазмі крові (ТСмах) після прийому всередину становить 1 - 3,5 год і її значення коливається від 500 до 1500 мкг/л. Рівноважна концентрація (Css) у плазмі крові досягається через 3-4 дні після початку терапії.
-розподіл: проникність через гематоенцефалічний і плацентарний бар'єр-низька. Концентрація пропафенону в пупочном канатику становить 30 % від його концентрації у к��ові матері. Об'єм розподілу - 3 - 4 л/кг.
Зв'язок з білками плазми крові та внутрішніх органів (печінка, легені та ін) - 85 - 97 %. Пропафенон піддається значному і насыщаемой пресистемній біотрансформації ізоферментом CYP2D6 (ефект «первинного проходження» через печінку), що приводить до абсолютної біодоступності, залежною від дози препарату та лікарської форми препарату. -метаболізм: існує 2 моделі генетично детермінованого метаболізму
пропафенону. Більш ніж у 90 % пацієнтів пропафенон швидко і значно метаболізується, период напіввиведення (Т1/2) становить від 2,8 до 11 год.
Описані 11 метаболітів пропафенону, з них два фармакологічно активні: 5-гидроксипропафенон утворюється з допомогою ізоферменту CYP2D6, і N-депропилпропафенон (норпропафенон) - з допомогою ізоферментів CYP3A4 і CYP1A2. Менш ніж у 10 % пацієнтів пропафенон метаболізується повільніше, оскільки 5-гидроксипропафенон не утворюється або утворюється в незначних кількостях. При цьому типі метаболізму період напіввиведення становить близько 17 год. При значному метаболізмі з циклом насыщаемого гидроксилирования з допомогою ізоферменту CYP2D6 фармакокінетика пропафенону нелінійна, а при повільному метаболізмі - лінійна. Оскільки рівноважний стан фармакокінетичних параметрів досягається через 3-4 дні після прийому препарату внутрішньо у всіх пацієнтів, то режим дозування препарату однаковий для всіх пацієнтів незалежно від швидкості метаболізму. Фармакокінетика має значну індивідуальну варіабельність, що обумовлено, головним чином, ефект «первинного проходження» через печінку, а також її нелінійністю при экстенсивн��м метаболізмі. Варіабельність концентрації пропафенону в крові вимагає обережного титрування дози і спостереження за пацієнтом, включаючи ЕКГ-контроль.
-виведення: виводиться нирками - 38 % у вигляді метаболітів (1% у незміненому вигляді), через кишечник з жовчю - 53 % (у вигляді глюкуронідів та сульфатів метаболітів і незміненого пропафенону. При печінковій недостатності виведення знижується.Побічні дії
З боку органів кровотворення: лейкопенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, збільшення часу кровотечення, прояв антинуклеарних антитіл; З боку імунної системи: алергічні реакції, реакції гіперчутливості (що виявляються холестазом, патологічними змінами крові);
З боку обміну речовин: зниження апетиту;
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, непритомність, порушення координації рухів, тривожність, занепокоєння, сплутаність свідомості, нічні кошмари, порушення сну, екстрапірамідні симптоми, вертиго, парестезії, судоми;
З боку органа зору: нечіткість (затуманенийність) зору, диплопія;
З боку серцево-судинної системи:виражена брадикардія,
атріовентрикулярна дисоціація, шлуночкові тахіаритмії, стенокардія, погіршення перебігу серцевої недостатності (у хворих зі зниженою функцією лівого шлуночка), порушення провідності (синоатріальна блокада, атріовентрикулярна блокада, внутрижелудочковая блокада), проаритмогенный ефект (тахікардія, мерехтіння шлуночків), наджелудочковые тахіаритмії, при прийомі у високих дозах - виражене зниження АТ, включаючи постуральную і ортостатичну гіпотензію (особливо у літніх пацієнтів), біль у грудях;
З боку органів травлення: нудота, блювання, запор, сухість слизової оболонки порожнини рота, гіркота у роті, біль у животі, діарея, метеоризм, відрижка, зміна смаку, порушення функції печінки, в тому числі гепатоцелюлярні порушення, холестатична жовтяниця, холестаз, гепатит;
З боку шкірних покривів: вовчакоподібний синдром, почервоніння шкіри, шкірний висип, свербіж, екзантема, кропив'янка, геморагічні висипання на шкірі;
З боку мочеполової системи: олігоспермія, зниження потенції;
Інші: слабкість, підвищене потовиділення, бронхоспазм;
Лабораторні показники: підвищення активності «печінкових» трансаміназ.
Якщо будь-які із зазначених в інструкції побічних ефектів посилюються, або Ви заметши будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, повідомте про це лікаря.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Протягом курсу лікування, особливо на початку терапії необхідно ЕКГ-моніторування. Лікування рекомендується починати в условиях стаціонару, оскільки підвищений ризик аритмогенної дії, пов'язаного із застосуванням Пропафенону. Застосування
Пропафенону повинно проводитися під контролем електролітного балансу крові (особливо вміст калію та ЕКГ. У разі змін ЕКГ, наприклад, розширення комплексу QRS або подовження інтервалу Q-T більше ніж на 25 % або PR інтервалу більше ніж на 50 % або інтервалу Q-T понад 500 мсек або збільшення частоти і важкості аритмій серця, необхідно вирішити питання про доцільність продовження лікування.
У літніх пацієнтів або пацієнтів й індустріальнтов зі значними порушеннями функції лівого шлуночка (фракція викиду лівого шлуночка <35 %) або з органічними змінами міокарда, лікування слід починати поступово, з особливою обережністю, і дози збільшувати поступово. Те ж відноситься і до підтримуючої терапії. Будь-яке збільшення дози, яка може знадобитися, слід проводити після 5-8 днів лікування.
У літніх пацієнтів або пацієнтів з органічними змінами міокарда дозу препарату слід титрувати з великою обережністю. При лікуванні пароксизмальної заходівцательной аритмії може виникнути перехід від мерехтіння передсердь до трепетанию передсердь з проведенням до шлуночків 2:1 або 1:1, з дуже високою частотою скорочення шлуночків (тобто >180 ударів у хвилину).
Лікування препаратом може вплинути на поріг чутливості і частотний поріг штучних водіїв ритму. Тому електрокардіостимулятори необхідно перевіряти і при необхідності перепрограмувати, оскільки препарат може вплинути на поріг чутливості і частотний поріг штучного водія ритму. Періодично зслід визначати активність «печінкових» трансаміназ.
При лікуванні шлуночкових порушень ритму Пропафенон ефективніше антиаритмічних засобів IA і IB класів.
У пацієнтів з недостатністю функції печінки біодоступність Пропафенону зростає на 70 %, у таких пацієнтів рекомендується знизити дозу та проводити регулярний контроль лабораторних параметрів.
Показання і дозу особливо обережно необхідно визначати для пацієнтів зі штучним водієм ритму.
За пацієнтами, що проходять довготривале лікування антикоагулянтами і
гіпоглікемічними препаратами, необхідно вести ретельне як клінічний, так і лабораторне спостереження.
У разі якщо в ході терапії проявляться синоатріальна блокада або атріовентрикулярна блокада III ступеня, або часто повторюване екстрасистолія, то лікування необхідно припинити.
Зважаючи на ймовірне проаритмогенну дію на прогноз стану пацієнта, препарат рекомендується застосовувати тільки за призначенням та під контролем лікаря.
Препарат містить лактози моногідрат. Необходимо брати до уваги у пацієнтів з дефіцитом лактази, непереносимістю лактози, глюкозо-галактозною мальабсорбцією.
Особливості дії лікарського препарату при його скасування
Незважаючи на відсутність у БМКК (блокатор повільних кальцієвих каналів) синдрому «відміни», перед припиненням лікування рекомендується поступове зменшення доз.
Особливості дій лікаря (фельдшера), пацієнта при пропуску прийому однієї або декількох доз лікарського препарату
Необхідно прийняти пропущену дозу одразу як тільки виявиться упущення. Якщо вже настав час прийому наступної дози, необхідно пропустити упущену і продовжувати прийом за встановленою схемою. Не допускається прийом подвійної дози, щоб компенсувати пропущену дозу.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами
У період лікування необхідно утримуватися від керування транспортними засобами, механізмами і занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реактораций.Свідчення
Профілактика та лікування шлуночкових аритмій;
Профілактика та лікування пароксизмальних надшлуночкових тахіаритмій (включаючи мерехтіння/ тріпотіння передсердь; пароксизмальні наджелудочковые тахікардії типу re-entry із залученням атріовентрикулярного вузла або додаткових шляхів проведення, коли інша терапія неефективна або протипоказана).Протипоказання
Якщо у Вас одне з перерахованих захворювань, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем.
•Підвищена чувствительність до пропафенону і компонентів препарату;
•Тяжкі форми хронічної серцевої недостатності (у стадії декомпенсації), неконтрольована хронічна серцева недостатність;
•Кардіогенний шок (за винятком артеріальної гіпотензії, обумовленої тахікардією, і антиаритмічного шоку);
•Тяжка брадикардія і артеріальна гіпотензія;
•Синоатріальна блокада, порушення внутрипредсердной провідності;
•Блокада ніжок пучка Гіса або дистальна блокада (у пацієнтів без электрокардиостимулятора);
•Виражені порушення водно-електролітного балансу (наприклад, порушення метаболізму калію),
•Міастенія;
•Тяжкі форми хронічної обструктивної хвороби легень (ХОЗЛ), бронхоспазм (в анамнезі);
•Внутрижелудочковая бифасцикулярная блокада і атріовентрикулярна блокада Н-Ш ступеня (без електрокардіостимулятора);
•Синдром слабкості синусового вузла;
•Синдром тахікардії-брадикардії»;
•Виражені органічні зміни міокарда, такі як рефрактерна хронічна серцева недостатність з фракцією викиду лівого шлуночка менше 35 % і кардіогенний шок, за винятком аритмического шоку;
•Одночасне застосування ритонавіру в дозі 800-1200 мг/добу;
•Пацієнти з дефіцитом лактази, непереносимістю лактози, глюкозо-галактозною мальабсорбцією;
•Вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені).
З обережністю
Якщо у Вас одне з перерахованих захворювань, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем.
Міастенія gravis, порушення функції почек та/або печінки, ХОЗЛ (з особливою обережністю через бета-адреноблокирующего дії), похилий вік, пацієнти з встановленим штучним водієм ритму серця, порушення водно-електролітного балансу, артеріальна гіпотензія, одночасне застосування з іншими антиаритмічними засобами.
Застосування під час вагітності та в період лактації
Застосування пропафенону під час вагітності, особливо в першому триместрі, можливе тільки в тому випадку, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Пропафенон проникає через плацентарний бар'єр. Концентрація пропафенону в пупочном канатику становить 30 % від його концентрації у крові матері. Пропафенон виділяється в грудне молоко. При необхідності застосування препарату пропафенон в період лактації грудне вигодовування необхідно припинити.Лікарська взаємодія
Фармакодинамічна взаємодія:
При внутрішньовенному введенні лідокаїну одночасно з пропафеноном - збільшення ризику ураження центральної нервової системи.
При одночасному прийомі��іі з бета-адреноблокаторами можливо посилення антиари™ического дії, з місцевими анестетиками і лікарськими засобами, які пригнічують серцеву діяльність - посилення ефекту пропафенону. При одночасному застосуванні пропафенону з мизоластином, ритонавіром, трициклічними антидепресантами або нейролептиками підвищується ризик розвитку аритмій.
Застосування пропафенону в поєднанні з фенобарбіталом та/або рифампіцином може зменшити антиаритмічну ефективність пропафенону гідрохлориду.
Аміодарон повыша��т ризик розвитку тахікардії типу "пірует". Може знадобитися корекція доз обох препаратів залежно від терапевтичної відповіді. Препарати, що пригнічують синоатриальный та атріовентрикулярний вузли і володіють негативною інотропною дією, підвищують ризик розвитку побічних ефектів. Лікарські засоби, які пригнічують костномозговое кровотворення, збільшують ризик мієлосупресії.
Фармакокінетична взаємодія:
Підвищує концентрацію в плазмі крові пропранололу, метопрололу, дигоксину (наростає ��позов розвитку глікозидній інтоксикації), антикоагулянтів непрямої дії, циклоспорину, теофіліну, десипрамина. Посилює ефект варфарину (блокує метаболізм).
Циметидин, хінідин, кетоконазол, тропісетрон, доласетрон, мізоластин, еритроміцин і сік грейпфрута, уповільнює метаболізм, підвищують концентрацію пропафенону в плазмі на 20 %, тому пацієнтів слід ретельно контролювати і відповідно коригувати дозу пропафенону, рифампіцин - знижує.
Застосування пропафенону гідрохлориду в поєднанні з венфлаксином може призвести до підвищення концентрації венфлаксина. При одночасному застосуванні пропафенону гідрохлориду та флуоксетину у «швидких» метаболизаторов підвищується Cmax S-пропафенону на 39 % і AUC на 50 %, а Стах R-пропафенону на 71 % і AUC на 50 %. Тому більш низькі дози пропафенону можуть бути достатні для досягнення бажаного терапевтичного відповіді.
Повышенние рівня пропафенону в плазмі може виникнути при одночасному застосуванні з пароксетином, тому слід знизити дозу пропафенону.
Одночасне застосування пропафенону р��дрохлорида і ритонавіру в дозі 800 -1200мг/добу протипоказано у зв'язку з потенційним підвищенням концентрації в плазмі крові.
