Дозировка
При артериальной гипертензии начальная суточная доза препарата составляет 25 мг, средняя суточная доза - 50 мг, кратность приема - 1 раз/ Максимальный гипотензивный эффект развивается через 3-6 недель после начала приема препарата. При необходимости доза может быть увеличена до 100 мг/, при этом возможен прием препарата 2 При сердечной недостаточности начальная доза составляет 12.5 мг 1 раз/ Как правило, доза титруется с недельным интервалом (т.е. 12.5 мг/, 25 мг/, 50 мг/) до средней поддерживающей дозы 50 мг 1 раз/ в зависимости от переносимости терапии. При назначении препарата пациентам, получающим диуретики в высоких дозах, начальную дозу следует снизить до 25 мг 1 раз/ Пациентам с нарушением функции печени следует назначать лозартан в более низких дозах. У лиц пожилого возраста, а также у пациентов с нарушением функции почек, включая находящихся на гемодиализе, нет необходимости в коррекции начальной дозы препарата. Презартан можно назначать совместно с другими антигипертензивными препаратами. Таблетки можно принимать вне зависимости от приема пищи.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой розового цвета, круглые, двояковыпуклые.
Состав
лозартан калия 50 мг
Вспомогательные вещества: крахмал высушенный, целлюлоза микрокристаллическая, тальк очищенный, кремния диоксид коллоидный (аэросил-200), натрия крахмала гликолат (примогель), магния стеарат, изопропанол, метилена хлорид, Opadry OY-55030, краситель пунцовый красный 4R Lake of Ponceau
Фармакологическое действие
Гипотензивный препарат, является специфическим блокатором ангиотензин II (тип AT1) рецепторов. Не подавляет киназу II - фермент, разрушающий брадикинин. Снижает ОПСС, концентрацию в крови норэпинефрина и альдостерона, АД, давление в "малом" круге кровообращения; уменьшает постнагрузку, оказывает диуретический эффект. Препятствует развитию гипертрофии миокарда, повышает толерантность к физической нагрузке у пациентов с ХСН. После однократного приема гипотензивное действие (уменьшается систолическое и диастолическое АД) достигает максимума через 6 ч, затем в течение 24 ч постепенно снижается. Максимальный гипотензивный эффект развивается через 3-6 нед после начала приема препарата.
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: диарея, диспепсия; редко - повышение активности печеночных трансаминаз и уровня билирубина в крови.
Со стороны ЦНС: головокружение, нарушение сна, головная боль.
Со стороны дыхательной системы: редко – нарушения дыхания, кашель.
Аллергические реакции: редко - ангионевротический отек (включая отеки лица, губ, глотки и/или языка), крапивница.
Прочие: миалгии, отечность, гиперкалиемия (калий в крови более 5.5 мэкв/л); редко – тахикардия.
Препарат обычно хорошо переносится.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
У больных с дегидратацией (например получающих лечение высокими дозами диуретиков) в начале лечения лозартаном может возникнуть симптоматическая артериальная гипотензия (необходимо проводить коррекцию дегидратации до назначения лозартана или начинать лечение с более низкой дозы). У больных с циррозом печени концентрация лозартана в плазме значительно увеличивается, в связи с чем при наличии заболеваний печени в анамнезе его следует назначать в более низких дозах. ЛС, оказывающие воздействие на систему кинин-ангиотензин, могут увеличить концентрацию мочевины в крови и сыворочного креатинина у пациентов с билатеральным почечным стенозом или стенозом артерии единственной почки. Безопасность и эффективность препарата у детей не установлены. Клинические испытания не выявили каких-либо различий в отношении безопасности и эффективности лозартана у пациентов пожилого возраста. Данных о применении лозартана у беременных нет, поскольку ЛС, воздействующие на систему ренин-ангиотензин, при назначении их во II-III триместрах беременности могут вызывать нарушение развития или даже смерть развивающегося плода, то при возникновении беременности прием лозартана следует немедленно прекратить. При назначении в период лактации следует принять решение о прекращении грудного вскармливания или о прекращении лечения лозартаном.
Показания
— артериальная гипертензия;
— ишемическая болезнь сердца, сопровождающаяся симптомами сердечной недостаточности (в составе комбинированной терапии с диуретиками и сердечными гликозидами).
Противопоказания
— детский и подростковый возраст до 18 лет;
— беременность;
— повышенная чувствительность к компонентам препарата.
Лекарственное взаимодействие
Усиливает (взаимно) эффект др. гипотензивных ЛС (диуретиков, бета-адреноблокаторов, симпатолитиков). Повышает риск гиперкалиемии при совместном применении с калийсберегающими диуретиками и препаратами K+. У пациентов с дегидратацией (предшествовавшее лечение большими дозами диуретиков) может возникать симптоматическая гипотензия. Не отмечено клинически значимого взаимодействия с гидрохлоротиазидом, дигоксином, непрямыми антикоагулянтами, циметидином, фенобарбиталом. Может назначаться с др. гипотензивными ЛС.
(6556)
Дозування
При артеріальній гіпертензії початкова добова доза препарату становить 25 мг, середня добова доза - 50 мг, кратність прийому - 1 раз/ Максимальний гіпотензивний ефект розвивається через 3-6 тижнів після початку прийому препарату. При необхідності доза може бути збільшена до 100 мг/, при цьому можливий прийом препарату 2 При серцевій недостатності початкова доза становить 12,5 мг 1 раз/ Як правило, доза титрується з тижневим інтервалом (тобто 12,5 мг/, 25 мг, 50 мг/) до середньої підтримуючої дози 50 мг 1 раз/ у залежності від нормально��ти терапії. При призначенні препарату пацієнтам, які отримують діуретики у високих дозах, початкову дозу слід знизити до 25 мг 1 раз/ Пацієнтам з порушенням функції печінки слід призначати лозартан у більш низьких дозах. У осіб похилого віку, а також у пацієнтів з порушенням функції нирок, включаючи перебувають на гемодіалізі, немає потреби у корекції початкової дози препарату. Презартан можна призначати сумісно з іншими антигіпертензивними препаратами. Таблетки можна приймати незалежно від прийому їжі.
Лекарственная форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою рожевого кольору, круглі, двоопуклі.Склад
лозартан калію 50 мг
Допоміжні речовини: крохмаль висушений, целюлоза мікрокристалічна, тальк очищений, кремнію діоксид колоїдний (аеросил-200), натрію крохмалю гликолат (примогель), магнію стеарат, ізопропанол, метилену хлорид, Opadry OY-55030, барвник червоний пунцовий 4R Lake of PonceauФармакологічна дія
Гіпотензивний препарат, що є специфічним блокатором ангіотензин II типу AT1) рецепторів. Не пригнічує кіназу II - ��ермент, що руйнує брадикінін. Знижує ОПСС, концентрацію в крові норадреналіну і альдостерону, артеріального тиску, тиску в "малому" колі кровообігу; зменшує постнавантаження, надає діуретичний ефект. Перешкоджає розвитку гіпертрофії міокарда, підвищує толерантність до фізичного навантаження у пацієнтів з ХСН. Після одноразового прийому гіпотензивну дію (зменшується систолічний і діастолічний АТ) досягає максимуму через 6 год, потім протягом 24 год поступово знижується. Максимальний гіпотензивний ефект розвивається через 3-6 тижнів ��віслюку початку прийому препарату.Побічні дії
З боку травної системи: діарея, диспепсія; рідко - підвищення активності печінкових трансаміназ і рівня білірубіну в крові.
З боку ЦНС: запаморочення, порушення сну, головний біль.
З боку дихальної системи: рідко – порушення дихання, кашель.
Алергічні реакції: рідко - ангіоневротичний набряк (включаючи набряки обличчя, губ, глотки і/або язика), кропив'янка.
Інші: міалгії, набряклість, гіперкаліємія (калій в крові більше 5.5 мекв/л); рідко – тахикардия.
Препарат зазвичай добре переноситься.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
У хворих з дегідратацією (наприклад, які отримують лікування високими дозами діуретиків) до початку лікування лозартаном може виникнути симптоматична артеріальна гіпотензія (необхідно проводити корекцію дегідратації до призначення лозартану або починати лікування з нижчої дози). У хворих з цирозом печінки концентрація лозартану в плазмі значно збільшується, у зв'язку з чим при наявності захворювань печінки в анамнезі його слід��ет призначати в більш низьких дозах. ЛЗ, що впливають на систему кинин-ангіотензин, можуть збільшувати концентрацію сечовини в крові і сыворочного креатиніну у пацієнтів з билатеральным нирковим стенозом або стенозом артерії єдиної нирки. Безпека та ефективність препарату у дітей не встановлені. Клінічні випробування не виявили якихось відмінностей стосовно безпеки та ефективності лозартану у пацієнтів літнього віку. Даних про застосування лозартану у вагітних немає, оскільки ЛЗ, що впливають на систему р��нін-ангіотензин, при призначенні їх у II-III триместрах вагітності можуть викликати порушення розвитку або навіть смерть плода, то при виникненні вагітності прийом лозартану слід негайно припинити. При призначенні в період лактації слід прийняти рішення про припинення годування груддю або про припинення лікування лозартаном.Свідчення
— артеріальна гіпертензія;
— ішемічна хвороба серця, що супроводжується симптомами серцевої недостатності (у складі комбінованої терапії з діуретиками �� серцевими глікозидами).Протипоказання
— дитячий та підлітковий вік до 18 років;
— вагітність;
— підвищена чутливість до компонентів препарату.Лікарська взаємодія
Підсилює (взаємно) ефект інших гіпотензивних ЛЗ (діуретиків, бета-адреноблокаторів, симпатолітиків). Підвищує ризик гіперкаліємії при спільному застосуванні з калійзберігаючими діуретиками та препаратами K+. У пацієнтів з дегідратацією (попереднє лікування великими дозами діуретиків) може виникати симптоматична гипотензія. Не відмічено клінічно значущої взаємодії з гідрохлоротіазидом, дигоксином, непрямими антикоагулянтами, циметидином, фенобарбіталом. Може призначатися з ін гіпотензивними ЛЗ.
