Корзина Корзина пуста
Прием заказов через корзину сайта

Престариум а 0,01 n30 табл п/о (Престариум а 0,01 n30 табл п/о)

1 146 грн
0 грн
Рейтинг: 65 (4.1) 5
Артикул: 7565
+
Способы доставки
  • Новая Почта (отделение)
  • Курьером Новой Почты
Способы оплаты
  • Наличными при получении
  • Безналичный перевод
  • Приват 24
  • WebMoney
Рассказать друзьям:

Дозировка

Рекомендуется принимать один раз в день, утром, перед приемом пищи. Артериальная гипертензия Рекомендуемая начальная доза составляет 5 мг один раз в день, утром. При неэффективности терапии в течение месяца, доза может быть повышена до 10 мг один раз в день. При назначении ингибиторов АПФ пациентам с выраженной активированной ренинангиотензин-альдостероновой системой (при реноваскулярной артериальной гипертензии, нарушении водно-солевого баланса, терапии диуретиками, тяжелой артериальной гипертензии, сердечной декомпенсации) может отмечаться непредсказуемое резкое снижение АД, для профилактики которого рекомендуется прекратить прием диуретиков за 2-3 дня до предполагаемого начала терапии препаратом Престариум А. При невозможности отменить диуретики, начальная доза препарата Престариум А должна составлять 2,5 мг. При этом необходимо контролировать функции почек и содержание калия в сыворотке крови. В последующем, при необходимости, доза может быть повышена. У больных пожилого возраста лечение следует начинать с дозы 2,5 мг в сутки, и в дальнейшем, при необходимости, постепенно повышать ее вплоть до максимальной дозы 10 мг в сутки. Сердечная недостаточность Лечение больных с сердечной недостаточностью препаратом Престариум А в комбинации с некалийсберегающими диуретиками и/или дигоксином и/или бетаадреноблокаторами, рекомендуется начинать под тщательным медицинским наблюдением, назначая препарат в начальной дозе 2,5 мг один раз в день, утром. В последующем, в зависимости от переносимости и ответа на терапию, через две недели лечения доза препарата может быть повышена до 5 мг один раз в день. У пациентов с высоким риском развития симптоматической артериальной гипотензии, например, со сниженным содержанием солей при наличии или без гипонатриемии, гиповолемии или приеме диуретиков, перед началом приема препарата Престариум А по возможности, перечисленные состояния должны быть скоррегированы. Такие показатели как величина АД, функции почек и содержание калия в плазме крови должны контролироваться как перед началом, так и в процессе терапии.

Лекарственная форма

Таблетки, покрытые пленочной оболочкой

Состав

периндоприла аргинина 10 мг, что соответствует 6,79 мг периндоприла.

Вспомогательные вещества: лактозы моногидрат 72,58 мг, магния стеарат 0,45 мг, мальтодекстрин 9,00 мг, кремния диоксид коллоидный гидрофобный 0,27 мг, карбоксиметилкрахмал натрия 2,70 мг; оболочка: премикс для пленочной оболочки светло-зеленого цвета Sepifilm 4193 [глицерол (E 422a) 4,5 %, гипромеллоза (E 464) 74,8%, макрогол 6000 1,8 %, магния стеарат 4,5 %, титана диоксид (Е171) 14,328 %, медный хлорофиллин (Е 141(ii)) 0,072 %] 1,931 мг, макрогол 6000 0,069 мг.

Фармакологическое действие

Антигипертензивный препарат, ингибитор АПФ. АПФ, или кининаза, является экзопептидазой, которая осуществляет как превращение ангиотензина I в сосудосуживающее вещество ангиотензин II, так и разрушение брадикинина, обладающего сосудорасширяющим действием, до неактивного гептапептида.



Подавление АПФ приводит к снижению содержания ангиотензина II в плазме крови, в результате этого повышается активность ренина плазмы (вследствие угнетения отрицательной обратной связи, которая препятствует высвобождению ренина) и снижается секреция альдостерона. Поскольку АПФ инактивирует брадикинин, подавление АПФ сопровождается повышением активности как циркулирующей, так и тканевой калликреин-кининовой системы, при этом активируется система простагландинов. Периндоприл уменьшает ОПСС, что приводит к снижению АД. При этом периферический кровоток ускоряется, однако ЧСС не возрастает.

Периндоприл оказывает терапевтическое действие благодаря активному метаболиту, периндоприлату. Другие метаболиты препарата не оказывают ингибирующего действия на АПФ in vitro.



Артериальная гипертензия

При артериальной гипертензии на фоне применения препарата отмечается снижение как систолического, так и диастолического АД в положении лежа и стоя. Снижение АД достигается достаточно быстро. У пациентов с положительным ответом на лечение нормализация АД наступает в течение месяца. При этом эффекта привыкания не наблюдается.

Прекращение лечения не сопровождается развитием синдрома отмены. Периндоприл оказывает сосудорасширяющее действие, способствует восстановлению эластичности крупных артерий и структуры сосудистой стенки мелких артерий, а также уменьшает гипертрофию левого желудочка. Сопутствующее назначение тиазидных диуретиков усиливает гипотензивный эффект. Кроме этого, комбинирование ингибитора АПФ и тиазидного диуретика также приводит к снижению риска развития гипокалиемии на фоне приема диуретиков.



Сердечная недостаточность

Периндоприл нормализует работу сердца, снижая преднагрузку и постнагрузку. У пациентов с хронической сердечной недостаточностью, получавших периндоприл, было выявлено снижение давления наполнения в левом и правом желудочках сердца; снижение ОПСС; повышение сердечного выброса и увеличение сердечного индекса. Исследование препарата по сравнению с плацебо показало, что изменения АД после первого приема препарата Престариум® А в дозе 2.5 мг у больных с сердечной недостаточностью легкой и умеренной степени тяжести статистически достоверно не отличались от изменений АД, наблюдавшихся после приема плацебо.



Цереброваскулярные заболевания

В процессе международного мультицентрового исследования (ПРОГРЕСС) оценивалось влияние активной терапии периндоприлом (монотерапия или в комбинации с индапамидом) в течение 4 лет на риск развития повторного инсульта у пациентов, имеющих цереброваскулярные заболевания в анамнезе. После вводного периода применения периндоприла третбутиламина по 2 мг (эквивалент периндоприла аргинина 2.5 мг) 1 раз/ в течение 2 недель и затем по 4 мг (эквивалент периндоприла аргинина 5 мг) 1 раз/ в течение последующих двух недель, 6105 пациентов были рандомизированы на две группы: плацебо (n=3054) и периндоприл третбутиламин по 4 мг (соответствует 5 мг периндоприла аргинина) (монотерапия) или в комбинации с индапамидом (n=3051).

Индапамид дополнительно назначался пациентам, не имеющим прямых показаний или противопоказаний для применения диуретиков. Данная терапия назначалась дополнительно к стандартной терапии инсульта и/или артериальной гипертензии или других патологических состояний. Все рандомизированные пациенты имели в анамнезе цереброваскулярные заболевания (инсульт или транзиторную ишемическую атаку) в течение последних 5 лет. Величина АД не являлась критерием включения: 2916 пациентов имели артериальную гипертензию и 3189 - нормальное АД. После 3.9 лет терапии величина АД (систолическое/диастолическое) снизилась в среднем на 9/4 мм рт.ст. Также было показано значительное снижение риска возникновения повторного инсульта (как ишемической, так и геморрагической природы) порядка 28% (95% CI (17; 38), р< 0.0001) по сравнению с плацебо (10.1% vs 13.8%). Дополнительно было показано значительное снижение риска фатальных или приводящих к инвалидности инсультов; основных сердечно-сосудистых осложнений, включая инфаркт миокарда, в т.ч. с летальным исходом; деменции, связанной с инсультом; серьезных ухудшений когнитивных функций.



Данные терапевтические преимущества наблюдаются как у больных артериальной гипертензией, так и при нормальном АД, независимо от возраста, пола, наличия или отсутствия сахарного диабета и типа инсульта.

Стабильная ИБС



В ходе международного мультицентрового рандомизированного, двойного слепого, плацебо контролируемого исследования EUROPA продолжительностью 4 года, была изучена эффективность периндоприла у пациентов со стабильной ИБС. В клиническом исследовании приняло участие 12218 пациентов старше 18 лет: 6110 пациентов принимали периндоприл третбутиламин по 8 мг (эквивалентно 10 мг периндоприла аргинина) и 6108 пациентов - плацебо.



Основными критериями оценки были сердечно-сосудистая смертность, нефатальный инфаркт миокарда и/или остановка сердца с последующей успешной реанимацией. Для участия в исследовании были отобраны пациенты с ИБС с установленным инфарктом миокарда как минимум за 3 месяца до скрининга, прошедших коронарную реваскуляризацию как минимум за 6 месяцев до скрининга, ангиографически выявленный стеноз (как минимум 70% сужения одной или более основных коронарных артерий) или позитивный стресс тест при наличии в анамнезе болей в груди. Препарат назначали в дополнение к стандартной терапии, применяемой при гиперлипидемии, артериальной гипертензии и сахарном диабете.

Фармакокинетика

Всасывание

После приема внутрь периндоприл быстро всасывается из ЖКТ, Cmax в плазме крови достигается через 1 ч. Приблизительно 27% общего количества абсорбированного периндоприла превращается в периндоприлат - активный метаболит. Кроме периндоприлата в процессе метаболизма образуется еще 5 метаболитов - все они являются неактивными веществами.

T1/2 периндоприла из плазмы составляет 1 ч. Cmax периндоприлата в плазме крови достигается через 3-4 ч.

Прием препарата во время еды сопровождается уменьшением превращения периндоприла в периндоприлат, соответственно уменьшая биодоступность препарата.

Распределение

Связывание периндоприлата с белками плазмы крови составляет 20%, в основном с АПФ, и носит дозозависимый характер. Vd свободного периндоприлата составляет приблизительно 0.2 л/кг.

Выведение

Периндоприлат выводится почками и общий T1/2 несвязанной фракции составляет 17 ч, что обеспечивает равновесное состояние в течение 4

Фармакокинетика в особых клинических случаях

Выведение периндоприлата замедлено в пожилом возрасте, а также у больных с сердечной и почечной недостаточностью. При почечной недостаточности коррекцию дозы препарата желательно проводить с учетом степени нарушения функции почек.

Диализный клиренс периндоприлата составляет 70 мл/мин.

У больных с циррозом печени печеночный клиренс периндоприла уменьшается наполовину. Тем не менее, количество образующегося периндоприлата не уменьшается и изменений дозы препарата не требуется.

Побочные действия

Со стороны сердечно-сосудистой системы: чрезмерное снижение АД и связанные с ним симптомы; крайне редко - аритмия, стенокардия, инфаркт миокарда и инсульт; у пациентов группы риска возможно развитие вторичной выраженной артериальной гипотензии.

Со стороны лабораторных показателей: крайне редко - снижение концентрации гемоглобина и гематокрита, тромбоцитопения, лейкопения/нейтропения, единичные случаи агранулоцитоза или панцитопении; вероятность развития гемолитической анемии на фоне дефицита глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы; редко - повышение содержания мочевины и креатинина плазмы крови, проходящая гиперкалиемия, особенно на фоне почечной недостаточности, повышение активности печеночных ферментов и билирубина печени.

Особенности продажи

рецептурные

Особые условия

У пациентов со стабильной ИБС в случае возникновения эпизода нестабильной стенокардии (значительного или нет) в период первого месяца терапии Престариумом А, следует оценить преимущества и риск до продолжения лечения.

Ингибиторы АПФ могут вызывать резкое снижение АД. Симптоматическая артериальная гипотензия редко развивается у больных без сопутствующих заболеваний. Риск чрезмерного снижения АД повышен у больных со сниженным ОЦК, что может отмечаться на фоне терапии диуретическими средствами, при соблюдении строгой бессолевой диеты, гемодиализе, а также при рвоте и диарее. В большинстве случаев эпизоды выраженного снижения АД отмечаются у больных с тяжелой сердечной недостаточностью как при наличии сопутствующей почечной недостаточности, так и при се отсутствии. Наиболее часто этот побочный эффект отмечается у пациентов, получающих "петлевые" диуретики в высоких дозах, а также на фоне гипонатриемии или при нарушениях функции почек. У таких пациентов лечение должно начинаться под тщательным медицинским контролем, желательно в условиях стационара. При этом препарат назначается в малых дозах, с последующим тщательным титрованием дозы. По возможности, следует временно прекратить терапию диуретическими средствами. Подобный подход также применяется у больных со стенокардией или с цереброваскулярными заболеваниями, у которых выраженная артериальная гипотензия может привести к развитию инфаркта миокарда или цереброваскулярных осложнений.

Перед назначением препарата Престариум® А, как и других ингибиторов АПФ, и во время его приема следует тщательно контролировать уровень АД, показатели функции почек и концентрацию ионов калия в сыворотке крови.

С целью уменьшения вероятности развития симптоматической артериальной гипотензии у больных, получающих терапию диуретиками в высоких дозах, дозу диуретиков, по возможности, следует уменьшить за несколько дней до начала применения препарата Престариум® А.

В случае развития артериальной гипотензии пациент должен быть переведен в положении лежа на спине. При необходимости следует произвести восполнение ОЦК при помощи в/в введения физиологического раствора. Выраженное снижение АД при первом приеме препарата не является препятствием для дальнейшего назначения препарата. После восстановления ОЦК и АД лечение может быть продолжено при условии тщательного подбора дозы препарата.

У пациентов с симптоматической сердечной недостаточностью артериальная гипотензия, развивающаяся в начальном периоде терапии ингибиторами АПФ, может привести к ухудшению функции почек. Иногда развивающаяся при этом острая почечная недостаточность носит, как правило, обратимый характер.

У пациентов с двусторонним стенозом почечной артерии или стенозом артерии единственной почки (особенно при наличии почечной недостаточности) на фоне терапии ингибиторами АПФ могут повышаться концентрации мочевины и креатинина в сыворотке крови.

Показания

— артериальная гипертензия;

— хроническая сердечная недостаточность;

— профилактика повторного инсульта (комбинированная терапия с индапамидом) у пациентов, перенесших инсульт или транзиторное нарушение мозгового кровообращения по ишемическому типу;

— стабильная ИБС: для снижения риска сердечно-сосудистых осложнений.

Противопоказания

ангионевротический отек в анамнезе (врожденная/идиопатическая или связанная с предшествующим лечением ингибитором АПФ реакция);

— беременность;

— период лактации (грудное вскармливание);

— повышенная чувствительность к компонентам препарата;

— повышенная чувствительность к другим ингибиторам АПФ;

— лактазная недостаточность, галактоземия, синдром глюкозной/галактозной мальабсорбции (в связи с тем, что в состав вспомогательных веществ препарата входит лактозы моногидрат).

С осторожностью применять при снижении ОЦК (прием диуретиков, бессолевая диета, рвота, диарея, гемодиализ), гипонатриемии, цереброваскулярных заболеваниях, стенокардии - риск резкого снижения АД; при реноваскулярной гипертензии, двусторонний стеноз почечных артерий или наличии только одной функционирующей почки - риск развития тяжелой артериальной гипотензии и почечной недостаточности; при хронической почечной недостаточности; при системных заболеваниях соединительной ткани (СКВ, склеродермия) и терапии иммунод

Лекарственное взаимодействие

В начальном периоде лечения у некоторых пациентов на фоне терапии диуретиками, особенно при избыточном выведении жидкости и/или солей, может наблюдаться чрезмерное снижение АД, риск развития которого можно уменьшить путем отмены диуретика, введения повышенного количества воды и/или хлорида натрия, а также назначая ингибитор АПФ в более низких дозах. Дальнейшее повышение дозы периндоприла следует проводить с осторожностью.



На фоне терапии ингибиторами АПФ, как правило, содержание калия в сыворотке крови остается в пределах нормы, но иногда может развиваться гиперкалиемия. Комбинированное применение ингибиторов АПФ и калийсберегающих диуретиков (спиронолактон, триамтерен и амилорид) и препаратов калия, калийсодержащих продуктов и пищевых добавок может приводить к существенному повышению концентрации калия в сыворотке крови. В связи с этим их совместное назначение с ингибиторами АПФ не рекомендуется. Эти комбинации следует применять только в случае гипокалиемии
(6565)


Дозування

Рекомендується приймати один раз на день вранці перед прийомом їжі. Артеріальна гіпертензія Рекомендована початкова доза становить 5 мг один раз на день, вранці. При неефективності терапії протягом місяця, доза може бути підвищена до 10 мг один раз на день. При призначенні інгібіторів АПФ пацієнтам з вираженою активованої ренинангиотензин-альдостеронової системи (при реноваскулярной артеріальної гіпертензії, порушенні водно-сольового балансу, терапії діуретиками, тяжкій артеріальній гіпертензії, серцевій декомпе��сации) може зазначатися непередбачуване різке зниження АТ, для профілактики якого рекомендується припинити прийом діуретиків за 2-3 дні до передбачуваного початку терапії препаратом Престариум А. При неможливості відмінити діуретики, початкова доза препарату Престариум А повинна становити 2,5 мг. При цьому необхідно контролювати функції нирок і вміст калію в сироватці крові. У подальшому, при необхідності, доза може бути підвищена. У хворих літнього віку лікування слід починати з дози 2,5 мг на добу, і в подальшому, при ��еобходимо, поступово підвищувати її аж до максимальної дози 10 мг на добу. Серцева недостатність Лікування хворих з серцевою недостатністю препаратом Престариум А в комбінації з некалийсберегающими діуретиками і/або дигоксином та/або бетаадреноблокаторами, рекомендується починати під ретельним медичним наглядом, призначаючи препарат у початковій дозі 2,5 мг один раз на день, вранці. У подальшому, залежно від переносимості та відповіді на терапію, через два тижні лікування доза препарату може бути підвищена до 5 мг один раз в день. У пацієнтів з високим ризиком розвитку симптоматичної артеріальної гіпотензії, наприклад, зі зниженим вмістом солей при наявності або без гіпонатріємії, гіповолемії або прийомі діуретиків, перед початком прийому препарату Престариум А по можливості, перераховані стани повинні бути скоррегированы. Такі показники як величина артеріального тиску, функції нирок і вміст калію в плазмі крові повинні контролюватися як перед початком, так і в процесі терапії.

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою

Склад

периндоприла аргініну 10 мг, що відповідає 6,79 мг периндоприлу.

Допоміжні речовини: лактози моногідрат 72,58 мг, магнію стеарат 0,45 мг, мальтодекстрин 9,00 мг, кремнію діоксид колоїдний гідрофобний 0,27 мг, карбоксиметилкрахмал натрію 2,70 мг; оболонка: премікс для плівкової оболонки світло-зеленого кольору Sepifilm 4193 [гліцерол (E 422a) 4,5 %, гіпромелоза (Е 464) 74,8%, макрогол 6000 1,8 %, магнію стеарат 4,5 %, титану діоксид (Е171) 14,328 %, мідний хлорофілін (Е 141(ii)) 0,072 %] 1,931 мг, макрогол 6000 0,069 мг.

Фармакологічна дія

Антигіпертензивний препарат, ингибитор АПФ. АПФ, або кініназа, є экзопептидазой, яка здійснює перетворення ангіотензину I в судинозвужувальна речовина, ангіотензин II, так і руйнування брадикініну, що володіє судинорозширювальною дією, до неактивного гептапептида.



Пригнічення АПФ призводить до зниження вмісту ангіотензину II у плазмі крові, в результаті цього підвищується активність реніну плазми (через пригнічення негативного зворотного зв'язку, яка перешкоджає вивільнення реніну) і знижується секреція альдостерону. Оскільки��Ф інактивує брадикінін, пригнічення АПФ супроводжується підвищенням активності як циркулюючої, так і тканинної калікреїн-кінінової системи, при цьому активується система простагландинів. Периндоприл зменшує ОПСС, що призводить до зниження артеріального тиску. При цьому периферичний кровотік прискорюється, проте ЧСС не зростає.

Периндоприл виявляє терапевтичну дію завдяки активній метаболиту, периндоприлату. Інші метаболіти препарату не чинить інгібуючої дії на АПФ in vitro.



Артеріальна гипертензия

При артеріальній гіпертензії на фоні застосування препарату відзначається зниження як систолічного, так і діастолічного АТ у положенні лежачи і стоячи. Зниження артеріального тиску досягається досить швидко. У пацієнтів з позитивною відповіддю на лікування нормалізація АТ настає протягом місяця. При цьому ефекту звикання не спостерігається.

Припинення лікування не супроводжується розвитком синдрому відміни. Периндоприл виявляє судинорозширювальну дію, сприяє відновленню еластичності великих артерій і структури судинної стінки дрібних артерій, а також зменшує гіпертрофію лівого шлуночка. Супутнє призначення тіазидних діуретиків посилює гіпотензивний ефект. Крім цього, комбінування інгібітору АПФ та тіазидного діуретика також призводить до зниження ризику розвитку гіпокаліємії на фоні прийому діуретиків.



Серцева недостатність

Периндоприл нормалізує роботу серця, знижуючи переднавантаження і постнавантаження. У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю, які отримували периндоприл, було виявлено зниження тиску наполнения в лівому та правому шлуночках серця; зниження ЗПОС; підвищення серцевого викиду і збільшення серцевого індексу. Дослідження препарату порівняно з плацебо показало, що зміни ПЕКЛО після першого прийому препарату Престариум® у дозі 2.5 мг у хворих з серцевою недостатністю легкої та помірної тяжкості статистично достовірно не відрізнялися від змін АТ, що спостерігалися після прийому плацебо.



Цереброваскулярні захворювання

У процесі міжнародного багатоцентрового дослідження (ПРОГРЕС) оцінювався вплив активної терапії периндоприлом (монотерапія або у комбінації з индапамидом) протягом 4 років на ризик розвитку повторного інсульту у пацієнтів, що мають цереброваскулярні захворювання в анамнезі. Після вступного періоду застосування периндоприлу третбутиламина по 2 мг (еквівалент периндоприлу аргініну 2.5 мг) 1 раз/ в протягом 2 тижнів і потім по 4 мг (еквівалент периндоприлу аргініну 5 мг) 1 раз/ протягом наступних двох тижнів, 6105 пацієнтів були рандомізовані на дві групи: плацебо (n=3054) і периндоприл третбутиламин по 4 мг (соответствует 5 мг периндоприлу аргініну) (монотерапії або в комбінації з индапамидом (n=3051).

Індапамід додатково призначався пацієнтам, які не мають прямих показань або протипоказань для застосування діуретиків. Дана терапія призначалася додатково до стандартної терапії інсульту і/або артеріальної гіпертензії або інших патологічних станів. Всі рандомізовані пацієнти мали в анамнезі цереброваскулярні захворювання (інсульт або транзиторну ішемічну атаку) протягом останніх 5 років. Величина АТ не була критерием включення: 2916 пацієнтів мали артеріальну гіпертензію та 3189 - нормальний АТ. Після 3.9 років терапії величина АТ (систолічний/діастолічний) знизилася в середньому на 9/4 мм рт.ст. Також було показано значне зниження ризику виникнення повторного інсульту (як ішемічній, так і геморагічної природи) близько 28% (95% CI (17; 38), р< 0.0001) порівняно з плацебо (10.1% vs 13.8%). Додатково було показано значне зниження ризику фатальних або призводять до інвалідності інсультів; основних серцево-судинних ускладнень, включаючи інфаркт міокарда, в т. ч. з летальним результатом; деменції, пов'язаної з інсультом; серйозних погіршень когнітивних функцій.



Дані терапевтичні переваги спостерігаються як у хворих на артеріальну гіпертензію, так і при нормальному АТ, незалежно від віку, статі, наявності або відсутності цукрового діабету і типу інсульту.

Стабільна ІБС



В ході міжнародного багатоцентрового рандомізованого, подвійного сліпого, плацебо контрольованого дослідження EUROPA тривалістю 4 роки, була вивчена ефективність периндоприла у пацієнтів зі стабільною ІХС. У клінічному дослідженні взяло участь 12218 пацієнтів старше 18 років: 6110 пацієнтів приймали периндоприл третбутиламин по 8 мг (еквівалентно 10 мг периндоприлу аргініну) та 6108 пацієнтів - плацебо.



Основними критеріями оцінки були серцево-судинна смертність, нефатальный інфаркт міокарда та/або зупинка серця з подальшою успішною реанімацією. Для участі в дослідженні були відібрані пацієнти з ІХС з встановленим інфарктом міокарда як мінімум за 3 місяці до скринінгу, прошедш��х коронарну реваскуляризацію як мінімум за 6 місяців до скринінгу, ангиографически виявлений стеноз (як мінімум 70% звуження однієї або більше основних коронарних артерій) або позитивний стрес тест при наявності в анамнезі болю в грудях. Препарат призначали в доповнення до стандартної терапії, що застосовується при гіперліпідемії, артеріальної гіпертензії та цукровому діабеті.

Фармакокінетика

Всмоктування

Після прийому всередину периндоприл швидко всмоктується з ШКТ, Cmax в плазмі крові досягається через 1 ч. Приблизно 27% загального кількостей�� абсорбованого периндоприлу перетворюється в периндоприлат - активний метаболіт. Крім периндоприлата у процесі метаболізму утворюється ще 5 метаболітів - всі вони є неактивними речовинами.

T1/2 периндоприлу з плазми становить 1 ч. Cmax периндоприлата в плазмі крові досягається через 3-4 ч.

Прийом препарату під час їжі супроводжується зменшенням перетворення периндоприлу у периндоприлат, відповідно зменшуючи біодоступність препарату.

Розподіл

Зв'язування периндоприлата з білками плазми крові складає 20%, в основному з АПФ, і носить дозозалежний характер. Vd вільного периндоприлата становить приблизно 0.2 л/кг.

Виведення

Периндоприлат виводиться нирками і загальний T1/2 незв'язаної фракції становить 17 год, що забезпечує рівноважний стан протягом 4

Фармакокінетика в особливих клінічних випадках

Виведення периндоприлата сповільнене в літньому віці, а також у хворих із серцевою та нирковою недостатністю. При нирковій недостатності корекцію дози препарату бажано проводити з урахуванням�� ступеня порушення функції нирок.

Діалізний кліренс периндоприлата становить 70 мл/хв.

У хворих з цирозом печінки печінковий кліренс периндоприлу зменшується наполовину. Тим не менше, кількість утворюється периндоприлата не зменшується і змін дози препарату не потрібно.

Побічні дії

З боку серцево-судинної системи: надмірне зниження АТ і пов'язані з ним симптоми; вкрай рідко - аритмія, стенокардія, інфаркт міокарда та інсульт; у пацієнтів групи ризику можливий розвиток вторинної вираженою а��териальной гіпотензії.

З боку лабораторних показників: дуже рідко - зниження концентрації гемоглобіну і гематокриту, тромбоцитопенія, лейкопенія/нейтропенія, випадки агранулоцитозу або панцитопенії; ймовірність розвитку гемолітичної анемії на фоні дефіциту глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; рідко - підвищення вмісту сечовини і креатиніну плазми крові, що проходить гіперкаліємія, особливо на тлі ниркової недостатності, підвищення активності печінкових ферментів і білірубіну печінки.

Особливості продажу

р��цептурные

Особливі умови

У пацієнтів зі стабільною ІХС у разі виникнення епізоду нестабільної стенокардії (значного чи ні) в період першого місяця терапії Престариумом А, слід оцінити переваги і ризик продовження лікування.

Інгібітори АПФ можуть спричинити різке зниження артеріального тиску. Симптоматична артеріальна гіпотензія рідко розвивається у хворих без супутніх захворювань. Ризик надмірного зниження АТ підвищений у хворих зі зниженим ОЦК, що може зазначатися на тлі терапії діуретичними засобами, при зоблюдении суворої безсольової дієти, гемодіалізі, а також при блювоті і діареї. У більшості випадків епізоди вираженого зниження АТ відзначаються у хворих з тяжкою серцевою недостатністю при наявності супутньої ниркової недостатності, так і при рє відсутності. Найбільш часто цей побічний ефект відзначається у пацієнтів, які отримують "петльові" діуретики у високих дозах, а також на тлі гіпонатріємії або при порушеннях функції нирок. У таких пацієнтів лікування повинно починатися під ретельним медичним контролем, бажано в умовах стаціонару. При цьому препарат призначається в малих дозах, з наступним ретельним титруванням дози. По можливості, слід тимчасово припинити терапію діуретичними засобами. Подібний підхід також застосовується у хворих зі стенокардією або з цереброваскулярними захворюваннями, у яких виражена артеріальна гіпотензія може призвести до розвитку інфаркту міокарда або цереброваскулярних ускладнень.

Перед призначенням препарату Престариум®, як і інших інгібіторів АПФ, і під час його приймання слід ретельно ко��тролировать рівень АТ, показники функції нирок і концентрацію іонів калію в сироватці крові.

З метою зменшення ймовірності розвитку симптоматичної артеріальної гіпотензії у хворих, що одержують терапію діуретиками у високих дозах, дозу діуретиків, по можливості, слід зменшити за кілька днів до початку застосування препарату Престариум® А.

У випадку розвитку артеріальної гіпотензії пацієнт повинен бути переведений у положенні лежачи на спині. При необхідності слід провести заповнення ОЦК за допомогою в/в введений��я фізіологічного розчину. Виражене зниження АТ при першому прийомі препарату не є перешкодою для подальшого призначення препарату. Після відновлення ОЦК і АТ лікування може бути продовжене за умови ретельного підбору дози препарату.

У пацієнтів з симптоматичною серцевою недостатністю артеріальна гіпотензія, що розвивається в початковому періоді терапії інгібіторами АПФ, може призвести до погіршення функції нирок. Іноді розвивається при цьому гостра ниркова недостатність носить, як правило, оборотний ��арактер.

У пацієнтів з двобічним стенозом ниркової артерії або стенозом артерії єдиної нирки (особливо при наявності ниркової недостатності на фоні терапії інгібіторами АПФ можуть підвищуватися концентрації сечовини і креатиніну в сироватці крові.

Свідчення

— артеріальна гіпертензія;

— хронічна серцева недостатність;

— профілактика повторного інсульту (комбінована терапія з индапамидом) у пацієнтів, які перенесли інсульт або транзиторне порушення мозкового кровообігу за ішемічним типу;

— стабільна ІХС: для зниження ризику серцево-судинних ускладнень.

Протипоказання

ангіоневротичний набряк в анамнезі (вроджена/ідіопатична або пов'язана з попереднім лікуванням інгібітором АПФ реакція);

— вагітність;

— період лактації (грудне вигодовування);

— підвищена чутливість до компонентів препарату;

— підвищена чутливість до інших інгібіторів АПФ;

— лактазна недостатність, галактоземія, синдром глюкозной/галактозної мальабсорбції (у зв'язку з тим, що до складу допоміжних речовин препарату входить лактоза моногідрат).

З обережністю застосовувати при зниженні ОЦК (прийом діуретиків, безсольова дієта, блювання, діарея, гемодіаліз), гіпонатріємії, цереброваскулярних захворюваннях, при стенокардії - ризик різкого зниження АТ; при реноваскулярной гіпертензії, двосторонній стеноз ниркових артерій або наявності тільки одного функціонуючої нирки - ризик розвитку тяжкої артеріальної гіпотензії і ниркової недостатності; при хронічній нирковій недостатності; при системних захворювань шлункеваниях сполучної тканини (СЧВ, склеродермія) і терапії иммунод

Лікарська взаємодія

У початковому періоді лікування у деяких пацієнтів на тлі терапії діуретиками, особливо при надлишковому виведенні рідини та/або солей, може спостерігатися надмірне зниження АТ, ризик розвитку якого можна зменшити шляхом відміни діуретика, введення підвищеної кількості води та/або хлориду натрію, а також призначаючи інгібітор АПФ у більш низьких дозах. Подальше підвищення дози периндоприлу слід проводити з обережністю.


/> На фоні терапії інгібіторами АПФ, як правило, вміст калію в сироватці крові залишається в межах норми, але іноді може розвиватися гіперкаліємія. Комбіноване застосування інгібіторів АПФ і калійзберігаючих діуретиків (спіронолактон, тріамтерен і амілорид) та препаратів калію, калійвмісних продуктів і харчових добавок може приводити до суттєвого підвищення концентрації калію в сироватці крові. У зв'язку з цим їх сумісне призначення з інгібіторами АПФ не рекомендується. Ці комбінації слід застосовувати тільки у випадку гіпокалиемии
Страна происхождения: Россия
Форма выпуска: упак 30 таблеток
Беречь от детей: Да
Производитель: Сердикс, ООО
Общее описание: Ингибитор ангиотензин-превращающего фермента (АПФ)
Хранить при комнатной температуре 15-25 градусов: Да
Действующие вещества: Периндоприла аргинин
Пока нет комментариев
Написать комментарий
captcha
Рекомендуемые товары
Троксевазин 2% 40,0 гель
0 грн
632 грн
Тантум верде 0,000255/доза 30мл спрей
0 грн
698 грн
Анаферон детский n20 табл д/рассас
0 грн
638 грн
Диувер 0,01 n60 табл
0 грн
1 692 грн
Мидокалм 150мг №30 табл п/о
379 грн
296 грн
Эмоксипин 1% 5мл гл капли флак
640 грн
582 грн
Аллохол n50 табл п/о/фармстандарт
0 грн
440 грн
Ливодекса 0,3 n50 табл п/о
0 грн
914 грн
Панкреатин n50 табл п/кишечнорастворим/оболоч
0 грн
438 грн
Аторвастатин 0,02 n30 табл п/о
0 грн
556 грн
Аторис 0,02 n30 табл п/плен/оболоч
0 грн
968 грн
Аторис 0,02 n90 табл п/плен/оболоч
0 грн
1 794 грн
Венарус 0,5(1) n60 табл п/о
1 330 грн
1 177 грн
Мертенил 0,01 n30 табл п/о
0 грн
1 130 грн
Предуктал мв 0,035 n60 табл с модиф высвоб п/о
0 грн
1 336 грн
Тевастор 0,02 n90 табл п/о
0 грн
2 714 грн
Спринцовка мягкий наконечник а1 35мл инд/уп
0 грн
424 грн
© 2024. Интернет-аптека Apo.com.ua
Заказ обратного звонка