Дозировка
Для взрослых при приеме внутрь начальная доза составляет 375 мкг/сут в 3 приема. Дозу следует повышать каждые 5-7 дней до достижения максимального терапевтического эффекта, который наблюдается при приеме 1.5-4.5 мг/сут. У пациентов с нарушениями функции почек начальная доза составляет 125 мкг/сут, частота приема 1-3 раза/сут в зависимости от значений КК. Максимальные дозы: разовая доза – 1.5 мг; суточная доза при КК более 60 мл/мин – 4.5 мг в 3 приема, при КК 35-59 мл/мин – 3 мг в 2 приема, при КК 15-34 мл/мин – 1.5 мг в 1 прием. Прекращать лечение рекомендуется в течение 1 недели.
Лекарственная форма
Таблетки белого или почти белого цвета, круглые, плоские, с фаской; на одной стороне гравировка "93", на другой риска и гравировка "P2" сверху и снизу от риски.
Состав
1 таб.
прамипексола дигидрохлорида моногидрат 0.25 мг
Вспомогательные вещества: маннитол 70.37 мг, целлюлоза микрокристаллическая 36 мг, карбоксиметилкрахмал натрия 6 мг, повидон К25 3.6 мг, кремния диоксид коллоидный 0.6 мг, магния стеарат 1.14 мг, натрия стеарилфумарат 2.04 мг.
Фармакологическое действие
Противопаркинсоническое средство, агонист допаминовых рецепторов. Полагают, что механизм действия связан со способностью прамипексола стимулировать допаминовые рецепторы в полосатом теле. Это подтверждается влиянием на уровень импульсации в нейронах полосатого тела за счет активации допаминовых рецепторов в полосатом теле и черном веществе.
Нельзя исключить, что прамипексол ингибирует секрецию пролактина у человека
Фармакокинетика
После приема внутрь прамипексол быстро абсорбируется из ЖКТ, Cmax в плазме достигается примерно через 2 ч. Абсолютная биодоступность прамипексола превышает 90%. Пища не влияет на степень абсорбции прамипексола, хотя время достижения Cmax в плазме увеличивается примерно на 1 ч при приеме препарата во время еды.
Css достигается через 2 дня от начала приема прамипексола.
Широко распределяется в организме, Vd составляет около 500 л (коэффициент вариации - 20%). Связывание с белками плазмы - около 15%. Прамипексол накапливается в эритроцитах, что подтверждается соотношением концентрации в эритроцитах к концентрации в плазме, равным 2.
T1/2 составляет 8 ч у молодых здоровых добровольцев и около 12 ч у пожилых добровольцев.
Прамипексол выводится преимущественно почками; в моче определяется 90% введенной дозы практически полностью в неизмененном виде. Внепочечные пути выведения могут играть некоторую роль в элиминации прамипексола, хотя в плазме и моче не было обнаружено его метаболитов. Почечный клиренс прамипексола составляет примерно 400 мл/мин (коэффициент вариации - 25%), что примерно в 3 раза выше, чем скорость клубочковой фильтрации. Прамипексол, таким образом, секретируется почечными канальцами, возможно через систему транспорта органических катионов.
Клиренс прамипексола примерно на 30% ниже у женщин, чем у мужчин, но это различие в значительной степени может быть обусловлено различием в массе тела. Отсутствует различие в значениях T1/2 у мужчин и женщин.
C возрастом клиренс прамипексола снижается, при этом у пожилых лиц (в возрасте 65 лет и старше) T1/2 увеличивается примерно на 40% (с 8.5 ч до 12 ч), а общий клиренс прамипексола снижается на 30% по сравнению с молодыми, здоровыми добровольцами (в возрасте менее 40 лет).
У пациентов с болезнью Паркинсона клиренс прамипексола может снижаться до 30% по сравнению со здоровыми пожилыми испытуемыми. Причиной этого различия, по-видимому, является снижение функции почек у больных с болезнью Паркинсона.
Фармакокинетика прамипексола у пациентов с недостаточностью функции печени не изучена. Поскольку примерно 90% выделяемой дозы выводится с мочой в неизмененном виде, можно ожидать, что нарушение функции печени не оказывает существенного влияния на выведение прамипексола.
При тяжелых нарушениях функции почек (КК около 20 мл/мин) клиренс прамипексола снижается примерно на 75%, при умеренных нарушениях функции почек (КК примерно 40 мл/мин) - на 60%, по сравнению со здоровыми испытуемыми. У таких больных рекомендуется применять препарат в более низкой начальной и поддерживающей дозах. Клиренс прамипексола крайне низок у больных, находящихся на гемодиализе, поскольку при диализе выводятся незначительные количества прамипексола.
Фармакокинетика прамипексола у детей не изучена.
Побочные действия
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: сонливость, дискинезии, галлюцинации; в отдельных случаях - бессонница. При быстром снижении дозы прамипексола, а также при резкой отмене возможно развитие ЗНС.
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, запор.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: в отдельных случаях в начале лечения - артериальная гипотензия (особенно при постепенном увеличении дозы в течение слишком короткого времени).
Прочие: в отдельных случаях - периферические отеки.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
С осторожностью применяют у пациентов с нарушениями функции почек. У пациентов с КК менее 15 мл/мин опыт применения прамипексола недостаточен.
Безопасность и эффективность применения прамипексола у детей не установлена.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
В период лечения следует воздерживаться от управления автомобилем и других потенциально опасных видов деятельности.
Показания
Лечение болезни Паркинсона (в виде монотерапии и в комбинации с леводопой
Противопоказания
Повышенная чувствительность к прамипексолу
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении с лекарственными средствами, которые выводятся катионной транспортной системой почек, возможно повышение концентрации прамипексола в плазме крови.
При одновременном применении с леводопой возможно развитие дискинезии; с циметидином - уменьшение клиренса прамипексола и увеличение его концентрации в плазме крови.
(3076)
Дозування
Для дорослих при прийомі внутрішньо початкова доза становить 375 мкг/добу в 3 прийоми. Дозу слід підвищувати кожні 5-7 днів до досягнення максимального терапевтичного ефекту, який спостерігається при прийомі 1.5-4.5 мг/добу. У пацієнтів з порушеннями функції нирок початкова доза становить 125 мкг/добу, частота прийому 1-3 рази/добу, залежно від значень КК. Максимальні дози: разова доза – 1.5 мг; добова доза при КК понад 60 мл/хв – 4.5 мг в 3 прийоми, при КК 35-59 мл/хв – 3 мг у 2 прийоми, при КК 15-34 мл/хв – 1.5 мг в 1 прийом. Припиняти лікування ��екомендуется протягом 1 тижня.
Лікарська форма
Таблетки білого або майже білого кольору, круглі, плоскі, з фаскою; на одному боці гравірування "93", з іншого ризику та гравірування "P2" зверху і знизу від ризики.Склад
1 таб.
прамипексола дигідрохлориду моногідрат 0.25 мг
Допоміжні речовини: манітол 70.37 мг, целюлоза мікрокристалічна 36 мг, карбоксиметилкрахмал натрію 6 мг, повідон К25 3.6 мг, кремнію діоксид колоїдний 0.6 мг, магнію стеарат 1.14 мг, натрію стеарилфумарат 2.04 мг.Фармакологическо�� дія
Противопаркинсоническое засіб, агоніст допамінових рецепторів. Вважають, що механізм дії пов'язаний зі здатністю прамипексола стимулювати допамінові рецептори в смугастому тілі. Це підтверджується впливом на рівень імпульсації в нейронах смугастого тіла за рахунок активації допамінових рецепторів у смугастому тілі і чорному речовині.
Не можна виключити, що праміпексол пригнічує секрецію пролактину у людиниФармакокінетика
Після прийому всередину праміпексол швидко абсорбується з ШКТ, Cmax в плазме досягається приблизно через 2 год. Абсолютна біодоступність прамипексола перевищує 90%. Їжа не впливає на ступінь абсорбції прамипексола, хоча час досягнення Cmax в плазмі збільшується приблизно на 1 год при прийомі препарату під час їжі.
Css досягається через 2 дні від початку прийому прамипексола.
Широко розподіляється в організмі, Vd складає близько 500 л (коефіцієнт варіації - 20%). Зв'язування з білками плазми - близько 15%. Праміпексол накопичується в еритроцитах, що підтверджується співвідношенням концентрації в еритроцитах до концентрації в плазмі, що дорівнює 2.
T1/2 складає 8 год у молодих здорових добровольців і близько 12 год у літніх добровольців.
Праміпексол виводиться переважно нирками; у сечі визначається 90% введеної дози практично повністю в незміненому вигляді. Внепочечные шляхи виведення можуть відігравати певну роль в елімінації прамипексола, хоча в плазмі і сечі не було виявлено його метаболітів. Нирковий кліренс прамипексола становить приблизно 400 мл/хв (коефіцієнт варіації - 25%), що приблизно в 3 рази вище, ніж скорость клубочкової фільтрації. Праміпексол, таким чином, секретується нирковими канальцями, можливо через систему транспорту органічних катіонів.
Кліренс прамипексола приблизно на 30% нижчий у жінок, ніж у чоловіків, але це розходження в значній мірі може бути зумовлено різницею у масі тіла. Відсутня різниця у значеннях T1/2 у чоловіків і жінок.
C віком кліренс прамипексола знижується, при цьому у літніх осіб (у віці 65 років і старше) T1/2 збільшується приблизно на 40% (з 8.5 год до 12 год), а загальний кліренс пр��мипексола знижується на 30% порівняно з молодими здоровими добровольцями (віком менше 40 років).
У пацієнтів з хворобою Паркінсона кліренс прамипексола може знижуватися до 30% у порівнянні зі здоровими людьми випробуваними. Причиною цього відмінності, мабуть, є зниження функції нирок у хворих з хворобою Паркінсона.
Фармакокінетика прамипексола у пацієнтів з недостатністю функції печінки не вивчена. Оскільки приблизно 90% дози виділяється із сечею в незміненому вигляді, можна очікувати, що ��порушення функції печінки не робить істотного впливу на виведення прамипексола.
При тяжких порушеннях функції нирок (КК близько 20 мл/хв) кліренс прамипексола знижується приблизно на 75%, при помірних порушеннях функції нирок (КК приблизно 40 мл/хв) - на 60%, порівняно зі здоровими випробуваними. У таких хворих рекомендується застосовувати препарат у більш низької початкової і підтримуючої дози. Кліренс прамипексола вкрай низький у хворих, які перебувають на гемодіалізі, оскільки виводяться при діалізі незначні кількостей�� прамипексола.
Фармакокінетика прамипексола у дітей не вивчена.Побічні дії
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: сонливість, дискінезії, галюцинації; в окремих випадках - безсоння. При швидкому зниженні дози прамипексола, а також при різкій відміні можливий розвиток ЗНС.
З боку травної системи: нудота, запор.
З боку серцево-судинної системи: в окремих випадках на початку лікування - артеріальна гіпотензія (особливо при поступовому збільшенні дози протягом дуже доороткого часу).
Інші: в окремих випадках - периферичні набряки.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
З обережністю застосовують у пацієнтів з порушеннями функції нирок. У пацієнтів з КК менше 15 мл/хв досвід застосування прамипексола недостатній.
Безпека та ефективність застосування прамипексола у дітей не встановлена.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
В період лікування слід утримуватися від керування автомобілем та інших потенційно небезпечних видів діяльності.Свідчення
Лікування хвороби Паркінсона (у вигляді монотерапії і в комбінації з леводопоюПротипоказання
Підвищена чутливість до прамипексолуЛікарська взаємодія
При одночасному застосуванні з лікарськими засобами, які виводяться катіонної транспортної системою нирок, можливе підвищення концентрації прамипексола в плазмі крові.
При одночасному застосуванні з леводопою можливий розвиток дискінезії; з циметидином - зменшення кліренсу прамипексола і збільшення його концентрації в плазмі крові.