Дозировка
Капсулы следует принимать внутрь, 1 или 2 раза в день, независимо от времени приема пищи, запивая водой. Не следует вскрывать капсулу. Применение у взрослых: Профилактика венозных тромбоэмболий (ВТЭ) у больных после ортопедических операций: Рекомендованная доза составляет 220 мг 1 раз в сутки (2 капсулы по 110 мг). У больных с умеренным нарушением функции почек в связи с риском кровотечений, рекомендованная доза составляет 150 мг 1 раз в сутки (2 капсулы по 75 мг). Профилактика ВТЭ после эндопротезирования коленного сустава: применение препарата ПРАДАКСА следует начинать через 1-4 ч после завершения операции с приема 1 капсулы (110 мг) с последующим увеличением дозы до 2 капсул (220 мг) однократно в сутки в течение последующих 10 дней. Если гемостаз не достигнут, лечение следует отложить. Если лечение не началось в день операции, терапию следует начинать с приема 2 капсул (220 мг) однократно в сутки. Профилактика ВТЭ после эндопротезирования тазобедренного сустава: применение препарата ПРАДАКСА следует начинать через 1-4 ч после завершения операции с приема 1 капсулы (110 мг) с последующим увеличением дозы до 2 капсул (220 мг) однократно в сутки в течение последующих 28-35 дней. Если гемостаз не достигнут, лечение следует отложить. Если лечение не началось в день операции, терапию следует начинать с приема 2 капсул (220 мг) однократно в сутки. Профилактика инсульта, системных тромбоэмболий и снижение сердечно-сосудистой смертности у пациентов с фибрилляцией предсердий: Рекомендуется применение препарата ПРАДАКСА в суточной дозе 300 мг (1 капсула по 150 мг 2 раза в день). Терапия должна продолжаться пожизненно. Применение в особых группах пациентов Применение у детей У пациентов до 18 лет эффективность и безопасность препарата ПРАДАКСА не изучали, поэтому применение у детей не рекомендуется (см. раздел «Противопоказания»). Нарушение функции почек Перед терапией, во избежание назначения препарата пациентам с тяжелыми нарушениями фунции почек (КК менее 30 мл/мин), необходимо предварительно оценить клиренс креатинина. В связи с отсутствием данных по применению препарата у пациентов с тяжелыми нарушениями функции почек (КК менее 30 мл/мин) применение препарата ПРАДАКСА не рекомендуется (см. раздел «Противопоказания»). Функция почек должна оцениваться в процессе лечения, когда возникает подозрение о возможном снижении или ухудшении функции почек (например, при гиповолемии, дегидратации, одновременном применении определенных лекарственных препаратов и т.п.). При применении препарата ПРАДАКСА с целью профилактики венозных тромбоэмболий у пациентов после ортопедических операций при умеренных нарушениях функции почек (КК 30-50 мл/мин) суточная доза препарата должна быть снижена до 150 мг (2 капсулы по 75 мг 1 раз в день).
Лекарственная форма
Капсулы
Состав
дабигатрана этексилата мезилат86.48 мг
что соответствует содержанию дабигатрана этексилата75 мг
Вспомогательные вещества: акации камедь, винная кислота крупнозернистая, винная кислота порошок, винная кислота кристаллическая, гипромеллоза, диметикон, тальк, гипролоза (гидроксипропилцеллюлоза).
Состав оболочки капсулы: каррагинан (E407), калия хлорид, титана диоксид (E171), индигокармин (E132), краситель солнечный закат желтый (E110), гипромеллоза (гидроксипропилметилцеллюлоза), вода очищенная.
Состав чернил черных Colorcon S-1-27797: шеллак, бутанол, этанол денатурированный (спирт метилированный), краситель железа оксид черный (E172), изопропанол, пропиленгликоль, вода очищенная.
Фармакологическое действие
Антикоагулянт. Прямой ингибитор тромбина. Дабигатрана этексилат является низкомолекулярным пролекарством, не обладающим фармакологической активностью. После приема внутрь быстро всасывается и путем гидролиза, катализируемого эстеразами, превращается в дабигатран.
Дабигатран является активным, конкурентным, обратимым прямым ингибитором тромбина и оказывает действие в основном в плазме.
Так как тромбин (сериновая протеаза) превращает в процессе каскада коагуляции фибриноген в фибрин, то угнетение его активности препятствует образованию тромба. Дабигатран ингибирует свободный тромбин, фибринсвязывающий тромбин и вызнанную тромбином агрегацию тромбоцитов
In vivo и ex vivo в исследованиях на животных с использованием различных моделей тромбоза продемонстрирована антитромботическая эффективность и антикоагулянтная активность дабигатрана после в/в применения и дабигатрана этексилата после приема внутрь.
Выявлена тесная корреляция между концентрацией дабигатрана в плазме и выраженностью антикоагулянтного эффекта. Дабигатран удлиняет активированное частичное тромбопластиновое время (AЧТВ).
Фармакокинетика
Всасывание
После приема препарата фармакокинетический профиль дабигатрана в плазме крови здоровых добровольцев характеризуется быстрым увеличением в плазме концентрации с достижением Сmax в пределах 0.5-2 ч.
После достижения Сmax плазменные концентрации дабигатрана снижаются биэкспоненциально, конечный Т1/2 в среднем составляет около 14-17 ч у молодых людей и 12-14 ч у пожилых. Т1/2 не зависит от дозы. Сmax и AUC изменяются пропорционально дозе. Пища не влияет на биодоступность дабигатрана этексилата, однако Тmax замедляется на 2 ч.
Абсолютная биодоступность дабигатрана составляет около 6.5%.
В исследовании по изучению всасывания дабигатрана этексилата через 1-3 ч после оперативного лечения продемонстрировано замедление всасывания по сравнению со здоровыми добровольцами. Выявлено плавное нарастание AUC без появления Сmax в плазме. Сmax наблюдали к 6 ч после приема или к 7-9 ч после операции. Следует отметить, что такие факторы, как анестезия, парез ЖКТ и хирургическая операция, могут иметь значение в замедлении всасывания, независимо от лекарственной формы препарата. В другом исследовании было показано, что медленное всасывание или задержка абсорбции наблюдается обычно только в день операции. В последующие дни всасывание дабигатрана происходит быстро с достижением Сmax через 2 ч после приема.
Распределение
Установлена низкая способность (34-35%) связывания дабигатрана с белками плазмы человека вне зависимости от концентрации препарата. Vd дабигатрана составляет 60-70 л и превосходит объем общего содержания воды в организме, что указывает на умеренное распределение дабигатрана в тканях.
Метаболизм и выведение
После приема внутрь дабигатрана этексилат быстро и полностью превращается в дабигатран, являющийся активной формой в плазме. Основным путем метаболизма дабигатрана этексилата является гидролиз, катализируемый эстеразами, при этом происходит его превращение в активный метаболит дабигатран.
При конъюгации дабигатрана образуется 4 изомера фармакологически активных ацилглюкуронидов: 1-О, 2-О, 3-О, 4-О, каждый из которых составляет менее 10% от общего содержания дабигатрана в плазме. Следы других метаболитов обнаружены только при использовании высокочувствительных аналитических методов.
Метаболизм и выведение дабигатрана были изучены у здоровых добровольцев (мужчины) после однокpaтного в/в введения радиоактивно-меченного дабигатрана. Выведение препарата происходило в основном через почки (85%) в неизмененном виде. Экскреция с калом составляла около 6% oт введенной дозы. В течение 168 ч после введения препарата выведение общей радиоактивности составляло 88-94% от величины применявшейся дозы.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
У добровольцев с умеренными нарушениями функции почек (КК 30-50 мл/мин) значение AUC дабигатрана после приема внутрь было в 2.7 раза больше по сравнению с исследуемыми с нормальной функцией почек. При почечной недостаточности тяжелой степени (КК 10-30 мл/мин) значение A
Побочные действия
В контролируемых исследованиях часть пациентов получали препарат по 150-220 мг/, часть - менее 150 мг/, часть - более 220 мг/
Возможны кровотечения любой локализации. Обширные кровотечения встречаются редко. Развитие нежелательных реакций было сходным с реакциями в случае применения эноксапарина натрия.
Со стороны кроветворной системы: анемия, тромбоцитопения.
Со стороны системы свертывания крови: гематома, кровоточивость ран, кровотечение из носа, желудочно-кишечные кровотечении, кровотечения из прямой кишки, геморроидальные кровотечения, кожный геморрагический синдром, гемартроз, гематурия.
Со стороны пищеварительной системы: нарушения функции печени, повышение активности печеночных трансаминаз, гипербилирубинемия.
Со стороны лабораторных показателей: снижение уровня гемоглобина и гематокрита
Местные реакции: кровотечения из места инъекции, кровотечения из места введения катетера.
Осложнения, связанные с проведением процедур и хирургических вмешательств: кровянистое отделяемое из раны, гематома после процедур, кровотечения после процедур, послеоперационная анемия, посттравматическая гематома, кровянистое отделяемое после процедур, кровотечения из места разреза, дренаж после процедуры, дренаж раны.
Частота наблюдавшихся нежелательных реакций при приеме дабигатрана этексилата не выходила за диапазон частоты нежелательных реакций, развивающихся при использовании эноксапарина натрия.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Всасывание
После приема препарата фармакокинетический профиль дабигатрана в плазме крови здоровых добровольцев характеризуется быстрым увеличением в плазме концентрации с достижением Сmax в пределах 0.5-2 ч.
После достижения Сmax плазменные концентрации дабигатрана снижаются биэкспоненциально, конечный Т1/2 в среднем составляет около 14-17 ч у молодых людей и 12-14 ч у пожилых. Т1/2 не зависит от дозы. Сmax и AUC изменяются пропорционально дозе. Пища не влияет на биодоступность дабигатрана этексилата, однако Тmax замедляется на 2 ч.
Абсолютная биодоступность дабигатрана составляет около 6.5%.
В исследовании по изучению всасывания дабигатрана этексилата через 1-3 ч после оперативного лечения продемонстрировано замедление всасывания по сравнению со здоровыми добровольцами. Выявлено плавное нарастание AUC без появления Сmax в плазме. Сmax наблюдали к 6 ч после приема или к 7-9 ч после операции. Следует отметить, что такие факторы, как анестезия, парез ЖКТ и хирургическая операция, могут иметь значение в замедлении всасывания, независимо от лекарственной формы препарата. В другом исследовании было показано, что медленное всасывание или задержка абсорбции наблюдается обычно только в день операции. В последующие дни всасывание дабигатрана происходит быстро с достижением Сmax через 2 ч после приема.
Распределение
Установлена низкая способность (34-35%) связывания дабигатрана с белками плазмы человека вне зависимости от концентрации препарата. Vd дабигатрана составляет 60-70 л и превосходит объем общего содержания воды в организме, что указывает на умеренное распределение дабигатрана в тканях.
Метаболизм и выведение
После приема внутрь дабигатрана этексилат быстро и полностью превращается в дабигатран, являющийся активной формой в плазме. Основным путем метаболизма дабигатрана этексилата является гидролиз, катализируемый эстеразами, при этом происходит его превращение в активный метаболит дабигатран.
При конъюгации дабигатрана образуется 4 изомера фармакологически активных ацилглюкуронидов: 1-О, 2-О, 3-О, 4-О, каждый из которых составляет менее 10% от общего содержания дабигатрана в плазме. Следы других метаболитов обнаружены только при использовании высокочувствительных аналитических методов.
Метаболизм и выведение дабигатрана были изучены у здоровых добровольцев (мужчины) после однокpaтного в/в введения радиоактивно-меченного дабигатрана. Выведение препарата происходило в основном через почки (85%) в неизмененном виде. Экскреция с калом составляла около 6% oт введенной дозы. В течение 168 ч после введения препарата выведение общей радиоактивности составляло 88-94% от величины применявшейся дозы.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
У добровольцев с умеренными нарушениями функции почек (КК 30-50 мл/мин) значение AUC дабигатрана после приема внутрь было в 2.7 раза больше по сравнению с исследуемыми с нормальной функцией почек. При почечной недостаточности тяжелой степени (КК 10-30 мл/мин) значение A
Показания
Профилактика венозных тромбоэмболий у больных после ортопедических операций.
Профилактика инсульта, системных тромбоэмболий и снижение сердечно-сосудистой смертности у пациентов с фибрилляцией предсердий
Противопоказания
— почечная недостаточность тяжелой степени (КК менее 30 мл/мин);
— геморрагические нарушения, геморрагический диатез, спонтанное или фармакологически индуцированное нарушение гемостаза;
— активное клинически значимое кровотечение;
— нарушения функции печени и заболевания печени, которые могут повлиять на выживаемость;
— одновременный прием хинидина;
— поражение органов в результате клинически значимого кровотечения, включая геморрагический инсульт в течение предыдущих 6 мес до начала терапии;
— возраст менее 18 лет;
— известная повышенная чувствительность к дабигатрану или дабигатрану этексилату или к одному из вспомогательных веществ.
Лекарственное взаимодействие
Совместное применение с лекарственными средствами, влияющими на гемостаз или процессы коагуляции, включая антагонисты витамина К, может существенно повысить риск развития кровотечения.
Дабигатрана этексилат и дабигатран не метаболизируются с участием системы цитохрома Р450 и не влияют in vitro на ферменты цитохрома Р450 у человека. Поэтому при совместном применении с Прадаксой взаимодействия лекарственных средств не ожидается.
При совместном применении с аторвастатином взаимодействие не наблюдается.
При совместном применении фармакокинетика диклофенака и дабигатрана этексилата не изменяется, что свидетельствует о незначительном взаимодействии. Применение в течение короткого времени НПВС для снижения боли после операции не повышало риска возникновения кровотечения.
Имеется ограниченный опыт применения Прадаксы в сочетании с длительным систематическим приемом НПВС, в связи с чем требуется тщательный контроль за состоянием пациентов.
(2327)
Дозування
Капсули слід приймати внутрішньо, 1 або 2 рази в день, незалежно від часу прийому їжі, запиваючи водою. Не слід відкрити капсулу. Застосування у дорослих: Профілактика венозних тромбоемболій (ВТЕ) у пацієнтів після ортопедичних операцій: Рекомендована доза становить 220 мг 1 раз на добу (2 капсули по 110 мг). У хворих з помірним порушенням функції нирок в зв'язку з ризиком кровотеч, рекомендована доза становить 150 мг 1 раз на добу (2 капсули по 75 мг). Профілактика ВТЕ після ендопротезування колінного суглоба: застосування препарату ПРАДАКСА слід починати через 1-4 год після завершення операції з прийому 1 капсули (110 мг) з подальшим збільшенням дози до 2 капсул (220 мг) одноразово на добу протягом наступних 10 днів. Якщо гемостаз не досягнутий, лікування слід відкласти. Якщо лікування не розпочалося у день операції, терапію слід починати з прийому 2 капсул (220 мг) одноразово на добу. Профілактика ВТЕ після ендопротезування кульшового суглоба: застосування препарату ПРАДАКСА слід починати через 1-4 год після завершення операції з прийому 1 капсули (110 мг) з подальшим збільшенням дози до 2 капсул (220 мг) одноразово на добу протягом наступних 28-35 днів. Якщо гемостаз не досягнутий, лікування слід відкласти. Якщо лікування не розпочалося у день операції, терапію слід починати з прийому 2 капсул (220 мг) одноразово на добу. Профілактика інсульту, системних тромбоемболій і зниження серцево-судинної смертності у пацієнтів з фібриляцією передсердь: Рекомендується застосування препарату ПРАДАКСА в добовій дозі 300 мг (1 капсула по 150 мг 2 рази на день). Терапія повинна тривати довічно. Застосування в особливих групах пацієнтів Застосування у дітей У пацієнтів до 18 років ефективність і безпека препарату ПРАДАКСА не вивчали, тому застосування у дітей не рекомендується (див. розділ «Протипоказання»). Порушення функції нирок Перед терапією, щоб уникнути призначення препарату пацієнтам з тяжкими порушеннями фунції нирок (КК менше 30 мл/хв), необхідно попередньо оцінити кліренс креатиніну. У зв'язку з відсутністю даних щодо застосування препарату у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок (КК менше 30 мл/мі�� застосування препарату ПРАДАКСА не рекомендується (див. розділ «Протипоказання»). Функція нирок повинна оцінюватися в процесі лікування, коли виникає підозра про можливе зниження або погіршенні функції нирок (наприклад, при гіповолемії, дегідратації, одночасному застосуванні певних лікарських препаратів тощо). При застосуванні препарату ПРАДАКСА з метою профілактики венозних тромбоемболій у пацієнтів після ортопедичних операцій при помірних порушеннях функції нирок (КК 30-50 мл/хв) добова доза препарату повинна бут�� знижена до 150 мг (2 капсули по 75 мг 1 раз на день).
Лікарська форма
КапсулиСклад
дабігатрану етексилату мезилат86.48 мг
що відповідає змісту дабігатрану этексилата75 мг
Допоміжні речовини: камедь акації, винна кислота грубозерниста, винна кислота, порошок, кристалічна винна кислота, гіпромелоза, диметикон, тальк, гипролоза (гідроксипропілцелюлоза).
Склад оболонки капсули: карагенан (E407), калію хлорид, титану діоксид (E171), індигокармін (E132), барвник сонячний захід жовтий (E110), ��ипромеллоза (гідроксипропілметилцелюлоза), вода очищена.
Склад чорнил чорних Colorcon S-1-27797: шелак, бутанол, етанол денатурований (спирт метилированный), барвник заліза оксид чорний (E172), ізопропанол, пропіленгліколь, вода очищена.Фармакологічна дія
Антикоагулянт. Прямий інгібітор тромбіну. Дабігатрану этексилат є низькомолекулярним проліками, що не володіють фармакологічною активністю. Після прийому внутрішньо швидко всмоктується і шляхом гідролізу, катализируемого эстеразами, перетворюється в дабигатран.
Дабигатран є активним, конкурентним, оборотним прямим інгібітором тромбіну і надає дію в основному в плазмі.
Так як тромбін (сериновая протеаза) перетворює в процесі каскаду коагуляції фібриноген у фібрин, то пригнічення його активності перешкоджає утворенню тромбу. Дабигатран інгібує вільний тромбін, фибринсвязывающий тромбін і вызнанную тромбином агрегацію тромбоцитів
In vivo та ex vivo в дослідженнях на тварин із використанням різних моделей тромбозу продемонстрована антитромбо��ическая ефективність та антикоагулянтна активність дабігатрану після в/в застосування дабігатрану етексилату після прийому всередину.
Виявлена тісна кореляція між концентрацією дабігатрану в плазмі і вираженістю антикоагулянтного ефекту. Дабигатран подовжує активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ).Фармакокінетика
Всмоктування
Після прийому препарату фармакокінетичний профіль дабігатрану в плазмі крові здорових добровольців характеризується швидким збільшенням концентрації в плазмі з досягн��ням Смах в межах 0.5-2 ч.
Після досягнення Смах плазмові концентрації дабігатрану знижуються биэкспоненциально, кінцевий Т1/2 складає в середньому близько 14-17 год у молодих людей і 12-14 год у літніх. Т1/2 не залежить від дози. Смах і AUC змінюються пропорційно дозі. Їжа не впливає на біодоступність дабігатрану етексилату, однак Тмах сповільнюється на 2 год.
Абсолютна біодоступність дабігатрану становить близько 6.5%.
У дослідженні з вивчення всмоктування дабігатрану етексилату через 1-3 год після оперативного лікування продемонстровано уповільнення всмоктування порівняно зі здоровими добровольцями. Виявлено плавне наростання AUC без появи Смах в плазмі. Смах спостерігали до 6 год після прийому або до 7-9 год після операції. Слід зазначити, що такі фактори, як анестезія, парез ШКТ та хірургічна операція, можуть мати значення для уповільнення всмоктування, незалежно від лікарської форми препарату. В іншому дослідженні було показано, що повільне всмоктування або затримка абсорбції спостерігається звичайно тільки в день операції. У наступні дні всмоктування дабігатрану відбувається швид��про досягнення Смах через 2 год після прийому.
Розподіл
Встановлена низька здатність (34-35%) зв'язування дабігатрану з білками плазми людини незалежно від концентрації препарату. Vd дабігатрану становить 60-70 л і перевершує обсяг загального вмісту води в організмі, що вказує на помірне розподіл дабігатрану в тканинах.
Метаболізм і виведення
Після прийому всередину дабігатрану этексилат швидко і повністю перетворюється в дабигатран, який є активною формою в плазмі. Основним шляхом метаболізмуа дабігатрану етексилату є гідроліз, каталізуються эстеразами, при цьому відбувається його перетворення в активний метаболіт дабигатран.
При кон'югації дабігатрану утворюється 4 ізомеру фармакологічно активних ацилглюкуронидов: 1-О, 2-О, 3 -, 4-Про, кожен з яких становить менше 10% від загального вмісту дабігатрану в плазмі. Сліди інших метаболітів виявлено тільки при використанні високочутливих аналітичних методів.
Метаболізм і виведення дабігатрану були вивчені у здорових добровольців (чоловіки) після однократного в/в введення радіоактивно-міченого дабігатрану. Виведення препарату відбувалося в основному через нирки (85%) в незміненому вигляді. Екскреція з калом становила близько 6% від введеної дози. Протягом 168 годин після введення препарату виведення загальної радіоактивності становило 88-94% від величини застосованої дози.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
У добровольців з помірними порушеннями функції нирок (КК 30-50 мл/хв) значення AUC дабігатрану після прийому всередину в 2.7 рази більше у порівнянні з досліджуваними з норм��льної функцією нирок. При нирковій недостатності тяжкого ступеня (КК 10-30 мл/хв) значення AПобічні дії
У контрольованих дослідженнях частина пацієнтів отримували препарат по 150-220 мг/, частина - менше 150 мг/, частина - понад 220 мг/
Можливі кровотечі будь-якої локалізації. Великі кровотечі зустрічаються рідко. Розвиток небажаних реакцій було подібним з реакціями в разі застосування еноксапарину натрію.
З боку кровотворної системи: анемія, тромбоцитопенія.
З боку системи згортання крові: гематома, кр��воточивость ран, кровотеча з носа, шлунково-кишкові кровотечі, кровотечі з прямої кишки, гемороїдальні кровотечі, шкірний геморагічний синдром, гемартроз, гематурія.
З боку травної системи: порушення функції печінки, підвищення активності печінкових трансаміназ, гіпербілірубінемія.
З боку лабораторних показників: зниження рівня гемоглобіну і гематокриту
Місцеві реакції: кровотечі з місця ін'єкції, кровотечі з місця введення катетера.
Ускладнення, пов'язані з проведением процедур і хірургічних втручань: кровянистое відокремлюване з рани, гематома після процедур, кровотечі після процедур, післяопераційна анемія, посттравматична гематома, кровянистое відокремлюване після процедур, кровотечі з місця розрізу, дренаж після процедури, дренаж рани.
Частота спостерігалися небажаних реакцій при прийомі дабігатрану етексилату не виходила за діапазон частоти небажаних реакцій, що розвиваються при використанні еноксапарину натрію.Особливості продажу
рецептурніОсоби�� умови
Всмоктування
Після прийому препарату фармакокінетичний профіль дабігатрану в плазмі крові здорових добровольців характеризується швидким збільшенням концентрації в плазмі з досягненням Смах в межах 0.5-2 ч.
Після досягнення Смах плазмові концентрації дабігатрану знижуються биэкспоненциально, кінцевий Т1/2 складає в середньому близько 14-17 год у молодих людей і 12-14 год у літніх. Т1/2 не залежить від дози. Смах і AUC змінюються пропорційно дозі. Їжа не впливає на біодоступність дабігатрану етексилату, однак Тмах сповільнюється ��а 2 ч.
Абсолютна біодоступність дабігатрану становить близько 6.5%.
У дослідженні з вивчення всмоктування дабігатрану етексилату через 1-3 год після оперативного лікування продемонстровано уповільнення всмоктування порівняно зі здоровими добровольцями. Виявлено плавне наростання AUC без появи Смах в плазмі. Смах спостерігали до 6 год після прийому або до 7-9 год після операції. Слід зазначити, що такі фактори, як анестезія, парез ШКТ та хірургічна операція, можуть мати значення для уповільнення всмоктування, незалежно від лікарської фотурфірм препарату. В іншому дослідженні було показано, що повільне всмоктування або затримка абсорбції спостерігається звичайно тільки в день операції. У наступні дні всмоктування дабігатрану відбувається швидко з досягненням Смах через 2 год після прийому.
Розподіл
Встановлена низька здатність (34-35%) зв'язування дабігатрану з білками плазми людини незалежно від концентрації препарату. Vd дабігатрану становить 60-70 л і перевершує обсяг загального вмісту води в організмі, що вказує на помірне розподіл дабигатрана в тканинах.
Метаболізм і виведення
Після прийому всередину дабігатрану этексилат швидко і повністю перетворюється в дабигатран, який є активною формою в плазмі. Основним шляхом метаболізму дабігатрану етексилату є гідроліз, каталізуються эстеразами, при цьому відбувається його перетворення в активний метаболіт дабигатран.
При кон'югації дабігатрану утворюється 4 ізомеру фармакологічно активних ацилглюкуронидов: 1-О, 2-О, 3 -, 4-Про, кожен з яких становить менше 10% від загального вмісту дабігатрану в плазмі. Слід�� інших метаболітів виявлено тільки при використанні високочутливих аналітичних методів.
Метаболізм і виведення дабігатрану були вивчені у здорових добровольців (чоловіки) після однократного в/в введення радіоактивно-міченого дабігатрану. Виведення препарату відбувалося в основному через нирки (85%) в незміненому вигляді. Екскреція з калом становила близько 6% від введеної дози. Протягом 168 годин після введення препарату виведення загальної радіоактивності становило 88-94% від величини застосованої дози.
Фармакокінетика в о��обых клінічних випадках
У добровольців з помірними порушеннями функції нирок (КК 30-50 мл/хв) значення AUC дабігатрану після прийому всередину в 2.7 рази більше у порівнянні з досліджуваними з нормальною функцією нирок. При нирковій недостатності тяжкого ступеня (КК 10-30 мл/хв) значення AСвідчення
Профілактика венозних тромбоемболій у пацієнтів після ортопедичних операцій.
Профілактика інсульту, системних тромбоемболій і зниження серцево-судинної смертності у пацієнтів з фібриляцією передсердьПротипоказання
— ниркова недостатність тяжкого ступеня (КК менше 30 мл/хв);
— геморагічні порушення, геморагічний діатез, спонтанне або фармакологічно індуковане порушення гемостазу;
— активна клінічно значуща кровотеча;
— порушення функції печінки, захворювання печінки, які можуть вплинути на виживання;
— одночасний прийом хінідину;
— ураження органів в результаті клінічно значущої кровотечі, включаючи геморагічний інсульт протягом попередніх 6 місяців до початку терапії;
— вік менше 18 років;
— відома підвищена чутливість до дабигатрану або дабигатрану этексилату або до однієї з допоміжних речовин.Лікарська взаємодія
Спільне застосування з лікарськими засобами, що впливають на гемостаз чи процеси коагуляції, включаючи антагоністи вітаміну К, може істотно підвищити ризик розвитку кровотечі.
Дабігатрану этексилат і дабигатран не метаболізуються за участю системи цитохрому Р450 і не впливають in vitro на ферменти цитохрому Р450 у людини. Тому прі спільному застосуванні з Прадаксой взаємодії лікарських засобів не очікується.
При спільному застосуванні з аторвастатином взаємодія не спостерігається.
При спільному застосуванні фармакокінетика диклофенаку і дабігатрану етексилату не змінюється, що свідчить про незначному взаємодії. Застосування протягом короткого часу НПЗЗ для зниження болю після операції не підвищував ризик виникнення кровотечі.
Є обмежений досвід застосування Прадаксы у поєднанні з тривалим система��ическим прийомом НПЗЗ, у зв'язку з чим потрібен ретельний контроль за станом пацієнтів.
