Дозировка
Принимают внутрь, независимо от приема пищи. Для профилактики тромботических осложнений у пациентов с инфарктом миокарда, ишемическим инсультом или окклюзией периферических артерий назначают по 75 мг 1 раз/ У больных с инфарктом миокарда лечение можно начинать с первых дней по 35-й день инфаркта миокарда, а у больных с ишемическим инсультом - в сроки от 7 дней до 6 месяцев после ишемического инсульта. Для профилактики тромботических осложнений при остром коронарном синдроме без подъема сегмента ST (нестабильная стенокардия, инфаркт миокарда без зубца Q) начинают с однократного приема нагрузочной дозы 300 мг, а затем принимают по 75 мг/ (в сочетании с ацетилсалициловой кислотой в дозах 75-325 мг/, рекомендуемая доза - 100 мг/). Максимальный благоприятный эффект наступает через 3 мес. Курс лечения - до 1 года. Для профилактики тромботических осложнений при остром коронарном синдроме с подъемом сегмента ST (острый инфаркт миокарда с подъемом сегмента ST) назначают по 75 мг/ с первоначальным однократным приемом нагрузочной дозы в комбинации с ацетилсалициловой кислотой и тромболитиками (или без тромболитиков). Комбинированную терапию начинают как можно раньше после появления симптомов и продолжают в течение, по крайней мере, 4 недель. У пациентов старше 75 лет лечение клопидогрелом должно начинаться без приема его нагрузочной дозы. У пациентов с генетически обусловленным снижением функции изофермента CYP2C19 возможно уменьшение эффекта клопидогрела. Оптимальный режим дозирования у таких пациентов не установлен. Опыт применения у пациентов с хронической почечной недостаточностью или умеренной степенью печеночной недостаточности ограничен.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой
Состав
клопидогрела гидросульфат 100.8 мг, что соответствует содержанию клопидогрела75 мг
Вспомогательные вещества: повидон К30 - 6 мг, кроскармеллоза натрия - 5 мг, лактозы моногидрат - 50.2 мг, целлюлоза микрокристаллическая - 50 мг, масло касторовое гидрогенизированное - 2 мг.
Состав пленочной оболочки: опадрай белый - 3 мг (титана диоксид - 12%, гипромеллоза - 32%, тальк - 39%, макрогол - 17%), титана диоксид - 3 мг.
Фармакологическое действие
Антиагрегант. Избирательно уменьшает связывание аденозиндифосфата (АДФ) с рецепторами на тромбоцитах и активацию рецепторов гликопротеина IIb/IIIа под действием АДФ, ослабляя агрегацию тромбоцитов.
Уменьшает агрегацию тромбоцитов, вызванную другими агонистами, предотвращая их активацию свободным АДФ, не влияет на активность ФДЭ. Необратимо связывается с АДФ-рецепторами тромбоцитов, которые остаются невосприимчивыми к стимуляции АДФ на протяжении жизненного цикла (около 7 дней).
Торможение агрегации тромбоцитов наблюдается через 2 ч после приема (40% ингибирование) начальной дозы 400 мг. Максимальный эффект (60% подавление агрегации) развивается через 4-7 дней постоянного приема в дозе 50-100 мг/ Антиагрегантный эффект сохраняется весь период жизни тромбоцитов (7-10 дней).
Фармакокинетика
Всасывание и распределение
После однократного приема и при курсовом приеме внутрь в дозе 75 мг/ клопидогрел быстро всасывается. Абсорбция и биодоступность - высокая. Однако концентрация исходного вещества в плазме низкая и через 2 ч после приема не достигает предела измерения (0.025 мкг/л).
Связывание с белками плазмы - 98-94%.
Является пролекарством.
Метаболизм
Клопидогрел быстро метаболизируется в печени. Активный метаболит в крови не обнаруживается. Основной определяемый метаболит - неактивное производное карбоксиловой кислоты, время достижения Cmax которого после повторного приема внутрь в дозе 75 мг достигается через 1 ч, Cmax - около 3 мг/л.
Выведение
Около 50% препарата выводится почками и приблизительно 46% кишечником в течение 120 ч после введения. T1/2 основного метаболита после разового и повторного приема составляет 8 ч. Концентрации выделяемых почками метаболитов - 50%.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
Концентрация основного метаболита в плазме после приема в дозе 75 мг/ ниже у пациентов с тяжелой хронической почечной недостаточностью тяжелой степени (КК 5-15 мл/мин) по сравнению с больными с хронической почечной недостаточностью средней степени тяжести (КК от 30 до 60 мл/мин) и здоровыми лицами.
Побочные действия
Со стороны органов кроветворения: нечасто - тромбоцитопения, лейкопения, эозинофилия; редко - нейтропения, в т.ч. выраженная; очень редко - тромботическая тромбоцитопеническая пурпура, анемия в т.ч. апластическая, панцитопения, агранулоцитоз, тяжелая тромбоцитопения, гранулоцитопения.
Со стороны нервной системы: нечасто - головная боль, головокружение, парестезии, внутричерепное кровотечение, в т.ч. с летальным исходом; очень редко - спутанность сознания, галлюцинации.
Со стороны органов чувств: нечасто - кровоизлияние в конъюнктиву, сетчатку глаза; редко - вертиго; очень редко - нарушение вкуса.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: очень редко - васкулит, снижение АД.
Со стороны свертывающей системы крови: часто - гематома; очень редко - тяжелые кровотечения, кровотечение из операционной раны.
Со стороны дыхательной системы: очень часто - носовое кровотечение; очень редко - бронхоспазм, интерстициальный пневмонит, легочное кровотечение, кровохарканье.
Со стороны пищеварительной системы: часто - диарея, боль в животе, диспепсия, кровотечение из ЖКТ; нечасто - язва желудка и двенадцатиперстной кишки, гастрит, рвота, тошнота, запор, метеоризм; редко - забрюшинное кровотечение; очень редко - панкреатит, колит, в т.ч. язвенный или лимфоцитарный, стоматит, острая печеночная недостаточность, гепатит, нарушение функциональных проб печени, кровотечение из ЖКТ с летальным исходом.
Дерматологические реакции: часто - подкожные кровоизлияния; нечасто - кожная сыпь
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
В период лечения необходимо контролировать показатели системы гемостаза (АЧТВ, число тромбоцитов, тесты функциональной активности тромбоцитов); регулярно исследовать функциональную активность печени.
Клопидогрел следует применять с осторожностью у пациентов с риском выраженного кровотечения при травме, хирургическом вмешательстве, у пациентов, имеющих повреждения, склонные к кровотечению (особенно желудочно-кишечные и внутриглазные), а также у пациентов, получающих ацетилсалициловую кислоту, НПВС (в т.ч. ингибиторы ЦОГ-2), гепарин или ингибиторы гликопротеина IIb/IIIа. За пациентами необходимо тщательно наблюдать для выявления любых признаков кровотечения, в т.ч. скрытого, особенно на протяжении первых недель применения препарата и/или после инвазивных процедур на сердце или хирургических операций. Одновременное применение клопидогрела и варфарина не рекомендуется, так как оно может усилить кровотечение.
В случае хирургических вмешательств, если антиагрегантное действие нежелательно, курс лечения следует прекратить за 7 дней до операции.
Больных следует предупредить о том, что поскольку остановка возникающего на фоне применения клопидогрела (в сочетании с ацетилсалициловой кислотой или без нее) кровотечения требует большего времени, они должны сообщать врачу о каждом случае кровотечения. Больные должны также информировать врача о приеме препарата, если им предстоят оперативные вмешательства.
После приема клопидогрела тромботическая тромбоцитопеническая пурпура обнаруживалась очень редко, иногда после кратковременного применения. Это состояние характеризуется тромбоцитопенией и микроангиопатической гемолитической анемией в сочетании с неврологическими признаками, нарушением функции почек или лихорадкой.
Тромботическая тромбоцитопеническая пурпура - потенциально смертельное состояние, требующее немедленного лечения, в т.ч. с применением плазмафереза.
Из-за отсутствия данных клопидогрел нельзя рекомендовать при острых (менее 7 дней) ишемических инсультах.
Опыт применения клопидогрела у пациентов с нарушением функции почек ограничен, поэтому этим больным клопидогрел следует назначать с осторожностью.
При тяжелых нарушениях функции печени следует помнить о риске развития геморрагического диатеза, опыт применения препарата у пациентов с умеренным нарушением функции печени, ограничен, поэтому этим пациентам клопидогрел следует назначать с осторожностью.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Клопидогрел может вызвать побочные эффекты со стороны нервной системы (головная боль, головокружение, системное головокружение, спутанность сознания, галлюцинации), которые могут повлиять на способность управлять транспортными средствами и на занятия другими потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.
Показания
— профилактика тромботических осложнений у пациентов с инфарктом миокарда, ишемическим инсультом или окклюзией периферических артерий;
— в комбинации с ацетилсалициловой кислотой для профилактики тромботических осложнений при остром коронарном синдроме с подъемом сегмента ST при возможности проведения тромболитической терапии;
— в комбинации с ацетилсалициловой кислотой для профилактики тромботических осложнений при остром коронарном синдроме без подъема сегмента ST (нестабильная стенокардия или инфаркт миокарда без зубца Q), в т.ч. у больных, подвергающихся стентированию.
Противопоказания
— тяжелая печеночная недостаточность;
— острое кровотечение (в т.ч. пептическая язва или внутричерепное кровоизлияние);
— непереносимость лактозы, дефицит лактазы и синдром мальабсорбции глюкозы/галактозы;
— детский и подростковый возраст до 18 лет (эффективность и безопасность применения не установлены);
— беременность;
— период лактации;
— повышенная чувствительность к компонентам препарата.
С осторожностью следует назначать препарат при умеренной печеночной недостаточности, хронической почечной недостаточности, патологических состояниях, повышающих риск развития кровотечения (в т.ч. травма, операции), склонности к кровотечениям, одновременном приеме ацетилсалициловой кислоты, варфарина, НПВС (включая ингибиторы ЦОГ-2), гепарина, ингибиторов гликопротеина IIb/IIIа, наследственном снижении функции изофермента CYP2C19.
Лекарственное взаимодействие
Одновременный прием варфарина с клопидогрелом может увеличить интенсивность кровотечений, поэтому применение этой комбинации не рекомендуется.
Назначение ингибиторов гликопротеина IIb/IIIа, ацетилсалициловой кислоты, гепарина совместно с клопидогрелом повышает риск развития кровотечений.
При одновременном применении с НПВС может повышаться риск кровотечений.
Одновременный прием с ингибиторами изофермента CYP2C19 (например, омепразол) не рекомендуется.
Активный метаболит клопидоргела ингибирует активность изофермента CYP2C9, в результате чего могут повышаться концентрации фенитоина, толбутамида и НПВС в плазме.
(2326)
Дозування
Приймають внутрішньо, незалежно від прийому їжі. Для профілактики тромботичних ускладнень у пацієнтів з інфарктом міокарда, ішемічним інсультом або оклюзією периферичних артерій призначають по 75 мг 1 раз/ У хворих з інфарктом міокарда лікування можна починати з перших днів по 35-й день інфаркту міокарда, а у хворих з ішемічним інсультом - у терміни від 7 днів до 6 місяців після ішемічного інсульту. Для профілактики тромботичних ускладнень при гострому коронарному синдромі без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія, і��фаркт міокарда без зубця Q) починають з одноразового прийому навантажувальної дози 300 мг, а потім приймають по 75 мг/ (у поєднанні з ацетилсаліциловою кислотою у дозі 75-325 мг/ рекомендована доза - 100 мг/). Максимальний сприятливий ефект настає через 3 міс. Курс лікування - до 1 року. Для профілактики тромботичних ускладнень при гострому коронарному синдромі з підйомом сегмента ST (гострий інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST) призначають по 75 мг/ з початковим однократним прийомом навантажувальної дози у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою та тромбо��итиками (або без тромболітиків). Комбіновану терапію розпочинають якомога раніше після появи симптомів і продовжують протягом принаймні 4 тижнів. У пацієнтів старше 75 років лікування клопидогрелом повинно починатися без прийому його навантажувальної дози. У пацієнтів з генетично зумовленим зниженням функції ізоферменту CYP2C19 можливе зменшення ефекту клопідогрелю. Оптимальний режим дозування у таких пацієнтів не встановлено. Досвід застосування у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю або помірним ступенем печенечной недостатності обмежений.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкоюСклад
клопідогрелю гідросульфат 100.8 мг, що відповідає вмісту клопидогрела75 мг
Допоміжні речовини: повідон К30 - 6 мг, кроскармелоза натрію - 5 мг, лактози моногідрат - 50.2 мг, целюлоза мікрокристалічна - 50 мг, олія рицинова гідрогенізована - 2 мг.
Склад плівкової оболонки: опадрай білий - 3 мг (титану діоксид - 12%, гіпромелоза - 32%, тальк - 39%, макрогол - 17%), титану діоксид - 3 мг.Фармакологічна дії��
Антиагрегант. Вибірково зменшує зв'язування аденозиндифосфату (АДФ) з рецепторами на тромбоцитах і активацію рецепторів глікопротеїну IIb/ІІІа під дією АДФ, послаблюючи агрегацію тромбоцитів.
Зменшує агрегацію тромбоцитів, спричинену іншими агоністами, запобігаючи їх активацію вільним АДФ, не впливає на активність ФДЕ. Необоротно зв'язується з АДФ-рецепторами тромбоцитів, які залишаються несприйнятливими до стимуляції АДФ протягом життєвого циклу (приблизно 7 днів).
Гальмування агрегації тромбоцитів спостеється через 2 год після прийому (40% інгібування) початкової дози 400 мг. Максимальний ефект (60% пригнічення агрегації) розвивається через 4-7 днів постійного прийому в дозі 50-100 мг/ Антиагрегантный ефект зберігається весь період життя тромбоцитів (7-10 днів).Фармакокінетика
Всмоктування і розподіл
Після одноразового прийому і при курсовому прийомі внутрішньо у дозі 75 мг клопідогрел швидко всмоктується. Абсорбція та біодоступність - висока. Однак концентрація вихідної речовини в плазмі низька та через 2 год після прийому не досягає межі вимірюванняренію (0.025 мкг/л).
Зв'язування з білками плазми - 98-94%.
Є проліками.
Метаболізм
Клопідогрел швидко метаболізується в печінці. Активний метаболіт у крові не виявляється. Основною визначається метаболіт - неактивний похідне карбоксилової кислоти, час досягнення Cmax якого після повторного прийому внутрішньо у дозі 75 мг досягається через 1 год, Cmax - близько 3 мг/л.
Виведення
Близько 50% препарату виводиться нирками та приблизно 46% кишечником протягом 120 год після введення. T1/2 основного метаболіта після разового та повторного прийому становить 8 год. Концентрації виділяються нирками метаболітів - 50%.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
Концентрація основного метаболіту в плазмі після прийому в дозі 75 мг/ нижче у пацієнтів з тяжкою хронічною нирковою недостатністю важкого ступеня (КК 5-15 мл/хв) порівняно з хворими з хронічною нирковою недостатністю середнього ступеня тяжкості (КК від 30 до 60 мл/хв) та здоровими особами.Побічні дії
З боку органів кровотворення: рідко - тромбоцитопенія, лейкопения, еозинофілія; рідко - нейтропенія, у т. ч. виражена; дуже рідко - тромботична тромбоцитопенічна пурпура, анемія у т. ч. апластична, панцитопенія, агранулоцитоз, тяжка тромбоцитопенія, гранулоцитопенія.
З боку нервової системи: нечасто - головний біль, запаморочення, парестезії, внутрішньочерепна кровотеча, в т. ч. з летальним результатом; дуже рідко - сплутаність свідомості, галюцинації.
З боку органів чуття: нечасто - крововилив у кон'юнктиву, сітківку ока; рідко - вертиго; дуже рідко - порушення включно��са.
З боку серцево-судинної системи: дуже рідко - васкуліт, зниження артеріального тиску.
З боку системи згортання крові: часто - гематома; дуже рідко - тяжкі кровотечі, кровотеча з операційної рани.
З боку дихальної системи: дуже часто - носова кровотеча; дуже рідко - бронхоспазм, інтерстиціальний пневмоніт, легенева кровотеча, кровохаркання.
З боку травної системи: часто - діарея, біль у животі, диспепсія, кровотеча з ШКТ; нечасто - виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, гастрит, блювання, нудота, запор, метеоризм; рідко - заочеревинний кровотеча; дуже рідко - панкреатит, коліт, в т. ч. виразковий або лімфоцитарний, стоматит, гостра печінкова недостатність, гепатит, порушення функціональних проб печінки, кровотеча з ШКТ з летальним результатом.
Дерматологічні реакції: часто - підшкірні крововиливи; нечасто - шкірний висипОсобливості продажу
рецептурніОсобливі умови
У період лікування необхідно контролювати показники системи гемостазу (АЧТЧ, кількість тромбоцитів, тести функціональної ак��ивности тромбоцитів); регулярно досліджувати функціональну активність печінки.
Клопідогрел слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з ризиком вираженої кровотечі при травмі, хірургічному втручанні, у пацієнтів, які мають пошкодження, схильні до кровотечі (особливо шлунково-кишкові та внутрішньоочні), а також у пацієнтів, які отримують ацетилсаліцилову кислоту, НПЗЗ (у т. ч. інгібітори ЦОГ-2), гепарин або інгібітори глікопротеїну IIb/ІІІа. За пацієнтами слід ретельно спостерігати для виявлення будь-яких ознак кровотечення, в т. ч. прихованого, особливо протягом перших тижнів застосування препарату і/або після інвазивних процедур на серці або хірургічних операцій. Одночасне застосування клопідогрелю та варфарину не рекомендується, так як воно може посилити кровотечу.
У разі хірургічних втручань, якщо антиагрегантна дія небажана, курс лікування слід припинити за 7 днів до операції.
Хворих слід попередити про те, що зупинка виникаючої на фоні застосування клопідогрелю (у поєднанні з ацетилсалициловой кислотою або без неї) кровотечі потребує більшого часу, вони повинні повідомляти лікаря про кожний випадок кровотечі. Хворі також повинні інформувати лікаря про прийом препарату, якщо їм чекають оперативні втручання.
Після прийому клопідогрелю тромботична тромбоцитопенічна пурпура виявлялася дуже рідко, іноді після його короткочасного застосування. Цей стан характеризується тромбоцитопенією та микроангиопатической гемолітичною анемією в поєднанні з неврологічними ознаками, порушенням функції нирок або гарячкою.
Тромботична тромбоцитопенічна пурпура - потенційно смертельне стан, що потребує негайного лікування, в т. ч. з застосуванням плазмаферезу.
Через відсутність даних клопідогрел не можна рекомендувати при гострих (менше 7 днів) ішемічних інсультах.
Досвід застосування клопідогрелю у пацієнтів з порушенням функції нирок обмежений, тому цим хворим клопідогрел слід призначати з обережністю.
При тяжких порушеннях функції печінки слід пам'ятати про ризик розвитку геморрагическ��го діатезу, досвід застосування препарату у пацієнтів з помірним порушенням функції печінки обмежений, тому цим пацієнтам клопідогрел слід призначати з обережністю.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Клопідогрел може викликати побічні ефекти з боку нервової системи (головний біль, запаморочення, системне запаморочення, сплутаність свідомості, галюцинації), які можуть вплинути на здатність керувати транспортними засобами і на заняття іншими потенційно опасними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.Свідчення
— профілактика тромботичних ускладнень у пацієнтів з інфарктом міокарда, ішемічним інсультом або оклюзією периферичних артерій;
— у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою для профілактики тромботичних ускладнень при гострому коронарному синдромі з підйомом сегмента ST при можливості проведення тромболітичної терапії;
— у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою для профілактики тромботиче��ких ускладнень при гострому коронарному синдромі без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда без зубця Q), у т. ч. у хворих, що піддаються стентування.Протипоказання
— тяжка печінкова недостатність;
— гостра кровотеча (у т. ч. пептична виразка або внутрішньочерепний крововилив);
— непереносимість лактози, дефіцит лактази і синдром мальабсорбції глюкози/галактози;
— дитячий та підлітковий вік до 18 років (ефективність і безпека застосування не встановлені);
— беременность;
— період лактації;
— підвищена чутливість до компонентів препарату.
З обережністю слід призначати препарат при помірній печінковій недостатності, хронічної ниркової недостатності, патологічних станах, що підвищують ризик розвитку кровотечі (у т. ч. травма, операції), схильності до кровотеч, одночасному прийомі ацетилсаліцилової кислоти, варфарину, НПЗЗ (включаючи інгібітори ЦОГ-2), гепарину, інгібіторів глікопротеїну IIb/ІІІа, спадковому зниженні функції ізоферменту CYP2C19.Лек��взаємодія рственное
Одночасний прийом варфарину з клопидогрелом може збільшити інтенсивність кровотеч, тому застосування цієї комбінації не рекомендується.
Призначення інгібіторів глікопротеїну IIb/ІІІа, ацетилсаліцилової кислоти, гепарину спільно з клопидогрелом підвищує ризик розвитку кровотеч.
При одночасному застосуванні з НПЗЗ, може підвищуватися ризик кровотеч.
Одночасний прийом з інгібіторами ізоферменту CYP2C19 (наприклад, омепразол) не рекомендується.
Активний метаболіт клопидо��гела інгібує активність ізоферменту CYP2C9, в результаті чого можуть підвищуватися концентрації фенітоїну, толбутаміду та НПЗЗ в плазмі.
