Дозировка
Плавикс® назначают взрослым и пациентам пожилого возраста Препарат принимают внутрь, независимо от приема пищи. Инфаркт миокарда, ишемический инсульт и диагностированная окклюзионная болезнь периферических артерий Препарат назначают в дозе 75 мг 1 раз/ Лечение можно начинать с первых дней до 35 дня после инфаркта миокарда; в сроки от 7 дней до 6 месяцев - при ишемическом инсульте. Острый коронарный синдром без подъема сегмента ST (нестабильная стенокардия, инфаркт миокарда без зубца Q) Лечение Плавиксом следует начать с однократного приема нагрузочной дозы 300 мг, а затем продолжать в дозе 75 мг 1 раз/ (в сочетании с ацетилсалициловой кислотой в дозах 75-325 мг/). Поскольку применение ацетилсалициловой кислоты в более высоких дозах связано с увеличением риска кровотечений, рекомендуемая при этом показании доза ацетилсалициловой кислоты, не превышает 100 мг. Максимальный благоприятный эффект наблюдается к 3 месяцу лечения. Курс лечения - до 1 года. Острый коронарный синдром с подъемом сегмента ST (острый инфаркт миокарда с подъемом сегмента ST) Плавикс® назначают однократно в дозе 75 мг 1 раз/ с первоначальным однократным приемом нагрузочной дозы в комбинации с ацетилсалициловой кислотой и тромболитиками (или без тромболитиков). Комбинированную терапию начинают как можно раньше после появления симптомов и продолжают в течение, по крайней мере, 4 недель. У пациентов старше 75 лет лечение Плавиксом следует начинать без приема нагрузочной дозы. У пациентов с генетически обусловленным снижением функции изофермента СУР2С19 снижение интенсивности метаболизма с помощью изофермента CYP2C19 может приводить к уменьшению эффективности клопидогрела. Оптимальный режим дозирования для пациентов с ослаблением метаболизмом с помощью изофермента CYP2C19 до настоящего времени не установлен.
Передозировка
удлинение времени кровотечения и последующие осложнения в виде развития кровотечений.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой розового цвета, круглые, слегка двояковыпуклые, с гравировкой "75" на одной стороне и "II 7I" - на другой
Состав
клопидогрела гидросульфат (форма II) 97.875 мг,
что соответствует содержанию клопидогрела 75 мг
Вспомогательные вещества: маннитол, макрогол 6000, целлюлоза микрокристаллическая (с низким содержание воды, 90 мкм), гипролоза низкозамещенная, масло касторовое гидрогенизированное, опадрай розовый (лактозы моногидрат, гипромеллоза, титана диоксид (Е171), триацетин, краситель железа оксид красный (Е172)), воск карнаубский.
Фармакологическое действие
Ингибитор агрегации тромбоцитов. Представляет из себя пролекарство, один из активных метаболитов которого является ингибитором агрегации тромбоцитов. Активный метаболит клопидогрела селективно ингибирует связывание АДФ с P2Y12-рецептором тромбоцитов и последующую АДФ-опосредованную активацию комплекса гликопротеина IIb/IIIа, приводя к подавлению агрегации тромбоцитов. Благодаря необратимому связыванию тромбоциты остаются невосприимчивыми к стимуляции АДФ в течение всего оставшегося срока своей жизни (примерно 7-10 дней), а восстановление нормальной функции тромбоцитов происходит со скоростью, соответствующей скорости обновления тромбоцитов.
Агрегация тромбоцитов, вызванная агонистами, отличными от АДФ, также ингибируется за счет блокады усиленной активации тромбоцитов высвобождаемым АДФ.
Т.к. образование активного метаболита происходит при участии изоферментов системы Р450, некоторые из которых отличаются полиморфизмом или ингибируются другими препаратами, не у всех пациентов возможно адекватное подавление тромбоцитов.
Клопидогрел способен предотвращать развитие атеротромбоза при любых локализациях атеросклеротического поражения сосудов, в частности, при поражениях церебральных, коронарных или периферических артерий.
При ежедневном приеме клопидогрела в дозе 75 мг с первого же дня приема отмечается значительное подавление АДФ-индуцированной агрегации тромбоцитов, которое постепенно увеличивается в течение 3-7 дней и затем выходит на постоянный уровень (при достижении равновесного состояния). В равновесном состоянии агрегация тромбоцитов подавляется в среднем на 40-60%, После прекращения приема клопидогрела агрегация тромбоцитов и время кровотечения постепенно возвращаются к исходному уровню в среднем в течение 5 дней.
В небольшом сравнительном исследовании фармакодинамических свойств клопидогрела у мужчин и женщин, меньшее ингибирование АДФ-индуцированной агрегации тромбоцитов наблюдалось у женщин, но не было различий по удлинению времени кровотечения. В большом контролируемом исследовании CAPRIE (клопидогрел в сравнении с ацетилсалициловой кислотой у пациентов с риском развития ишемических событий), частота клинических исходов, других побочных реакций и нарушений клинико-лабораторных параметров была одинаковой как у мужчин, так и у женщин.
Фармакокинетика
Всасывание и распределение
При курсовом внутрь в дозе 75 мг/ клопидогрел быстро абсорбируется.
После приема внутрь в разовой дозе 75 мг средние значения Cmax неизмененного клопидогрела в плазме крови достигаются примерно через 45 мин. По данным экскреции метаболитов клопидогрела с мочой его абсорбция составляет примерно 50%.
In vitro клопидогрел и его основной циркулирующий в крови неактивынй метаболит обратимо связываются с белками плазмы крови (98% и 94% соответственно), данная связь является ненасыщаемой вплоть до концентрации 100 мг/л.
Метаболизм
Клопидогрел интенсивно метаболизируется в печени. In vitro и in vivo клопидогрел метаболизируется двумя путями: первый - через эстеразы и последующий гидролиз с образованием неактивного производного карбоксильной кислоты (85% от циркулирующих метаболитов), второй - через изоферменты системы цитохрома Р450. Вначале клопидогрел метаболизируется до 2-оксо-клопидогрела, являющегося промежуточным метаболитом. Последующий метаболизм 2-оксо-клопидогрела приводит к образованию активного метаболита клопидогрела - тиольного производного клопидогрела. In vitro метаболизм по этому пути осуществляется при участии CYP2C19, CYP1A2 и CYP2B6. Активный тиольный метаболит клопидогрела, который был выделен в исследованиях in vitro, быстро и необратимо связывается с рецепторами тромбоцитов, блокируя, таким образом, агрегацию тромбоцитов.
Выведение
В течение 120 ч после приема внутрь человеком 14С-меченного клопидогрела около 50% радиоактивности выделяется с мочой и приблизительно 46% - с калом. После однократного приема внутрь в дозы в 75 мг T1/2 клопидогрела составляет примерно 6 ч. После в однократной дозе и повторных дозах T1/2 основного циркулирующего неактивного метаболита составляет 8 ч.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
Фармакокинетика активного метаболита клопидогрела у отдельных групп пациентов не изучена.
У добровольцев пожилого возраста (старше 75 лет) при сравнении с добровольцами молодого возраста не было получено различий по показателям агрегации тромбоцитов и времени кровотечения. Не требуется коррекции дозы препарата у пациентов пожилого возраста.
Фармакокинетика клопидогрела у детей не изучена.
У пациентов с тяжелым поражением почек (КК 5-15 мл/мин) после повторных приемов клопидогрела в дозе 75 мг/ инициирование АДФ-индуцированной агрегации тромбоцитов было ниже (25%) по сравнению с таковым у здоровых добровольцев, однако удлинение времени кровотечения было подобным таковому у здоровых добровольцев, получавших клопидогрел в дозе 75 мг/
У пациентов с тяжелым поражением печени после ежедневного в течение 10 дней приема клопидогрела в суточной дозе 75 ингибирование АДФ-индуцированной агрегации тромбоцитов было подобным таковому у здоровых добровольцев. Среднее время кровотечения было также сопоставимо в обеих группах.
Побочные действия
Безопасность клопидогрела была исследована в клинических испытаниях более чем на 42 000 больных, включая свыше 9000 пациентов, принимавших препарат в течение года или более. Ниже перечислены клинически значимые побочные эффекты, наблюдавшиеся в клинических исследованиях CAPRIE, CURE, CLARITY и COMMIT. Переносимость клопидогрела в дозе 75 мг/ в исследовании CAPRIE соответствовала переносимости ацетилсалициловой кислоты в дозе 325 мг/ Общая переносимость препарата была подобна переносимости ацетилсалициловой кислоты, независимо от возраста, пола и расовой принадлежности больных.
Со стороны свертывающей системы крови: в исследовании CAPRIE - общая частота кровотечений у больных, получавших клопидогрел или ацетилсалициловую кислоту, была 9.3%; частота тяжелых случаев при применении клопидогрела составляла 1.4%, а при применении ацетилсалициловой кислоты - 1.6%. У больных, получавших клопидогрел, желудочно-кишечные кровотечения встречались в 2.0% случаев, и в 0.7% случаев требовали госпитализации. У больных, получавших клопидогрел, и у больных, получавших ацетилсалициловую кислоту, желудочно-кишечные кровотечения встречались соответственно в 2% и 2.7% случаев, а госпитализация потребовалась в 0.7% и 1.1% случаев. Частота других кровотечений была выше у больных, получавших клопидогрел, чем у пациентов, получавших ацетилсалициловую кислоту (7.3% против 6.5% соответственно). Однако частота тяжелых кровотечений в обеих группах была одинаковой (0.6% против 0.4%).
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
При применении Плавикса, особенно в течение первых недель лечения и/или после инвазивных кардиологических процедур/хирургического вмешательства, необходимо вести тщательное наблюдение за пациентами на предмет исключения признаков кровотечения, в т.ч. и скрытого.
В связи с риском развития кровотечения и гематологических побочных эффектов в случае появления в ходе лечения клинических симптомов, подозрительных на возникновение кровотечения, следует срочно сделать клинический анализ крови, определить АЧТВ, количество тромбоцитов, показатели функциональной активности тромбоцитов и провести другие необходимые исследования.
Плавикс®, также как и другие антитромбоцитарные препараты, следует применять с осторожностью у больных, имеющих повышенный риск развития кровотечения, связанный с травмами, хирургическими вмешательствами или другими патологическими состояниями, а также при комбинированной терапии с ацетилсалициловой кислотой, НПВС (в т.ч. ингибиторы ЦОГ-2), гепарином или ингибиторами гликопротеина IIb/IIIа.
Совместное применение клопидогрела с варфарином может усилить интенсивность кровотечений, поэтому, за исключением особых редких клинических ситуаций (таких как наличие флотирующего тромба в левом желудочке, стентирование у пациентов с мерцательной аритмией) совместное применение Плавикса и варфарина не рекомендуется.
При планируемых хирургических вмешательствах и при отсутствии необходимости антитромбоцитарного эффекта курс лечения Плавиксом следует прекратить за 7 дней до операции.
Плавикс® следует применять с осторожностью у пациентов с риском кровотечений (особенно желудочно-кишечных и внутриглазных).
Больные должны быть предупреждены о том, что при приеме Плавикса (одного или в комбинации с ацетилсалициловой кислотой) для остановки кровотечения может потребоваться больше времени, а также о том, что в случае возникновения у них необычного (по локализации или продолжительности) кровотечения им следует сообщить об этом своему лечащему врачу. Перед любой предстоящей операцией и перед началом приема любого нового лекарственного препарата больные должны сообщать врачу (включая стоматолога) о приеме клопидогрела.
Очень редко были отмечены случаи развития тромботической тромбоцитопенической пурпуры (ТТП) после приема клопидогрела (иногда даже непродолжительного). Это характеризовалось тромбоцитопенией и микроангиопатической гемолитической анемией в сочетании с либо неврологической симптоматикой, нарушениями функции почек или лихорадкой. Развитие ТТП может представлять угрозу для жизни и требовать принятия неотложных мер, включая плазмаферез.
Прием клопидогрела не рекомендуется при остром инсульте с давностью менее 7 дней, т.к. отсутствуют данные по применению препарата при этом состоянии.
В период лечения необходимо контролировать функциональную активность печени. При тяжелых поражениях печени следует учитывать риск развития геморрагического диатеза.
Показания
Профилактика атеротромботических событий у пациентов с инфарктом миокарда, ишемическим инсультом или с диагностированной окклюзионной болезнью периферических артерий.
Предотвращение атеротромботических событий (в комбинации с ацетилсалициловой кислотой) у пациентов с острым коронарным синдромом:
— без подъема сегмента ST (нестабильная стенокардия или инфаркт миокарда без зубца Q), включая пациентов, которым было проведено стентирование при чрескожном коронарном вмешательстве;
— c подъемом сегмента ST (острый инфаркт миокарда) при медикаментозном лечении и возможности проведения тромболизиса.
Противопоказания
— тяжелая печеночная недостаточность;
— острое кровотечение, например, кровотечение из пептической язвы или внутричерепное кровоизлияние;
— редкая наследственная непереносимость галактозы, дефицит лактазы и синдром мальабсорбции глюкозы-галактозы;
— беременность;
— период лактации (грудное вскармливание);
— детский возраст до 18 лет (безопасность и эффективность применения не установлены);
— повышенная чувствительность к компонентам препарата.
С осторожностью назначают препарат при умеренной печеночной недостаточности, при которой возможна предрасположенность к кровотечению (ограниченный клинический опыт применения); почечной недостаточности (ограниченный клинический опыт применения); при травмах, хирургических вмешательствах; при заболеваниях, при которых имеется предрасположенность к развитию кровотечений (особенно желудочно-кишечных или внутриглазных); при одновременном приеме НПВС, в т.ч. селективных ингибиторов ЦОГ-2; при одновременном назначении варфар
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении клопидогрела с варфарином возможно увеличение интенсивности кровотечения (данная комбинация не рекомендуется).
Назначение блокаторов гликопротеиновых IIb/IIIа-рецепторов совместно с клопидогрелом требует осторожности, особенно у пациентов с повышенным риском развития кровотечения (при травмах и хирургических вмешательствах или других патологических состояниях).
Ацетилсалициловая кислота не изменяет ингибирующего эффекта клопидогрела на АДФ-индуцированную агрегацию тромбоцитов, но клопидогрел потенцирует действие ацетилсалициловой кислоты на коллаген-индуцированную агрегацию тромбоцитов. Тем не менее, одновременный с клопидогрелом прием ацетилсалициловой кислоты по 500 мг 2 в течение 1 дня не вызывал существенного увеличения времени кровотечения, вызываемого приемом клопидогрела. Между клопидогрелом и ацетилсалициловой кислотой возможно фармакодинамическое взаимодействие, которое приводит к повышению риска кровотечения.
(6549)
Дозування
Плавикс® призначають дорослим і пацієнтам літнього віку Препарат приймають внутрішньо, незалежно від прийому їжі. Інфаркт міокарда, ішемічний інсульт і діагностована оклюзійна хвороба периферичних артерій Препарат призначають у дозі 75 мг 1 раз/ Лікування можна починати з перших днів до 35 дня після інфаркту міокарда; в терміни від 7 днів до 6 місяців - при ішемічному інсульті. Гострий коронарний синдром без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія, інфаркт міокарда без зубця Q) Лікування Плавиксом слід почати з од��ократного прийому навантажувальної дози 300 мг, а потім продовжувати у дозі 75 мг 1 раз/ (у поєднанні з ацетилсаліциловою кислотою у дозі 75-325 мг). Оскільки застосування ацетилсаліцилової кислоти у високих дозах пов'язано зі збільшенням ризику кровотеч, рекомендована при цьому показанні доза ацетилсаліцилової кислоти, не перевищує 100 мг. Максимальний сприятливий ефект спостерігається на 3 місяця лікування. Курс лікування - до 1 року. Гострий коронарний синдром з підйомом сегмента ST (гострий інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST) Плавикс® призначають однекратно в дозі 75 мг 1 раз/ з початковим однократним прийомом навантажувальної дози у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою та тромболітиками (або без тромболітиків). Комбіновану терапію розпочинають якомога раніше після появи симптомів і продовжують протягом принаймні 4 тижнів. У пацієнтів старше 75 років лікування Плавиксом слід починати без прийому навантажувальної дози. У пацієнтів з генетично зумовленим зниженням функції ізоферменту СУР2С19 зниження інтенсивності метаболізму за допомогою ізоферменту CYP2C19 може призводити до розумний��шення ефективності клопідогрелю. Оптимальний режим дозування для пацієнтів з ослабленням метаболізмом з допомогою ізоферменту CYP2C19 до теперішнього часу не встановлено.Передозування
подовження часу кровотечі і наступні ускладнення у вигляді розвитку кровотеч.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою рожевого кольору, круглі, злегка двоопуклі, з гравіюванням "75" на одній стороні і "II 7" - на іншийСклад
клопідогрелю гідросульфат (форма II) 97.875 мг,
що відповідає кролію клопідогрелю 75 мг
Допоміжні речовини: манітол, макрогол 6000, целюлоза мікрокристалічна (з низьким вмістом води, 90 мкм), гипролоза низкозамещенная, олія рицинова гідрогенізована, опадрай рожевий (лактози моногідрат, гіпромелоза, титану діоксид (Е171), триацетин, барвник заліза оксид червоний (Е172)), віск карнаубський.Фармакологічна дія
Інгібітор агрегації тромбоцитів. Являє собою проліки, один з активних метаболітів якого є інгібітором агрегації тромбоцитів. Активний метаболить клопідогрелю селективно інгібує зв'язування АДФ з P2Y12-рецептором тромбоцитів та наступну АДФ-опосередковану активацію комплексу глікопротеїну IIb/ІІІа, приводячи до придушення агрегації тромбоцитів. Завдяки необоротного зв'язування тромбоцити залишаються несприйнятливими до стимуляції АДФ протягом усього строку свого життя (приблизно 7-10 днів), а відновлення нормальної функції тромбоцитів відбувається зі швидкістю, що відповідає швидкості оновлення тромбоцитів.
Агрегація тромбоцитів, що спричинена агоністами, ві��чными від АДФ, також інгібується за рахунок блокади посиленою активації тромбоцитів вивільненим АДФ.
Т. к. утворення активного метаболіту відбувається за участі ізоферментів системи Р450, деякі з яких відрізняються поліморфізмом або ингибируются іншими препаратами, не у всіх пацієнтів можливе адекватне пригнічення тромбоцитів.
Клопідогрел здатний запобігати розвитку атеротромбозу при будь-яких локалізаціях атеросклеротичного ураження судин, зокрема, при ураженнях церебральних, коронарних або перифеісторичних артерій.
При щоденному прийомі клопідогрелю в дозі 75 мг з першого ж дня прийому відзначається значне пригнічення АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів, яке поступово збільшується протягом 3-7 днів і потім виходить на постійний рівень (при досягненні рівноважного стану). У рівноважному стані пригнічується агрегація тромбоцитів в середньому на 40-60%, Після припинення прийому клопідогрелю агрегація тромбоцитів і час кровотечі поступово повертаються до початкового рівня в середньому протягом 5 днів.
В невеликому порівняльному дослідженні фармакодинамічних властивостей клопідогрелю у чоловіків і жінок, менше інгібування АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів спостерігалося у жінок, але не було відмінностей щодо подовження часу кровотечі. У великому контрольованому дослідженні CAPRIE (клопідогрел у порівнянні з ацетилсаліциловою кислотою у пацієнтів з ризиком розвитку ішемічних подій), частота клінічних результатів, інших побічних реакцій і порушень клініко-лабораторних показників була однаковою як у чоловіків, так і у жінок.Фармакокінетика
Всмоктування і розподіл
При курсовому всередину в дозі 75 мг клопідогрел швидко абсорбується.
Після прийому внутрішньо в разовій дозі 75 мг середні значення Cmax незміненого клопідогрелю у плазмі крові досягаються приблизно через 45 хв. За даними екскреції метаболітів клопідогрелю з сечею його абсорбція становить приблизно 50%.
In vitro клопідогрел і його основний циркулюючий в крові неактивынй метаболіт оборотно зв'язуються з білками плазми крові (98% і 94% відповідно), дана зв'язок є ненасичуваною аж дпро концентрації 100 мг/л.
Метаболізм
Клопідогрел інтенсивно метаболізується в печінці. In vitro та in vivo клопідогрел метаболізується двома шляхами: перший - через естерази і подальший гідроліз з утворенням неактивного похідного карбоксильної кислоти (85% від циркулюючих метаболітів), другий - через ізоферменти системи цитохрому Р450. Спочатку клопідогрел метаболізується до 2-оксо-клопідогрелю, що є проміжним метаболітом. Подальший метаболізм 2-оксо-клопідогрелю призводить до утворення активного метаболіту клоп��догрела - тиольного похідного клопідогрелю. In vitro метаболізм по цьому шляху здійснюється за участю CYP2C19, CYP1A2 та CYP2B6. Активний тиольный метаболіт клопідогрелю, який був виділений в дослідженнях in vitro, швидко та необоротно зв'язується з рецепторами тромбоцитів, блокуючи, таким чином агрегацію тромбоцитів.
Виведення
Протягом 120 год після прийому всередину людиною 14С-міченого клопідогрелю близько 50% радіоактивності виводиться з сечею та приблизно 46% - з калом. Після однократного прийому внутрішньо дози 75 мг T1/2 клопідогрелю становить приблизно 6 год Після однократної дози і повторних доз T1/2 основного циркулюючого неактивного метаболіту становить 8 год.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
Фармакокінетика активного метаболіта клопідогрелю у окремих груп пацієнтів не вивчена.
У добровольців літнього віку (старше 75 років) при порівнянні з добровольцями молодого віку не було отримано відмінностей за показниками агрегації тромбоцитів і часу кровотечі. Не потребують корекції дози препарату у пацієнтів похилого вооз��аста.
Фармакокінетика клопідогрелю у дітей не вивчена.
У пацієнтів з тяжким ураженням нирок (КК 5-15 мл/хв) після повторних прийомів клопідогрелю в дозі 75 мг/ ініціювання АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів було нижче (25%) порівняно з таким у здорових добровольців, однак подовження часу кровотечі було подібним до такого у здорових добровольців, які отримували клопідогрел у дозі 75 мг/
У пацієнтів з тяжким ураженням печінки після щоденного протягом 10 днів прийому клопідогрелю у добовій дозі 75 ингибировання АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів було подібним до такого у здорових добровольців. Середній час кровотечі також було порівнянно в обох групах.Побічні дії
Безпека клопідогрелю була досліджена в клінічних випробуваннях більш ніж на 42 000 хворих, включаючи понад 9000 пацієнтів, які приймали препарат протягом року або більше. Нижче перераховані клінічно значущі побічні ефекти, що спостерігалися в клінічних дослідженнях CAPRIE, CURE, CLARITY і COMMIT. Переносимість клопідогрелю в дозі 75 мг/ у дослідженні CAPRIE відповідати��ала переносимості ацетилсаліцилової кислоти у дозі 325 мг/ Загальна переносимість препарату була подібна переносимості ацетилсаліцилової кислоти, незалежно від віку, статі та раси хворих.
З боку системи згортання крові: в дослідженні CAPRIE - загальна частота кровотеч у хворих, які отримували клопідогрел або ацетилсаліцилову кислоту, була 9.3%; частота тяжких випадків при застосуванні клопідогрелю становила 1.4%, а при застосуванні ацетилсаліцилової кислоти - 1.6%. У хворих, які отримували клопідогрел, шлунково-кишковою��ті кровотечі зустрічалися в 2.0% випадків, і в 0.7% випадків вимагали госпіталізації. У хворих, які отримували клопідогрел, і у хворих, які отримували ацетилсаліцилову кислоту, шлунково-кишкові кровотечі зустрічалися відповідно в 2% та 2.7% випадків, а госпіталізація знадобилася у 0.7% 1.1% випадків. Частота інших кровотеч була вища у хворих, які отримували клопідогрел, ніж у пацієнтів, які отримували ацетилсаліцилову кислоту (7.3% проти 6.5% відповідно). Однак частота важких кровотеч в обох групах була однаковою (0.6% проти 0.4%).Осібенности продажу
рецептурніОсобливі умови
При застосуванні Плавикса, особливо протягом перших тижнів лікування і/або після інвазивних кардіологічних процедур/хірургічного втручання, необхідно вести ретельне спостереження за пацієнтами на предмет виключення ознак кровотечі, в т. ч. і прихованого.
У зв'язку з ризиком розвитку кровотечі та гематологічних побічних ефектів у разі появи під час лікування клінічних симптомів, підозрілих на виникнення кровотечі, слід терміново зробити клінічний аналіз крові, визначити АЧТЧ, кількість тромбоцитів, показники функціональної активності тромбоцитів і провести інші необхідні дослідження.
Плавикс®, як і інші антитромбоцитарні препарати, слід застосовувати з обережністю у хворих, які мають підвищений ризик розвитку кровотечі, пов'язаний з травмами, хірургічним втручанням або іншими патологічними станами, а також при комбінованій терапії з ацетилсаліциловою кислотою, НПЗЗ (у т. ч. інгібітори ЦОГ-2), гепарином або інгібіторами глікопротеїну IIb/IІІа.
Спільне застосування клопідогрелю з варфарином може посилити інтенсивність кровотеч, тому, за винятком особливих рідкісних клінічних ситуацій (таких як наявність флотуючого тромбу в лівому шлуночку, стентування у пацієнтів з миготливою аритмією) спільне застосування Плавикса і варфарину не рекомендується.
При планованих хірургічних втручаннях та при відсутності необхідності антитромбоцитарного ефекту курс лікування Плавиксом слід припинити за 7 днів до операції.
Плавикс® слід прим��нувати з обережністю у пацієнтів з ризиком кровотеч (особливо шлунково-кишкових і внутрішньоочних).
Хворі повинні бути попереджені про те, що при прийомі Плавикса (одного або в комбінації з ацетилсаліциловою кислотою) для зупинки кровотечі може знадобитися більше часу, а також про те, що в разі виникнення у них незвичної (за місцем чи тривалістю) кровотечі їм слід повідомити про це своєму лікареві. Перед будь майбутньою операцією і перед початком прийому будь-якого нового лікарського препарата хворі повинні повідомляти лікаря (включаючи стоматолога) про прийом клопідогрелю.
Дуже рідко були відзначені випадки розвитку тромботичної тромбоцитопенічної пурпури (ТТП) після застосування клопідогрелю, іноді навіть нетривалого). Це характеризувалося тромбоцитопенією і микроангиопатической гемолітичною анемією у поєднанні з або неврологічною симптоматикою, порушенням функції нирок або гарячкою. Розвиток ТТП може становити загрозу для життя та вимагати вжиття негайних заходів, включаючи плазмаферез.
Прием клопідогрелю не рекомендується при гострому інсульті з давністю менше 7 днів, оскільки відсутні дані щодо застосування препарату при цьому стані.
У період лікування необхідно контролювати функціональну активність печінки. При важких ураженнях печінки слід враховувати ризик розвитку геморагічного діатезу.Свідчення
Профілактика атеротромботических подій у пацієнтів з інфарктом міокарда, ішемічним інсультом або з діагностованою оклюзійної хворобою периферичних артерій.
Запобігання атеротромботических подій (у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою) у пацієнтів з гострим коронарним синдромом:
— без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда без зубця Q), включаючи пацієнтів, яким було проведено стентування при чрескожном коронарному втручанні;
— з підйомом сегмента ST (гострий інфаркт міокарда) при медикаментозному лікуванні і можливості проведення тромболізису.Протипоказання
— тяжка печінкова недостатність;
— гостра кровотеча, наприклад, кровотеча з пеп��ической виразки або внутрішньочерепний крововилив;
— рідкісна спадкова непереносимість галактози, дефіцит лактази і синдром мальабсорбції глюкози-галактози;
— вагітність;
— період лактації (грудне вигодовування);
— дитячий вік до 18 років (безпека та ефективність застосування не встановлені);
— підвищена чутливість до компонентів препарату.
З обережністю призначають препарат при помірній печінковій недостатності, при якій можлива схильність до кровотечі (обмежений клінічний досвід застосування); ниркової недостатності (обмежений клінічний досвід застосування); при травмах, хірургічних втручаннях; при захворюваннях, при яких є схильність до розвитку кровотеч (особливо шлунково-кишкових або внутрішньоочних); при одночасному прийомі НПЗЗ, у т. ч. селективних інгібіторів ЦОГ-2; при одночасному призначенні варфарЛікарська взаємодія
При одночасному застосуванні клопідогрелю з варфарином можливе збільшення інтенсивності кровотечі (дана комбинация не рекомендується).
Призначення блокаторів глікопротеїнові IIb/ІІІа-рецепторів спільно з клопидогрелом вимагає обережності, особливо у пацієнтів з підвищеним ризиком розвитку кровотечі (при травмах та хірургічних втручань або інших патологічних станах).
Ацетилсаліцилова кислота не змінює інгібуючого ефекту клопідогрелю на АДФ-індуковану агрегацію тромбоцитів, але клопідогрел потенціює дію ацетилсаліцилової кислоти на колаген-індуковану агрегацію тромбоцитів. Тим не менїї, одночасний з клопидогрелом прийом ацетилсаліцилової кислоти по 500 мг 2 протягом 1 дня не викликав суттєвого збільшення часу кровотечі, спричиненого прийомом клопідогрелю. Між клопидогрелом і ацетилсаліциловою кислотою можлива фармакодинамічна взаємодія, яка призводить до підвищення ризику кровотечі.
