Дозировка
Внутрь, в начале лечения - по 800 мг в 3 приема, перед приемом пищи, при улучшении состояния разовую дозу постепенно снижают до 400 мг; продолжительность лечения - 6-8 нед. Суточная доза - 30-160 мг/кг, кратность приема - 2 раза в сутки, при необходимости - 3-4 раза в сутки. Длительность лечения составляет от 2-3 нед до 2-6 мес. При необходимости его можно повторять через 6-8 нед. При длительной терапии психоорганического синдрома у пожилых - по 1.2-2.4 г/сут; нагрузочная доза в течение первых недель терапии - до 4.8 г/сут. При лечении цереброваскулярных нарушений в острой фазе следует назначать как можно раньше, в дозе 12 г/сут в течение 2 нед, а затем по 4.8-6 г/сут. При кортикальной миоклонии лечение начинают с дозы 7.2 г/сут, каждые 3-4 дня дозу увеличивают на 4.8 г/сут до достижения максимальной дозы 24 г/сут 2-3 раза в сутки, внутрь или парентерально. Каждые 6 мес следует уменьшать дозу на 1.2 г каждые 2 дня. При лечении головокружения доза - 2.4-4.8 г/сут в 2-3 приема. При серповидно-клеточной анемии суточная доза - 160 мг/кг, разделенная на 4 равные порции. В период кризиса - до 300 мг/кг. При алкоголизме - 12 г/сут в период манифестации синдрома `отмены` этанола; поддерживающая доза - 2.4 г. При лечении коматозных состояний, в посттравматическом периоде начальная доза - 9-12 г/сут, поддерживающая - 2.4 г, курс лечения - 3 нед. Детям назначают в дозе 30-50 мг/сут. Лечение должно быть длительным.
Фармакологическое действие
Антигипоксантное; кровоснабжение мозга улучшающее; метаболическое; ноотропное; противоэпилептическое
Побочные действия
Психическое возбуждение, двигательная расторможенность, раздражительность, неуравновешенность, снижение способности к концентрации внимания, тревожность, нарушения сна, гастралгия, тошнота, рвота, запоры или диарея, снижение аппетита, головокружение, головная боль, экстрапирамидные нарушения, судороги, тремор, повышение сексуальной активности, ухудшение течения стенокардии. Побочные эффекты наиболее часто отмечаются при дозах выше 5 г/сут.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Рекомендуется постоянный контроль за показателями функции почек (особенно у больных с ХПН) - остаточный азот и креатинин, а у больных с заболеваниями печени - функциональное состояние печени. Лечение пирацетамом при необходимости может сочетаться с применением психоактивных, сердечно-сосудистых и др. ЛС. При лечении острых поражений головного мозга назначают в комплексе с др. методами дезинтоксикационной и восстановительной терапии, а при лечении психиатрических заболеваний - с соответствующими психоактивными ЛС. При лечении больных кортикальной миоклонией следует избегать резкой отмены препарата (риск возобновления приступов). В случае возникновения нарушений сна рекомендуется отменить вечерний прием, присоединив эту дозу к дневному приему. Проникает через фильтрующие мебраны аппаратов для гемодиализа. В период лечения необходимо соблюдать осторожность при вождении автотранспорта и занятии др. потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций. С осторожностью. Нарушение гемостаза, обширные хирургические вмешательства, тяжелое кровотечение, беременность и период лактации.
Показания
Неврология: сосудистые заболевания головного мозга, хроническая цереброваскулярная недостаточность (нарушение памяти, внимания, речи, головокружение, головная боль); остаточные явления нарушений мозгового кровообращения (по ишемическому типу); коматозные и субкоматозные состояния (в т.ч. после травм и интоксикаций головного мозга); реконвалесценция (для повышения двигательной и психической активности); заболевания нервной системы, сопровождающиеся снижением интеллектуально-мнестических функций и нарушениями эмоционально-волевой сферы (в т.ч. болезнь Альцгеймера). Психиатрия: невротический синдром, астенодепрессивный синдром (различного генеза, с преобладанием в клинической картине адинамии, астенических и сенесто-ипохондрических нарушений, идеаторной заторможенности); вялоапатические дефектные состояния (шизофрения, психоорганический синдром); комплексная терапия: психические заболевания, протекающие на `органически неполноценной почве`; депрессивные состояния, резистентные к антидепрессантам; плохая переноси
Противопоказания
Гиперчувствительность; тяжелая почечная недостаточность (КК менее 20 мл/мин), геморрагический инсульт
(3067)
Дозування
Всередину, на початку лікування - по 800 мг в 3 прийоми, перед прийомом їжі, при поліпшенні стану разову дозу поступово знижують до 400 мг; тривалість лікування - 6-8 тижнів. Добова доза - 30-160 мг/кг, кратність прийому - 2 рази на добу, при необхідності - 3-4 рази на добу. Тривалість лікування становить від 2-3 тижнів до 2-6 міс. При необхідності його можна повторювати через 6-8 тижнів. При тривалій терапії психоорганічного синдрому у літніх - 1.2-2.4 г/добу; навантажувальна доза протягом перших тижнів терапії - до 4.8 г/добу. При лікуванні цереброваскулярних нарушений в гострій фазі слід призначати якомога раніше, в дозі 12 г/добу протягом 2 тижнів, а потім по 4.8-6 г/добу. При кортикальної міоклонії лікування починають з дози 7.2 г/добу, кожні 3-4 дні дозу збільшують на 4.8 р/добу до досягнення максимальної дози 24 г/добу 2-3 рази на добу, всередину або парентерально. Кожні 6 місяців слід зменшувати дозу на 1,2 г кожні 2 дні. При лікуванні запаморочення доза - 2.4-4.8 м/добу в 2-3 прийоми. При серповидно-клітинній анемії добова доза - 160 мг/кг, розділена на 4 рівні порції. У період кризи - до 300 мг/кг. При алкоголізмі - 12 г/добу в пер��од маніфестації синдрому `скасувати` етанолу; підтримуюча доза - 2.4 р. При лікуванні коматозних станів, у посттравматичному періоді початкова доза - 9-12 г/добу, підтримуюча - 2.4 г, курс лікування - 3 тиж. Дітям призначають у дозі 30-50 мг/добу. Лікування повинно бути тривалим.
Фармакологічна дія
Антигипоксантное; поліпшує кровопостачання мозку; метаболічну; ноотропну; протиепілептичнийПобічні дії
Психічне збудження, рухова розгальмованість, дратівливість, неврівноваженість, зниження здібності�� до концентрації уваги, тривожність, порушення сну, біль у шлунку, нудота, блювота, запори або діарея, зниження апетиту, запаморочення, головний біль, екстрапірамідні порушення, судоми, тремор, підвищення сексуальної активності, погіршення перебігу стенокардії. Побічні ефекти найбільш часто відзначаються при дозах вище 5 г/добу.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Рекомендується постійний контроль за показниками функції нирок (особливо у хворих з хронічною нирковою недостатністю) - залишковий азот і креатинін, а у хворих із захворюваннями печінки - фу��кциональное стан печінки. Лікування пірацетамом при необхідності може поєднуватися із застосуванням психоактивних, серцево-судинних та ін ЛЗ. При лікуванні гострих уражень головного мозку призначають у комплексі з ін. методами дезінтоксикаційної та відновної терапії, а при лікуванні психіатричних захворювань - з відповідними психоактивними ЛЗ. При лікуванні хворих кортикальної міоклонією слід уникати різкої відміни препарату (ризик відновлення нападів). У разі виникнення порушень сну рекомендується відмінити ве��ерний прийом, приєднавши цю дозу до денного прийому. Проникає через фільтруючі мебраны апаратів для гемодіалізу. У період лікування необхідно дотримуватися обережності при водінні автотранспорту і занятті ін потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій. З обережністю. Порушення гемостазу, великі хірургічні втручання, тяжка кровотеча, вагітність і період лактації.Свідчення
Неврологія: судинні захворювання головного мозку, хроническ��я цереброваскулярна недостатність (порушення пам'яті, уваги, мови, запаморочення, головний біль); залишкові явища порушень мозкового кровообігу (за ішемічним типом); коматозні та субкоматозные стану (в т. ч. після травм та інтоксикацій головного мозку); реконвалесценція (для підвищення рухової та психічної активності); захворювання нервової системи, що супроводжуються зниженням інтелектуально-мнестичних функцій та порушеннями емоційно-вольової сфери (в т. ч. хвороба Альцгеймера). Психіатрія: невротичний синдром, астенодепресивний синдром (різного генезу, з переважанням в клінічній картині адинамії, астенічних і сенесто-іпохондричних порушень, ідеаторною загальмованістю); вялоапатические дефектні стани (шизофренія, психоорганічний синдром); комплексна терапія: психічні захворювання, що протікають на " органічно неповноцінною грунті`; депресивні стани, резистентні до антидепресантів; погана переносьПротипоказання
Гіперчутливість; тяжка ниркова недостатність (КК менше 20 мл/хв), геморагічний інсульт
