Дозировка
СПОСОБ ПРИМЕНЕНИЯ И ДОЗЫ Следует выбирать наименьшую эффективную дозу. 1. Внутримышечно (рекомендуется производить глубокую внутримышечную инъекцию) Внутримышечное введение целесообразно в следующих случаях: ?\0009в качестве вспомогательной терапии анафилактических реакций, ?\0009в том случае, когда пероральное применение препарата противопоказано или невозможно, ?\0009в качестве седативного средства в до и после операционный период; а так же для усиления эффекта анальгетиков и анестетиков. Взрослые: Обычная доза по 25 мг в/м 1 раз в день, при необходимости 12,5- 25 мг в/м каждые 4-6 часов. Для профилактики и лечения тошноты и рвоты эффективно однократное введение 25 мг. При планируемом хирургическом вмешательстве по 25 - 50 мг вечером накануне операции. Или за 2,5 часа до операции по 50 мг в составе литических смесей, при необходимости через 1 час можно повторить. Максимальная суточная доза прометазина для взрослых - 150 мг. Дети: Детям старше 2 месяцев: 0,5 - 1 мг/кг веса тела внутримышечно 3 - 5 раз в день. В тяжелых случаях до 1 - 2 мг/кг веса тела внутримышечно. 2. Внутривенно Внутривенное введение в дозе 0,15 - 0,30 мг/кг веса тела допустимо при некоторых хирургических процедурах (например при повторной бронхоскопии, офтальмологической операции) с целью пролонгирования анестезии и аналгезии.
Лекарственная форма
прозрачный бесцветный или с зеленым оттенком раствор без запаха.
Состав
каждая ампула вместимостью 2 мл содержит 50 мг действующего вещества - прометазина гидрохлорида. Вспомогательные вещества: гидрохинон 0,4 мг, калия дисульфит
1,5 мг, натрия сульфит безводный 2 мг, натрия хлорид 14 мг, вода для инъекций до 2 мл.
Фармакологическое действие
Прометазин - производное фенотиазина, обладает высокой антигистаминной активностью и выраженным влиянием на центральную нервную систему (оказывает седативное, снотворное, противорвотное, антипсихотическое и гипотермическое действие). Предупреждает и успокаивает икоту.
Предотвращает, но не устраняет эффекты, опосредованные гистамином (включая крапивницу и зуд). Антихолинергическое действие обусловливает подсушивающий эффект на слизистые оболочки полостей носа и рта.
Противорвотное действие прометазина обусловлено его центральным антихолинергическим эффектом, снижением возбудимости вестибулярной системы, подавлением функции лабиринта, а также прямым тормозным эффектом на триггерные хеморецепторные зоны продолговатого мозга.
Седативное действие обусловлено ингибированием гистамин-N-метилтрансферазы и блокадой центральных гистаминергических рецепторов. Возможна также блокада и других рецепторов центральной нервной системы, таких как серотониновые и ацетилхолиновые, стимуляция альфа-адренергических рецепторов косвенно ослабляет стимуляцию ретикулярной формации ствола мозга. Поскольку его химическая структура отлична от структуры антипсихотических фенотиазинов, прометазин обладает более слабым антипсихотическим действием.
В терапевтических дозах не влияет на сердечно-сосудистую систему.
Клинические эффекты проявляются через 2 минуты после внутримышечного введения или 3 - 5 минут после внутривенного введения и длятся обычно 4-6 часов, иногда сохраняясь до 12 часов.
Фармакокинетика
Связывание препарата с белками составляет около 90%.
Прометазин подвергается активному метаболизму в печени с эффектом первого прохождения. Основной процесс метаболизма - S-окисление. Сульфоксиды прометазина и N-деметилпрометазин - главные метаболиты, выделяемые с мочой. Период полувыведения основного соединения составляет 7 - 15 часов. Выводится преимущественно почками, в меньшей степени – желчью. Проникает через гемато-энцефалический берьер и плацентарный барьер.
Побочные действия
Со стороны нервной системы: седативный эффект, сонливость, «кошмарные» сновидения, учащение ночных апноэ, нарушение остроты зрения, тревожность, психомоторное возбуждение, головокружение, спутанное сознание, дезориентация; после приема высоких доз - экстрапирамидные расстройства , повышение судорожной активности ( у детей);
Со стороны сердечно-сосудистой системы: возможно снижение артериального давления, тахикардия, брадикардия;
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота, запор, сухость во рту, носу, глотке, анестезия слизистой оболочки полости рта, холестаз;
Лабораторные показатели: в редких случаях наблюдались тромбоцитопения и/или лейкопения, агранулоцитоз;
Со стороны органов чувств: шум или звон в ушах, нарушение аккмодации и зрения;
Аллергические реакции: в редких случаях возможны крапивница, дерматит, фотосенсибилизация, бронхоспазм;
Другие: повышенное потоотделение, затрудненное или болезненное мочеиспускание.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
При длительном применении препарата необходимо систематически проводить общий анализ крови, оценивать функцию печени.
Необходимо соблюдать осторожность при назначении препарата (особенно в высоких дозах) пожилым пациентам из-за повышенного риска развития побочных эффектов. При назначении препарата детям, следует убедиться, что симптомы заболевания не являются побочными эффектами этого препарата и отсутствуют одновременные проявления недиагностированной энцефалопатии и синдрома Рейе.
При одновременном применении препарата Пипольфен? с анальгетиками и снотворными средствами следует снизить дозы последних.
Совместно с наркотическими анальгетиками, анксиолитиками - для комплексной предоперационной подготовки больных, применяется под строгим врачебным контролем.
Может маскировать ототоксическое действие (шум в ушах и головокружение) совместно применяемых лекарственных препаратов.
Прометазин снижает порог судорожной готовности. Это следует учитывать при лечении больных, склонных к судорогам или получающих другие препараты аналогичного действия одновременно с прометазином.
В качестве противорвотного лекарственного средства необходимо использовать только при затяжной рвоте известной этиологии.
При длительном применении повышается риск развития стоматологических заболеваний (кариес, пародонтит, кандидоз) из-за уменьшения слюноотделения.
После парентерального введения прометазина описана холестатическая желтуха.
Во время лечения запрещено употребление алкоголя.
Тест на беременность: Во время лечения возможны ложноположительные результаты теста на наличие беременности.
Тест толерантности к глюкозе: у пациентов, получающих прометазин, отмечено повышение концентрации глюкозы крови.
Для предотвращения искажения результатов кожных скарификационных проб на аллергены, прометазин необходимо отменить за 72 ч до аллергологического тестирования.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами.
В начальный период лечения необходимо воздерживаться от вождения автотранспорта и занятий потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций. В дальнейшем степень ограничений определяют в зависимости от индивидуальной переносимости пациента.
ПЕРЕДОЗИРОВКА
Симптомы:
У детей - возбуждение, тревожность, галлюцинации, судороги, мидриаз и неподвижность зрачков, гиперемия кожи лица, гипертермия; у взрослых - психомоторное возбуждение, судороги, заторможенность. При острой передозировке - выраженное снижение артериального давления, сосудистый коллапс, угнетение дыхания, кома.
Лечение:
Симптоматическая и поддерживающая терапия: промывание желудка, назначение активированного угля внутрь (при проведении детоксикации в ранние сроки после перорального применения препарата); по показаниям - противоэпилептические лекарственные препараты, искусственная вентиляция легких и др. реанимационные мероприятия, диализ неэффективен.
Благоприятное действие может оказать прием внутрь сульфата натрия или магния.
Следует корригировать ацидоз и/или нарушение электролитного баланса.
При выраженной гипотензии можно ввести норэпинефрин или фенилэфрин.
Эпинефрин может вызвать парадоксальный эффект, усиливающий гипотензию.
Показания
•\0009Аллергические заболевания, в том числе крапивница, сывороточная болезнь, поллиноз (сенная лихорадка), ринит, конъюнктивит, ангионевротический отек, зуд;
•\0009Вспомогательная терапия анафилактических реакций (после купирования острых проявлений другими средствами, например, адреналином);
•\0009В качестве седативного средства в пред- и послеоперационной период;
•\0009Тошнота и рвота, связанные с наркозом и/или появляющейся в послеоперационном периоде (для предупреждения и купирования);
•\0009Послеоперационные боли (в сочетании с анальгетиками);
•\0009Головокружение и тошнота во время поездок на транспорте (для предупреждения и устранения);
•\0009Усиление эффекта анальгетиков, анестетиков (для потенцирования наркоза).
Противопоказания
•\0009повышенная чувствительность к фенотиазинам или любому другому компоненту препарата,
•\0009коматозные состояния или другие виды глубокого угнетения центральной нервной системы;
•\0009одновременное применение ингибиторов МАО и в течении 14 дней после завершения их приема;
•\0009алкогольная интоксикация, острые интоксикации снотворными лекарственными препаратами, наркотическими анальгетиками;
•\0009закрытоугольная глаукома;
•\0009синдром апноэ во сне;
•\0009эпизодически возникающая рвота у детей неуточненного генеза;
•\0009беременность и период лактации (нет клинических данных);
•\0009детский возраст до 2 месяцев.
С ОСТОРОЖНОСТЬЮ
Острые и хронические респираторные заболевания (из-за подавления кашлевого рефлекса), открытоугольная глаукома, угнетение функции костного мозга, заболевания сердечно-сосудистой системы, нарушения функции печени и/или почек, язвенная болезнь с пилородуоденальной обструкцией, стеноз шейки мочевого пузыря и/или гипертрофия предстательной железы, предрасположенность к задержке мочи, эпилепсия, синдром Рейе, пожилой возраст.
БЕРЕМЕННОСТЬ И ПЕРИОД ЛАКТАЦИИ
Клинические данные о применения препарата в период беременности отсутствуют. Поэтому не рекомендуется принимать препарат во время беременности.
При приеме препарата в период лактации следует решить вопрос о прекращении грудного вскармливания, в связи с риском возникновения экстрапирамидных нарушений у ребенка.
Лекарственное взаимодействие
Усиливает эффекты наркотических анальгетиков, снотворных, анксиолитических (транквилизаторов) и антипсихотических лекарственных средств (нейролептиков), а также лекарственных средств для общей анестезии, местных анестетиков, М-холиноблокаторов и гипотензивных лекарственных средств (требуется коррекция доз).
Ослабляет действие производных амфетамина, М-холиностимуляторов, антихолинэстеразных лекарственных средств, эфедрина, гуанетидина, леводопы, допамина.
Барбитураты ускоряют элиминацию и уменьшают активность.
Бета-адреноблокаторы повышают (взаимно) концентрацию в плазме.
Ослабляет действие бромокриптина и повышает концентрацию пролактина в сыворотке крови.
Трициклические антидепрессанты и антихолинергические лекарственные средства усиливают М-холиноблокирующую активность; этанол, клофелин, противоэпилептические лекарственные средства - угнетение центральной нервной системы.
Ингибиторы МАО (одновременное назначение не рекомендуется) и производные фенотиазина повышают риск возникновения артериальной гипотензии и экстрапирамидных расстройств.
Хинидин повышает вероятность кардиодепрессивного действия.
(4585)
Дозування
СПОСІБ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ДОЗИ Слід вибирати найменшу ефективну дозу. 1. Внутрішньом'язово (рекомендується проводити глибоку внутрішньом'язову ін'єкцію) Внутрішньом'язове введення доцільно в наступних випадках: ?\0009в якості допоміжної терапії анафілактичних реакцій, ?\0009в тому випадку, коли пероральне застосування препарату протипоказане або неможливо, ?\0009в якості седативного засобу до та після операційний період; а так само для посилення ефекту анальгетиків та анестетиків. Дорослі: Звичайна доза по 25 мг в/м 1 раз в день, при необхідності 12,5 - 25 мг в/м кожні 4-6 годин. Для профілактики і лікування нудоти і блювоти ефективно одноразове введення 25 мг. При планованому хірургічному втручанні по 25 - 50 мг ввечері напередодні операції. Або за 2,5 години до операції по 50 мг у складі літичних сумішей, при необхідності через 1 годину можна повторити. Максимальна добова доза прометазину для дорослих - 150 мг. Діти: Дітям старше 2 місяців: 0,5 - 1 мг/кг ваги тіла внутрішньом'язово 3 - 5 разів на день. У важких випадках до 1 - 2 мг/кг ваги тіла внутрішньом'язово. 2. Внутривенно Внутрішньовенне введення в дозі 0,15 - 0,30 мг/кг ваги тіла допустимо при деяких хірургічних процедурах (наприклад при повторної бронхоскопії, офтальмологічної операції) з метою пролонгування анестезії та аналгезії.
Лікарська форма
прозорий безбарвний або з зеленим відтінком розчин без запаху.Склад
кожна ампула місткістю 2 мл містить 50 мг діючої речовини - прометазину гідрохлориду. Допоміжні речовини: гідрохінон 0,4 мг, калію дисульфит
1,5 мг, натрію сульфіт безводний 2 мг, натрію хлорид 14 мг, вода для ін'єкцій до 2 млФармакологічна дія
Прометазин - похідне фенотіазину, що має високу антигістамінну активність і вираженим впливом на центральну нервову систему (виявляє седативну, снодійну, протиблювотний, антипсихотичну і гіпотермічну дію). Попереджає і заспокоює гикавку.
Запобігає, але не усуває ефекти, опосередковані гістаміном (включаючи кропив'янку та свербіж). Антихолінергічну дію обумовлює підсушуючий ефект на слизові оболонки порожнин носа і рота.<br />
Протиблювотна дія прометазину обумовлено його центральним антихолінергічною ефектом, зниженням збудливості вестибулярної системи, пригніченням функції лабіринту, а також прямим гальмівним ефектом на тригерні хеморецепторные зони довгастого мозку.
Седативна дія обумовлена інгібуванням гістамін-N-метилтрансферази і блокадою центральних гистаминергических рецепторів. Можлива також блокада та інших рецепторів центральної нервової системи, таких як серотонінові і ацетилхолінові, стимуляци�� альфа-адренергічних рецепторів побічно послаблює стимуляцію ретикулярної формації стовбура мозку. Оскільки його хімічна структура відрізняється від структури антипсихотичних фенотіазинів, прометазин має більш слабким антипсихотичною дією.
У терапевтичних дозах не впливає на серцево-судинну систему.
Клінічні ефекти проявляються через 2 хвилини після внутрішньом'язового введення або 3 - 5 хвилин після внутрішньовенного введення і триває зазвичай 4-6 годин, іноді зберігаючись до 12 годин.Фармакокінетика
Пов'язує��ие препарату з білками становить близько 90%.
Прометазин піддається активному метаболізму в печінці з ефектом першого проходження. Основний процес метаболізму - S-окиснення. Сульфоксиди прометазину і N-деметилпрометазин - головні метаболіти, що виділяються з сечею. Період напіввиведення основного з'єднання становить 7 - 15 годин. Виводиться переважно нирками, у меншому ступені – жовчю. Проникає через гематоенцефалічний бар'єр і плацентарний бар'єр.Побічні дії
З боку нервової системи: седативний ефект, сонливийость, «кошмарні» сновидіння, почастішання нічних апное, порушення гостроти зору, тривожність, психомоторне збудження, запаморочення, сплутаність свідомості, дезорієнтація; після прийому високих доз - екстрапірамідні розлади , підвищення судомної активності ( у дітей);
З боку серцево-судинної системи: можливе зниження артеріального тиску, тахікардія, брадикардія;
З боку травної системи: нудота, блювання, запор, сухість у роті, носі, глотці, анестезія слизової оболонки порожнини рота, холестаз;
Лабораторные показники: у поодиноких випадках спостерігалися тромбоцитопенія та/або лейкопенія, агранулоцитоз;
З боку органів чуття: шум або дзвін у вухах, порушення аккмодации та зору;
Алергічні реакції: у поодиноких випадках можливі кропив'янка, дерматит, фотосенсибілізація, бронхоспазм;
Інші: підвищене потовиділення, утруднене або хворобливе сечовипускання.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
При тривалому застосуванні препарату необхідно систематично проводити загальний аналіз крові, оцінівать функцію печінки.
Необхідно дотримуватися обережності при призначенні препарату (особливо у високих дозах) літнім пацієнтам з-за підвищеного ризику розвитку побічних ефектів. При призначенні препарату дітям, слід переконатися, що симптоми захворювання не є побічними ефектами цього препарату і відсутні одночасні прояви не діагностованою енцефалопатії і синдрому Рейє.
При одночасному застосуванні препарату Піпольфен? з аналгетиками та снодійними засобами слід зменшити дози останніх.
/> Спільно з наркотичними анальгетиками, анксиолітиками - для комплексної передопераційної підготовки хворих, застосовується під суворим лікарським контролем.
Може маскувати ототоксичну дію (шум у вухах і запаморочення) спільно застосовуваних лікарських препаратів.
Прометазин знижує поріг судомної готовності. Це слід враховувати при лікуванні хворих, схильних до судом або отримують інші препарати аналогічної дії одночасно з прометазином.
Як протиблювотний лекарственного кошти необхідно використовувати тільки при затяжній блювоті відомої етіології.
При тривалому застосуванні підвищується ризик розвитку стоматологічних захворювань (карієс, пародонтит, кандидоз) через зменшення слиновиділення.
Після парентерального введення прометазину описана холестатична жовтяниця.
Під час лікування заборонено вживання алкоголю.
Тест на вагітність: Під час лікування можливі хибнопозитивні результати тесту на наявність вагітності.
Тест толерантності до глюкози: у па��иентов, отримують прометазин, відмічено підвищення концентрації глюкози крові.
Для запобігання спотворення результатів шкірних скаріфікаціонних проб на алергени, прометазин необхідно відмінити за 72 год до алергологічного тестування.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами.
У початковий період лікування необхідно утримуватися від керування автотранспортом і занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості псіхомоторных реакцій. Надалі ступінь обмежень визначають залежно від індивідуальної переносимості пацієнта.
ПЕРЕДОЗУВАННЯ
Симптоми:
У дітей - збудження, тривожність, галюцинації, судоми, мідріаз і нерухомість зіниць, гіперемія шкіри обличчя, гіпертермія; у дорослих - психомоторне збудження, судоми, загальмованість. При гострому передозуванні - виражене зниження артеріального тиску, судинний колапс, пригнічення дихання, кома.
Лікування:
Симптоматична та підтримуюча тера��ія: промивання шлунка, призначення активованого вугілля всередину (при проведенні детоксикації в ранні терміни після перорального застосування препарату); за показаннями - протиепілептичні лікарські препарати, штучна вентиляція легенів і ін реанімаційні заходи, діаліз неефективний.
Сприятлива дія може надати прийом всередину сульфату натрію або магнію.
Слід корегувати ацидоз і порушення електролітного балансу.
При вираженій гіпотензії можна ввести норепінефріну або фенилэфрин.
Епінефрин може викликати парадоксальний ефект, посилює гіпотензію.Свідчення
•\0009Аллергические захворювання, в тому числі кропив'янка, сироваткова хвороба, поліноз (сінна гарячка), риніт, кон'юнктивіт, ангіоневротичний набряк, свербіж;
•\0009Вспомогательная терапія анафілактичних реакцій (після купірування гострих проявів іншими засобами, наприклад, адреналіном);
•\0009В як седативний засіб в перед - і післяопераційної період;
•\0009Тошнота та блювання, пов'язані з наркозом і/або появляющей��я в післяопераційному періоді (для попередження і купірування);
•\0009Послеоперационные болю (у сполученні з аналгетиками);
•\0009Головокружение і нудота під час поїздок на транспорті (для попередження і усунення);
•\0009Усиление ефекту анальгетиків, анестетиків (потенціювання наркозу).Протипоказання
•\0009повышенная чутливість до фенотиазинам або будь-якого іншого компонента препарату,
•\0009коматозные стану або інші види глибокого пригнічення центральної нервової системи;
•\0009одновременное застосування інгібіторів МАО та протягом 14 днів після закінчення їх прийому;
•\0009алкогольная інтоксикація, гострі інтоксикації снодійними лікарськими препаратами, наркотичними анальгетиками;
•\0009закрытоугольная глаукома;
•\0009синдром апное уві сні;
•\0009эпизодически виникає блювота у дітей неуточненого генезу;
•\0009беременность і період лактації (немає клінічних даних);
•\0009детский вік до 2 місяців.
З ОБЕРЕЖНІСТЮ
Гострі і хронічні респир��торные захворювання (через пригнічення кашльового рефлексу), відкритокутова глаукома, пригнічення функції кісткового мозку, захворювання серцево-судинної системи, порушення функції печінки і/або нирок, виразкова хвороба з пілородуоденальних обструкцією, стеноз шийки сечового міхура і/або гіпертрофія передміхурової залози, схильність до затримки сечі, епілепсія, синдром Рейє, літній вік.
ВАГІТНІСТЬ І ПЕРІОД ЛАКТАЦІЇ
Клінічні дані про застосування препарату в період вагітності відсутні. Тому н�� рекомендується приймати препарат під час вагітності.
При прийомі препарату в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування, у зв'язку з ризиком виникнення екстрапірамідних порушень у дитини.Лікарська взаємодія
Підсилює ефекти наркотичних анальгетиків, снодійних, анксіолітичних (транквілізаторів) і антипсихотичних лікарських засобів (нейролептиків), а також лікарських засобів для загальної анестезії, місцевих анестетиків, М-холіноблокаторів і гіпотензивних ліків��сований коштів (потрібна корекція доз).
Послаблює дію похідних амфетаміну, М-холиностимуляторов, антихолінестеразних лікарських засобів, ефедрину, гуанетидину, леводопи, допаміну.
Барбітурати прискорюють елімінацію і зменшують активність.
Бета-адреноблокатори підвищують (взаємно) концентрацію в плазмі.
Послаблює дію бромокриптину і підвищує концентрацію пролактину в сироватці крові.
Трициклічні антидепресанти і антихолінергічні лікарські засоби посилюють М-холиноблоки��ующую активність; етанол, клофелін, протиепілептичні лікарські засоби - пригнічення центральної нервової системи.
Інгібітори МАО (одночасне призначення не рекомендується) і похідні фенотіазину підвищують ризик виникнення артеріальної гіпотензії та екстрапірамідних розладів.
Хінідин підвищує ймовірність кардіодепресивної дії.