Дозировка
Внутривенно. При проведении инфузий пациент должен находиться в положении «лежа». Обычная доза составляет две внутривенные инфузии в день (утром и днем), каждая из которых содержит 200 мг пентоксифиллина (2 ампулы по 5 мл) или 300 мг пентоксифиллина (3 ампулы по 5 мл) в 250 мл или 500 мл 0,9% раствора натрия хлорида или раствора Рингера. Совместимость с другими инфузионными растворами должна тестироваться отдельно; использовать можно только прозрачные растворы. 100 мг пентоксифиллина должны вводиться, по меньшей мере, в течение 60 минут. В зависимости от сопутствующих заболеваний (сердечная недостаточность) может возникнуть необходимость в уменьшении вводимых объемов. В таких случаях рекомендуется использовать специальный инфузатор для контролируемой инфузии. Длительная внутривенная инфузия пентоксифиллина в течение 24 часов показана в более тяжелых случаях, особенно у пациентов с сильными болями в покое, с гангреной или трофическими язвами (III-IV стадии по Фонтейну). Доза пентоксифиллина, вводимая парентерально в течение 24 часов, как правило, не должна превышать 1200 мг пентоксифиллина, при этом индивидуальная доза может быть подсчитана по формуле: 0,6 мг пентоксифиллина на кг массы в час. Суточная доза, подсчитанная таким образом, будет составлять 1000 мг пентоксифиллина для пациента с массой тела 70 кг и 1150 мг пентоксифиллина для пациента с массой тела 80 кг. В тяжелых случаях (боли в покое, гангрена и др.) суточная доза 1200 мг может быть введена в виде двух отдельных медленных внутривенных инфузий по 600 мг пентоксифиллина с интервалом не менее 6 часов между инфузиями. У пациентов с почечной недостаточностью (клиренс креатинина ниже 30 мл/мин) необходимо снизить дозировку на 30-50%, что зависит от индивидуальной переносимости препарата пациентом. Уменьшение дозы, с учетом индивидуальной переносимости, необходимо у пациентов с тяжелым нарушением функции печени. Лечение может быть начато малыми дозами у пациентов с низким артериальным давлением, а также у лиц, находящихся в группе риска ввиду возможного снижения давления (пациенты с тяжелой формой ишемической болезни сердца или с гемодинамически значимыми стенозами сосудов головного мозга). В этих случаях доза может быть увеличена только постепенно.
Передозировка
Симптомы: слабость, головокружение, снижение артериального давления, тахикардия, аритмия, сонливость, потеря сознания, тонико-клонические судороги, повышенная нервная возбудимость, гипертермия, арефлексия, признаки желудочно-кишечного кровотечения (рвота типа «кофейной гущи»). Лечение:\0009симптоматическое, направленное на поддержание функции дыхания и артериального давления. При первых признаках передозировки немедленно прекращают введение препарата, пациента помещают в положение «лежа» с приподнятым ножным концом. Судороги купируют введением диазепама.
Лекарственная форма
Прозрачная бесцветная или слегка окрашенная жидкость.
Состав
Состав на 1 мл:
Активное вещество: пентоксифиллин - 20,0 мг.
Вспомогательные вещества: натрия хлорид - 6,0 мг, натрия дигидрофосфата дигидрат -1.0 мг, 0,1 М раствор натрия гидроксида - до pH от 6,0 до 8,0, вода для инъекций - до
1.0мл.
Фармакологическое действие
Пентоксифиллин является производным ксантина. Улучшает микроциркуляцию и реологические свойства крови. Механизм действия связан с угнетением фосфодиэстеразы и повышением содержания циклического 3,5-аденозинмонофосфата (3,5-АМФ) в тромбоцитах и аденозинтрифосфата (АТФ) в эритроцитах с одновременным насыщением энергетического потенциала, что в свою очередь приводит к вазодилатации, некоторому снижению общего периферического сосудистого сопротивления, возрастанию систолического и минутного объема крови без значительного изменения частоты сердечных сокращений.
Незначительно расширяет коронарные артерии. При внутривенном введении приводит к усилению коллатерального кровообращения, увеличению объема протекающей крови через единицу сечения. Приводит к возрастанию содержания АТФ в головном мозге, благоприятно влияет на биоэлектрическую деятельность центральной нервной системы. Снижает вязкость крови, вызывает дезагрегацию тромбоцитов, повышает эластичность эритроцитов (за счет воздействия на патологически измененную деформируемость эритроцитов). Улучшает микроциркуляцию в зонах нарушенного кровообращения.
При окклюзионном поражении периферических артерий (перемежающейся хромоте), приводит к удлинению дистанции ходьбы, устранению ночных судорог икроножных мышц и болей в покое.
Фармакокинетика
Пентоксифиллин быстро метаболизируется в печени с образованием 2 основных фармакологически активных метаболитов:\00091-5-гидроксигексил-3,7-диметилксантин
(метаболит 1) и 1-3-карбоксипропил-3,7-диметилксантин (метаболит 5). Их концентрации в плазме крови в 5 и 8 раз (соответственно) выше концентрации исходного вещества.
При нарушении функции печени отмечается удлинение периода полувыведения и повышение биодоступности. Пентоксифиллин и его метаболиты не связываются с белками плазмы крови. Выделяется почками в виде метаболитов (94 %) и через кишечник (4 %), за первые 4 часа выводится до 90 % дозы. В неизмененном виде выводится 2 % пентоксифиллина. Выделяется с грудным молоком. При тяжелом нарушении функции почек выведение метаболитов замедлено.
Побочные действия
Со стороны центральной нервной системы: головная боль, головокружение, тревога, нарушения сна, судороги.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: тахикардия, аритмия, кардиалгия; прогрессирование стенокардии, снижение артериального давления.
Со стороны кожных покровов: гиперемия кожи лица, «приливы» крови к коже лица и верхней части грудной клетки, отеки, повышенная ломкость ногтей.
Со стороны пищеварительного тракта: ксеростомия, снижение аппетита, атония кишечника, внутрипеченочный холестаз, желудочно-кишечные кровотечения.
Со стороны органов чувств: нарушение зрения, скотома.
Со стороны системы гемостаза и органов кроветворения: -тромбоцитопения,
лейкопения, панцитопения, гипофибриногенемия; кровотечения из слизистых оболочек,"
сосудов кожи, носовые кровотечения.
Аллергические реакции: кожный зуд, гиперемия кожи, крапивница, ангионевротический отек, анафилактический шок, бронхоспазм.
Лабораторные показатели:\0009повышение активности «печеночных» трансаминаз:
аланинаминотрансферазы (АЛТ), аспартатаминотрансферазы (ACT) и щелочной фосфатазы.
Прочие-, асептический менингит (редко).
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Лечение следует проводить под контролем артериального давления. У пациентов с хронической сердечной недостаточностью следует достичь компенсации кровообращения.
У пациентов с сахарным диабетом, принимающих гипогликемические средства, применение больших доз пентоксифиллина может вызвать выраженную гипогликемию
(требуется коррекция дозы). При применении одновременно с антикоагулянтами необходимо тщательно следить за показателями свертывающей системы крови. У
пациентов, перенесших недавно оперативное вмешательство, необходим систематический
контроль гемоглобина и гематокрита.
Вводимая доза должна быть уменьшена у пациентов с низким и нестабильным артериальным давлением.
У пожилых людей может потребоваться уменьшение дозы (повышение биодоступности и снижение скорости выведения).
Курение может снижать терапевтическую эффективность препарата.
Совместимость раствора пентоксифиллина с другим инфузионным раствором следует проверять в каждом конкретном случае.
Влияние на способность управлять автомобилем и другими рабочими механизмами
Учитывая вероятность развития побочных эффектов: головная боль, головокружение -следует соблюдать осторожность при управлении транспортными средствами и занятиях другими потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.
Показания
-нарушения периферического кровообращения на фоне атеросклеротических, диабетических и воспалительных процессов (в т.ч. при перемежающейся хромоте, обусловленной атеросклерозом, диабетической ангиопатией, облитерирующим эндартериитом);
-трофические нарушения тканей вследствие нарушения артериальной и венозной микроциркуляции (варикозные язвы, гангрена, отморожения);
-ангионейропатии (парестезии, акроцианоз, болезнь Рейно);
-хронические нарушения мозгового кровообращения ишемического типа (в т.ч. при церебральном атеросклерозе);
-нарушения кровообращения в сосудах глаза (острая и хроническая недостаточность кровоснабжения сетчатой и сосудистой оболочек глаза);
-нарушения функций среднего уха сосудистого генеза, сопровождающиеся тугоухостью.
Противопоказания
-повышенная чувствительность к пентоксифиллину, другим производным ксантина..или другим компонентам, входящим в состав препарата;
-выраженный коронарный или церебральный атеросклероз;
-острый инфаркт миокарда;
-выраженные нарушения ритма сердца;
-неконтролируемая артериальная гипотензия;
-массивное кровотечение;
-кровоизлияние в сетчатку глаза;
-кровоизлияние в головной мозг;
-беременность, период лактации;
-возраст до 18 лет (эффективность и безопасность не установлены).
С осторожностью: пациентам с лабильным артериальным давлением, склонностью к артериальной гипотензии (риск снижения артериального давления), с хронической сердечной недостаточностью, склонностью к кровотечениям, в т.ч. в результате применения антикоагулянтов или при нарушении свертывания крови, состоянии после недавно перенесенных оперативных вмешательств, тяжелой печеночной недостаточности, почечной недостаточности (клиренс креатинина менее 30 мл/мин).
Применение во время беременности и в период грудного вскармливания
Применение пентоксифиллина во время беременности и в период грудного вскармливания противопоказанно. Пентоксифиллин в небольших количествах проникает в грудное молоко.
Лекарственное взаимодействие
Пентоксифиллин может усиливать действие лекарственных средств, влияющих на свертывающую систему крови (непрямые и прямые антикоагулянты, тромболитики), антибиотиков (в т.ч. цефалоспоринов).
Усиливает действие гипотензивных препаратов, инсулина и гипогликемических средств для приема внутрь.
Циметидин повышает концентрацию пентоксифиллина в плазме крови (риск возникновения побочных эффектов).
Совместное назначение с другими ксантинами или симпатомиметиками может приводить к чрезмерному нервному возбуждению.
Пентоксифиллин может повышать концентрацию теофиллина (риск усиления побочных эффектов).
(6526)
Дозування
Внутрішньовенно. При проведенні інфузій пацієнт повинен перебувати в положенні «лежачи». Звичайна доза становить дві внутрішньовенні інфузії в день (вранці та вдень), кожна з яких містить 200 мг пентоксифіліну (2 ампули по 5 мл) або 300 мг пентоксифіліну (3 ампули по 5 мл) в 250 мл або 500 мл 0,9% розчину натрію хлориду або розчину Рінгера. Сумісність з іншими інфузійними розчинами повинна тестуватися окремо; використовувати можна тільки прозорі розчини. 100 мг пентоксифіліну повинні вводитися, щонайменше, протягом 60 хвилин. В залежності від супутніх захворювань (серцева недостатність) може виникнути необхідність у зменшенні вводяться обсягів. В таких випадках рекомендується використовувати спеціальний инфузатор для контрольованої інфузії. Тривала внутрішньовенна інфузія пентоксифіліну протягом 24 годин показана в більш важких випадках, особливо у пацієнтів з сильними болями у спокої, з гангреною або трофічними виразками (III-IV стадії по Фонтейну). Доза пентоксифіліну, що вводиться парентерально протягом 24 годин, як правило, не повинна перевищувати 1200 мг пентоксифіліну, при цьому індивідуальна доза може бути підрахована за формулою: 0,6 мг пентоксифіліну на кг маси на годину. Добова доза, підрахована таким чином, буде становити 1000 мг пентоксифіліну для пацієнта з масою тіла 70 кг і 1150 мг пентоксифіліну для пацієнта з масою тіла 80 кг У важких випадках (болі в спокої, гангрена і ін) добова доза 1200 мг, може бути введена у вигляді двох окремих повільних внутрішньовенних інфузій по 600 мг пентоксифіліну з інтервалом не менше 6 годин між інфузіями. У пацієнтів з нирковою недостатністю (долиренс креатиніну нижче 30 мл/хв) необхідно знизити дозу на 30-50%, що залежить від індивідуальної переносимості препарату пацієнтом. Зменшення дози, з урахуванням індивідуальної переносимості, необхідно у пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки. Лікування може бути розпочато малими дозами у пацієнтів з низьким артеріальним тиском, а також у осіб, що знаходяться в групі ризику через можливе зниження тиску (пацієнти з тяжкою формою ішемічної хвороби серця або з гемодинамічно значущими стенозами судин головного мозку). У пов��х випадках доза може бути збільшена лише поступово.Передозування
Симптоми: слабкість, запаморочення, зниження артеріального тиску, тахікардія, аритмія, сонливість, втрата свідомості, тоніко-клонічні судоми, підвищена нервова збудливість, гіпертермія, арефлексія, ознаки шлунково-кишкової кровотечі (блювота типу «кавової гущі»). Лікування:\0009симптоматическое, спрямоване на підтримання функції дихання і артеріального тиску. При перших ознаках передозування негайно припиняють введення препарату, пацієнта поміщають в положення «лежачи» з піднятим ножним кінцем. Судоми купірують введенням діазепаму.
Лікарська форма
Прозора безбарвна або злегка забарвлена рідина.Склад
Склад на 1 мл:
Активна речовина: пентоксифілін - 20,0 мг.
Допоміжні речовини: натрію хлорид - 6,0 мг, натрію дигідрофосфату дигідрат -1.0 мг, 0,1 М розчин натрію гідроксиду до рн від 6,0 до 8,0, вода для ін'єкцій - до
1.0 млФармакологічна дія
Пентоксифілін є похідним ксантину. Покращує мікроциркуляцію і реологичеські властивості крові. Механізм дії пов'язаний з пригніченням фосфодіестерази та підвищенням вмісту циклічного 3,5-аденозинмонофосфату (3,5-АМФ) в тромбоцитах і аденозинтрифосфату (АТФ) в еритроцитах з одночасним насиченням енергетичного потенціалу, що в свою чергу призводить до вазодилатації, деякого зниження загального периферичного судинного опору, зростання систолічного і хвилинного об'єму крові без значної зміни частоти серцевих скорочень.
Незначно розширює коронарні артерії. При��утривенном введення призводить до посилення колатерального кровообігу, збільшення об'єму протікаючої крові через одиницю перетину. Призводить до зростання вмісту АТФ у головному мозку, сприятливо впливає на біоелектричну діяльність центральної нервової системи. Знижує в'язкість крові, спричиняє дезагрегацію тромбоцитів, підвищує еластичність еритроцитів (за рахунок впливу на патологічно змінену деформованість еритроцитів). Покращує мікроциркуляцію в зонах порушеного кровообігу.
При окклюзионном пораженді периферичних артерій (переміжної кульгавості) приводить до подовження дистанції ходьби, усунення нічних судом литкових м'язів і болів у спокої.Фармакокінетика
Пентоксифілін швидко метаболізується в печінці з утворенням 2 основних фармакологічно активних метаболітів:\00091-5-гидроксигексил-3,7-диметилксантин
(метаболіт 1) і 1-3-карбоксипропил-3,7-диметилксантин (метаболіт 5). Їх концентрації в плазмі крові у 5 і 8 разів (відповідно) вище концентрації вихідної речовини.
При порушенні функції печінки відзначається удл��поширення періоду напіввиведення і підвищення біодоступності. Пентоксифілін і його метаболіти не зв'язуються з білками плазми крові. Виділяється нирками у вигляді метаболітів (94 %) та через кишечник (4 %), за перші 4 год виводиться до 90 % дози. У незміненому вигляді виводиться 2 % пентоксифіліну. Виділяється з грудним молоком. При тяжкому порушенні функції нирок виведення метаболітів сповільнено.Побічні дії
З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, тривога, порушення сну, судоми.
З боку серцево-судинно�� системи: тахікардія, аритмія, кардіалгія; прогресування стенокардії, зниження артеріального тиску.
З боку шкірних покривів: гіперемія шкіри обличчя, «припливи» крові до шкіри обличчя та верхньої частини грудної клітки, набряки, підвищена ламкість нігтів.
З боку травного тракту: ксеростомія, зниження апетиту, атонія кишечника, внутрішньопечінковий холестаз, шлунково-кишкові кровотечі.
З боку органів чуття: порушення зору, скотома.
З боку системи гемостазу і органів кровотворення: -тромбоцитопения,
лейкопенія, панцитопенія, гіпофібриногенемія; кровотечі із слизових оболонок,"
судин шкіри, носові кровотечі.
Алергічні реакції: шкірний свербіж, гіперемія шкіри, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, бронхоспазм.
Лабораторні показники:\0009повышение активності «печінкових» трансаміназ:
аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (ACT) і лужної фосфатази.
Інші, асептичний менінгіт (рідко).Особливості продажу
рецептурніОсобливі ��ною
Лікування слід проводити під контролем артеріального тиску. У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю слід досягти компенсації кровообігу.
У пацієнтів з цукровим діабетом, які приймають гіпоглікемічні засоби, застосування великих доз пентоксифіліну може спричинити виражену гіпоглікемію
(потрібна корекція дози). При застосуванні одночасно з антикоагулянтами необхідно ретельно стежити за показниками згортальної системи крові. У
пацієнтів, що перенесли недавно оператив��е втручання, необхідний систематичний
контроль гемоглобіну і гематокриту.
Введена доза повинна бути зменшена у пацієнтів з низьким і нестабільним артеріальним тиском.
У літніх людей може знадобитися зменшення дози (підвищення біодоступності і зниження швидкості виведення).
Паління може знижувати терапевтичну ефективність препарату.
Сумісність розчину пентоксифіліну з інших інфузійних розчином слід перевіряти у кожному конкретному випадку.
Вплив на здатність успрямувати автомобілем та іншими робочими механізмами
Враховуючи вірогідність розвитку побічних ефектів: головний біль, запаморочення, слід дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом і заняттях іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.Свідчення
-порушення периферичного кровообігу на фоні атеросклеротичних, діабетичних і запальних процесів (у т. ч. при переміжній кульгавості, обумовленої атерос��лерозом, діабетичною ангіопатією, облітеруючим ендартеріїтом);
-трофічні порушення тканин внаслідок порушення артеріальної і венозної мікроциркуляції (варикозні виразки, гангрена, відмороження);
-ангионейропатии (парестезія, акроціаноз, хвороба Рейно);
-хронічні порушення мозкового кровообігу ішемічного типу (у т. ч. при церебральному атеросклерозі);
-порушення кровообігу в судинах ока (гостра і хронічна недостатність кровопостачання сітківки і судинної оболонок ока);
-на��ушения функцій середнього вуха судинного генезу, що супроводжуються туговухістю.Протипоказання
-підвищена чутливість до пентоксифиллину, інших похідних ксантину..або інших компонентів, що входять до складу препарату;
-виражений коронарний або церебральний атеросклероз;
-гострий інфаркт міокарда;
-виражені порушення ритму серця;
-неконтрольована артеріальна гіпотензія;
-масивна кровотеча;
-крововилив у сітківку ока;
-крововилив у головний мозок;
-вагітність, період лактації;
-вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені).
З обережністю: пацієнтам з лабильным артеріальним тиском, схильністю до артеріальної гіпотензії (ризик зниження артеріального тиску), з хронічною серцевою недостатністю, схильністю до кровотеч, у т. ч. в результаті застосування антикоагулянтів або при порушенні згортання крові, стані після нещодавно перенесених оперативних втручань, важкої печінкової недостатності, ниркової недостатності (клиренз креатиніну менше 30 мл/хв).
Застосування під час вагітності і в період грудного вигодовування
Застосування пентоксифіліну під час вагітності і в період грудного вигодовування противопоказанно. Пентоксифілін у невеликих кількостях проникає в грудне молоко.Лікарська взаємодія
Пентоксифілін може посилювати дію лікарських засобів, що впливають на згортальну систему крові (непрямі і прямі антикоагулянти, тромболітики), антибіотиків (у т. ч. цефалоспоринів).
Посилює дію рипотензивных препаратів, інсуліну та гіпоглікемічних засобів для прийому всередину.
Циметидин підвищує концентрацію пентоксифіліну в плазмі крові (ризик виникнення побічних ефектів).
Спільне призначення з іншими ксантинами чи симпатоміметиками може призводити до надмірного нервового збудження.
Пентоксифілін може підвищувати концентрацію теофіліну (ризик посилення побічних ефектів).
