Дозировка
Внутривенно или внутриартериально. При проведении инфузии больной должен находиться в положении "лежа". Препарат вводят внутривенно капельно медленно в дозе 100 мг в 250-500 мл в 0,9 % растворе натрия хлорида или в 5 % растворе декстрозы (глюкозы) (длительность введения - 90-180 мин). Суточная доза при внутривенном введении может быть увеличена до максимальной - 300 мг/сут. Внутриартериально - сначала в дозе 100 мг в 20-50 мл 0,9 % раствора натрия хлорида, а в последующие дни - по 200-300 мг в 30-50 мл 0,9 % раствора натрия хлорида (скорость введения - 10 мл/мин). При выраженном атеросклерозе сосудов головного мозга препарат нельзя вводить в сонную артерию. Больным с хронической почечной недостаточностью (клиренс креатинина менее 10 мл/мин) назначают 50-70 % обычной дозы. Порядок работы с полимерной ампулой: "см. схему на упаковке препарата", а именно: 1. Взять ампулу и встряхнуть ее, удерживая за горлышко. 2. Сдавить ампулу рукой, при этом не должно происходить выделение препарата, и вращающими движениями повернуть и отделить клапан. 3. Через образовавшееся отверстие немедленно соединить шприц с ампулой. 4. Перевернуть ампулу и медленно набрать в шприц ее содержимое. 5. Надеть иглу на шприц.
Передозировка
Симптомы: слабость, головокружение, выраженное снижение артериального давления, тахикардия, сонливость, потеря сознания, тонико-клонические судороги, повышенная нервная возбудимость, гипертермия, арефлексия, признаки желудочно-кишечного кровотечения (рвота типа "кофейной гущи"). Лечение: симптоматическое, направленное на поддержание функции дыхания и артериального давления.
Лекарственная форма
прозрачная бесцветная или светло-желтого цвета жидкость.
Состав
активное вещество: пентоксифиллин - 20 мг;
вспомогательные вещества: натрия хлорид - 6 мг, натрия дигидрофосфата дигидрат (натрий фосфорнокислый однозамещенный 2-водный) - 1 мг, 0,1 М раствор натрия гидроксида до pH 6,0 - 8,0, вода для инъекций до 1 мл.
Фармакологическое действие
Пентоксифиллин является производным ксантина. Улучшает микроциркуляцию и реологические свойства крови. Механизм действия связан с угнетением фосфодиэстеразы и повышением содержания циклического 3,5 аденозинмонофосфата (3,5-АМФ) в тромбоцитах и аденозинтрифосфата (АТФ) в эритроцитах с одновременным насыщением энергетического потенциала, что в свою очередь приводит к вазодилатации, снижению общего периферического сосудистого сопротивления, возрастанию систолического и минутного объема крови без значительного изменения частоты сердечных сокращений. Расширяя коронарные артерии, увеличивает доставку кислорода к миокарду (незначительный антиангинальный эффект), сосуды легких - улучшает оксигенацию крови.
При внутривенном введении приводит к усилению коллатерального кровообращения, увеличению объема протекающей крови через единицу сечения.
Снижает вязкость крови, вызывает дезагрегацию тромбоцитов, повышает эластичность эритроцитов (за счет воздействия на патологически измененную деформируемость эритроцитов). Улучшает микроциркуляцию в зонах нарушенного кровообращения.
При окклюзионном поражении периферических артерий ("перемежающейся" хромоте), приводит к удлинению дистанции ходьбы, устранению ночных судорог икроножных мышц и болей в покое.
Фармакокинетика
Препарат после введения быстро метаболизируется в печени. В процессе метаболизма происходит образование двух основных метаболитов: 1-(5-гидроксигексил)-3,7- диметилксантин (метаболит I) и 1-(3-карбоксипропил)-3,7-диметилксантина (метаболит V), которые обладают аналогичной пентоксифиллину активностью. Через 1,5-2 ч после инфузии концентрация метаболитов I и V в плазме крови соответственно в 5 и 8 раз выше концентрации исходного вещества. К 8-му часу концентрация пентоксифиллина и его метаболитов в крови значительно снижается (до 10 % от начальной).
Период полувыведения от 30 мин до 1,5 часа. Экскретируется преимущественно почками (94 %) в виде метаболитов (преимущественно метаболита V), кишечником (4 %), за первые 4 ч выводится до 90 % дозы. В неизмененном виде выводится 2 % препарата. Пентоксифиллин и его метаболиты не связываются с белками плазмы крови.
Выделяется с грудным молоком.
При тяжелых нарушениях функции почек выведение метаболитов замедлено. При нарушении функции печени отмечается удлинение периода полувыведения и повышение биодоступности.
Побочные действия
Частота возможных побочных эффектов, перечисленных ниже, определяется следующим образом: очень часто (>=1/10); часто (>=1/100 до < 1/10); нечасто (>=1/1000 до < 1/100); редко (>=1/10000 до < 1/1000); очень редко (< 1/10000); частота неизвестна (не может быть оценена по имеющимся данным).
Нарушения со стороны крови и лимфатической системы:
Очень редко: тромбоцитопения, тромбоцитопеническая пурпура, апластическая анемия, панцитопения.
Редко: кровотечения (в т.ч. носовые кровотечения, желудочно-кишечные кровотечения, кровотечения из мочевыводящих путей и др.).
Нарушения со стороны иммунной системы:
Нечасто: реакции гиперчувствительности.
Очень редко: тяжелые, происходящие в течение нескольких минут после введения пентоксифиллина анафилактические или анафилактоидные реакции, отек Квинке, бронхоспазм, анафилактический шок.
Нарушения психики:
Нечасто: повышенная возбудимость, бессонница.
Нарушения со стороны нервной системы:
Нечасто: головокружение, тремор, головная боль.
Очень редко: парестезия, судороги, внутричерепное кровоизлияние, асептический менингит.
Нарушения со стороны органа зрения:
Нечасто: нарушение зрения, конъюнктивит.
Очень редко: кровоизлияние в сетчатую оболочку глаза, отслоение сетчатой оболочки глаза.
Нарушения со стороны сердца:
Нечасто: нарушение ритма сердца, тахикардия.
Редко: стенокардия, одышка.
Нарушения со стороны сосудов:
Часто: гиперемия кожи лица.
Редко: снижение артериального давления, периферические отеки.
Очень редко: повышение артериального давления.
Нарушения со стороны желудочно-кишечного тракта:
Часто: тошнота, рвота, вздутие живота, чувство тяжести в желудке, диарея.
Нарушения со стороны печени и желчевыводящих путей:
Очень редко: внутрипеченочный холестаз, повышение активности "печеночных" трансаминаз.
Нарушения со стороны кожи и подкожных тканей:
Нечасто: кожный зуд, эритема, крапивница.
Очень редко: токсический эпидермальный некролиз, синдром Стивена-Джонсона, повышенное потоотделение.
Общие расстройства и нарушения в месте введения:
Нечасто: повышение температуры тела.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Лечение следует проводить под контролем артериального давления. У больных с хронической сердечной недостаточностью следует достичь компенсации кровообращения. У больных сахарным диабетом, принимающих гипогликемические средства, назначение больших доз Пентоксифиллина может вызвать выраженную гипогликемию (требуется коррекция дозы).
При назначении одновременно с антикоагулянтами необходимо тщательно следить за показателями свертывающей системы крови. У пациентов, перенесших недавно оперативное вмешательство, необходим систематический контроль концентрации гемоглобина и гематокрита.
Вводимая доза должна быть уменьшена у больных с низким и нестабильным артериальным давлением.
У пожилых пациентов может потребоваться уменьшение дозы (повышение био доступности и снижение скорости выведения).
Табакокурение может снижать терапевтическую эффективность препарата.
Совместимость раствора Пентоксифиллина с другими инфузионными растворами следует проверять в каждом конкретном случае.
Во время терапии требуется контроль содержания натрия в плазме крови, особенно у пациентов, соблюдающих диету с ограничением поваренной соли (общее содержание натрия в ампуле объемом 5 мл - 11,8 мг, в ампуле объемом 10 мл - 23,6 мг.
Влияние на способность управлять транспортными средствами и механизмами:
Не изучалось.
Показания
- нарушения периферического кровообращения на фоне атеросклеротических, диабетических и воспалительных процессов (в т.ч. при "перемежающейся" хромоте, обусловленной атеросклерозом, диабетической ангиопатией, облитерирующим энд артериитом);
- трофические нарушения тканей вследствие нарушения артериальной и венозной микроциркуляции (варикозные язвы, гангрена, отморожения);
- ангионейропатии (парестезии, акроцианоз, болезнь Рейно);
- острые и хронические нарушения мозгового кровообращения ишемического типа (в т.ч. при церебральном атеросклерозе);
- состояния после геморрагического или ишемического инсульта;
- нарушения кровообращения в сосудах глаза (острая и хроническая недостаточность кровоснабжения сетчатой и сосудистой оболочек глаза);
нарушения функции среднего уха сосудистого генеза, сопровождающиеся тугоухостью.
Противопоказания
- повышенная чувствительность к пентоксифиллину или другим производным ксантина, а также другим компонентам препарата;
- выраженный коронарный или церебральный атеросклероз;
- острый инфаркт миокарда;
- выраженные нарушения ритма сердца;
- неконтролируемая артериальная гипотензия;
- массивное кровотечение;
- кровоизлияние в сетчатую оболочку глаза;
- кровоизлияние в мозг;
- язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки;
- нарушение показателей свертывающей системы крови;
- беременность;
- период грудного вскармливания;
- возраст до 18 лет (эффективность и безопасность не установлены).
С осторожностью:
Больным с лабильным артериальным давлением, склонностью к артериальной гипотензии, хронической сердечной недостаточностью, склонностью к геморрагиям, при состоянии после недавно перенесенных оперативных вмешательств, при тяжелой печеночной и/или почечной (клиренс креатинина менее 10 мл/мин) недостаточности.
Пациентам с заболеваниями соединительной ткани (включая системную красную волчанку).
Пентоксифиллин необходимо назначать с осторожностью совместно с прямыми и непрямыми антикоагулянтами в связи с усилением действия последних.
Беременность и лактация:
Пентоксифиллин противопоказан при беременности, потому что опыт применения препарата у беременных ограничен.
При необходимости назначения Пентоксифиллина в период лактации грудное вскармливание необходимо прекратить в связи с тем, что пентоксифиллин проникает в грудное молоко (согласно разделу "Фармакокинетика").
Лекарственное взаимодействие
Пентоксифиллин может усиливать действие лекарственных средств, влияющих на свертывающую систему крови (непрямые и прямые антикоагулянты, тромболитики), антибиотиков (в т.ч. цефаллоспоринов - цефамандола, цефоперазона, цефотетана), вальпроевой кислоты.
Увеличивает эффективность гипотензивных препаратов, инсулина, гипогликемических средств для приема внутрь.
Циметидин повышает концентрацию пентоксифиллина в плазме крови (риск возникновения побочных эффектов).
Совместное назначение с другими ксантинами может приводить к чрезмерному нервному возбуждению.
(2405)
Дозування
Внутрішньовенно або внутрішньоартеріально. При проведенні інфузії хворий повинен перебувати в положенні "лежачи". Препарат вводять внутрішньовенно крапельно повільно в дозі 100 мг у 250-500 мл в 0,9 % розчині натрію хлориду або у 5 % розчині декстрози (глюкози) (тривалість введення - 90-180 хв). Добова доза при внутрішньовенному введенні може бути збільшена до максимальної - 300 мг/добу. Внутрішньоартеріально - спочатку в дозі 100 мг у 20-50 мл 0,9 % розчину натрію хлориду, а в наступні дні - по 200-300 мг 30-50 мл 0,9 % розчину натрію хлориду (швидкість введення - 10 мл/хв). При вираженому атеросклерозі судин головного мозку препарат не можна вводити в сонну артерію. Хворим з хронічною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) призначають 50-70 % звичайної дози. Порядок роботи з полімерної ампулою: "див. схему на упаковці препарату", а саме: 1. Взяти ампулу і струснути її, утримуючи за горлечко. 2. Стиснути ампулу рукою, при цьому не повинно відбуватися виділення препарату, і обертаючими рухами звернути і відокремити клапан. 3. Через отвір негайно соедин��ть шприц з ампулою. 4. Перевернути ампулу і повільно набрати в шприц її вміст. 5. Надіти голку на шприц.Передозування
Симптоми: слабкість, запаморочення, виражене зниження артеріального тиску, тахікардія, сонливість, втрата свідомості, тоніко-клонічні судоми, підвищена нервова збудливість, гіпертермія, арефлексія, ознаки шлунково-кишкової кровотечі (блювота типу "кавової гущі"). Лікування: симптоматичне, спрямоване на підтримання функції дихання і артеріального тиску.
Лікарська форма
проз��ачная безбарвна або світло-жовтого кольору рідина.Склад
активна речовина: пентоксифілін - 20 мг;
допоміжні речовини: натрію хлорид - 6 мг, натрію дигідрофосфату дигідрат (натрій фосфорнокислий однозаміщений 2-водний) - 1 мг, 0,1 М розчин натрію гідроксиду до рн 6,0 - 8,0, вода для ін'єкцій до 1 млФармакологічна дія
Пентоксифілін є похідним ксантину. Покращує мікроциркуляцію і реологічні властивості крові. Механізм дії пов'язаний з пригніченням фосфодіестерази та підвищенням вмісту циклічного 3,5 аденозинмонофосфата (3,5-АМФ) в тромбоцитах і аденозинтрифосфату (АТФ) в еритроцитах з одночасним насиченням енергетичного потенціалу, що в свою чергу призводить до вазодилатації, зниження загального периферичного судинного опору, зростання систолічного і хвилинного об'єму крові без значної зміни частоти серцевих скорочень. Розширюючи коронарні артерії, збільшує доставку кисню до міокарду (незначний антиангінальний ефект), судини легенів - покращує оксигенацію крові.
При внутрішньовенному введ��нді призводить до посилення колатерального кровообігу, збільшення об'єму протікаючої крові через одиницю перетину.
Знижує в'язкість крові, спричиняє дезагрегацію тромбоцитів, підвищує еластичність еритроцитів (за рахунок впливу на патологічно змінену деформованість еритроцитів). Покращує мікроциркуляцію в зонах порушеного кровообігу.
При окклюзионном ураженні периферичних артерій ("переміжній" кульгавості) приводить до подовження дистанції ходьби, усунення нічних судом литкових м'язів і болів у спокої.Фармакокінетика
Препарат після введення швидко метаболізується в печінці. В процесі метаболізму відбувається утворення двох основних метаболітів: 1-(5-гидроксигексил)-3,7 - диметилксантин (метаболіт I) і 1-(3-карбоксипропил)-3,7-диметилксантина (метаболіт V), які володіють аналогічною пентоксифиллину активністю. Через 1,5-2 год після інфузії концентрація метаболітів I і V у плазмі крові відповідно в 5 і 8 разів вище концентрації вихідної речовини. До 8-ї години концентрація пентоксифіліну і його метаболітів у крові значно снижае��ся (до 10 % від початкової).
Період напіввиведення від 30 хвилин до 1,5 години. Екскретується переважно нирками (94 %) у вигляді метаболітів (переважно метаболіту V), кишечником (4 %), за перші 4 год виводиться до 90 % дози. У незміненому вигляді виводиться 2 % препарату. Пентоксифілін і його метаболіти не зв'язуються з білками плазми крові.
Виділяється з грудним молоком.
При тяжких порушеннях функції нирок виведення метаболітів сповільнено. При порушенні функції печінки відзначається подовження періоду напіввиведення і підвищення биодоступности.Побічні дії
Частота можливих побічних ефектів, наведених нижче, визначається таким чином: дуже часто (>=1/10); часто (>=1/100 до < 1/10); нечасто (>=1/1000 до < 1/100); рідко (>=1/10000 до < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000); частота невідома (не може бути оцінена за наявними даними).
Порушення з боку крові та лімфатичної системи:
Дуже рідко: тромбоцитопенія, тромбоцитопенічна пурпура, апластична анемія, панцитопенія.
Рідко: кровотечі (у т. ч. носові кровотечі, шлунково-кишкові кровотечі, кровотеча з сечовивідних шляхів та ін).
Порушення з боку імунної системи:
Нечасто: реакції гіперчутливості.
Дуже рідко: тяжкі, що відбуваються протягом декількох хвилин після введення пентоксифіліну анафілактичні або анафілактоїдні реакції, набряк Квінке, бронхоспазм, анафілактичний шок.
Порушення психіки:
Нечасто: підвищена збудливість, безсоння.
Порушення з боку нервової системи:
Нечасто: запаморочення, тремор, головний біль.
Дуже рідко: парестезия, судоми, внутрішньочерепний крововилив, асептичний менінгіт.
Порушення з боку органа зору:
Нечасто: порушення зору, кон'юнктивіт.
Дуже рідко: крововиливи в сітчасту оболонку ока, відшарування сітківки ока.
Порушення з боку серця:
Нечасто: порушення ритму серця, тахікардія.
Рідко: стенокардія, задишка.
Порушення з боку судин:
Часто: гіперемія шкіри обличчя.
Рідко: зниження артеріального тиску, периферичні набряки.
Дуже рідко: підвищення артеріального тиску.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту:
Часто: нудота, блювання, здуття живота, відчуття важкості у шлунку, діарея.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів:
Дуже рідко: внутрішньопечінковий холестаз, підвищення активності "печінкових" трансаміназ.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин:
Нечасто: шкірний свербіж, еритема, кропив'янка.
Дуже рідко: токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівена-Джонсона, підвищене потовиділення.<br />
Загальні розлади та порушення у місці введення:
Нечасто: підвищення температури тіла.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Лікування слід проводити під контролем артеріального тиску. У хворих з хронічною серцевою недостатністю слід досягти компенсації кровообігу. У хворих на цукровий діабет, які приймають гіпоглікемічні засоби, призначення великих доз Пентоксифіліну може спричинити виражену гіпоглікемію (потрібна корекція дози).
При призначенні одночасно з антикоаг��лянтами необхідно ретельно стежити за показниками згортальної системи крові. У пацієнтів, які нещодавно перенесли оперативне втручання, необхідний систематичний контроль концентрації гемоглобіну і гематокриту.
Введена доза повинна бути зменшена у хворих з низьким і нестабільним артеріальним тиском.
У літніх пацієнтів може знадобитися зменшення дози (підвищення біо доступності і зниження швидкості виведення).
Тютюнопаління може знижувати терапевтичну ефективність препарату.
Сумісно��ть розчину Пентоксифіліну з іншими інфузійними розчинами, слід перевіряти у кожному конкретному випадку.
Під час терапії потрібен контроль вмісту натрію в плазмі крові, особливо у пацієнтів, які дотримуються дієти з обмеженням кухонної солі (загальний вміст натрію в ампулі об'ємом 5 мл - 11,8 мг в ампулі об'ємом 10 мл - 23,6 мг.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами:
Не вивчалася.Свідчення
- порушення периферичного кровообігу на фоні атеросклеротичних, диабетическїх і запальних процесів (у т. ч. при "переміжною" кульгавості, обумовленої атеросклерозом, діабетичною ангіопатією, облітеруючим енд артеріїту);
- трофічні порушення тканин внаслідок порушення артеріальної і венозної мікроциркуляції (варикозні виразки, гангрена, відмороження);
- ангионейропатии (парестезія, акроціаноз, хвороба Рейно);
- гострі і хронічні порушення мозкового кровообігу ішемічного типу (у т. ч. при церебральному атеросклерозі);
- стан після геморагічного або ішемічних інсульту;
- порушення кровообігу в судинах ока (гостра і хронічна недостатність кровопостачання сітківки і судинної оболонок ока);
порушення функції середнього вуха судинного генезу, що супроводжуються туговухістю.Протипоказання
- підвищена чутливість до пентоксифиллину або інших похідних ксантину, а також інших компонентів препарату;
- виражений коронарний або церебральний атеросклероз;
- гострий інфаркт міокарда;
- виражені порушення ритму серця;
- неконтрольована артеріальна гіпотензія;
- масивна кровотеча;
- крововилив в сітчасту оболонку ока;
- крововилив у мозок;
- виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки;
- порушення показників системи згортання крові;
- вагітність;
- період годування груддю;
- вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені).
З обережністю:
Хворим з лабильным артеріальним тиском, схильністю до артеріальної гіпотензії, хроническо�� серцевою недостатністю, схильністю до геморагій, при стані після нещодавно перенесених оперативних втручань, при тяжкою печінковою і/або нирковою (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) недостатності.
Пацієнтам із захворюваннями сполучної тканини (включаючи системний червоний вовчак).
Пентоксифілін необхідно призначати з обережністю разом із прямими та непрямими антикоагулянтами у зв'язку з посиленням дії останніх.
Вагітність та лактація:
Пентоксифілін протипоказаний при вагітністюності, тому що досвід застосування препарату у вагітних обмежений.
При необхідності призначення Пентоксифіліну у період лактації грудне вигодовування необхідно припинити у зв'язку з тим, що пентоксифілін проникає в грудне молоко (згідно розділ "Фармакокінетика").Лікарська взаємодія
Пентоксифілін може посилювати дію лікарських засобів, що впливають на згортальну систему крові (непрямі і прямі антикоагулянти, тромболітики), антибіотиків (у т. ч. цефаллоспоринов - цефамандола, цефоперазону, цефотетана), вальпроєвої кислоти.
Збільшує ефективність гіпотензивних препаратів, інсуліну, гіпоглікемічних засобів для прийому всередину.
Циметидин підвищує концентрацію пентоксифіліну в плазмі крові (ризик виникнення побічних ефектів).
Спільне призначення з іншими ксантинами може призводити до надмірного нервового збудження.
