Дозировка
Взрослым и детям старше 12 лет (с массой тела более 50 кг) принимать внутрь по 1 таблетке 3-4 раза в сутки с интервалом между приемами 4-8 часов. Детям от 6 до 12 лет - 1/2 таблетки, максимальная суточная доза - 2 таблетки Максимальная продолжительность лечения для детей - 3 дня Максимальная продолжительность лечения для взрослых – не более 5 дней при назначении в качестве обезболивающего средства и не более 3-х дней – в качестве жаропонижающего
Передозировка
Симптомы (обусловлены парацетамолом): в течение первых 24 ч после приема – бледность кожных покровов, тошнота, рвота; анорексия, абдоминальная боль; нарушение метаболизма глюкозы, метаболический ацидоз. Симптомы нарушения функции печени могут появиться через 12-48 ч после передозировки.
Лекарственная форма
Таблетки
Состав
парацетамол – 0,5 г; аскорбиновая кислота – 0,15
вспомогательные вещества: гидроксипропилметилцеллюлоза (гипромеллоза), полиэтиленгликоль 6000 (макрогол 6000), крахмал кукурузный, кислота стеариновая
Фармакологическое действие
Парацетамол обладает обезболивающим и жаропонижающим действием. Препарат блокирует циклооксигеназу 1 и 2 преимущественно в центральной нервной системе (ЦНС), воздействуя на центры боли и терморегуляции. В воспаленных тканях клеточные пероксидазы нейтрализуют влияние парацетамола на циклооксигеназу, что объясняет практически полное отсутствие у него противовоспалительного эффекта. Препарат не оказывает отрицательного воздействия на водно-солевой обмен (задержка натрия и воды) и слизистую оболочку желудочно-кишечного тракта (ЖКТ), вследствие отсутствия влияния на синтез простагландинов в периферических тканях. Возможность образования метгемоглобина маловероятна.
Аскорбиновая кислота (витамин С) не образуется в организме человека, поступает только с пищей.
Физиологические функции: является кофактором некоторых реакций гидроксилирования и амидирования - переносит электроны на ферменты, снабжая их восстановительным эквивалентом. Участвует в реакциях гидроксилирования пролиновых и лизиновых остатков проколлагена с образованием гидроксипролина и гидроксилизина (пострансляционная модификация коллагена), окислении боковых цепей лизина в белках с образованием гидрокситриметиллизина (в процессе синтеза картинита), окислении фолиевой кислоты до фолиновой, метаболизме лекарственных средств в микросомах печени и гидроксилировании дофамина с образованием норадреналина.
Повышает активность амидирующих ферментов, участвующих в процессинге окситоцина, антидиуретического гормона и холицистокинина. Участвует в стероидогенезе в надпочечниках.
Основная роль на тканевом уровне - участие в синтезе коллагена, протеогликанов и др. органических компонентов межклеточного вещества зубов, костей и эндотелия капилляров.
Фармакокинетика
Парацетамол.Абсорбция – высокая. Время, необходимое для достижения максимальной концентрации (TCmax) - 0,5-2 ч; максимальная концентрация (Cmax) - 5-20 мкг/мл. Связь с белками плазмы - 15%. Проникает через гематоэнцефалический барьер (ГЭБ). Объем распределения варьирует от 0,8 до 1,36 л/кг массы тела. Менее 1% от принятой кормящей матерью дозы парацетамола проникает в грудное молоко. Терапевтически эффективная концентрация парацетамола в плазме достигается при его назначении в дозе 10-15 мг/кг. Метаболизируется в печени по трем основным путям: конъюгация с глюкуронидами, конъюгация с сульфатами, окисление микросомальными ферментами печени. В последнем случае образуются токсичные промежуточные метаболиты, которые впоследствии конъюгируют с глутатионом, а затем с цистеином и меркаптуровой кислотой. Основными изоферментами цитохрома Р450 для данного пути метаболизма являются изофермент CYP2E1 (преимущественно), CYP1A2 и CYP3A4 (второстепенная роль). При дефиците глутатиона эти метаболиты могут вызывать повреждение и некроз гепатоцитов.
Дополнительными путями метаболизма являются гидроксилирование до 3-гидроксипарацетамола и метоксилирование до 3-метоксипарацетамола, которые впоследствии конъюгируют с глюкуронидами или сульфатами.
У взрослых преобладает глюкуронирование, у новорожденных (в т.ч. недоношенных) и маленьких детей - сульфатирование. Конъюгированные метаболиты парацетамола (глюкурониды, сульфаты и конъюгаты с глутатионом) обладают низкой фармакологической (в т.ч. токсической) активностью.
Период полувыведения (T1/2) - 1-4 ч. Выводится почками в виде метаболитов, преимущественно конъюгатов, только 3% в неизмененном виде. У пожилых пациентов снижается клиренс препарата и увеличивается T1/2.
Аскорбиновая кислота. Связь с белками плазмы - 25%.
Концентрация аскорбиновой кислоты в плазме в норме составляет приблизительно 10-20 мкг/мл. Легко проникает в лейкоциты, тромбоциты, а затем - во все ткани; наибольшая концентрация достигается в железистых органах, лейкоцитах, печени и хрусталике глаза; проникает через плаценту. Концентрация аскорбиновой кислоты в лейкоцитах и тромбоцитах выше, чем в эритроцитах и в плазме. При дефицитных состояниях концентрация в лейкоцитах снижается позднее и более медленно и рассматривается как лучший критерий оценки дефицита, чем концентрация в плазме.
Метаболизируется преимущественно в печени в дезоксиаскорбиновую и далее в щавелевоуксусную и аскорбат-2-сульфат.
Выводится почками, через кишечник, с потом, грудным молоком в неизмененном виде и в виде метаболитов.
При назначении высоких доз скорость выведения резко усиливается. Курение и употребление этанола ускоряют разрушение аскорбиновой кислоты (превращение в неактивные метаболиты), резко снижая запасы в организме.
Выводится при гемодиализе.
Побочные действия
стороны пищеварительной системы: редко – тошнота, очень редко – рвота, диарея, боль в эпигастральной области, желтуха, панкреатит и повышение активности «печеночных» ферментов. Аллергические реакции: редко - кожная сыпь, кожный зуд, крапивница, ангионевротический отек)
Со стороны органов кроветворения и лимфатической системы: очень редко - анемия, лейкопения
Прочие: слабость
Аскорбиновая кислота
Аллергические реакции: кожная сыпь, гиперемия кожи
Лабораторные показатели: тромбоцитоз, гиперпротромбинемия, эритропения, нейтрофильный лейкоцитоз, гипокалиемия, глюкозурия.
Особенности продажи
Отпускается без рецепта
Особые условия
Эрозивно-язвенные поражения желудочно-кишечного тракта (в анамнезе), врожденные гипербилирубинемии (синдромы Жильбера, Дубина-Джонсона и Ротора).
Заболевания крови (тромбоцитопения, лейкопения, агранулоцитоз), сидеробластная анемия, талассемия.
Гемохроматоз, гипероксалурия, мочекаменная болезнь.
Бронхиальная астма. Алкоголизм
Нельзя превышать рекомендованные дозы препарата Парацетамол ЭКСТРАТАБ.
При гипертермии, продолжающейся более 3 дней, и болевом синдроме более 5 дней требуется консультация врача.
После 5 дней применения препарата Парацетамол ЭКСТРАТАБ необходим контроль картины периферической крови и функционального состояния печени.
Парацетамол искажает показатели лабораторных исследований при количественном определении концентрации глюкозы и мочевой кислоты в плазме. Во избежание токсического поражения печени парацетамол не следует сочетать с приемом напитков, содержащих алкоголь, а также принимать лицам, склонным к злоупотреблению алкоголем.
Существуют данные о том, что частое применение препаратов, содержащих парацетамол, приводит к утяжелению симптомов бронхиальной астмы.
Одновременное использование другими лекарственными средствами должно быть согласовано с врачом
Показания
Парацетамол ЭКСТРАТАБ применяют в качестве:
· жаропонижающего средства при инфекционно-воспалительных заболеваниях (ОРВИ, в т.ч. грипп);
· обезболивающего средства при легком и умеренно выраженном болевом синдроме (головной, зубной боли) невоспалительного происхождения, при невралгии, боли в мышцах и суставах, альгодисменорее.
Противопоказания
Тяжелые заболевания почек, печени, в том числе почечная и/или печеночная недостаточность, дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы; эрозивно-язвенные поражения желудочно-кишечного тракта (в фазе обострения), желудочно-кишечные кровотечения; детский возраст до 6 лет; беременность
(?-??? триместры), период лактации
Лекарственное взаимодействие
При одновременном приеме других лекарственных средств с Парацетамол ЭКСТРАТАБ следует проконсультироваться с врачом.
Парацетамол снижает эффективность урикозурических препаратов.
При длительном и регулярном применении парацетамол потенцирует действие варфарина и других производных кумарина и повышает риск кровотечений.
Одновременный прием колестирамина приводит к уменьшению всасывания парацетамола (и ослаблению эффектов парацетамола).
Метоклопрамид и домперидон повышают всасывание парацетамола
Одновременное применение парацетамола и нестероидных противовоспалительных препаратов (метамизол натрия, ацетилсалициловая кислота, ибупрофен и т.п.) повышает риск развития «анальгетической» нефропатии и почечного папиллярного некроза, терминальной стадии почечной недостаточности
Одновременное применение парацетамола и хлорамфеникола может сопровождаться увеличением T1/2 хлорамфеникола до 5 раз.
(3522)
Дозування
Дорослим і дітям старше 12 років (з масою тіла більше 50 кг) приймати всередину по 1 таблетці 3-4 рази на добу з інтервалом між прийомами 4-8 годин. Дітям від 6 до 12 років - 1/2 таблетки, максимальна добова доза - 2 таблетки Максимальна тривалість лікування для дітей - 3 дні Максимальна тривалість лікування для дорослих – не більше 5 днів при призначенні в якості знеболюючого засобу і не більше 3-х днів – як жарознижувальнийПередозування
Симптоми (обумовлені парацетамолом): протягом перших 24 год після прийому – бледность шкірних покривів, нудота, блювання; анорексія, абдомінальний біль; порушення метаболізму глюкози, метаболічний ацидоз. Симптоми порушення функції печінки можуть з'явитися через 12-48 годин після передозування.
Лікарська форма
ТаблеткиСклад
парацетамол – 0,5 г; аскорбінова кислота – 0,15
допоміжні речовини: гідроксипропілметилцелюлоза (гіпромелоза), поліетиленгліколь 6000 (макрогол 6000), крохмаль кукурудзяний, кислота стеариноваФармакологічна дія
Парацетамол має знеболювальну і жаропонижаюспільним дією. Препарат блокує циклооксигеназу 1 і 2 переважно у центральній нервовій системі (ЦНС), впливаючи на центри болю і терморегуляції. У збуджених тканинах клітинні пероксидази нейтралізують вплив парацетамолу на циклооксигеназу, що пояснює практично повну відсутність протизапального ефекту. Препарат не чинить негативного впливу на водно-сольовий обмін (затримка натрію і води) і слизову оболонку шлунково-кишкового тракту (ШКТ), внаслідок відсутності впливу на синтез простагландинів в периферичних тканинах. Можливість утворення метгемоглобіну малоймовірна.
Аскорбінова кислота (вітамін С) не утворюється в організмі людини, що надходить тільки з їжею.
Фізіологічні функції: є кофактором деяких реакцій гідроксилювання і амідування - переносить електрони на ферменти, забезпечуючи їх відновлювальним еквівалентом. Бере участь у реакціях гідроксилювання пролиновых і лизиновых залишків проколагену з утворенням гідроксипроліну і гидроксилизина (пострансляционная модифікація коллагена), окисленні бічних ланцюгів лізину в білках з утворенням гидрокситриметиллизина (у процесі синтезу картинита), окисленні фолієвої кислоти до фолиновой, метаболізмі лікарських засобів в мікросомах печінки і гидроксилировании дофаміну з утворенням норадреналіну.
Підвищує активність амидирующих ферментів, що беруть участь у процессингу окситоцину, антидіуретичного гормону і холіцістокініна. Бере участь у стероидогенезе в наднирниках.
Основна роль на тканинному рівні - участь у синтезі колагену, протеогліканів і ��р. органічних компонентів міжклітинної речовини зубів, кісток і ендотелію капілярів.Фармакокінетика
Парацетамол.Абсорбція – висока. Час, необхідний для досягнення максимальної концентрації (TCmax) - 0,5-2 год; максимальна концентрація (Cmax) - 5-20 мкг/мл Зв'язок з білками плазми - 15%. Проникає через гематоенцефалічний бар'єр (ГЕБ). Об'єм розподілу варіює від 0,8 до 1,36 л/кг маси тіла. Менше 1% від прийнятої годуючою матір'ю дози парацетамолу проникає в грудне молоко. Терапевтично ефективна концентрація парацетамолу в плазмі до��тигается при його призначенні в дозі 10-15 мг/кг Метаболізується в печінці трьома основними шляхами: кон'югація з глюкуронидами, кон'югація з сульфатами, окислення микросомальными ферментами печінки. В останньому випадку утворюються токсичні проміжні метаболіти, які згодом кон'югують з глутатионом, а потім з цистеїном і меркаптуровой кислотою. Основними ізоферментами цитохрому Р450 для даного шляху метаболізму є ізофермент CYP2E1 (переважно), CYP1A2 та CYP3A4 (другорядна роль). При дефіциті глутатіону ці метаболіти можуть викликати пошкодження і некроз гепатоцитів.
Додатковими шляхами метаболізму є гідроксилювання до 3-гидроксипарацетамола і метоксилирование до 3-метоксипарацетамола, які згодом кон'югують з глюкуронидами або сульфатами.
У дорослих переважає глюкуронирование, у новонароджених (у т. ч. недоношених) та маленьких дітей - сульфатирование. Кон'юговані метаболіти парацетамолу (глюкуроніди, сульфати і кон'югати з глутатионом) мають низьку фармакологічну (у т. ч. токсичної) активністю.
Период напіввиведення (T1/2) - 1-4 год. Виводиться нирками у вигляді метаболітів, переважно кон'югатів, тільки 3% у незміненому вигляді. У літніх пацієнтів знижується кліренс препарату і збільшується T1/2.
Аскорбінова кислота. Зв'язок з білками плазми - 25%.
Концентрація аскорбінової кислоти в плазмі в нормі становить приблизно 10-20 мкг/мл Легко проникає в лейкоцити, тромбоцити, а потім - у всі тканини; найбільша концентрація досягається в залозистих органах, лейкоцитах, печінки та кришталику ока; проникає через плаценту. Концентр��ція аскорбінової кислоти в лейкоцитах і тромбоцитах вище, ніж в еритроцитах і в плазмі. При дефіцитних станах концентрація в лейкоцитах знижується пізніше і більш повільно і розглядається як кращий критерій оцінки дефіциту, ніж концентрація в плазмі.
Метаболізується переважно в печінці в дезоксиаскорбиновую і далі в щавелевоуксусную та аскорбат-2-сульфату.
Виводиться нирками, кишечником, потом, грудним молоком у незміненому вигляді та у вигляді метаболітів.
При призначенні високих доз швидкість виведення резко посилюється. Паління й вживання етилового спирту прискорюють руйнування аскорбінової кислоти (перетворення в неактивні метаболіти), різко знижуючи запаси в організмі.
Виводиться при гемодіалізі.Побічні дії
боку травної системи: рідко – нудота, дуже рідко – блювота, діарея, біль в епігастральній області, жовтяниця, панкреатит та підвищення активності «печінкових» ферментів. Алергічні реакції: рідко - шкірний висип, шкірний свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк)
З боку органів кровотворення і лімфатіческої системи: дуже рідко - анемія, лейкопенія
Інші: слабкість
Аскорбінова кислота
Алергічні реакції: шкірний висип, гіперемія шкіри
Лабораторні показники: тромбоцитоз, гіперпротромбінемія, еритропенія, нейтрофільний лейкоцитоз, гіпокаліємія, глюкозурія.Особливості продажу
Відпускається без рецептаОсобливі умови
Ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (в анамнезі), вроджені гіпербілірубінемії (синдроми Жильбера, Дубіна-Джонсона і Ротора).
Захворювання крові (тромбоцитопения, лейкопенія, агранулоцитоз), сидеробластна анемія, таласемія.
Гемохроматоз, гипероксалурия, сечокам'яна хвороба.
Бронхіальна астма. Алкоголізм
Не можна перевищувати рекомендовані дози препарату Парацетамол ЭКСТРАТАБ.
При гіпертермії, що продовжується більше 3 днів і больовому синдромі більше 5 днів, потрібна консультація лікаря.
Після 5 днів застосування препарату Парацетамол ЭКСТРАТАБ необхідний контроль картини периферичної крові і функціонального стану печінки.
Парацетамол спотворює п��казатели лабораторних досліджень при кількісному визначенні концентрації глюкози і сечової кислоти в плазмі. Щоб уникнути токсичного ураження печінки парацетамол не слід поєднувати з прийомом напоїв, що містять алкоголь, а також приймати особам, схильним до зловживання алкоголем.
Існують дані про те, що часте застосування препаратів, що містять парацетамол, призводить до обваження симптомів бронхіальної астми.
Одночасне використання іншими лікарськими засобами повинно бути погоджено з врачомСвідчення
Парацетамол ЭКСТРАТАБ застосовують в якості:
· жарознижуючий засіб при інфекційно-запальних захворюваннях (ГРЗ, в т.ч. грип);
· знеболюючого засобу при легкій та помірно вираженому больовому синдромі (головний, зубний болі) незапального походження, при невралгії, болю у м'язах і суглобах, альгодисменореї.Протипоказання
Тяжкі захворювання нирок, печінки, у тому числі ниркова і/або печінкова недостатність, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; ерозивно-виразкові ураження жлудочно-кишкового тракту (у фазі загострення), шлунково-кишкові кровотечі; дитячий вік до 6 років; вагітність
(?-??? триместри), період лактаціїЛікарська взаємодія
При одночасному прийомі інших лікарських засобів з Парацетамол ЭКСТРАТАБ слід проконсультуватися з лікарем.
Парацетамол знижує ефективність урикозуричних препаратів.
При тривалому і регулярному застосуванні парацетамолу потенціює дію варфарину та інших похідних кумарину та підвищує ризик кровотеч.
Про��новременный прийом колестираміну призводить до зменшення всмоктування парацетамолу (і ослаблення ефектів парацетамолу).
Метоклопрамід і домперидон підвищують всмоктування парацетамолу
Одночасне застосування парацетамолу і нестероїдних протизапальних препаратів (метамізол натрію, ацетилсаліцилова кислота, ібупрофен тощо) підвищує ризик розвитку «аналгетичну» нефропатії та ниркового папілярного некрозу, термінальної стадії ниркової недостатності
Одночасне застосування парацетамолу і хлорамфеникола може супроводжуватися збільшенням T1/2 хлорамфеніколу до 5 разів.
