Дозировка
Внутримышечно, подкожно или внутривенно. Разовая доза для взрослых и детей от 12 лет составляет 20,0 - 40,0 мг (1-2 мл раствора 20,0 мг/мл); интервал между введениями - не менее 4 часов. Внутривенное введение производят, предварительно разбавив раствор папаверина (20,0 мг/мл) 10 - 20 мл изотонического раствора натрия хлорида. Для детей в возрасте от 6 месяцев до 12 лет максимальная разовая доза составляет 0,3 мг/кг массы тела.
Передозировка
Симптомы: нарушение зрения (двоение в глазах), слабость, снижение артериального давления, сонливость. Лечение: симптоматическое (поддержание артериального давления)
Лекарственная форма
прозрачная слабо окрашенная жидкость.
Состав
Состав на 1 мл:
Действующее вещество: папаверина гидрохлорид - 20,0 мг
Вспомогательные вещества: динатрия эдетат - 0,05 мг, метионин - 0,1 мг, вода для инъекций - до 1,0 мл
Фармакологическое действие
Папаверин снижает тонус гладких мышц и оказывает в связи с этим сосудорасширяющее и спазмолитическое действие. Является ингибитором фермента фосфодиэстеразы. Вызывает внутриклеточное накопление циклического 3,5-аденозинмонофосфата и снижение содержания ионов кальция, что приводит к расслаблению гладких мышц внутренних органов (желудочно-кишечный тракт, дыхательной и мочеполовой системы) и сосудов. Действие папаверина на центральную нервную систему выражено слабо, но в больших дозах он оказывает седативный эффект. В больших дозах снижает возбудимость сердечной мышцы и замедляет внутрисердечную проводимость.
Фармакокинетика
Биодоступность в среднем - 54%. Связь с белками плазмы - 90%. Хорошо распределяется, проникает через гистогематические барьеры. Метаболизируется в печени. Период полувыведения (Т1/2)- 0,5-2 ч (может удлиняться до 24 ч). Выводится почками в виде метаболитов. Полностью удаляется из крови при гемодиализе.
Побочные действия
Возможны аллергические реакции, снижение артериального давления, желудочковая экстрасистолия, сонливость, головная боль, тошнота, запор, повышенная потливость, повышение активности “печеночных” трансаминаз, эозинофилия.
При быстром внутривенном введении возможно развитие атриовентрикулярной блокады, нарушений сердечного ритма.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия хранения
Не замораживать.
Особые условия
Внутривенно препарат следует вводить медленно и под контролем врача. В период лечения прием этанола должен быть исключен. Вазодилатирующее действие препарата снижается при табакокурении.
Влияние препарата на способность к управлению транспортными средствами и другими механизмами:
В связи с возможным развитием слабости, нарушения зрения, снижением артериального давления, сонливости следует соблюдать осторожность при управлении транспортными средствами и занятиями определенными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстрой двигательной реакции.
Показания
Спазм гладких мышц органов брюшной полости, бронхов, периферических сосудов и сосудов головного мозга, мочевых путей, почечная колика. В качестве вспомогательного лекарственного средства для премедикации.
Противопоказания
Повышенная чувствительность к компонентам препарата, нарушение атриовентрикулярной проводимости, глаукома, тяжелая печеночная недостаточность, коматозное состояние, угнетение дыхания, пожилой возраст (риск развития гипертермии), детский возраст до 6 месяцев.
С осторожностью:
Состояния после черепно-мозговой травмы, хроническая почечная недостаточность, недостаточность функции надпочечников, гипотиреоз, гиперплазия предстательной железы, наджелудочковая тахикардия, шоковые состояния.
Беременность и лактация:
При беременности и в период грудного вскармливания препарат рекомендуется применять лишь в тех случаях, когда ожидаемая польза для матери превышает потенциальный риск для плода/ребенка.
Лекарственное взаимодействие
Папаверин снижает противопаркинсонический эффект леводопы и гипотензивный эффект метилдопы. В комбинации с барбитуратами спазмолитическое действие папаверина усиливается. При совместном применении с трициклическими антидепрессантами, прокаинамидом, резерпином, хинидином возможно усиление гипотензивного эффекта. При одновременном применении с антихолинергическими средствами возможно усиление антихолинергических эффектов. При одновременном применении с алпростадилом для интракавернозного введения существует риск приапизма.
(8039)
Дозування
Внутрішньом'язово, підшкірно або внутрішньовенно. Разова доза для дорослих і дітей від 12 років становить 20,0 - 40,0 мг (1-2 мл розчину 20,0 мг/мл); інтервал між введеннями - не менше 4 годин. Внутрішньовенне введення проводять, попередньо розбавивши розчин папаверину (20,0 мг/мл) 10 - 20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду. Для дітей віком від 6 місяців до 12 років максимальна разова доза становить 0,3 мг/кг маси тіла.Передозування
Симптоми: порушення зору (двоїння в очах), слабкість, зниження артеріального тиску, сонливість. Лечення: симптоматичне (підтримання артеріального тиску)
Лікарська форма
прозора слабо забарвлена рідина.Склад
Склад на 1 мл:
Діюча речовина: папаверину гідрохлорид - 20,0 мг
Допоміжні речовини: динатрію едетат - 0,05 мг, метіонін - 0,1 мг, вода для ін'єкцій - до 1,0 млФармакологічна дія
Папаверин знижує тонус гладких м'язів і надає у зв'язку з цим судинорозширювальну і спазмолітичну дію. Є інгібітором ферменту фосфодіестерази. Викликає внутрішньоклітинне накопичення ��иклического 3,5-аденозинмонофосфату і зниження вмісту іонів кальцію, що призводить до розслаблення гладких м'язів внутрішніх органів (шлунково-кишковий тракт, дихальної і сечостатевої системи) та судин. Дію папаверину на центральну нервову систему виражена слабко, але у великих дозах він чинить седативний ефект. У великих дозах знижує збудливість серцевого м'яза і уповільнює внутрисердечную провідність.Фармакокінетика
Біодоступність у середньому - 54%. Зв'язок з білками плазми - 90%. Добре розподіляється, проникає крізь гістогематичні бар'єри. Метаболізується в печінці. Період напіввиведення (Т1/2)- 0,5-2 год (може подовжуватися до 24 год). Виводиться нирками у вигляді метаболітів. Цілком видаляється з крові при гемодіалізі.Побічні дії
Можливі алергічні реакції, зниження артеріального тиску, шлуночкова екстрасистолія, сонливість, головний біль, нудота, запор, підвищена пітливість, підвищення активності "печінкових" трансаміназ, еозинофілія.
При швидкому внутрішньовенному введенні можливий розвиток атріовентрикулярної блокади, порушень серде��ного ритму.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови зберігання
Не заморожувати.Особливі умови
Внутрішньовенно препарат слід вводити повільно і під контролем лікаря. У період лікування прийом етанолу повинен бути виключений. Вазодилатуючу дію препарату знижується при тютюнокурінні.
Вплив препарату на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами:
У зв'язку з можливим розвитком слабкості, порушення зору, зниженням артеріального тиску, сонливості слід дотримуватися осторож��ость при керуванні транспортними засобами і заняттями окремими видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкої рухової реакції.Свідчення
Спазм гладких м'язів органів черевної порожнини, бронхів, периферичних судин і судин головного мозку, сечових шляхів, ниркова коліка. В якості допоміжного лікарського засобу для премедикації.Протипоказання
Підвищена чутливість до компонентів препарату, порушення атріовентрикулярної провідності, глаукома, тяжка печінкова недостатність, коматозний стан, пригнічення дихання, літній вік (ризик розвитку гіпертермії), дитячий вік до 6 місяців.
З обережністю:
Стани після черепно-мозкової травми, хронічна ниркова недостатність, недостатність функції надниркових залоз, гіпотиреоз, гіперплазія передміхурової залози, надшлуночкові тахікардія, шокові стани.
Вагітність та лактація:
При вагітності і в період грудного вигодовування препарат рекомендується застосовувати лише в тих випадках, коли очікувана польза для матері перевищує потенційний ризик для плода/дитини.Лікарська взаємодія
Папаверин знижує протипаркінсонічний ефект леводопи та гіпотензивний ефект метилдопи. У комбінації з барбітуратами спазмолітичну дію папаверину посилюється. При спільному застосуванні з трициклічними антидепресантами, прокаїнамідом, резерпіном, хінідином можливо посилення гіпотензивного ефекту. При одночасному застосуванні з антихолінергічними засобами можливе посилення антихолінергічних ефектів. При��ремінному застосуванні з алпростадилом для интракавернозного введення існує ризик пріапізму.
