Дозировка
Препарат вводят внутримышечно, подкожно или внутривенно. Разовая доза для взрослых составляет 0,02-0,04 г (1-2 мл 2 % раствора), интервал между введениями - не менее 4 часов. Внутривенное введение производят предварительно разбавив 2 % раствор препарата 10-20 мл изотонического раствора натрия хлорида. Для пожилых пациентов начальная разовая доза не должна превышать 001 г. Для детей в возрасте от 1 года до 12 лет максимальная разовая доза составляет 0,2-0,3 г/кг.
Передозировка
Симптомы:диплопия, слабость, снижение артериального давления, сонливость. Лечение: симптоматическое (поддержание артериального давления)
Лекарственная форма
Прозрачная слабо окрашенная жидкость.
Состав
Состав на 1 л:
активное вещество: папаверина гидрохлорид - 20 г,
вспомогательные вещества:\0009эдетат натрия (динатриевая соль этилендиаминтетрауксусной кислоты; трилон Б) -0,05 г, метионин - 0,1 г, вода для инъекций - до 1 л.
Фармакологическое действие
Папаверин снижает тонус гладких мышц и оказывает в связи с этим сосудорасширяющее й спазмолитическое действие. Является ингибитором фермента фосфодиэстеразы и вызывает внутриклеточное накопление циклического 3,5 - аденозинмонофосфата, что приводит к нарушению сократимости гладких мышц и их расслаблению при спастических состояниях. Действие папаверина на центральную нервную систему выражено слабо, но в больших дозах он оказывает седативный эффект. В больших дозах снижает возбудимость сердечной мышцы и замедляет внутрисердечную проводимость.
Фармакокинетика
Абсорбция - высокая. Биодоступность-54 %. Связь с белками плазмы - 90 %. Хорошо распределяется, проникает через
гистогематические барьеры. Метаболизируется в печени. Ti/2-0,5-2 ч (возможно увеличение до 24 ч). Выводится почками в виде метаболитов. Полностью удаляется из крови при гемодиализе.
Побочные действия
Возможно:\0009тошнота, запоры, сонливость, повышенная потливость,
артериальная гипотензия, повышение активности печеночных трансаминаз. При быстром в/в введении, а также при применении в высоких дозах: развитие AV блокады, нарушений сердечного ритма.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
С осторожностью и в малых дозах следует назначать препарат пожилым и ослабленным пациентам, а также пациентам с черепно-мозговой травмой, нарушениями функции печени и почек, гипотиреозом, недостаточностью функции надпочечников, гипертрофией предстательной железы, а также больным с наджелудочковой тахикардией и находящимися в состоянии шока. Внутривенно препарат следует вводить медленно и под контролем врача.
В период лечения прием алкоголя должен быть исключен.
При беременности и в период лактации (грудного вскармливания) безопасность и эффективность папаверина гидрохлорида не установлена.
Показания
Спазм гладких мышц: органов брюшной полости (холецистит, пилороспазм, спастический колит, почечная колика), спазм периферических сосудов (эндартериит), спазм сосудов головного мозга;
Стенокардия (в составе комплексной терапии);
Бронхоспазм;
В качестве вспомогательного лекарственного средства для премедикации.
Противопоказания
Гиперчувствительность, AV блокада, глаукома, тяжелая печеночная недостаточность, пожилой возраст (риск развития гипертермии), детский возраст (до бмес).
Лекарственное взаимодействие
Папаверин снижает антипаркинсонический эффект леводопы. В комбинации с барбитуратами спазмолитическое действие папаверина гидрохлорида усиливается. При совместном применении с трициклическими антидепрессантами, новокаинамидом, резерпином, хинидином сульфатом возможно усиление гипотензивного эффекта. При одновременном применении с антихолинергическими средствами возможно усиление антихолинергических эффектов. При одновременном применении с алпростадилом для интракавернозного введения существует риск развития приапизма. Уменьшает гипотензивный эффект метилдопы.
(3515)
Дозування
Препарат вводять внутрішньом'язово, підшкірно або внутрішньовенно. Разова доза для дорослих становить 0,02-0,04 г (1-2 мл 2 % розчину), інтервал між введеннями - не менше 4 годин. Внутрішньовенне введення проводять попередньо розвівши 2 % розчин препарату 10-20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду. Для літніх пацієнтів початкова разова доза не повинна перевищувати 001 р. Для дітей у віці від 1 року до 12 років максимальна разова доза становить 0,2-0,3 г/кг.Передозування
Симптоми:диплопія, слабкість, зниження артеріального тиску, зонливость. Лікування: симптоматичне (підтримання артеріального тиску)
Лікарська форма
Прозора слабо забарвлена рідина.Склад
Склад на 1 л:
активна речовина: папаверину гідрохлорид - 20 г,
допоміжні речовини:\0009эдетат натрію (динатрієва сіль етилендіамінтетраоцтової кислоти; трилон Б) -0,05 г, метіонін - 0,1 м, вода для ін'єкцій - до 1 лФармакологічна дія
Папаверин знижує тонус гладких м'язів і надає у зв'язку з цим судинорозширювальну й спазмолітичну дію. Є інгібітором ферменту фосфодіестерази і викликає внутрішньоклітинне накопичення циклічного 3,5 - аденозинмонофосфату, що призводить до порушення скоротливості гладких м'язів і їх розслаблення при спастичних станах. Дію папаверину на центральну нервову систему виражена слабко, але у великих дозах він чинить седативний ефект. У великих дозах знижує збудливість серцевого м'яза і уповільнює внутрисердечную провідність.Фармакокінетика
Абсорбція - висока. Біодоступність-54 %. Зв'язок з білками плазми - 90 %. Добре розподіляється, проникає через
гістогематичні бар'єри. Метаболізується в печінці. Ti/2-0,5-2 год (можливе збільшення до 24 год). Виводиться нирками у вигляді метаболітів. Цілком видаляється з крові при гемодіалізі.Побічні дії
Можливо:\0009тошнота, запори, сонливість, підвищена пітливість,
артеріальна гіпотензія, підвищення активності печінкових трансаміназ. При швидкому в/в введенні, а також при застосуванні у високих дозах: розвиток AV блокади, порушень серцевого ритму.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
З обережністю і у малих дозах слід призначати препарат літнім та ослабленим пацієнтам, а також пацієнтам із черепно-мозковою травмою, порушеннями функції печінки і нирок, гіпотиреозом, недостатністю функції надниркових залоз, гіпертрофією передміхурової залози, а також хворим із надшлуночковою тахікардією і перебувають у стані шоку. Внутрішньовенно препарат слід вводити повільно і під контролем лікаря.
У період лікування прийом алкоголю має бути виключено.
При вагітності і в період лактації (грудного вигодовування) безпека і ефективність папаверину гідрохлориду не встановлена.Свідчення
Спазм гладких м'язів: органів черевної порожнини (холецистит, пілороспазм, спастичний коліт, ниркова коліка), спазм периферичних судин (ендартеріїт), спазм судин головного мозку;
Стенокардія (у складі комплексної терапії);
Бронхоспазм;
В якості допоміжного лікарського засобу для премедикації.Протипоказання
Гіперчутливість, AV блокада, глаукома, тяжка печінкова недостатність, літній вік (ризик розвитку гіп��ртермии), дитячий вік (до бмес).Лікарська взаємодія
Папаверин зменшує антипаркінсонічний ефект леводопи. У комбінації з барбітуратами спазмолітичну дію папаверину гідрохлориду посилюється. При спільному застосуванні з трициклічними антидепресантами, новокаїнамідом, резерпіном, хінідином сульфатом можливе посилення гіпотензивного ефекту. При одночасному застосуванні з антихолінергічними засобами можливе посилення антихолінергічних ефектів. При одночасному застосуванні з алпростадилом для ��нтракавернозного введення існує ризик розвитку пріапізму. Зменшує гіпотензивний ефект метилдопи.
